НА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

НА прийм. Уживається із знах. і місц. в. Сполучення з прийм. на виражають:

із знах. і місц. в. Уживається при позначенні предмета.

із знах. в. Уживається при позначенні предмета, який служить опорою для кого-небудь. Приклади

Він підійшов до окопу і сперся на сухе ломаччя. (М. Коцюбинський)
– Усі ходимо під сонцем... І то була таки відповідь, яка змусила й Дар'явауша замислитись. Він махнув йому рукою й просидів, спершись ліктем на поручень стільця, добру годину. (І. Білик)

із знах. в. Уживається при позначенні того, на що спрямовується дія з іншого об'єкта. Приклади

Зграя акордів перлистих Із неба на землю поллється. (Леся Українка)
Один за одним стали грякати в порту важкі снаряди, і не встигли люди опам'ятатися, як кілька темно-сірих сталевих акул уже мчали з моря на порт. (О. Гончар)

із знах. і місц. в. Уживається при позначенні особи, предмета.

із знах. в. Уживається при позначенні того, що є ніби центром якої-небудь особливості, стану і на що спрямована дія. Приклади

Де вже та їжа піде на душу, як сльози заливають очі?... (Панас Мирний)
На серце лягло щось страшне, урочисте.... (Леся Українка)

із знах. і місц. в. Уживається при позначенні предмета, місця, простору.

із знах. в. Уживається при позначенні місця, простору, що є кінцевим пунктом руху. Приклади

– Ходім, – сказала [Марія] та й пішла На Ніл сороченята прати В дорогу синові. (Т. Шевченко)
Зважився Максим перебути .. весну до зелених свят, а вже тоді подаватися додому на село. (Б. Грінченко)
Він перший пішов з Микитою на степи засновувати комуну. (Ю. Яновський)
8-ма Самбірська бригада дістала наказ іти на станцію Васильків і Глеваху, а 2-га Коломийська – захопити саме місто Васильків. (У. Самчук)

із знах. в. Уживається при позначенні напряму руху або якої-небудь іншої дії. Приклади

Встали сіромахи, Помолились на схід сонця, Пішли понад шляхом. (Т. Шевченко)
Він пройшов повз хату і почимчикував прямо на місто. (Панас Мирний)
Я підняв руку. Але крейсер не зупинився й швидко зник у напрямі на північ. (Ю. Яновський)

із знах. в. Уживається при позначенні предмета, що є орієнтиром при визначенні руху (з відтінком відношень об'єктних або причини). Приклади

[Явдоха:] Послі собі побалакаєте, а тепер ідіть з Богом з моєї хати, бо й другі на огонь почнуть сходиться. (І. Карпенко-Карий)
Чепурненька покоївка, що вийшла на дзвінок, упізнавши Павлушину матір, привітно всміхнулась і помогла роздягтись. (А. Головко)

із знах. і місц. в. Уживається при позначенні місця, сфери діяльності або заняття.

із знах. в. Уживається при позначенні предмета, до якого обернений або в напрямку якого спрямований інший предмет. Приклади

Хата наша – 2 кімнатки – нічого собі .. Кожна кімнатка має двері на балкон і одно вікно. (М. Коцюбинський)
Вікно виходило на море. (М. Рильський)

із знах. в. Уживається при позначенні предмета, з яким стикаються або до якого наближаються під час руху, якоїсь дії. Приклади

Рука його злегенька посунулась по закутаному тілі, намацала лікоть, плече... і раптом наткнулась на шершаву колючу бороду. (М. Коцюбинський)
Жодного стрілу не було чутно, і розвідка безнастанно блукала, не натрапляючи на ворога. (В. Підмогильний)
Часто мотика натрапляла на каміння й так скреготала, що нило в зубах. (С. Чорнобривець)
Погляд ковзнув по заголовках, затримався на рубриці “Вірші наших читачів”. (І. Росоховатський)

з місц. в. Уживається при позначенні місця, на якому або поблизу якого перебуває предмет, відбувається дія або на яке поширюється певний стан. Приклади

На улиці невесело, В хаті батько лає. (Т. Шевченко)
Скільки всіляких ласощів росте на степу, яких можна попоїсти. (Ю. Яновський)
Гнат підійшов до печі, де на черені сушилося гарбузове насіння. (І. Муратов)
Марія жде доньку на воротях. (В. Бабляк)

Уживається при позначенні географічних або астрономічних понять, де відбувається яка-небудь дія, поширюється певний стан. Приклади

На заході, під безхмарним небом, стояло здорове золоте сонце. (М. Коцюбинський)
В темний вечір сиджу я в хатині, Буря грає на Чорному морі.... (Леся Українка)
Я вже й забув, яке небо на Марсі – брудно-синє, майже сіре, вкрите жовтавими перистими хмарами. (О. Авраменко)
З півночі на південь [України] лежать Придніпровська, а на півдні – Причорноморська низовини. (з наук.-попул. літ.)

Уживається при позначенні об'єкта, який змінює свій зовнішній вигляд. Приклади

Як нагадають про панів, то Прокіп Іванович і на виду зміниться, і насупиться. (О. Стороженко)
Хлопець міниться на лиці. На ньому розпливаються червоні плями. (В. Речмедін)

Уживається при позначенні того, у межах чого виявляється певний душевний стан. Приклади

Гнат виявив перед Настею все, що так довго гнітило його серце, труїло його життя, і йому наче легше стало на серці. (М. Коцюбинський)
На душі у Ван-Ліна неспокійно. (О. Довженко)

Уживається при іменниках, які уточнюють, конкретизують місце перебігу дії. Приклади

Коло гаю, в чистім полі, На самій могилі, Дві тополі високії Одна одну хилить. (Т. Шевченко)
Над самим лиманом, на зеленій траві, між двома високими стінами молодого очерету, висіли чорні неводи. (І. Нечуй-Левицький)
Черех – то був колись такий чоловік, жив трохи не в лісі, на галявині, за долиною. (М. Малиновська)

Уживається при позначенні предмета, на якому є якесь зображення. Приклади

На фотографії .. Ви маєте такий здоровий вигляд! (М. Коцюбинський)
Я дивилась на малюнках Не на гордих переможців. (Леся Українка)

Уживається при позначенні ситуації, середовища, де відбувається дія. Приклади

Почуваю себе так собі. Не застудився, сплю не дуже добре, але на людях забуваю свої слабості. (М. Коцюбинський)

з місц. в. Уживається при вказівці на знаряддя дії. Приклади

Пранек у літаку був і за бортмеханіка, і за стрільця на баштовому кулеметі, а в далеких рейсах підміняв навіть пілота. (Іван Ле)
Скіф-одиночка швидко .. ішов по застиглій важкій воді Матвіївської затоки .. Тоня Турбай сиділа на веслах. (В. Собко)

з місц. в. Уживається при позначенні місця покарання людини. Приклади

Для неї стало ясним, що .. її зараз поведуть топити або спалять на вогнищі, як відьму в давні часи. (М. Коцюбинський)
[Покликач:] Названий Парвусом найгіршу кару зухвальством заробив – його живцем спечуть на дзиґлику залізнім. (Леся Українка)
Підкова на ешафоті поводиться бездоганно і виголошує жорстку промову загальним чином про те, що його козацька кров багато кому з присутніх ще віділлється. (Ю. Андрухович)

з місц. в. Уживається при позначенні предмета, на якому щось тримається. Приклади

У неї була й хата славна, .. і скрині такі на колесах, що, було, перехилишся та й дна рукою не достанеш. (Марко Вовчок)
Недалеко від храму між двома кипарисами статуя Артеміди на високому подвійному п'єдесталі. (Леся Українка)
Я пробіг повз вовка, прохромленого мечем, повз супермаркет на фундаменті, повз обмінний пункт і вже потроху наближався до звалища, яке називалося вокзалом. (Ю. Іздрик)

з місц. в. Уживається при позначенні фону, на якому хто-, що-небудь виділяється. Приклади

Очі в Остапа були заплющені, а на білому виду виразно зачорніли молоді вуса й густі брови. (М. Коцюбинський)
Перед ним на сірому вечірному [вечірньому] фоні, як святий образ в неосвіченій [неосвітленій] церкві, виринала стать Мотрі, струнка та гнучка, як на виднокрузі тополя. (Б. Лепкий)
На зоряному тлі побачив Давид її, Зіньчине, змучене й зраділе обличчя. (А. Головко)

з місц. в. Уживається при позначенні меж поширення чиєї-небудь дії. Приклади

Йоганна стає на порозі і мовчки низько вклоняється гостям. (Леся Українка)
Віктор з'явився на дверях вже тоді, коли Аркадій Левчук відкрив збори. (С. Журахович)
Попервах Мироніг не випускав мене з княжого двору, ще й сторожу на воротях перестеріг. (І. Білик)

із знах. в. Уживається при позначенні часу, дати, події, свята і т. ін., коли відбувається якась дія. Приклади

На Наума потепліло. (Панас Мирний)
Юзі справили на роковини таку гарну-прегарну білу довгу сукню.... (Леся Українка)
– Та то планеристи літають... Бачили по телевізору?! Видно, до параду на День Незалежності тренуються.... (Г. Тарасюк)

Уживається при позначенні терміну, на який поширюється результат певної дії. Приклади

Прибіжить, було, Парася до мене на хвилиночку... Господи, яка весела, яка щаслива! (Марко Вовчок)
Мотрі на осінь ніби легшає трохи: хатня робота – спочинок. (Панас Мирний)
У хаті на мент заніміло. Знадвору глухо ревла гарматами ніч. (А. Головко)

Уживається при позначенні часу, терміну, що наступає після чого-небудь. Приклади

Він прокинувся на другий день і осовілими очима побачив коло себе розпатлану жіночу постать. (Панас Мирний)
На третю ніч урядник із соцькими робив трус у Цигулиній оселі. (А. Головко)
Уже на третій місяць життє [життя] у них після Варчиного приходу стало нестерпним. (В. Лис)

із знах. і місц. в. Уживається при позначенні періоду чийого-небудь життя, який настає після зрілості. Приклади

А думала [вдова] жити... Хоч на старість у невістки В добрі одпочити. Не довелось. (Т. Шевченко)
Образ доктора Фауста – вченого, що на старості літ, зневірившись у науках, зажадав повернути собі молодість і досяг цього за допомогою диявола, – цей образ створив справді народ. (М. Рильський)

із знах. і місц. в. Уживається при позначенні конкретно не визначеного відрізка часу (перев. у сталих словосполученнях). Приклади

Раз у бабусі Шелестихи Я на тім тижні гостював І любим діткам для потіхи Химерну вигадку дістав. (Л. Глібов)
Кинув Вінницю і осівсь на якийсь час в Лопатинцях. (М. Коцюбинський)
Повинно б уже розвиднитись, однак від хмар, що розповзлись по небу й кудись цей дощик понесли, на певний час аж посутеніло, щоправда, ненадовго. (О. Гончар)

з місц. в. Уживається при позначенні відрізка часу, в межах якого щось відбувається. Приклади

Багато всякого лиха та горя довелося йому [Т. Шевченкові] пережити на своєму віку. (Панас Мирний)
Він радо ходив довкола телескопа, постукуючи протезом (свою ногу втратив на війні). (О. Бердник)

з місц. в., розм. Уживається (паралельно з прийм. “в” ) при позначенні відрізка часу, упродовж якого відбувається дія. Приклади

Кожному бажалося подивитися на цю людину .. Адже на життю своїм тільки мулла Гасан бачив чужинців. (Олесь Досвітній)
Невдовзі батьки померли на однім році, а згодом і чоловіка не стало. (А. Головко)

із знах. і місц. в. Уживається при позначенні способу дії, особливостей її перебігу. Приклади

То ляже [Цуцик] на бочок, то догори на спинку. (Л. Глібов)
Небо сіє дрібненький дощик на густе сито. (М. Коцюбинський)
Побачивши Муху, дівчина зупинилась і на мигах кликала його до себе. (П. Панч)

з місц. в. Уживається при позначенні засобу пересування. Приклади

Нині ми не поїхали, бо море бурхливе. Поїдемо вже завтра і не морем, а на підводі. (М. Коцюбинський)
Колись давно, можливо, сім з половиною тисяч років тому, .. одне з рахманських племен покинуло Індію на човнах і летючих килимах. (Ю. Андрухович)

з місц. в., розм. Уживається при позначенні мови як засобу спілкування між людьми. Приклади

Бодай би свою [мову] знати добре і на ній принести до своєї хати світло знання. (Г. Хоткевич)

із знах. і місц. в. Уживається при позначенні умов, обставин.

із знах. і місц. в. Уживається для увиразнення характеру, способу якої-небудь дії (перев. у порівняльних словосполученнях). Приклади

Вчора зробив собі операцію – вирвав зуба – почуваю себе добре, мов на світ народився. (М. Коцюбинський)
Хлопець ріс крикливий і запальний. Як приходив час годування – кричав, як на пуп. (Григорій Тютюнник)
У ранковій тиші, мов солдати на чатах, мовчазно стоять дерева. (з газ.)

з місц. в. Уживається при позначенні стану або становища, у якому хто-небудь перебуває, діє. Приклади

Батько, мати не сплять, На сторожі стоять, Не пускають саму мене У садочок гулять. (Т. Шевченко)
Заіржуть баскі бігуни на реміннім припоні, аж луна відіб'ється від скал. (Б.-І. Антонич)
Кожен у пам'яті на самоті перебирав усе бачене сьогодні та чуте. (А. Головко)
З дочками хліборобові легше. Христя хоч і на порі, але Кирило не дуже гризеться нею. (А. Іщук)

з місц. в. Уживається у прислівникових словосполученнях при вказівці на супровідні обставини дії. Приклади

Гурт розсипався, розбився, і, на ходу прощаючись, розійшлася кожна купка своєю дорогою. (Панас Мирний)
Іній осипався іскорками, які гасли на льоту. (О. Донченко)
Впав другар мій вірний на бігу – Куля в серце. (П. Воронько)
– Молода жінка, гарна, талановита, на злеті життя. І померла такою молодою. (Є. Кононенко)

з місц. в. Уживається при вказівці на обмеження асортименту вживаної їжі. Приклади

Давно це було, а тепер згадалося, живучи на картоплі. (М. Коцюбинський)
Михайло здебільшого жив на салі, яке купив у м'ясника. (М. Томчаній)
Якось Бедаліс надміру розпустив язика, так пан герцог замкнув його в підземеллі і протримав там два тижні на хлібі й воді. (О. Авраменко, В. Авраменко)

з місц. в. Уживається при позначенні того, за допомогою чого визначається якісна характеристика, властивість, ознака якої-небудь дії. Приклади

Я такий обтяжений службовою працею, що не маю навіть часу пройтися.., через що часто занепадаю на здоров'ї. (М. Коцюбинський)
[Леся:] Не вірю, щоб сонячний наш баян ослаб на голосі.... (Л. Смілянський)
Вони [співробітники інституту] того дня, коли німці почали виганяти міське населення, залізли в підвал інституту, де був басейн з водою, .. і там без повітря, без світла, жуючи сухарі й запиваючи тухлою водою, сиділи й прислухались до відлуння канонади, радіючи, що вона зростала й зростала на силі, наближаючись до їхньої вулиці. (М. Бажан)

із знах. в. Уживається при позначенні оцінки якоїсь дії, стану. Приклади

Жито вродило на чудо, вище хлопа, а колос як праник. (І. Франко)
Твір побудувати можна правильно лише тоді, якщо той, хто пише, та добре знає, добре вивчив, на зубок простудіював техніку писання. (П. Тичина)
Вода текла направо дуже соковитим лугом. А над нею на диво ще росли великі верби і незграбні осичини. (Т. Осьмачка)

із знах. в. Уживається при позначенні мети, з якою відбувається дія. Приклади

Ми йдем на штурм рядами молодими. (В. Сосюра)
Про свій намір сказав [Тарас] Іванові в забої, коли хлопці стали на перекур. (Д. Ткач)
Бородань зайшов до гравера з чорного ходу, обминувши центральний і віконце з картонною вивіскою “Перерва на обід”. (О. Чорногуз)

Уживається при вказівці на емоційну оцінку якоїсь дії, явища. Приклади

Не мені тепер, старому, Булаву носити. Нехай носить Наливайко Козакам на Славу. (Т. Шевченко)
Парубки оступили хату: – Нехай вільна козачка не закріпощається, людям на сміх, а своєму селу на сором! (Марко Вовчок)

Уживається при вказівці на призначення особи або предмета. Приклади

Цієї весни я скінчив учительську семінарію і тепер день у день дожидаю призначення в народну школу на вчителювання. (С. Васильченко)
Зовсім зелені помідори на соління непридатні. (з наук. літ.)

Уживається при вказівці на конкретне призначення чого-небудь. Приклади

[Поет:] От працювати мушу, щоб підживити душу, на вбраннячко дружині, на забавки дитині, собі ж хоч би на хліб.... (Леся Українка)
Через 5 років він збере гроші на машину, коли не зіп'ється чи не скалічіє. (В. Стус)

Уживається при вказівці на виявлення глибокої пошани до кого-небудь, відданості якійсь справі (значення прийменника “на” близьке до значення прийменника “в”). Приклади

[Мелхола:] Твій батько звався Хусою, і сина на честь йому я нарекла так само! (Леся Українка)
До кінця днів своїх Амалія ходила в жалобі, зберігаючи вірність нареченому і продівувавши на його честь усеньке життя. (Ю. Андрухович)
О шостій годині вечора почнеться свято на честь і славу нашого батальйону. (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)

Уживається при вказівці на привід до чого-небудь. Приклади

Тут я купив собі “Житіє Кузьми і Дем'яна”, а тобі, голубко, ложку і виделку дерев'яні .. на пам'ятку подорожі в монастир. (М. Коцюбинський)
В двадцятім віці сорок третій рік Тут [над Дніпром] прогримів і залишив на згадку Те, що святинею засяє віддалік Тобі, багатий славою нащадку. (Л. Дмитерко)

Уживається перев. у фразеологічних одиницях зі сл. чорт, біс, дідько і т. ін. при позначенні заперечення чого-небудь у знач. навіщо, для чого. Приклади

– Скидай своє пальто, я повішу. – На чорта його вішати? – скинувши і жужма кидаючи на стулець, одказав Власов. (Панас Мирний)
– Помовч... що, теж в Америку закортіло? – Та на біса вона мені, ваша Америка. Самі не поїхали, от тепер злоститесь на всіх. (О. Довженко)
– А на якого дідька ти мені здався, старшино Козир? – Потоцький зневажливо закопилив губу. (В. Чемерис)

Уживається при позначенні предмета, для якого щось призначається. Приклади

Муки на хліб теж довелось позичати, бо після похорон жінки Петро не мав і гроша в гамані. (М. Коцюбинський)
В Заріччі Антон напитав лісу на хату. (С. Чорнобривець)
Вона взялася чистити буряки на борщ. (Р. Андріяшик)

із знах. в. Уживається при вказівці на причину дії чи підставу для неї. Приклади

Хоч їхать жаль, – їхать треба: На те панська воля! (П. Гулак-Артемовський)
– Мій лицарю, любий пане, не боюсь я поговору, – все чиню по власній волі, бо на те я королівна. (Леся Українка)
Замовчати факт навряд чи вийде .. Буде заява – напали, обстріляли, шукайте, на те ви й закон. (А. Кокотюха)

із знах. в. Уживається при позначенні особи чи предмета, на які спрямована дія або стосовно до яких ця дія виявляється. Приклади

Той тузами обирає Свата в його хаті, А той нишком у куточку Гострить ніж на брата. (Т. Шевченко)
Роман, орючи свою нивку, скоса поглядає на брата лихим оком. (М. Коцюбинський)
Батько врешті метнув на нього очима, як розпеченими вугликами.... (С. Процюк)

із знах. в. Уживається при позначенні осіб, предметів, явищ і т. ін., з якими пов'язані якісь сподівання. Приклади

Я оце заходився жениться, то мені, бач, і тут треба гроші; а вся надія на Основу та на Кобзаря. (Т. Шевченко)
Найбільше в нього надій було на те, що він зустрінеться з кимось із сільських хлопців. (Григорій Тютюнник)
Якщо пророк Даниїл, покладаючись на Бога, не боявся перебувати в одній ямі з голодними левами, то чим мене злякати? (Ю. Андрухович)

із знах. в. Уживається при позначенні схожості, подібності кого-, чого-небудь з кимсь, чимсь (перев. зі сл. походити, скидатися, похожий, схожий). Приклади

Такий він був тихий, звичайний, до кожного привітний, – і на панича не походив!... (Марко Вовчок)
Іван ніс .. весла і скидався на рибалку, що спокійно починає робочу днину. (М. Коцюбинський)
У пiтьмi вистелився Днiстер iз частими закрутнями i схожими на байдаки островами. (Р. Андріяшик)

із знах. в. Уживається при позначенні об'єкта, на який спрямована дія для оволодіння ним. Приклади

[Орфей:] І знову на місто безборонне вдарить ворог, оберне підмурівок у руїну. (Леся Українка)
– Де твій синок? – Блуд пішов звечора на ведмедя. (І. Білик)
Всі брали приклад з Мономаха, який в'язав у пущах руками диких коней, полював на тура, на оленя, на лося, на вепра. (В. Чемерис)

із знах. і місц. в. Уживається при позначенні предмета, за допомогою якого відбувається дія. Приклади

На барабан буду грати, Буду дітей забавляти. (П. Чубинський)
Марічка любила, коли він грав на флояру. (М. Коцюбинський)
Просидів я добру годину – друкувати довелося на Стредлейтеровій машинці, а вона, клята, всю дорогу заїдала. (О. Логвиненко, пер. з тв. Дж. Селінджера)

із знах. в. Уживається при позначенні засобу для здійснення, досягнення чого-небудь. Приклади

– Ми обоє вчились на народні гроші. (О. Довженко)
Помер П. Верлен 8 січня 1896 р. у лікарні й був похований на урядову субсидію. (з навч. літ.)

з місц. в. Уживається при позначенні особи, предмета, за якими хто-, що-небудь лічиться або які несуть певну відповідальність за когось, щось. Приклади

Батько помер, і на моїх руках опинилася вся сім'я. (М. Коцюбинський)
[Груїчева:] Ви труїли його щодня, щогодини, потім кинули його отруєного на моїх руках, а самі пішли собі геть, просто рішили справу! (Леся Українка)

з місц. в. Уживається при позначенні особи, предмета, на які хто-небудь спрямовує свої почуття (перев. гнів, роздратування і т. ін.). Приклади

Йому хотілось зігнати ту злість на чім-небудь. (М. Коцюбинський)
Антонове серце стискала злість, яку він завжди зганяв на Катерині. (С. Чорнобривець)
Тут заливають часом свою очманілу голову ревниві парубки, щоб потім .. вдертися в гущу молоді і виміщати всю свою злість і любовні невдачі на суперникові. (А. Шиян)

з місц. в. Уживається при позначенні предмета, що становить інтерес для кого-небудь. Приклади

Хоч на історії дід і не знався, та все ж із ним цікаво було побалакати. (Г. Хоткевич)
Говорив він розсудливо, добре розуміючись на військовій тактиці. (П. Панч)
У мене як у шахіста чудова пам'ять на цифри. (А. Кокотюха)
– А ви, взагалі, вперше на Шипоті? – питається Йостек, він і сам погано знається на грибах та на живій природі в цілому. (Любко Дереш)

з місц. в. Уживається при називанні особи, з якою хто-небудь вступає в певні стосунки. Приклади

– Куди йому уже до Риму? Хіба як здохне чорт в рові! Як вернеться пан Хан до Криму, Як жениться сич на сові. (І. Котляревський)
– Хведір полаявся з матір'ю і оженивсь на дочці нашого сусіди. (О. Стороженко)

із знах. в. Уживається при позначенні того, у чиїх інтересах щось відбувається або хто-небудь діє. Приклади

Діди наші, батьки й самі ми життя ціле робили на пана. (М. Коцюбинський)
Був би в неї [Вутаньки] зараз хоч який-небудь лишок [хліба] – все б віддала на республіку. (О. Гончар)
Хтось думає про тебе, коли ти думаєш про своє виживання, спочатку ти працюєш на цю країну, потім країна починає працювати на тебе. (С. Жадан)

із знах. в. Уживається при позначенні професії, посади, звання особи, яка їх здобуває, дістає і т. ін. Приклади

– Хлопець менше у війську буде, коли вивчиться в школі, хлопець може на писаря вийти, на вчителя.... (Леся Українка)
Коли старого приятеля призначили на міністра, Воронов міг тільки привітати його. (В. Собко)
У школі вона отримала диплом медсестри, а наприкінці вісімдесят першого року висловила бажання вивчитися на лікаря. (О. Авраменко)

із знах. в. Уживається при позначенні предмета, особи, на які що-, хто-небудь обмінюється, змінюється і т. ін. Приклади

– Жінок там на тютюн міняють. (І. Котляревський)
Галя дивувалася, що всі [родичі] зразу гнів свій перемінили на милость [милість] та ласку. (Панас Мирний)
Одні школярські події змінялися на другі, переплітаючись в одне довге школярське свято. (С. Васильченко)
Вона тоді запросила Скальковську до себе, це було близенько, вони незадовго перед тим змінялися на центр, роз'їхалися, нарешті, з батьками. (О. Забужко)

із знах. в. Уживається при вказівці на те, що є носієм певної ознаки, якісної характеристики суб'єкта або об'єкта. Приклади

І гарна б жінка була Хвеська, усім гарна, та тільки на язик швидка. (народний жарт)
Бакенщик був скупий на ніжні слова, проте дбав про хлопця, як про рідного сина. (Ю. Мокрієв)
– Нікуди ви, пані Мюллерова, не підете, я хоч і хворий на ноги, проте чим я не гарматне м'ясо? А в таку пору, коли Австрії не до танцю, кожен каліка повинен бути на своєму посту. (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)

Уживається при вказівці на стан чийого-небудь здоров'я (перев. після сл. слабий, хворий). Приклади

Вже другий місяць лежу в клініці, слабий на серце і навіть сидіти ще не можу. (М. Коцюбинський)

з місц. в. Уживається при позначенні предмета, за допомогою якого виготовляється, виробляється що-небудь. Приклади

– Витягай, кажу! – гукає Параска. Килина витягла кашник... Пшоняна каша на молоці так і пороснула по долівці. (Панас Мирний)
Семена бучно пригостили. Сама Варвара Пимонівна винесла “нашому героєві” настояної на спирту вишнівки. (Б. Антоненко-Давидович)
– Недавно в мене були земляки, то оце передали... Сливовиця на меду. (М. Олійник)

з місц. в. Уживається при позначенні речовини або матеріалу, з якого виготовлено предмет або його частину. Приклади

Тепер думаю на зиму шити теплий на хутрі бушлат (кожушок). (Остап Вишня)

із знах. в. Уживається при вставних словах, що виражають ставлення до висловленого в реченні (на жаль, на гріх, на щастя, на лихо і т. ін.) або вказують, кому належить висловлена думка. Приклади

[Марція:] Жінки .. може, й непогані, але, на жаль, вони збавляють вроду надмірним малюванням. (Леся Українка)
– Доповідайте, як ви там у млині порядкували. – Мусив, товаришу гвардії майор, – чесно доповідав Хома, зрадівши, що найголовніша, на його думку, небезпека минула. (О. Гончар)
Бороду давно збирався [Симеон] підрівняти, та, на лихо, не міг знайти ножиць. (Г. Пагутяк)

із знах. в. Уживається при вказівці на міру, кількість, що визначають межі чого-небудь. Приклади

Олександра подалась на два ступені наперед і вклонилась старшині, бгаючи в рукав червону хусточку. (М. Коцюбинський)
Села наді Пслом запалили вогнища височенні, і їх видно стало на багато верст. (Ю. Яновський)

Уживається при позначенні частотності якої-небудь дії. Приклади

Двічі на рік пишні квіти Та не процвітають; В життю літа найкращії Двічі не бувають. (Леся Українка)
Він почав плести їй якусь казкову вигадку: нібито такі чарівні ягідки можна знайти тільки тричі на день – по одній в час обіду, сніданку й вечері. (Н. Забіла)
Підробітку – 40 доларів на місяць – вистачало, аби купити один оселедець на три дні. (С. Пиркало)

Уживається при позначенні кількості складових частин предмета. Приклади

Сірий на два поверхи дім стоїть, як мрець, серед чорного парку. (М. Коцюбинський)
В майстерні старанно завішані невеликі, на чотири шибки, віконця. (М. Стельмах)

Уживається при позначенні повноти поширення, охоплення дії або виявлення властивості певного предмета (у сполуч. із сл. весь, цілий і т. ін.). Приклади

Не дві ночі карі очі Любо цілувала [Катерина], Поки слава на все село Недобрая стала. (Т. Шевченко)
Мені хотілось крикнути про це [що їду на фронт] на весь голос, але я тільки міцніше стиснув гвинтівку. (І. Багмут)
На ціле Поділля, подейкували вівчарі, не було такого стрижія, як Сергій Майборода. (М. Стельмах)
Вона хотіла заплакати, хотіла заридати на весь цей пустельний світ, але не могла, її очі були сухими. (В. Шкляр)

з місц. в. Уживається при вказівці на кількість, рівень, віддалення, у межах яких відбувається що-небудь. Приклади

Хата наша – 2 кімнатки – нічого собі. На другому поверсі. (М. Коцюбинський)
Микола йде .. довгим підземним тунелем на глибині п'ятисот метрів під землею. (Д. Ткач)
У балці біля села Андріївки смерч позламував тридцятирічні верби на висоті один-два метри від землі і пеньки позакручував за годинниковою стрілкою. (В. Чемерис)

із знах. в. Уживається при вказівці на кількісну зміну чого-небудь унаслідок певної дії. Приклади

Чи може так бути, як йому уявилося? Що земля поділяється на шматочки, що людей усе більшає, а землі не прибуває. (М. Коцюбинський)
Відсвіт зір коловся у снігах На синю, жовту та зелену риску. (М. Бажан)
– Одноклітинні організми практично безсмертні. Вони розпадаються на частини без кінця, і жодна з тих частин не вмирає, якщо її ніхто не з'їсть. (О. Бердник)

Уживається при вказівці на кількісну відмінність (з відтінком порівняння, зіставлення). Приклади

Фаня була на два класи старша за неї, але вона добре пам'ятає її. (М. Коцюбинський)

з місц. в., розм. Уживається при вказівці на численну кількість, множинність кого-, чого-небудь. Приклади

І стане купою на купі Смердячий гній. (Т. Шевченко)
А в містечку хатка на хатці! (І. Нечуй-Левицький)
Дамба нагадувала собою величезний щільник: яма на ямі, окоп на окопі. (О. Гончар)

Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)

НА част., розм.

Уживається у знач., близькому до бери, візьми. Приклади

Оце ж то теє: на, небоже, Те, що мені не гоже. (Л. Глібов)
– Ось на, заграй! – тиче Івась Грицькові дудку. (Панас Мирний)
– Василю Назаровичу, не плачте, – утішав старого Черняк. – Не треба плакати. На, випий води. (О. Довженко)
Мефодій тут же скинув свою напівоблізлу баранячу шапку і десь із дна її добув заяложену, складену вчетверо депешу. – На, розбирай, Дмитре. (О. Гончар)
– Людину скрізь біда підстерігає. Ось на, бери, добряча патериця. І в мене є, а вистругав, ще б пак. Двох ніг замало, третя пригодиться. Та й одганятись ніччю від собак. (Л. Костенко)

Уживається у знач., близькому до даю. Приклади

[Нартал:] Меча! Меча! [Вояк (кидає йому меча):] Ось, на тобі, воюй. (Леся Українка)

Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)

НА виг.

Уживається при вираженні подиву; ну, ого. Приклади

Бува у службі чоловік Все стогне, каже: жити важко! .. А потім бачиш – той бідняк – Хто його зна, коли і як – Землі накупить, хазяйнує; А далі так собі панує. Що на!... (Л. Глібов)
– От тобі на! І в нас у криниці вода погожа, але якби так мені довелось, я б не вживала її на ліки відрами. (І. Нечуй-Левицький)
Впізнають у нас здаля Партизана-коваля. Молодий, худий, кирпатий, Ще безусий – але ж на: З Ковпаком ходив в Карпати, Бо війна – то вже війна. (Я. Шпорта)
І от, на тобі, жоден з учителів не викликав його, хоч Льоня всім своїм виглядом просто наполягав на тому, щоб його спитали. (В. Владко)

Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)

НА , НА-НА́, НА-НА-НА́, виг.

Уживається для підкликання собаки. Приклади

– Цу-цу, Рябко!.. – тут всі, повибігавши з хат: – Цу-цу, Рябко... на-на!.. – гукнули, як на ґвалт. (П. Гулак-Артемовський)
Діти помітили на судні собаку й висунулись з васага. – Мамо... мамо! а гляньте, який гарний песик! На, цю-цю! на! (М. Коцюбинський)
– На-на-на! – гукнув його [собаку] вагоновод. – Вірний, іди сюди, на, Вірний! На-на, Вірний! (І. Корунець, пер. з тв. Дж. Родарі)

Тлумачний словник української мови. Томи 1-10 (А-О́БМІЛЬ)

Коментарі

Останні коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.