ВИСТАЧАТИ

вистача́ти (чого й без додатка, безос.) бути достатнім для кого-, чого-небудь

става́ти

стача́ти (розм.)

хапа́ти (діал.)

хвата́ти (розм.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

бракувати

виставати

ставати

(з ч. не) не доставати

Словник синонімів Караванського

вистачати З.

забезпечувати

настачати

постачати

Словник синонімів Караванського

вистачати

вистане

вистарчить

вистачить (вистарчати.)

стане (неос.)

хо́пить

Словник синонімів Караванського

вистачати

бу́де

годі

доволі

досить

менше з тим!

Словник синонімів Караванського

вистачати

діставати (ЖМ.)

ставати

Словник синонімів Караванського

вистачати

вистарчати

вивистати

виставати

вистачити

досить

повистачати

ставати

стати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вистачати

хватати

виставати

вистати

вистачити

повиставати

повистачати

ставати

стати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

вистачати

хватати

ставати

Мова – не калька: словник української мови

вистачає

хватає

Мова – не калька: словник української мови