Останні коментарі

02/28/2021 8:34
Рядний, як от у терміні "рядні будинки" означає будинки, з'єднані один з одним спільною стіною у малоповерховій забудові. Англ. "terraced houses".
02/27/2021 15:49
Тут не вистачає найважливішого значення - БОЛО́ТО - яке і по частоті вживання набагато його перевищує. Помилка чи стара політика русифікації в словниках ще не зліквідована?
02/24/2021 13:35
Тут наголос у родовому відмінку не точний. Може бути телефона, а може бути телефону. Дивиться сторінку тлумачення
02/23/2021 15:54
слово-замінник: залученість.
02/21/2021 12:31
в кличному відмікну Катр(Е) - за збірником ЗНО Авраменка 2020 року
Пропоную, уточнювати, що це покручі та надавати покликання на правильний варіант.
Страшний поруч!
02/20/2021 16:30
виконавці (в театральних програмках і прекладах до ІІ світової)
02/18/2021 18:47
Дякую але воно пишеться з двома "н"
Підкажіть, будь ласка, чому у вашій транскрипції "дз" позначено як один звук? Адже тут це не злитий африкат. "д" належить до префікса, а "з" до кореня. В такому випадку "д" та "з" - це окремі ж звуки.
Просто дикий покруч!
Жахливий покруч. Як таке можна вносити до словників?
Жахливий покруч, якому немає місця у словниках.
Огидний покруч.
Просто огидний покруч.
Покруч. Дієприкметник теперішнього часу. Навіщо таке ліпити у словник?
02/01/2021 12:08
Відповідно до вимови правильно буде "диргем".
01/29/2021 11:18
Чому тут подвійний наголос? А в тлумаченні ні?
01/28/2021 18:35
Нормованим є наголос ні - І- промІжок. В словозміні наголос правильний, але тут чомусь ні.
01/22/2021 19:27
Спасибо большое за информацию
01/20/2021 20:20
Чому перед я немає апострофа? Це ж випадок, що підпадає під правило р+губний+я.
01/19/2021 16:19
А своїх слів на забракло
Фе, що за недолугий покруч
Фу який гидкий покруч
01/18/2021 14:25
Покруч
01/15/2021 12:51
А Тичина пише вІрші, і все гІрші, та все гІрші. Наголос на перший склад у множині називного
01/14/2021 16:14
Покруч
01/12/2021 19:40
У вас помилка у слові "протилежного", повинно бути "протилежне".
01/11/2021 17:53
А чого нет что єто?
01/11/2021 17:50
Дякую
01/10/2021 22:20
я б навіть сказав класно
01/10/2021 22:19
досить нормально
Відповідно до багатьох словників укр. мови все, що стосується наукового ступеня МАГІСТР, його отримання наголошується лише як магістЕрський. Наголос ставиться як і у слові міністЕрський. А те, що стосується людини-магістра – магІстерський (напр., магІстерська ручка = ручка магістра).
"О Боже німців! Відповіж, Що для тевтона діять гоже? Вбивай і ріж! Нам допоможе Німецький бог, німецький ніж. М. Бажан, "Данило Галицький". Відповісти відмінюється так само, як "їсти". Це тзв. архаїчна дієвідміна. Отже, їж - відповіж, їдять - відповідять ітд. Треба заповнити пропуски в парадигмі, вказавши, що ці форми рідковживані. Але вони існують і відповідають правилам.
12/22/2020 10:39
Клаксо́н (або з наголосом на перший склад кла́ксон) — пристрій для подачі транспортними засобами звукових сигналів (може стосуватися автомобілів, велосипедів, поїздів, трамваїв та ін.). Вікіпедія
12/19/2020 10:33
Зустрічається в літературі і варіант слова – капельмайстер.
12/07/2020 19:43
слобода - це симбіоз (злиття) двох слів: "село" та "свобода"
Для жіночих прізвищ, які закінчуються на -ишин, відмінювання - складне. Отже, не "Петришина Оксана", а "Петришин Оксана" в називному відмінку. І може не змінюватися у всіх інших. На " Карта поширення прізвищ України": "Петришин (4643)", "Петришина (1241)". Джерело: https://ridni.org/karta/
12/06/2020 20:30
в розділі "етимологія" "буря" є, мабуть, основою для словотворень: буревій, буремний, збурення, обурення, забурення т.п., і, можливо, для "бур"
12/04/2020 9:26
ЛОГІКА однокореневих, той самий «смисл» - пройти ТОРОМ ("шлях, колія" попередньо протоптаний, "проторений") і ВТОРОПАТИ. Це те, що в санскриті ТОР – «конкретні кроки щоб бачити», а в українців це ЗРОЗУМІТИ. Антонім ОТОРОПІТИ - "украй розгубитися, збентежитися від несподіванки, з переляку і т. ін., втративши здатність міркувати, рухатися"... однокореневі слова ПРОСТОРИ-ПОВТОР-ВІВТОРОК-ВТОРИЙ-СТОРОНА-ТОРБА-ВТОРГНЕННЯ-ТОРГ-ТОРГОВЕЦЬ… Українські гідроніми: річка ТОР, та ТОРЕЦЬ…
12/02/2020 9:52
Столяк = столик. Слово, вживане Старицькою Черняхівською.
12/01/2020 23:01
помогло сделать домашку
12/01/2020 12:05
Наголос на другому складі АнОмія
11/28/2020 9:22
У словнику "Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)" тлумачення цього слова таке: 1. Те саме, що дримба, варган; 2. Орган (вирган).
11/28/2020 8:54
Заувага (до слова зара' з вище згаданого словника). Чинний правопис регламентує написання апострофа на позначення роздільности вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного, а також після частки д та ірландської частки о з власними іменами. Водночас апострофом часто позначають усічення слова в розмовній і поетичній мові (така норма є в Проєкті Українського правопису): зара’ (зараз), ма’ (мамо), мо’ (може), одне ’дного (одне одного), ка’е (каже) тощо. Особливо це доречно задля уникнення омонімії: тре (форма від терти) і тре (усічення від треба), ба (усічення від бабо) і ба (вигук на вираження здивування) тощо. Рекомендуємо вживати апостроф в усічених формах слів, що належать до невідмінюваних частин мови, а також в усічених формах слів у непрямих відмінках, що належать до відмінюваних частин мови.
11/28/2020 8:53
Джерело слова " зара' " – Тлумачно-стилістичний словник української мови 2013— ( https://r2u.org.ua/s?w=%D0%B7%D0%B0%D1%80%D0%B0&scope=all&dicts=all&highlight=on )
11/28/2020 8:51
Приклади вживання слова зара (зара'): 1. Люди, не бійтеся! От бачте — я не боюся! Зара відберу в нього автомата. Ідіть за мною! Зара він буде в моїх руках. (Юрій Винничук, «Вікна застиглого часу»). 2. Ни було де змолоти! Так як зара’ в самої в мене три сорти муки. А то, Боже, грабнеш там, і ше й не давали. (Юрій Мицик, «Український голокост 1932–1933 рр.: Свідчення тих, хто вижив», т. 6). 3. На городі квітне кріп, // у відрі кипить окріп // І ніхто із нас не кпить, // хоч вода і не кипить. // Як не зара’, то коли ж // покуштуємо куліш? (Віть Вітько, «Куліш»)
11/26/2020 14:56
Спасибо очень помогло
11/26/2020 10:22
Місцевий - також 'чоловіці', див. Святе письмо Старого та Нового завіту, переклад о. Івана Хоменка, видавництво отців василіян 'Місіонер', Мінськ, 2007. Зх 12,1: Пророцтво. Слово Господнє про Ізраїля. Слово Господа, що розпростер небо й заснував землю й створив дух у чоловіці.
11/25/2020 13:47
Добрий день! Відповідно до правопису це слово треба писати разом — мастхев
Вельможний
11/17/2020 22:09
Звідки взяли цей налогос? Тут маємо ширОко http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=%D1%88%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE
11/17/2020 12:17
Ням-ням
10/30/2020 23:10
Хаща - це мішана група.)
10/28/2020 15:16
Цікаво, що азербайджанською мовою назва столиці сонячної республіки звучить як "Бачи".
10/17/2020 23:40
помилка. в ор.в - снігурОм
Чому не "дИджиталізація"?
10/14/2020 3:11
Оу май, тут з'явилися коменти, крутяк