З — ТЛУМАЧЕННЯ
З невідм., с.
Десята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука “з” (вимовляється “зе”).
З для уникнення збігу важких для вимови приголосних – ЗІ (розм. ЗО) та ІЗ, прийм., з род., знах. і оруд. в. Сполучення з прийм. з, із, зі виражають:
з род. в.
Уживається при вказуванні на предмет, середовище, зсередини яких відбувається дія, рух або що-небудь виймається, добувається і т. ін.
Приклади
- – Ти обідав, Василю? – спитала Галя, витягаючи страву з печі. (Панас Мирний)
- Зі школи на майдан вивалила дітвора. (А. Головко)
- Коли ж я випірнув з води, в лице так свіжо вітер віяв.... (В. Сосюра)
- З розірваної артерії свиснула кров. (Григорій Тютюнник)
- До його слуху долинув із землянки ледве чутний стогін. (В. Малик)
- Сів [юнак] на камінь, вийняв з кишені чорний овальний предмет. (О. Бердник)
- Ворон лише потерпав за Марію, що сьогодні і на мент не виходила з хати. (В. Дрозд)
з род. в.
Уживається при вказуванні на місце, предмет та ін., з поверхні яких або від яких хто-, що-небудь відокремлюється, відходить і т. ін.
Приклади
- А вже весна, а вже красна! Із стріх вода капле. (з народної пісні)
- Ніхто, як він, не вміє здирати з вишень ґлей. (В. Сосюра)
- Падає з голови залізна каска. (О. Довженко)
- Сержант випустив повід цяцькованої вуздечки і неохоче сплигнув з коня. (О. Гончар)
Вказує на посаду, заняття і т. ін., від яких хто-небудь звільняється.
Приклади
- Начальника незабаром зняли з посади, і в'язні не встигли навіть запам'ятати його прізвище. (Б. Антоненко-Давидович)
- – Пане Морфін, ви звільнені з посади інспектора. (О. Довженко)
- Я найнявся тимчасово, щоб утекти з посади складача дивізійної друкарні. (О. Шугай)
з род. в.
Уживається при вказуванні на місце, простір, напрям і т. ін., в якому хто-, що-небудь перебуває, щось відбувається або звідки спрямовані дія, рух.
Приклади
- Сонце гріє, вітер віє З поля на долину. (Т. Шевченко)
- З лівого боку, на самій сцені великий портал храму Артеміди. (Леся Українка)
- Із заходу насувають темно-сині хмари. (П. Колесник)
- Там вони мусять перевалити цей кряж і зайти ворогові з тилу. (О. Гончар)
Уживається при вказуванні на сферу діяльності, заняття і т. ін., з яких ідуть, повертаються.
Приклади
- У понеділок зумисне вибігла Настя назустріч Гнатові, як він вертався з роботи. (М. Коцюбинський)
- Ми вертали з полювання. Наш віз загублено по полю гуркотів. (М. Рильський)
- Монотонно гурчали десь мотори – чи то біля майстерні механіки їх перевіряли, чи з оранки трактори поверталися. (Ю. Збанацький)
Уживається при вказуванні на місце перебування особи чи предмета, що виконує якусь дію, або на місце, з якого спостерігається, сприймається що-небудь.
Приклади
- І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав. (Т. Шевченко)
- Тихо навкруги, мертво... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. (М. Коцюбинський)
- У неї очі сині-сині – Такі Карпати з далини. (Д. Павличко)
У сполуч. з прийм. в, на, до уживається при вказуванні на місце, предмет, від якого повторюється дія.
Приклади
- Проте вона все слідкувала очима, як татко ходив з кутка в куток по кімнаті. (Леся Українка)
- Юннати розгублено переминалися з ноги на ногу, не знаючи, що й казати. (Ю. Мокрієв)
- Осколки пішли з рук до рук. (О. Гончар)
У сполуч. з прийм. до, в уживається при вказуванні на межу поширення дії, стану або властивості.
Приклади
- Вже вечір темною габою накрив всю землю з краю в край. (В. Сосюра)
- Заболочений, оброшений з голови до ніг, він, зрештою, виходить на твердий берег. (М. Стельмах)
- Сотники й десятні воєводи ходили з двору в двір, не минаючи жодного кутка й вулички, набираючи ратників із возами. (І. Білик)
У сполуч. зі сл. погляд, точка зору і т. ін. уживається при вказуванні на предмет, зміст, спрямованість чиїх-небудь думок, оцінок і т. ін.
Приклади
- “Біла Пустеля” майже безфабульна річ – з погляду критика тридцятих років. (Ю. Яновський)
- В природі багато ще загадкового .. з точки зору сучасних наук. (О. Гончар)
- З погляду поступу наукового Дмитро Іванович не був середньою людиною. (Ю. Мушкетик)
з род. в.
Уживається при вказуванні на місце наявності певної ознаки, властивості в особи, предмета.
Приклади
- З себе була [пані] висока, огрядна, говірки скорої, гучної. (Марко Вовчок)
- Легка, біла, прозора постать, що з обличчя нагадує Мавку, з'являється з-за берези. (Леся Українка)
- Друже мій, ще не знаю, який ти з лиця і на ім'я. (М. Рильський)
з оруд. в., також зі сл. поруч, поряд.
Уживається при вказуванні на просторову близькість, суміжність кого-, чого-небудь із кимось, чимось.
Приклади
- Маруся поруч зі мною сидить і слухає. (Марко Вовчок)
- – Це ти, Шовкун? – озвався якийсь вершник у темряві, порівнявшись із ним. (О. Гончар)
з род. в.
Уживається при вказуванні на час, період, що є вихідним моментом у розвитку, поширенні якоїсь дії, стану.
Приклади
- Із самого малку були [Мурко й Бурко] великі приятелі. (І. Франко)
- З шостого року Оля почала допомагати матері. (І. Сенченко)
- Я – українець.., з колиски Я мову взяв, що за селом Шуміла житнім колоском. (І. Нехода)
- Зустрів [сталевар] із війни знайомих. (Я. Шпорта)
- Аріон ще з дитинства був поганим рабом: з-під батога лазив рвати хазяйські оливки. (І. Білик)
У поєднанні з прийм. до вживається при вказуванні на межі тривання якоїсь дії, стану.
Приклади
- Високая тополенько, Зеленій, шуми! Цвіти, цвіти, барвіночку, З весни до зими! (Л. Глібов)
- Щодня з ранку до ночі по шляху їдуть та й їдуть люди. (А. Головко)
- Одні квіти відцвітають, а інші починають цвісти, і буяють вони в неї з ранньої весни до пізньої осені. (Валерій Шевчук)
У поєднанні з прийм. на вживається при вказуванні на проміжок часу між днями, датами.
Приклади
- На Попівщині не було весело, ніч з вівторка на середу була тривожна, сподівались атаки. (У. Самчук)
- Уночі з четверга на п'ятницю над Потсдамом знову прокотилася дощова колісниця. (О. Шугай)
- – Отаким, старий, ти мені подобаєшся... в гуморі. – Ну, ще б пак! Завтра ж я народився. Власне, в ніч з 20 на 21 жовтня 1935 року. (Б. Олійник)
У поєднанні з прийм. на в складі стійких словосполучень уживається при вказуванні на не точно визначений, хоч і близький час виконання або настання чого-небудь.
Приклади
- Коген, здається, роздобув уже гроші, хоч відтягає з дня на день з своїм приїздом. (М. Коцюбинський)
- Він тане, як віск, з дня на день, з години на годину. (І. Багряний)
- З хвилини на хвилину ми чекали динамівського гола у відповідь, потім другого, третього. (Ю. Андрухович)
У поєднанні з прийм. в (у) в складі стійких словосполучень уживається при вказуванні на неперервність, повторюваність якої-небудь дії.
Приклади
- Під турецьким мостом день у день, з року в рік клекотить брама водоспаду. (Б. Антоненко-Давидович)
- Запах землі забивав йому дихання, і скрипів він зубами, чуючи, що розтирають ті зуби пісок, – тяглося так з дня у день. (Валерій Шевчук)
- З року в рік наш глядач стає все більш глибоким знавцем акторського мистецтва. (з наук.-попул. літ.)
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на супровідну дію, одночасність різних дій.
Приклади
- По неспокійній ночі Тихович разом із сходом сонця зірвався на рівні ноги. (М. Коцюбинський)
- Щойно він переступив поріг, зголоднілі за дві доби діти накинулися на нього зі словами: “Бек, бек!”. (І. Білик)
- Я виходила з дому при зорях і приходила назад зі [із] зорями. (Віра Вовк)
Уживається при вказуванні на подію, явище, після яких відразу щось відбувається.
Приклади
- З її приїздом якось повеселіла хата. (Леся Українка)
- З приходом Андрія вчителів у Санька збільшилося. (І. Багряний)
- З відльотом табуна гусак відчув, як ніч раптом поважчала і стала тиснути своєю мокрою темінню на гніздо. (М. Вінграновський)
- З відходом гарвардянки [жінки-професора з Гарварду] він зробився .. схожий радше на самотнього вразливого хлопчика. (О. Забужко)
Уживається при вказуванні на період або ряд послідовних моментів, із настанням яких розгортається яка-небудь дія.
Приклади
- Наша літературна мова, як молоде вино, очиститься з часом од шумовиння і стане прозорою і міцною. (М. Коцюбинський)
- Вода з кожним днем прибувала. (Т. Масенко)
- Це страшне почуття [спрага] всесильне, наростає з кожною годиною і доводить до божевілля. (В. Малик)
- Розвиднялося з кожною секундою. (Р. Андріяшик)
з род. в.
Уживається при вказуванні на причину дії або стану.
Приклади
- З жарту і біда часом буває. (Номис)
- Пішов кобзар по улиці – З журби як заграє! (Т. Шевченко)
- За ненькою й батько помер з нудьги та з жалю за вірним подружжям. (Марко Вовчок)
- Павка з люті аж поблід. (В. Сосюра)
- Щоразу вона ледве стримувалась, щоб не пирснути зо сміху. (В. Владко)
- Так трапилося, що не з кохання, а з жалості одружився [Свирид] на молодій удовиці. (М. Стельмах)
з род. в.
Уживається при вказуванні на підставу якої-небудь дії або стану.
Приклади
- З усього видко було: з важких рухів, з похмурих поглядів спідлоба, з крутої лайки, що не пусте на думці в ліщинівців. (А. Головко)
- Ще зоддалік впізнав [Хома] Антоновича із .. глухого покректування. (О. Гончар)
- – Судячи з вашої мови, і не скажеш, ніби ви давно з дому. (О. Шугай)
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на подію, з нагоди якої вітають, бажають і т. ін.
Приклади
- – Здорова, Галю! – Здорова, сестро! З неділею! (Панас Мирний)
- Сивий, старий робітник .. вітав дітей зі святом. (А. Головко)
- Голова райради приїхав привітати з ювілеєм їхнього славного земляка. (Ю. Покальчук)
- Вона знову згадала про Богдана – нарешті додзвонилася! Вчора так і не змогла, хоча хотіла привітати з днем народження. (І. Роздобудько)
з род. і оруд. в.
Уживається на означення способу виконання дії.
Приклади
- Тут щось з розгону в воду бух. (Л. Глібов)
- – Чи ти оглухла? – і мачушина рука з усієї сили б'є її. (Б. Грінченко)
- Волосся [у Марції] зачесане з мистецькою простотою. (Леся Українка)
- Ми кожний камінь брали з бою. (В. Сосюра)
- – Поїдьте в Ковалівку і все самі побачите, а не з других очей.... (В. Кучер)
- – А тепер вчися, Тимофію, і грамоті, і говорити! – з розмаху ляснув його по плечі немолодий коваль Кирило Іванишин. (М. Стельмах)
Уживається при вказуванні на обставину, достатню для здійснення чого-небудь (зазвичай із кількісною вказівкою).
Приклади
- – З першого погляду закохався я у тебе, мов шалений. (А. Кащенко)
- До виступу свого він ставився якнайуважніше. Бо – зуміє зацікавити з першого разу, тоді вже – півділа. (А. Головко)
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на супровідні дію, стан, почуття.
Приклади
- Не хотіла брата турбувати; знов до неї [братової] з ласкавою мовою підійду. (Марко Вовчок)
- З ледве чутним щебетанням Низенько ластівка летить. (М. Рильський)
- Мотор запрацював. Зі страшним ревом “яструбок” свічкою пішов у небо. (Ю. Яновський)
- Навшпиньки підходить секретар до вікна. Дивиться з острахом. Тиша. (О. Довженко)
- Бійці з прихованою радістю чекали, доки фельдшерка зайде в їхні підземелля. (О. Гончар)
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на предмет як показник повноти охоплення дією кого-, чого-небудь.
Приклади
- Спати лігши, вкрився [Артем] рядном з головою. (А. Головко)
- Він з головою пірне в науку, він угамує свої почуття... і взагалі він більше не звертатиме ніякісінької уваги на глумливі зауваження. (В. Владко)
- Житце ріденьке, низеньке .. Але і його не бере коса. Вириває з корінням, кошлає в покосі. (Ю. Мушкетик)
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на мету дії.
Приклади
- Догадувалася [Параскіца], хто приходив до неї з візитом. (М. Коцюбинський)
- [Хуса:] Я вмить пошлю до пані скорохода з відповіддю. (Леся Українка)
- Спорядив [Гюргій] посольство до ромейського імператора з запевненням миру, а заодно й з проханням прислати вмілих .. будівничих. (П. Загребельний)
з род. в.
Уживається при вказуванні на кількість осіб, предметів, із яких складається щось ціле.
Приклади
- Він [виселок] складався всього-на-всього з трьох халупок. (М. Коцюбинський)
- Родина з семи чоловік.
з род. в., заст.
Уживається при вказуванні на залежність розміру оплати натурою від кількості вироблених одиниць продукції.
Приклади
- Сіножать далеко – аж на панському [полі]. Косили з копиці. (І. Микитенко)
- – Хай тільки хліба вистигають, а вийде чи не вийде до жнив закон [про розподіл землі], однаково самі все пожнуть. Минулося з снопа восьмого чи десятого. (А. Головко)
із знах. в.
Уживається при вказуванні на приблизний підрахунок, приблизну міру чого-небудь.
Приклади
- Ішли, і як би не збрехати, Трохи не з пару добрих гін. (І. Котляревський)
- Кіп із вісім заробила [Ганна] Й Маркові купила Святу шапочку в пещерах [печерах] У Йвана святого. (Т. Шевченко)
- Остап ішов уже з годину. (М. Коцюбинський)
- Поспитавши разів зо три “хто” й “чого треба”, Хорбутиха впустила мене до хати. (І. Муратов)
із знах. в.
У сполуч. із сл. доволі, досить, годі, вистачить і т. ін. уживається при вказуванні на особу, якій вистачає, достатньо чого-небудь або яка не бажає, аби щось тривало.
Приклади
- [Руфін:] Доволі з мене, що тепер я бачу. (Леся Українка)
- Досить, хлопче, з нас і простого мірту [мирту]: Міртовий [миртовий] вінок тобі личить, слуго. (М. Зеров)
- Павло знеможено зронив голову на стіл. Годі з нього, годі. Навіщо потрібний начальник відділу, думка якого ані шеляга не варта? (М. Дашкієв)
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на додаткову кількість чого-небудь.
Приклади
- Може, нам не вистачає джерел сировини або ринків збуту наших товарів? Ні, все це є у нас з лишком. (П. Тичина)
- Заробив Яшко три пуди з фунтами: жита, ячменю, проса. (А. Головко)
- Я виїхав за кордон, де й пробув близько чотирьох з половиною місяців. (О. Довженко)
з род. і оруд. в.
Уживається при вказуванні на особу, предмет і т. ін., на які спрямовується, поширюється дія, яких що-небудь стосується.
Приклади
- Отаке-то горе Із сотником оце сталось. (Т. Шевченко)
- Розсердився Охрім, що з його так глузують.... (Л. Глібов)
- Є така поезія Верлена, Де поет себе питає сам У гіркому каятті: Шалений! Що зробив ти із своїм життям? (М. Рильський)
- Полковник змушений присунути до себе браунінг, який лежить на столі .. Присунув, не спускаючи очей з солдата. (О. Довженко)
- – Бери, Мироне, гостинець. Знаю, сутужно в тебе з хлібом. (М. Стельмах)
з род. в.
Уживається при вказуванні на предмет, матеріал і т. ін., з якого щось роблять, виготовляють або що-небудь зроблено, виготовлено.
Приклади
- Зараз стояла [Катря] мовчазна й нерухома, як з каменю вирізьблена. (А. Головко)
- Підняла [Анюта] з верблюжої вовни ковдру так, що утворилася щілина. (Григорій Тютюнник)
- П'ють [люди] з великих піал чудовий напій з маринованих черешень. (О. Гончар)
з род. в.
Уживається при вказуванні на особу, предмет, ознаку, які зазнають змін, перетворень.
Приклади
- Така гарна молодиця з Гафійки. (М. Коцюбинський)
- Неначе у поета, палав твій зір... Ти весь сіяв, з маленького ставав великим. (В. Сосюра)
- День з ясного зробився понурий. (В. Гжицький)
з род. в.
Уживається при вказуванні на предмет, за допомогою якого відбувається певна дія.
Приклади
- Із лука мітко в ціль стріляла [Камилла]. (І. Котляревський)
- Біля нього проїхав візок. Візник тріснув цупко з батога. (А. Крушельницький)
- Це ж по вас ударило з гармати, полоснуло гулом і огнем.... (В. Сосюра)
- Доки Шура перебувала на вогневій, жодне погане слово не зривалося ні в кого з уст. (О. Гончар)
з род. в.
Уживається при вказуванні на загал, сукупність осіб, предметів, звідки виділяється хто-, що-небудь, якась частина і т. ін. (за значенням відповідає прийм. серед).
Приклади
- Один з Троянської громади, Насупившися, все мовчав. (І. Котляревський)
- [Мохаммед (глянув на Айшу):] Найкраща ти з усіх жінок на світі. (Леся Українка)
- Брянський і Черниш попросили командира батальйону дозволу проскочити до кузні в якесь з околишніх гірських селищ. (О. Гончар)
з род. в.
Уживається при вказуванні на стан, який порушується, переривається і т. ін.
Приклади
- Лев і стрибав, по траві качався, І у кущі ховався, І з сили вибивсь, аж упрів. (Л. Глібов)
- Несеться сумний голос трембіти і будить зі сну полонину. (М. Коцюбинський)
- Те повідомлення кого завгодно могло вивести з рівноваги. (В. Кучер)
Уживається при вказуванні на становище, обставини (звичайно скрутні), з яких кому-небудь допомагають вийти або хтось виходить сам.
Приклади
- Сам товариш виручив його з біди. (Панас Мирний)
- З трійок Павлуша не вилазив. (А. Головко)
У сполуч. з прийм. в уживається при вказуванні на перехід особи з одного стану в інший.
Приклади
- Отак, з холоду в жар і кидало Павла весь час, поки він одягавсь. (А. Головко)
з род. в.
Уживається при вказуванні на предмет, місце і т. ін., від яких починається або починають що-небудь.
Приклади
- Так багато повинен одповідати Вам, що не знаю, з чого почати. (М. Коцюбинський)
- Любов до землі почалася з цього крихітного острівка. (М. Стельмах)
- – Сержант Коломієць! – покликав Сагайда полкового зв'язківця, якого знав ще з Дінця. (О. Гончар)
з род. в.
Уживається при вказуванні на особу, предмет, які є зразком для відтворення, наслідування і т. ін.
Приклади
- Пом'ялася [Докія Петрівна] трохи, а далі й виклала одразу. Мовляв, хоче оце брат Сава малювати з неї. (А. Головко)
з род. в.
Уживається при вказуванні на що-небудь як на джерело матеріальних ресурсів.
Приклади
- Цивадіс не брав кайла до рук, тинявся від одного вогнища до другого, відбирав у кого які були продукти і з того жив. (Григорій Тютюнник)
- – То тільки пани догадалися брати в ланцюги людей і поля, а ми будемо легше міряти, щоб не зобиджати землі. З неї живемо, виходить, жива вона. (М. Стельмах)
- – Мати в нього зовсім стара. Одна. Вона жила з його атестата. (О. Гончар)
з род. в.
Уживається при вказуванні на галузь знань, дисципліну, до якої хто-, що-небудь має певний стосунок.
Приклади
- – Не скажете, як мій пуцьверінок [пуцьвірінок] вчиться? – Нічого, Амбросію Пилиповичу, тільки з арифметики трохи відстає. (М. Стельмах)
- Диктант з української мови.
Уживається при вказуванні на групу понять із якої-небудь галузі, сфери.
Приклади
- Треба започаткувати систематичне проведення в Україні наукових форумів з проблем фізичної економії. (М. Руденко)
- Конференція з питань слов'янської філології.
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на особу, яка вступає з іншою у певні стосунки, взаємини або виявляє якесь ставлення до неї.
Приклади
- Оженивсь він із Оксаною. (Марко Вовчок)
- [Орест:] Ви якось чудно поводитесь зі мною останнього часу. (Леся Українка)
- Така собі проста Докія Петрівна, з людьми не горда і з дітьми лагідна. (А. Головко)
- Через цю шапку .. у Сагайди завжди виникали конфлікти з полковим начальством. (О. Гончар)
Уживається при вказуванні на особу, предмет, які взаємодіють між собою.
Приклади
- Вони собі пішли в хату З батьком розмовляти. (Т. Шевченко)
- Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду. (М. Рильський)
- А ми ж не раз із ним ходили по кислиці. (В. Сосюра)
- Минула тривожна беззоряна ніч, і там, де попелясті сніги єдналися з небом, почав відділятися світанок. (М. Стельмах)
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на предмет, наявний у кого-небудь під час якоїсь дії, руху і т. ін.
Приклади
- Плугатарі з плугами йдуть. (Т. Шевченко)
- На тлі вечірнього неба пропливають чотири жінки з кошиками на голові. (М. Коцюбинський)
- Він пильно .. оглянув Черниша, який стояв біля порога виструнчившись, із своїм запиленим ранцем за плечима. (О. Гончар)
з оруд. в.
Уживається у сполуч. зі словами, які виражають прохання, питання і т. ін., спрямовані до кого-небудь.
Приклади
- Він звернувся до парубків з проханням доглянути його коні. (М. Коцюбинський)
- Зараз, керуючи вогнем своєї роти, Брянський весь час стежить і за вогнем інших .. батарей, звертаючись щоразу до Шовкуна із своїми спостереженнями. (О. Гончар)
з оруд. в.
У сполуч. з прикм. спільний, згодний, солідарний і т. ін. уживається при вказуванні на особу, предмет, стосовно яких виявляється подібність або спільність в чому-небудь.
Приклади
- Яка вона була щаслива, коли між двома сварками, хоч на хвилину, їй вдавалось знайти спільну з Антоном мову! (М. Коцюбинський)
- – Ти згодна з тим, як мене оцiнила пiдла преса? I це ти, Мерi, яка так ранiше розумiла мене? (О. Бердник)
- – Я раків не їм. Ми з Кіті їстимемо банани. – У цьому ти солідарна з Камілою. (В. Шкляр)
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на постійну зовнішню ознаку або на внутрішню властивість, характерну особливість кого-, чого-небудь.
Приклади
- Чує Остап любії слова й пізнає козачку-дівчину з русою косою. (Марко Вовчок)
- Він глянув на ставок і не пізнав його. Ні, то не ставок, то друге небо з місяцем, із зорями. (М. Коцюбинський)
- Увіходить Йоганна, ще молода жінка, з слідами неабиякої вроди. (Леся Українка)
- – Тобі потрібна жінка не абияка, а з освітою. (А. Головко)
Уживається при вказуванні на тимчасову або випадкову зовнішню ознаку особи, предмета.
Приклади
- Стоїть з усмішкою сумною його дружина молода. (В. Сосюра)
- Порожньо на подвір'ї, понуро стоять будівлі, а хата навіть із забитими віконницями. (А. Головко)
- Стрижений боєць у шинелі з піднятим коміром уже приклав банку до рота. (О. Гончар)
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на вміст якого-небудь предмета.
Приклади
- Вона зготувала юшку з куркою. (Панас Мирний)
- [Любов:] Достаньте мені мій альбом з фотографіями. (Леся Українка)
- Вели коней, нав'ючених мінометами, боєприпасами, великими термосами з водою. (О. Гончар)
з род. в.
Уживається при вказуванні на місце, середовище походження і т. ін., з якими пов'язані особа або предмет.
Приклади
- Дотанцював [козак] аж до брами, Крикнув: – Пугу! Пугу! Привітайте, святі ченці, Товариша з Лугу! (Т. Шевченко)
- Коли була бабуня молодою, уподобав її якийсь парубок, гончар .. Він із козаків. (С. Васильченко)
- – Я сам – із Шевченків, тільки Іван. (Ю. Яновський)
- Фельдшерка з санітарної роти робила йому перев'язку. (О. Гончар)
із знах. в.
Уживається при вказуванні на предмет, до якого прирівнюється за розміром інший предмет.
Приклади
- Гайку, гайку, дай гриба й бабку, сироїжку з добру діжку. (Номис)
- – За що мене [рибку] так доля зневажає? Тим пельку і живіт дала з ковальський міх, Тим зуби, мов шпички, а нам на глум, на сміх, Рот шпилькою неначе простромила!... (П. Гулак-Артемовський)
- Слідчий – кулак з довбню, голова з горіх. (І. Багряний)
- Переді мною лежали маленькі кульки, завбільшки з кулак, схожі в напівтемній кімнаті на невеличкі гумові м'ячі. (Ю. Бедзик)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.