ЯКІЙ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

пит. Означає питання про якість, властивість кого-, чого-небудь. Приклади

Якою ж була література в Галичині в той час, коли почав писати Франко? (М. Коцюбинський)
– Який же він, той сатана? – спитав сміливо Денис. – А який же він? Чорний, як чорт: голова як копиця, на голові чорні роги, а очі як кавуни. (І. Нечуй-Левицький)
– Який же він собою? Силач? Борець? Шибайголова? – Звичайнісінький собі чоловік, – відповідав Блаженко, хмурячись, – такий, як би й я. (О. Гончар)
Лежали запорожці коло возів і, попихкуючи люльками, з убивчим спокоєм дивилися на місто .. – До якого ж часу, батьку, будемо отак сидіти? – питався Андрій. (О. Довженко)
В які віки я грані, всі грані перейшов? (В. Сосюра)
– Відкіля ти? хто ти такий? – Я, пане, з Вільшани. – З Вільшаної, де титаря Пси замордували? – Де? якого? (Т. Шевченко)
– Як же .. вийшло тоді, що я дзвонив, дзвонив? – Дівчина посміхнулась. – А ви яку кнопку натискали? – Оцю. – А вона одключена. (А. Головко)

пит. У риторичних запитаннях і окликах уживається для вираження заперечення чого-небудь (перев. з повторенням слова, яке виражає це заперечення); у знач. ніякий, хіба, зовсім ні. Приклади

– О, ви – так правдива Діана! А з мене яка ж там Діана? (І. Нечуй-Левицький)
[1-ша панночка:] Що ж, панове, будемо кашу варити? [Саня:] Та яка там каша? Снідати будемо у нас. (Леся Українка)
Павло .. не одразу озвавсь на Чумакові слова. Поправив зачіску і лише тоді .. мовив з гіркою іронією: – Ат! Який уже там з мене лірик. (А. Головко)
– А цей новий, чорнявенький – не кавказець часом? .. – Який там кавказець: Черниш... З наших українських він, із тих, що на заслання їх при цареві гнали. (О. Гончар)

означ. Уживається для вираження емоційної оцінки явища (захоплення, обурення і т. ін. якістю, властивістю чогось) або вищого ступеня названої якості, властивості (перев. в окличних реченнях). Приклади

А коли вже пускаю [“Гайдамаки”].., то треба і з чим, щоб не сміялись на обірванців, щоб не сказали: “От який!..”. (Т. Шевченко)
Яка широчінь! Яка далеч! Який широкий небокруг [небокрай] над землею! А яка пишнота, яка розкіш на полях! І пригорки, й переярки, і широкі долини, – усе вкрите житами, пшеницями, просами, буряками. (І. Нечуй-Левицький)
Яка вона пишна – його країна, коли цвіте виноград! (М. Коцюбинський)
[Саня:] Значить, ти признаєш так звану гру в любов, флірт? [Любов (здригнулась):] Яке се бридке слово!.. (Леся Українка)
Ох, які ж тут високі сосни!.. (В. Сосюра)
Він дивився скоса Через плече на берег: там білизну На кладці прала мати. “Он який У вас рибалка, мамо!” Та сказать Він слів цих і не думав. Лиш дивився. (М. Рильський)
“Яке страхіття, яке страхіття цей Сафрон!” – охопив голову обома руками Дмитро. (М. Стельмах)
Терпи, Грицю, хоч яка спека. (прислів'я)
Леська та Хвеська хоч якого дзвона перегудуть! (прислів'я)
– І де ти, Чіпко, ходиш? де ти бродиш? – докоряла вона. – Ось до якої пори виходив! (Панас Мирний)
Ось де вже Кульбака показує свою віртуозність! Хоч у якому буде темпі робота, хоч безліччю йдуть і йдуть вони [кавуни] через його долоні, а хлопець жодного не впустить. (О. Гончар)
Ведмідь який, а й йому кільце в губу вправляють. (прислів'я)
Панич узяв за оселедчик чорноголового хлопця, що стояв скраю. Той, як яструб, вирвався. – За що ти скубешся? Дивись – який! (Панас Мирний)
Якого пісень славних вона співала, якого казочок потішних вміла, і не то що дорогу в Київ – знала вона навіть кудою в Херсон братись. (Марко Вовчок)
“Якого хліба навозив!..” – подумав він із заздрістю, мало не з ненавистю до брата. (М. Коцюбинський)
– Яке там підтоптавсь! – до неї Вовк озвавсь. (Л. Глібов)
[Палажка:] Що ж то, панич так до серця прийшовся? [Xимка:] Яке там? Дурна була, дурний розум мала... (Панас Мирний)

неознач. Один із кількох: який-небудь, котрий-небудь. Приклади

Чорти за ними [панами] приглядали, Залізним пруттям підганяли, Коли який з них приставав. (І. Котляревський)
Приносить який дядько сокиру або долото насталити, або ще що. Тимоха починає обглядати те, що йому принесено, з усіх боків. (Б. Грінченко)
– Всю зиму надворі босоніж перебігали [діти], а хоча б яке бухикнуло раз. (М. Стельмах)
Розійшлися гайдамаки, Куди який знає. (Т. Шевченко)
Увечері, смерком уже, вертаються з панщини люди потомлені і варом сонячним, і тяжкою працею; всі мовчать – хіба який зітхне важко або заспіває сумної, сумної стиха... (Марко Вовчок)
[Марко:] Знаменита груша. Її всі дівчата обнімали. Як тільки покохає яка кого з хлопців, так і біжить оцю грушу обнімати. (З. Мороз)
Перед Чумаком явно виникла загроза вислухати – в який уже раз! – Павлове доволі-таки плутане обґрунтування .. своєї вдачі. (А. Головко)
Прибій за яких півгодини перескакував уже через каміння. (М. Коцюбинський)
За яку годину був уже [Мочернак] на Красноїлі, перебрів потік, знов видряпався на гору, і не цілком ще й розвиднілося, як був уже в Стебнях. (Г. Хоткевич)
Гін яких двоє залишилось, а тоді звернути з шляху, перейти греблю і в хату. (А. Головко)
Другого дня Соломія, зваривши обід, думала вже забрати свою одежу та покинути Романа. Вона думала пересидіти який час у свого батька, а потім піти в найми. (І. Нечуй-Левицький)
Через який час увіходить і отець схимник. (А. Тесленко)
[Олізар:] Чув, що своїх хлопців розпустив. [Кармелюк:] Мусив розпустить на який час. Треба перечасувати, поки їхня гарячка трохи прохолоне. (С. Васильченко)
Треба пильно було його просити, щоб дав яку пораду. (Г. Квітка-Основ'яненко)
– Ой, лишечко, біда – коня вкрадено .. Йдіть до нас, давайте яку раду. (М. Коцюбинський)
Ну, та наплюєм на них [панів] і шукатимемо собі яку просту жінку, щоб за плату харчувала нас або готувала. (М. Коцюбинський)
Е, якось воно буде... Зимою можна хурманкою заробити якого карбованця.., теличку можна продати... (М. Коцюбинський)
– Ти його [порубника] й повчиш добре, ну, як треба на роботу, так і його хати не минеш. Ще й п'ятака якого інколи набавиш, щоб він на тебе та й зла не мав. (Г. Хоткевич)
– Хо-хо! Значить, живемо, хлопці! Це ж із дому, мабуть, харчів і Яшкові передали. З одного ж села й по дорозі. Що той пуд який заважить? (А. Головко)

означ. При повторенні (перев. на початку речень) означає один, інший. Приклади

Які пили, які трудились І над убитими возились. (І. Котляревський)
Під'їздять машини, відкривають борти, і ящики з черешнями раз! раз! – і вже кузов ними наповнений, помчать звідси які на консервний завод, а які просто з саду, ще в росі, до літаків. (О. Гончар)

відносний, у знач. спол. Уживається для приєднання підрядних додаткових речень. Приклади

Заманулось [тітці] .. побачити княгиню, подивитись, яке на ній дороге убрання, і який кунтуш, і з якої матерії, які на ній перли та дорогі діаманти. (І. Нечуй-Левицький)
Люди давно вже вечеряли, а в Якимовій хаті й забули, який сьогодні день. (М. Коцюбинський)
Я забув, яка вже синь над гаєм, що цвіте і пахне в тім гаю. (В. Сосюра)
Якби артилерійський технік був говіркіший, він розповів би, якою ціною здобула дивізія ту золоту далеку сопку. (О. Гончар)

відносний, у знач. спол. Уживається для приєднання підрядних означальних речень. Приклади

Зевес їй оддавав повагу І посилав од столу брагу, Яку Юнона лиш пила. (І. Котляревський)
Довкола тоненькими голосами співали кулі, яких так не любив Валет. (П. Панч)
Обоє глянули на похилу хату, яку срібним вінцем завершувало засніжене гніздо. (М. Стельмах)

відносний, у знач. спол., у сполуч. із запереч. част. не. Уживається для приєднання допустових конструкцій. Приклади

Який я не радніший подати ще частину задля другого випуску Вашої “Ради”, оже [отже] не спроможуся. (Панас Мирний)
– Здорова була, Варваро Степанівно! .. Пускайте переночувати. – Милості просимо, – сказала Безугла. – Не які горниці, ну, а місце знайдемо, де спати покласти. (А. Головко)

ЯКИ́Й