ТІ — ТЛУМАЧЕННЯ
ТІ
Див. той.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ТОЙ
вказ.
Указує на щось, більш віддалене у просторі, ніж інше подібне (перев. парне); протилежне цей (у 1 знач.).
Приклади
- Прилинь, сизий орле, бо я одинокий, Сирота на світі, в чужому краю. Дивлюся на море широке, глибоке, Поплив би на той бік – човна не дають. (Т. Шевченко)
- По той бік хвилеріза пройшов до гавані пароплав. (Ю. Яновський)
- Увечері по той бік муру солов'ї витьохкують, повно їх там у вербах. (О. Гончар)
- Раз у бабусі Шелестихи Я на тім тижні гостював. (Л. Глібов)
- Коли не обіцяєте [В. М. Гнатюк] поправити на той рік [здоров'я], то не поїду з Вами в гори. (М. Коцюбинський)
вказ., також у сполуч. із част. он, ось.
Указує на який-небудь предмет, якусь особу (перев. супроводжується вказівним жестом), що їх виділяють з-поміж інших; не будь-який (будь-яка), а саме даний (дана), що на нього (неї) вказує мовець; про який (яку) йдеться; цей (у 2 знач.).
Приклади
- [Клієнт (Показує в далечінь):] Та, висока, Макарію зограла [зіграла] б на кострищі чудово! [Молодий римлянин:] Що ти плещеш? (Леся Українка)
- – Знаєте що? Ходімо ми попід ту стіну. Там на ослончику [ослінчику] постановимося – не так буде жарко і все видно, – сказав Колісник. (Панас Мирний)
- – Колего Савченко!.. Он гляньте краще на той табун диких гусей, – аж злість бере, що не можна дістати. (М. Коцюбинський)
вказ.
Указує на предмет, особу, явище і т. ін., які були названі у попередньому викладі, про які вже йшлося раніше.
Приклади
- Горить Микита в сірій свиті! Шеляга виймає І за того остатнього Музику наймає, І нерівню титарівну У танець вітає! (Т. Шевченко)
- Події тої осені і зими взагалі були якісь особливі. (Ю. Смолич)
- Була весна. Сонце ніжно й тепло усміхалося з блакитного неба, і від усмішки тої земля цвіла. (А. Головко)
- Зараз за ворітьми показалося, що Рудик забув лупу, а Тихович – нотатник з планами – і всі мусили затриматися, аж поки робітник не приніс те й друге. (М. Коцюбинський)
- А він було й молотити лінувався: .. ходить з Одаркою [калікою] по миру, назбира шматків хліба доволі, тії і їсть із дочками своїми, а після знову іде збирати. (Грицько Григоренко)
- Є хмарні душі, ті завжди повиті смутком і журбою. Вони ідуть в житті, як дим, як тихий човен за водою. (В. Сосюра)
- Часто Карпо перелазив через тин до Івася гратися, часто і Івась кричав крізь тин Карпові, коли той не показувався, щоб ішов скоріше. (Панас Мирний)
- Економський фурман Євген Колосюк стишує загнуздані коні, щось гукає Христині, та озирається, швиденько вискакує на віз. (М. Стельмах)
- Біля ґанку стояв гурт чоловіків, бороданів. Саме дядько Гордій щось у колі їх промовляв. А скоро вгледів Давида з Тихоном, як ті підійшли, спершу пильно був глянув на обох і чомусь зрадів. (А. Головко)
- Ой привезли до прийому Чуприни голити; Усе дрібні, усе малі, Все багатих діти. Той каліка недоріка, Той не вміє стати. Той горбатий, той багатий, Тих чотири в хаті. Усі невлад, усіх назад, В усіх доля мати. А у вдови один син, Та й той якраз під аршин. (Т. Шевченко)
- Козаки змішались [у таборі], як у бразі гуща; той туди, той туди йде, а жодного порядку між ними немає. (П. Куліш)
- Орав [Іван] поле, сіяв, косив, жав, молотив, складав зерно – те на посів, те на поживу. (Панас Мирний)
вказ.
Уживається для вказівки на один предмет, одну особу і т. ін. із двох або кількох подібних, з ряду однорідних, коли їх перелічують або зіставляють.
Приклади
- В плавнях було тихо, як у лісі, лиш горою шелестіла куня, раз в той бік схиляючись, раз в інший. (М. Коцюбинський)
- Попривикали дітки, що нема старшого брата, та не перестали про його [нього] думати, і сливе щогодинки його згадували то цим, то тим, то знов другим. (Марко Вовчок)
- – Оттак товчусь сливе цілісінький рік, то тим, то сим заробляю; сказано, треба чимсь жити й дітей годувати. (І. Нечуй-Левицький)
- Шинок ніколи не пустує: то той, то другий... І наші хлопці там! (Панас Мирний)
- Стояв, і непевний осміх блукав йому по губах – зараз це був осміх погорди й самозахисту. Тут [у спецшколі] захищаються, хто чим може. Той мовчанкою. Той понурістю. Той схлипом, якщо маму згадають. (О. Гончар)
- І білі черепи, такі лячні нині, і чорні холодні кущі з покрученими лозами... – усе те обняло її [Параскіцу] жахом. (М. Коцюбинський)
вказ., у знач. ім. те, того́, с.
Уживається для вказівки на що-небудь висловлене раніше, на якісь факти, обставини, припущення і т. ін.
Приклади
- Олександра перебралась до знайомої жінки. Вона ходила копати буряки і з того добувала прожиток для себе. (М. Коцюбинський)
- Заворушився люд, загомонів; піднявсь по всьому полю галас. Тілько нічого з того не вийшло. (П. Куліш)
- Це вони хотять [хочуть] згубити з світу князя, – мигнула в Тодозі думка, – це вони, мабуть, задля того й приблукали до Лубен. (І. Нечуй-Левицький)
- [Хвора:] Дарма! Нехай умру, та думка не умре! В таке безсмертя й я привикла вірить. Адже і в вас є сповідь перед смертю... Мене жде шибениця – я те знаю. (Леся Українка)
- Надвечір до мене зійшлися товариші. Наш гість перед тим трохи відпочив. Його красиве й поважне обличчя оживилося. (Т. Масенко)
- Співає щось сумне татарка під чадрою, й од того вся вона така близька мені. (В. Сосюра)
- Готували [лісоруби] дно під затоплення, валили верби вікові в три обхвати, після того ще взялись і за комиші, косили їх для целюлозного. (О. Гончар)
- – Оце недавно ми не загнали телиці в двір, а вовк вискочив з ліска та й обгриз бік. Теличку не одрятували од смерті, – пропала. Те ж саме роблять вовки з графськими сернами й зайцями, котрі йдуть на годівлю... вовкам. (І. Нечуй-Левицький)
- Я вигукував на мітингах загальні фрази і радів.., що завтра про це довідається увесь світ і, вражений розумом, що осяяв нас, зробить у себе те ж саме. (О. Довженко)
- І він на всяк випадок зняв із плеча карабін. Те ж саме зробив і Янош, мовчки переглянувшись із Яреськом. (О. Гончар)
Уживається в головному реченні при наявності співвідносного сполучного слова у підрядному, вказуючи на ознаку, за якою хто-, що-небудь виділяється із ряду подібних і яка розкривається у підрядному.
Приклади
- Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує. (Номис)
- Верба тая, де Наталя сидить, теж у воді, аж гілля в їй купає... (Б. Грінченко)
- Він уже давно забув той день, коли весело, від усього серця сміявся. (Григорій Тютюнник)
- Це був вже не той Максим, якому все в навколишньому світі уявлялося сонячним, чистим і легким. (Н. Рибак)
- Люблю я ті часи, як сонце вже встає і промінь свій прозорий На села, на поля так вільно, ніжно ллє. (М. Рильський)
- Чим далі я посувався, тим частіше стрічав цей люд у жалобі. (М. Коцюбинський)
- [Лікар:] По-моєму, чим менше панночка книжок читає, тим краще. (Леся Українка)
- Чим вище підіймалися бійці, тим заграва перед ними ширшала, розросталась. (О. Гончар)
- Чим більше він приглядався [до хлопців], тим ясніше бачив їхню глупоту. (Григорій Тютюнник)
- Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи ледащі, а їсти нема що. (прислів'я)
- Хто щиро поважа родину, Свій рідний край, Тому не всюди рай: Чужина в'ялить, як Билину. (Л. Глібов)
- Той, кому тяжко буде прочитати до кінця, може відкласти книжку. Я не ображусь так, як образився б романіст. (Ю. Яновський)
- – Он у Пилипів, у тих, що млин, кабан ще товщий за тебе. (І. Багмут)
- Нащо йому про теє знати, Що, може, плаче бідна мати Та побивається, як рибонька об лід: Він Вовк, він пан... йому не слід... (Л. Глібов)
- Семен не розумів того, що стояло в книжці, а Романко чи не тямив сам, чи не хотів розповісти до ладу. (М. Коцюбинський)
- [Йоганна:] Та я не хтіла брати нічого, крім того, що залишилось у тебе з мого посагу. (Леся Українка)
- Денщик покинув смажити ковбасу і швидко переклав офіцерові те, що сказав Джмелик. (Григорій Тютюнник)
означ., перев. із запереч., част. не.
Такий, як треба, як має бути.
Приклади
- Глушак дивиться на друга з дуже складним почуттям задоволення, суму і співчуття і говорить наче у відповідь своїм думкам і міркуванням: – Так, старію .. Не те вже око... (О. Довженко)
- – Тепер я знаю, Хомо, чому наш Брянський так сердився, коли ми натягали собі на голови трансільванські чабанські шапки... Вигляд не той. (О. Гончар)
- – Не розбавляй, чоловіче, горілку водою, не той смак буде, – повчально говорить Гуркало. (М. Стельмах)
- Не та тут [в Бразилії] риба й мова, Не та вода, не той пейзаж, Але та ж сама хіть спадкова, І людська усмішка – така ж. (М. Рильський)
- Не дуже змінилася Босівка .. Ті ж зелені садки, ті ж веселі левади. (М. Коцюбинський)
- Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та. (П. Тичина)
- Воронцова Шура впізнала одразу. Він зовні не дуже змінився за ці роки. Ті ж сірі, завжди насторожені очі під рудими кошлатими бровами. (О. Гончар)
- Дома він показав червінця батькові. Дорохтей, покусуючи потріскану до крові нижню губу, уважно вислухав сина, на кутніх зубах спробував золото, кинув його з цяткою крові на стіл і одвернувся. – Не ті гроші, хоч і золоті. (М. Стельмах)
- Я прочитав твого листа, Моя ти сестро прехороша... І я не той, І ти не та, А все ж Нас не зігнула ноша, Яку поклало нам життя З дитячих літ на кволе тіло. (М. Нагнибіда)
- Я почуваю, що .. я кохаю не те. (М. Коцюбинський)
- Хто тільки не пробував рух пісків цих зупинити, але нічого не виходило, бо садили не те, або не так, або не тоді. (О. Гончар)
означ., також у сполуч. той же, той же самий, та (те) ж, та ж сама, те ж саме.
Який вже був, згадувався, зустрічався раніше.
Приклади
- Служу таки в тих самих панів. Іще два місяці мені до року осталось. (Марко Вовчок)
- Царське убрання Шерстю його [Лікаона] облягло, і руки змінились на лапи. Але й у вовчому тілі зберіг він первісну вдачу: Та ж сивина, як була, і лють на обличчі та сама. (М. Зеров)
- І не пройшло кількох годин, як Шовкун знову спускався на вогневу тією самою стежкою, між бурими кущами і величезними брилами каміння. (О. Гончар)
- А за віщо, За що люде [слов'яни] гинуть? Того ж батька, такі ж діти, – Жити б та брататься [брататися]. Ні, не вміли, не хотіли, Треба роз'єднаться! (Т. Шевченко)
- Але помалу-малу, коли нехіть до Гашіци зростала в серці Йоновім, той самий батько його, палкий мош-Костаки, з'явився на очах Йонових його рятівником у прикрій ситуації. (М. Коцюбинський)
означ.
Уживається для підкреслення емоційного ставлення до осіб, предметів, явищ і т. ін.
Приклади
- Не так тії вороги, Як добрії люди – І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. І будуть вітати І питать тебе про тебе, Щоб потім сміятись. (Т. Шевченко)
- А паничів що то в нас перевернулось! Аж роєм коло нашої панночки звиваються, – так, як ті джмелі гудуть! (Марко Вовчок)
- Треба Кириликові учити сестер грамоти. Далася ж уже їм та грамота! Досталося і вухам, і рукам, і голові. (Панас Мирний)
- Всі злетілись, наче галич, Наче теє хиже птаство на порубаного трупа, щоб розшарпати до краю. (Леся Українка)
- Буває й таке, що з великих любощів, з кохання того йдуть сидіти на віру, бо звінчатися не можна. (М. Коцюбинський)
- Мій предок був Густав Сосюр, що йшов до нас крізь сніжні далі і на Москву під скрегіт сталі й наполеонівських побід зробив безславний той похід. (В. Сосюра)
- Порубав батько хустку сокирою, дочку ту бив уже, бив. Слава по всьому селу. (А. Головко)
- Деякі [бійці] сіли на буреломі, деякі слухали стоячи. Воронцов говорив, походжаючи між ними .. Майор говорив не голосно, а майже шелестів, як те листя. Проте всі чули кожне його слово. (О. Гончар)
Уживається як складова частина складених сполучників: унаслідок того, що; для того, щоб; з тим, щоб; з того часу, як; мало того, що; між тим, як; незважаючи на те, що; перед тим, як; після того, як; заст.тим, що; у той час, як.
Приклади
- Перед тим, як одхилити ляду, вона закриває ліхтар, прислухається. (Леся Українка)
- З того часу, як почалися бої в Будапешті, гармати супроводження йшли поряд штурмових груп. (О. Гончар)
- Жив собі бідний чоловік .. Дітей мав багато, до того ж жінка померла. (з казки)
- Пропозицію [ватажка] стріли [опришки] повним мовчанням, що граничило вже з ворожістю. Мало того – появилася опозиція. (Г. Хоткевич)
- Отже, щоб поправити переклад, я мусив сидіти 4 дні та мучитися. Опріч того, пропав у мене один день. Приїздив Шаляпін. (М. Коцюбинський)
- Дивним було, що вона [висота] ще існувала. Більше того, і доти стояли ще на своїх місцях, тільки зовсім були тепер оголені. (О. Гончар)
- Повкривавши дітей, Олена підійшла до печі, щоб розпочати свій звичайний трудовий день .. Між тим Оксен ішов селом, дразливий і гнівний, і цей гнів чіплявся до нього кожного ранку, як тільки він прокидався від сну. (Григорій Тютюнник)
той, част., розм.
Уживається для заповнення паузи при запинці у мові, при наявності труднощів у доборі слова, а також замість якого-небудь слова або словосполучення; того́ (див. того́ 2).
Приклади
- – Ти б же той... – звернувся Іван до мене перегодом. – Що-небудь про Матвіївку. Поему! Обов'язково напиши, пора! (І. Вирган)
- – Одним словом, пораджуся зі своїм напарником та й той... завтра ні, а післязавтра прийдемо. (Ю. Збанацький)
- – Ти, дівко, той, піди, мабуть, напій коня... Ярина слухняно попростувала до дверей. (П. Панч)
- [Денис:] Син мені не дозволя вже його повчати, каже, якщо той, то я і за груди візьму. (М. Кропивницький)
- Пан Стреминський застрілив козла. Щасливий старичок. Такий собі вже той... недолугий, а так стріляє... (М. Рильський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ТОМУ́
присл.
Унаслідок чого-небудь; через те, того.
Приклади
- Непомітні оку і тому надзвичайно небезпечні мілини оточували їх [острови] і відходили далеко у відкрите море. (З. Тулуб)
- Я ще не знав правил і тому, як мені здавалось, не робив помилок. (О. Довженко)
- Усім хотілося чимшвидше вибратися із смердючих мочарів, і тому пішли праворуч, бо здавалося, що там сухо. (Григорій Тютюнник)
- І ти, як море те, то лагідна й ласкава, то раптом, як грози двигтіння сил сліпе, і наче в блискавках голівка кучерява... Тому й люблю, мій друг, я море і тебе. (В. Сосюра)
- – А що старі люди не бачили її [філоксеру], як кажете, досі, так це тому, що лиш недавно завезено в Бессарабію шкідника цього з-за кордону на лозах виноградних. (М. Коцюбинський)
- – Он ти яке! – вигукнув чумак до моря. – Тому тебе багато й є, що тебе ніхто не п'є! (О. Гончар)
- [Ономай:] Жінок я досить знаю. [Кассандра:] Та Кассандра ще не була між ними. [Ономай:] От тому я й хочу взять [заміж] її. (Леся Українка)
- – Отак-то, мамо, – ясно подивився [Дмитро] і примирливо додав: – Чого з язика не зірветься, коли не вмієш до пуття говорити. – Значить, ти скриню віддав тому, що говорити не вмієш? – потвердішав голос Докії. – Тільки тому, – охоче погодився. (М. Стельмах)
присл.
Указує на час, що минув від якоїсь дії, події, стану, в якому хто-, що- небудь перебував (перебувало) і т. ін. до моменту мовлення про них (у поєднанні зі словами, що вказують на проміжок часу).
Приклади
- Обідав у касині [казино], яке .. оснувалося два роки тому в Бориславі. (І. Франко)
- Знову затупотіли коні і знову завуркотіли колеса, наче кіт на колінах, але чомусь не так мелодійно, як два дні тому. (П. Панч)
- Її, цю пшеницю, знали люди ще тисячі років тому. (І. Волошин)
- Кілька мільйонів років тому територія сучасного Туркменистану суціль була вкрита морем. (з наук.-попул. літ.)
- Це була дивізійна редакція. З годину тому вона підірвалась на міні. (О. Гончар)
спол.
У поєднанні зі спол. щ о уживається для приєднання підрядного речення причини до головного.
Приклади
- “Ура” не кричать [бійці] тому, що “ура” для них не парадна розвага, а теж зброя, і її, як усяку іншу зброю, треба економити на слушний час. (О. Гончар)
- – Чайка квилить над ним [морем] тому, що хоче їсти, а не тужить за кимось. (Ю. Яновський)
- Він косоокий, тому що у матері красуні Юлі теж косі очі. Вона кореянка. (О. Довженко)
- Хоч нічого особливого в Марисиній мові не було, – були то звичайнісінькі, майже сентиментальні слова втіхи, але, може, тому що йшли вони від серця, і вчула мати в них щире вболівання за свого сина. (О. Гончар)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ТА
Уживається на початку речення для посилення висловлюваної думки; адже, таж, тож.
Приклади
- Молдувани [молдавани] обурились. Хто має право рубати їх виноградники? Та вони на шматки розірвуть першого, що підніме сокиру над кущем. (М. Коцюбинський)
- – Воля?.. Може, ти ще й побачиш, а вже мені то не доведеться. – Як-то не доведеться? Та як ми сюди переходили, то сам управляющий нам казав, що трошки поробимо на пана, а тоді воля буде! (Г. Хоткевич)
- Глянув він на мене – та так жалібно, аж за серце вхопив. (М. Коцюбинський)
- І тоді лише схаменувся [Кльоц], як ущемило його порядно. Та так порядно, що нема як уже й ворухнутися. (Г. Хоткевич)
- Катря втихомирилася. Та як же було й не втихомиритися, коли син обіцяв такі багаті приноси? (Панас Мирний)
- – Товариші, та невже ви не розумієте, якого лиха ми можемо накоїти своїм виступом? (А. Головко)
- Як вабить пристань запальних малят, Романтиків у трусиках і майках! Та що малят! Кого вона не вабить! (М. Рильський)
- – Та ти хоч скажи, в чім річ. Перестань плакати. (Г. Хоткевич)
- Уже на горбі Артем .. оглянувся назад і ще гукнув неголосно: “Та вертайтесь уже, мамо!”. (А. Головко)
- Та ні! не годен я списать цвітінь твою [Прованс]! Коли ж я мушу жить у іншому краю. (М. Зеров)
Уживається в різних мовних ситуаціях, коли немає можливості чи бажання точно відповісти на поставлене питання.
Приклади
- – Чого ти не поснідав, тату? – поспішаючи за батьком, питає вона. – Та-а, – махає рукою Полікарп. (М. Зарудний)
- – А чому ви, Ганю, довгоносими [яйцями] не підсипаєте? – аж присів [дядько Микола] біля решета, на яке вже мостилася квочка. – Та, – відмахнулася мати рукою. (М. Стельмах)
Уживається в середині речення перед присудком чи групою присудка для підсилення їх значення.
Приклади
- Тілько тепер згадала, що вона не за мужиком, а за дворянином, і що справді добре б було, якби Кирило та був паном. (Панас Мирний)
- Якби мої думи німії та піснею стали без слова, вони б тоді більше сказали, ніж вся моя довга розмова. (Леся Українка)
- – Не хочу я женитися. Не хочу я братись, .. А піду я одружуся З моїм вірним другом, З славним батьком запорозьким Та з Великим Лугом. (Т. Шевченко)
- І ту пісню [наспівував батько], де розповідається, як на горі удівонька та пшениченьку сіє, і ще багато-багато сумовитих і задушевних пісень. (Т. Масенко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ТОГО́
присл., розм.
Уживається як співвідносне слово із сполучником щ о з причиновим значенням; тому.
Приклади
- І ти заплакала! Чого? Того, що тяжко полюбила Микиту бідного .. Диво дивнеє на світі З тим серцем буває! (Т. Шевченко)
- Чого ж тепер вони такі Смутні та невеселі? Того, що серце їм гризе І сором і досада. Здається, гори всі кругом Гукають: “Зрада, зрада!..”. (Леся Українка)
част., у знач. присудка, розм.
Уживається на означення дій, властивостей, стану, перев. якоюсь мірою негативних.
Приклади
- – І в кого ж ти їх [патрони] поцупив? – з веселим докором дивиться на чоловіка. – Свириде Яковлевичу, а ти ж нікому?.. – благає віддано собачими очима. – Нікому. – В Ларіона Денисенка я їх... того. В тій кімнаті, де святий живе. (М. Стельмах)
- – Ну, це вже ви того... – прокинувся рибалка. – Це брехня. – А хіба тобі не однаково, – гаряче обізвався хазяїн трамбака. (Ю. Яновський)
- Офіцери тим часом роздумували над тим, що полковник Шредер таки зовсім з'їхав з глузду. Він вже давно був “того”, але ніхто не передбачав, що його так нагло візьме. (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ТИМ
присл.
Через те, тому.
Приклади
- – Ти мого Вуяхевича не знаєш. Ніхто лучче [краще] його не вміє гамовати [гамувати] козаків: тим я й дав на сей день йому бунчук, а не іншому. (П. Куліш)
- – Йому, мабуть, ніяка жінка не вгодить... тим він і не жениться. (Панас Мирний)
спол.
Уживається в складі складеного сполучника для зв'язку головного речення з підрядним реченням причини.
Приклади
- – Щось моя невістка не одчиняє при мені своєї скрині; мабуть, тим, що порожня. (І. Нечуй-Левицький)
- Якось не дуже хапались хлопці сватати її, мабуть тим, що вона сама липла до них. (М. Коцюбинський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ТА
Поєднує однорідні члени речення.
Приклади
- Поки хліб та вода, то ще не біда! (прислів'я)
- Тулиться Чіпка до баби та стиха шепче: “Я, бабусю, добрий... я злого не робитиму”. (Панас Мирний)
- З тих плавневих місячних ночей та з жаги молодої зіткалося те, що стане потім синовим життям. (О. Гончар)
- Спершу стара пані тішилась велико тими гостьми, а далі, як почались між ними сварки, стала думати та гадати: – не рада вже їм, да не одбити. (Марко Вовчок)
- Не день, не годину, в журбі та в печалі, Прожив той співець, як в пустині. (Леся Українка)
- А ворон спускається все нижче та нижче. (М. Коцюбинський)
- – Ой, далеко, браття, до нього [Берліна] йти... Буде ще крові та крові... (О. Гончар)
Поєднує речення, які виражають одночасність дії.
Приклади
- Ще треті півні не співали, Ніхто нігде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів. (Т. Шевченко)
- Було тихо. Та от почали долітати крики. (О. Довженко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ТА
Приєднує речення або члени речення зі значенням протиставлення, невідповідності або обмеження попереднього; за значенням близький до спол. але, проте.
Приклади
- Є що їсти й пити, та нема з ким говорити. (прислів'я)
- Світить місяць у віконце, Та в очах темніє. (П. Гулак-Артемовський)
- Тату мій... Мій добрий дід був трохи злий на тебе, ну, а ти на нього. Та він любив тебе. (В. Сосюра)
- І згадую Україну, І згадать боюся. І там степи, і тут степи, Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії. (Т. Шевченко)
Уживається в протиставно-допустових конструкціях на початку головного речення, підкреслюючи логічну невідповідність між змістом головного та підрядного речень.
Приклади
- Хоч ізійшлися і раненько. Та пан Еней наш опізнивсь. (І. Котляревський)
- До того, й самі достатки його не які були, щоб можна було розкидатися, як другі, хоч і прості, та багатирі-дуки. (Панас Мирний)
- – Ну, так хто кого? – не обертаючись, щоб не розсміятися з гороб'ячої завзятості Кушніра, питав Свирид. – Обоє один одного, – неохоче відповів Степан. – Хоч і гладкий, та жилавий, чорт. (М. Стельмах)
- [Співець (Торкає струни, щоб показати їх голос):] Слабенько грають. Та зате сі струни колись бриніли у руках пречистих святих співців. (Леся Українка)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ту
Тут.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
ту
Народність у Китаї.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005
ТА
Приєднує члени речення й цілі речення, що доповнюють, уточнюють раніше висловлену думку.
Приклади
- – Чи ти ба, як голуби обсіли хреста? Та самі з себе білі. (І. Нечуй-Левицький)
- Біля призьби в нього [хлопчика] і хата своя, і ціле хазяйство, та не якесь злидарське – в загоні не одна пара волів круторогих. (А. Головко)
- [Прочанин:] Ти мене не бійся. Я не такий, щоб зрадити людину, та ще таку добрячу. (Леся Українка)
- Він мав у підлеглих і в начальства значний авторитет як знавець своєї справи та ще як людина суворо принципова. (О. Гончар)
- Все, що тут написано, в майбутню кінокартину, звичайно, не ввійде, та навряд чи воно там і потрібне. (О. Довженко)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ТА
Поєднує слова або цілі речення в переліку.
Приклади
- Тільки і мрії було, щоби клаптик малесенький поля, Дім, та город, та криниця з веселим струмком біля дому. (М. Зеров)
- Запахла осінь в'ялим тютюном. Та яблуками, та тонким туманом. (М. Рильський)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ТІМ
Етимологія: араб.
Міський торговельний заклад у вигляді вулиці, перекритої куполами, або галереї в архітектурі середньовічної Середньої Азії. Часто входив у комплекс громадських споруд, відзначаючись живописністю архітектурних форм і виразним силуетом.
Архітектура і монументальне мистецтво
ТЕ
Див. той.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ТА
Див. той.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.