ВІДХОДИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ВІДХОДИ́ТИ

ВІДХО́ДИТИ джу, диш, недок., ВІДІЙТИ́, ійду́, і́йдеш, док.

від кого – чого і без дод. Іти в певному напрямку від кого-, чого-небудь. Приклади
  • Ватя все одходила од його далі й далі й зникла в довгій улиці за густими садками. (І. Нечуй-Левицький)
  • Турки жадібно кидалися на гроші й, заспокоєні, відходили набік. (Б. Лепкий)
  • Але, що далі відходили бесідники, їхня розмова відпливала все дужче в пам'яті. (В. Барка)
  • Він відходить подалі від багаття, незабаром тихцем спускається в байрак. (М. Стельмах)
  • Еней як відсіль відступився І далі трохи одійшов, То на другеє нахопився, Жіночу муку тут найшов. (І. Котляревський)
  • Дон Жуан мовчки вилазить вікном. Анна дивиться якусь хвилину в вікно, ждучи, поки він далеко одійде. (Леся Українка)
Віддалятися від кого-, чого-небудь. Приклади
  • Знову вони йшли дорогою, а ліс одходив далі. (Ю. Яновський)
  • Ці квартали полосували невідомі лінії на безкраїх полях і відходили в сірий дим безвісті. (М. Хвильовий)
Відступати кудись. Приклади
  • Почало темніти, а Параска від вікна не одходить. (Панас Мирний)
  • Агроном нічого не відповів і відійшов набік. (О. Донченко)
Проходити певну відстань. Приклади
  • Так він, крадучись, відходить двадцять, тридцять кроків. (І. Цюпа)
  • Одійшовши, може, з версту од села, стулив [Чіпка] пальці, приложив до рота й завив, як пугач. (Панас Мирний)
Іти кудись, залишаючи кого-, що-небудь на короткий час; відлучатися. Приклади
  • Тут же із сторожів найняв двох, щоб від його лавки не відходили через усю ніч. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Маруся забувала, що хотіла вже відходити, знов сідала на камінь, знов слухала опришка. (Г. Хоткевич)
  • За ним по призначенню ординатора стежили тепер, не відходячи, дві сестри. (М. Хвильовий)
  • Піду на грядки і Семенко зі мною. Звик до батька, ні на крок не відходить. (І. Муратов)
Покидати дружину (чоловіка) і т. ін. Приклади
  • Чи йому тільки здається, чи насправді Марта в цей вечір відійшла від нього назавжди. (Ірина Вільде)
Залишати службу в кого-небудь. Приклади
  • – Чого ж мені од його [нього] одходити, коли мені в його [нього] добре, – тихо промовила Василина. (І. Нечуй-Левицький)
  • Я ще перед постом чула, що наймичка від неї відійшла. (Панас Мирний)
від (із) чого і без дод. Вирушати, відправлятися (про засоби пересування). Приклади
  • Тепер пізно, треба спати, а пошта завтра раненько відходить. (Леся Українка)
  • Коли пароплав відходив від пристані, Аліна сиділа в жіночій каюті й нізащо не наважувалась вийти на палубу. (Ю. Яновський)
  • Поїзд із Львова на Київ мав відійти за кілька хвилин. (О. Десняк)
Переміщатися, пересуватися кудись (про неживі предмети). Приклади
  • Кайдаш з Кайдашихою то приступали до Карпа, то оступались, як хвилі б'ють у скелястий берег та знов одходять од його [нього]. (І. Нечуй-Левицький)
  • Хмари швидко відходили до горизонту. (Н. Рибак)
Залишати попередні позиції під натиском супротивника; відступати (про військо). Приклади
  • Білофіни, втративши командний дот, відходили стороною. (Я. Качура)
  • Під зливою ворожих мін і снарядів .. бійці змушені були відійти до вогневих позицій своєї артилерії. (В. Кучер)
від кого, перен. Ставати далеким, чужим кому-небудь; відчужуватися. Приклади
  • Вона бачила, що чим далі, то все Чіпка від неї одходив та одходив.... (Панас Мирний)
  • Вона не могла передбачити, що Турбай, нещадно караючи себе, мимоволі відходитиме від неї, зробиться неприступним і відлюдкуватим. (М. Руденко)
перен. Ухилятися від чогось неприємного, небезпечного і т. ін. Приклади
  • Тернина й пастки на дорозі лукавого, а хто стереже свою душу, відійде далеко від них. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
від кого – чого, перен. Відрізнятися своїм характером, змістом; ставати іншим, відмінним. Приклади
  • Перша повість, яку пише Франко для журналу “Друг”.., не дуже далеко одійшла од тодішньої галицької белетристичної продукції. (М. Коцюбинський)
  • Як же на гірких злиднях, у хащах темені можуть виростати такі яскраві і міцні індивідууми? .. Чи це просто виняткове селище, де і життєвий, і розумовий рівень мужиків відійшов від прийнятого середнього рівня? (М. Стельмах)
від чого, перен. Переставати займатися чим-небудь; залишати якусь справу; припиняти діяльність. Приклади
  • Головний інженер одійшов від заводських справ і мовчить, ніби нічого не помічає. (Ю. Шовкопляс)
  • Відійти від активної боротьби.
Не дотримуватися попередніх поглядів, переконань, традицій; відмовлятися. Приклади
  • Хоч вона сама [галицька інтелігенція] вийшла .. з попівства, але, звичайне [звичайно], сама вже геть то одійшла від попівських традицій. (Леся Українка)
від чого. Відгалужуватися (про дорогу, гірський хребет, притоку, гілку дерева і т. ін.). Приклади
  • Він [стовбур] був низький, і перша гілляка відходила од нього за півтора метра від ґрунту. (І. Сенченко)
  • Од дороги .. відходила вбік вузька, але добре утоптана стежка. (П. Колесник)
  • Від Паміру відходять гірські хребти Тянь-Шаню. (з навч. літ.)
Змінювати попередній напрям; повертати вбік (про ріку). Приклади
  • Іноді селища, збудовані колись біля самої води, через сотні і навіть десятки років опиняються далеко від неї: ріка відійшла вбік. (з навч. літ.)
Переставати щільно прилягати до чогось; відставати, відтулятися. Приклади
  • Прибита до підвалини дошка одійшла одним краєм догори. (І. Цюпа)
розм. Приходити до звичайного, нормального стану; переставати боліти, відчувати втому і т. ін. Приклади
  • Чіпка мовчав, не озивався; серце в його одходило. Він думав: чи Лушня каже правду, чи бреше? (Панас Мирний)
  • Томлене тіло відходило, спочивало після тяжкої роботи. (К. Гордієнко)
  • Порішили, що Василько кілька днів має бути в хаті біля мами, а тоді вже піде в ліс. Як-не-як від тюрми, від мук треба відійти малому. (А. Турчинська)
Приходити до пам'яті; опритомніти. Приклади
  • Як мати вість таку почула, То тілько вічно не заснула, Бо зуби у неї стялись. А одійшовши, в груди билась. (І. Котляревський)
  • [Козак:] Убив? [Довбня:] Тягніть його в Дніпро, у воді одійде. (О. Корнійчук)
тільки док. Опам'ятатися, схаменутися. Приклади
  • Лице пополотніло. Здорові сиві очі з жахом дивилися в жито. За хвилину Харитя трохи відійшла. (М. Коцюбинський)
безос. Переставати мучити; полегшуватися. Приклади
  • Аж тоді трохи відійде на серці, як за ворота вийдеш та оглянешся, що нема нікого за тобою. (А. Свидницький)
Заспокоюватися після хвилювання, роздратування; переставати журитися. Приклади
  • То од жалю одходила [вдова] І мовчки журилась Та на шлях той на далекий Крізь сльози дивилась. (Т. Шевченко)
  • – Та твій Денис, чуєш, самого Врангеля в Чорному морі втопить. Ти що, свого Дениса не знаєш? – Та знаю, – потроху відходить жінка, і з далекого краю почав наближатись до неї обрис чоловіка. (М. Стельмах)
  • Ватя впала на постіль і не могла одійти, несподівано прибита горем. (І. Нечуй-Левицький)
зі сл. з морозу, з холоду. Зігріватися. Приклади
  • Він уже трохи відійшов з морозу, крутився по хаті, .. і скидав з вусів крижинки. (І. Микитенко)
Набувати попереднього вигляду, стану; оживати (про живі істоти й рослини). Приклади
  • Починався березень – і поволі відходили від морозу рослини. (І. Микитенко)
  • [Охрім:] Чого-бо ти й досі тремтиш? [Текля:] Приголуб її та міцніше притули до серця, то вона зараз і одійде. (М. Кропивницький)
розм. Розморожуватися, відтаювати. Приклади
  • Голова із завгоспом навели на бригаді лад .. Дали вказівки – як земля одійде, щоб враз сіяли. (К. Гордієнко)
розм. Ставати вогким; відволожуватися. Приклади
  • Дрібний дощик прибив пил, земля за ніч одійшла, м'яко полоть було. (К. Гордієнко)
  • Хвилин через 15 цукор відійшов, і я витерла форму насухо. За цей час джем, охолонувши, трохи загус. (із журн.)
від кого до кого, кому. Переходити в чиє-небудь володіння, діставатися комусь у власність. Приклади
  • – Назначили нам землю, спасибі добрим людям, а стара затялася і не хоче брати отієї півдесятини, що від Денисенка відходить. (М. Стельмах)
  • Як громада ділила між братами двір старого Кайдаша, до Карпової половини одійшла груша. (І. Нечуй-Левицький)
  • Війна закінчилася у 1392 році розподілом Галицько-Волинських земель на Волинь, що відійшла до Литви, і Галичину, що відійшла до Польщі. (з наук.-попул. літ.)
Закінчуватися, наближатися до кінця; минати. Приклади
  • Покоління відходить, й покоління приходить, а земля віковічно стоїть. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Розкіш як приходить – смакує, як відходить – катує. (прислів'я)
  • – Вечірня одходить, – промовив знов служка. (Марко Вовчок)
  • І поволі Відходить молодість моя. (М. Стельмах)
  • День відійшов. (М. Коцюбинський)
Кінчатися (про пору грибів, ягід і т. ін.). Приклади
  • Збирала [Світлана] суниці, мед брала з дупла, Одійдуть суниці – поспіє малина.... (І. Нехода)
перен. Зникати, втрачатися (про бажання, сон і т. ін.). Приклади
  • Він так на неї дивився, що їй ув очах темніло, пам'ять відходила. (Марко Черемшина)
  • Та й як уже запишуть двійку до нотеса [блокнота], відходить охота до науки! (А. Крушельницький)
  • Одні видіння відходять від нього, а натомість наближаються тіні тридцять сьомого року. (М. Стельмах)
  • Я пам'ятаю, що при сьому ти всміхнулась і що мені раптом зовсім одійшов той страх. (Леся Українка)
  • Не спалося. Сон давно відійшов. (І. Цюпа)
перен. Помирати. Приклади
  • Ти [поет] все зробив, що міг, але як відійшов, То діла все ще в нас багато. (В. Самійленко)
  • [Мак:] Не побачила маленької Орини мати... Родила й одійшла.... (О. Корнійчук)
Здихати (про тварин). Приклади
  • [Стеха:] Отак ревла Ганнущенкових невістка, Хроська, як у них телиця одійшла. (М. Кропивницький)

ВІДХО́ДИ ів, мн.

Залишки продуктів, матеріалів, які утворюються в ході господарської та побутової діяльності людини і підлягають переробці, очищенню або захованню. Приклади
  • Для модифікації дорожніх дьогтів використані відходи епоксидних смол. (з наук. літ.)
  • Щоб збільшити запаси силосу, всебічно використовують відходи рільництва й овочівництва. (із журн.)
  • Мийні відходи.
  • Утилізація відходів.
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.