ІДЕШ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

пливти́ (плисти́, іти́ і т.ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т.ін.) за течіє́ю (по течії).

Пасивно підкорятися обставинам, нічого не роблячи, щоб змінити їх на краще; не протидіяти. Приклади

пливти́, куди́ вода́ несе́. — Ні порадою, ні силою не переможеш нашого товариства. Лучче [краще] пливи, куди вода несе (П. Куліш)
[Олеся:] Я закохана в свою думку, і якщо і ця думка не спевниться [сповниться], тоді опущу руки і попливу по течії (М. Кропивницький)
Сидір Сидорович тим часом уже втягнувся [у крадіжку], зав'язав сумнівні знайомства, заплутався… і поплив за течією (В. Козаченко)

голова́ [іде́ (хо́дить і т.ін.)] / [пішла́ (заходи́ла і т.ін.)] о́бертом (кру́гом, хо́дором і т.ін.) чия, у кого, кому і без додатка.

Хто-небудь втрачає здатність розумно міркувати, тверезо ставитися до навколишнього, правильно оцінювати дійсність. Приклади

Почав [панич] присоглашати [пропонувати] їхати з ним у город, за хазяйку бути… От моя дурна голова і пішла кругом (Панас Мирний)
Молодий ти ще, битий ніколи не був, тому й голова тобі від слави йде обертом (З. Тулуб)

У кого-небудь виникає стан запаморочення (від хвороби, болю, голоду і т.ін.). Приклади

Дух їстивного вдарив у ноздрі [ніздрі] й голова пішла обертом (І. Багряний)
У мозку [Якова] сон-туман, тім'я мов хто коліном надавлював, голова кругом ходила (Панас Мирний)
Голова ходила ходором, кружила, боліла.. Щоб хоч трохи очуматись, він пішов походити по ярмарку (Панас Мирний)
Вікторія не може підвести руки. Стає млосно, йде обертом голова, тисне в грудях (А. Хижняк)

Хто-небудь перебуває в стані приголомшеності, відчуває розгубленість (від надміру вражень, численних турбот, справ і т.ін.). Приклади

А Мартин Тергловий, хоч і сотником став, а не запанів. Від нього теж довідався [Гуляй-День] чимало такого, що голова обертом пішла (Н. Рибак)
І то правда, скільки тих принципів на світі? Скільки ідей? Голова ходором ходить, як почнеш міркувати та метикувати… (І. Нечуй-Левицький)
Контрактом же я так зв'язаний, що не можу кинути службу раніше.. Голова йде кругом (М. Коцюбинський)
Його голова йшла обертом від тих палких думок, які Іван [Тобілевич] привіз з Києва (Ю. Мартич)

іди́ [собі́] к бі́совому ба́тькові (к нечи́стій ма́тері), лайл.

Уживається для вираження зла на кого-небудь, незадоволення, обурення з приводу чогось, бажання позбутися когось. Приклади

— Тілько [тільки] наш чернечий устав кращий од монастирського. У нас скоро чоловіка спантеличить мирська суєта, то в куну або до кози не саджають, а зараз — іди собі к нечистій матері (П. Куліш)
— По копі з шагом…більше не можна дати [за хліб]… — Іди ти к бісовому батькові, — одрубав Чіпка та й пішов сам до хати (Панас Мирний)

гна́тися (ходи́ти, іти́ і т.ін.) по п'я́тах за ким--чим.

Невідступно переслідувати когось. Приклади

Йому здавалося, що сама смерть женеться за ним по п'ятах (З. Тулуб)
*Образно. Чернець поспішав, але тайговий присмерк гнався за ним по п'ятах (О. Донченко)
Семен Лісовий і Микита Ващенко бунтували селян проти царя й поміщиків. За обома ними по п'ятах гналися стражники (Народні оповідання)

іти́ (перехо́дити) / піти́ (перейти́) на той світ.

Умирати. Приклади

Подай же нам, всещедрий Боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий перейти (Т. Шевченко)
[Служебка (виймає з клунка якесь шмаття):] — От шмаття перебратись вам [в'язню] за старця, все ж буде ліпше, ніж тюремне рам'я, та й, може, хто побачить — не пізнає, подумає, що старець. Але краще, якби ніхто ніде вас не побачив. [В'язень (одягаючись, спинився):] Ніхто, ніде? Хіба я йду на той світ? (Леся Українка)

іти́ / піти́ на пропа́ще.

Діяти відчайдушно, не задумуючись про наслідки. Приклади

[Кай Летіцій:] От сам ти [Руфін] бачиш — даремне проти цезарства змагатись. Чи друг йому, чи ні, — миритись мусиш, — ти ж не одважишся йти на пропаще, то краще йти на щирий мир, як я, та вже й служить республіці чим можеш (Леся Українка)

іти́ / піти́ на ру́ку кому.

Бути корисним, вигідним, допомогати, сприяти кому-небудь у чомусь. Приклади

— Рвався мій середущий у трактористи? Що ж, колгосп і тут мені пішов на руку (П. Козланюк)
Та громадська рада була в цілім повіті найтвердша та й при жадних [жодних] виборах не йшла старості на руку (Л. Мартович)

іти́ в ро́зріз з чим.

Суперечити чому-небудь, не погоджуватися з чимсь. Приклади

У поодиноких випадках він не може цілком згодитися з усталеною думкою і висловлює свої міркування, що йдуть з нею дещо в розріз (З журналу)

іти́ навпо́мацки.

Вирішувати, робити що-небудь, не маючи точних знань, не знаючи твердо чого-небудь. Приклади

— Без широкої освіти в житті доводиться йти навпомацки (С. Добровольський)

іти́ (ходи́ти) / піти́ одніє́ю (ціє́ю ж) сте́жкою з ким і без додатка.

Займатися тією ж справою, що й інший, наслідувати когось. Приклади

Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою… (І. Волошин)
Її батько не раз і не двічі нахиляв [схиляв] зятя, щоб той ішов з їм [ним] однією стежкою (Б. Грінченко)

іти́ / піти́ в хід.

Використовуватися, застосовуватися. Приклади

Люто сперечаються солдати. Тут уже все пішло в хід: крики, гамір, погрози, лайка (О. Довженко)
Залітали комарі й до палат.. Світилося світло, і починалася запекла війна, йшли в хід рушники, сорочки, простирадла (Ю. Збанацький)

дале́ко іти́ (йти) / піти́.

Добиватися, досягати великих успіхів у чому-небудь; ставати відомим. Приклади

Декотрі з твоїх [Лободи] ровесників зуміли вище сягнути, але ж і ти.. Не догматик який-небудь, ще можеш далеко піти… (О. Гончар)
Докотилася чутка до Нечуйвітра, ніби син його скоро має піти на, підвищення. Буває, що такі далеко йдуть (О. Гончар)

іти́ / піти́ на сме́рть.

Умерти. Приклади

Я вас [батьків] люблю великою любов'ю. Бо добре знаю вашу міць і твердь, бо знаю, що за правду ви готові Самі піти на муки і на смерть (Д. Павличко)

Бути приреченим до страти. Приклади

— Знімати шапку?! Себто перед ким? Перед цією.., що отруїла власною рукою? Та щоб над нею обвалилась твердь! — Побійся Бога, вона йде на смерть (Л. Костенко)

Не боятися загинути, бути готовим на самовідданий вчинок заради кого-, чого-небудь. Приклади

— На смерть ішов, ну, а такого ще не бачив. І що його робити, то вбийте мене — не скажу (І. Микитенко)

леті́ти (іти́) / полеті́ти (піти́) догори́ дном (дри́ґом і т.ін.).

Зазнавати краху, втрачати будь-яке значення, силу і т.ін.; рушитися. Приклади

А приїхав оцей заводський [Заруба], і все пішло догори дном (В. Кучер)
Усі плани летіли догори дном (З газети)
— Коли б і зовсім всі наші наміри не полетіли догори дриґом (А. Головко)

іти́ / піти́ ва-ба́нк.

Діяти, ризикуючи всім. Приклади

Він [отаман] розумів небезпеку надуманої операції, але, як невдаха-картяр, мабуть, вирішив уже іти ва-банк! (П. Панч)
Із ста шансів на перемогу у нього не більше одного. Один! Але він вірив у цей свій один і тому йшов ва-банк (О. Гончар)

іти́ в но́гу з ким--чим.

Погоджувати з ким-, чим-небудь свої дії, погляди і т.ін. Приклади

Критика і теорія повинні були б іти в ногу з художньою творчістю, ініціативно втручаючись у її процес (З журналу)
З тобою вийшов я в дорогу, о краю мій, за тебе б'юсь! Іти завжди з братами в ногу в цей день народові клянусь (В. Сосюра)
Азбукою стало, що письменники повинні вивчити життя, іти в ногу з життям, брати участь у житті і т.ін. (М. Рильський)

Рівнятися на кого-, що-небудь, не відставати від когось, чогось. Приклади

Лікар, якщо він хоче йти в ногу з життям, повинен користуватись послугами бібліотеки (З газети)
Коли вже став [Іван] до роботи в цеху, то так і йтиме з усіма в ногу, не зіб'ється (В. Кучер)
І все-таки любити цей занедбаний завод можна! Ну, він занехаяний, але ж це завсім не означає, що не здатний іти в ногу з усією країною (Ю. Шовкопляс)

іти́ / піти́ до вінця́.

Одружуватися. Приклади

Після великодня… і до вінця підемо (М. Стельмах)
Так спали довгими ночами по хатах і клунях старші степові дівчата з хлопцями на досвітках. Аж поки не йшли до вінця (Т. Масленко)

іти́ / піти́ своє́ю доро́гою.

Діяти самостійно, незалежно, не піддаючись чужому впливові. Приклади

— Не хочу наслідувати своїх батьків, піду своєю дорогою (З журналу)

аж дим іде́, з дієсл., перев. зі словосп.

так що. Дуже завзято, інтенсивно. Приклади

Василина прискорила нишком темп, вихопилась наперед і починає сапати, аж дим іде (В. Бабляк)
[Іван:] Працювала наша бригада на прекрасному хімічному заводі, і працювала так, що аж дим ішов (І. Микитенко)

іти́ (похо́дити) з глибини́ душі́ (се́рця).

Відзначатися щирістю, відвертістю, проникливістю і т.ін. Приклади

Я [Нестор] осторожний [обережний] і не люблю на не підготований відповідно ґрунт класти те, що мені дороге й цінне й походить з глибини душі (О. Кобилянська)
Татаєв вдивлявся в ці знайомі риси суворих, зморшкуватих облич, він знав, що слова промовців йдуть з глибини серця, знав, що додержать залізничники своєї обіцянки (О. Донченко)

іти́ / піти́ назу́стріч.

чому. Не зупинятися, не відступати перед чим-небудь. Приклади

Завдання, які сьогодні стоять перед нами, вимагають не відступати перед труднощами, невдачами, а сміливо йти назустріч їм для того, щоб перемагати їх (З газети)

кому і без додатка. Виявляти увагу до кого-небудь, часто задовольняючи чиєсь бажання. Приклади

У колгоспі йдуть назустріч тим випускникам шкіл, які прагнуть продовжувати навчання (З журналу)
Наші індійські друзі завжди йшли нам назустріч. Хочете подивитися фабрику? Будь ласка. Хочете заїхати в село? Просимо (В. Минко)

аж (ті́льки) пил [іде́ (клубо́читься)] хма́рою за ким і без додатка.

Дуже швидко. Приклади

Івась побіг до хати.— Тільки пил пішов (П. Воронько)
Явдоха посадила її [Солоху] верхи на палички,.. палички чкурнули скільки духу, аж пил за ними хмарою (Г. Квітка-Основ'яненко)

іди́ та знай.

Наперед невідомо, що буде. Приклади

Мати занедужала і тепер жалкує, що дочку з дому пустила. Іди та знай, де спіткнешся (В. Кучер)

іти́ в одні́й упря́жці перев. кому.

Спільно діяти, докладаючи певних зусиль у досягненні чого-небудь. Приклади

Що ж, братенику, видно, нам удвох в одній упряжці не йти доведеться ділитися (М. Стельмах)
— Як там не є, а нам іти в одній упряжці, Олексію Гнатовичу (І. Цюпа)

іти́ назу́стріч сме́рті.

Бути готовим померти за когось, щось. Приклади

— Не тут твоє місце, а з ними, що смерті назустріч ідуть (І. Франко)

іти́ / піти́ напроло́м.

Переборюючи всі перешкоди, діяти рішуче, всупереч кому-, чому-небудь. Приклади

Коли Катерина щось вирішувала — ніщо вже не могло її зупинити. Вона не визнавала ніяких перешкод, йшла напролом і добивалася свого (Л. Первомайський)

іти́ (зника́ти) / піти́ (зни́кнути, відійти́) в непа́м'ять.

Забуватися, не згадуватися. Приклади

Здається, недавно все це було, і вже немає його, розвіялося за вітром. Все забувається, відходить в непам'ять… (П. Гуріненко)
Слова ті давно пішли в непам'ять (І. Микитенко)
Про тую жалобу за продану Денисові землю ніхто тепер і не згадував,— вона вже пішла в непам'ять (Б. Грінченко)
Він спинявся проти розчиненого вікна в сад, і все, про що думав, зникало у непам'ять (П. Колесник)
[Співець:] Ісаії пророцтво не справдилось,— мир не настав, Мессія не з'явився, пісні його нехай ідуть в непам'ять, нехай не дражнять нас… (Леся Українка)

іти́ попе́реду.

чого і без додатка. Бути першим, випереджати когось. Приклади

В турнірній таблиці футболісти Динамо йшли попереду (З газети)

у чому. Бути передовим у чому-небудь. Приклади

Досвідчені майстри повинні йти попереду в виробничому житті (З газети)

іди́ [собі́] до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т.ін. ), лайл.

Уживається для вираження зла, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. Приклади

іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський)
— Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський)
— Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах)

іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т.ін.), грубо.

Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Приклади

Коли жінки де замішались і їм ворочати [керувати] дадуть;. .Прощайсь навік тогді [тоді] з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський)
Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов'янсько- європейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов)
Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський)

блука́ти (блуди́ти, іти́ і т.ін.) манівця́ми.

Робити щось не так, як треба, не знаючи твердо чого-небудь, наздогад. Приклади

блука́ти на задві́рках. — Поздоровляю, Степане. Не думав, що так скоро прозрієш. Гадав, що довго блукатимеш на задвірках та хитрого хліба шукатимеш (М. Ю. Тарновський)
Нам треба уважно ставитися до молодого літератора… щоб він не блудив манівцями і дарма не губив свого обдарування (А. Малишко)
— Я вирішив так: поставлю Загоруйка поруч з тобою, Світличний. Він буде рівнятися [співаючи] на твій голос. Чуєш, Загоруйко? Щоб не блукав десь манівцями… (О. Гончар)

[аж] моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т.ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т.ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т.ін.) кому, у кого, від чого і без додатка.

Комусь стає дуже неприємно, моторошно, страшно і т.ін. Приклади

аж холодо́к пройшо́в по́за спи́ною. Він подивився на мене важким поглядом, од якого аж холодок пройшов мені поза спиною (П. Панч)
хо́лод пробі́г по спи́ні. Якийсь неприємний холод пробіг по спині, — у голову закралась підозра.— Куди ви мене завели? — спитав інженер (В. Гжицький)
— Я хоч і не страхополох, але й у мене морозець поза шкірою пробіг, коли вибухнула вода (О. Донченко)
моро́зе́ць пробі́г по спи́ні (по́за шкі́рою). Він стріляв по таких машинах в повітрі,.. не раз чув, як поряд рвалися снаряди, випущені з їхніх гармат. Морозець пробіг по спині (А. Хорунжий)
Коли це зразу — щось загуло коло двору і стихло. Поза спиною у Петра Федоровича пробіг мороз (Панас Мирний)
Погляд якийсь собачий — як гляне, то аж мороз по кожі піде (С. Васильченко)
Посидівши трохи й не зводячи очей з Остапа, він [вовк] раптом витяг шию, подавсь наперед і так жалібно завив, що Остапові аж мороз пішов поза шкуру (М. Коцюбинський)
У Петра од таких речей аж мороз пішов поза шкурою (П. Куліш)
І знову Панько. Аж мороз пробігає поза плечима. Та що воно за напасть така — оцей Панько? Все життя він ніби невмолима кара, ніби пугало якесь стоїть над матір'ю (Ю. Збанацький)
Від такого сміху мороз проходив поза шкірою (М. Полторацький)
Оповідання й повісті Івана Франка з селянського та робітничого побуту — це ж такі, мовляв автор, образки з життя робочого люду, від яких мороз пробігає по шкірі (М. Рильський)
Хіба забудеш рядки Шевченка, пройняті таким гострим почуттям самоти, що аж серце стискується і мороз іде по шкірі (С. Крижанівський)
А тії окаяннії… хваляться такими добрими вчинками, що аж мороз іде поза спиною (П. Куліш)
З острахом поглядав я на неї, і мороз ішов поза шкірою (Ю. Збанацький)

Хтось відчуває озноб, здригається, тремтить від холоду, хвилювання, раптового впливу чого-небудь на органи чуття і т.ін. Приклади

холодо́к перебі́г по́за шкі́рою. З хвилювання в мене поза шкірою перебіг холодок (Н. Тихий)
Буває, сотник зненацька зловить на собі погляд, та такий, що й мороз пробіжить поза шкірою (З газети)
Чи то від сонячної спеки, чи від вогкості в хаті — йому пробіг мороз поза плечима (І. Франко)
У Христі мороз пробіг поза спиною від того реготу (Панас Мирний)
Передні раптом пристанули і задеревіли. А за ними всі. І гаряч облила все тіло, і мороз пройшов від голови до п'ят (Мирослав Ірчан)
[Назаренко:] Знаєш, Василю, коли вчора Сокіл сказав своє слово до демобілізованих, у мене аж мороз по спині пройшов (М. Зарудний)
— Я як подумаю, що мою Галю знівечить який пан, то аж мороз пройде поза спиною… (С. Васильченко)
— А він як глянув на мене, так аж мороз пішов поза плечима (М. Ю. Тарновський)
Від того сміху [дівчат]… аж мороз поза шкурою пройшов у пана Роздобудька (О. Ільченко)
Роздягли братчики Кирила Тура, а в Петра аж мороз пішов поза шкурою, як побачив він білу його сорочку… в крові (П. Куліш)
Гнатові аж мороз пішов поза спину. А й справді стало холодніше в повітрі (М. Коцюбинський)
— Де вона там тепла? Аж мороз поза шкурою пішов, як черкнувся ногою! — каже Яким і якось неймовірно поглядає на воду (Панас Мирний)
Від цього погляду у хлопців мороз пішов поза шкірою (Ю. Збанацький)
Скрикнув таким диким голосом, що мені мороз пішов поза шкірою (О. Досвітній)
І хоч мороз проходив по спині, Сергій Коляда стримував тремтіння і стояв непорушно (І. Багмут)
Холодно було, і мороз йшов поза шкуру, коли вилітали перші свистячі звуки (М. Коцюбинський)
— Співав про князя Ігоря,— мороз ішов по спині.— Чарівна пісня (В. Шевчук)

іти́ бо́єм проти кого.

Рішуче виступати проти кого-небудь, відстоювати певну думку. Приклади

При одній лише думці про те, що донька могла б не пройти по конкурсу, що якісь там інститутські книгогризи могли б завалити її при вступі, майора кидало в лють, і він готовий був хоч зараз іти боєм проти кривдників (О. Гончар)

[аж (рідко бі́лий)] світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т.ін.) [в оча́х (пе́ред очи́ма)] кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь сп'янів. Приклади

[Іван (до Семена і Одарки):] А як трапиться у вас зайвий карбованець, ви й пришліть його мені, я зараз вип'ю, щоб світ мені замакітрився (М. Кропивницький)
[Вельцель:] Йому досить одну чарочку випити, щоб уже й світ замакітрився (Леся Українка)

Хто-небудь відчуває головокружіння від утоми, хвороби, болю і т.ін.; комусь погано. Приклади

Пожовкло в Мотрі в очах, заколихався світ, пішло все ходором (Панас Мирний)
Куля пробила ногу вище коліна, в очах почорніло, світ пішов обертом (Іван Ле)
Неборакові відразу світ замакітрився (І. Франко)
Будеш зоставатися висіти рівно один місяць — звідкілясь долинуло, і одразу завертівся світ, хутчіш і хутчіш, як суховій у степу, сліпучий блиск, сліпучий біль (Ю. Яновський)
— Як махоне він мене в один висок! а далі повернувся та в другий!.. — так мені світ і закрутився… (Панас Мирний)
Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Ганна Барвінок)
Крутився світ в очах, цілий день носила [Оленка], забавляла дітей, хоч би хто шматок хліба дав (К. Гордієнко)

Хто-небудь втрачає здатність чітко мислити, правильно сприймати дійсність через сильне хвилювання, радісні чи сумні події, життєві потрясіння тощо. Приклади

У Галі світ в очах пішов ходором, і товстою дерев'яною ложкою увірвала вона з усієї сили Василя по гуластому носі (Панас Мирний)
Синова відповідь приголомшила Лукерку Василівну. Аж білий світ пішов перекидьки перед очима у неї (І. Сенченко)
Оженився — зажурився, аж світ замакітрився (Укр. присл.)
Розстрілювали чи й так штовхали [людей фашисти] з кручі в прірву. Володя відчув, як світ йому… пішов обертом (Іван Ле)
Сидів близько, говорив пошептом [пошепки], а в Марусі завертівся весь світ перед очима (Г. Хоткевич)
[Красовська:] Тут своя оказія, просто аж світ в очах макітриться, а вона ще з якимись там спектаклями! (Олена Пчілка)
Дух спирається в Галиних грудях від щастя; світ крутиться перед очима (Панас Мирний)

іти́ (бу́ти, ходи́ти і т.ін.) на поводку́ (на по́воді, на припо́ні, на при́в'язі і т.ін.) у кого, чого, рідше за ким, чиєму.

Діяти за чиєю-небудь вказівкою, сліпо підкоряючись чиїйсь волі; бути залежним у своїх вчинках від кого-, чого-небудь. Приклади

іти́ на поворо́зці. — Про Данилка не йде мова, — перебив секретар. — Можливо, він іде на поворозці в когось, іншого, який прикривається маскою нейтральності (Р. Іваничук)
Палко засуджуючи в присутності Маринки гризотівський спосіб життя, нечесне обивательське животіння своїх батьків, ти [Дмитро Гризота] продовжував іти в них на прив'язі (В. Речмедін)
Я знаю: не можна йти на припоні враження читача. Читач не завжди правий (Ю. Смолич)
— Я теж винен у цьому, товариші, коли хочете знати. Так, винен, бо ходив за Перегудою на поводку, потурав йому всі ці роки (В. Кучер)
— Ти мій авторитет підриваєш! На поводку в Гайворона ходиш! (М. Зарудний)

іти́ (ходи́ти) / піти́ з торба́ми (з то́рбою).

Жебрати, просити милостиню. Приклади

з то́рбою піти́ по хата́х. Текля. . сама залишилася з дитиною на руках, і коли б не такі сусіди, як родина Крикливця, то давно б уже з торбою пішла по хатах (І. Муратов)
Все доконечно треба знати і наперед з кождим [кожним] крейцаром обчислитися, коли тато не хочуть піти з торбами (І. Франко)
— Не дав вдовиці утопиться, Не дам же й з торбою ходить,— Сказав Максим (Т. Шевченко)
Бодай пани панували, бодай пани жили, Бодай вони межи люди з торбами ходили (Україна сміється)

іти́ / піти́ в закла́д.

Сперечатися на гроші, на яку-небудь річ і т.ін. Приклади

Я як свисну, дак ще не так, — Остап почав мовить, — Ніхто в світі, в заклад пійду [піду]. На ногах не встоїть! (Українські поети-романтики)
— Може, води в рот понабираємо, Маріє? Понабираємо і в заклад підемо, хто більше вимовчить (В. Кучер)

іти́ / піти́ до рук (у ру́ки, рідко у ру́ку) кому.

Легко діставатися, здійснюватися і т.ін. Приклади

— А! Який той Терешко щасливий! Йому все йдеться! Все йому йде в руку! І сливи швидко ростуть! (І. Нечуй-Левицький)
Наука в Остапа Тура Гнатові Яворському пішла в руку (С. Чорнобривець)
[Нечипоренко:] Фортунить вам, Маріє Кирилівно, просто інший раз аж не віриться. Кожна справа ніби сама в руки вам іде (О. Левада)
— На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена. Так він проживав — цей сліпий дід (Ю. Яновський)

Іти́ / піти́ за водо́ю.

Безслідно зникати, пропадати; потопати. Приклади

З чорними бровами іду за дровами, а з рудою бородою іди за водою (Укр. народні пісні)

іти́ / піти́ навпросте́ць (навпрошки́).

Говорити, діяти прямо, відверто. Приклади

На… зборах він пішов навпрошки, бо підготувався й був упевнений у перемозі (Ю. Мушкетик)
Кроква спитав: — Чому вас так цікавить Леонід Потапович? Данило вирішив іти навпростець: — Я поважаю людей щирих (Л. Дмитерко)
— А що ж Сомко? Хоть він і розумом, і славою узяв над усіма, да й йому не дають гетьманувати. — Як же се так?.. — А Сомко, бачте, навпростець іде, не хоче нікому придіте поклонімося (П. Куліш)

іди́ [собі́] з бо́гом.

Форма прощання з побажанням благополуччя, успіху, щастя і т.ін. Приклади

— Ну, то йдіть собі з Богом… — Ходім,— торкнув Соцький Семена, відчиняючи двері (М. Коцюбинський)

Уживається для вираження побажання позбавитися чиєїсь присутності. Приклади

Як тільки він [Михей] переступав поріг чиєїсь хати, чоловік або жінка зразу: — О, добре, що зайшли, Михею, може, чарочку? — хай, мовляв, краще вип'є та йде з Богом, ніж на язика колись візьме… (М. Зарудний)
[Храпко (до молодиці):] Ну, ото розшукуй його [чоловіка] та й прав з його [нього]. А до мене чого ти прийшла? Що я тобі допоможу? У мене свої діти… Йди собі з Богом! (Панас Мирний)

іти́ / піти́ війно́ю на кого.

Агресивно нападати, сперечатися з ким-небудь. Приклади

О. Василь боронив свої права, і йшов війною на Раїсу, обертаючись раптом з слуги Божого в слугу Марса (М. Коцюбинський)

іти́ / піти́ на не́бо.

Умирати. Приклади

[Семпроній:] Про віру я перечитись не буду, але ж гадаю, що не всі готові на небо йти… (Леся Українка)

іти́ / піти́ вго́ру.

Успішно розвиватися, поліпшуватися і т.ін. Приклади

Діла бідняків швидко пішли вгору (Г. Григор'єв)
Багатіє, іде вгору Комсомолець. Торік його доходи досягли 700 тисяч карбованців. Держава дістала від колгоспу 1380 тонн молока (З журналу)

Підвищуватися в ціні; дорожчати. Приклади

Віск земний не мав конкуренції. Віск пішов угору (І. Франко)

Добиватися вищого становища, положення в суспільстві. Приклади

іти́ уго́ру все та вго́ру. Вишняк ішов угору все та вгору. Вишнячка йшла ушир усе та вшир (Л. Костенко)
Інший би гордився твоїми успіхами, становищем, тим, що йдеш угору, а цей? Рідний батько при людях наклеп на тебе зводить, ГЕСи якісь приліпив, затоплення Скарбного (О. Гончар)
Тепер козаки побиті,— думав Єремія, їдучи до Варшави.. Час мені ставати до свого діла. Час мені йти вгору, підніматися високо, як тілько мога [тільки можна]!.. (І. Нечуй-Левицький)

іти́ шля́хом (по лі́нії, лі́нією) найме́ншого о́пору.

Діяти, уникаючи будь-яких труднощів, перешкод. Приклади

Мислити і відчувати сьогодні так само, як і вчора, по-старому, — найлегше, бо це означає йти шляхом найменшого опору (З газети)

іти́ по висхідні́й.

Добиватися вищого становища в суспільстві, зайняти значне місце у певній сфері діяльності. Приклади

Всю війну на Уралі метал давав [батько], з ним і Володька починав свою трудову біографію.. Старші брати теж не зіпсували біографії, не кажучи вже про батька.. Може, за те і висунуто? Але ні, не применшуй свою власну роль.., цінять тебе й за твої особисті заслуги. Шлюб тобі не зашкодить, навіть Єлька не приспить у тобі жадобу іти по висхідній, брати штурмом Ельбруон життя (О. Гончар)

іти́ (ходи́ти) / піти́ під ру́ку чию (під руко́ю чиєю).

Слухатися кого-небудь; рахуватися з чиєюсь думкою; коритися комусь. Приклади

Доки жив старий Швайка, сини ходили під його рукою, як воли в плузі (П. Панч)
Та й не лише панни, а й кавалери радо йдуть під мою руку. Як панна Маня скаже, так і буде (І. Франко)

круги́ літа́ють (іду́ть і т.ін.) / заліта́ли (пішли́ і т.ін.) пе́ред очи́ма (в оча́х), у кого і без додатка.

Хто-небудь перебуває у стані запаморочення від чогось (болю, втоми і т.ін.). Приклади

— Чую вже, що й руки мліють, і в очах круги пішли (Г. Хоткевич)
Змерз [Іван] одразу, безсило опустив бартку і посунувся далі.. Червоні круги літали перед його очима (М. Коцюбинський)

іти́ / піти́ слі́дом за ким (по слідах чиїх).

Діяти, робити що-небудь так, як хтось, наслідувати кого-небудь. Приклади

Не хочу йти слідом за своїм двоюрідним братом (М. Стельмах)

іти́ (ляга́ти) / піти́ (лягти́) в [сиру́] зе́млю.

Умирати. Приклади

[Олексій:] Через моє страждання, через людські попрьоки [докори], через непорядки у господарстві… і не оглянемося, як ляже вона [Галочка], моя голубочка, у сиру землю (Г. Квітка-Основ'яненко)
[Наум:] Не остав мене, Господи.. Цілий вік ти мене милував, а на старості, як мені треба було у землю лягати, послав ти мені таке горенько!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Іди собі, мале дитя, у сиру землю, поки не зазнало лиха, іди малим — і краще, і легше (Панас Мирний)

іди́ [собі́] на всі чоти́ри ві́три (на чоти́ри бо́ки і т.ін.), лайл.

Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. Приклади

Старшина пильно глянув на них [Гната та Олександру]. — А йдіть ви собі на всі чотири вітри, бо, їй же Богу, битиму! — крикнув він (М. Коцюбинський)
[Карпо:] Що Домаха! Домаха — пустяк! [Мар'я:] Еге! Добрий пустяк — стілько [стільки] літ у його [нього] жила! Мало чого не буває! Звичайне, в кавалерійськім стані… [Карпо:] Так що з того, що жила! А оженився — на чорта ж вона йому? Іди, голубонько, на всі чотири вітри! (Олена Пчілка)

іти́ (лі́зти) / піти́ (полі́зти) пробо́єм (на пробі́й).

Добиватися, досягати настійливо чого-небудь, долаючи будь-які перешкоди, докладаючи великих зусиль. Приклади

В умінні йти до наміченої мети пробоєм Ользі з Олею не зрівнятися (Ю. Шовкопляс)
Невже сюди, де йде будівник, повинен іти невідлучно, як тінь, руйнач? У голові ще самі треньки-бреньки, а він спішить мерщій знести старе, розкорчувати, розчистити місце під якийсь невідомий об'єкт. Таке життя, тату, що треба в нього пробоєм іти, живохватом! Тільки тоді чогось досягнеш… (О. Гончар)

Силою проникати куди-небудь. Приклади

Старшину Векленка було вбито саме в ті хвилини, коли німці [фашисти] полізли на пробій (Ю. Яновський)
[Свинельд:] Нарешті місто загорілося, і тоді знали ми, що все пропало. Тому повернули коні і пішли пробоєм туди (Ю. Опільський)

іти́ / піти́ на прю з ким--чим.

Вступати в боротьбу в бій з ким-, чим-небудь. Приклади

ви́ступити на прю.Впустить в Полтаву військо його мосці? Е, ні, даруйте, тут нема дурних. Якщо їм зараз в руки не дамося, то згодом звідси й вдаримо на них.. Вишняк, той крутить, преповажний пан, такий, що всіх панів перепанує.. Але ж полковник не веде і вухом. Невже ж так і не виступим на прю? (Л. Костенко)

Суперечити. Приклади

— Та хіба ж це качки?. .Одно воображеніє… Умаляв свій гріх Дмитрик Хекало, племінник Сидора… тих самих, що з ними рідко хто в Козачому Валу ішов на прю (М. Рудь)

пливти́ (іти́, текти́ і т.ін.) / припливти́ до рук (у ру́ки), перев. зі сл. сам, сама́, само́.

Легко, без труднощів діставатися кому-небудь. Приклади

— Що?! Таки не витримав? Ще б пак. Само добро в руки тече, а ти відвертаєшся (Григорій Тютюнник)
Він, помовчавши, спитав, чи не зустрічала того чолов'ягу із запорозькою люлькою. Тож, відповідаючи на запитання, підкреслила [Флора], що він має цими днями зайти до них.— Я ж казав, що люлька таки припливе до моїх рук (Г. Коцюба)
На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена (Ю. Яновський)
Матеріал для колгоспної стінгазети сам плив до рук (О. Гуреїв)
Він таки ж господар, і гріх йому… не брати того добра, що само в руки пливе (Григорій Тютюнник)

текти́ (розтіка́тися, іти́ і т.ін.) / потекти́ (розтекти́ся, піти́ і т.ін.) крізь па́льці (по́між па́льцями).

Втрачатися, витрачатися швидко або марно, без будь-якої користі. Приклади

Ще не минуло і году, Все хазяйство, мов у воду, Поміж пальцями пішло І усе йому село — Насміялося у вічі (І. Манжура)
[Юда:] Хотів би знати я, що б ти зробив, якби тобі текли крізь пальці гроші і розтікалися по всіх усюдах, лишаючи тобі сухі долоні — і так щодня! (Леся Українка)

піти́ / іти́ сте́жкою кого, якою, чиєю.

Займатися тією самою справою, як і хтось інший; наслідувати когось. Приклади

— Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою… (І. Волошин)
Її батько не раз та й не двічі нахиляв зятя, щоб той ішов з їм [ним] однією стежкою (Б. Грінченко)

іти́ / піти́ в наро́д, іст.

Вести просвітницьку діяльність. Приклади

Коли Жука звільнили з школи за читання нелегальної літератури, він пішов у народ; вів трудове життя (Українська література)

іти́ на ви, заст.

Виступати війною проти кого-небудь. Приклади

Тисячі років тому, коли воїни на своїх бенкетах черпали вино черепами своїх противників, навіть тоді перед нападом попереджували ворога чесно й відкрито: іду на ви! (О. Гончар)
Благородний і простосердий слов'янин, він [князь Святослав] завжди попереджав про свій похід: хочу йти на ви (О. Довженко)

іти́ (ходи́ти) / піти́ второ́ваними (прото́птаними і т.ін.) стежка́ми.

Діяти так, як хтось раніше діяв; наслідувати, повторювати дії, вчинки, погляди і т.ін. своїх попередників. Приклади

піти́ проте́ртою сте́жкою. — Мабуть, як і дід, прадід та батько, покрутишся, поки молодий, а там — і собі протертою ними стежкою підеш… (Панас Мирний)
Сьогодні четвертий (останній, рішучий┌113112) дослід. Або друга фракція буде без шкідливих домішок… або йому, Розенбергу, доведеться ходити слідом за Русевичем тими ж уторованими стежками (Ю. Шовкопляс)
Леся Українка не намагається йти второваними стежками, вона шукає нових шляхів і власне тому не використовує вже готових перекладів (З журналу)

іти́ (розліта́тися) / піти́ пра́хом.

Не здійснюватися, не збуватися (про мрії, сподівання і т.ін.). Приклади

— Як побралися ми з своєю старою, хороше було. Ех, скільки ми тоді перемріяли. І ось воно все пішло прахом (П. Колесник)
Прахом пішли сподівання Борулі стати дворянином (Ю. Мартич)

Пропадати, руйнуватися, гинути, зникати і т.ін. Приклади

Нема добра. Прахом пішло. Стоять одні кам'яні черева (Григорій Тютюнник)
[Кобзар:] Була в мене своя сім'я, худоба,— та все те прахом пішло! (Панас Мирний)
[Ганжа:] Оскуділа земля, усохло вим'я для нас, недостойних… бо загалом усе йде прахом (І. Волошин)

іти́ (поступа́тися) наза́д.

Повертатися до старого, віджилого. Приклади

Хто не йде вперед, той поступається назад! (Панас Мирний)

іти́ / піти́ да́лі.

Не зупинятися на чому-небудь, не обмежуватися чим-небудь. Приклади

— Тут би варто школу зробити,— говорив Прокіп. Але Гуща йшов далі.— Школу маємо вже, зробім краще народний університет (М. Коцюбинський)
І син, і мати догоджали синові багатого дуки: один ждав через його одібрати тепле місце, друга — далі ішла — хотіла поріднитися (Панас Мирний)

іти́ по гаря́чих сліда́х.

Реагувати, відгукуватися на що-небудь, не гаючи часу, відразу після того, що відбулося, сталося. Приклади

Революційна епоха вимагала від сатириків, крім всього іншого, ще й надзвичайної оперативності, швидкої реакції. Щоб не відстати від вимог часу, письменники повинні були йти по гарячих слідах (З журналу)

іти́ / піти́ ку́рсом яким.

Бути послідовником кого-небудь, відстоювати, пропагувати ті самі ідеї. Приклади

Він був щасливий, що і йому несподівано випала місія йти тим же курсом, нести правду до далеких берегів чужого світу (Л. Дмитерко)

у голові́ все іде́ / пішло́ о́бертом у кого.

Хто-небудь втрачає здатність чітко, логічно мислити, розуміти, сприймати і т.ін. Приклади

У мене в голові все йшло обертом. Я ніяк не міг похопити одної думки, що ледве ворушилась десь під свідомістю, намагаючись підвестись (Олесь Досвітній)

іти́ на все.

Не рахуватися ні з чим, не зважати ні на які перешкоди. Приклади

Свідомо йдемо на все.. І може, тому вона, Батьківщина, для нас стає тим дорожча, тим прекрасніша (О. Гончар)

іти́ / піти́ шкере́бе́рть.

Складатися не так, як треба відбуватися всупереч звичайному порядку. Приклади

Неприємно Катерині Петрівні, що через неї бухгалтерія шкереберть іде (Остап Вишня)
Пішло життя шкереберть (Панас Мирний)
На станції в цей день панувала повна анархія, все йшло шкереберть (О. Гончар)

Не здійснюватися, порушуватися, руйнуватися. Приклади

І всі його [Дорощука] помисли підуть шкереберть (М. Ю. Тарновський)
Кохалася з Ясенем.. Либонь, і на весілля заносилося. І раптом все пішло у них шкереберть (Ю. Бедзик)
При зустрічі всі докори якось вилетіли їй з голови. Все заготоване пішло шкереберть (О. Гончар)

відійти́ (піти́) / відхо́дити (іти́) у небуття́, книжн.

уроч. Померти. Приклади

[Ганна Андріївна:] Ні, сину, мені легко на серці. Я спокійно відходжу в небуття, бо знаю кінець… Перемогу нашу бачу над ворогом (Ю. Мокрієв)
Пішов чоловік у небуття, так і не повідавши нікому таємниці, де придбав хлопчину, з якого той кореня (І. Головченко і О. Мусієнко)
Не помре [Сеспель], не має права піти в небуття раніше, ніж побуде вдома, на рідній землі (Ю. Збанацький)

Перестати існувати; зникнути. Приклади

На обрії, неначе хмари, Лежали сині пасма гір. Та яничарів двох примари Мені ще заступали зір. Я не питав про їх наймення — Нехай ідуть у небуття. Їх відреклася рідна неня, За свідка маючи життя (Д. Павличко)

2.Безповоротно минути, пройти. Приклади

У небуття відійшли ті часи, коли епідемії віспи, холери, чуми спалахували в селах та містах нашої країни (З газети)
Ще приголомшені вчорашнім ходять ті, хто вцілів у війні, ще не віриться їм, що війна відійшла в небуття (П. Загребельний)

пливти́ (плисти́, іти́ і т.ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т.ін.) про́ти течії (про́ти води́).

Діяти проти когось або всупереч усталеним поглядам, зразкам і традиціям. Приклади

Я два роки після інституту.. [працював] чесно. Ну, якось заступився за одного… пішов проти течії. Й одразу — чотири анонімки (Ю. Мушкетик)

іти́ в дале́ку доро́гу (путь).

Умирати. Приклади

Ні, дочко,— промовив задумливо.— Не лагідний твій батько. І не хоче бути таким. Не до цього нам тепер. Залишимо лагідність старим бабусям, що зібралися іти в далеку путь (М. Стельмах)
— Я вже, братику,— обернувсь Кирило Тур ізнов до Петра,— покидав зовсім сей світ, уже був і ногу поставив на поріг, щоб іти в далеку дорогу, та що ж? Учепились за мене добрі люди і таки вернули назад (П. Куліш)

з літ іти́.

Старіти, ставати старішим. Приклади

— Та дай же роздивитися на тебе… Сідай де-небудь! Голос молодий І очі теж, а чуб таки посивів… І ти вже з літ ідеш (І. Вирган)

іти́ / піти́ з [цього́] сві́ту.

Умирати. Приклади

Прощай, ряба кобило! Через тебе з світу іду (Укр. присл.)
піти́ з сьо́го сві́та. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися… Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Т. Шевченко)

іти́ / піти́ ко́лесом.

Різко і швидко змінюватися. Приклади

[Риндя:] А я не знаю, Антоне Тимофійовичу, як без вас на світі жити буду. [Кряж:] Так, як і жив.. [Риндя:] Не до сміху мені. Вся моя біографія може зараз колесом піти… (М. Зарудний)
— Ще батько мій… перекочував із села в Пітер, поступив на цей завод; так і пішло потім — колесом: чотирнадцяти років я вже працював на заводі (А. Головко)

іти́ / піти́ з ди́мом.

Горіти, пропадати. Приклади

Увесь кількатисячний маєток, нагарбаний за кілька літ, пішов з димом (І. Франко)
Стара батьківська хата ще в війну з димом пішла (М. Олійник)
Не один вельможний магнат хапався за голову, бачачи, як іде з димом його добро (Пригара)

іти́ / піти́ у відкри́ту.

Нічого не таїти, не приховувати від когось. Приклади

Якби не вона, він пішов би у відкриту, ну тоді — чи пан, чи пропав (З газети)

іти́ / піти́ в ді́ло.

Знаходити застосування, не пропадати. Приклади

Відходи лісопилки ідуть в діло (З газети)

Іду на ви!

Словами «хочю на ви іти», за оповіддю «Повісті минулих літ», київський князь Святослав оголошував війну своїм ворогам, не принижуючись до несподіваного нападу і не бажаючи користуватися його перевагами. Приклади

Регоче Куря:
— Справа це рахубна —
Щоб руський князь позбувся голови.
Убила Святослава примха згубна —
Попереджати, що «іду на ви».
(М. Руденко, Череп Святослава)
Тисячі років тому, коли воїни на своїх бенкетах черпали вино черепами своїх противників, навіть тоді перед нападом попереджували ворога чесно й відкрито: іду на ви! А тепер, в XX сторіччі, вчиняють напад вночі, по-розбійницькому, бомбами з неба засипають ще сонних дітей, матерів. (О. Гончар, Людина і зброя)

Коли гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори.

Англійський філософ Ф. Бекон у нарисі «Про сміливість» (1597) розповідає, ніби засновник мусульманства Магомет обіцяв народові зрушити гору, а коли йому це не вдалося, сказав: «Як гора не хоче йти до Магомета, то Магомет піде до неї». Схожа історія міститься в арабському збірнику анекдотів про Ходжу Насреддіна, датованому приблизно 1630 р. У переносному вживанні означає вимушену поступку людини, яка забагато взяла на себе. Приклади

Жаль мені дуже, що не побачу Шишманових (Раду сподіваюсь бачити тут), та що б, коли справді, видно, мі гора до Магомета, ні Магомет до гори не може прийти; хто з нас в сій справі гора, а хто Магомет, зоставляю на розсуд Лілі. (Леся Українка, Лист до матері, 4.ІХ.1897 р.)