ЙТИ — СИНОНІМІЯ
йти про дію, подію, явище тощо - мати місце
бу́ти
уживається на означення наявності кого-, чого-небудь десь, у когось.
верши́тися (уроч.)
відбуватися, здійснюватися.
вести́ся
про розмову.
відбува́тися
проходити, мати місце, тривати; здійснюватися (про роботу, події тощо).
дове́ршуватися (уроч.)
відбуватися, здійснюватися.
ді́ятися
відбуватися, здійснюватися, робитися.
зді́йснюватися
виконуватися, проводитися (про роботу, дію, процес).
прохо́дити
відбуватися, здійснюватися, мати місце (про які-небудь події, явища і т. ін.).
роби́тися
відбуватися (про яку-небудь дію, подію, природне явище і т. ін.).
трапля́тися
відбуватися, діятися, ставатися.
чини́тися
відбуватися, робитися, діятися.
іти́
виконуватися, здійснюватися.
йти про машини, механізми, частини живих організмів тощо - бути в дії, виконувати свої функції
йти ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі
грясти́ (уроч., поет.)
іти; наступати, наставати.
мандрува́ти (розм.)
іти, їхати.
поступа́тися (заст)
іти, ступати.
простува́ти
пересуватися пішки у просторі; іти.
прямува́ти
пересуватися у просторі, крокуючи; іти, простувати.
ступа́ти
переставляючи ноги, роблячи кроки, змінювати місце в просторі, рухатися, йти (про людину або тварину).
то́пати (розм.)
іти.
ту́пати (розм.)
іти, ходити взагалі.
ту́пцяти (розм.)
іти, ходити.
тупцюва́ти (розм.)
іти, ходити.
іти́
ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); протилежне стояти, бігти.
йти (з чого і чим) робити хід якоюсь фігурою, картою під час гри в шахи, карти
йти падати зверху, литися (про дощ, сніг тощо)
вали́ти
рухатися густою масою.
випада́ти
падати на землю (про дощ, сніг і т. ін.) або осідати (про росу, іній тощо).
ліпи́ти (розм.)
падати, з силою ударяючи; засліплювати, засипати, заливати (про сніг, дощ і т. ін.).
па́дати
випадати (про сніг, дощ і т. ін.).
си́пати
іти, падати (про рясний дрібний дощ, сніг і т. ін.).
іти́
падати зверху, литися (про дощ, сніг тощо).
йти про засоби пересування - рухатися в якомусь напрямі
бі́гти (розм.)
гна́ти (розм.)
швидко.
коти́ти (розм.)
про автомобіль, віз.
плести́ся (розм.)
телі́житися (діал.)
надто поволі.
тягну́тися (розм.)
тягти́ся (розм.)
йти про людей - пересуватися на якомусь із видів транспорту
йти про будь-яку рідину
бу́рити (підсил. діал.)
дзюри́ти (розм.)
коти́тися
краплями.
лля́тися (рідше)
ри́нути (підсил.)
си́патися (розм.)
токува́ти (розм. рідко)
хлюща́ти (розм.)
хля́нути (діал.)
цви́гати (діал.)
цві́гати (діал.)
цебені́ти (підсил. розм.)
перев. про кров.
цибені́ти (підсил. розм.)
перев. про кров.
цюри́ти (розм.)
цюркота́ти (підсил. розм.)
цюркоті́ти (підсил. розм.)
ціди́ти (підсил.)
чу́ркати (діал.)
тонким струменем.
чурі́ти (діал.)
чюри́ти (діал.)
юши́ти (підсил.)
йти (кому що, до чого, розм.) гармонувати із зовнішністю
йти́ся (кому, до кого-чого, рідко)
ли́чити (кому що, до чого)
лицюва́ти (кому що, до чого, діал.)
ло́вко (кому в чому, розм.)
пасува́ти (кому що, до чого)
припада́ти
перев. зі сл. до лиця, до виду.
пристава́ти (кому що, до чого, розм.)
прихо́дитися (до кого-чого.)
підхо́дити (кому що, до чого)
іти́ (кому що, до чого, розм.)
іти́ся (кому, до кого-чого, рідко)
йти про звуки - поширюватися в просторі, ставати чутним
вдаря́ти (підсил.)
ли́нути (поет.)
па́дати (розм.)
перев. про різкі, уривчасті звуки.
проко́чуватися
раптово виникаючи, поширюватися.
проно́ситися (тільки 3 ос.)
миттю розноситися.
прорива́тися
долаючи шумовий бар'єр, ставати чутним.
протина́ти
несподівано різко лунати, порушуючи тишу.
підніма́тися
перев. зі сл. голос, гомін, спів і т. ін.
підійма́тися
перев. зі сл. голос, гомін, спів і т. ін.
роздава́тися (рідше)
розлу́нювати
поширюватися луною.
розполо́нюватися (рідше)
в різні боки.
розрива́тися (підсил.)
розтина́тися (підсил.)
розіхо́дитися (рідко)
рокота́ти
про рокітливі звуки.
рокоті́ти (рідко)
про рокітливі звуки.
ударя́ти (підсил.)
йти про час, пору життя, події тощо - наближатися до кінця, закінчуватися
вихо́дити (розм.)
минати, закінчуватися (про певний час).
зника́ти
минати, кінчатися (про час).
зіхо́дити (рідше)
проходити, закінчуватися, минати (про час).
ли́нути
минати, проходити (про час, події тощо).
мина́ти
проходити, завершуватися (про час, життя, його періоди, якісь події тощо).
мина́тися
те саме, що мина́ти 3.
перево́дитися (розм.)
про час - одноманітно, повільно.
перехо́дити (розм.)
минати, проходити (про час, події і т. ін.).
пли́нути
проходити, минати (про час).
пливти́
проходити, минати (про час).
плисти́
проходити, минати (про час).
проволіка́тися (розм.)
проляга́ти (розм.)
минати (про час).
промина́ти
закінчуватися, проходити (про час, життя, його періоди, події і т. ін.).
проплива́ти
проходити, минати (про час).
протіка́ти
проходити, минати (про час, відрізок часу, період життя).
прохо́дити
наближатися до кінця, закінчуватися.
сплива́ти
поволі, непомітно для кого-небудь мина́ти, проходити (про час, пору).
стіка́ти
проходити, минати (про час).
схо́дити
проходити, закінчуватися, минати (про час).
текти́
минати, проходити, збігати (про час і те, що триває, відбувається в часі).
ізника́ти (рідше)
минати, кінчатися (про час).
іти́
минати, проходити (про час та його відрізки).
йти (до чого і без додатка) про близьке настання певного відрізка часу, періоду життя, події, явища і т. ін.
бли́жчати (без додатка, розм.)
ставати ближчим.
бли́зитися (рідко)
бра́тися (безос., до чого, на що, розм.)
про вік, час і т. ін.
готува́тися
без додатка; про щось значне або загрозливе, неприємне - повільно наближатися, стаючи неминучим.
збли́жуватися (без додатка, розм.)
зближа́тися (без додатка, розм.)
йти́ся (безос., до чого, на що і без додатка)
набли́жуватися (до кого-чого і без додатка рідше)
про близьке настання певного відрізка часу, періоду життя, події, явища і т. ін.
наближа́тися (до кого-чого і без додатка)
набіга́ти (без додатка, розм.)
про свята, певні дні тощо - наближатися непомітно, швидко.
надхо́дити (без додатка)
нахо́дити (без додатка)
підбира́тися (поет.)
підкрада́тися (поет.)
повільно, непомітно.
підступа́ти (поет.)
су́нути
на кого-що і без додатка - про щось небажане або бурхливе, інтенсивне за своїм виявом, грізне і т. ін.; про вечір, ніч і т. ін.
іти́ (до чого і без додатка)
іти́ся (безос., до чого, на що і без додатка)
йти (з інфін., на що, до чого) якусь дію, роботу, процес, робити перші кроки в якійсь діяльності
бра́тися (за що, до чого, з інфін.)
відкрива́ти (що)
забира́тися (з інфін., до чого)
започина́ти (що, діал.)
захо́джуватися (з інфін., без додатка)
захо́дитися (з інфін., без додатка)
нала́годжувати (що)
нала́джувати (що)
пору́шувати (що, перев. із сл. розмова, справа, процес і т. ін.)
поруша́ти (що, перев. із сл. розмова, справа, процес і т. ін.)
почина́ти (що, з інфін.)
прийма́тися (за що, з інфін., розм.)
приклада́тися (до чого)
прилуча́тися (до чого)
примо́щуватися (до чого, з інфін., розм.)
приступа́ти (до чого)
приступа́тися (до чого, розм.)
підно́сити (що)
часто у відповідь на щось.
підніма́ти (що)
підніма́тися (на що)
підступа́ти (до чого, розм.)
підхо́дити (до чого)
підійма́ти (що)
підійма́тися (на що)
розв'я́зувати (що, розм.)
розчина́ти (що, діал.)
іти́ (з інфін., на що, до чого)
часто рухаючись.
йти про звуки, запахи тощо - виходячи з якогось джерела, займати, заповнювати собою дедалі більший простір
йти про товари - знаходити збут
йти розташовуватися в одну лінію на значному просторі
вести́
мати певний напрямок, простягатися куди-небудь.
вибіга́ти (розм.)
простелятися звідки-небудь кудись.
збіга́ти (розм.)
бути розташованим, мати напрям знизу догори.
ляга́ти (розм.)
пролягати, тягнутися (про шлях, дорогу).
проляга́ти
проходити в якому-небудь напрямку, тягтися, простягатися десь, повз когось, щось тощо (про дорогу, стежку, канаву і т. ін.).
простеля́тися
пролягати, тягтися куди-небудь.
простила́тися
пролягати, тягтися куди-небудь.
простяга́тися
займати який-небудь (перев. великий) простір, розташовуватися на якомусь (перев. великому) просторі.
протя́гуватися
тягтися в певному напрямку, розміщуватися рівною лінією, смугою.
протяга́тися
тягтися в певному напрямку, розміщуватися рівною лінією, смугою.
прохо́дити
простягатися, тягтися в якомусь напрямку (про дорогу, канал і т. ін.).
прямува́ти (розм.)
пролягати, простягатися в певному напрямку.
розтя́гуватися
розташовуватися, розміщуватися в одну довгу лінію на значній відстані.
розтяга́тися
розташовуватися, розміщуватися в одну довгу лінію на значній відстані.
тягну́тися
займати великий простір у довжину; пролягати.
тягти́ся
займати великий простір у довжину; пролягати.
іти́
простягатися, тягтися (про шлях, колію й т. ін.).
йти
тупати (ф.)
ур. спрямовувати свої стопи
Словник синонімів Караванського
йти з хати
Словник синонімів Караванського
йти у ліс
Словник синонімів Караванського
йти в дорогу
Словник синонімів Караванського
йти в ногу
потрапляти (ІД.)
Словник синонімів Караванського
йти помалу
Словник синонімів Караванського
йти
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
йти
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
йти
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
йти
течи (дощ)
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
йти
Словник чужослів Павла Штепи (1977)