З — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

з род. в. Уживається при вказуванні на предмет, середовище, зсередини яких відбувається дія, рух або що-небудь виймається, добувається і т. ін. Приклади

– Ти обідав, Василю? – спитала Галя, витягаючи страву з печі. (Панас Мирний)
Зі школи на майдан вивалила дітвора. (А. Головко)
Коли ж я випірнув з води, в лице так свіжо вітер віяв.... (В. Сосюра)
З розірваної артерії свиснула кров. (Григорій Тютюнник)
До його слуху долинув із землянки ледве чутний стогін. (В. Малик)
Сів [юнак] на камінь, вийняв з кишені чорний овальний предмет. (О. Бердник)
Ворон лише потерпав за Марію, що сьогодні і на мент не виходила з хати. (В. Дрозд)

з род. в. Уживається при вказуванні на місце, предмет та ін., з поверхні яких або від яких хто-, що-небудь відокремлюється, відходить і т. ін. Приклади

А вже весна, а вже красна! Із стріх вода капле. (з народної пісні)
Ніхто, як він, не вміє здирати з вишень ґлей. (В. Сосюра)
Падає з голови залізна каска. (О. Довженко)
Сержант випустив повід цяцькованої вуздечки і неохоче сплигнув з коня. (О. Гончар)

Вказує на посаду, заняття і т. ін., від яких хто-небудь звільняється. Приклади

Начальника незабаром зняли з посади, і в'язні не встигли навіть запам'ятати його прізвище. (Б. Антоненко-Давидович)
– Пане Морфін, ви звільнені з посади інспектора. (О. Довженко)
Я найнявся тимчасово, щоб утекти з посади складача дивізійної друкарні. (О. Шугай)

з род. в. Уживається при вказуванні на місце, простір, напрям і т. ін., в якому хто-, що-небудь перебуває, щось відбувається або звідки спрямовані дія, рух. Приклади

Сонце гріє, вітер віє З поля на долину. (Т. Шевченко)
З лівого боку, на самій сцені великий портал храму Артеміди. (Леся Українка)
Із заходу насувають темно-сині хмари. (П. Колесник)
Там вони мусять перевалити цей кряж і зайти ворогові з тилу. (О. Гончар)

Уживається при вказуванні на сферу діяльності, заняття і т. ін., з яких ідуть, повертаються. Приклади

У понеділок зумисне вибігла Настя назустріч Гнатові, як він вертався з роботи. (М. Коцюбинський)
Ми вертали з полювання. Наш віз загублено по полю гуркотів. (М. Рильський)
Монотонно гурчали десь мотори – чи то біля майстерні механіки їх перевіряли, чи з оранки трактори поверталися. (Ю. Збанацький)

Уживається при вказуванні на місце перебування особи чи предмета, що виконує якусь дію, або на місце, з якого спостерігається, сприймається що-небудь. Приклади

І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав. (Т. Шевченко)
Тихо навкруги, мертво... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. (М. Коцюбинський)
У неї очі сині-сині – Такі Карпати з далини. (Д. Павличко)

У сполуч. з прийм. в, на, до уживається при вказуванні на місце, предмет, від якого повторюється дія. Приклади

Проте вона все слідкувала очима, як татко ходив з кутка в куток по кімнаті. (Леся Українка)
Юннати розгублено переминалися з ноги на ногу, не знаючи, що й казати. (Ю. Мокрієв)
Осколки пішли з рук до рук. (О. Гончар)

У сполуч. з прийм. до, в уживається при вказуванні на межу поширення дії, стану або властивості. Приклади

Вже вечір темною габою накрив всю землю з краю в край. (В. Сосюра)
Заболочений, оброшений з голови до ніг, він, зрештою, виходить на твердий берег. (М. Стельмах)
Сотники й десятні воєводи ходили з двору в двір, не минаючи жодного кутка й вулички, набираючи ратників із возами. (І. Білик)

У сполуч. зі сл. погляд, точка зору і т. ін. уживається при вказуванні на предмет, зміст, спрямованість чиїх-небудь думок, оцінок і т. ін. Приклади

“Біла Пустеля” майже безфабульна річ – з погляду критика тридцятих років. (Ю. Яновський)
В природі багато ще загадкового .. з точки зору сучасних наук. (О. Гончар)
З погляду поступу наукового Дмитро Іванович не був середньою людиною. (Ю. Мушкетик)

з род. в. Уживається при вказуванні на місце наявності певної ознаки, властивості в особи, предмета. Приклади

З себе була [пані] висока, огрядна, говірки скорої, гучної. (Марко Вовчок)
Легка, біла, прозора постать, що з обличчя нагадує Мавку, з'являється з-за берези. (Леся Українка)
Друже мій, ще не знаю, який ти з лиця і на ім'я. (М. Рильський)

з оруд. в., також зі сл. поруч, поряд. Уживається при вказуванні на просторову близькість, суміжність кого-, чого-небудь із кимось, чимось. Приклади

Маруся поруч зі мною сидить і слухає. (Марко Вовчок)
– Це ти, Шовкун? – озвався якийсь вершник у темряві, порівнявшись із ним. (О. Гончар)

з род. в. Уживається при вказуванні на час, період, що є вихідним моментом у розвитку, поширенні якоїсь дії, стану. Приклади

Із самого малку були [Мурко й Бурко] великі приятелі. (І. Франко)
З шостого року Оля почала допомагати матері. (І. Сенченко)
Я – українець.., з колиски Я мову взяв, що за селом Шуміла житнім колоском. (І. Нехода)
Зустрів [сталевар] із війни знайомих. (Я. Шпорта)
Аріон ще з дитинства був поганим рабом: з-під батога лазив рвати хазяйські оливки. (І. Білик)

У поєднанні з прийм. до вживається при вказуванні на межі тривання якоїсь дії, стану. Приклади

Високая тополенько, Зеленій, шуми! Цвіти, цвіти, барвіночку, З весни до зими! (Л. Глібов)
Щодня з ранку до ночі по шляху їдуть та й їдуть люди. (А. Головко)
Одні квіти відцвітають, а інші починають цвісти, і буяють вони в неї з ранньої весни до пізньої осені. (Валерій Шевчук)

У поєднанні з прийм. на вживається при вказуванні на проміжок часу між днями, датами. Приклади

На Попівщині не було весело, ніч з вівторка на середу була тривожна, сподівались атаки. (У. Самчук)
Уночі з четверга на п'ятницю над Потсдамом знову прокотилася дощова колісниця. (О. Шугай)
– Отаким, старий, ти мені подобаєшся... в гуморі. – Ну, ще б пак! Завтра ж я народився. Власне, в ніч з 20 на 21 жовтня 1935 року. (Б. Олійник)

У поєднанні з прийм. на в складі стійких словосполучень уживається при вказуванні на не точно визначений, хоч і близький час виконання або настання чого-небудь. Приклади

Коген, здається, роздобув уже гроші, хоч відтягає з дня на день з своїм приїздом. (М. Коцюбинський)
Він тане, як віск, з дня на день, з години на годину. (І. Багряний)
З хвилини на хвилину ми чекали динамівського гола у відповідь, потім другого, третього. (Ю. Андрухович)

У поєднанні з прийм. в (у) в складі стійких словосполучень уживається при вказуванні на неперервність, повторюваність якої-небудь дії. Приклади

Під турецьким мостом день у день, з року в рік клекотить брама водоспаду. (Б. Антоненко-Давидович)
Запах землі забивав йому дихання, і скрипів він зубами, чуючи, що розтирають ті зуби пісок, – тяглося так з дня у день. (Валерій Шевчук)
З року в рік наш глядач стає все більш глибоким знавцем акторського мистецтва. (з наук.-попул. літ.)

з оруд. в. Уживається при вказуванні на супровідну дію, одночасність різних дій. Приклади

По неспокійній ночі Тихович разом із сходом сонця зірвався на рівні ноги. (М. Коцюбинський)
Щойно він переступив поріг, зголоднілі за дві доби діти накинулися на нього зі словами: “Бек, бек!”. (І. Білик)
Я виходила з дому при зорях і приходила назад зі [із] зорями. (Віра Вовк)

Уживається при вказуванні на подію, явище, після яких відразу щось відбувається. Приклади

З її приїздом якось повеселіла хата. (Леся Українка)
З приходом Андрія вчителів у Санька збільшилося. (І. Багряний)
З відльотом табуна гусак відчув, як ніч раптом поважчала і стала тиснути своєю мокрою темінню на гніздо. (М. Вінграновський)
З відходом гарвардянки [жінки-професора з Гарварду] він зробився .. схожий радше на самотнього вразливого хлопчика. (О. Забужко)

Уживається при вказуванні на період або ряд послідовних моментів, із настанням яких розгортається яка-небудь дія. Приклади

Наша літературна мова, як молоде вино, очиститься з часом од шумовиння і стане прозорою і міцною. (М. Коцюбинський)
Вода з кожним днем прибувала. (Т. Масенко)
Це страшне почуття [спрага] всесильне, наростає з кожною годиною і доводить до божевілля. (В. Малик)
Розвиднялося з кожною секундою. (Р. Андріяшик)

з род. в. Уживається при вказуванні на причину дії або стану. Приклади

З жарту і біда часом буває. (Номис)
Пішов кобзар по улиці – З журби як заграє! (Т. Шевченко)
За ненькою й батько помер з нудьги та з жалю за вірним подружжям. (Марко Вовчок)
Павка з люті аж поблід. (В. Сосюра)
Щоразу вона ледве стримувалась, щоб не пирснути зо сміху. (В. Владко)
Так трапилося, що не з кохання, а з жалості одружився [Свирид] на молодій удовиці. (М. Стельмах)

з род. в. Уживається при вказуванні на підставу якої-небудь дії або стану. Приклади

З усього видко було: з важких рухів, з похмурих поглядів спідлоба, з крутої лайки, що не пусте на думці в ліщинівців. (А. Головко)
Ще зоддалік впізнав [Хома] Антоновича із .. глухого покректування. (О. Гончар)
– Судячи з вашої мови, і не скажеш, ніби ви давно з дому. (О. Шугай)

з оруд. в. Уживається при вказуванні на подію, з нагоди якої вітають, бажають і т. ін. Приклади

– Здорова, Галю! – Здорова, сестро! З неділею! (Панас Мирний)
Сивий, старий робітник .. вітав дітей зі святом. (А. Головко)
Голова райради приїхав привітати з ювілеєм їхнього славного земляка. (Ю. Покальчук)
Вона знову згадала про Богдана – нарешті додзвонилася! Вчора так і не змогла, хоча хотіла привітати з днем народження. (І. Роздобудько)

з род. і оруд. в. Уживається на означення способу виконання дії. Приклади

Тут щось з розгону в воду бух. (Л. Глібов)
– Чи ти оглухла? – і мачушина рука з усієї сили б'є її. (Б. Грінченко)
Волосся [у Марції] зачесане з мистецькою простотою. (Леся Українка)
Ми кожний камінь брали з бою. (В. Сосюра)
– Поїдьте в Ковалівку і все самі побачите, а не з других очей.... (В. Кучер)
– А тепер вчися, Тимофію, і грамоті, і говорити! – з розмаху ляснув його по плечі немолодий коваль Кирило Іванишин. (М. Стельмах)

Уживається при вказуванні на обставину, достатню для здійснення чого-небудь (зазвичай із кількісною вказівкою). Приклади

– З першого погляду закохався я у тебе, мов шалений. (А. Кащенко)
До виступу свого він ставився якнайуважніше. Бо – зуміє зацікавити з першого разу, тоді вже – півділа. (А. Головко)

з оруд. в. Уживається при вказуванні на супровідні дію, стан, почуття. Приклади

Не хотіла брата турбувати; знов до неї [братової] з ласкавою мовою підійду. (Марко Вовчок)
З ледве чутним щебетанням Низенько ластівка летить. (М. Рильський)
Мотор запрацював. Зі страшним ревом “яструбок” свічкою пішов у небо. (Ю. Яновський)
Навшпиньки підходить секретар до вікна. Дивиться з острахом. Тиша. (О. Довженко)
Бійці з прихованою радістю чекали, доки фельдшерка зайде в їхні підземелля. (О. Гончар)

з оруд. в. Уживається при вказуванні на предмет як показник повноти охоплення дією кого-, чого-небудь. Приклади

Спати лігши, вкрився [Артем] рядном з головою. (А. Головко)
Він з головою пірне в науку, він угамує свої почуття... і взагалі він більше не звертатиме ніякісінької уваги на глумливі зауваження. (В. Владко)
Житце ріденьке, низеньке .. Але і його не бере коса. Вириває з корінням, кошлає в покосі. (Ю. Мушкетик)

з оруд. в. Уживається при вказуванні на мету дії. Приклади

Догадувалася [Параскіца], хто приходив до неї з візитом. (М. Коцюбинський)
[Хуса:] Я вмить пошлю до пані скорохода з відповіддю. (Леся Українка)
Спорядив [Гюргій] посольство до ромейського імператора з запевненням миру, а заодно й з проханням прислати вмілих .. будівничих. (П. Загребельний)

з род. в. Уживається при вказуванні на кількість осіб, предметів, із яких складається щось ціле. Приклади

Він [виселок] складався всього-на-всього з трьох халупок. (М. Коцюбинський)
Родина з семи чоловік.

з род. в., заст. Уживається при вказуванні на залежність розміру оплати натурою від кількості вироблених одиниць продукції. Приклади

Сіножать далеко – аж на панському [полі]. Косили з копиці. (І. Микитенко)
– Хай тільки хліба вистигають, а вийде чи не вийде до жнив закон [про розподіл землі], однаково самі все пожнуть. Минулося з снопа восьмого чи десятого. (А. Головко)

із знах. в. Уживається при вказуванні на приблизний підрахунок, приблизну міру чого-небудь. Приклади

Ішли, і як би не збрехати, Трохи не з пару добрих гін. (І. Котляревський)
Кіп із вісім заробила [Ганна] Й Маркові купила Святу шапочку в пещерах [печерах] У Йвана святого. (Т. Шевченко)
Остап ішов уже з годину. (М. Коцюбинський)
Поспитавши разів зо три “хто” й “чого треба”, Хорбутиха впустила мене до хати. (І. Муратов)

із знах. в. У сполуч. із сл. доволі, досить, годі, вистачить і т. ін. уживається при вказуванні на особу, якій вистачає, достатньо чого-небудь або яка не бажає, аби щось тривало. Приклади

[Руфін:] Доволі з мене, що тепер я бачу. (Леся Українка)
Досить, хлопче, з нас і простого мірту [мирту]: Міртовий [миртовий] вінок тобі личить, слуго. (М. Зеров)
Павло знеможено зронив голову на стіл. Годі з нього, годі. Навіщо потрібний начальник відділу, думка якого ані шеляга не варта? (М. Дашкієв)

з оруд. в. Уживається при вказуванні на додаткову кількість чого-небудь. Приклади

Може, нам не вистачає джерел сировини або ринків збуту наших товарів? Ні, все це є у нас з лишком. (П. Тичина)
Заробив Яшко три пуди з фунтами: жита, ячменю, проса. (А. Головко)
Я виїхав за кордон, де й пробув близько чотирьох з половиною місяців. (О. Довженко)

з род. і оруд. в. Уживається при вказуванні на особу, предмет і т. ін., на які спрямовується, поширюється дія, яких що-небудь стосується. Приклади

Отаке-то горе Із сотником оце сталось. (Т. Шевченко)
Розсердився Охрім, що з його так глузують.... (Л. Глібов)
Є така поезія Верлена, Де поет себе питає сам У гіркому каятті: Шалений! Що зробив ти із своїм життям? (М. Рильський)
Полковник змушений присунути до себе браунінг, який лежить на столі .. Присунув, не спускаючи очей з солдата. (О. Довженко)
– Бери, Мироне, гостинець. Знаю, сутужно в тебе з хлібом. (М. Стельмах)

з род. в. Уживається при вказуванні на предмет, матеріал і т. ін., з якого щось роблять, виготовляють або що-небудь зроблено, виготовлено. Приклади

Зараз стояла [Катря] мовчазна й нерухома, як з каменю вирізьблена. (А. Головко)
Підняла [Анюта] з верблюжої вовни ковдру так, що утворилася щілина. (Григорій Тютюнник)
П'ють [люди] з великих піал чудовий напій з маринованих черешень. (О. Гончар)

з род. в. Уживається при вказуванні на особу, предмет, ознаку, які зазнають змін, перетворень. Приклади

Така гарна молодиця з Гафійки. (М. Коцюбинський)
Неначе у поета, палав твій зір... Ти весь сіяв, з маленького ставав великим. (В. Сосюра)
День з ясного зробився понурий. (В. Гжицький)

з род. в. Уживається при вказуванні на предмет, за допомогою якого відбувається певна дія. Приклади

Із лука мітко в ціль стріляла [Камилла]. (І. Котляревський)
Біля нього проїхав візок. Візник тріснув цупко з батога. (А. Крушельницький)
Це ж по вас ударило з гармати, полоснуло гулом і огнем.... (В. Сосюра)
Доки Шура перебувала на вогневій, жодне погане слово не зривалося ні в кого з уст. (О. Гончар)

з род. в. Уживається при вказуванні на загал, сукупність осіб, предметів, звідки виділяється хто-, що-небудь, якась частина і т. ін. (за значенням відповідає прийм. серед). Приклади

Один з Троянської громади, Насупившися, все мовчав. (І. Котляревський)
[Мохаммед (глянув на Айшу):] Найкраща ти з усіх жінок на світі. (Леся Українка)
Брянський і Черниш попросили командира батальйону дозволу проскочити до кузні в якесь з околишніх гірських селищ. (О. Гончар)

з род. в. Уживається при вказуванні на стан, який порушується, переривається і т. ін. Приклади

Лев і стрибав, по траві качався, І у кущі ховався, І з сили вибивсь, аж упрів. (Л. Глібов)
Несеться сумний голос трембіти і будить зі сну полонину. (М. Коцюбинський)
Те повідомлення кого завгодно могло вивести з рівноваги. (В. Кучер)

Уживається при вказуванні на становище, обставини (звичайно скрутні), з яких кому-небудь допомагають вийти або хтось виходить сам. Приклади

Сам товариш виручив його з біди. (Панас Мирний)
З трійок Павлуша не вилазив. (А. Головко)

У сполуч. з прийм. в уживається при вказуванні на перехід особи з одного стану в інший. Приклади

Отак, з холоду в жар і кидало Павла весь час, поки він одягавсь. (А. Головко)

з род. в. Уживається при вказуванні на предмет, місце і т. ін., від яких починається або починають що-небудь. Приклади

Так багато повинен одповідати Вам, що не знаю, з чого почати. (М. Коцюбинський)
Любов до землі почалася з цього крихітного острівка. (М. Стельмах)
– Сержант Коломієць! – покликав Сагайда полкового зв'язківця, якого знав ще з Дінця. (О. Гончар)

з род. в. Уживається при вказуванні на особу, предмет, які є зразком для відтворення, наслідування і т. ін. Приклади

Пом'ялася [Докія Петрівна] трохи, а далі й виклала одразу. Мовляв, хоче оце брат Сава малювати з неї. (А. Головко)

з род. в. Уживається при вказуванні на що-небудь як на джерело матеріальних ресурсів. Приклади

Цивадіс не брав кайла до рук, тинявся від одного вогнища до другого, відбирав у кого які були продукти і з того жив. (Григорій Тютюнник)
– То тільки пани догадалися брати в ланцюги людей і поля, а ми будемо легше міряти, щоб не зобиджати землі. З неї живемо, виходить, жива вона. (М. Стельмах)
– Мати в нього зовсім стара. Одна. Вона жила з його атестата. (О. Гончар)

з род. в. Уживається при вказуванні на галузь знань, дисципліну, до якої хто-, що-небудь має певний стосунок. Приклади

– Не скажете, як мій пуцьверінок [пуцьвірінок] вчиться? – Нічого, Амбросію Пилиповичу, тільки з арифметики трохи відстає. (М. Стельмах)
Диктант з української мови.

Уживається при вказуванні на групу понять із якої-небудь галузі, сфери. Приклади

Треба започаткувати систематичне проведення в Україні наукових форумів з проблем фізичної економії. (М. Руденко)
Конференція з питань слов'янської філології.

з оруд. в. Уживається при вказуванні на особу, яка вступає з іншою у певні стосунки, взаємини або виявляє якесь ставлення до неї. Приклади

Оженивсь він із Оксаною. (Марко Вовчок)
[Орест:] Ви якось чудно поводитесь зі мною останнього часу. (Леся Українка)
Така собі проста Докія Петрівна, з людьми не горда і з дітьми лагідна. (А. Головко)
Через цю шапку .. у Сагайди завжди виникали конфлікти з полковим начальством. (О. Гончар)

Уживається при вказуванні на особу, предмет, які взаємодіють між собою. Приклади

Вони собі пішли в хату З батьком розмовляти. (Т. Шевченко)
Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду. (М. Рильський)
А ми ж не раз із ним ходили по кислиці. (В. Сосюра)
Минула тривожна беззоряна ніч, і там, де попелясті сніги єдналися з небом, почав відділятися світанок. (М. Стельмах)

з оруд. в. Уживається при вказуванні на предмет, наявний у кого-небудь під час якоїсь дії, руху і т. ін. Приклади

Плугатарі з плугами йдуть. (Т. Шевченко)
На тлі вечірнього неба пропливають чотири жінки з кошиками на голові. (М. Коцюбинський)
Він пильно .. оглянув Черниша, який стояв біля порога виструнчившись, із своїм запиленим ранцем за плечима. (О. Гончар)

з оруд. в. Уживається у сполуч. зі словами, які виражають прохання, питання і т. ін., спрямовані до кого-небудь. Приклади

Він звернувся до парубків з проханням доглянути його коні. (М. Коцюбинський)
Зараз, керуючи вогнем своєї роти, Брянський весь час стежить і за вогнем інших .. батарей, звертаючись щоразу до Шовкуна із своїми спостереженнями. (О. Гончар)

з оруд. в. У сполуч. з прикм. спільний, згодний, солідарний і т. ін. уживається при вказуванні на особу, предмет, стосовно яких виявляється подібність або спільність в чому-небудь. Приклади

Яка вона була щаслива, коли між двома сварками, хоч на хвилину, їй вдавалось знайти спільну з Антоном мову! (М. Коцюбинський)
– Ти згодна з тим, як мене оцiнила пiдла преса? I це ти, Мерi, яка так ранiше розумiла мене? (О. Бердник)
– Я раків не їм. Ми з Кіті їстимемо банани. – У цьому ти солідарна з Камілою. (В. Шкляр)

з оруд. в. Уживається при вказуванні на постійну зовнішню ознаку або на внутрішню властивість, характерну особливість кого-, чого-небудь. Приклади

Чує Остап любії слова й пізнає козачку-дівчину з русою косою. (Марко Вовчок)
Він глянув на ставок і не пізнав його. Ні, то не ставок, то друге небо з місяцем, із зорями. (М. Коцюбинський)
Увіходить Йоганна, ще молода жінка, з слідами неабиякої вроди. (Леся Українка)
– Тобі потрібна жінка не абияка, а з освітою. (А. Головко)

Уживається при вказуванні на тимчасову або випадкову зовнішню ознаку особи, предмета. Приклади

Стоїть з усмішкою сумною його дружина молода. (В. Сосюра)
Порожньо на подвір'ї, понуро стоять будівлі, а хата навіть із забитими віконницями. (А. Головко)
Стрижений боєць у шинелі з піднятим коміром уже приклав банку до рота. (О. Гончар)

з оруд. в. Уживається при вказуванні на вміст якого-небудь предмета. Приклади

Вона зготувала юшку з куркою. (Панас Мирний)
[Любов:] Достаньте мені мій альбом з фотографіями. (Леся Українка)
Вели коней, нав'ючених мінометами, боєприпасами, великими термосами з водою. (О. Гончар)

з род. в. Уживається при вказуванні на місце, середовище походження і т. ін., з якими пов'язані особа або предмет. Приклади

Дотанцював [козак] аж до брами, Крикнув: – Пугу! Пугу! Привітайте, святі ченці, Товариша з Лугу! (Т. Шевченко)
Коли була бабуня молодою, уподобав її якийсь парубок, гончар .. Він із козаків. (С. Васильченко)
– Я сам – із Шевченків, тільки Іван. (Ю. Яновський)
Фельдшерка з санітарної роти робила йому перев'язку. (О. Гончар)

із знах. в. Уживається при вказуванні на предмет, до якого прирівнюється за розміром інший предмет. Приклади

Гайку, гайку, дай гриба й бабку, сироїжку з добру діжку. (Номис)
– За що мене [рибку] так доля зневажає? Тим пельку і живіт дала з ковальський міх, Тим зуби, мов шпички, а нам на глум, на сміх, Рот шпилькою неначе простромила!... (П. Гулак-Артемовський)
Слідчий – кулак з довбню, голова з горіх. (І. Багряний)
Переді мною лежали маленькі кульки, завбільшки з кулак, схожі в напівтемній кімнаті на невеличкі гумові м'ячі. (Ю. Бедзик)

З — ТЛУМАЧЕННЯ

З невідм., с.

З для уникнення збігу важких для вимови приголосних – ЗІ (розм. ЗО) та ІЗ, прийм., з род., знах. і оруд. в. Сполучення з прийм. з, із, зі виражають: