СУТНІСТЬ

су́тність найосновніше, найістотніше в кому-, чому-небудь

головне́ те, що становить основу, суть чого-небудь.

зміст суть, внутрішня особливість чого-небудь.

зна́чення суть чого-небудь; зміст.

значи́мість (книжн.) суть чого-небудь; зміст.

квінтесе́нція (книжн.) основа, суть чого-небудь; найсуттєвіше, найголовніше.

нутро́ (розм. перен.) внутрішня суть кого-, чого-небудь.

приро́да сукупність основних якостей, властивостей чого-небудь; суть, сутність.

підосно́ва (перен.) справжня, часто прихована причина, сутність чого-небудь.

сенс суть чого-небудь; зміст.

смисл (рідше) внутрішній логічний зміст, значення чогось, яке осягається розумом.

суть найголовніше, основне в кому-, чому-небудь; зміст, основа.

сіль (перен.) те, що становить суть, смисл чого-небудь.

ядро́ (перен.) сутність, головна причина чого-небудь.

єство́ (книжн., рідко.) найголовніше і найістотніше в чому-небудь; суть чогось.

суть

душа

зміст

корінь (ФР.)

основа

природа (речей)

сила

єство

штука <н. ось у чім штука!>

внутрішня природа

квінтесенція раціональне зерно

Словник синонімів Караванського

смисл

рація

сенс

суть

єство

Мова – не калька: словник української мови