ТЕ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ТЕ

Див. той.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТОЙ

вказ. Указує на щось, більш віддалене у просторі, ніж інше подібне (перев. парне); протилежне цей (у 1 знач.). Приклади

Прилинь, сизий орле, бо я одинокий, Сирота на світі, в чужому краю. Дивлюся на море широке, глибоке, Поплив би на той бік – човна не дають. (Т. Шевченко)
По той бік хвилеріза пройшов до гавані пароплав. (Ю. Яновський)
Увечері по той бік муру солов'ї витьохкують, повно їх там у вербах. (О. Гончар)
Раз у бабусі Шелестихи Я на тім тижні гостював. (Л. Глібов)
Коли не обіцяєте [В. М. Гнатюк] поправити на той рік [здоров'я], то не поїду з Вами в гори. (М. Коцюбинський)

вказ., також у сполуч. із част. он, ось. Указує на який-небудь предмет, якусь особу (перев. супроводжується вказівним жестом), що їх виділяють з-поміж інших; не будь-який (будь-яка), а саме даний (дана), що на нього (неї) вказує мовець; про який (яку) йдеться; цей (у 2 знач.). Приклади

[Клієнт (Показує в далечінь):] Та, висока, Макарію зограла [зіграла] б на кострищі чудово! [Молодий римлянин:] Що ти плещеш? (Леся Українка)
– Знаєте що? Ходімо ми попід ту стіну. Там на ослончику [ослінчику] постановимося – не так буде жарко і все видно, – сказав Колісник. (Панас Мирний)
– Колего Савченко!.. Он гляньте краще на той табун диких гусей, – аж злість бере, що не можна дістати. (М. Коцюбинський)

вказ. Указує на предмет, особу, явище і т. ін., які були названі у попередньому викладі, про які вже йшлося раніше. Приклади

Горить Микита в сірій свиті! Шеляга виймає І за того остатнього Музику наймає, І нерівню титарівну У танець вітає! (Т. Шевченко)
Події тої осені і зими взагалі були якісь особливі. (Ю. Смолич)
Була весна. Сонце ніжно й тепло усміхалося з блакитного неба, і від усмішки тої земля цвіла. (А. Головко)
Зараз за ворітьми показалося, що Рудик забув лупу, а Тихович – нотатник з планами – і всі мусили затриматися, аж поки робітник не приніс те й друге. (М. Коцюбинський)
А він було й молотити лінувався: .. ходить з Одаркою [калікою] по миру, назбира шматків хліба доволі, тії і їсть із дочками своїми, а після знову іде збирати. (Грицько Григоренко)
Є хмарні душі, ті завжди повиті смутком і журбою. Вони ідуть в житті, як дим, як тихий човен за водою. (В. Сосюра)
Часто Карпо перелазив через тин до Івася гратися, часто і Івась кричав крізь тин Карпові, коли той не показувався, щоб ішов скоріше. (Панас Мирний)
Економський фурман Євген Колосюк стишує загнуздані коні, щось гукає Христині, та озирається, швиденько вискакує на віз. (М. Стельмах)
Біля ґанку стояв гурт чоловіків, бороданів. Саме дядько Гордій щось у колі їх промовляв. А скоро вгледів Давида з Тихоном, як ті підійшли, спершу пильно був глянув на обох і чомусь зрадів. (А. Головко)
Ой привезли до прийому Чуприни голити; Усе дрібні, усе малі, Все багатих діти. Той каліка недоріка, Той не вміє стати. Той горбатий, той багатий, Тих чотири в хаті. Усі невлад, усіх назад, В усіх доля мати. А у вдови один син, Та й той якраз під аршин. (Т. Шевченко)
Козаки змішались [у таборі], як у бразі гуща; той туди, той туди йде, а жодного порядку між ними немає. (П. Куліш)
Орав [Іван] поле, сіяв, косив, жав, молотив, складав зерно – те на посів, те на поживу. (Панас Мирний)

вказ. Уживається для вказівки на один предмет, одну особу і т. ін. із двох або кількох подібних, з ряду однорідних, коли їх перелічують або зіставляють. Приклади

В плавнях було тихо, як у лісі, лиш горою шелестіла куня, раз в той бік схиляючись, раз в інший. (М. Коцюбинський)
Попривикали дітки, що нема старшого брата, та не перестали про його [нього] думати, і сливе щогодинки його згадували то цим, то тим, то знов другим. (Марко Вовчок)
– Оттак товчусь сливе цілісінький рік, то тим, то сим заробляю; сказано, треба чимсь жити й дітей годувати. (І. Нечуй-Левицький)
Шинок ніколи не пустує: то той, то другий... І наші хлопці там! (Панас Мирний)
Стояв, і непевний осміх блукав йому по губах – зараз це був осміх погорди й самозахисту. Тут [у спецшколі] захищаються, хто чим може. Той мовчанкою. Той понурістю. Той схлипом, якщо маму згадають. (О. Гончар)
І білі черепи, такі лячні нині, і чорні холодні кущі з покрученими лозами... – усе те обняло її [Параскіцу] жахом. (М. Коцюбинський)

вказ., у знач. ім. те, того́, с. Уживається для вказівки на що-небудь висловлене раніше, на якісь факти, обставини, припущення і т. ін. Приклади

Олександра перебралась до знайомої жінки. Вона ходила копати буряки і з того добувала прожиток для себе. (М. Коцюбинський)
Заворушився люд, загомонів; піднявсь по всьому полю галас. Тілько нічого з того не вийшло. (П. Куліш)
Це вони хотять [хочуть] згубити з світу князя, – мигнула в Тодозі думка, – це вони, мабуть, задля того й приблукали до Лубен. (І. Нечуй-Левицький)
[Хвора:] Дарма! Нехай умру, та думка не умре! В таке безсмертя й я привикла вірить. Адже і в вас є сповідь перед смертю... Мене жде шибениця – я те знаю. (Леся Українка)
Надвечір до мене зійшлися товариші. Наш гість перед тим трохи відпочив. Його красиве й поважне обличчя оживилося. (Т. Масенко)
Співає щось сумне татарка під чадрою, й од того вся вона така близька мені. (В. Сосюра)
Готували [лісоруби] дно під затоплення, валили верби вікові в три обхвати, після того ще взялись і за комиші, косили їх для целюлозного. (О. Гончар)
– Оце недавно ми не загнали телиці в двір, а вовк вискочив з ліска та й обгриз бік. Теличку не одрятували од смерті, – пропала. Те ж саме роблять вовки з графськими сернами й зайцями, котрі йдуть на годівлю... вовкам. (І. Нечуй-Левицький)
Я вигукував на мітингах загальні фрази і радів.., що завтра про це довідається увесь світ і, вражений розумом, що осяяв нас, зробить у себе те ж саме. (О. Довженко)
І він на всяк випадок зняв із плеча карабін. Те ж саме зробив і Янош, мовчки переглянувшись із Яреськом. (О. Гончар)

Уживається в головному реченні при наявності співвідносного сполучного слова у підрядному, вказуючи на ознаку, за якою хто-, що-небудь виділяється із ряду подібних і яка розкривається у підрядному. Приклади

Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує. (Номис)
Верба тая, де Наталя сидить, теж у воді, аж гілля в їй купає... (Б. Грінченко)
Він уже давно забув той день, коли весело, від усього серця сміявся. (Григорій Тютюнник)
Це був вже не той Максим, якому все в навколишньому світі уявлялося сонячним, чистим і легким. (Н. Рибак)
Люблю я ті часи, як сонце вже встає і промінь свій прозорий На села, на поля так вільно, ніжно ллє. (М. Рильський)
Чим далі я посувався, тим частіше стрічав цей люд у жалобі. (М. Коцюбинський)
[Лікар:] По-моєму, чим менше панночка книжок читає, тим краще. (Леся Українка)
Чим вище підіймалися бійці, тим заграва перед ними ширшала, розросталась. (О. Гончар)
Чим більше він приглядався [до хлопців], тим ясніше бачив їхню глупоту. (Григорій Тютюнник)
Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи ледащі, а їсти нема що. (прислів'я)
Хто щиро поважа родину, Свій рідний край, Тому не всюди рай: Чужина в'ялить, як Билину. (Л. Глібов)
Той, кому тяжко буде прочитати до кінця, може відкласти книжку. Я не ображусь так, як образився б романіст. (Ю. Яновський)
– Он у Пилипів, у тих, що млин, кабан ще товщий за тебе. (І. Багмут)
Нащо йому про теє знати, Що, може, плаче бідна мати Та побивається, як рибонька об лід: Він Вовк, він пан... йому не слід... (Л. Глібов)
Семен не розумів того, що стояло в книжці, а Романко чи не тямив сам, чи не хотів розповісти до ладу. (М. Коцюбинський)
[Йоганна:] Та я не хтіла брати нічого, крім того, що залишилось у тебе з мого посагу. (Леся Українка)
Денщик покинув смажити ковбасу і швидко переклав офіцерові те, що сказав Джмелик. (Григорій Тютюнник)

означ., перев. із запереч., част. не. Такий, як треба, як має бути. Приклади

Глушак дивиться на друга з дуже складним почуттям задоволення, суму і співчуття і говорить наче у відповідь своїм думкам і міркуванням: – Так, старію .. Не те вже око... (О. Довженко)
– Тепер я знаю, Хомо, чому наш Брянський так сердився, коли ми натягали собі на голови трансільванські чабанські шапки... Вигляд не той. (О. Гончар)
– Не розбавляй, чоловіче, горілку водою, не той смак буде, – повчально говорить Гуркало. (М. Стельмах)
Не та тут [в Бразилії] риба й мова, Не та вода, не той пейзаж, Але та ж сама хіть спадкова, І людська усмішка – така ж. (М. Рильський)
Не дуже змінилася Босівка .. Ті ж зелені садки, ті ж веселі левади. (М. Коцюбинський)
Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та. (П. Тичина)
Воронцова Шура впізнала одразу. Він зовні не дуже змінився за ці роки. Ті ж сірі, завжди насторожені очі під рудими кошлатими бровами. (О. Гончар)
Дома він показав червінця батькові. Дорохтей, покусуючи потріскану до крові нижню губу, уважно вислухав сина, на кутніх зубах спробував золото, кинув його з цяткою крові на стіл і одвернувся. – Не ті гроші, хоч і золоті. (М. Стельмах)
Я прочитав твого листа, Моя ти сестро прехороша... І я не той, І ти не та, А все ж Нас не зігнула ноша, Яку поклало нам життя З дитячих літ на кволе тіло. (М. Нагнибіда)
Я почуваю, що .. я кохаю не те. (М. Коцюбинський)
Хто тільки не пробував рух пісків цих зупинити, але нічого не виходило, бо садили не те, або не так, або не тоді. (О. Гончар)

означ., також у сполуч. той же, той же самий, та (те) ж, та ж сама, те ж саме. Який вже був, згадувався, зустрічався раніше. Приклади

Служу таки в тих самих панів. Іще два місяці мені до року осталось. (Марко Вовчок)
Царське убрання Шерстю його [Лікаона] облягло, і руки змінились на лапи. Але й у вовчому тілі зберіг він первісну вдачу: Та ж сивина, як була, і лють на обличчі та сама. (М. Зеров)
І не пройшло кількох годин, як Шовкун знову спускався на вогневу тією самою стежкою, між бурими кущами і величезними брилами каміння. (О. Гончар)
А за віщо, За що люде [слов'яни] гинуть? Того ж батька, такі ж діти, – Жити б та брататься [брататися]. Ні, не вміли, не хотіли, Треба роз'єднаться! (Т. Шевченко)
Але помалу-малу, коли нехіть до Гашіци зростала в серці Йоновім, той самий батько його, палкий мош-Костаки, з'явився на очах Йонових його рятівником у прикрій ситуації. (М. Коцюбинський)

означ. Уживається для підкреслення емоційного ставлення до осіб, предметів, явищ і т. ін. Приклади

Не так тії вороги, Як добрії люди – І окрадуть жалкуючи, Плачучи осудять, І попросять тебе в хату. І будуть вітати І питать тебе про тебе, Щоб потім сміятись. (Т. Шевченко)
А паничів що то в нас перевернулось! Аж роєм коло нашої панночки звиваються, – так, як ті джмелі гудуть! (Марко Вовчок)
Треба Кириликові учити сестер грамоти. Далася ж уже їм та грамота! Досталося і вухам, і рукам, і голові. (Панас Мирний)
Всі злетілись, наче галич, Наче теє хиже птаство на порубаного трупа, щоб розшарпати до краю. (Леся Українка)
Буває й таке, що з великих любощів, з кохання того йдуть сидіти на віру, бо звінчатися не можна. (М. Коцюбинський)
Мій предок був Густав Сосюр, що йшов до нас крізь сніжні далі і на Москву під скрегіт сталі й наполеонівських побід зробив безславний той похід. (В. Сосюра)
Порубав батько хустку сокирою, дочку ту бив уже, бив. Слава по всьому селу. (А. Головко)
Деякі [бійці] сіли на буреломі, деякі слухали стоячи. Воронцов говорив, походжаючи між ними .. Майор говорив не голосно, а майже шелестів, як те листя. Проте всі чули кожне його слово. (О. Гончар)

Уживається як складова частина складених сполучників: унаслідок того, що; для того, щоб; з тим, щоб; з того часу, як; мало того, що; між тим, як; незважаючи на те, що; перед тим, як; після того, як; заст.тим, що; у той час, як. Приклади

Перед тим, як одхилити ляду, вона закриває ліхтар, прислухається. (Леся Українка)
З того часу, як почалися бої в Будапешті, гармати супроводження йшли поряд штурмових груп. (О. Гончар)
Жив собі бідний чоловік .. Дітей мав багато, до того ж жінка померла. (з казки)
Пропозицію [ватажка] стріли [опришки] повним мовчанням, що граничило вже з ворожістю. Мало того – появилася опозиція. (Г. Хоткевич)
Отже, щоб поправити переклад, я мусив сидіти 4 дні та мучитися. Опріч того, пропав у мене один день. Приїздив Шаляпін. (М. Коцюбинський)
Дивним було, що вона [висота] ще існувала. Більше того, і доти стояли ще на своїх місцях, тільки зовсім були тепер оголені. (О. Гончар)
Повкривавши дітей, Олена підійшла до печі, щоб розпочати свій звичайний трудовий день .. Між тим Оксен ішов селом, дразливий і гнівний, і цей гнів чіплявся до нього кожного ранку, як тільки він прокидався від сну. (Григорій Тютюнник)

той, част., розм. Уживається для заповнення паузи при запинці у мові, при наявності труднощів у доборі слова, а також замість якого-небудь слова або словосполучення; того́ (див. того́ 2). Приклади

– Ти б же той... – звернувся Іван до мене перегодом. – Що-небудь про Матвіївку. Поему! Обов'язково напиши, пора! (І. Вирган)
– Одним словом, пораджуся зі своїм напарником та й той... завтра ні, а післязавтра прийдемо. (Ю. Збанацький)
– Ти, дівко, той, піди, мабуть, напій коня... Ярина слухняно попростувала до дверей. (П. Панч)
[Денис:] Син мені не дозволя вже його повчати, каже, якщо той, то я і за груди візьму. (М. Кропивницький)
Пан Стреминський застрілив козла. Щасливий старичок. Такий собі вже той... недолугий, а так стріляє... (М. Рильський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТОМУ́

присл. Унаслідок чого-небудь; через те, того. Приклади

Непомітні оку і тому надзвичайно небезпечні мілини оточували їх [острови] і відходили далеко у відкрите море. (З. Тулуб)
Я ще не знав правил і тому, як мені здавалось, не робив помилок. (О. Довженко)
Усім хотілося чимшвидше вибратися із смердючих мочарів, і тому пішли праворуч, бо здавалося, що там сухо. (Григорій Тютюнник)
І ти, як море те, то лагідна й ласкава, то раптом, як грози двигтіння сил сліпе, і наче в блискавках голівка кучерява... Тому й люблю, мій друг, я море і тебе. (В. Сосюра)
– А що старі люди не бачили її [філоксеру], як кажете, досі, так це тому, що лиш недавно завезено в Бессарабію шкідника цього з-за кордону на лозах виноградних. (М. Коцюбинський)
– Он ти яке! – вигукнув чумак до моря. – Тому тебе багато й є, що тебе ніхто не п'є! (О. Гончар)
[Ономай:] Жінок я досить знаю. [Кассандра:] Та Кассандра ще не була між ними. [Ономай:] От тому я й хочу взять [заміж] її. (Леся Українка)
– Отак-то, мамо, – ясно подивився [Дмитро] і примирливо додав: – Чого з язика не зірветься, коли не вмієш до пуття говорити. – Значить, ти скриню віддав тому, що говорити не вмієш? – потвердішав голос Докії. – Тільки тому, – охоче погодився. (М. Стельмах)

присл. Указує на час, що минув від якоїсь дії, події, стану, в якому хто-, що- небудь перебував (перебувало) і т. ін. до моменту мовлення про них (у поєднанні зі словами, що вказують на проміжок часу). Приклади

Обідав у касині [казино], яке .. оснувалося два роки тому в Бориславі. (І. Франко)
Знову затупотіли коні і знову завуркотіли колеса, наче кіт на колінах, але чомусь не так мелодійно, як два дні тому. (П. Панч)
Її, цю пшеницю, знали люди ще тисячі років тому. (І. Волошин)
Кілька мільйонів років тому територія сучасного Туркменистану суціль була вкрита морем. (з наук.-попул. літ.)
Це була дивізійна редакція. З годину тому вона підірвалась на міні. (О. Гончар)

спол. У поєднанні зі спол. щ о уживається для приєднання підрядного речення причини до головного. Приклади

“Ура” не кричать [бійці] тому, що “ура” для них не парадна розвага, а теж зброя, і її, як усяку іншу зброю, треба економити на слушний час. (О. Гончар)
– Чайка квилить над ним [морем] тому, що хоче їсти, а не тужить за кимось. (Ю. Яновський)
Він косоокий, тому що у матері красуні Юлі теж косі очі. Вона кореянка. (О. Довженко)
Хоч нічого особливого в Марисиній мові не було, – були то звичайнісінькі, майже сентиментальні слова втіхи, але, може, тому що йшли вони від серця, і вчула мати в них щире вболівання за свого сина. (О. Гончар)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТА

Уживається на початку речення для посилення висловлюваної думки; адже, таж, тож. Приклади

Молдувани [молдавани] обурились. Хто має право рубати їх виноградники? Та вони на шматки розірвуть першого, що підніме сокиру над кущем. (М. Коцюбинський)
– Воля?.. Може, ти ще й побачиш, а вже мені то не доведеться. – Як-то не доведеться? Та як ми сюди переходили, то сам управляющий нам казав, що трошки поробимо на пана, а тоді воля буде! (Г. Хоткевич)
Глянув він на мене – та так жалібно, аж за серце вхопив. (М. Коцюбинський)
І тоді лише схаменувся [Кльоц], як ущемило його порядно. Та так порядно, що нема як уже й ворухнутися. (Г. Хоткевич)
Катря втихомирилася. Та як же було й не втихомиритися, коли син обіцяв такі багаті приноси? (Панас Мирний)
– Товариші, та невже ви не розумієте, якого лиха ми можемо накоїти своїм виступом? (А. Головко)
Як вабить пристань запальних малят, Романтиків у трусиках і майках! Та що малят! Кого вона не вабить! (М. Рильський)
– Та ти хоч скажи, в чім річ. Перестань плакати. (Г. Хоткевич)
Уже на горбі Артем .. оглянувся назад і ще гукнув неголосно: “Та вертайтесь уже, мамо!”. (А. Головко)
Та ні! не годен я списать цвітінь твою [Прованс]! Коли ж я мушу жить у іншому краю. (М. Зеров)

Уживається в різних мовних ситуаціях, коли немає можливості чи бажання точно відповісти на поставлене питання. Приклади

– Чого ти не поснідав, тату? – поспішаючи за батьком, питає вона. – Та-а, – махає рукою Полікарп. (М. Зарудний)
– А чому ви, Ганю, довгоносими [яйцями] не підсипаєте? – аж присів [дядько Микола] біля решета, на яке вже мостилася квочка. – Та, – відмахнулася мати рукою. (М. Стельмах)

Уживається в середині речення перед присудком чи групою присудка для підсилення їх значення. Приклади

Тілько тепер згадала, що вона не за мужиком, а за дворянином, і що справді добре б було, якби Кирило та був паном. (Панас Мирний)
Якби мої думи німії та піснею стали без слова, вони б тоді більше сказали, ніж вся моя довга розмова. (Леся Українка)
– Не хочу я женитися. Не хочу я братись, .. А піду я одружуся З моїм вірним другом, З славним батьком запорозьким Та з Великим Лугом. (Т. Шевченко)
І ту пісню [наспівував батько], де розповідається, як на горі удівонька та пшениченьку сіє, і ще багато-багато сумовитих і задушевних пісень. (Т. Масенко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТОГО́

присл., розм. Уживається як співвідносне слово із сполучником щ о з причиновим значенням; тому. Приклади

І ти заплакала! Чого? Того, що тяжко полюбила Микиту бідного .. Диво дивнеє на світі З тим серцем буває! (Т. Шевченко)
Чого ж тепер вони такі Смутні та невеселі? Того, що серце їм гризе І сором і досада. Здається, гори всі кругом Гукають: “Зрада, зрада!..”. (Леся Українка)

част., у знач. присудка, розм. Уживається на означення дій, властивостей, стану, перев. якоюсь мірою негативних. Приклади

– І в кого ж ти їх [патрони] поцупив? – з веселим докором дивиться на чоловіка. – Свириде Яковлевичу, а ти ж нікому?.. – благає віддано собачими очима. – Нікому. – В Ларіона Денисенка я їх... того. В тій кімнаті, де святий живе. (М. Стельмах)
– Ну, це вже ви того... – прокинувся рибалка. – Це брехня. – А хіба тобі не однаково, – гаряче обізвався хазяїн трамбака. (Ю. Яновський)
Офіцери тим часом роздумували над тим, що полковник Шредер таки зовсім з'їхав з глузду. Він вже давно був “того”, але ніхто не передбачав, що його так нагло візьме. (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТИМ

присл. Через те, тому. Приклади

– Ти мого Вуяхевича не знаєш. Ніхто лучче [краще] його не вміє гамовати [гамувати] козаків: тим я й дав на сей день йому бунчук, а не іншому. (П. Куліш)
– Йому, мабуть, ніяка жінка не вгодить... тим він і не жениться. (Панас Мирний)

спол. Уживається в складі складеного сполучника для зв'язку головного речення з підрядним реченням причини. Приклади

– Щось моя невістка не одчиняє при мені своєї скрині; мабуть, тим, що порожня. (І. Нечуй-Левицький)
Якось не дуже хапались хлопці сватати її, мабуть тим, що вона сама липла до них. (М. Коцюбинський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТА

Поєднує однорідні члени речення. Приклади

Поки хліб та вода, то ще не біда! (прислів'я)
Тулиться Чіпка до баби та стиха шепче: “Я, бабусю, добрий... я злого не робитиму”. (Панас Мирний)
З тих плавневих місячних ночей та з жаги молодої зіткалося те, що стане потім синовим життям. (О. Гончар)
Спершу стара пані тішилась велико тими гостьми, а далі, як почались між ними сварки, стала думати та гадати: – не рада вже їм, да не одбити. (Марко Вовчок)
Не день, не годину, в журбі та в печалі, Прожив той співець, як в пустині. (Леся Українка)
А ворон спускається все нижче та нижче. (М. Коцюбинський)
– Ой, далеко, браття, до нього [Берліна] йти... Буде ще крові та крові... (О. Гончар)

Поєднує речення, які виражають одночасність дії. Приклади

Ще треті півні не співали, Ніхто нігде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів. (Т. Шевченко)
Було тихо. Та от почали долітати крики. (О. Довженко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТА

Приєднує речення або члени речення зі значенням протиставлення, невідповідності або обмеження попереднього; за значенням близький до спол. але, проте. Приклади

Є що їсти й пити, та нема з ким говорити. (прислів'я)
Світить місяць у віконце, Та в очах темніє. (П. Гулак-Артемовський)
Тату мій... Мій добрий дід був трохи злий на тебе, ну, а ти на нього. Та він любив тебе. (В. Сосюра)
І згадую Україну, І згадать боюся. І там степи, і тут степи, Та тут не такії, Руді, руді, аж червоні, А там голубії. (Т. Шевченко)

Уживається в протиставно-допустових конструкціях на початку головного речення, підкреслюючи логічну невідповідність між змістом головного та підрядного речень. Приклади

Хоч ізійшлися і раненько. Та пан Еней наш опізнивсь. (І. Котляревський)
До того, й самі достатки його не які були, щоб можна було розкидатися, як другі, хоч і прості, та багатирі-дуки. (Панас Мирний)
– Ну, так хто кого? – не обертаючись, щоб не розсміятися з гороб'ячої завзятості Кушніра, питав Свирид. – Обоє один одного, – неохоче відповів Степан. – Хоч і гладкий, та жилавий, чорт. (М. Стельмах)
[Співець (Торкає струни, щоб показати їх голос):] Слабенько грають. Та зате сі струни колись бриніли у руках пречистих святих співців. (Леся Українка)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ту

Тут.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ту

Народність у Китаї.

Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

ТА

Приєднує члени речення й цілі речення, що доповнюють, уточнюють раніше висловлену думку. Приклади

– Чи ти ба, як голуби обсіли хреста? Та самі з себе білі. (І. Нечуй-Левицький)
Біля призьби в нього [хлопчика] і хата своя, і ціле хазяйство, та не якесь злидарське – в загоні не одна пара волів круторогих. (А. Головко)
[Прочанин:] Ти мене не бійся. Я не такий, щоб зрадити людину, та ще таку добрячу. (Леся Українка)
Він мав у підлеглих і в начальства значний авторитет як знавець своєї справи та ще як людина суворо принципова. (О. Гончар)
Все, що тут написано, в майбутню кінокартину, звичайно, не ввійде, та навряд чи воно там і потрібне. (О. Довженко)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТА

Поєднує слова або цілі речення в переліку. Приклади

Тільки і мрії було, щоби клаптик малесенький поля, Дім, та город, та криниця з веселим струмком біля дому. (М. Зеров)
Запахла осінь в'ялим тютюном. Та яблуками, та тонким туманом. (М. Рильський)

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТІМ
Етимологія: араб.

Міський торговельний заклад у вигляді вулиці, перекритої куполами, або галереї в архітектурі середньовічної Середньої Азії. Часто входив у комплекс громадських споруд, відзначаючись живописністю архітектурних форм і виразним силуетом.

Архітектура і монументальне мистецтво

ТА

Див. той.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТІ

Див. той.

Тлумачний словник української мови в 11-ти томах

ТЕ

ТОЙ

ТОМУ́

ТА

ТОГО́

ТИМ

ТА

ТА

ту

ту

ТА

ТА

ТІМ Етимологія: араб.

ТА

ТІ

ТІМ
Етимологія: араб.