ЧІМ — ТЛУМАЧЕННЯ
ЩО
також з підсил. част. ж, б, то, пит.
Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін.
Приклади
- – Що... що таке? .. Що він тобі сказав?.. – обступивши, дівчата Домаху ув один голос випитують. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Що б це сталося з моїми добрими та щирими земляками? Міркую, міркую і гадки не дам. (Т. Шевченко)
- – Ой Боже наш милосердний! Що то буде? що то буде далі? (І. Нечуй-Левицький)
- – Скажіть мені: чи не знаєте, бува, Григорія Петровича Проценка? Де він і що з ним?.. (Панас Мирний)
- Що біліє отам на роздоллі? Чи хмариночка легкая біла Геть по небі гуляє по волі? (Леся Українка)
- “Що цей сон означає?” біля вішалки у передпокої напружено думав розгублений Павло. (А. Головко)
- – Це що, Гервасію? Для чого? – нахилився Аркадій Валеріанович над хусткою. – Торф? (М. Стельмах)
- Є така поезія Верлена, Де поет себе питає сам У гіркому каятті: Шалений! Що зробив ти із своїм життям? (М. Рильський)
пит.
Уживається у функції прислівника в знач.: чому?, з якої причини?.
Приклади
- – Панове молодці! – каже [Олеся], – .. що ви мене, як вороги, стережете, в неславу сироту вводите! (Марко Вовчок)
пит.
Уживається у функції прислівника мети в знач.: для чого?, навіщо?, з якою метою? (у риторичному питанні – із знач. нічого).
Приклади
- Що тому богу молиться, котрий не милує. (прислів'я)
- Я пішла до панів. Тільки на поріг, а стара й питає: – Чи останешся? Що те лихо згадувати! – каже. (Марко Вовчок)
- – Де тут взявся ведмідь? Що ви верзете нісенітницю! (І. Нечуй-Левицький)
- Черниш спалахнув: – Товаришу сержант! (Сержант клацнув каблуками з підкресленою бравістю). Що ви з себе Швейка корчите? Чому у вас такий розхристаний, неохайний вигляд? (О. Гончар)
пит., тільки в наз. в.
Уживається у функції присудка, відповідаючи значенням: як?, який, у якому стані перебуває хто-, що-небудь?.
Приклади
- За сльозами ледве-ледве Вимовляє [мати] доні: – Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? (Т. Шевченко)
- – Що стара? Не хоче оддати за вас Марусю? – Не хоче. (І. Нечуй-Левицький)
- Що там синочок наш – які слова вивчив?.. (М. Коцюбинський)
пит., розм.
Виражає питання про кількість чого-небудь, відповідаючи значенню: скільки?, яку суму?.
Приклади
- – От вам, – каже, – і баран. Купіть, коли треба! “А що хочеш?” – Три копи. (С. Руданський)
- Мужик стає, починається торг. Підходять люди, питають мужика, що візьме на роздріб. (Панас Мирний)
- – Він таки правду каже, що без проценту [процента] ніде не позичиш... Кажи, Романе, по-божому, що візьмеш на рік від сотні? – обернувся Семен до брата. (М. Коцюбинський)
відносний.
Приєднує підрядні речення.
відносний.
Приєднує підрядне означальне речення, відповідаючи значенням відносного займенника який.
Приклади
- Слово, чому ти не твердая криця, Що серед бою так ясно іскриться? (Леся Українка)
- Друге, що в моєму дитинстві було вирішальним для характеру моєї творчості, це любов до природи, правильне відчуття природи. (О. Довженко)
- Аж до зір, що вгорі тремтять, ми несем Революцій Грозу!.. (В. Сосюра)
відносний.
Приєднує підрядні речення.
відносний.
Уживається при зіставленні кількох підрядних підметових речень або членів речення з повторюванням займенника.
Приклади
- Все злучиться в цілість – природа і люди, що є, що минуло, що сталось, що буде. (Леся Українка)
відносний.
Уживається в сполуч. з іменниками та числівниками в знач.: кожний, всякий.
Приклади
- Що день божий Радості приносить Своїй матері щасливій Дочка уродлива. Мов тополя, виростає Світові на диво. (Т. Шевченко)
- – Знов велено: позносити насупроти палацу всі хатки .. – Отак що день – усе новий та новий приказ. (Панас Мирний)
- Колеса ледве обертались, вивертаючи пуди в'язкого чорнозему. Що кілька метрів зупинялися передихнути. (О. Гончар)
- Далі вже що день, вона сердитіша; вже й лає; часом щипне або штовхне стиха... (Марко Вовчок)
- І що день, усе гіршало їй. Суха зробилась, суха. І водою холодною тільки й живе. (А. Тесленко)
- Що п'ять верстов, то й корчомка: Нічого й лічити!.. (С. Руданський)
- Що день, то більше в Єрусалимі теслів настає. (Леся Українка)
- Що не книжка – то й розум. (М. Коцюбинський)
- Що не день, то все тривожніш ставало на слободі. (А. Головко)
відносний, перев. з інфін.
Уживається всередині простого речення у функції додатка.
Приклади
- Жовнірам не стало за що харчуватись. Вони кинулись по селах шукати поживку. (І. Нечуй-Левицький)
- Неба тут було так багато, що очі тонули в нім, як в морі, та шукали, за що б зачепитись. (М. Коцюбинський)
- Чернишеві хотілося багато чого сказати цій дівчині-вдові. (О. Гончар)
неознач.
Уживається в знач.: що-не́будь, щось, скільки-не́будь, де́що.
Приклади
- Не пожалій лиш золотого Для Феба світлого, ясного. Та і мені що перекинь. (І. Котляревський)
- Чи було що з пошти? (М. Коцюбинський)
- [Руфін:] Прісцілло, накажи вина принести і ще чого – бо й татко не вечеряв. (Леся Українка)
- А може, то так він, – наморився? Чи в хуторах що недобре почув? (А. Головко)
означ., також у сполуч. із частками вже, то.
Уживається в окличних реченнях у знач.: дуже багато, велика кількість.
Приклади
- Чого там не росте! Від ласощів аж віття гнуться. (Л. Глібов)
- За що пак милує Господь Лихую твар такую, Як цей правитель?.. Другий год, Як він з німецькими плугами Забрався голий в цей куток. А що тих бідних покриток Пустив по світу з байстрюками! (Т. Шевченко)
- Найшли погріб роблений із цегли. Що там срібла, золота! (Ганна Барвінок)
- А що вже женихів було, Боже мій милий! Де вона пройде, то як рій гуде! (Марко Вовчок)
- А я ріжу, а я ріжу, – що там крику! Що людей!.. (П. Тичина)
- Що не вмовляли Олесі, нічого не помоглось. Тільки гірш дівчину засмутили. (Марко Вовчок)
- – Бог його знає, де він ходив, покинувши нас. А що вже мати наплакалась та набралась лиха, то, мабуть, нікому не доводилось так бідувать, як матері. (І. Нечуй-Левицький)
- Віддали його до пана в економію товар пасти. Що вже тоді назнущалися з його досхочу, що наштовхалися! (М. Коцюбинський)
- [Тихон:] Давай оце ми тебе оженимо. Я тобі висватаю панянку, що весела, що красива, то другої такої не знайдеш. (С. Васильченко)
означ., розм.
Уживається в риторичних питаннях і окликах при вираженні емоційної оцінки предмета, явища і т. ін. у знач.: в дуже великій, у вищій мірі.
Приклади
- – Ах, що робиться... що тільки робиться... (М. Коцюбинський)
вказ., у сполуч. з част. ось, от, он.
Уживається для уточнення, роз'яснення висловлювання.
перев. з част. не.
Уживається в окличних і питальних реченнях, а також у різних словосполученнях у знач.: все, все без винятку, все підряд, усяке, різне.
Приклади
- Чого вже не робила мати, щоб її заспокоїти! (П. Куліш)
- Царство ми пройшли до краю, Бачив я, що всюди люд На царя кладе свій труд, Що не вродить, що не скосить – Все у двір цареві зносить. (Л. Первомайський)
Уживається в риторичних питаннях і окликах у знач. заперечних займенників ніщо, нічого, а також іменників, що позначають негативні якості, властивості.
Приклади
- Один заможний господар Надумався Вовків злякати. – Що, – каже, – той вівчар – Собак дві сотні назбирати! (Л. Глібов)
- Як не плакали, як не благали матері пана, .. та не помогли ні сльози, ні викладки... Панові що? Хіба пан думав про гірку працю? (Панас Мирний)
- Що турки!.. Вона має цілий план. (М. Коцюбинський)
- Та сором сліз, що ллються від безсилля .. Доволі вже їм литись, – Що сльози там, де навіть крові мало?! (Леся Українка)
- – Тобі що! У твого батька є пара коней. А треба буде, піднатужитесь трошки і третього коня прикупите. (А. Головко)
Уживається в складі фразових сполук із заперечними частками.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ЩО
з'ясувальний.
Уживається для зв'язку підрядного додаткового з присудком або іншим членом головного речення.
Приклади
- Синиця славу розпустила, Що хоче море запалить, Що море, буцімто, згорить, – Така, бач, є у неї сила. (Л. Глібов)
- Ярема гнувся, бо не знав, Не знав, сіромаха, що виросли крила, Що неба достане, коли полетить. (Т. Шевченко)
- Галя прокинулася, почула, що міцненько її обняли – то менший брат обняв її. (Марко Вовчок)
- Чорний кіт солодко спав на припічку біля каганця: йому було байдуже, що холодна зима зазирала крізь вікна білим морозом. (М. Коцюбинський)
- Горе тим, що йдуть одважно у нерівний бій на згубу, гірше тим, що від отрути на безслав'ї погибають. (Леся Українка)
- Я завжди думав і думаю, що без гарячої любові до природи людина не може бути митцем. (О. Довженко)
з'ясувальний.
Приєднує підрядні додаткові речення, в яких з'ясовується причина, привід, мотиви якоїсь дії.
Приклади
- Панів за те там [у пеклі] мордовали [мордували] І жарили зо всіх боків, Що людям льготи не давали І ставили їх за скотів. (І. Котляревський)
- – Що ти любиш мене та жалуєш, від того і я така веселенька. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- – Романе! Романе! а де ти? Йди вже вечеряти, бо мати сердяться, що ти десь задлявся та загаявся і не йдеш у хату, – почув Роман сестрин голос. (І. Нечуй-Левицький)
- Дуже мені неприємно, що так сталося, і почуваю себе винним. (М. Коцюбинський)
з'ясувальний.
Приєднує підрядні підметові речення.
Приклади
- Вона, що носила у серці велике горе.., бачила тільки своїх синів, про них говорила. (М. Коцюбинський)
- – Мій меч не тяжкий для одважних рук. Чи ти боїшся смерті, кари, мук. Ти, що була душею завжди вільна? (Леся Українка)
- Коли уряд переїхав до Києва, я, що жив на той час у Москві, був введений до урядової комісії по реконструкції міста. (О. Довженко)
- Цієї ж таки весни прочулося скрізь, що знов уявилися розбійники. (Марко Вовчок)
- Мар'яна здивувало й насторожило, що пан економ першим без гордування заговорив до нього, навіть підхвалювати почав. (М. Стельмах)
з'ясувальний.
Приєднує підрядні присудкові речення.
Приклади
- Діждемо пори, що й ми вилізем з нори! (прислів'я)
- В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає. (Т. Шевченко)
- – Тим часом у Варшаві тільки й мови, що про вашу милость, князю. (І. Нечуй-Левицький)
- Моє життя стало зараз таке коротке, що я кроками можу змірять його. (М. Коцюбинський)
- Сьогодні я такий веселий, що молодіти хочу знов. (В. Сосюра)
- Оксен .. зробив собі круг і врізав такого гопака, що позатягало пилюкою вікна і лампа жевріла, як би десь на токовищі. (Григорій Тютюнник)
- Команду подали пошепки, а враження було таке, що пролунала вона громом. (О. Гончар)
з'ясувальний.
Приєднує підрядні речення означальні.
Приклади
- Загинув би напевно люд нещасний, Якби погасла та маленька іскра Любові братньої, що поміж людьми У деяких серцях горіла тихо. (Леся Українка)
з'ясувальний.
Приєднує підрядні речення способу дії.
Приклади
- Було колись так, що люди не знали, як рахувати час. (М. Коцюбинський)
- Двері ті, зроблені широкою аркою, настежи розчинені, так, що крізь них видно середину хати з гарною мозаїкою і фресками по стінах. (Леся Українка)
- Упав так, що аж носом заорав. (Номис)
- Буває так зажуриться, Що й люлечка не куриться, В очах сльозина заблищить І чуле серце заболить. (Л. Глібов)
- До того змучений, що нічого писати не можу, і це мене гризе найбільше. (М. Коцюбинський)
- Ми викрутили його одіж так, що в ній не залишилось і краплі води. (Ю. Яновський)
з'ясувальний.
Приєднує підрядні речення причини.
Приклади
- [Xуса:] От, бачиш! Ти, значить, зрадила мене, що хочеш розлуку брати? (Леся Українка)
- Гроші, звичайно, присуджено з Семена, а що Семен не мав чим заплатити, то продали три морги родючої землі. (М. Коцюбинський)
- А що синові порядки йому не подобались, то таки не вдержувався, щоб часом не докорити. (Б. Грінченко)
- У місто пригнали російського полоненого. Провели до штабу, але що там нікого не застали, привели у єдине в Теребовлі місце, де можна було завжди застати офіцера, тобто в кав'ярню. (В. Гжицький)
розділ.
Уживається при зіставленні членів речення або речень для посилення роздільності в чергуванні фактів, у знач. хоч, чи.
Приклади
- Він ще вам покаже. Будете знать, що пан, що мужик – все одно. (Панас Мирний)
відносний.
Уживається для введення приєднувальних підрядних конструкцій, які доповнюють або розкривають зміст попередніх речень.
Приклади
- – Тут нас Попович лякав, що від засідання нам, окрім провалу, нема чого чекати. При нашій меншості. А як же він собі думає? Що більшість сама прийде до нас? (А. Головко)
часовий.
Приєднує підрядні умовні речення із супровідними часовими значеннями; близький за значенням до сполучника як тільки.
Приклади
- Що рибка смик – то серце тьох! Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох. (П. Гулак-Артемовський)
- Що Аниця стає поратися коло хати, а Іван за нею снується, як тінь. (Л. Мартович)
- Що погляну-погляну я на нього, – і радісно якось мені на душі стане. Це ж уже чоловік... на тім світі був, а тепер он бач – балакає. (Г. Хоткевич)
- Що добіжу до неї [посмітюхи], то вона зніметься та й перелетить далі на ступенів два понад самісінькою травою. (І. Нечуй-Левицький)
- Лежить Карпо на лаві плазом .. А молодиця, що не гляне на Карпа, то так і заголосить. (М. Коцюбинський)
- Що гляне в вікно, то зустріне пітьму і марища в очі заглянуть йому, він мусить заплющити очі. (Леся Українка)
умовний.
Уживається для введення умовно-зіставних підрядних речень або зворотів до складного речення при співвідносному слові т о в головному реченні, відповідаючи за знач. словам наскільки, в якій мірі.
Приклади
- Що вища температура, то більша частота максимуму рівноважного випромінювання. (з наук.-попул. літ.)
- Що далі забувалася небіжка Чайчиха, то знов Пилипиха робилася похмурніша – важким духом стала дихати вона на зятя. (Марко Вовчок)
- Що ближче ми підходили до густих чагарів, то голосніше чувся тоскний звірячий плач. (І. Муратов)
порівняльний, нар.-поет.
Приєднує підрядні порівняльні речення, виступаючи в знач. мов, немов, як.
Приклади
- Бідна княгиня... аж тремтить уся, що та билина од вітру. (П. Куліш)
- – Отаке лихо... – співчутливо бідкався Галабурда. – А молодиця була, що твоя царівна. (С. Добровольський)
- Поле – що безкрає море; скільки зглянеш – розіслало зелений килим, аж сміється в очах. (Панас Мирний)
- [Хор косарів:] Ми в луг підем всі з косами І як станем вряд, Він устелеться травами, Скошеними влад. Кожен з нас, що соколи, А всі разом, як орли! (М. Кропивницький)
приєднувальний, нар.-поет.
Те саме, що а2 3.
Приклади
- А в дівчини брівоньки, Що в дівчини чорнії, – Матуся дала! (з народної пісні)
- Ой раненько сонце сходить І пізно заходить, Що багатий до вбогої женихаться ходить. (з народної пісні)
- – Ходи, ходи, півнику, до мене, що у мене золота пшениця, медяна водиця. (дитяча лічилка)
Входить до складу підрядних сполучників.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ЩО
пит.
Уживається на початку питального або окличного речення для вираження здивування, вагання, докору.
Приклади
- Питається у хлопчика: – Що, титаря вбили? (Т. Шевченко)
- [Люцій:]Що, твоє сумління чисте? [Парвус:] Чому ж би ні? (Леся Українка)
- – Та йди ти к чортовій матері! – не витримав нарешті Боженко і крутонув колясочку [кулемет]. – Що я тобі – артист? (О. Довженко)
пит.
Уживається в діалозі у функції слова-речення як відгук, відповідь на поставлене питання в знач., близькому до що таке?, що треба?.
Приклади
- [ПрісЦілла:] Руфіне! [Руфін (по хвилі мовчання):] Що? (Леся Українка)
- – Га?.. що?.. я заснув?.. – прокинувся студент. (М. Коцюбинський)
- – Що? – скрикнув він, хапаючи цигана за барки. – Мене не пускати на мій виноградник?! (М. Коцюбинський)
підсил.
Уживається перев. на початку питального речення для наголошення на чому-небудь у знач., близькому до я к?.
Приклади
- Що, любі дітки, чи годиться химерна загадка моя. (Л. Глібов)
- – Що, взяли, чортові ляхи? Думаєте, є що-небудь на світі, чого б побоявся козак? (О. Довженко)
- Що то як маляр, то вже скрізь понамальовує всякої всячини. (Т. Шевченко)
- – Що то – мати! – через скільки часу глухо промовила баба... – Її зневажають, з хати виганяють рідні діти, а їй усе-таки шкода!.. (Панас Мирний)
підсил.
Уживається разом з іншою часткою або вставним словом для заповнення паузи.
Приклади
- Усі за столом стали шумніші. Кожен говорив вищим тоном од звичайного, і говорили багато. І приборами стукали шумніш, а вже що їли – на славу! (А. Головко)
підсил., нар.-поет.
Уживається при зачинах у народних казках, піснях і творах, стилізованих під народну творчість.
Приклади
- Що одним полем пішов Сомко Мушкет, а другим полем – Стецько Кукуруза. (Сл. Б. Грінченка)
- Що перший Вітер молодий – Лукавий Сніговій – Та так собі подумав, так помислив. (П. Тичина)
підсил.
Уживається як складовий компонент у формах прикметників і прислівників найвищого ступеня порівняння з префіксом най- для виділення, підсилення найвищої міри якості, відповідаючи за значенням словам самий, найбільш, напр.: щонайакти́вніший, щонайвірні́ший, щонайдо́вше, щонайле́гший, щонайпізні́ше.
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ЧОМУ́
у знач. присл.
Уживається на початку речення, в якому міститься запитання про причину або мету чого-небудь.
Приклади
- – Чому не йдеш заміж, Олесю? – питає стара тітка. (Марко Вовчок)
- Всі гуляють. А де ж Ґонта? Чом він не гуляє? Чому не п'є з козаками? Чому не співає? (Т. Шевченко)
- – Товаришу сержант! .. Чому у вас такий розхристаний, неохайний вигляд? (О. Гончар)
- Соломія докоряла йому, чому він не виходить на улицю гуляти. Роман обіцяв вийти на улицю того-таки вечора. (І. Нечуй-Левицький)
- Шукав за вікнами любов серед людей і в гаї. Чому ж до тебе я прийшов – і сам того не знаю. (В. Сосюра)
- [Люцій:] Що, твоє сумління чисте? [Парвус:] Чому ж би ні? (Леся Українка)
- Хіба поїхати до Криворівні? Чому б ні? (М. Коцюбинський)
- – Приходь же, парубче, картоплю їсти. Ждатиму, – посміхається вчитель. – Не встигну, певне. – Чому? (М. Стельмах)
- – Сьогодні не будете вчитись, – сумно сказав я їм. – Чому? Хіба сьогодні свято? – Ні... Ваш учитель помер... (Г. Хоткевич)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ЧОГО́
у знач. присл.
Уживається на початку речення, в якому міститься запитання про причину або мету чого-небудь; з якої причини.
Приклади
- – Боже мій, – скрикнула пані. – .. Чого в вічі лізеш? (Марко Вовчок)
- – Чого це ти, дочко, така сумна? Чи не болить що? – придивлялася до неї Уляна. (Григорій Тютюнник)
- – Чого,бабо, притарабанилася? – неласкаво запитав писар Чайчиху. (М. Стельмах)
- Він думав. Згадувались йому давні заміри, він думав про те, чого йшов сюди, у Туреччину, через віщо покинув рідне село й дідуся. (М. Коцюбинський)
- Господар пильно оглянув Дорощука, докладно розпитав, хто він та чого опинився в місті. (М. Ю. Тарновський)
- Аж ось із Києва привозять Княжну .. Тілько смутна, невесела... Чого б сумувати? (Т. Шевченко)
- – Слухай, лиш, Катре, чого-бо ти вгнівалась? (Марко Вовчок)
- І вже нема в душі моїй тривоги. Зі мною ти. Чого ж мені іще? (В. Сосюра)
- – Ти як тут опинилась?.. Чого?.. – Чого? .. Того, що годі вже сподіватися, поки сам прийдеш... Коли старостів пришлеш? (М. Коцюбинський)
- – Чіпко! Чіпко-о! – гукнув Пацюк, до хати йдучи. – Чого? – подає голос Чіпка з хати. (Панас Мирний)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ЧИМ
спол. порівняльний.
Вводить у складне речення порівняльне підрядне або член речення, маючи в наступному реченні або частині його співвідносне слово тим, рідше то.
Приклади
- Цілину хіба орють парою? ну, ну! Так і у господарстві: чим більше рук, то і швидче [швидше] діло поспіє. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Чим ближче під'їздив Андрій до села, тим серце його билось скоріше і сильніше. (М. Коцюбинський)
- Чим вище працездатність людини, тим з меншим напруженням вона виконує роботу. (з навч. літ.)
- Це почуття побратимства, мабуть, сповнювало й інших бійців, проявляючись все виразніше і нестримніше, чим менше їх ставало. (О. Гончар)
- Скілько вже в мене є початого, та не покінченого?.. Скоріш море діжде погоди, чим моя робота – кінця. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Він закидав книжки, брав у руки вила і обіцяв сам собі, що краще буде крутити бикам хвости, чим поїде на велелюдне позорисько, тобто поступати в університет. (Григорій Тютюнник)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах
ВІ́ЩО уроч.
Присл. до ві́щий 1.
Приклади
- Віщо кували зозулі.
- Крикнула вісниця-птиця, Віщо шумить очерет. (М. Рильський)
ВІ́ЩО .
Знахідний відмінок займенника “що”; уживається після прийменників за, про, через та ін.
Приклади
- Звісно вже, що дівчина не вважає ні на віщо, полюбивши. (Марко Вовчок)
- Мені кортіло зразу довідатись, за віщо він дістав звання героя. (Ю. Смолич)
- Я додому прийшов. Похиливсь, як верба. Триста лих мені дивиться в вічі. То за віщо ж до всього ще й ця журба? Ах, за віщо, за віщо, за віщо?! (Б. Олійник)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.