ЛИЧИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ЛИ́ЧИТИ ить, недок.

кому, чому. Гармоніювати із зовнішністю; пасувати, бути до лиця. Приклади

До зблідлого личка, чорного волосу і темних очей так їй личили запашні фіалочки, закрашені червоними трав'яночками! (Панас Мирний)
[Пані:] Ніяк не личить оте чернече убрання веселій панні Ромці. (С. Васильченко)
– Це – вередування, Ліко, – знехотя посміхається Іван .. – І воно трохи не личить тобі.... (В. Винниченко)
Коли вийшов на сцену Василь, Яринка відразу його впізнала. Хлопцеві страшенно личили приклеєні молоді чорні вуса. (О. Донченко)

кому, чому і без дод. Відповідати установленим правилам, звичаям, певному становищу і т. ін. Приклади

Ми б хотіли тут в сій справі Скілька слів до вас сказати, Та співцям співати личить, Отже, ми почнем співати. (Леся Українка)
Отець Йосип не сперечався з тестем, хоч той сам повинен був розуміти й розтлумачити легковажній дочці, що ходити раз у раз у синематограф або танцювати в міському клубі, полишивши дитину на няньку, – не личить молодій матері, а тим більше жінці священика. (Б. Антоненко-Давидович)
Не личить, маючи грізну зброю, сидіти в м'яких подушках. (О. Бердник)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.