ГОРЛАНИТИ — СИНОНІМІЯ

горла́нити (розм.) видавати крик

вереща́ти (розм.) пронизливо, різко.
голоси́ти (розм.) перев. з плачем.
горла́ти (розм.)
де́ртися (розм.)
дра́тися (розм.)
зіпа́ти (розм.)
йо́йкати від болю, страху, горя.
лементі́ти (розм.)
скри́кувати не дуже голосно або час від часу.
фу́кати (діал.) сильно, голосно.
яча́ти (розм.)
ґвалтува́ти (розм.) на все горло.

горла́нити (розм.) говорити, вимовляти з криком, дуже голосно розмовляти

вереща́ти (розм.) пронизливо, різко.
вола́ти щосили, перев. закликаючи допомогти, попереджуючи про щось тощо.
га́ркати (розм.)
гала́йкати (діал.)
гала́кати (діал.)
галайкота́ти (підсил. діал.)
галайкоті́ти (підсил. діал.)
галаса́ти (діал.) на все горло.
гаркоті́ти (підсил. розм.) різко й уривчасто.
горла́ти (розм.)
гримі́ти (розм.) звертатися до когось підвищеним тоном з докорами.
желіпа́ти (діал.)
зи́кати (розм.)
зіпа́ти (розм.)
йо́йкати перев. з плачем.
лементі́ти перев. від болю, страху, горя.
пороща́ти (розм.) швидко й голосно.
порощи́ти (розм.) швидко й голосно.
ри́кати (розм.)
рича́ти (розм.) звертатися до когось грубим, злим, роздратованим голосом.
фу́кати (діал.)

горла́нити (розм.) виконувати голосом пісню, якийсь музичний твір

виво́дити перев. протяжно.
гарли́кати (діал.) голосно й не зовсім уміло.
горла́ти (розм.)
залива́тися дзвінко, переливчасто.
курни́кати тихо, невиразно.
лебеді́ти (діал.) звичайно жалібні мелодії.
розспі́вувати (розм.) співати старанно, довго, натхненно.

горланити (бджола)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (бугай)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (вівця)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (віл)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (вовк)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (горобець)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (голуб)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (гадюка)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (гуси)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (деркач)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (галка)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (жаба)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (журавель)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (зозуля)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (качка)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (кінь)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (кіт)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (комар)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (комаха)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (коник)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (корова)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (крук)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (курка)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (ластівка)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (лебідь)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (орел)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (перепелиця)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (пес)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (півень)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (птах)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (пугач)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (свиня)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (сова)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (сокіл)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (соловей)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (сорока)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (ховрак)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (цвіркун)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (чайка)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити (шуліка)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити

Мова – не калька: словник української мови

горланити (людина)

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити

квакати (жаба)
Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горланити

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горла́нь (розм.) той, хто часто й багато кричить

вереску́н (розм.)
вереща́ка (розм.) той, хто багато верещить.
верла́нь (розм.)
гари́кало (розм.) той, хто сердито покрикує.
горла́й (розм.)
горла́ч (розм.) той, хто кричить на все горло.
горлоде́р (розм.)
горлопа́н (розм.)
зіпа́ка (розм.)

горлань

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

горлань

Словник синонімів Караванського