ЗА — ТЛУМАЧЕННЯ
ЗА прийм., з род., знах. і оруд. в. Сполучення з прийм. за виражають:
із знах. і оруд. в.
Уживається при вказуванні на предмет, місце і т. ін.
У сполуч. зі сл. сідати (сидіти, сісти), стояти (стати) і т. ін. уживається при вказуванні на предмет, біля якого хто-небудь розташовується, щоб виконати певну дію, або хтось знаходиться, виконуючи що-небудь.
Приклади
- Готова страва вся стояла, Спішили всі за стіл сідать. (І. Котляревський)
- Сидить [Міля] за партою як пришита. (А. Дімаров)
- Тепер вони сиділи .. десь аж у глибині, подалі від цього хлопця за кермом. (Ю. Андрухович)
- Побачивши свою подругу за пультом помічника штурмана, вона вражено зойкнула. (О. Авраменко, В. Авраменко)
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на особу, предмет і т. ін., безпосередньо за якими хто-небудь іде, щось рухається.
Приклади
- Побачив його Тарасик та й тихенько, тихенько за ним. (М. Коцюбинський)
- Ходив Антон за плугом з почуттям високої гідності хлібороба. (С. Чорнобривець)
- Гурт вояків плентався за танком. (О. Лисяк)
- За возом ішла прив'язана віжками паньматка, яка вряди-годи здіймала руки й голосила. (Валерій Шевчук)
Уживається на позначення напрямку руху за чим-небудь.
Приклади
- – Пливи, пливи, моя доню, Дніпром за водою. Та випливи русалкою. (Т. Шевченко)
- Хай спогади линуть за вітром, Немов голубі пелюстки!... (М. Рильський)
- Через те, що соняші [соняхи] завжди крутили голівками за сонцем, назвали зернисті рослини соняшниками. (В. Багірова)
з род. в.
Уживається при вказуванні на час, період, коли що-небудь відбувається або відбувалося.
Приклади
- Була в Латії синагога, Збудована за давніх літ. (І. Котляревський)
- В соціалістичному русі він давно брав участь, але за часів реакції не обзивався нічим. (В. Винниченко)
- – Ця історія починається ще за часів Щека, Кия і Хорива. (О. Чорногуз)
- Першу монументальну будівлю Луцька було споруджено за часів правління князя Ярослава Ізяславича. (з наук. літ.)
- За Австрії дорога поділила село на Уріж Вишній та Уріж Нижній. (із журн.)
Уживається при вказуванні на особу, в період життя або діяльності якої здійснюється, відбувається що-небудь.
Приклади
- “Так нехай, – думає [батько], – дитина нагуляється, поки молода, та згадує, як добре було за батька жити”. (Г. Квітка-Основ'яненко)
- Було вже так одного разу, ще за царя, що повиходили сюди ж таки люди зустрічати архієрея. (О. Довженко)
Уживається при вказуванні на предмет, явище, за наявності якого що-небудь відбувається.
Приклади
- Він поспішав, щоб за сонця увійти в місто. (П. Панч)
- Виїхати треба було рано, щоб ще за холодку пригнати биків до лісу. (Григорій Тютюнник)
із знах. в.
Уживається при вказуванні на проміжок часу, протягом якого що-небудь відбувається.
Приклади
- Змолотили [люди жито], нівроку їм, За одну годину. (Т. Шевченко)
- П'ять ораторів зміняється за хвилину – та кортить усім говорити. (О. Довженко)
- Як перебитися до зими, щоб хоч ці гроші, що є, за літо не розтратити? (Р. Іваничук)
- За два дні вивідці розшукали в замерзлій драговині чимало словінських родів, бо туди недруги не наважилися заходити. (І. Білик)
- За дві години подорожі трапився Стефановичу лише один зустрічний. (Ю. Хорунжий)
із знах. в.
Уживається при вказуванні на термін, проміжок часу, після якого що-небудь відбувається.
Приклади
- За місяць я пришлю Вам рукописи. (М. Коцюбинський)
- Поїзд прийде за півгодини. (Ю. Яновський)
- За години дві настане тиша. (Ю. Логвин)
- Спалахнула блискавка, а за хвилю тріснув дужий грім. (Валерій Шевчук)
із знах. в.
Уживається при вказуванні на період, який відділяє одну дію від іншої наступної, на певний час перед чим-небудь.
Приклади
- За день до мого од'їзду я востаннє похапцем передивлявся свої книжки. (С. Васильченко)
- Cаме перед тим за день жінка Кушніренкова приходила на хутір. (А. Головко)
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на послідовну зміну однієї дії, стану, особи, предмета, явища іншою дією, станом і т. ін.
Приклади
- Похилилась, Заплакала [Ярина] знову... А за нею й старий батько. (Т. Шевченко)
- – Партачі! Партачі! Партачі! – кричав він за кожним невдалим пострілом. (О. Гончар)
- Слідом за першим корветом стартував другий, а за ним і третій. (О. Авраменко, В. Авраменко)
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на одночасність, паралельність різних дій, занять і т. ін.
Приклади
- Я всі вечори просиджував за переглядом перекладів. (М. Коцюбинський)
- – Година друга ночі, а він сидить! Коли б іще за малюванням! (Василь Шевчук)
- Як уперто розплутував [Андрій] неймовiрно складнi гегелiвськi формулювання, вiдпочиваючи вiд цього заняття лише за читанням розповiдi Дельбрюка про колишню могутнiсть швейцарської пiхоти. (П. Загребельний)
із знах. в.
Уживається при вказуванні на причину, підставу якої-небудь дії або стану.
Приклади
- – Трохим? боюсь зійтися з ним: З весни ще злий він за ягнятко! (Л. Глібов)
- – Коли ж я зраджу, – хай скарають мене за це товариші! (В. Сосюра)
- Богдиля засуджено за зраду. (Б. Антоненко-Давидович)
- – Спасибі за любов твою, за пораду. (В. Чемерис)
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на об'єкт, що є перешкодою до певної дії.
Приклади
- Зiньковi виразно було видко її схилене до роботи обличчя, поблiдле за турботами та за безсонними ночами. (Б. Грінченко)
- Вони поспішали.., бо турбувались, що за роботою не встигнуть попоїсти. (О. Гончар)
- За писанням не помітив, як у лікарню зайшли Різногірський і економ семінарії Ільїн. (М. Сиротюк)
з оруд. і знах. в.
Уживається на означення способу дії.
Приклади
- Як одпочину, то напишу тобі за одним заходом аркуш або й два. (Т. Шевченко)
- Зачіпати мене вважав [Степан] за найкраще саме з того, як мені сидіти. (Дніпрова Чайка)
- Доводилося штурмувати кожну ферму, кожне містечко, просуваючись вперед кілометр за кілометром. (О. Гончар)
- Він ступав крок за кроком у глибокі сліди. (К. Гриб)
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на те, згідно з чим, відповідно до чого відбувається дія.
Приклади
- Всі запорожці за цим знаком поскидали свої шапки, потупивши очі в землю, як завжди велося між козаками, коли мав промовляти старший. (О. Довженко)
- Новаків вишикували за ранжиром. (С. Добровольський)
- Після розговіння, за традицією, належався заслужений відпочинок. (У. Самчук)
- Кошовий не пугукав за звичаєм перед воротами міста. (Р. Іваничук)
із знах. і оруд. в.
Уживається при вказуванні на мету дії.
Приклади
- Крути! Крути! Це за Батьківщину Стати муром, шанцем душ і тіл. Крути! Крути! Мужньо, воєдино Прямувати в найсвятішу ціль. (Б.-І. Антонич)
- Де лицарі, що йшли на смерть, на муки за рідний край, за волю, за те, щоб .. слово не оніміло в німих устах нащадків? (Василь Шевчук)
- – Бідний лікар, – з усмішкою промовив Філіп. – За правду постраждав. (О. Авраменко, В. Авраменко)
із знах. в.
Уживається при вказуванні на перевищення якої-небудь міри, кількості чогось.
Приклади
- Коли він добіг до свого дому, далеко вже перейшло за північ. (Г. Хоткевич)
- Мої співмешканці прийняли мене добре. Наймолодшому з них було за сімдесят. (Ю. Яновський)
- Козак за коліна грузнув у снігу. (Іван Ле)
- Коли під'їхали до двору діда Никифора, сонце ледве перевалило за полудень. (Микита Чернявський)
із знах. в.
Уживається на означення якої-небудь міри, межі.
Приклади
- Йому все було мало роботи .. Він сам робив за двох. (М. Коцюбинський)
- Глущак стоїть за п'ятнадцять кроків, тримаючи ствол маузера на зігнутій лівій руці. (О. Довженко)
- Він підійшов до Крутояра і, спинившись за крок від нього, став у розвалькуватій нахабній позі. (Ю. Бедзик)
- По ліву руку тягся вже пожухлий од липневого сонця горбатий степ, а за постріл чи півтора щерилися проваллям темні яри. (І. Білик)
із знах. в.
Уживається при вказуванні на предмет, рідко особу, які беруть, за які тримаються і т. ін.
Приклади
- Веде коня за поводи Та плаче Ярина. (Т. Шевченко)
- Се я лечу на дикому коні. Упала охляп і держусь за гриву. (Леся Українка)
- – Правда? – зрадів Богданко і не став приховувати своєї радості; ступив до гостя, взяв за рамена. (Д. Міщенко)
- Двійко довготелесих сенегальців хапають мене за плечі. (Ю. Андрухович)
Уживається при вказуванні на заняття, до якого беруться, або предмет, який створюють, виготовляють.
Приклади
- Зразу ж і засів [Павло] за науку. (А. Головко)
- Вона щось шила собі, .. потім заходилася світити лампу, і знову сіла за шитво. (Д. Бедзик)
- – Видно, мороз буде добрячий, – підсумував юнак і, повернувшись до табуретки, знову взявся за читання. (М. Сиротюк)
- – Я так скучила за тобою, а ти щойно приїхав – і відразу за справи. (О. Авраменко, В. Авраменко)
із знах. в.
Уживається при вказуванні на об'єкт думки, розмови і т. ін.; про.
Приклади
- Дома вони розказали за все Джерисі і Нимидорі. (І. Нечуй-Левицький)
- – Та ви чого мене за культуру питаєте? – посуворішав Сергій. (Григорій Тютюнник)
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на особу, предмет тощо, які є об'єктом спостереження, нагляду, догляду і т. ін.
Приклади
- Чорти за ними [панами] приглядали, Залізним пруттям підганяли, Коли який з них приставав. (І. Котляревський)
- Йосип спостерігав за ним, хитрим і лютим, розуміючи, що не так, не з того треба було зачинати розмову. (Б. Харчук)
- Перед смертю Мойсей любив сідати так, щоб видно було повноводний Дніпро, і годинами стежив за мінливими спалахами на воді. (Валерій Шевчук)
- Дівчинка навчилася розпушувати гілочки, збирати впалі хвоїнки, доглядати за грибами. (В. Багірова)
із знах. і оруд. в.
Уживається при вказуванні на особу, предмет, які є об'єктом хвилювання, уболівання і т. ін.
Приклади
- – Чого ти журишся? – вона спитала тихо, – Чи плачеш ти за ким, Чи скоїлося лихо? (Л. Глібов)
- Бійці скучали за сонцем. Бачили його давно-давно. (О. Гончар)
- Він весь кипів обуренням і вболіванням за друга. (Василь Шевчук)
- Він погодився залишити експедицію не тому, що боявся за себе, а через те, що йому стало байдуже, чим усе кінчиться. (І. Білик)
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на особу, твір і т. ін., згідно з якими що-небудь стверджується.
Приклади
- Тоді в мовчазнім концерті цвіркунів я бачив жінку. Її звали панна... не пам'ятаю добре – хай буде за Винниченком: панна Мара. (М. Хвильовий)
- Силу, здатну витворити духовну атмосферу, І. Франко вбачав у високій культурі членів суспільства, їх інтелігентності (хоч носієм цих якостей, за переконанням Франка, не завжди є інтелігенція!). (з наук. літ.)
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на особу, яку наслідують, підтримують і т. ін.
Приклади
- Батьки недовірливо споглядали на це [князівські забави], але молодь була за князем та дружинною службою. (Юліан Опільський)
- – Не стало нашого Хмеля. – Ой, не стало! – почулося кругом. – А Виговський за панами тягне. (Б. Лепкий)
- “Ми за тобою, отамане!” “Веди нас, батьку!” – “Хлопці, в путь!” – “Покажем ми старшині й пану веселу і криваву путь!”. (В. Сосюра)
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на особу, предмет і т. ін., по які хто-небудь відправляється, вирушає.
Приклади
- – За жаром треба збігати. (О. Гончар)
- Недобре мені сьогодні, брате... – сказав Тарас. – Погіршало мені вночі... – Я вже послав за лікарем. (Василь Шевчук)
- Спалося йому погано, заходжувалося серце (після чарки завжди так), і заважала Маринка, котра кілька разів прибігала то за надувним кругом, то за цукерками, то ще за чимось. (Ю. Мушкетик)
із знах. в.
Уживається при вказуванні на предмет, в обмін на який виконується що-небудь, а також на ціну, за яку щось купується або продається.
Приклади
- Жав Іван Притика із своєю жінкою .. на попівськім лані за снопи. (Л. Мартович)
- Старий Мотузка був похвалився, що коня він купив на ярмарку. Тихін байдуже спитав, за скільки та яких літ. (А. Головко)
- Він .. стоїть із другом біля тумби червоного автомата, з якого можна напитися води за копійку. (О. Гончар)
- – Передавав Кушнір, щоб іще по гнилля приходила. – Хай його пранці їдять! За миску сушні – десяток гнилих картоплин. (В. Дрозд)
із знах. в.
Уживається при вказуванні на особу, замість якої хто-небудь діє, виступає від її імені і т. ін.
Приклади
- Еней один не роздягався, Еней один за всіх не спав. (І. Котляревський)
- Живемо бо, знаєте, громадою й один за всіх, а всі за одного.... (П. Козланюк)
- Товариш Ступа .. любив при нагодi гладити нас лагiдними словами, що син за батька не вiдповiдає. (Р. Федорів)
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на наявність або відсутність чого-небудь у когось.
Приклади
- Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. (Т. Шевченко)
- – Чого він дивиться на мене? Що він примічає за мною? – думала Галя. (Панас Мирний)
- [Аецій Панса:] Лінивий служби легкої шукає, я за Руфіном лінощів не знав. (Леся Українка)
- За ним числилися сад і пасіка. (К. Гриб)
Уживається при вказуванні на особливості, які характеризують кого-, що-небудь.
Приклади
- Хлопчик уродився смаглявим, чорнобровим, опецькуватим, за всіма ознаками – викапаний батько. (Григорій Тютюнник)
- Приємні за всіма параметрами чоловіки завжди і скрізь на обліку у місцевих дам. (Г. Тарасюк)
із знах. і оруд. в.
Уживається при вказуванні на.
із знах. в.
Уживається при вказуванні на особу, предмет і т. ін., які виступають в ролі кого-, чого-небудь або сприймаються як хто-, що-небудь.
Приклади
- В сіті власні я попався І за правду жарт прийняв. (Леся Українка)
- Кошовий отаман .. кришив тютюн на низенькому пеньку, що правив, очевидно, за стіл. (О. Довженко)
- Хома завжди поводився з своїм приятелем суворо і ніякого панібратства не терпів. – За кого вони мають мене? (О. Гончар)
- – Тепер я найстарший у родинi. Звертайтеся, чим зможу – пособлю. Який би зайнятий не був, братам i сестрi я тепер за батька. (В. Яворівський)
із знах. в.
Уживається при означенні того, за що борються, що відстоюють, що є об'єктом змагання.
Приклади
- Ще малим він не раз бився з хлопцями за Марусю й не давав її на поталу. (Г. Хоткевич)
- – Прощай навіки, Батьківщино! За тебе ми йдемо на смерть. (В. Сосюра)
Уживається на означення того, в інтересах або на користь кого, чого щось відбувається; протилежне проти.
Приклади
- Венера зачала благати І за Енеєчка прохати, Вулкан йому щоб допоміг. (І. Котляревський)
- В Миколи запеклось серце, а в душі заворушилась думка помститись [панові] за себе, за батька, за Нимидору. (І. Нечуй-Левицький)
- – За ваше здоров'я, пане сотнику! – одним духом перехиляв [Погиба] первак. (М. Стельмах)
із знах. в.
Уживається при порівнянні і зіставленні кого-, чого-небудь із ким-, чим-небудь.
Приклади
- Живуть люди невінчані і нічого їм не діється, Ще чи не щасливіші бувають за шлюбних. (М. Коцюбинський)
- – Я вам, чуєте, не гірше за нього, усі наші чумацькі пісні проспіваю. (М. Стельмах)
- Хома .. заявив, що він цього вирішити сам не може, бо мав командира, старшого за себе. (О. Гончар)
- – От скажи, тільки чесно: невже Маріка краща за мене? (О. Авраменко)
із знах. в.
Уживається при вказуванні на час виходу періодичного видання (число, місяць, рік).
Приклади
- “Вісника” за цей рік ще не бачив, хоч аж тричі писав до Редакції з проханням прислати. (М. Коцюбинський)
- Кожушний з кишені витяг газету .. – Оце до речі, за яке ж число? – найперше кинувся Давид. (А. Головко)
з оруд. в.
Уживається при вказуванні на наявність підпису, номера, печатки на документі.
Приклади
- – Еге! – Юнона закричала: – Поганець як же розібрав! .. І на! через штафет к Плутону За підписом своїм приказ, Щоб фурію від Тезифону Послав к Юноні той же час. (І. Котляревський)
- Під цією назвою дослід занесений до реєстру відкриттів за номером сто двадцять два. (М. Руденко)
- – На ваш лист, – почав диктувати Стратон Стратонович, – за номером таким-то, повідомляємо, що факти, наведені у вашому листі, частково, підкреслюю, частково підтвердилися. (О. Чорногуз)
Вказує на наявність чиєїсь редакції певного твору, видання і т. ін.
Приклади
- Почав виходити журнал “Вікна” за редакцією В. Бобинського у Львові наприкінці 1927 року. (із журн.)
із знах. в.
Уживається при вказуванні на рівень освіти.
Приклади
- – Що тобі? Освіту маєш за вісім класів – не те, що ми, церковноприходські.... (О. Гончар)
ЗА присл.
На підтримку, на користь кого-, чого-небудь.
Приклади
- – Лук'ян знає одно: голосувати “за”. Зразу підніма руку – перший. (В. Барка)
у знач. ім., розм.
Те, що являє собою позитивний фактор стосовно чого-небудь.
Приклади
- Кожен хоче сказати своє “за” або “проти”, захищатись або нападати. (В. Домонтович)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.