ДО — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Указує на позначення місця, предмета або особи, в бік яких спрямована дія. Приклади

Стала вона до діброви учащати. (Марко Вовчок)
Якось замполіт зайшов до полкових розвідників. (О. Гончар)

На означення предмета або особи, стосовно якої відбувається дія. Приклади

Галя не видержала і, зареготавшись, повернулася до Власова. (Панас Мирний)
Зоня припала обличчям до волосся Юзі. (Леся Українка)

На означення кінцевого пункту чого-небудь. Приклади

Сама не помітила, як опинилась за хатою, на стежці до виноградника. (М. Коцюбинський)
На знайомую стежку до тину Я не гляну тепер і на мить.... (В. Сосюра)

Указує на позначення межі поширення дії, явища і т. ін. Приклади

По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. (Т. Шевченко)
Шосе .. раз у раз лізе вгору, долазить до самого Демерджі. (М. Коцюбинський)

На означення міри довжини чого-небудь. Приклади

Червоний з китицями пояс теліпався до колін. (Панас Мирний)
Обняла [Сусанна] щасливим оком сіру фігурку сина .. в довгих аж до підлоги штанах. (М. Коцюбинський)

Указує на позначення місця, предмета, в межі, в середину якого спрямована дія. Приклади

Хима вийшла з хати, він шуснув за нею до сіней. (М. Коцюбинський)
Найлегше було вкинути листівку до скриньки. (Ірина Вільде)
– Де зараз Роман? – Його кинули до льоху. (В. Малик)

Указує на позначення часової межі дії, стану і т. ін. Приклади

А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить .. А то проспить собі небога До суду Божого страшного! (Т. Шевченко)
Можна буде .. проспівати з друзями допізна, а потім всмак поспати на пухкій соломі до ранку. (О. Гончар)
В монастирі вона пробула до сімнадцяти років. (Ю. Андрухович)

Указує на позначення події, явища і т. ін., якому передує яка-небудь інша подія, явище. Приклади

Сірому сиротина Випровожала [випроводжала]; коня напувала До зірниці із криниці. (Т. Шевченко)
Щоб не подумала [дівчина], що жартує, докладно поясняв. До призову в армію хіба що дурень жениться. (А. Головко)

Уживається в сполуч. з числ. на означення кількісної межі. Приклади

Густо зацьвохкало навкруги, хвилі накипіли, мов нагрівшись одразу до сотні градусів. (О. Гончар)
Я нагрів її [машину] до п'ятдесяти градусів і заглушив двигун. (В. Шкляр)

На позначення приблизної межі, міри. Приклади

Іще там єсть до півдесятка [вояків], Но дріб'язок і гольтіпа. (І. Котляревський)
Сам гетьман узяв із собою тисяч до 5 війська та стільки ж зоставив по сей бік Десни. (Г. Хоткевич)
Їх було до двох десятків. (Ю. Яновський)

Уживається в сполуч. з деякими іменниками і вказує на повноту кількісного охоплення. Приклади

Хвалили та хвалили те масло, попиваючи кофе, аж поки, хвалячи, виїли все до останку. (І. Нечуй-Левицький)
Посилав [Багіров] усе, до копійки, що платила йому армія. (О. Гончар)
З мішка на стіл до зернини витрусила [Катерина] овес й засипала в жорна. (С. Чорнобривець)

Указує на позначення особи або предмета, до якого звернена дія. Приклади

Не пишу до нього, бо боюсь його клопотати. (М. Коцюбинський)
Гукнув до жінок “здрастуйте” під повітку. (А. Головко)
Кобзар поклав на землю кобзу, звівся і підійшов до хлопця. (Василь Шевчук)

Указує на позначення особи або предмета, якого торкається хто-, що-небудь. Приклади

Хати без дахів скупчені, приліплені одна до другої, одна над другою. (М. Коцюбинський)
Ось підвелася мати, пригортаючи до грудей немовля. (О. Довженко)

З повторюваним іменником утворює прислівникові сполучення, які означають, що предмети чи особи розташовані дуже близько одне до одного або з'єднуються. Приклади

І радість лоскотно бентежить наші груди... Шикують злидні нас, юнак до юнака. (В. Сосюра)
Вони [бійці] все густіше змикалися, інстинктивно тулилися плечем до плеча, ліктем до ліктя, щоб відчути на собі живий людський дотик, тепло товариства. (О. Гончар)

Указує на позначення предмета або явища, до якого додається що-небудь, яке доповнюється чимсь. Приклади

Пішов циган, дере лико, Дуб до дуба в'яже.... (С. Руданський)
До нашої платні згодом додавалась якась надбавка, здається, вісімнадцять карбованців на місяць. (О. Довженко)

Указує на позначення професії, категорії, групи і т. ін., до якої належить хто-, що-небудь. Приклади

[Орест:] Я не належу до школи parnassiens [парнасців]. (Леся Українка)
Він зібрав, які мав, папери, що відносилися до їх процесу, і віддав їм [селянам]. (І. Франко)
Народився я 30 серпня 1894 року .. в родині хлібороба Петра Семеновича Довженка, який належав до козацького, як на ті часи, стану. (О. Довженко)

Уживається при означенні групи людей, їх діяльності, способу мислення, до яких хто-небудь приєднується. Приклади

Маленький школярик .. довго не міг приєднатися до гурту. (С. Васильченко)
По дорозі до них приєднується ще кілька хлопців, і вони йдуть до клубу цілою ватагою. (О. Гончар)
До комісара [з ротою бійців], на випадок бою, мали приєднатись партизани з наших найдальших застав. (Ю. Збанацький)

у сполуч. з прийм. від. Див. від 13.

Указує на означення мети, спонукання до якої-небудь дії. Приклади

Рівні лінії кущів виглядали немов зелені рядки величезної книги, розкритої до читання. (М. Коцюбинський)
В повільних порухах правої руки чулась сила і сміливість молодого гірського орла, що крила свої розправив до першого польоту. (П. Колесник)

Указує на призначення якої-небудь дії або предмета. Приклади

Замість того, щоб привчати учня до малярства, дяк зразу повернув хлопця на наймита. (С. Васильченко)
Селяни виривали з них [танків], мов з живого тіла, кращі кусні і кували з тих куснів лемеші до плугів. (У. Самчук)
Там нових робітників не беруть до праці. (С. Чорнобривець)

Указує на предмет, який стосується іншого предмета. Приклади

Тут їли різнії потрави, І все з полив'яних мисок .. Свинячу голову до хріну І локшину на переміну. (І. Котляревський)
– Маєш цукор? – питає Віка. – Ні, не маю ні цукру, ні цукатів, ані кренделиків до чаю. (Любко Дереш)

Указує на позначення особи, предмета і т. ін., з якими пов'язані які-небудь дії, стан, ознака. Приклади

Всі в повній готовності до польотів. (І. Микитенко)
Вираз готовності до дії ніколи не сходить з обличчя і з усієї його постаті. (О. Довженко)

Указує на означення предмета або особи, стосовно яких виявляється яке-небудь почуття, ставлення. Приклади

Тепер настала черга і Україні ушанувати свого великого сина [Т. Шевченка] за ту безмірну любов його до неї. (Панас Мирний)
Я не ображався за байдужість до мене. (Олесь Досвітній)
– Я відчуваю гарячу симпатію до вас обох. (М. Трублаїні)

Уживається в заголовках, указуючи на тему або на подію чи явище, з яким пов'язаний зміст чого-небудь. Приклади

– Ми зібрали вас .. для обговорення деяких поточних моментів.., так би мовити, до питання.... (О. Довженко)
До питання про історичну топографію стародавнього Житомира. (з наук. літ.)
До проблеми мовного символу. (з наук. літ.)

Указує на позначення того, до чого хто-, що-небудь закликає. Приклади

Даремно Мочернак закликав до бою (у нього рука була перев'язана, і сам він не бився) – ніхто його не слухав. (Г. Хоткевич)
Грізна музика кликала до перемоги. (О. Довженко)

Указує на означення міри, ступеня вияву дії або стану. Приклади

[Прочанин:] Тепер я бачу добре: ти той Юда, що вчителя продав. [Юда (зміняє свою дотеперішню понуро-потайну гутірку на рішучу, до нахабності одверту):] А якби й так?! (Леся Українка)
– До живого обшмульгали шию всякі хомути. (О. Гончар)
Як прагнув В. Підмогильний дійти до глибини людської суті! (з наук. літ.)

Уживається в сполуч. з деякими іменниками на позначення найвищого ступеня вияву дії або стану. Приклади

Окопувався [Орлюк] під кулями, працюючи лопатою, аж зуби скреготіли, до сьомого поту. (О. Довженко)
Бреде [пастух], як у безвість, як у царство невгамовних вічних вітрів, що пронизують до кісток. (О. Гончар)

Указує на пристосованість, доречність чого-небудь, відповідність до чогось. Приклади

Аж ось послав і мені Господь до пари й до любові. (Марко Вовчок)

ДО — ТЛУМАЧЕННЯ

ДО прийм., з род. в. Сполучення з до виражають:

ДО невідм., с.