ОСНОВА — СИНОНІМІЯ
осно́ва те, що дає початок чомусь, звідки постає, на чому ґрунтується щось
джерело́ (чого, перен.)
те, що дає початок чому-небудь, звідки постає, черпається щось; основа чого-небудь; вихідне начало.
за́родок (рідше перен., чого.)
початковий стан чого-небудь, що здатне до розвитку; початок, зачаток.
нача́ло (книжн.)
основа, суть, джерело чого-небудь.
осере́док (рідше)
основа, з якої розвивається, виростає, поширюється що-небудь.
поча́тки (Основа, першоелемент чого-небудь)
поча́ток
основа, першоелемент чого-небудь.
осно́ва (лінгв.) частина слова, що є носієм його основного значення
осно́ва нижня частина чогось високого, розширений низ якогось підвищення
осно́ва те головне, на чому ґрунтується, базується що-небудь
заса́да
основа чогось; те головне, на чому ґрунтується, базується що-небудь.
нача́ло (мн ( начала))
основа, суть, джерело чого-небудь.
поло́ження
твердження, думка, що лежить в основі чого-небудь; теза.
осно́ва головна складова частина чогось - перев. організації, колективу тощо
кістя́к
те, що є основою, опорою чого-небудь.
осере́док
особа або група людей, навколо яких зосереджується яка-небудь діяльність.
серцеви́на
центр, головна, найважливіша частина чого-небудь.
стри́жень
основна, головна частина, основа чого-небудь.
ядро́
головна складова частина – перев. організації колективу тощо; кістяк, осередок.
основа споруди
основа моралі
Словник синонімів Караванського
основа здоров'я
Словник синонімів Караванського
основа Б.
заснування (З.)
Словник синонімів Караванського
основа
основа світогляду
основа вишивальна
Словник синонімів Караванського
основа
каркас (П.)
Словник синонімів Караванського
основа
основа (зла)
Словник синонімів Караванського
основа
основа
основа
Мова – не калька: словник української мови