БУТИ — СИНОНІМІЯ
бу́ти бути в наявності десь, у когось
бу́ти про перебування когось де-небудь - Знаходитися, перебувати де-небудь
знахо́дитися (рідко)
бути, перебувати, міститися де-небудь.
перебува́ти
бути, міститися, розташовуватися де-небудь.
бу́ти (з ор., наз. і) з прийм. з а) знах. в. (як зв'язка в іменному складеному присудку
явля́ти (рідко)
із знах. в., при запереченні - з род. в.; синтаксично обмеженіші порівняно з бути.
бу́ти про дію, подію, явище тощо - мати місце
верши́тися (уроч.)
відбуватися, здійснюватися.
вести́ся
про розмову.
відбува́тися
проходити, мати місце, тривати; здійснюватися (про роботу, події тощо).
дове́ршуватися (уроч.)
відбуватися, здійснюватися.
ді́ятися
відбуватися, здійснюватися, робитися.
зді́йснюватися
виконуватися, проводитися (про роботу, дію, процес).
йти
відбуватися, бути в певному стані.
прохо́дити
відбуватися, здійснюватися, мати місце (про які-небудь події, явища і т. ін.).
роби́тися
відбуватися (про яку-небудь дію, подію, природне явище і т. ін.).
трапля́тися
відбуватися, діятися, ставатися.
чини́тися
відбуватися, робитися, діятися.
іти́
виконуватися, здійснюватися.
бу́ти (тільки мин. або майб. час, розм. кому за що) дістати покарання за що-небудь
влеті́ти (розм. кому, за що)
дістатися комусь (за поганий учинок і т. ін.).
доста́тися (розм.)
те саме, що дістатися 5.
діста́тися (безос. кому)
дістати покарання за що-небудь.
нагорі́ти (розм. кому)
дістати покарання за що-небудь.
перепа́сти (розм. кому)
те саме, що діста́тися 5.
попа́сти (кому)
одержати покарання.
бу́ти (ким, за кого) про спорідненість, свояцтво тощо
дово́дитися (кому ким)
бути комусь ким-небудь (про спорідненість, свояцтво).
ма́тися (розм.)
доводитися, бути.
бу́ти (в майбутньому часі) досягати якої-небудь кількості або якихось розмірів
набира́тися (тільки 3 ос. одн.)
досягати якої-небудь кількості або якихось розмірів.
бути
Словник синонімів Караванського
бути у кого
відвідувати кого
Словник синонімів Караванського
бути з ким
Словник синонімів Караванського
бути за щось
Словник синонімів Караванського
бути за кого
заступати кого тлк. май. час. вистачати <н. буде з нас>
Словник синонімів Караванського
бути (У ФР.)
стати <н. хочу бути пілотом>
Словник синонімів Караванського
бути (див.) у кого
вчащати до <відвідувати> кого
Словник синонімів Караванського
бути де
Словник синонімів Караванського
бути
Словник синонімів Караванського
бути де
Словник синонімів Караванського
бути ((у чомусь) (про життя))
бути
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
бути
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
бути
Мова – не калька: словник української мови
бути
Мова – не калька: словник української мови
було́ ужив. для позначення нерегулярності дії в минулому
бува́ло (у знач. вставн. сл.)
трапля́лося
підкреслюється епізодичність дії.
був (розм.) привітання при зустрічі
віта́ю (розм.)
добри́вечір
увечері.
здоро́в (розм.)
здоро́в'ячка (розм.)
приві́т (фам.)
салю́т (фам.)
бу́де (розм.) перев. з побажанням, наказом закінчити, припинити щось
бута́ (діал.) надмірно висока думка про себе - і в зв'язку з цим зневажливе ставлення до інших
бундю́чність (підсил.)
високоду́мство (рідко)
го́нор (розм.)
гонорови́тість (розм.)
горди́ня (розм.)
гордо́та (діал.)
зазна́йство
поведінка, вдача зазнайкуватої людини.
марнолю́бство (рідко)
марносла́вство (рідко)
пи́нда (підсил. рідко)
пиха́ (підсил.)
пиха́тість (підсил.)
пого́рда
зарозуміле, зневажливе ставлення до когось.
при́нда (підсил. рідко)
спеси́вість (підсил. рідко)
фанабе́рство (підсил. розм.)
фанабе́рія (підсил. розм.)
фуду́льність (діал.)
фуду́лія (діал.)
чва́нство (підсил.)
чванли́вість (підсил.)
чвань (підсил. розм.)
чванькови́тість (підсил. розм.)
чванькува́тість (підсил. розм.)
буті́ти (діал.) видавати гучні протяжні звуки
суть найосновніше, найістотніше в кому-, чому-небудь
головне́
те, що становить основу, суть чого-небудь.
зміст
суть, внутрішня особливість чого-небудь.
зна́чення
суть чого-небудь; зміст.
значи́мість (книжн.)
суть чого-небудь; зміст.
квінтесе́нція (книжн.)
основа, суть чого-небудь; найсуттєвіше, найголовніше.
нутро́ (розм. перен.)
внутрішня суть кого-, чого-небудь.
приро́да
сукупність основних якостей, властивостей чого-небудь; суть, сутність.
підосно́ва (перен.)
справжня, часто прихована причина, сутність чого-небудь.
сенс
суть чого-небудь; зміст.
смисл (рідше)
внутрішній логічний зміст, значення чогось, яке осягається розумом.
су́тність
найголовніше, основне, істотне в кому-, чому-небудь; суть, зміст.
сіль (перен.)
те, що становить суть, смисл чого-небудь.
ядро́ (перен.)
сутність, головна причина чого-небудь.
єство́ (книжн., рідко.)
найголовніше і найістотніше в чому-небудь; суть чогось.
суть
субстанція (П.)
Словник синонімів Караванського
суть
Словник синонімів Караванського
бут
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
суть
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
бута
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
суть
Мова – не калька: словник української мови