МАЛО — ТЛУМАЧЕННЯ

МА́ЛО присл.

У невеликій кількості; небагато; протилежне багато. Приклади
  • Хто багато говорить, той мало творить. (Номис)
  • [З лівого боку:] Довго балакав, та мало сказав!... (М. Кропивницький)
  • Він знав дуже мало – тільки те, що стосувалося його взаємин із космонавтами. (О. Бердник)
  • Як мало треба – лиш краплинку сонця, Лише тоненьку крихітку тепла Для того, щоб усе було собою. (І. Андрусяк)
Незначною мірою. Приклади
  • Стародавній фонтан постраждав мало, але він з тої ночі засох, наче виплакав сльози над чужим горем. (М. Коцюбинський)
  • Вечоріло, і пожежі над містом, мало помітні вдень, тепер наче розбухали. (О. Гончар)
Недовго, нетривалий час. Приклади
  • Пішов би я в Україну .. Там би я спочив хоч мало. (Т. Шевченко)
  • Ми таки мало стояли в Неаполі. (Леся Українка)
Рідко, не часто. Приклади
  • Далеко, бачте, живу .. От через це я й мало бував в театрі. (Панас Мирний)
  • Кипучу енергiю вiддавав народний просвiтитель улюбленiй справi. Мало тепер бував дома, а все обстежував школи, знайомився з побутом учителiв. (І. Пільгук)
  • Коли проходили останнi засiдання Асамблеї, її стали зовсiм мало вiдвiдувати, а преса взагалi втратила до неї всякий iнтерес. (О. Бердник)
  • Він знову сидів у темені, засвічуючи скіпку тільки для молитов. Багато плакав у тій темені, і сон мало скріпляв його повіки. (Валерій Шевчук)
у знач. неознач.-кільк. числ. Невелика кількість кого-, чого-небудь. Приклади
  • – О жінко! – каже Тиміш, – се в тебе десь огневі сльози! – Бо гіркі, Тимоше! А чи мало я їх виплакала! (Марко Вовчок)
  • Прийшлось мені там постояти та пошукати гроші. – Що ж, не хватило? Мало, мабуть, продали? – співчутливо спитала її сусідка. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Хіба мало ходить на заробітки таких, як Данько? (О. Гончар)
у знач. пред. Приклади
  • Пани [бессарабські] з великою охотою приймали на свої землі українських втікачів, бо в їх [них] було землі багацько, а людей мало. (І. Нечуй-Левицький)
Недостатньо, менше, ніж треба. Приклади
  • [Любов:] Ти мало любиш, ти мусиш, мусиш... умерти, і я мушу тебе любити, бо я твоя, твоя! (Леся Українка)
  • Сірик Яків Петрович – 40 років. Учитель семирічки .. Вважає себе несправедливо ображеним: мало уваги. (О. Довженко)
  • Батько розмовляв зi мною мало. Та все, що вiн при менi казав, чогось глибоко западало в пам'ять. (Р. Андріяшик)
  • Наш листок згадувався з поганого боку. Мовляв, мало зважають на розвиток громадського тваринництва. (В. Дрозд)
у знач. пред., чого і з інфін. Приклади
  • Голова велика, а розуму мало. (Номис)
  • [Матушка гуменя:] Мало, сестри, Бога просити та молити. Треба і нам братам нашим на помочі стати. (Панас Мирний)
Присл. до мали́й 5. Приклади
  • Вулиця мало цікава. (М. Коцюбинський)
  • Згорбившись у сідлі, поринувши думками в написане, він [майор] був мало схожий в цей момент на суворого .. командира. (О. Гончар)

мала

Знаряддя для вирівнювання та ущільнення ґрунту на зрошувальних землях.
Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови Видавництво "Перун", 2005

МАЙ я, ч., поет., розм.

Те саме, що тра́вень. Приклади
  • Як прийде май, сій просо – буде як гай. (прислів'я)
  • Була веселенька [Галочка], як день у маї місяці. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • На небі місяць май, а сонце гріє, як у літі. (Б. Лепкий)
  • Недаром старі люди кажуть: теплий квітень, мокрий май – буде жито, як гай! (Л. Дмитерко)

МАЙ ю, ч.

Клечання, зелень. Приклади
  • Волів дванадцять пар, всі під стрічками, їх роги вквітчані, як май, квітками. (П. Куліш)
  • А тут їде віз повен маю – так на Поділлю [Поділлі] звуть клечання. (А. Свидницький)
  • І травень дощами проллється над краєм, Всю землю вкриваючи рястом і маєм. (Л. Первомайський)
  • На дверях власної душі я вішаю зелений май. (Б.-І. Антонич)

МАЙ діал.

вставн. сл. Мабуть. Приклади
  • Говорив [Іван] тоді за призви, що його, май, в москалі візьмуть.... (Леся Українка)
  • – Дмитре, а ще, май, буде у вас діточок? – Та, певно, що буде. (М. Матіос)
присл. Більше. Приклади
  • Всі, що май боязливі, повтікали, .. лишилися три багачі та п'ять бідних. (В. Стефаник)

МА́ТИ тері, ж.

Жінка щодо дитини, яку вона народила. Приклади
  • У дитини заболить пальчик, а у матері серце. (Номис)
  • – Га, що ж діяти, – мовив Гривко. – Раз мати родила, раз і вмирати треба. (І. Франко)
  • Проводжає сина мати захищати рідний край. (В. Сосюра)
  • Мати тоді сита, коли діти не голодні. (К. Гордієнко)
  • Оленка притулилася до матері: – Їсти!... (В. Барка)
  • Одного разу, вже після смерті матері, батько привіз якусь молоду жінку. (Д. Білоус)
Жінка, що має або мала дитину. Приклади
  • І на оновленій землі Врага не буде, супостата, А буде син, і буде мати, і будуть люде [люди] на землі. (Т. Шевченко)
  • Я шаную тебе, невідома, бо ти стала матір'ю. (М. Дашкієв)
  • – Повторення – мати навчання, – підтакував Трояцький. (Ю. Збанацький)
  • [Кирило:] А про мене нігде [ніде] й краще немає, як дома. Вже що не кажіть: чужина – чужиною, а своя сторона як мати. (Панас Мирний)
Самиця щодо своїх малят. Приклади
  • Поти ягнятка скачуть, поки матір бачуть [бачать]. (Номис)
  • Вона ще довго потім буде страмити й картати перед поросятами матір їхню, покарбовану чорними латками. (Г. Косинка)
  • Перепелиця-мати, черкаючи крилом землю, падаючи і знову злітаючи, біжить перед мисливцем, відводячи його від своїх дітей.... (І. Багмут)
  • Обсмалене лоша, пирхаючи, вискочило з полум'я і стало, злякано озираючись. Загледівши біля мінометників коней, воно довірливо пішло на них, шукаючи матері. (О. Гончар)
перев. з означ., перен. Про що-небудь дуже близьке, рідне. Приклади
  • До тебе, Україно, наша бездольная мати, Струна моя перша озветься. (Леся Українка)
  • Мати-земля засипає спокійно та радісно під блакитною облогою високого, ясного неба. (Л. Яновська)
  • – Товариші, – каже він [зв'язковий], – вітаю з волею! Від імені матері-Вітчизни оголошую вас знову в лавах активних бійців проти загарбників! (Ю. Яновський)
  • Україно моя, казкова земле, пісенна мати наша! (О. Бердник)

МА́ТИ ма́ю, ма́єш, недок.

що. Уживається на означення того, що комусь належить що-небудь, є його власністю; володіти чимось, посідати щось. Приклади
  • Лучче мати, як позичати. (Номис)
  • Мав я шаблю і рушницю, Ще й дівчину-чарівницю. (Я. Щоголів)
  • В Скрипчинцях був свій пан, та ще й небагатий; він мав тільки один присілок. (І. Нечуй-Левицький)
  • Хоч би малесеньку хатину Він [Т. Шевченко] мріяв мати над Дніпром. (М. Рильський)
  • – Він трошки випив... – догадується з гурту хтось. – За що? – Гроша щербатого в кишені не має! – категорично заперечує всевидячий Микола Проць. (В. Бабляк)
кого. Уживається для вираження наявності в когось дітей, родичів, близьких людей. Приклади
  • Латин дочку мав чепуруху, Проворну, гарну і моргуху, – Одна у нього і була. (І. Котляревський)
  • Буде варт на світі жить, Як матимеш кого любить. (Т. Шевченко)
  • Танцювали гуляки, що не мали ні рідні, ні кутка, ні родини, нічого, крім вільного неба і вічного бенкетування душі своєї. (О. Довженко)
  • Доживши до глибокої старості, мав [Рустічо] чотирнадцятеро дітей і п'ятдесят шестеро онуків, з яких пам'ятав поіменно лише перших п'ятьох. (Ю. Андрухович)
у сполуч. з кільк. числ. та ім. рік, літа. Уживається на означення чийогось віку. Приклади
  • Один з них [подорожніх], одягнений у широкі сині шаровари.., мав не більше як двадцять п'ять літ. (М. Коцюбинський)
  • Зустрів я хлопчика. Малий мав років десять чи дванадцять. (В. Сосюра)
  • Хлопець мав небагато літ, але вдався міцний, кремезний. (І. Білик)
у сполуч. з кільк. числ. та назвами мір. Уживається на означення об'єму, розміру й т. ін. чого-небудь. Приклади
  • Кімната Сідалковського мала п'ятнадцять квадратних метрів. (О. Чорногуз)
  • Книжка має сто сорок сторінок. (С. Процюк)
Виражає наявність у кого-, чого-небудь певної ознаки, властивості, якості. Приклади
  • Сама [наймичка] була висока з себе, огрядна; брови мала чорні, широкі та густі, як з сукна. (Марко Вовчок)
  • [Лев:] Коли ж сестра таку натуру має, що з нею й не зговориш. (Леся Українка)
  • За кормою на тросі прив'язано маленького пузатого човника. Він має таку ж форму, як дубок. (Ю. Яновський)
  • Хаєцький, маючи напрочуд тонкий слух, завжди перший ловив наростаючий свист снаряда або шавкотіння важкої міни. (О. Гончар)
Одержувати, заробляти що-небудь. Приклади
  • Як дбаєш, так і маєш. (Ганна Барвінок)
  • Він один щодня здіймав панові п'ятдесят-шістдесят тонких рун. За кожне руно мав по дві з половиною копійки. (М. Стельмах)
Обіймати яку-небудь посаду, бути якоїсь кваліфікації і т. ін. Приклади
  • То родом з Глухова, юриста, Він має чин канцеляриста. (І. Котляревський)
  • – Пробачте, – сказав Борковський, – але як же ви, не маючи освіти і військової підготовки, можете працювати в чині командира бригади? (О. Довженко)
кого, що. Уживається на означення того, що хто-, що-небудь є в чийомусь розпорядженні, користуванні, а також указує на наявність чогось у когось у певний момент, період. Приклади
  • – Держи! Лови! Маємо! Держимо! – розносилося по тихій погоді уночі. Схопили Кармеля. (Марко Вовчок)
  • [Деїфоб:] Та що се, невже моя сестра служниць не має, що й не докличешся нікого? (Леся Українка)
  • Вівці мають маленькі голосні дзвіночки на шиях.... (О. Гончар)
розм. Зазнавати покарання, докорів і т. ін. Приклади
  • Люди хотіли голіруч землю узяти, а тепер мають: хто їсть сиру, хто копає її в Сибірі [Сибіру].... (М. Коцюбинський)
що, у сполуч. з назвами стану та дії. Уживається на означення стану, дії, на які вказує іменник у знах. відмінку. Приклади
  • – Хто гонить? За що? – Не питайте! Все вам скажу потому, а тепер майте милість, сховайте мене, бо може бути смерть моя. (І. Франко)
  • Не майте гніву до моїх порад І не лінуйтесь доглядать свій сад. (М. Рильський)
Виявляти певні почуття, переживати щось. Приклади
  • Були Латинці дружні люди І воюватись мали хіть. (І. Котляревський)
  • Гой ги! вороги! Ми не маєм ваги, Наша воля й слава. (Т. Шевченко)
від кого. Бути об'єктом певної дії, відчувати чиєсь ставлення. Приклади
  • – Не сподівалась я од вас, козаків, таку собі наругу мати! (Марко Вовчок)
  • Мар'янові хочеться схлипнути від цієї людської ласки, яку має від ученої людини. (М. Стельмах)
що, у сполуч. з абстр. ім. та інфін. Уживається на означення дії, вираженої інфінітивом, яку виконує іменник у знах. відмінку. Приклади
  • Кружляють, вурчать моторами юнкерси [німецькі літаки]. Вони ще мають змогу сідати на міському іподромі. (О. Гончар)
кого, що за кого – що, розм. Вважати когось, щось ким-, чим-небудь. Приклади
  • Голова, як мав Дениса за чесного, то і не сказав, як він було проговорився. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Селяни .. не мають за гріх одного діла: возити в неділю .. снопи. (І. Нечуй-Левицький)
  • [Онися:] Чули? За темну дівку мене має [пані Людмила]. Коровою хоче підкупити. (Д. Бедзик)
з інфін. Указує на чиюсь потребу робити (зробити) що-небудь. Приклади
  • – Що маємо робити? Як маємо бути? Де його шукати маємо? – пита стара Кармелиха молодої невістки. (Марко Вовчок)
  • Давид сидів кінець стола, рився в книжках і виписував якісь цифри, помітки на клаптику паперу (мав же сьогодні в хаті-читальні робити доповідь про міжнародне становище). (А. Головко)
  • Я виліз на запилюжену липу, старе крислате дерево. Смеркалося, і я вже от-от мав іти додому, як мене потягнуло покорити ще одну “висоту”. (Любко Дереш)
Бути змушеним через обставини робити (зробити) що-небудь. Приклади
  • – Чортзна-що робиться! – занепокоївся тамбовський губернатор .. – Чому я, губернатор, маю дізнаватись останнім, що в мене в губернії об'явився вчений? (О. Довженко)
Збиратися, намірятися що-небудь робити (зробити). Приклади
  • Як в північ самую глухую Еней лиш тільки мав дрімать, Побачив хмару золотую. (І. Котляревський)
  • Поки формувався поїзд, яким вони мали їхати до столиці, Ніколає та Кодру пішли вулицею невеличкого містечка. (М. Чабанівський)
  • Голуб, відправлений до Стена, уникнув гіркої долі багатьох своїх товаришів. Його випустили за межами володінь Корони, і він мав прилетіти не раніше післязавтрашнього вечора. (О. Авраменко)
Уживається для творення форм майбутнього часу дієслова з відтінком обов'язковості, неминучості. Приклади
  • Стріваю молодицю з повними відрами (се ж має пощастити – народ каже). (Ганна Барвінок)
  • [Любов:] Так все здавалось, немов щось має статись недобре у нас. (Леся Українка)
  • Стефа .. похитала пальчиком молочного зуба, який ось-ось мав би нарешті випасти, й мовила: – Я теж хочу в похід. (І. Андрусяк)
Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.