ВІД — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІД прийм., з род. в. Сполучення з прийм. від виражають:

Уживається на позначення місця або предмета, що є вихідним пунктом руху, переміщення кого-, чого-небудь; протилежне до. Приклади
  • Від міста шляхом надходила молодиця. (Марко Вовчок)
  • Оленка йшла двором від річки. (Іван Ле)
Уживається при визначенні напрямку руху, поширення чого-небудь. Приклади
  • У хаті тепло: від печі йде дух, розходиться по всіх закутках. (М. Коцюбинський)
  • Від моря дув сильний вітер.
Уживається на позначення послідовності дій. Приклади
  • Розвиток іде від простого до складного.
Уживається при вказуванні на предмет, особу і т. ін., від яких хто- або що-небудь відокремлюється. Приклади
  • Пішов він далеко від тої громади, Але не до білого двору, Пішов до діброви шукати поради. (Леся Українка)
  • Земля відірвалася від підошов. (І. Нехода)
Уживається при визначенні віддалення предмета, місця і т. ін. від якого-небудь вихідного пункту. Приклади
  • Бурлаки були вже далеко од Стеблева. (І. Нечуй-Левицький)
  • Він [стовбур] був низький, і перша гілляка відходила од нього за півтора метра від ґрунту. (І. Сенченко)
у сполуч. з ім. і наступним прийм. до плюс ім. Уживається при визначенні відтинка простору або просторових меж якої-небудь дії, руху. Приклади
  • Од Лимана до Трубайла Трупом поле крилось. (Т. Шевченко)
  • Ми пройшли од моря і до моря. (Л. Первомайський)
Уживається на позначення невеликої відстані між кимсь, чимсь. Приклади
  • Від берега, під вербами, вода була наче зеленаста. (М. Коцюбинський)
  • А кругом у полі, в полі теж робота і пісні. Од дороги три тополі, легка хмарка вдалині.... (П. Тичина)
Уживається на позначення моменту початку дії, стану і т. ін. Приклади
  • І почав Саул підозрівати Давида від того дня. (Леся Українка)
  • Від минулого ранку у нього в роті не було і ріски. (В. Хрущак)
у сполуч. з ім. – назвами часу й наступним прийм. до. Уживається при вказуванні на період часу, протягом якого відбувалася чи відбувається дія. Приклади
  • Дожидали удосвіта, і ранком, і вдень, і ввечері, й опівночі – од зоряниці до зоряниці, від ночі до ночі усе дожидали [Кармеля]. (Марко Вовчок)
розм., у сполуч. з ім. – назвами часу. Уживається у знач. прийм. протягом. Приклади
  • Від трьох неділь ані одного чіпця не продав. (І. Франко)
  • Від тижня хорую на нервові болі. (Леся Українка)
у сполуч. з ім., що означають день, число, рік і т. ін. Уживається при вказуванні на час, дату виникнення чого-небудь. Приклади
  • Тему дисертації затверджено вченою радою факультету (протокол № 16 від 12 вересня). (з мови документів)
  • Наказ від 6 грудня.
  • Постанова від 15 грудня.
Уживається при визначенні причини якої-небудь дії або стану. Приклади
  • Богинь напав від чаду дур. (І. Котляревський)
  • Повітря тремтить від спеки. (М. Коцюбинський)
  • І я дивлюся на ці зорі, І весь од радості горю. (В. Бичко)
Уживається на позначення особи, предмета, явища і т. ін., які є джерелом чого-небудь. Приклади
  • – Годі, дочко, годі! – мовить батько. – Я такого слова щоб більше не чув від тебе! (Марко Вовчок)
  • Гаряча пара від галушок знялась над мискою. (М. Коцюбинський)
  • Добре мати в серці пісню Від таких людей! (Д. Павличко)
Уживається на позначення особи, від якої що-небудь одержано, придбано і т. ін. або яка є джерелом яких-небудь відомостей, знань і т. ін. Приклади
  • Я дістав знов телеграму від нього. (М. Коцюбинський)
  • Дарма, я знала се! Тоді ще, як приймала Від тебе зброю, що сріблом сіяла. (Леся Українка)
  • Петро Бережник сторгувався .. і купив від нього плуга. (І. Чендей)
Уживається при вказуванні на походження кого- або чого-небудь. Приклади
  • – Я забуду, Що колись кохалась, Що од тебе сина мала. (Т. Шевченко)
  • Він, певно, подумає перше, ніж скаже, від кого родився. (М. Коцюбинський)
  • Назва гірського міста Турка і пішла від того, що в глибокій долині ріки Стрий руське військо наголову розгромило турка. (С. Чорнобривець)
Уживається на позначення предмета, особи, стану, явища і т. ін., що усуваються за допомогою якоїсь дії. Приклади
  • Зненацька проміння ясне Од сну пробудило мене. (Леся Українка)
  • – Ну, і дома у старих усе гаразд – Зінька оце була якось на слободі .. І від продподатку звільнили, нібито накладено неправильно було. (А. Головко)
  • Ні ті, що чистили тротуар від снігу, ні прохожі не сердилися, а навіть підставляли снігові свої обличчя. (М. Томчаній)
Уживається при вказуванні на предмет, признач. для захисту від чого-небудь. Приклади
  • Накинула [Оксана] на плечі велику хустку від дощу і вийшла з хати. (А. Головко)
  • Хуррем згадала, що звечора не закрилася мусліновою запоною від москітів. (П. Загребельний)
у сполуч. з наступним прийм. до. Уживається на позначення змін, що сталися з кимсь порівняно з початковим його суспільним станом. Приклади
  • Пройти шлях від рядового робітника до інженера-винахідника.
Уживається на позначення предмета за його складником. Приклади
  • На шиї [у Проценка] золотий ланцюг від дзиґарів теліпається. (Панас Мирний)
  • На цегляній долівці лежали кружки від кадоба та купа мокрої мерви. (М. Коцюбинський)
Уживається при назві організації, установи, особи і т. ін., представником яких є хто-небудь. Приклади
  • Латину тільки що сказали, Що од Енея єсть посли. (І. Котляревський)
також ірон. Уживається при вказуванні на безпосередній зв'язок із чим-небудь, із якою-небудь діяльністю. Приклади
  • Перезнайомився з масою корифеїв науки і від науки. (А. Крижанівський)
  • Між лікарем і пацієнтом стоїть досить велика кількість бюрократів від медицини. (з газ.)
Уживається на позначення різниці між явищами, особами, предметами і т. ін. Приклади
  • [Кассандра:] А як же ти, Гелене, одріжняєш [відрізняєш] брехню від правди? (Леся Українка)
  • Сам тутешній гуцул, Дідушок, проте, помітно відрізнявся від одноплемінників. (В. Гжицький)
  • Жовті сливи відрізняються від абрикос.
Уживається при ступенях порівняння у знач., близькому до сполучника ніж. Приклади
  • Ось і тягнеться низка їх [дівчат], та .. одна від другої чорнявіша, одна від другої краща. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Вищий Грицько, бо двома роками старший від брата. (Панас Мирний)
у сполуч. з числ. і наступним прийм. до. Уживається для приблизного визначення якої-небудь величини (ваги, вартості, розміру предмета і т. ін.). Приклади
  • За прогнозами Організації Об'єднаних Націй до 2000 р. населення нашої планети мало зрости від 5 до 7 мільярдів людей. (з наук.-попул. літ.)
  • Там були діти від трьох до п'яти років.
  • Вартість квитків від 5 до 30 гривень.
Уживається при позначенні способу дії. Приклади
  • Провісницю чар тих, фантазію милу, Від щирого серця вітаю.... (Леся Українка)
  • Подивилась я: написано гарно, хоч і від руки. (Є. Кравченко)

ВІ́ДИ невідм., с., заст.

Стара назва літери “в”. Приклади
  • – Фу! Та й утомився! – сказав Апостол, передаючи Горленкові перо. – Аз, буки, віди, глаголь.... (Б. Лепкий)
  • Хлопчаки стукотіли крейдою по дощечках і повторювали хором: “Аз, буки, віди”. (Ю. Мушкетик)

ВІ́ДА и, ж., діал.

Звістка, чутка, повідомлення. Приклади
  • Друга знов віда така була, що вона [Кармелиха] у місті ходила на поденщину. (Марко Вовчок)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.