САМО

Хоча, однак, але.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

САМ

Уживається з іменником або особовим займенником, вказуючи на особу чи предмет, що безпосередньо є джерелом або об'єктом дії, стану. Приклади

Сама вона не знає, чого треба їй: хотілось би і кохання, і щастя хоч у курені – хотілось би і розкошей та багатства. (Г. Хоткевич)
Від років лопався вже не тільки самий кожух, але й застарілі латки на ньому. (М. Стельмах)
Сам Ігнат був ще молодий козак – тілько чорний вус почав пробиватись. (П. Куліш)
Він сам з Дону, тільки не з козаків. (Ф. Бурлака)
Самий апарат [радіоприймач] Валентин припасував під столом. (О. Гончар)
– Гаразд, моя доню Ізольдо, я золота в сонця візьму, блакиту морського позичить попросим русалку саму. (Леся Українка)
– Чи вдома панотець?.. – Це я сам! – відповів пастух, здіймаючи бриля. (М. Коцюбинський)
– Це ж бо я сам перед вами! Багато недолі зазнавши, Аж через двадцять я років вернувся до рідного краю. (Борис Тен, пер. з тв. Гомера)
Петрові самому дитячий плач мов ножем серце краяв. Так хіба жалем поможеш? (Б. Грінченко)
Я б дав тобі чогось поїсти, та й сам голодний, як і ти. (В. Сосюра)
– Мовчи, Євмене, мовчи та диш, – болісно попросила Євмениха. – Сама помовчуй. (М. Стельмах)
– Ми поважаємо патріотизм у всякій нації, – заспокійливо говорив художникові старшина Багіров. – Бо ми самі патріоти. (О. Гончар)
Я був взятий у полон польським кінним роз'їздом .. Після того роз'їзд був сам обстріляний нашим загоном. (О. Довженко)
Кум-полковник вкотив у двір сивими кіньми .. Сам огрядний, кругловидий, червоний. (Марко Вовчок)
Прийшла баба – сама чорна І чорний жупан, – Заховала тарілочку У синій туман. (Л. Глібов)
– Літати, всім літати, – розмірковує вголос Горпищенко. – Само ж не зна, що йому треба на тому Місяці, а вже заміряється... (О. Гончар)
Дивлюся – люди аж кишать... Що, думаю, за чудасія?! Покинув віз коло Гордія, А сам побіг, щоб поглядіть... (Л. Глібов)
Для хлопця поклала [Христя] на призьбі окраєць хліба й пучечок зеленої цибулі, сама пішла з серпом на лан. (П. Панч)

Уживається для позначення особи, яка діє, виконує щось особисто. Приклади

[Деїфоб:] Цар Ономай до тебе зараз прийде, щоб ти йому сама сказала слово. (Леся Українка)
Зараз дощ. Пишу листа і, може, сам одвезу на вокзал, коли дощ перестане. (М. Коцюбинський)
Вони [бійці] з останнього поповнення, яке Брянський сам добирав і сам навчав, поки стояли в обороні. (О. Гончар)
– Треба мені заробляти, треба своїх діток годувати. Не справлюсь сама. (Марко Вовчок)
Зробив [Микола] маленьку скрипочку й сам вивчився грати козачка. (І. Нечуй-Левицький)
– Може, підсобити? Га? – виступив із темряви Оксен. Чоловік кинув носилки на землю. – Нічого, я й сам... (Григорій Тютюнник)
А я... аж страшно, як згадаю. Я сам пішов у москалі. (Т. Шевченко)
Раз – чи само або ж підмовив хтось – Надумалось воно [Ягня] все стадо насмішити. (Л. Глібов)
– Одвези в гай... – Тоді він .. зашептав швидко із свистом: – Кажіть, самі схотіли? – Сама. – Добре зміркуйте: самі? – Сама. (М. Коцюбинський)
Коні під ними самі перейшли на рись. (О. Гончар)

Уживається для підкреслення того, що що-небудь зароджується, з'являється, відбувається, зникає і т. ін. без будь-яких зусиль, незалежно від будь-яких чинників. Приклади

Стара мати і каже: – Кармелю! Де, в кого ти навчився такої пісні?.. – Сама ся пісня в мене склалась. (Марко Вовчок)
Незчулася [Галя], як і заснула. На столі свічка догоріла й сама потухла... (Панас Мирний)
Фіалку, барвінок і сон ніхто ніколи не сіяв і не садив – вони виросли самі. (Ю. Смолич)
– Ти чого не на роботі? – Бачиш? Хліб печу. – А робота на полі хай сама робиться? (Григорій Тютюнник)
Василько зупинився аж під ожередом соломи. Сльози самі текли по його щоках. (П. Панч)
Хоч і не з полохливих був учитель, та волосся само піднялося вгору. (М. Стельмах)

Уживається для позначення особи, предмета, що перебуває, живе, росте і т. ін. десь окремо, ізольовано від інших. Приклади

Походжає [Михайло] сам оддалік, як гетьман поперед ворогом... (Марко Вовчок)
Мені казав розумний садівник: – Коли ти пересаджуєш ялинку, Відзнач північний і південний бік І так сади .. І ще одно: сади її в гурті; Сама вона, без подруг, не ростиме... (М. Рильський)
Ніколи Ані пограється [син] з дітьми. Ані побігає; самий, Один-однісінький, бувало, Сидить собі у бур'яні. (Т. Шевченко)
Макар Іванович лишився в хаті. Ба не сам, бо й Хо втисся за доктором і причаївся в куточку. (М. Коцюбинський)
– І яке, скажи, тобі діло до балачки дівчини з парубком, коли вони бажають самі посидіти? (М. Стельмах)
Горе ж мені в світі жити, що я сама. (П. Чубинський)
Тепер ми не самі. Дружина й мати – Дітей, як власне око бережеш. (Л. Дмитерко)
Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до річки – Напитися водички. (Л. Глібов)
Любив бродить у полі сам і слухать коників і птиць смуглявий хлопчик... (В. Сосюра)
Кажуть – “сама біда не йде – другу з собою веде”. Це народне спостереження цілковито ствердилось на Галині. (Є. Кротевич)

Уживається для підкреслення значущості, особливої ваги й величі особи чи предмета. Приклади

– Чи він тобі рівня? Твого батька сама цариця вітала. (Панас Мирний)
Навколо ліс, а перед нами сам Дніпро. (П. Тичина)
За Брянським Багіров справді, не вагаючись, пішов би в вогонь і воду .. Брянського сама Батьківщина призначила йому в командири. (О. Гончар)
За підкову беруть [зіньківські ковалі] такі гроші, що, мабуть, і в самій Полтаві люди б дивувалися, коли б їм розказав. (Григорій Тютюнник)

у знач. ім. сам, мо́го, ч.; сама́, мо́ї, ж., розм. Уживається на позначення певної знатної, впливової особи, великого начальника, хазяїна і т. ін. Приклади

Так от де рай! уже нащо Золотом облиті Блюдолизи: аж ось і сам, Високий, сердитий, Виступає; обок його Цариця небога. (Т. Шевченко)
Ще генеральша в дорозі, а вже Потапович цілі Піски зганяє .. Аж ось – і сама приїхала... (Панас Мирний)
– Велено тобі йти на мануфактуру [пана Бузкова] .. – А за яким ділом? – спитав стурбовано Демид. – Нам то невідомо, зі мною сам одну мову знає: одна нога, каже, тут, друга – там. (Н. Рибак)
– Я й питаю: – З чого він Палієм став? – Та з того, – кажуть, – що “самого спалив” .. – Якого такого “самого”, бабусенько? – питають дівчата. – Та “самого ж”, дівоньки, не при криниці святій згадуючи .. – Та самого “нечистого”... чортяку! (Д. Мордовець)

Уживається у знач. утілений, уособлений (перев. як означення при іменному присудку). Приклади

Повітря – сам світ, сам жар. Наче золотою сіткою оповито майдан. (М. Коцюбинський)
Наші руки – це пісня сама. Дужче нас на землі цій нема. (В. Сосюра)

Уживається з обмежувальною функцією, у знач. тільки. Приклади

В його сина нема, самі дочки. (Ганна Барвінок)
– Ми вже так вихарчувались, що їмо самий хліб та цибулю. (І. Нечуй-Левицький)
Що, дівуючи, придбала Мотря, то все позношувала: саме гноття та рам'я висіло... (Панас Мирний)
[Неофіт-раб:] Мало [людині] і хліба й слів самих, їй треба волі. (Леся Українка)
Вчора горіла економія в Гуті .. Згоріла, кажуть, дощенту: сам попілець. (М. Коцюбинський)
Хати не було. Була сама піч з високим комином серед руїн біля груші. (О. Довженко)
Я стільки чув похвальних слів про Київ, Такі захоплені чув голоси! І це – не чемності самої вияв, А лиш визнання справжньої краси. (М. Рильський)
Усі дожидають кулішу, а Галя, то вже .. сидітиме з ложкою в руці та погукуватиме “мамо!”, і погукує такеньки Галя, наче вона сама одна має одвагу поспитати про те, про що всі піклуються. (Марко Вовчок)
Поки я роздумую, з чого почати розмову, дядько почав. Яка тепер Дума? – Панська. – То слава богу. – Чому? – Не буде дбати про саму тільки голоту. (М. Коцюбинський)

Уживається у знач. навіть. Приклади

Знали [батько й мати], що там [у Псалтирі] написано все по-Божому, а що й до чого воно написано, того й сам Микола не тямив. (І. Нечуй-Левицький)
[Андромаха:] Нащо тобі Гелен? [Кассандра:] Я хочу його спитати. Я собі не вірю. Вже бачиш, довершилась божа кара: не тільки інші, а й сама Кассандра зневірилась в Кассандрі. (Леся Українка)
Що не день – нові Перекликаються з гостями гості. Ну, хто усім їм знає імена? Сам Родіон заплутується часом У їхніх назвиськах. (М. Рильський)

рідко. Те саме, що са́мий 2. Приклади

В сам день святого вечора вітер утих, небо вияснилося. (І. Франко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СА́МИЙ

Уживається після вказівних займенників той, та, те, ті, цей, ця, це, ці, такий, така, таке, такі та ін., підкреслюючи тотожність із ким-, чим-небудь або подібність до когось, чогось. Приклади

Орина Родіонівна була для Пушкіна тим же самим, чим для Шевченка був його дід. (М. Рильський)
Дмитро веде з ярмарку коня, такого самого, як і Карий був. (М. Стельмах)
Село на горі, а попід горою той самий Дніпро шумить, що й попід Києвом. (Марко Вовчок)
Іншії гори згадались мені, вулиці інші й будинки, Тільки той самий ясний місяченько освічує їх в сю хвилину. (Леся Українка)
– Хата стала ще нижча; мабуть, осіла. І образи ті самі, – промовив Микола. (І. Нечуй-Левицький)
Зустрів я вчителя старого, Який учив мене колись. Зів'яли кучері у нього, Але в очах той самий блиск. (Л. Дмитерко)
Того ж таки тижня самого занедужала панночка. (Марко Вовчок)
Того самого дня, як він вернувся додому, заїздить до його Дмитренко. (Панас Мирний)
Напишіть в той самий день, як дістанете сього листа. (М. Коцюбинський)
Борця того в селі не стало; А люде в Польщі зострічали [зустрічали] Якогось панича. Питав: – Чи жива, каже, титарівна? Чи насміхається з нерівні? – Ото він самий! (Т. Шевченко)
– Та невже Іван Петрович?.. – Він самий і є. А ви ж, вибачайте, хто самі будете? (Панас Мирний)

Уживається з іменниками у поєднанні з прийм. з, від, до, на, перед, під і т. ін. на позначення часу – певної пори доби чи року, певного періоду тощо, вказуючи на часову межу дії; са́ме тоді, са́ме відтоді. Приклади

А не пила ж то, не їла [Ївга] з самого ранку нічогісінько. (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Кай Летіцій:] А я вже й так запаморочивсь трохи, просидівши від самого полудня в Кріспіна Секста на обіді. (Леся Українка)
Раз восени, перед самою покровою, Микола сидів ввечері над лиманом і одпочивав. (І. Нечуй-Левицький)
Той матрос перед самою війною знов у степах об'явився. (О. Гончар)
Під самий Новий рік у фашистську тюрягу попався старий партизан Данило Броварник. (М. Стельмах)
Пливи, пливи, мій віночку, до самого моря. (Леся Українка)
Як смеркло, підібрались [парубки] під самі вікна. (Марко Вовчок)
В кінці села, коло самої Раставиці, стояла хата старого Петра Джері. (І. Нечуй-Левицький)
Внизу прудка об скали б'ється річка, А над проваллям, на самім краю, Стоїть висока, рівна, ніби свічка, У гостроверхій шапочці смерічка. (Д. Павличко)
Зайшли ми дуже далеко, аж до печер самих. (Марко Вовчок)
Аж під самі тини розлився ярмарок і навіть у вулицю вихлюпнулися вози. (А. Головко)
– Дозволь мені, мати, Дівчину узяти, Що у неї русі коси Аж по самі п'яти. (Л. Дмитерко)

Уживається з іменниками (перев. на означення явищ природи тощо), підкреслюючи високий ступінь вияву певної властивості, момент найбільшого розвитку, розпал чогось. Приклади

Було се у саме половоддя, як Дніпро розлився верстов на вісім завширшки. (О. Стороженко)
У саму спеку, опівдні, сідаю в човен. (М. Коцюбинський)
Злягла [вдова] в самі жнива, в гарячу пору. (М. Коцюбинський)

Уживається в поєднанні з відносними прикметниками для підкреслення найвищого ступеня вияву ознаки. Приклади

Як крикне [цар] На самих пузатих – Всі пузаті до одного В землю провалились! (Т. Шевченко)
– В котрому вікні він сидів? – знов спитав Микола. – В самому крайньому. (І. Нечуй-Левицький)
На самому сонячному місці пастовня яснів блідим золотом островок. (Леся Українка)
– Між моїм родом – батьками, дідами, самими далекими пращурами – я перший іду до культури, до світла. (С. Васильченко)
Дівчинка тихенько засміялася, затупала ніжками по щаблях драбини і з самого останнього сміливо зіскочила на сіно. (М. Стельмах)
– Ти саму велику біду мені робиш, ти губиш мене. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Було піде [пан] з Сенькою-кухарем у загони, намітить самого ситого вола, та й звелить убити. (О. Стороженко)
– Подай нагайку. – Батьку, ну для чого вам ця нагайка? – А для того, сучий ти сину, щоб не показував на картах трьох доріг, а одну, та саму кращу. (О. Довженко)
– Он у Дейкалівці самого найкращого жеребця в артілі вкрали. (Григорій Тютюнник)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

СА́МЕ

присл. У цей час, у цей момент; якраз. Приклади

Подивилась Хима, та аж серце в неї повернулось. – О, – каже, – саме зібравсь у неї дівич-вечір; я не спізнилась! (Марко Вовчок)
Його ведуть, мов молодого князя бояре, а сусідня дівчина Оленка .. саме мчала повні відра од колодязя. (П. Куліш)
Паськи саме снідали, сиділи за столом, як Оленка врочисто відчинила двері в хату. (К. Гордієнко)
В Обухівку Давид прийшов зарані – саме школярі сходились до школи. (А. Головко)
Трясеться нещасне [дівча] і від пропасниці й від плачу, бо мати саме набила. (Леся Українка)
– Маю з Сафроном Андрійовичем погомоніти! Як, не дуже сердитий він? – Ні, веселий. Саме з ярмарку приїхав. (М. Стельмах)
Перш усіх гостей наш батько побравсь додому..; а ще саме гуля́ння, саме танці... пішли ми додому; пішла Катря плачучи. (Марко Вовчок)

присл. Точно; прямо. Приклади

Заткнув [Петро] дірку дерев'яною затичкою. Цурпалок саме прийшовсь і міцно стримів у дірці. (Б. Грінченко)
На четвертий день виїздили новобранці з села на станцію. Біля греблі, саме проти Гармашишиних воріт, спинилась валка. (А. Головко)

част. Уживається для виділення, більшої конкретизації особи чи предмета, для підсилення ознаки тощо. Приклади

Як не згадати, що саме Римський-Корсаков був учителем нашого Лисенка, а Чайковський – його другом. (М. Рильський)
Особливо він приглядався до тих, що вже виздоровляли [одужували], бо йому здавалося, що саме вони, збуджені радістю життя, що повертається у всій красі, найбільше глухі та байдужі до нещасних. (Григорій Тютюнник)
Саме цей факт мені хвилює кров. (Ю. Яновський)
Років йому було сто чи, може, трохи й менше, але приємно чомусь думати, що саме сто, бо це було давно й красиво. (О. Довженко)
– Женю, яка я щаслива... Так, саме щаслива... (О. Гончар)
Саме перед обідом шасть у хату Василь Невольник. (П. Куліш)
Саме напровесні Настя злягла: знайшлось хлопчатко. (М. Коцюбинський)
Перевал доведеться брати саме там, у непрохідних лісових хащах. (О. Гончар)
– Добривечір, братику! – обіймає Варава Плачинду. – А в мене оце гості зібралися. – Може, незручно?.. – Саме зручно. У нас тільки свої. (М. Стельмах)
– Я буду радий і проситиму бога, щоб сталося саме так. (Ю. Смолич)
Щось мусило статися незвичайне. Що саме, Остап не знав, хоч догадувався. (М. Коцюбинський)
Спитав [Яшко] когось, де саме живе Прокіп Яшний. (А. Головко)
[Кічунов:] Місяць оббиває [Мічурін] пороги!.. Місяць! Одна тільки людина вступилася. [Карташов:] Хто саме? [Кічунов:] Інспектор Марфін. (О. Довженко)
Він [В. Маяковський] збагнув, що автор “Онєгіна” завжди був йому близьким і рідним. І саме тому з такою ненавистю говорив він про епігонів Пушкіна. (М. Рильський)
Стер [кінь] копито і шкутильгав тепер на праву передню. Може, саме через те його десь і вдалося добути Хомі та Блаженкові. (О. Гончар)

спол. з'ясувальний, у сполуч. з прийм. за. Уживається перед переліком. Приклади

Весільний обряд складається з трьох частин, а саме: заручин, сватання і весілля. (з наук. літ.)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

САМИ́Й

Див. сам.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

САМЕ́

Див. сам.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.