МОВ — ТЛУМАЧЕННЯ

МОВ спол.

порівняльний. Уживається для приєднання порівняльних підрядних речень і зворотів; близький за знач. до спол. наче, неначе. Приклади
  • А сивий гетьман, мов сова, Ченцеві зазирає в вічі. (Т. Шевченко)
  • Весело дзвякнув дзвінок у норі, мов радий розігнати застиглу круг його [нього] гнітючу тишу. (В. Винниченко)
  • Ягідка гойдалась на тоненькій ниточці, мов справжня сережка, а зверху її прикривала, як парасолька, блідо-червона гранчаста шкірка. (О. Донченко)
  • Слова правди горіли у темряві, мов огнища в холодну довгу ніч. (О. Довженко)
  • Із вагонів посипалися люди, мов картопля із продертого мішка. (П. Панч)
  • Спека стала жовтою та жирною, мов гаряча лікувальна багнюка, а тіні від того стали ще більше скидатися на темні отвори. (Любко Дереш)
з'ясувальний. Уживається для приєднання підрядних з'ясувальних речень; близький за знач. до спол. що. Приклади
  • Сонечко крізь густу листву лип пробивається і опадає золотими плямами на траву – здається, мов хто розіслав зелений килим з жовтогарячими квітками. (Панас Мирний)
  • Їй здавалося, мов того Романа, що так негарно займав її спершу, вже й не було. (Б. Грінченко)
  • Уявлялося, мов сидить після весілля за столом і розмовляє з чоловіком, дивлячись йому в очі. (Г. Пагутяк)
  • Всім здавалось, Мов перед ними красувалась Венерина голубка біла. (Ю. Лісняк, пер. з тв. В. Шекспіра)

МОВ .

част. власне мод. Уживається для вираження сумніву, непевності в достовірності висловлюваного. Приклади
  • Галя мов не чула.., як стала коло груби, так і стояла. (Панас Мирний)
  • Ніна мов аж тепер побачила Юрка: розбишакуваті очі її оббігли його з ніг аж до маківки. (А. Дімаров)
вставн. сл., розм. Уживається для виділення слів, які передають чужу мову або чужі думки. Приклади
  • Була і пасіка у них... Нехай, мов, люди не гордують, Що тільки все вони мудрують У хуторах своїх! (Л. Глібов)
  • – Ну-с! – вмить повернувся він [Гаркун] до мене з таким виразом, що, мов, жарти жартами, а діло ділом. (В. Винниченко)
  • Він сяде в човен і навстріч полине Крізь ночі тьму і вітру тьму густу, Щоб слух не йшов, що, мов, Матвій Долина Варив десь юшку, був не на посту! (А. Малишко)
Уживається для виділення слів, які, за порадою того, хто говорить, має сказати хтось інший. Приклади
  • [Палажка:] Можна йому й одказати: бачили, мов, очі, що купували! (Панас Мирний)
  • – Тобi ж тут жалiться можна в суд: нас, мов, два брати, город батькiв, а владiєм [володіємо] нерiвно ним. (А. Тесленко)

МО́ВИТИ влю, виш; мн. мо́влять; недок. і док., що і без прям. дод.

Висловлювати вголос свої думки; говорити, казати (у 1 знач.). Приклади
  • – Ой ви, діти – квіти наші! Наварю вам горщик каші. Поїсте ви до смаку, – Мовить баба у кутку. (Л. Глібов)
  • Останні слова Бульба вже мовив під тупіт і гуркітню поляків, які щільно підступили до табору. (О. Довженко)
  • – Я зважився відступити на один крок від документальної точності й зараз караю себе. Мовлю про останній спогад Загажного – з військового життя. (В. Дрозд)
  • І тихо мовив [Іосиф:] Де ти в бога Загаялась, моя небого? (Т. Шевченко)
  • – Це вже Степанидка заснула, – мовив нарешті аж за селом Швачка. (Г. Косинка)
  • Пан як дізнався про це, так гірше звірюки став, хлопця в солдати віддає, а мене, батька, що слово посмів мовити вголос, просити осмілився, – в батоги. (Б. Левін)
Передавати інформацію для масової аудиторії по радіо й телебаченню. Приклади
  • Цифрові технології дають змогу мовити на одній частоті одразу кільком радіостанціям, тоді як в аналоговому ефірі на одній частоті мовить один мовник. (з газ.)

МО́ВА и, ж.

Здатність людини говорити, висловлювати свої думки. Приклади
  • Має добре слово в світі сирота.., Та ніхто про матір на сміх не спита, А Йвася спитають .. Не дадуть до мови дитині дожить. (Т. Шевченко)
  • У центрі постійної уваги академіка Олександра Савича Мельничука перебували проблеми співвідношення мови і мислення, ролі мови в суспільстві, знакової теорії мови, системи і структури мови та ін.. (з наук. літ.)
Сукупність загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових, словесних і граматичних засобів для формування і формулювання мислення та спілкування. Приклади
  • Мова рідна, слово рідне, Хто вас забуває, Той у грудях не серденько, Тільки камінь має. (С. Воробкевич)
  • Лікар іде додому, обідає, а по обіді замикається в своїй хатині, щоб ніхто не заважав йому писати популярний виклад з гігієни для селян, звичайно, мовою вкраїнською.... (М. Коцюбинський)
  • Уклін чолом народу, Що рідну мову нам зберіг. Зберіг в таку страшну негоду, Коли він сам стоять не міг. (О. Олесь)
  • Нашу мову в час горя-біди, не одної тяжкої навали, не на те рятували діди, щоб онуки її забували. (Д. Білоус)
  • Мова як гетерогенна система складається з низки рівнів одиниць і завершується інформаційним рівнем. (з наук. літ.)
Різновид, варіант цього явища, якому властиві ті або інші характерні ознаки. Приклади
  • Велич і масштабність подій змушувала мене стискувати матеріал [у фільмі “Арсенал”]. Це можна було б зробити, вдаючись до мови поетичної, що й є начебто моєю творчою особливістю. (О. Довженко)
  • Сідалковський підкреслено розмовляв чистою літературною мовою за випуском останнього доповненого і переробленого групою мовознавців правопису. (О. Чорногуз)
Мовлення, властиве кому-небудь; манера говорити. Приклади
  • Живо й просто вилита стареча мова. (Т. Шевченко)
  • Ось і сам Шелухін узяв слово. Його мова рішуче Чайці сподобалася. (Д. Бузько)
  • Григорій слухав лагідну, спокійну мову цієї жінки, цієї матері, і було йому дивно приємно. (І. Багряний)
  • У розмовах ввічливий [Хома] і не лихослов .. У його мові переважають пестливі слова. (Григорій Тютюнник)
  • Лякають дитину й дядьків погляд, і його буркотлива мова. (М. Стельмах)
  • Нетлінні батькові слова, і мова мамина нетлінна, і перед ними на колінах стоїть душа моя жива. (І. Жиленко)
Те, що говорять, чиї-небудь слова, вислови. Приклади
  • Поклали шальовки соснові. Кругом наставили мисок; І страву всякую, без мови, В голодний пхали все куток. (І. Котляревський)
  • Старий Семен говорив довго; його мова чимдальш [чимдалі] пливла вільніше та скоріше, як вода на потоках. (М. Коцюбинський)
Розмова, бесіда (у 1 знач.). Приклади
  • Тільки в них [у панів] і мови було, що князі та пани вельможнії. (Марко Вовчок)
  • З Ольгою ніяк мови не зв'яжеш. Хоче чужою стати. (О. Копиленко)
  • Побачивши ординарця, Монтегю урвав мову. Він глянув на своїх співбесідників. (П. Загребельний)
Звуки розмови. Приклади
  • Нігде не чуть людської мови; Звір тілько виє по селу. (Т. Шевченко)
  • Не чути було ніякого гомону й мови. (Ю. Яновський)
  • В мелодії нота, як буква у слові. Мелодія в пісні, як слово в рядку. А пісня алмазом виблискує в мові, А мова у музиці – травнем в садку. (О. Білаш)
Публічний виступ на яку-небудь тему; промова. Приклади
  • Раз на мові ксьондз казав: “Не впивайтесь, люди! На тім світі вам смола Замість вина буде!”. (С. Руданський)
  • Оборонець говорить довго та гарно, а Гнат цілою істотою відповідає на його мову: “так, так”.... (М. Коцюбинський)
  • – Майте спокій, люди! Я не годен перегаласувати таку силу, – гукає Антін, – мови я ще не скінчив. (С. Чорнобривець)
тільки одн., чого, яка, перен. Те, що виражає собою яку-небудь думку, що може бути засобом спілкування. Приклади
  • Він десь розумів мову моїх очей, бо повертає обличчя до мене і кидає здивований погляд. (М. Коцюбинський)
  • Те, що очі не дивляться, коли шепочуть уста, хвилює так само, як мовчазна мова очей. (В. Винниченко)
  • Перша літургія Іоана Златоустого написана досить складною сучасною музичною мовою. (із журн.)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.