ІДЕШ — ТЛУМАЧЕННЯ
ІТИ́ (ЙТИ), іду́ (йду), іде́ш (йдеш); мин. ч. ішо́в (йшов), ішла́ (йшла), ішло́ (йшло), ішли́ (йшли); наказ. сп. іди́ (йди); недок.
Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); протилежне стояти, бігти.
Приклади
- Ой по горі роман цвіте, Долиною козак іде Та у журби питається: – Де та доля пишається? (Т. Шевченко)
- Батюк якийсь час ішов мовчки, добираючи слів для початку. (Б. Антоненко-Давидович)
- Дружиною мені приснились ви, Ми з вами ідемо, побравшися за руки. (М. Вінграновський)
- – Чого він [наркоман] іде за нами? – стривожено шепнула Марта. (Ю. Андрухович)
Пересуватися кроками певним чином, у якийсь спосіб.
Приклади
- Хмарою йдуть люди. (Номис)
- Венера без спідниці, боса, В халатику, простоволоса, К Вулкану підтюпцем ішла. (І. Котляревський)
- Клюють ліщину співом коси, дзвенить, мов мідь, широкий шлях. Іде розсміяний і босий хлопчина з сонцем на плечах. (Б.-І. Антонич)
Пересуватися кроками, виконуючи певну роботу, завдання і т. ін.
Приклади
- – Цілий вік з тебе луску шкребли, а ти, воле, у плузі йди! (М. Коцюбинський)
- Салдат [солдат] ішов з фінкою напоготові. (І. Багряний)
Їхати, скакати верхи.
Приклади
- Раз на північ ішов караван, щоб одправить за море Награбовані скарби з руїн фараонів забутих. (Леся Українка)
- Війська йшли і йшли в безконечнім кіннім строю, на галопі проходили через вишневі українські села. (О. Гончар)
Рухатися в якомусь напрямі; їхати, плисти, летіти.
Приклади
- Весь час погода така тиха, що навіть не помічаю, чи йде пароход [пароплав], чи стоїть. (М. Коцюбинський)
- А машини, ніби десь прорвало, – йшли й ішли шляхом без кінця. (І. Багряний)
- Десь у західній частині неба, здається, літак гуде .. Видно, йде на дуже високій висоті. (О. Гончар)
Пересуватися за допомогою якогось пристосування або їхати на якомусь із видів транспорту (про людей).
Приклади
- Мати Кібела Пишно в короні зубчатій по Фрігії йде в колісниці. (М. Зеров)
- Доки можна було, йшли [козаки] під вітрилами, допомагаючи собі ще й веслами. (С. Тельнюк)
- Команда з п'яти осіб щодня йшла на лижах 10–11 годин. (з газ.)
Пливти, перелітати з одного місця в інше (про косяки риб, зграї птахів і т. ін.).
Приклади
- Скрізь [через пересип] були прокопані єрики, цебто канави, кудою ціле літо йшла дрібна кефаль з моря в озеро жирувати на плавнях. (І. Нечуй-Левицький)
- Влітку риба йде вгору на мілини, взимку спускається вниз на більшу глибінь. (І. Багряний)
Пересуватися в небі (про небесні світила, хмари).
Приклади
- Ішов-перейшов Місяць по Небу. (колядка)
- Сонце йде І за собою день веде. (Т. Шевченко)
- Над селами, над нивами, Лугами та долинами Велика хмара йшла. (Л. Глібов)
Текти (про воду).
Приклади
- Буруни йшли невпинно .. і заливали берег. (М. Коцюбинський)
- Ніч над морем. Йдуть хвилі легенькі, мов мрії. (Б. Лепкий)
Пливти, розходитися по поверхні води.
Приклади
- Ідуть по воді кола. (Григорій Тютюнник)
- Одягли спорядження, і хоч накрапав дощ, і брижі йшли по воді, увійшли у воду – ці першовідкривачі Синевирської води. (із журн.)
Переміщатися в певному напрямі (про електричний струм, різноманітні імпульси і т. ін.).
Приклади
- Струм іде по мережі напругою в тисячі вольт. (О. Гончар)
- Шлях, яким іде нервовий імпульс, – рефлекторна дуга, складається з великої кількості послідовних нервових клітин. (з наук.-попул. літ.)
- Промінь світла від одного краю Галактики до другого йде близько 100 000 років. (з навч. літ.)
Пересуватися під дією прикладеної сили.
Приклади
- Там цілиною йдуть леміш і рало. (М. Зеров)
- Ішов плуг, ішов страшний мужик за плугом, розривав цілину. (У. Самчук)
Пересилатися поштою, телеграфом (про листи, посилки і т. ін.).
Приклади
- Є в мене такі приятелі, що до них по 9 днів мої листи йдуть. (Леся Українка)
- Книги, книги, вічні книги Йдуть з Болгарії мені. (П. Воронько)
- Зазвичай посилка йде 1–2 дні. (з мови реклами)
Пересилатися, надходити у віртуальному просторі (про електронну пошту, безготівкові кошти і т. ін.).
Приклади
- Кожен раз, коли гроші йдуть на поточний рахунок, обсяг овердрафту збільшується. (з наук.-попул. літ.)
- Ми бачимо зміни в списку туристів і фіксуємо їх у себе, і на вашу електронну пошту іде нове підтвердження зі змінами. (з мови реклами)
Проходити, пролізати у що-небудь, крізь щось або виходити, вилазити з чогось.
Приклади
- [Сестра Мархва:] Далі ключ не йде! Силкуюсь, силкуюсь, а він став та й не подається. (Панас Мирний)
- Нюхає Лисичка – добра страва! Встромляє голову до горнятка, не йде голова! (І. Франко)
- Якщо ніж легко йде у м'ясо і при цьому виділяється прозорий сік – качка готова. (з наук.-попул. літ.)
Виходити, вирушати в певному напрямі, до кого-небудь.
Приклади
- Мандрівник схоплюється, – тут десь недалеко є житло! .. Йти туди! Це єдиний порятунок. (І. Багряний)
Вирушати куди-небудь у певну пору.
Приклади
- – Куди ж ти оце йдеш проти ночі? – питаю я в його [нього]. (І. Нечуй-Левицький)
- Пароплав іде о четвертій пополудні, і я ще маю досить часу працювати. (Б. Антоненко-Давидович)
з інфін., по кого – що, до чого, на що і т. ін.
Виходити, вирушати куди-небудь із певною метою.
Приклади
- Сестра плаче, – йде шукати Братів на чужину.... (Т. Шевченко)
- Іван Семенович саме збирався йти на лекцію, коли знадвору захекано вскочив Юрко. (М. Івченко)
- – По гриби йдемо, чуєш! – гукнув Сашко Циган. (В. Нестайко)
перев. від кого – чого, звідки.
Залишати, покидати кого-, що-небудь; відходити, забиратися.
Приклади
- [Маруся:] Ідіть краще відсіль та ляжте виспіться. (Панас Мирний)
- [Кай Летіцій:] Мушу йти додому, щасливі зоставайте .. [Руфін:] Іди здоров! (Леся Українка)
- Чого ж ти плакала так гірко, коли ішла від мене пріч? (В. Сосюра)
- Випивав [Іван] склянку молока, заїдав скибкою чорного хліба .. і йшов з дому. (Валерій Шевчук)
У формі наказ. сп. разом із дієсловами наказ. сп. підсилює спонукання до якої-небудь дії.
Приклади
- Дитинча взяло випещену, наманікюрену руку з гострими нігтями й жахнулось: – Ой, які ж у вас пазурі, тьотю! Ідіть зараз же позрізайте та помийте добре. (Б. Антоненко-Давидович)
- – А тепер вчися, Тимофію, і грамоти, і говорити! – з розмаху ляснув його по плечі немолодий коваль Кирило Іванишин. – Та йди ж, бісів сину, людям поклонися за честь. (М. Стельмах)
Наближатися до кого-, чого-небудь; надходити, під'їжджати.
Приклади
- [Відьма:] А он, чи бачиш, на могилі Очима лупа кошеня? Іди до мене. Кицю, кицю... Не йде прокляте бісеня! (Т. Шевченко)
- [Річард:] Щось мріє, наче хтось іде чи їде.... (Леся Українка)
- Тінь одділилася від тину і закричала: – Хто іде? (В. Сосюра)
- – Хутчій! Хтось іде! – зачувся стривоженій шепіт .. і .. появилась Ліндараха. (Н. Королева)
Заходити до якогось приміщення.
Приклади
- [Сестра Мархва:] Хто там? [Кнуриха:] Добридень вам. Чи можна увійти? [Сестра Мархва:] Ідіть, ідіть. (Панас Мирний)
- Чорне озеро ярмарку вливається струмочком в каплицю; одні йдуть, другі виходять. (М. Коцюбинський)
до кого.
Дозволяти комусь брати себе на руки або чіпати, торкатися, займати (про дітей, тварин).
Приклади
- – Та вже всміхається [дочка], сестриці-голубоньки, і рученята до мене простягає; вже знає мене; ні до кого не йде, тільки до мене. (Марко Вовчок)
- Пес легко йде до людей і не боїться їхати в транспорті. (із журн.)
- Дитина без вагань іде до незнайомої людини. (з газ.)
перен.
Прямувати, рухатися, розвиватися в якому-небудь напрямі.
Приклади
- Кругом шумить, цвіте моя Вкраїна і все вперед іде. (В. Сосюра)
безос.
Приклади
- – Не до доброго воно йде, – казали, зітхаючи, дівчата. (Б. Лепкий)
перен.
Ставати, влаштовуватися, найматися кудись на роботу.
Приклади
- Вся надія мужиків-хліборобів вигоріла разом з їх житом та вівсом на поруділих від спраги загонах .. Не осталося нічого, як іти на заробітки. (І. Франко)
- Це була та молодь з інтелігентних родин, що йшла на завод добувати собі виробничий стаж для дальшої життєвої кар'єри. (Б. Антоненко-Давидович)
Вступати до навчального закладу.
Приклади
- Справжня його дорога – іти в інститут, в кораблебудівний, це вона вирішила раніше за нього. (О. Гончар)
- – Після гімназії вам треба йти в університет, .. це єдиний спосіб належно розвинути свої здібності. (Валерій Шевчук)
Ставати ким-небудь.
Приклади
- – За панського [кріпака] дочки не оддам. Лучче [краще] нехай іде в черниці. (Марко Вовчок)
- Пам'ятаєш той вечір над нами, коли ти, як в повстанці я йшов, годувала мене пиріжками і хрестила мене, щоб не згинув в бою..? (В. Сосюра)
Ставати членом певного колективу, організації і т. ін.
Приклади
- Року 1792-го вдруге відбулося все те, що чинилося 15 років до того на Запорожжі: козаків, щоб не йшли у військо, забивали в колодки, замикали по льохах, віднімали від них жінок та дітей, а хто намагався тікати, у тих одрізували оселедці. (А. Кащенко)
- Іде [гуцул] до війська, блукає геть світами. (Г. Хоткевич)
- Форвард “Шахтаря” йде в ”Мілан”. (з газ.)
перев. з інфін.
Приступати до якої-небудь дії, праці.
Приклади
- [Наталія Павлівна (встаючи):] Ну, а тепер іди працювати. Годі... Піду ляжу. (В. Винниченко)
- У неділю на могилу йшов співати бандурист. (П. Глазовий)
- Розмова обривалась, не клеїлась, а як тільки вони йшли до танцю, знов текла вільно, невимушено. (О. Сизоненко)
перев. з обставинами способу дії, перен.
Діяти певним чином.
Приклади
- Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. (Т. Шевченко)
- Не було у них учителів, що напрямляли б, як іти і куди іти, не було перед собою стежки, ніхто ще її ні разу не прокладав. (Панас Мирний)
за чим і чим.
Діяти згідно з певними поглядами, принципами.
Приклади
- [Чирняк:] Хоче [син] йти своїм розумом, хай же йде. (І. Франко)
- Вийти заміж? Хто се сказав? Ні, пріч усякі спокуси, усякі викрути – вона йде за своєю ідеєю.... (М. Коцюбинський)
- – Але ж і серед поляків немало таких, що йдуть за настановами “Колокола”, – мовила Марія. (О. Іваненко)
на що.
Бути готовим до чого-небудь, здатним на щось; погоджуватися на щось.
Приклади
- З матір'ю він розставався, Ішов на смерть і не прощався. Козак природі покоривсь. (І. Котляревський)
- [Кай Летіцій:] Чи друг йому, чи ні, – миритись мусиш, – ти ж не одважишся йти на пропаще, то краще йти на щирий мир. (Леся Українка)
- Коли депутати йшли на конформізм із тими, хто діяв не в інтересах виборців, таких депутатів виключали з фракції. (із журн.)
Успішно навчатися (у школі, коледжі, виші і т. ін.).
Приклади
- Я Льоні помогла догнати товаришів у пропущеному за час слабості, а тепер він іде настільки добре, що може і без репетирування учитись. (Леся Українка)
за кого і без дод.
Брати шлюб (про жінку); виходити заміж.
Приклади
- Не плач, небого, що йдеш за нього, нехай плаче він, що бере лихо в дім. (прислів'я)
- – Сватають тебе [дочко] перші люди в селі, парубки все молодії й хороші, – чому не йдеш? (Марко Вовчок)
- – І не говоріть мені, мамо, не хочу. Краще вже й посивіти дівкою, як вівця, ніж іти за вдівця. (П. Козланюк)
Бути призначеним, використовуватися для чого-небудь.
Приклади
- Визначено кількість води, яка йде на промивання контактних освітлювачів. (з навч. літ.)
Надсилатися куди-небудь.
Приклади
- В тридцятих роках наша черешня йшла на експорт в Англію. (О. Гончар)
- Радянська влада забрала все зерно. Ми напевно не знали, куди вони його поділи, одні казали, що то йде за кордон, другі, що то зберігається десь у країні. (з наук.-попул. літ.)
Надходити звідкись.
Приклади
- [Лев:] Що лісове, то не погане, сестро, – усякі скарби з ліса [лісу] йдуть.... (Леся Українка)
- Нові машини, що йдуть з-за кордону, тепер будуть коштувати на 1500–3000 умовних одиниць дорожче. (із журн.)
Передаватися, пересилатися для затвердження (про плани, проекти, накази і т. ін.).
Приклади
- Дорога Вірунечко, .. тепер все більше запевняюся, що листи наші йдуть кудись на цензуру. (М. Коцюбинський)
- Після висновків експертних рад дисертації йдуть на затвердження колегії міністерства, яка й ухвалює рішення про видачу диплома доктора чи кандидата наук. (з газ.)
Витрачатися на кого-, що-небудь.
Приклади
- – Віддамо [п'ятизлотник]... Як має піти на що інше, хай лучче [краще] йде на голодних. Завтра віднесу до церкви. (М. Коцюбинський)
- Писав Василь дуже рідко, але коли вже заходжувався писати, то на це йшов добрий зошит. (С. Журахович)
- Значна частина коштів іде на закупівлю нового і модернізацію наявного озброєння. (з газ.)
розм.
Продаватися, знаходити збут (про товари).
Приклади
- Був у мене Горошовський. Каже, що моя книжка добре йде.... (М. Коцюбинський)
- Риба йде... Мануфактура потроху .. Вовна йде. Смушки рвуть із рук. Кури хапають із кошиків.... (Остап Вишня)
- – Які товари вигідно продавати? – В інтернет-магазині добре йдуть товари вартістю до тисячі гривень для молодіжної аудиторії. (з газ.)
Виходити, виділятися з чого-небудь (про дим, тепло, запах і т. ін.).
Приклади
- Кучерявий дим йшов просто вгору до самих хмар. (І. Нечуй-Левицький)
- Прілий дух гнилих пнів, запах кладовища лісного йшов на них з пущі. (М. Коцюбинський)
- Жовте листя, оголені віти, синій холод іде з вишини. (В. Сосюра)
- Ми підкидаємо дров. Сиплються іскри, йде тепло.... (Г. Пагутяк)
Чутися, розлягатися, лунати (про звук, голос і т. ін.).
Приклади
- – Бийте!.. рубайте... – іде лемент од краю до краю. (Панас Мирний)
- Гомону з міста не чутно гучного, З бору соснового шум тут іде. (Леся Українка)
- Марія переносила свої пожитки .. до нової просторої хати. Кухня, світлиця. Заговориш – луна йде. (У. Самчук)
перен.
Ширитися, розходитися (про відомості, чутки, славу і т. ін.).
Приклади
- У хаті чепурній шинкарочка жила; Про біле личко, чорні брови Далеко чутка йшла. (Л. Глібов)
- Про нього, про Козака Мамая, не одну вже сотню літ ішли слава й прослава. (О. Ільченко)
Тривати певний час.
Приклади
- Іде життя в них протертою стежкою: як сьогодні, так завтра. (Панас Мирний)
- По місту йшло чудесне вересневе надвечір'я. (В. Собко)
Минати, проходити (про час та його відрізки).
Приклади
- І день іде, і ніч іде. (Т. Шевченко)
- Літа йшли-минали, старе старілось, молоде росло. (Панас Мирний)
- Мені здається: час уже не йде, Спинився і завмер. (М. Рильський)
- Ішли віки. Ріка собі міліла. (Л. Костенко)
Наставати, наближатися (про певний відрізок часу, період життя, про якусь подію і т. ін.).
Приклади
- Іде зима, а кожуха нема. (Номис)
- Я й знаю, що гріх мені так убиватись; та що ж, коли старість іде, а я один! (Ганна Барвінок)
- Сталевих птиць у грізній високості я чую рев... То йде відплати час. (В. Сосюра)
- До України йде потепління. Мороз спаде, але пройдуть хуртовини. (з газ.)
Насуватися, наближатися (про щось страшне, лихе).
Приклади
- Як одна біда йде, то й другу за собою веде. (прислів'я)
- Од несподіванки й крику .. люди здригнулись в тривозі і метнули очима угору, на високі стіни яруги, наче звідти йшла на них небезпека. (М. Коцюбинський)
Наставати як наслідок певної дії, вчинку.
Приклади
- Кара йшла невблаганно, а сила і спритність не всім ставали у пригоді. (Д. Міщенко)
Відбуватися, бути в певному стані.
Приклади
- Яхидна [єхидна] фурія раденька. Що по її все діло йшло. (І. Котляревський)
- Напиши, як тобі ведеться у Києві .. Як ідуть твої заняття? (Леся Українка)
- На майдані коло церкви революція іде. (П. Тичина)
- Іде переоцінка всіх тих вартостей, що донедавна вважалися непорушними. (з газ.)
Виконуватися, здійснюватися.
Приклади
- Вони не уважають, що важко потомились .. Аби робота йшла хутко, аби їм більше зробити, – бо яка робота, така й плата! (Леся Українка)
- Настало літо. Йдуть жнива. (Н. Забіла)
- Косовиця йшла гарно. (М. Сиротюк)
- Повним ходом іде засолювання огірків, заготівля й перероблення помідорів. (з газ.)
Провадитися, точитися (про бесіду, розмову).
Приклади
- У пишному салоні, Круг чайного стола, Розмова йшла про коні, Про цукрові діла. (М. Старицький)
- Про що б не йшла мова, а на думці в нього – силос, механізми. (О. Гончар)
- Уже багато років точаться розмови, йдуть дискусії про шляхи розвитку наукової сфери в Україні. (із журн.)
Виконуватися на сцені, демонструватися на екрані (про виставу, кінофільм і т. ін.).
Приклади
- Харків'яни не здавалися, гаряче доводили, що в Харкові п'єси йдуть краще. Тоді одесити йшли з козирного туза: – А Собор Паризької Богоматері ви бачили? (Остап Вишня)
- Нарешті, починають іти картини, що в їхньому творенні я брав неабияку участь. (Ю. Яновський)
- Пам'ятаю першу ластівку “нового” репертуару – комедію Гоголя “Ревізор”, що йшла прем'єрою в сезоні 1907 року в театрі М. К. Садовського. (з мемуарної літ.)
- Зараз ми домовляємося з кінотеатрами, які мають малі зали, щоб цей фільм там ішов як мінімум тиждень-два. (з газ.)
кому і без дод.
Удаватися в процесі чого-небудь; вихо́дити (у 14 знач.).
Приклади
- Що як що, а співанка у штольні, сто метрів під землею, не йшла. (І. Франко)
- – Ай, добре робота йде сьогодні. (М. Івченко)
- Я його почав навчати фехтуванню. .. І йому воно добре йшло. (Ю. Логвин)
- Ввесь час їй хотілося плакати і ховатись, жодна робота не йшла. (І. Карпа)
безос.
Приклади
- Він вийняв денцівку. Зразу йому не йшло, мелодія не давалась. (М. Коцюбинський)
- Листи я завжди увечері пишу, бо вдень трудно зібратись, якось не йде. (Леся Українка)
Мати ту чи іншу можливість розвиватися, рости і т. ін.
Приклади
- Господарство його ішло лучче [краще], ніж у кого іншого. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- – Городи і садки в нас не йдуть: солонець. (Дніпрова Чайка)
Падати зверху, литися (про дощ, сніг і т. ін.).
Приклади
- Надходить важка біла хмара і починає йти сніг. (Леся Українка)
- Фінікійці народились і виросли в посушливій країні .. А тут щодня йшли зливи. (Микита Чернявський)
- Заходить сонце. Сніг іде, І серце на ніч місце мостить. (М. Вінграновський)
Виливатися, просочуватися (про струмінь води, кров).
Приклади
- Достатку і багатства пройшли злоті літа, Млин став... не йде вода. (М. Зеров)
- Леон біг, але спотикався і падав, і непритомнів, і в нього йшла кров носом і горлом. (С. Андрухович)
Бути розташованим певним чином; мати певний напрямок.
Приклади
- Враз перед нами з'являється пірамідальна гора.., а од неї півколом йде височенний хребет. (М. Коцюбинський)
- На сцені видко чверть цирку з глядачами і частину арени. Лавки йдуть чверть-кругом (сегментом) у три поверхи. (Леся Українка)
- М'який знак не ставиться між приголосними, коли за ними йдуть літери я, ю, є, і, ь: віконця, радістю, пізнє, сніг, увічливість. (з навч. літ.)
Вести, виходити кудись (про вікна, двері і т. ін.).
Приклади
- З сіней йшло троє дверей на всіх трьох стінах. (І. Нечуй-Левицький)
- Сходи йшли до води. (Л. Первомайський)
Простягатися, тягтися (про шлях, колію і т. ін.).
Приклади
- Шлях на поле йшов яром, понад панським садком. (Панас Мирний)
- Шахта. В чорну глибінь штреку йдуть рейки. (Ю. Мокрієв)
- Чи довго йтиме стежка ця важка, Що важко навіть глянути на неї. (Є. Дроб'язко, пер. з тв. Данте)
Посідати певне місце в переліку, композиції твору і т. ін.
Приклади
- Далі йшло коротке описання життя на селі. (Леся Українка)
- Наприкінці основної частини твору найчастіше йде кульмінація. (з навч. літ.)
Брати початок; походити від чого-небудь; завдячувати своїм існуванням чомусь.
Приклади
- [Єпископ:] Нема на світі влади, окрім тої, що йде від Бога. (Леся Українка)
- – Усі мої біди, певно, йдуть від нашого прізвища – Щасні. На прізвище – щасні, а насправді – нещасні. (Ю. Збанацький)
- Зближення історії та драми мало давню традицію, яка йде від античності. (з наук.-попул. літ.)
Кидатися на принаду, потрапляти в сіті, у пастку і т. ін.
Приклади
- Хмельницький зрадів тому, що вороги йшли у пастку. (А. Кащенко)
- – На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена. (Ю. Яновський)
Даватися, видаватися постійно (про платню, подарунки і т. ін.).
Приклади
- – І їсти тобі є, і пити тобі є... Ще й плата тобі йде до того.... (Панас Мирний)
- Було підкреслено, що кошти, які вносять студенти за навчання, йдуть виключно на видатки, пов'язані з навчальним процесом. (з газ.)
Нараховуватися (про суму грошей, проценти і т. ін.).
Приклади
- 10 відсотків прибутку йшло на зарплату співробітникам фонду. (із журн.)
перев. із запереч., розм.
Уживається у зворотах, що характеризують фізичний або психічний стан людини: сон не йде – не спиться; слова не йдуть – не хочеться говорити і т. ін.
Приклади
- Розмова не йшла. Всi сидiли мовчки, неначе потомились пiсля важкої роботи. (І. Нечуй-Левицький)
- Альоша перевертався на другий бік, стискав повіки, але сон не йшов. (І. Микитенко)
кому і без дод.
Не мати охоти, бажання їсти, пити що-небудь.
Приклади
- [Юхим:] Щось мені не йде сьогодні чарка: хай уже ти сам вип'єш її до обіду. (С. Васильченко)
- – Раніше пив, як усі, а тепер горілка не йде. (із журн.)
Діяти, працювати (про механізми).
Приклади
- – Небагато варта [січкарня], – сказав я, премудро оглянувши скриньку. – Дуже старосвітська, тяжко буде йти! (І. Франко)
- Не йде годинник. Бракує його монотонного цокання, не засну без нього. (В. Яворівський)
за чим.
Наставати за чим-небудь, змінювати щось (перев. про однорідні поняття).
Приклади
- Голова в нього хитається в такт пісні, і слова йдуть за словами, немов верблюди в пустині. (М. Коцюбинський)
- Дні йшли за днями по довгих паузах ночей, осінніх, беззоряних. (А. Головко)
- Гарматні постріли йдуть один за одним. (О. Довженко)
за ким, перен.
Супроводжувати кого-небудь, рухатися за кимось.
Приклади
- А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
- Ця думка мулила йому серце, йшла за ним усюди, як тінь. (М. Коцюбинський)
чим, з чого.
Робити хід у грі.
Приклади
- Я туманно пригадую необхідні ходи, аби розпочати необхідне розгорнення фігур, але ніяк не можу второпати, коли треба йти конем, а коли офіцером. (А. Дністровий)
у що.
Входити до складу чого-небудь.
Приклади
- Проти того плану видання, що подаєте, нічого не маю, хай в 3-й томик ідуть дрібні оповідання, переважно нові. (М. Коцюбинський)
на що, рідко.
Перетворюватися в щось, ставати чимось.
Приклади
- Ну і нехай безумний [отаман] гине, іде на гній... На те й війна. (В. Сосюра)
- Всі його проповіді про християнську мораль ішли на вітер. (М. Малиновська)
розм.
Те саме, що ли́чити 1, 2.
Приклади
- Іде, як корові сідло. (прислів'я)
- – А їй голуба стьожка й зовсім не йде.... (А. Головко)
- Звали того кролика Тоша, це ім'я йому йшло. (із журн.)
безос.
Приклади
- Не йде, пане-брате, так не йде .. Не по-лицарському це... на беззбройного молодика з шаблями. (С. Черкасенко)
на кого, розм., рідко.
Призначатися комусь для взування, для вдягання.
Приклади
- Через літо вони [чоботи] дурно стояли, зате взимі йшли або на Аницю, .. або на Йвана. (Л. Мартович)
тільки 3 ос. одн., безос., прост., рідко.
Добре, згода.
Приклади
- – Федір Іванович, вип'ємо! – крикнув Власов. – Іде! Урраа! – глухо пронеслося по темному погребі. (Панас Мирний)
І́ДИ ід, мн.
У давньоримському календарі – 15-ті числа березня, травня, липня, жовтня й 13-ті числа решти місяців року; дні свята на честь Юпітера.
Приклади
- Після реформи календаря Юлієм Цезарем зв'язок між довжиною місяця й числом, на яке припадають іди, був утрачений. (з наук.-попул. літ.)
- У березневі іди, 15 березня 44 р. до н. е., змовниками було вбито Юлія Цезаря. (із журн.)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.