ТІ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

не в ті ру́ки, зі сл. потрапля́ти і под.

Не за призначенням. Приклади

На засіданні суду відзначалось, що в Законі про вибори чітко не сформульоване положення про контроль видачі, одержання і погашення виборчих бюлетенів. Не секрет, що вони нерідко потрапляли не в ті руки (З газети)

не в ті две́рі попа́Сти (попа́стися, втра́пити і т.ін.), жарт.

Не те зробити, сказати і т.ін. Приклади

Лагідніший тон намісника знов збудив деяку надію. Та бідолаха [Калинович] знов не в ті двері попався (І. Франко)

як (мов, на́че і т.ін.) [ті] голубки́, зі сл. жи́ти.

У повній злагоді, дуже дружно. Приклади

А подивись, як Бондаренко панькається тепер з своєю молодою жінкою. Наче ті голубки живуть (Л. Яновська)

не в ті воро́та заї́хати.

Зробити, сказати не те, що треба, не так, як треба. Приклади

Не в ті ворота заїхали. Пустіть! (А. Головко)

не в ті взу́тися, зневажл.

Марно намагатися щось здійснити, зробити; нічого не вийде. Приклади

І знову дід не в ті взувся. Молоде товариство вже забачило, як порають і доять череду один-два механізатори (М. Рудь)
[Феноген:] А хто при здачі буряків взяв з завода п'ятсот карбованців? [Ліхтаренко:] Я взяв. Та не докажеш, не в ті взувся! (І. Карпенко-Карий)

і (та й) був таки́й.

Безслідно, швидко хтось зник, пропав. Приклади

Шурх [Гарасько] поміж соснами — і був такий. А я стою — з місця не зрушу (Григорій Тютюнник)

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти [ноче́й], [і (та)] недоїда́ти / недої́сти [хлі́ба (шматка́ хлі́ба)].

Довго і тяжко працюювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. Приклади

— Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім'ї (Панас Мирний)
Рідна мати моя, ти ночей недоспала (А. Малишко)
День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець)
[Кіндрат Антонович:] Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім'ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький)

по́ли (полу́) вріж та тіка́й.

Швидше залишай, покидай (про місце, територію і т.ін.). Приклади

поли́ врі́зати (рі́зати┌112888) та тіка́ти. Христя від його поли ріже та тікає, а він, як реп'ях той, учепився (Панас Мирний)
[Дудар:] Це така казка, що полу вріж та тікай… (Л. Смілянський)
— Я дуже співчуваю панові… Звичайно, з наших проклятих місць поли вріж та тікай… (М. Старицький)

Беззастережно, за будь-яких обставин поривай стосунки з ким-небудь лихим, недобрим або уникай їх. Приклади

[Грицько:] Годі, Химко, не плач. Знай, що тут, у цьому лихому місці твоя згуба засіла. Тікай мерщій від неї! Поли вріж та тікай (Панас Мирний)
— А хто вас знає, Ви усі до вінця такі гарні та тихі, хоч у вухо бгай, а після вінця зараз закрутять веремія, хоч поли вріж та тікай! (І. Нечуй-Левицький)
Од ледачого поли вріж та тікай (Укр. присл.)

плати́ти / відплати́ти тако́ю (тіє́ю, рідко то́ю) са́мою моне́тою кому.

Відповідати кому-небудь на щось подібним вчинком, ставленням і т.ін. Приклади

Легіник ображався і платив тою ж самою монетою, негречно вдаючися в подробиці, чіпаючи навіть таку делікатну матерію, як питання літ (Г. Хоткевич)
Йойна зависливим оком дивився на Нуту, щодня бажав, щоб його ями позавалювалися.. Здається, що й Нута платив Йойні такою самою монетою (І. Франко)

як [той] мак наче́тверо, зі сл. бі́дний.

Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже, надзвичайно бідний. Приклади

[Настя:] Ой бідний ти, кумочку, бідний! [Микола:] Ой бідний, кумочко, бідний, як той мак начетверо! (І. Франко)
Гивині батьки дуже хотіли бути багатими, але так, щоб усім людям здавалося, що вони бідні, як мак начетверо (М. Стельмах)

доро́га (сте́жка) те́рном (ожи́ною, кропиво́ю і т.ін.) поросла́ (заросла́) до чого, куди.

Неможливо повернутися, добратися куди-небудь, досягти чогось бажаного. Приклади

доро́га те́рном та ожи́ною заросла́. — Здається мені, що до моєї матінки й дорога терном та колючою ожиною заросла,— сказала Мелашка (І. Нечуй-Левицький)
Клену щоденнеє життя, Та тільки в храм святий і стежка кропивою Вся поросла: немає вороття! (Дніпрова Чайка)
Була я щаслива, але терном поросла моя дорога до того щастя (І. Нечуй-Левицький)

на [тій] оста́нній межі́.

Перед смертю. Приклади

Молодий мрійник розлучився з життям під гуркіт і шал нашого протесту, хотів би я знати — яку музику сприйму я на тій останній межі? (Ю. Яновський)

як (мов, ні́би і т.ін.) [той] Ма́рко (рідше Сивко́) в пе́клі (по пе́клу, рідше по пе́клі), зі сл. товкти́ся, гаса́ти і т.ін., ірон.

Невпинно, безугавно, не перестаючи, без потреби і т.ін. Приклади

Мов Марко по пеклі товкся бідний канцелярист по нескінченних, темних ратушевих коридорах (І. Франко)
Говорили поміж себе люди, що дід зовсім розум втратив,.. гасає, як той Марко по пеклу (Ю. Яновський)
Вона вставала, будила наймичок та наймитів і товклася в пекарні, як Марко по пеклі (І.Нечуй-Левицький)
Товчеться, як Сивко у пеклі (Укр. присл.). А сама [пані] товчеться, як Марко по пеклу (Марко Вовчок)
А вночі парубок не заснув жодної хвилини. Він товкся на своєму твердому ложі, як Марко в пеклі, виходив надвір, тинявся (С. Добровольський)

іти́ (перехо́дити) / піти́ (перейти́) на той світ.

Умирати. Приклади

Подай же нам, всещедрий Боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий перейти (Т. Шевченко)
[Служебка (виймає з клунка якесь шмаття):] — От шмаття перебратись вам [в'язню] за старця, все ж буде ліпше, ніж тюремне рам'я, та й, може, хто побачить — не пізнає, подумає, що старець. Але краще, якби ніхто ніде вас не побачив. [В'язень (одягаючись, спинився):] Ніхто, ніде? Хіба я йду на той світ? (Леся Українка)

[як (мов і т.ін.)] [та] ба́ба Пала́жка [і ба́ба Пара́ска].

Язикатий, чванливий, пихатий. Приклади

Був час, коли Гітлер не мовчав перед німцями мов скеля, він був охочий до самохвальби, як та баба Палажка (П. Козланюк)

як [тіє́ї] сарани́.

Дуже багато, велика кількість. Приклади

Ось і табір. Глянув [хлопчик] — війська, Як тієї сарани! (О. Олесь)
[Семен:] — Дітей ми не будемо мати,.. тепер і так тісно, поля обмаль, а людей — як сарани (М. Коцюбинський)
— Вже й полковникують у нас, і судять, і в церкві Божій свій лад роблять: на Стародубщині порядкує якийсь Толстой, у Полтаві — Хитрово, в Пирятині — Теплов, там ще якийсь німець Вейсбах, на Прилуччині — Барятинський, в Гуджулах, під боком, Башкирцев, Огньов. Налізло з цієї Московії того панства, мов сарани (М. Лазорський)

обде́рти (обідра́ти, облупи́ти і т.ін.) / обдира́ти (облу́плювати і т.ін.), як (мов, на́че і т.ін.) [ту (ту́ю, молоде́ньку і т.ін.)] ли́пку, кого, що.

Забрати у когось гроші, коштовності і т.ін., довести до цілковитого зубожіння; обібрати, обікрасти, пограбувати кого-, що-небудь. Приклади

Бідний і так обдертий, як липка (Укр. присл.)
обі́драний (обде́ртий), як ли́пка. Горішня частина села вже обідрана [фашистами], як липка. І Йонька заметушився: треба рятувати добро (Григорій Тютюнник)
Не раз подорожніх багатих панів, Як липку сиру, обдирали (Л. Боровиковський)
Не від сьогодні ходить чутка, що Володко з Гриньком та обдирають нашу касу, як молоденьку липку (Л. Мартович)
Покотилася чутка про Гайдука, що організував банду та й став грабувати і багатих, і бідних: обдирав усіх підряд, наче липку (А. Дімаров)
— Добре! — провадять усі в один голос.— Як липку облупимо [голову]. .. та й писаря завряд [заодно] (Панас Мирний)
Просто на вулиці грають у карти шулери.., заманюють до гри простачка, щоб обдерти його, як липку (З газети)
Наша пані журилась..: — Обдеруть мене тепереньки [тепер], як тую липку! Моє око всього не догледить (Марко Вовчок)

Змусити когось витратити багато грошей. Приклади

Дуже важко збудувати колодязь, бо ніде практично придбати залізобетонні кільця, нікому копати. Якщо й найдуться якісь шабашники, то обдеруть замовника, як липку (З журналу)

таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т.ін.) пошука́ти, жарт.

Немає подібного до кого-небудь; хтось особливий, надзвичайний. Приклади

Торохтів Шаблистий, розливаючи портвейн.— Із Закриниччя хлопець, таких у районі удень з огнем пошукати (Є. Гуцало)
Такий був син, що пошукати таких удень, та ще з світлом (М. Коцюбинський)
тако́го пошука́ти уде́нь, при я́сно́му со́нцеві. Смільчака такого… пошукати удень, при ясному сонцеві (Марко Вовчок)

хліб та (і) сіль!

Уживається як традиційне привітання до гостей з побажанням їм смачного апетиту. Приклади

— Добридень, — скаже, — хліб та сіль! Здоровенькі були з весіллям, свату! (П. Гулак-Артемовський)
— Хліб та сіль! — привітався Шманько. — Їмо, та свій, а трохи постій, може, й так ситий будеш, — відповів отаман (С. Добровольський)
хліб-сіль! — Хліб-сіль! — мовив [старшина], глянувши, що снідають. — Просимо, — озвалась крізь сльози Іваниха (Леся Українка)

держа́ти ро́зум в голові́.

Бути розсудливим, розважливим; обмірковувати, контролювати свої дії, вчинки. Приклади

держа́ти ро́зум та ум в свої́й голо́воньці. Не потурай, дівчинонько, та моїй розмовоньці, держи розум та ум добрий в своїй головоньці (Сл. Б. Грінченка)
Недарма в народі кажуть: Держи розум в голові — скарб матимеш (З журналу)

перево́дитися / перевести́ся ніна́що (на ніщо́).

Ставати набагато гіршим. Приклади

Сам [Кирик] на себе став не схожий, і цю переміну помітили люди: якась гризота гризе Кирика, бач, перевівся чоловік на ніщо (Є. Гуцало)
Мартин і справді став сторонитися людей і нікого не зачіпав, а сам перевівся нінащо (Народні оповідання)

Ставати непридатним. Приклади

Журиться й жінка його роботяща: Перевелись огороди нінащо (І. Манжура)

Втрачати попереднє значення, вагу, гідність і т.ін. Приклади

перевести́ся ні на се, ні на те. Не буде… з таких хазяїнів добра; переведуться ні на се, ні на те (Г. Квітка-Основ'яненко)
перевести́ся нінаві́що. — Багато вашого брата туди [на Амур] пішло; були люди із достатками, та й ті знищились, перевелись нінавіщо (Панас Мирний)
[Іван:] Отакі тепер козаки на світі… Нінащо переведеться Запорожжя. Де ж пак — там похід задумали, а він по селі байдики б'є (С. Васильченко)

бода́й поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] (на́гла) годи́на кого, що, лайл.

Уживається як лайка з недобрим побажанняя кому-небудь. Приклади

— Спина, мов попечена, болить,— жалівся Чіпка.— Сказано, били!..— Бодай їх лиха та нещаслива година побила, як вони так знущаються над людьми!.. (Панас Мирний)
[Зінька:] Бодай тебе, братіку [братику], побила лиха година та нещаслива (М. Кропивницький)

ви́ходець з то́го сві́ту.

Мрець. Приклади

— Ах, це ти… здається — Нечипорук? — флегматично каже поручик, пересвідчившись, що перед ним, наче виходець з того світу, стоїть солдат з роти, яка от вже двадцять годин лежить покрита вогнем (М. Стельмах)
Вибрав я хороше місце, Досхочу міг надивитись На непевную забаву Виходців із того світу (Леся Українка)

Людина, яка має дуже виснажений, хворобливий вигляд. Приклади

То не мати, то не жива людина, то — виходець з того світу (Панас Мирний)

переста́витися (переступи́ти) на той світ, заст.

Померти. Приклади

Отак вони любилися! На той світ хотіли Обнявшися переступить (Т. Шевченко)
На ранок він [Улас] затих, а об обідній годині й на той світ переставився (Панас Мирний)

у ту ж хвили́ну (хви́лю, ми́ть).

Одразу ж, зараз же, швидко. Приклади

Ось він [співець] руку здійняв, в ту ж хвилину Стало тихо, неначе в могилі (Леся Українка)
Джмелик глянув на нього і в ту ж хвилю відвів погляд: Оксенові очі дивилися на нього запитливо, але спокійно (Григорій Тютюнник)

Одночасно. Приклади

Черниш бачив ще, що Брянський боком стрибнув кілька кроків уперед і метнув гранату, вихоплюючи в ту ж мить пістолет (О. Гончар)

на то́му сиді́ти.

Робити саме так, як треба, як належить. Приклади

— Саме так, звідти, — киває неголений. — Цікаво, як ви здогадалися? — На тому сидимо,— вдоволено каже господар кабінету. — Отже, завітали до нас аж із самого Кавказу? (З журналу)

як (мов, ні́би і т.ін.) [та] пороши́на (пороши́нка) в о́ці, зі сл. оди́н і под.

Уживається для підсилення зазначеного слова; зовсім, абсолютно. Приклади

— Як вона [Уляна] мучиться бідна, як боліє нещасна! Одна ж, як та порошинка у оці (Панас Мирний)
[Оксана:] Я ж знаю, що і я в тебе одна, як та порошинка ув оці (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Він у мене один, як порошина в оці! (Панас Мирний)

і́ншої (не тіє́ї) заспіва́ти.

Думати, поводитися, говорити за певних обставин не так, як раніше. Приклади

— Хіба б мені руки повсихали, щоб я не витягла тебе [Настю] за коси прилюдно з моєї хати! Тоді ти не тієї заспіваєш, голубко! — думала Олександра (М. Коцюбинський)
— Одружитесь, Іване Олександровичу, розживетесь на діток — іншої заспіваєте, бо в роти треба щось кидати. А поки що зривайте квіти кохання! (М. Стельмах)

що з то́го.

Нічого не допоможе; все одно. Приклади

А за козаками… Та що й казать? Минулося; А те, що минуло, Не згадуйте, пани-брати, Бо щоб не почули. Та й що з того, що згадаєш? Згадаєш — заплачеш (Т. Шевченко)
Товариші не любили його тверезим, а п'яним здебільшого зв'язували. Раніше то били його немилосердно, але що з того: зіб'ють його.., а тільки пустять — кидається з сокирою (Г. Хоткевич)

з дощу́ та під ри́нву.

Від однієї небезпеки, біди та до ще гіршої. Приклади

З наймів довелося повернутися до сварливої мачухи, не краще, як з дощу та під ринву (З журналу)

справля́ти посиде́ньки (рідше си́дні) [та походе́ньки].

Нічого не робити; бути нічим не зайнятим, уникати роботи. Приклади

походе́ньки та посиде́ньки справля́ти. — Мати всю важку роботу скидає на Мотрю, а сама тільки походеньки та посиденьки справляє (І. Нечуй-Левицький)
Електрика за все нам одробляє. І ми, звичайно, сиднів не справляєм (І. Вирган)
Аристарх пробачився, що справляти посиденьки не має часу, й устав. Старий онука не затримував. Провів до легкової, похвалив машину (В. Логвиненко)

та й буде ре́шта!

Уживається на означення остаточного розв'язання якоїсь справи. Приклади

Як мати лежать [лежати] у пов'язках та пектись гарячим залізом, то краще поїхать, куди там вже виберем, та зробить операцію та й буде решта! (Леся Українка)

не так (не тим ду́хом) ди́хати.

Дивно, не так, як звичайно, поводитися. Приклади

— Я давно помічаю, що він [фельдфебель] не так дише. Мені давно доводили, що він хвалився: коли б знайти яку заможну міщанку — оженився б (Панас Мирний)

хоч з мо́сту та в во́ду кому і без додатка.

Важко зарадити чому-небудь, неможливо досягти чогось і т.ін. Приклади

— Для чого тільки я вас зустріла? — питає сама в себе крізь сльози. — Вчилась би, жила б… А тепер хоч з мосту та в воду (Ю. Збанацький)
Пішов поголос про нього й Маланку. Хоч з мосту та у воду, бо людям роти не позатикаєш (М. Зарудний)

У когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко. Приклади

хоч у Дніпро́ з мо́сту. Опинився Шавкун серед великого города з одною бідою — вовчим білетом в кишені. Сказано: хоч у Дніпро з мосту (Панас Мирний)
— Ой, лишенько, пропала ж я тепер… Тепер же мені все одно, що з мосту та в воду!.. (Панас Мирний)
хоч з гори́ та в во́ду. Тяжко, важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,— Хоч з гори та в воду! (Т. Шевченко)
Мені краще з мосту та в воду, ніж годинку побалакати серйозно (Г. Хоткевич)
кра́ще (все одно́, що) з мо́сту та в во́ду. Як такого ходу, то лучче [краще] з мосту та в воду (Укр. присл.)
Зі служби господар прогнав, домівку забрали… хоч з мосту мені та у воду (М. Олійник)
— А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?..Хоч з мосту та в воду (І.Нечуй-Левицький)
Сироті хоч з мосту та в воду! (Укр. присл.)

раз та гара́зд.

Хоч рідко, зате добре. Приклади

Любий Михайлику!.. не гнівайся, що так рідко пишу, але ж бачиш,— раз та гаразд (Леся Українка)

не з то́го деся́тка.

Інакший, інший; не такий, як хтось. Приклади

— Ні, дочко, обвести кругом пальця я не дам себе, не з того десятка,—. .роздумував батько (В. Сологуб)

ви́йти (ви́дряпатися) з то́го сві́ту.

Одужати після тяжкої хвороби. Приклади

Данило ворухнувся, застогнав, а поруч тихо, наче журавель над криницею, заскрипів старечий голос: — От і гаразд, хлопче, що видряпався з того світу. Тепер будеш жити, як не помреш (М. Стельмах)

ле́две (ледь, ті́льки) живи́й [та те́плий].

У дуже важкому фізичному стані. Приклади

— А чого ти молочка не даєш? га? А тая корівка стоїть, похнюпилась,— тілько [тільки] жива (Б. Грінченко)
Біда тая зовсім його скрутила; у голові йому завернуло наче, почне говорити, то путанину таку, що й не розбереш. Занедужав тяжче, гірше,— тільки живий та теплий (Марко Вовчок)
Не раз привозив я його додому ледь живого (Ю. Збанацький)
Роздратували її якось хлопці на вулиці, схопила вона одного в такі обійми, що ледве живого та теплого із рук вирвали (Григорій Тютюнник)

і (та й) квит.

І все; та й годі. Приклади

— Таке й скажеш! — одмахується од Гнатових слів Христя. — Будь як дома та й квит! (І. Вирган)
Фамільярним тоном обірвав його присадкуватий офіцер і рубонув у повітрі рукою.— Стояти й квит (Ю. Бедзик)
Хоч як утішали діда, хоч як умовляли його,— він затявся на своєму: буду помирати і квит (А. Дімаров)

суди́ та пересу́ди.

Недоброзичливе детальне обговорення чиєї-небудь поведінки, дій, вчинків і т.ін. Приклади

Знову незгода настала у хаті, знову сопуче мовчання, суди та пересуди на стороні (Панас Мирний)
По селу йшли суди та пересуди, хто сміявся, хто кепкував, а були й такі, що навіть лаялись (Ю. Збанацький)
— Суди та пересуди почались, як завжди, з спогадів про те, як Іван взяв сома на вісім пудів та як Максимові мелькнула щука на два метри (Ю. Смолич)

стро́їти вихиля́си та викрута́си перев. перед ким.

Упадати, загравати до кого-небудь. Приклади

[Векла:] Кума Стеха казали, що бачили, як Павло зустрів за селом нашу Явдоху і почав там перед нею вихиляси та викрутаси строїти… (М. Кропивницький)

хоч живи́м (живце́м і т.ін.) у зе́млю (у моги́лу і т.ін.) лізь.

Уживається для вираження відчаю, зовсім безвихідне становище; безвихідь. Приклади

— А тут, Омеляне, така біда, що хоч живим у землю лізь (М. Стельмах)
— Тут живому хоч у могилу лізь (П. Колесник)
хоч бери́ та лізь живце́м у зе́млю. — Так мені остогидла хата-пустка,.. що хоч бери, старий діду, та лізь живцем у землю… (М. Коцюбинський)
хоч живи́м до Бо́га лізь. Що було грошенят з дому, з'їли, а тепер хоч живим до Бога лізь (В. Винниченко)

по́ки (до́ки) [й] сві́ту (сві́та) [й (та)] со́нця.

Весь час; вічно. Приклади

Щоб ти ходив, поки світу та сонця! (М. Номис)
Казала вона [Марта] мені: Добре — довіку зостанеться добрим, житиме поміж людьми поки й світу сонця! (Панас Мирний)

з дієсл. у заперечній формі. Ніколи. Приклади

— Щоб я тебе з Вихорами не бачив, доки світу й сонця… (Григорій Тютюнник)
[Степан:] Не забуду тебе, моя зоре, доки світ сонця! (М. Кропивницький)
Дивувались на шотландську волю І сторонії, чужії люди, Всі казали: Поки світа сонця, у ярмі шотландський люд не буде! (Леся Українка)

співа́ти одніє́ї й тіє́ї [ж].

Весь час повторювати те саме, ту саму думку. Приклади

[Зінька:] Ти, Ісайку, однієї й тієї співаєш (Є. Гуцало)

за плечи́ма та за очи́ма.

Далеко позаду. Приклади

— Тільки що була Вербівка, а тут уже Grьnerberg!.. Еге ж, маєте собі так! Вербівка давно зосталася за плечима та за очима (Олена Пчілка)

то се, то те.

Що-небудь різне; будь-що. Приклади

Дикун… робив то се, то те по господарству (С. Добровольський)
Любив [Пилип] після вечері побалакати з батюшкою та проводив його до самого двору, розмовляючи то про се, то про те (І. Нечуй-Левицький)

іди́ та знай.

Наперед невідомо, що буде. Приклади

Мати занедужала і тепер жалкує, що дочку з дому пустила. Іди та знай, де спіткнешся (В. Кучер)

загна́ти / заганя́ти (заго́нити) у моги́лу (до моги́ли, на той світ і т.ін.) кого.

Прискорити чию-небудь смерть, довести до передчасної загибелі. Приклади

Площа буряків і особливо кукурудзи збільшиться удвоє, а робочі руки одні. Ти все сапкою.. .Не впораємось, Павлушо. А жінок і дівчат позаганяємо на той світ (В. Кучер)
позаго́нити (позаганя́ти┌96419) на той світ (про багатьох). Хто скаже, що я чоловіка вбив? Може, вони на своїм віку десятки, сотні на той світ позагонили… А тепер шкода: нема волі (Панас Мирний)
Тато робить мені гіркі докори, що, каже, через твоє радикальство та арешти ти матір загониш у гріб (В. Стефаник)
Приходив на посиденьки і Андрій Блатулін-Латочка. Переступивши поріг, скаржився, що діти заженуть його в труну (Григорій Тютюнник)
Його родичі страшенний народ, вони можуть просто на той світ загнати (Леся Українка)
Олині сірі очі набирають настороженого виразу: — Я тобі кажу, Мотре, що ти своїми вибриками, своїми фантазіями заженеш маму до могили (Ірина Вільде)

[і] хо́лод і (та) го́лод.

Важкі життєві умови з великими матеріальними нестатками. Приклади

[Йоганна:] Своїм достатком я йому служила і всій його громаді помагала, щоб міг він мати скрізь собі притулок, щоб голоду й холоду не знав (Леся Українка)
го́лод і [та] хо́лод. Отак жив Чіпка, ріс, виростав у голоді та в холоді, у злиднях та нестачах (Панас Мирний)
— А маленьким же… чого тільки не було йому: і холод, й голод — усе було волам чужим хвости крутить (А. Тесленко)

як (мов, ні́би і т.ін.) Марти́н (дурни́й і т.ін.) ми́ла, зі сл. набра́тися, наї́стися, налига́тися і т.ін., зневажл.

Без почуття міри; дуже багато, більше, ніж треба. Приклади

мов той дурни́й Марти́н, що ми́ла об'ї́вся. [Марко:] Бігає, метушиться, мов той дурний Мартин, що мила об'ївся (З. Мороз)
Розсердивсь я, плюнув і пішов до торби з харчами — не міг більше терпіти…Наївся як дурень мила (В. Нестайко)
як Марти́н ми́ло, зі сл. лига́є і под. Отже, все поїсть: там і пелька, мов прірва… Бач, лигає, як Мартин мило… (М. Старицький)
Налигався, як Мартин мила (Укр. присл.)

з корабля́ [та] на бал.

Відразу, без затримки, не зволікаючи. Приклади

Я приїхав до Куп'янська 9 травня… Справа іще в тому, що я прибув, як то мовлять, прямо з корабля на бал (Т. Масенко)
— Вчора приїхав та й знову у дорогу? А хто буде сталь катать? — Підмінимо.— Отаке! З корабля та на бал,— бурчав Радивон (В. Кучер)

[та] де [вже] там (тут, тобі́).

Уживається для вираження категоричного заперечення; аж ніяк. Приклади

Надбіг [Лис] до калюжі, скочив у воду, щоб обмитися з фарби, де тобі! Фарба олійна, через ніч у теплі засохла добре, не пускає (І. Франко)
Щодня в подвір'я наше заліта Упертий дятел.. Мурко вже закрадався до хвоста. І так і сяк, неначе справжній злодій, — Та де там! Раз — і знявся, й полетів (М. Рильський)
Пішов брат випровадити бабу. Баба й слухати не хоче… Пішла мама: де там (М. Коцюбинський)

Уживається для вираження сумніву в реальності або можливості здійснення чого-небудь. Приклади

— А як багатшими станемо, то, гляди, і в школу пошлем [сина]. — Де вже там нашому про школу думати…— махає рукою Явдоха (М. Стельмах)
Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядати, Та де тобі! Таке лихо, що не видно й світа (Т. Шевченко)

те́ртися та м'я́тися.

Не наважуватися робити що-небудь; вагатися, зволікати. Приклади

Довго він терся та м'явся, поки зважився сказати про своє лихо (Панас Мирний)
те́ртися-м'я́тися. Треться-мнеться [голова сільради], що збрехати начальству — не знає (І. Муратов)

від (з) ра́нку [й (та)] до ра́нку.

Протягом тривалого часу; цілодобово; весь час. Приклади

до ра́ння. Скільки правди в горлі, скільки мук не переповісти й до рання (В. Стус)
Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний)
А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка)

сади́ти (садови́ти) / посади́ти на хліб та (і) [на] во́ду кого.

Карати кого-небудь голодом, обмежуючи найнеобхіднішим у їжі. Приклади

Чи не посадили Вас.. На хліб і воду, на покуту за редакторські гріхи? (М. Коцюбинський)
Поодинці він [слідчий] садовив їх [революціонерів] на хліб та на воду (С. Чорнобривець)

то сим, то тим бо́ком.

Як-небудь, якось. Приклади

— То сим, то тим боком зиму перебудемо. Аби через зиму, а там, як люди кажуть, вовка самі ноги годують! — казали одрадяни (Панас Мирний)

коли́ (як, раз, якщо́) [вже] на те пішло́ / іде́ться.

За таких, цих умов сталося, так повинно бути. Приклади

коли́ вже так пішло́ся. Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху, що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Марко Вовчок)
Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (О. Гончар)
— А як уже воювати, так воювати — хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк)
— Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда (М. Стельмах)
А вже як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (О. Довженко)
— Не осуди, жінко, не осуди, любко! Пускаю твої вишивані соловейки на високі гори! Летіть, коли вже на те пішло!.. (О. Гончар)

відпра́вити (спрова́дити) / відправля́ти (спрова́джувати) на той світ кого.

Позбавити життя кого-небудь; згубити, убити когось. Приклади

відпрова́дити на той світ. [Яким:] На голові в його [Демченка] шрам великий був, десь він здобувся… Хтось хотів на той світ його відпровадити, та не добре вдарив… (Б. Грінченко)
— Коня йому, бачте, шкода, а своїх односельців, як раз плюнути, на той світ спроваджує (І. Головченко і О. Мусієнко)
— Іродова душа! — каже Шрам.— Трохи мені останнього сина не спровадив на той світ (П. Куліш)
Так подивитися на нього [полковника] — ангельської доброти чоловік, а скільки людей, собака, на той світ відправив (В. Собко)

самі́ ву́ха та зу́би.

Дуже худий. Приклади

Я не вважав себе за хворого, хіба що був худий — самі вуха та зуби (П. Панч)

медо́ві (медо́вії) та моло́чні (моло́чнії) рі́ки, нар.-поет.

Повний достаток, благополуччя. Приклади

Україна — це тихії води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки (С. Васильченко)

не від то́го.

зі сл. бу́ти. Згодний (з чим-небудь), охочий до чого-небудь. Приклади

Степанида Петрівна, яка ставилася до Бориса, як до рідного сина,. .була не від того, щоб він взагалі переселився до них жити (В. Собко)
— Ну, а тепер, Артеме, твоя черга. Розказуй ти про себе. Артем не від того був (А. Головко)

Не мати нічого проти; бути здатним на якісь дії. Приклади

Нічого гріха таїти: інколи наші редактори не від того, щоб підстригти майстрів слова на знайомий і звичний їм кшталт (М. Рильський)
А коли у Георге настрій хороший, він не від того, щоб і поговорити (М. Чабанівський)

тіє́ї ж ми́ті, перев. з дієсл.

Відразу ж, зараз же; одночасно з чимсь. Приклади

Несподівано виділився дівочий голос. Тієї ж миті він побачив Ясногорську (О. Гончар)

до то́го (до цьо́го) то́ргу і пі́шки.

Дуже радий тому, що є, із задоволенням погоджується з цим. Приклади

— От і добре братіку [братику],— сказав Кочубей,— як оддаси чолом ясновельможному панові гетьманові… та зараз приходь до мене з товариством.. У нас хрестини.. — Спасибі, братіку [братику] Василю, я до сього торгу й пішки, як ото кажуть,— осміхнувся Палій (Д. Мордовець)
[Химка:] Гості ж, певно, не обманять — прийдуть. [Палажка:] О-о, вони до того торгу і пішки! (Панас Мирний)

не до то́го кому.

Хто-небудь не має можливості займатися ким-, чим-небудь, приділяти увагу комусь, чомусь і т.ін. через заклопотаність, нестатки, обмаль часу тощо. Приклади

— Не пошкодило б Корнюші хоч показатись на хуторах. Ти таки, Павле Макаровичу, так йому й перекажи.— Переказати не штука, та який у цьому сенс! — знизав плечима Павло.— Не до того їм зараз (А. Головко)
Добре мати діток Багатому, хвалить Бога В розкошах! А вбогій Вдові не до того, Бо залили за шкуру сала, Трохи не пропала (Т. Шевченко)

дні і (та) но́чі.

Безперервно, постійно, безупинно, весь час. Приклади

Висока, худа,. .вона днями й ночами гасала по селу, рознюхуючи новини (М. Чабанівський)
Працюєм дні та ночі, Страшне трикляття, скільки в нас є мочі, Тчемо, тчемо! (П. Грабовський)
дня́ми і ноча́ми. Я вже думала днями і ночами (Марко Вовчок)
Матерів сувора доля: серце ниє дні і ночі (О. Гуреїв)
І знає, як дні і ночі Бомби граніт кришили (М. Нагнибіда)

з жи́вчиком та з пе́рчиком.

Запальний, гарячий, відважний. Приклади

— Як ви там казали? Цей вовка за вухо вхопить? А таки вхопить… Одне слово, з живчиком та з перчиком хлопець,— посміхнувся Валерій Іванович (О. Гончар)

як раз та два.

Дуже швидко, вмить, миттю. Приклади

— Так і держи все під запором, а то, як раз та два рознесуть [кріпаки]! (Панас Мирний)

та й го́ді.

І тільки. Приклади

— Та оцей Ломицький,.. він не дуже любить бали і, здається, й танцює тільки кадриль, та й годі,— сказала Маруся (І. Нечуй-Левицький)
— Що ми? Хіба ми люди? Обличчя носимо людське та й годі, а душу і серце в хмелі потопили (Панас Мирний)
Дівчини він майже не знає. Якось випадково, років зо два тому, зустрічав її в економії та й годі (М. Стельмах)

Уживається для підтвердження вичерпності сказаного; та й усе. Приклади

Встануть сердеги працювати, Корови підуть по діброві, Дівчата вийдуть воду брать, І сонце гляне — рай та й годі! (Т. Шевченко)
Горе тепер, Олю, та й годі (В. Винниченко)

з ме́дом та [з] ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т.ін.

Облесливо, нещиро і т.ін. Приклади

— І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком (І.Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) [та] кві́точка (кві́тка).

Дуже гарна. Приклади

А дівчинка, справді як та квіточка (Марко Вовчок)
У хаті в неї, як у віночку: хліб випечений, як сонце: сама сидить як квіточка (П. Куліш)

перелива́ти з пусто́го [та] в поро́жнє.

Займатися непотрібною, марною справою, звичайно багато говорячи. Приклади

перелива́ти з поро́жнього в непо́вне. Ідем, куме, з свого пекла, най собі тут переливають [пани] з порожнього в неповне! — напівпошепки, напівголосно мовив Петро Дорунда до Михайла Савули (І. Чендей)
— Я, звичайно, мало розумію в твоїх справах.. Але чомусь хочеться вірити в Снігура. З пустого в порожнє він переливати не стане, не такий він (П. Автомонов)
— У гостях тілько б марно стратили день, переливаючи з пустого в порожнє, а дома сидячи я сьогодні Кобзаря дочитаю (Панас Мирний)

Повторювати те саме, ведучи непотрібні або малозмістовні, пусті розмови. Приклади

— Ти ж обіцяла. — Іди геть! Чого присікалась. Подумай — обіцяла… — Ти ж… слово честі. — Слухай, не переливай з пустого в порожнє. Не галдикай, не поможе (М. Понеділок)
си́пати з поро́жнього в пусте́. Сип, сип, із порожнього в пусте! (Укр. присл.)
Фрази лились, зчіплювались, і він переливав з пустого та в порожнє, говорячи те ж саме, тільки іншими словами (І. Нечуй-Левицький)
— Кажуть, що жінки люблять поговорити. А ви, мужчини, переливаєте з пустого в порожнє ось уже чималий час (Ю. Яновський)

поби́ла лиха́ [та нещасли́ва] годи́на кого.

Спіткало лихо, нещастя. Приклади

— Побила нас лиха година та нещаслива! Ой Боже наш милостивий та милосердний! Завіщо ж нас так страшно скривдили? (І. Нечуй-Левицький)
— От побила мене лиха та нещаслива година! Сподівалася на старість спочити,— от і спочила! — закінчила стара (Панас Мирний)

як молоко́ та кров.

Здоровий, з рум'янцем на щоках (про людину). Приклади

Я рад сердечно, Що бачу пана, як молоко та кров, Глянь, як погладшали… (Д. Білоус)

ні в сих ні в тих.

Зніяковіло, розгублено або відчуваючи незручність. Приклади

Мовчить господар. Іншим разом назвав би Мину свистуном: тобі, мовляв, що не дай, усе просвистиш, а зараз мовчить, поринув у задуму ми стоїмо знічені, почуваємось ні в сих ні в тих (О. Гончар)
Мелашка знала, що не догодила свекрусі, і стояла ні в сих ні в тих серед хати (І. Нечуй-Левицький)

В нерішучості. Приклади

Параска стояла ні в тих ні в сих, не могла дібрати, що навколо діється (К. Гордієнко)
ні в тих ні в сих. Пріська стояла ні в тих ні в сих (Л. Яновська)
Нерішуче озвався Андрій, стоячи ні в сих ні в тих, оскільки йому не було наказано йти (Ю. Бедзик)
— Тітко!.. не плачте, тітко… ось хліб… Семен стояв ні в сих ні в тих, тримаючи в руках торбинку, не знаючи, чи залишиться тут, чи тікати (М. Коцюбинський)

зна́ти [ті́льки] з ми́ски (з но́са) та в рот.

Нічого не вміти робити, бути дармоїдом. Приклади

[Павло:] Та він знає в книжці, а коло землі знає з носа та в рот і приїхав нас учити (І. Карпенко-Карий)
Ти тільки знаєш, що з миски та в рот (М. Номис)

молоди́й, та ра́нній.

Не за віком досвідчений, знаючий, здібний і т.ін. Приклади

— Гайворон у вас молодий, та ранній. За словом у кишеню не лізе, — сказав Бунчук (М. Зарудний)
— Файні хлопці,— зауважує один, дивлячись услід офіцерам.— Замолоді тільки.— Молоді, та ранні (О. Гончар)

той світ.

Потойбічне, загробне життя як протиставлення земному. Приклади

Чи не покинуть нам, небого, Моя сусідонько убога, Вірші нікчемні віршувать, Та заходиться риштувать Вози в далекую дорогу, На той світ, друже мій, до Бога, Почимчикуєм спочивать (Т. Шевченко)
Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того світу і от-от щезне, лише заспівають треті півні (М. Коцюбинський)
[Козак (до Опанаса):] Вмираєш, полковнику… Прощай, Опанасе, зустрінемось на тому світі (О. Корнійчук)
— Я хочу так тебе любити, як в травні сонце первоцвіт. Щоб не змогли нас розлучити Ні цей, ні той, ні інший світ (О. Білаш)

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т.ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т.ін.), лайл.

Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Приклади

Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився.. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах)
Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич)

Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. Приклади

За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський)
— А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський)

справля́ти смі́шки перев. з ким.

Безтурботно, у веселощах гаяти час. Приклади

Дука щасливий не спить: Добре йому у палатах під кришею Вина-горілочку пить. Любо йому в теплі вигріватися, смішки справляти з гістьми (П. Грабовський)
справля́ти смі́хи (хи́хи) та ре́готи. Москалі… лабузнились до Явдохи, а Явдоха справляла з ними сміхи та реготи… (Панас Мирний)
Стояла [Тоня] в колі сержантів з полігона і хихи та реготи з ними справляла (О. Гончар)

ні з то́го ні з сьо́го.

Без будь-якої причини, без жодного приводу; несподівано, раптово, зненацька. Приклади

[Антошка:] Сів він [солдат] оце вчора на лаві, закурив тої махорки, що від неї аж очі на лоба лізуть, і ні з цього ні з того каже: Бідно живете (В. Гжицький)
ні з сьо́го (цьо́го) ні з то́го. Слуги боялись малого Готліба, як огню, бо він любив ні з сього ні з того причепитись (І. Франко)
А той, п'яний, пришелепкуватий Чинбас, ні з того ні з сього накинувся на Микиту. Зопалу.. Як Пилип з конопель (М. Рудь)
Панна Анеля жвавіше ходить по хаті, розмовляє зо мною і ні з того ні з сього аж двічі цілує пана Адама в чоло (М. Коцюбинський)

хоч ляга́й та [й] помира́й (вмира́й).

Уживається для вираження скрутного, безвихідного становища; дуже тяжко. Приклади

Голі й босі, хоч лягай та помирай (Григорій Тютюнник)
хоч ляга́й та вмира́й і про́бі не кричи́. Поля в іншого скибка, а в іншого й нічого, випасу нема, ліс дорогий!.. Тоді хоч лягай та вмирай і пробі не кричи (М. Коцюбинський)
хоч ляж та й вмира́й. — Хоч ляж та й вмирай! — каже ця молодиця, як вони узялися полоти.—. .Ні, ні! — каже Галя,— ви не горюйте! (Марко Вовчок)

Немає сил терпіти, витримувати щось; дуже боляче. Приклади

Коли міняється погода, то крутить усе тіло Нечипорове, ниють рани. Як застануть бригадира оці болі на полях — хоч лягай та помирай (М. Зарудний)
— Ріже мене і пече попід боками.. Так мене мучить, голубчику що хоч лягай та помирай (Г. Тютюнник)
Як почне [чорна злюка] хвостом махати — Хоч лягай та помирай.. Все їй треба, все їй дай (Л. Глібов)

у тій чи і́ншій (де́якій, пе́вній і т.ін.) мі́рі.

Частково, трохи, все-таки тощо. Приклади

Записував… все, що йому було відомо про тих людей, яких він в тій чи іншій мірі вважав підозрілими (Григорій Тютюнник)
Писалося ж це в ім'я доброго звичаю і з поваги до свого роду, а в деякій мірі на пораду артистам (О. Довженко)
Із багатьох українських говорів за основу літературної мови ліг говір головно південнокиївський,.. і тільки в малій мірі — полтавський (І. Огієнко)
— Ну… служили в певній мірі… — Он як! — відповів Щорс (О. Довженко)

сім мішкі́в греча́ної во́вни [і (та) всі непо́вні], жарт. , зі сл. наговори́ти, наплести і т.ін.

Багато зайвого, безглуздого. Приклади

сім міхі́в горі́хів, греча́ної во́вни та всі непо́вні. Наговорив сім міхів горіхів, гречаної вовни,— та всі неповні (Укр. присл.)
сім мішкі́в греча́ного Гаври́ла. Балакала-говорила сім мішків гречаного Гаврила (Укр. присл.)
— Станеш потім питати, де чув, а він тобі сім мішків гречаної вовни нарозказу всякого, тльки слухай (О. Гончар)
сім мішкі́в греча́ної во́вни та чоти́ри копи́ гре́чки. — Ваша жінка приїхала сюди й наговорила сім мішків гречаної вовни та чотири копи гречки (І. Нечуй-Левицький)
Мельхиседен сердито глянув на свою жінку; вона догадалась, що вже наговорила сім мішків гречаної вовни, й прикусила язика (І. Нечуй-Левицький)
— Та з цього й кінь би сміявся — наплели ось сім мішків гречаної вовни.. І ви в це вірите? (П. Козланюк)

факт той, зі сл. що.

Основне; суть в тому. Приклади

А факт тим часом той, що я страшенно боюсь сеї постановки, і в Києві більше, ніж де (Леся Українка)
— Думаєш — дерлися [на скелі] хто як попало? Помиляєшся, брате… Для цього в нас є така штука — альпійський канат… Факт той, що як один зірветься, то всі підтримають… (О. Гончар)

іти́ / піти́ вго́ру.

Успішно розвиватися, поліпшуватися і т.ін. Приклади

Діла бідняків швидко пішли вгору (Г. Григор'єв)
Багатіє, іде вгору Комсомолець. Торік його доходи досягли 700 тисяч карбованців. Держава дістала від колгоспу 1380 тонн молока (З журналу)

Підвищуватися в ціні; дорожчати. Приклади

Віск земний не мав конкуренції. Віск пішов угору (І. Франко)

Добиватися вищого становища, положення в суспільстві. Приклади

іти́ уго́ру все та вго́ру. Вишняк ішов угору все та вгору. Вишнячка йшла ушир усе та вшир (Л. Костенко)
Інший би гордився твоїми успіхами, становищем, тим, що йдеш угору, а цей? Рідний батько при людях наклеп на тебе зводить, ГЕСи якісь приліпив, затоплення Скарбного (О. Гончар)
Тепер козаки побиті,— думав Єремія, їдучи до Варшави.. Час мені ставати до свого діла. Час мені йти вгору, підніматися високо, як тілько мога [тільки можна]!.. (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) на [ту] біду́.

Зовсім недоречно, на нещастя. Приклади

Чи не вони [злодії] оце? — думаю собі. А тут іще, як на ту біду, ружжя [рушниці] в другій хаті (Г. Хоткевич)
Все ж і на Марусину долю випало чимало праці. А тут іще, мов на біду, навчила Анниця писанки писати,— і Маруся ціла потонула в цій забаві (Г. Хоткевич)

ча́сто й (та) гу́сто.

Майже весь час; постійно. Приклади

Те серденько так хотіло любити, так хотіло! Але ж любити було нікого!.. Недоброго й часто й густо п'яного батька вона не любила, матері не було (Б. Грінченко)
Часто й густо вона думала: чи вже людям не можна жити правдою? (Панас Мирний)

та що.

Уживається для загострення уваги на чому-небудь, зацікавлення чимсь. Приклади

Була одна чорна курка, така несуща курка, та що! — запіяла півнем, і треба було голову втяти (М. Коцюбинський)

Уживається для вираження схвалення, переконання. Приклади

[Любов:] Риск… та що, без нього все життя людське було б одностайне, як осінній дощ. Боятись його, значить, боятися життя, бо в житті скрізь риск (Леся Українка)

думки́ (гадки́) беру́ть (обсіда́ють) / взяли́ (обсі́ли) кого і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані неспокою, тривожних роздумів, переживань. Приклади

думки́ гризу́ть го́лову. Текля не спала ніч, думки гризли голову (К. Гордієнко)
ду́ми-гадки́ обсі́ли го́лову. Думи-гадки обсіли його [Антонову] голову (С. Чорнобривець)
Ще важчі думки обсіли Даринці голову. Геть зовсім заморочилась дівчина (І. Вирган)
думки́ та гадки́ обсіда́ють го́лову. — Чого пан сотник зажурився? — ударом руки прибив усі спомини підполковник.— Думки та гадки обсідають голову? (М. Стельмах)
думки́ обсіда́ють / обсі́ли го́лову. — Сидів він [дервіш]… в глибокій жалобі,. .думки обсіли стару його голову (М. Коцюбинський)
думки́ та гадки́ взяли́. Вона [Катря] й сіла коло вербового кореня..; взяли її думки та гадки (Марко Вовчок)
Це знов обсіли мене дурні думки.. І що мені робити з ними, навіщо вони мені?.. (М. Коцюбинський)
Взагалі всякі думки брали.. Про Марусяка нема чого й говорити: в нім наживала собі… страшного ворога (Г. Хоткевич)

ли́пнути, як (мов, ні́би і т.ін.) [той] реп'я́х до кого і без додатка, жарт.

Набридливо виявляти свою приязнь, нав'язувати кому-небудь своє товариство; чіплятися до когось. Приклади

— Знаєш, Альберт, не липни до мене, як реп'ях. Що ти від мене хочеш? (П. Автомонов)
[Павло:] Друга б, здається, бачивши, що я від неї, і собі б від мене, і чудово б було; так ні, липне, як той реп'ях! (І. Кропивницький)

мовчи́ та диш, жарт.

Уживається як порада кому-небудь вести себе спокійно, нічим не виявляти себе; тихо. Приклади

цить та диш. Є ситуація, коли краще тінню усмішки прикритись, прикусити язика, або, як дехто каже з камишанських: цить та диш (О. Гончар)
Пішла між рибами про неї [Щуку] всюди слава, Сміються всі, карасики найбільш: Догралася! Тепер мовчи та диш, Безхвостая проява! (Л. Глібов)
— Ні, козаче, викинь із голови, щоб відсіля втекти. Мовчи та диш, а то щоб й тебе на локшину не покришили (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Викинь лиш дур з голови; удар лихом об землю,— мовчи та диш! (І. Котляревський)

не з того́ кінця́, зі сл. брати, почина́ти і т.ін.

Не так, як слід, як потрібно. Приклади

— Ти думаєш, син Стадницького буде кращим від батька? Не з того кінця, хлопче, берешся, не з того.— З якого не берусь, а панові уже не жити (М. Стельмах)
[Дудар:] Не з того кінця береш. Не розумієш української культури. [Книш:] Я? Не розумію? [Дудар:] Ані в зуб (І. Микитенко)

як (мов, ні́би і т.ін.) [той] слима́к, зі сл. лі́зти, повзти і т.ін., фам.

Дуже повільно. Приклади

Ах, мій Боже! лізе, як той слимак! — думала Софія, ведучи свою пані. Їй було сором (Леся Українка)

[та] що там.

Уживається для вираження переконаності в чому-небудь; безсумнівно, дійсно. Приклади

[Олімпіада Іванівна:] Ну, та що там, перед вами я можу говорити щиро, ви все одно, що родич (Леся Українка)

Не варто звертати увагу. Приклади

Лихий поніс його туди, до тих божевільців… А тут ще сон такий, наче віщує щось… Погано… Е, що там, врешті, сон — дурниця (М. Коцюбинський)

[І] СКРУТИ́ЛОСЯ І [та] змоло́лося.

кому. Дісталося кому-небудь за якусь провину. Приклади

— Петре! — кажу я, — гляди лишень, щоби тобі не скрутилось та не змололось за цю кукурудзу (І. Нечуй-Левицький)

Швидко сталося, відбулося що-небудь. Приклади

— Надто поспішно все вирішуєте, от де заковика. За одну мить і скрутилося і змололося (В. Собко)

добува́ти (здобува́ти) / добу́ти (здобу́ти) кро́в'ю [та кістка́ми] що.

Досягати чого-небудь, докладаючи великих зусиль, ціною великих жертв. Приклади

здобу́тий кро́в'ю. — Ви думаєте, що буде ще колись війна? — запитала, хмурячись, Ясногорська.— Я цього не хотів би… Але наш досвід, здобутий кров'ю, варто зберегти (О. Гончар)
— Хто ж її [землю] їм наділяв, як вони своєю кров'ю та кістками її добували? — злюче увернув Пищимуха (Панас Мирний)
Потомки козачі копалися в сирій землі, понівечені.., якісь каліки, а не люди, без пам'яті про бувальщину дідів своїх, котрі добували кров'ю.. славу та волю (Панас Мирний)

Завоювати у боротьбі. Приклади

— Що діди та батьки кров'ю здобули, те нерушиме (М. Коцюбинський)

кро́в'ю й (та) по́том, зі сл. здобува́ти, заробля́ти і т.ін.

Важкими зусиллями, непосильною працею; тяжко. Приклади

[Тірца:] Чи се ж не та земля, що здобували для нас батьки своєю крів'ю [кров'ю] й потом? (Леся Українка)
[Кіндрат Антонович:] То цебто я мушу віддати те, що кров'ю та потом увесь вік здобував? (М. Кропивницький)

цур тобі́ (йому́, їй, їм, вам) [[та (і)] пек тобі́ (йому́, їм, їй, вам)].

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Приклади

Цур тобі, пек тобі, як запишався, що в новую свитку прибрався! (Укр. присл.)
— Недостойні мужики, щоб над ними голови стільки ламали. Не розуміє свого інтересу — цур йому пек (М. Хвильовий)
Та цур їм [панам]! Шкода на них часу й паперу (М. Коцюбинський)
— Цур вам! — підхопився Петру.— Що це ви таке верзете, чоловіче? Отямтеся! (М. Чабанівський)
цур та (і) пек. Коли ж побачила завтра Хведька, та ще з чужого села, то вже Стецькові цур і пек (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Денис? Щось у старого звихнулося ще тоді… цур та пек згадувати (П. Козланюк)

і́ншим (не тим і т.ін.) ві́тром пові́яло.

Відчутно змінилися обставини, настрої, погляди і т.ін. Приклади

— А ви ж торік казали, що Заруба такий, як всі…— Всі казали, а тепер бачу, що не тим вітром повіяло (В. Кучер)
Всі [в Кухтиній сім'ї] повірили, що іншим вітром повіяло і що жде їх щось нове, цікаве, нечуване досі (А. Іщук)

вста́ти на лі́ву (не на ту) но́гу.

Бути роздратованим, у поганому настрої. Приклади

вста́ти лі́вою ного́ю. Макар Іванович Ліжко встав, мабуть, із ліжка лівою ногою, бо так йому сьогодні не по собі щось, усе його дратує, усе турбує (М. Коцюбинський)
— Проломилась хмара наді мною золотою чашею грози! Може, вранці десь на Чорногорі сонце встало з лівої ноги (Л. Костенко)
вста́ти з лі́вої ноги́. Сьогодні прокинувся [Федір Іполитович] пізно, по-недільному. Виспався на славу, встав начебто не з лівої ноги (Ю. Шовкопляс)
[Личак:] Е, Матвію, ти сьогодні, мабуть, не на ту ногу встав. Сидиш, насупився, розумієш, як віл перед обухом (Я. Мамонтов)
На обрії веселе сонце, в небі жодної хмаринки, але навколо якось непривітно, похмуро. То, мабуть, від того, що поліцаї сьогодні встали на ліву ногу (Ю. Збанацький)

відпра́витися на той світ.

Померти, загинути. Приклади

Від злиденного життя можна рано й на той світ відправитися.
Попав в ополонку, ледь на той світ не відправився (З газети)

молоди́й та зеле́ний, жарт.

Який не набув ще життєвого досвіду; недосвідчений, юний і т.ін. Приклади

[Горнов:] Ти скрізь бачиш одні квіточки та ясне сонечко. Сказано: молоде, зелене! (М. Кропивницький)
молоди́й [ще], зеле́ний. — Назару Івановичу ще рано таку відповідальність на себе брати, молодий ще, зелений (Ю. Збанацький)
Недавно заморозили найвищу нагороду…не послухав [Богдан] молоду та зелену головиху (В. Большак)
— Ви ж іще молодиця хоч куди! — Та вже ж! Молода та зелена! (Дніпрова Чайка)
Секретар зміряв його [Чіпку] з голови до ніг своїм мишачим поглядом, котрий, здавалось, казав: Ой, який же ти молодий та зелений! (Панас Мирний)

хоч [сядь та й (ти)] плач.

Уживається для вираження скрутного або безвихідного становища, відчаю, досади і т.ін. Приклади

[Федір:] Тепер з одною конячкою ніхто в супрягу не приймає — хоч сядь та й плач (І. Карпенко-Карий)
Поривається бігти Катря, а ноги мов самі прикипіли до землі. Ніяк не несуть, хоч плач (В. Кучер)
Знову… дощ. Хоч ти плач (В. Мисик)

три мішки́ греча́ної во́вни [і (та) всі непо́вні].

зі сл. наговори́ти, наказа́ти і т.ін., жарт. Багато зайвого, несерйозного, несуттєвого і т.ін.; небилиці. Приклади

аж сто мішкі́в тієї во́вни. Ввірвався, наговорив аж сто мішків тієї вовни… (В. Шевчук)
три мішки́ уся́чини. — Наговорили, набалакали вам три мішки усячини про мене? (М. Стельмах)
— Та не слухайте гемонську бабу! Вона вам наговорить три мішки гречаної вовни і всі неповні! — гримнув на жінку Іван Бондар (М. Стельмах)
Хай нічого путнього не сказано, хай наверзли вони один одному по три мішки гречаної вовни, то хіба ж Федір Іполитович не побадьорішав од цього? (Ю. Шовкопляс)
[Проня:] Що ви мене соромите? Що ви тут наказали, — три мішки гречаної вовни? (М. Старицький)
— Ну, годі вже мені пащекувати: наговорив гречаної я вовни аж три мішки… (М. Драй-Хмара)
— Оцей панич наговорить три мішки гречаної вовни! (І.Нечуй-Левицький)

зі сл. добро і под., зневажл. Зовсім небагато. Приклади

Багатства там — три мішки гречаної вовни (І. Микитенко)
три мішки́ греча́ної во́вни, та всі три тепе́р непо́вні. — Він же злидар. А в мене — всякого добра…— Ото-то… Три мішки гречаної вовни, та всі три тепер неповні (І. Микитенко)

за хвіст та на со́нце (на ві́тер) кого.

Викривати чиїсь непорядні, неправильні і т.ін. дії, вчинки так, щоб усім стало відомо. Приклади

— Заробиш у колгоспі сіна — матимеш молочко, не заробиш— хай тобі Бог дає… — Давно б так! — зірвалися в залі голоси. — Годі їм на чужій печі зади гріти. За хвіст та на вітер… (С. Добровольський)
Картопля в кагатах почала горіти, а силос, то, мабуть, уже й згорів. Хто кагатував? Колода. По закутках усі гудуть, от вона і його за хвіст та на сонце [в газету] (В. Кучер)

як (мов, ні́би і т.ін.) [той] горо́х при доро́зі.

зі сл. сми́кати, ску́бти і т.ін. Без будь-якої поваги, причини; безцеремонно, нахабно тощо. Приклади

— Чого ти мов з гарячки заговорила? Чому я нещасний?! — Бо різна погань смикає тебе, мов горох при дорозі (М. Стельмах)

перев. зі сл. оди́н, сам і т.ін. Який не має батьків, дітей чи близьких родичів; одинокий. Приклади

як при шляху́ горо́х. От я так чисто сиротина, Росту, як при шляху горох: Без нені, без отця дитина (І. Котляревський)
Те, що вона там живе сама, як горох при дорозі, його, безумовно, аж ніяк не турбувало (Ю. Збанацький)
І зосталася одним одна, як горох при дорозі, як билина в полі (Панас Мирний)

зі сл. жи́ти, пожива́ти і т.ін. Погано, бідно, неспокійно тощо. Приклади

— Так і жили, Іване,— аби день до вечора. Як той горох при дорозі (Д. Бедзик)
[Старшина (до Пріськи):] Як поживаєш, серденько? [Пріська:] Як горох при дорозі (М. Кропивницький)
— Удвох живите? — Як видите [бачите]. Як горох при дорозі (Ю. Збанацький)
[Виборний:] Помагай-бі, Наталко! Як ся маєш, як поживаєш? [Наталка:] Живемо і маємося як горох при дорозі (І. Котляревський)

зі сл. бу́ти і под. У скрутному становищі, у важких умовах; нещасний, обездолений і т.ін. Приклади

У сучасні українській мові побутує фразеологічній зворот як горох при дорозі (при шляху). Його ми вживаємо у значенні. .беззахисним, обездоленим (Культура слова)
Колись він [Лев] скрізь страшив, тепер у верболозі, Як той горох, мовляли, при дорозі, Хіба не схоче хто, той тільки не вскубне (Л. Глібов)

хоч карти́ну малю́й з кого і без додатка.

Хтось дуже гарний, вродливий і т.ін. Приклади

Молодий. А гарний — хоч картину малюй (І. Сочивець)
Йому подобається і їхня [близнят] ніяковість, і їхня упертість, і молода сила, що проглядає навіть крізь незграбну одежу. Одягни їх по-людськи — і хоч картину малюй (М. Стельмах)
хоч іко́ну малю́й та в це́ркву не́си. От і почав свою скриню перебирати, і таким вийшов, хоч ікону малюй та в церкву неси (М. Стельмах)

[самі́ (ті́льки)] кістки́ та шкі́ра (шку́ра).

Дуже, надто худий. Приклади

Були вони [партизани] — сама шкіра та кості (О. Гончар)
одні́ ко́сті, шкі́рою обши́ті. — Та його ж вітром занесе аж у Сумську область. Одні ж кості, шкірою обшиті (Григорій Тютюнник)
[сама́] шку́ра (шкі́ра) та ко́сті. От назбиралися прохані гості, Бліді, намучені — шкура та кості (П. Грабовський)
З тим Павлом їй ще буде клопоту. Геть занехаяв себе, кістки самі та шкіра (Ю. Бедзик)
— Не здужають [підпанки]! Сухі, як хорти: самі кістки та шкура (З. Тулуб)

святи́й та бо́жий, ірон.

Удавано тихий та добрий; нещирий, лукавий. Приклади

святе́ та бо́же. Дарма, що темпераменту їй [Тетяні Ничипорівні] бракувало, замах на родинне — родинне! — життя її оскаженив. — Ах, подлянка! — скрикнула вона. — А перед людьми яке святе та боже! (І. Підмогильний)
Він переморгується із братом: морг — і знову хреститься… Ах ти ж, — думаю,— гад, он який ти святий та божий!.. (Григорій Тютюнник)
— Залічивши себе до бабів, Явдоха в свято або в неділю і за холодну воду не візьметься: така б то вона свята та божа (О. Кониський)

мета́ти громи́ і (та) бли́скавки на кого--що, проти кого--чого і без додатка.

Поглядом виражати гнів, обурення, незадоволення; сердито дивитися. Приклади

Як ворожбит, він блискавки метав І мав суворий аскетичний профіль (Б. Олійник)
мета́ти бли́скавки [з оче́й]. І, мечучи блискавки з очей, він гримнув на Сентара (М. Коцюбинський)
мета́ти громи́ з оче́й. Чув [Юра] у грудях силу, метав громи з очей, здіймав руки угору і закликав хмару (М. Коцюбинський)
Закидайло войовниче поблискував хворобливими оченятами, метав громи й блискавки (Ю. Збанацький)

Гнівно, роздратовано говорити про кого-, що-небудь, лаяти когось. Приклади

Чи варто було метати грім і блискавку проти… всього вчення про гормони рослин у цілому..?! (Вибр. праці М. Г. Холодного)
мета́ти грім і бли́скавку. Губернатор метав грім і блискавку. Таким обух ще не знав його (Я. Стецюк)
бли́скавки мета́ти. Він блискавки метав, Повчав мене сердито (В. Іванович)
Отець Хрисантій і досі метав громи та блискавки на клятвовідступника Поцілуйка (М. Стельмах)
І Панас Максимович знову почав метати громи й блискавки на непокірного сина… (В. Минко)
Преса метала громи і блискавки на недоварених студентів, що посміли зняти руку на громадський спокій (Колесник)

додава́ти / дода́ти со́лі (та пе́рцю).

Робити дотепнішим, гострішим, дошкульнішим, уїдливішим (про висловлювання). Приклади

додава́ти тако́го пе́рцю. Молодички аж з реготу падають, а самі то одна, то друга додадуть такого перцю, що замалим гори не регочуть (Г. Хоткевич)
Треба їх [байки] не тільки гаразденько вигладити, а деякі зовсім переробити, розмову в їх розширити, солі та перцю додати (Панас Мирний)

з роси́ та з води́ кому.

Уживається з урочистої нагоди як побажання удачі, щастя, благополуччя. Приклади

З роси та з води Вам, дорогий Володимире Кириловичу! Многая літа Вам і Вашій музі, і пам'ятайте сказане мить тому: слово працює (З газети)
Нехай же щастить нашому ювілярові! Нехай ніколи не цурається його творче натхнення! З роси йому та з води! (З газети)

з пу́чок [та з ру́чок].

Власною тяжкою працею. Приклади

Батько розгнівався: Я господарство теє з ручок та з пучок збирав, а ти будеш його руйнувати (С. Чорнобривець)
Ми хоч бідні, але чесні. Хоч живемо з пучок, проте і для нас є місце в церкві (М. Коцюбинський)
Із пучок та з ручок живе (М. Номис)

співа́ти (вести́) тіє́ї [ж (са́мої, своє́ї)].

Повторювати сказане кимсь раніше. Приклади

— А хто ж це, хлопці, є там у вас у Борисівці? — Є… Моя наречена… Зайшла мовчанка. Чи він справді, чи.. Ваньку валяє? — вела тієї ж самої Маскимова. . думка (І. Багряний)
— Мало знати [хлопці]. Серцем треба перевірити, — відповідала Катерина. — Глядіть, перевіряйте, — співала своєї Уляна. — Наше бабське діло таке: сьогодні краса, а завтра роса… (М. Олійник)
Одно затялося, каже, що не буде вкупі жити, а друге й собі тієї співає… (М. Коцюбинський)

не на тій козі́ під'їжджа́ти / під'їхати до кого.

Не знаходити належного, потрібного підходу до кого-небудь. Приклади

Хан винувато пошкріб за вухом.— Виховував [водія]. А от, виходить, не на тій козі під'їжджав до нього (В. Дарда)

на то́му (тім) сві́ті.

Померти. Приклади

Недавнечко ж синка поховав… Ех, це вже його шоста дитина на тім світі (А. Тесленко)
— Друга зустріч — Ванька Вороного.. Думав, уже давно на тому світі, так ні ж,— живе, стара гвардія!.. (В. Речмедін)

оста́нню соро́чку ски́нути і (та) відда́ти.

Поділитися з ким-небудь усім, що маєш. Приклади

оста́нню соро́чку відда́ти. — Я.. мужик, селянин,— ледве чутно пробурмотів полонений. — А батько твій окупантам.. останню сорочку віддає! (О. Довженко)
— Любить [жінка], щоб про неї сказали: Он як Андріїха-баба, так от богомільна… І як хто взнав уже оцю її примху, то знай тільки грай отакої, так вона й сорочку останню скине та віддасть (Г. Хоткевич)

був та загу́в (попли́в і т.ін.).

Десь подівся, пропав. Приклади

Одумався гуляка, вийшов з хати. Туди-сюди — було та загуло… Купець заметушивсь… Рятуйте! — став кричати (Л. Глібов)

Зник, не стало когось, чогось. Приклади

— Та в тебе і кишені чортма.— Еге! була та попливла… у штанях зосталась (З. Мороз)
— О, між ними [запорожцями] єсть добрі лицарі! — каже Сомко.— Скажи лучче, синку, були та загули. Перевелись тепер лицарі в Січі: зерно висіялось за війну, а в кашу осталась сама полова (П. Куліш)

Перестав жити. Приклади

Да, молодиця, був такий Гармаш. Був та загув. Поминай, як звали. Помер тиждень тому (А. Головко)

Не змогти здійснитися (про задум, мрію і т.ін.). Приклади

Була [в Заруби] мрія погуляти глибокими снігами, з рушничкою за плечима. Була та загула (В. Кучер)

Минув, пройшов. Приклади

— Що там старе згадувать! Було та спливло… (І. Рябокляч)
Та й хвацька ж то колись була Козацька мати [Січ]!.. Еге! була та поплила (П. Гулак-Артемовський)

ні се ні те.

Непевно, невизначено. Приклади

Балаш одказував старостам ні се, ні те (І. Нечуй-Левицький)

Що-небудь непевне, невиразне, непримітне. Приклади

— Сину! покинь читати оту книжку,— обізвалася стара,— це не божа книжка. Ет!.. Ні се, ні те! (І. Нечуй-Левицький)

Який нічим не виділяється, посередній (про людину). Приклади

— Не знаєш Юрка? Він же в нас ні се, ні те!.. Не вміє показати себе… (І. Рябокляч)

ли́хо та й го́ді.

Уживається для вираження досади, жалю, незадоволення тощо; погано, неприємно і т.ін. Приклади

Ніяк не розбере, що йому товкуєш [пояснюєш]. Лихо та й годі! (Г. Квітка-Основ'яненко)
Мені не спалося; лихо та й годі дожидатись було! (Марко Вовчок)

поверну́ти но́са в той (цей і т.ін.) бік.

Різко змінити попередні погляди, переконання і т.ін. Приклади

Одразу носи повернули в той бік. Взимку за Радянську владу розпиналися, а насправді, видно, тільки й ждали, доки ліси листям вкриються (О. Гончар)

оста́тися (лиши́тися і т.ін.) ні в сих, ні в тих.

Потрапити в незручне, неприємне і т.ін. становище. Приклади

А Гвинтовка оставсь тепер перед Шрамом ні в сих, ні в тих. Бачить, що вже Шрам розкусив його (П. Куліш)

не з тако́го ті́ста.

Особливий, зовсім інший. Приклади

Та що це? Куди він [Павло] її [Оленку] штовхає? Тікати з Ковалівки? О, ції Заруби не з такого тіста (В. Кучер)
не то́го ті́ста книш. Мій батько… не брехав і синові не звелів (Марко Вовчок)

по́ки суд та ді́ло.

Не чекаючи, не зважаючи на те, що колись настане, з'ясується і т.ін. Приклади

— Станичного якраз не було, і затриманих, поки суд та діло, зачинили у клуні (М. Олійник)
— Поки суд та діло, нам треба домогтися окремого клаптя землі для осідку війська [козацького] (С. Добровольський)
Поки суд та діло, давайте по чарці (М. Номис)

гри́зти / прогри́зти го́лову перев. кому, чию, несхв.

Докучати комусь якимись розмовами, вимагати що-небудь у когось і т.ін. Приклади

го́лову гри́зти та гри́зти. Палажка ж своє діло робила: за вгород Михайлові голову гризла та гризла (А. Тесленко)
— Я вже татові голову прогризла, щоб і дітям у школі молоко видавали. Без грошей (В. Кучер)
— Гетьман, не лізьте! — скрикне Марина.— Он мені всі голову прогризли вами (Панас Мирний)
— Щось дуже хмурий пан гетьман — тихо сказав Іскра Палієві. — Самота гризе йому стару голову,—. .відмовив Палій (Д. Мородовець)
Жінка було гризе йому голову і уранці і увечері (Г. Квітка-Основ'яненко)
Перші глави почну переписувать. Тепер хоч уже ніхто не гризтиме моєї голови! (Леся Українка)
Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз (М. Номис)
Почала баба дідові гризти голову: — Твоя дитина ледащо (Укр. казки)

з вогню́ (рідше із жа́ру) [та] в по́лум'я.

З однієї неприємності в іншу, ще гіршу. Приклади

Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився. Із жару в полум'я попав (І. Котляревський)
З вогню він потрапив у полум'я. Втікав з баржі, щоб не бути розстріляним у Ванні, і ось примандрував сам до цього проклятого Ванну (П. Загребельний)
— Ой, гляди! Коли б ти не попала з огню та в полум'я!.. (Панас Мирний)
— Випаде ж людині така доля — вічно стрибати з вогню та в полум'я. Правда, досі Андрієві щастило (Я. Стецюк)

як (мов, на́че, і т.ін.) [той] реп'я́х [до кожу́ха, до штані́в (у соба́чий хвіст і т.ін.)], зі сл. пристава́ти, чіпля́тися, ли́пнути і т.ін., жарт.

Настирливо, уїдливо, настійно. Приклади

мов реп'я́х кожу́ха. [Дід Семко:] Для тебе зняв би і сорочку з себе, Аби ото послухався. Так ні! Тримався місця, мов реп'ях кожуха (О. Підсуха)
— Ет, втомлено махнув рукою Терентій.— Вчепився в дурне слово, наче реп'ях у собачий хвіст (М. Стельмах)
От, думай собі причепився [Квасоля] як реп'ях дурноголовий (О. Донченко)
— Не кажи так, Федю… Який він мені жених? Чіпляється мов реп'ях, Доброго слова не слухав, а плюнути межи очі не насмію (С. Добровольський)
Пізніше, правда, вже не покрикував [інженер], зате чіплявся, як реп'ях до штанів (М. Ю. Тарновський)
Друга б, здається, бачивши, що я від неї, і собі б від мене, і чудово б було; так ні, липне, як той реп'ях (М. Кропивницький)
Гмиря аж скипів.— І чого ти до мене причепивсь як реп'ях! (А. Головко)
Роями цілими вони глотилися [товпилися] по селу, швендяли по полю, по хатах. До каждого [кожного] ґазди приставали мов реп'яхи до кожуха (І. Франко)

як стій та бач (диви́сь).

Зненацька, несподівано. Приклади

Наша Затиркевич-Карпинська, в хаті якої не було, звичайно, ніякого телефону, раз у раз говорила нам: Чого ж це ви приїхали отак як стій та дивись?.. Хоч би подзвонили були.. (М. Рильський)

Безпричинно, без видимих підстав. Приклади

— А чого ж він лаявся? — питає [Варку] Василенко.— Та чого ж… Як стій та бач — з дурної голови… (Ю. Збанацький)

як (мов, ні́би і т.ін.) [та] мара́.

Уживається для вираження неприязні до когось. Приклади

Дмитренко, як мара та, сидів над його [Чіпчиною] душею, чигав, як шуліка, коли Чіпка пристане на його раду (Панас Мирний)

Хто-небудь дуже брудний, неохайний і т.ін. Приклади

Після гри у футбол він був як мара.

не того́ ті́ста книш.

Не такий як хтось, не схожий на нього. Приклади

Знав я і таких, що в живії очі тобі бреше, як шовком шиє — хоч би моргнув, вражий син! Та Свирид Костомаха не того тіста книш (Марко Вовчок)

і (та й) край, з дієсл.

Більше нічого, і все. Приклади

Дід усе впевняв Гаїнку, а вона все не зважувалася. Якби це вона хвора була, то зараз би хильнула та й край,— і не думала б! (Б. Грінченко)
Тямущий, чортяка, а от не хоче вчитися. Казав йому, казав: як горохом об стіну. Ірже, як жеребець, та й край (В. Логвиненко)

як на те (те́є) вставне словоспол.

Ніби навмисно; недоречно. Приклади

Все, здається, близило [наближало] мене до щастя — і, як на те, треба ж спізнитись одним днем, щоб горювати всю жизнь [життя] (І. Котляревський)
До города дорога й недалека, Не забариться б перейти. Та як на те, така стояла спека, Що й місця не знайти (Л. Глібов)

Якраз, до речі. Приклади

Як на те, і день видався тихий, ясний та погожий; на небі — ні хмариночки (Панас Мирний)
Всі на мене залицялись І сватати стали; А у мене, як на теє, Й рушники вже ткались (Т. Шевченко)

що до то́го кому.

Кого-небудь зовсім не стосується щось, хто-небудь не має відношення до чогось. Приклади

[Орест:] Забудь ти сю нещасну розмову, що тобі до того! Я ж тебе люблю, як і перше (Леся Українка)
— Мені ще добре,— думав Семен.— А скільки ж то, Боже мій, бачив я таких, що в них іно скибочка того поля, а сім'я велика… А що мені до того?.. (М. Коцюбинський)

не на тако́го (то́го) напа́в (натра́пив, згруб.

нарва́вся). Хто-небудь не такий наївний, некмітливий, нерозумний і т.ін., як це здається. Приклади

— Сеньйор Помідор кинувся хапати порушника, та не на такого натрапив, щоб дався в руки (О. Гончар)
— Мовчить? — усміхнувся Сагайдак.— А ви хочете, щоб він одразу свої карти виклав на столі? Дзуськи! Не на такого нарвалися (В. Кучер)
[Гиря:] Ну, йди, доню, до нього… Та гляди лишень, щоб не обдурив!.. [Лизя:] Пхи! Ще що вигадаєте! Не на таку напав… (М. Куліш)

Життя коротке, та безмежна штука.

«Афоризми» грецького лікаря Гіппократа (460—377 до н. е.) починаються так: «Мистецтво настільки велике, що на оволодіння ним не вистачить життя». Цей вислів (латинською мовою — «Ars longa, vita brevis est») цитується переважно в перекладі І. Франка і вживається в сучасній мові для ствердження безсмертя кращих мистецьких творів:
Життя коротке, та безмежна штука
І незглибиме творче ремесло.
(І. Франко, Semper tiro) Приклади

Трохи довга наука… Так, довга, хоч, на жаль, сучасне життя наше коротке. Це знали й римляни: ars longa, vita brevis est. (M. Вороний, Пензлем і пером)

Іван Іванович та Іван Никифорович.

Герої «Повісті про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» (1834) M. Гоголя. Імена цих двох миргородських обивателів стали загальною назвою для людей, які через дрібницю зробилися непримиренними ворогами. Приклади

Та й що таке фарс? У Гоголя свиня приходить в суд, відшукує прошеніє (грамотна) і уничтожа діло!.. Це фарс. Але коли життя людське до того погане, що тільки свиня може розрішить спор Івана Івановича і Івана Никифоровича, то що його було зробить?.. (І. Тобілевич, Лист до М. Комарова, 7-ХІІ.1904 р.)

Не можна двічі увійти в ту саму річку.

Вислів належить грецькому філософу Геракліту з Ефеса (530—470 до н. е.). Платон розповідає у своєму творі «Кратіл»: Геракліт говорить, що все рухається й ніщо не стоїть на місці, і, уподібнюючи все існуюче течії річки, додає, що двічі в ту саму річку увійти неможливо». Приклади

Душа задивиться в туман
і марить обрисами літа.
Чи, може, це наснилось нам
купання в річці Геракліта?
(Л. Костенко, Марнували літечко, марнували…)

По той бік добра і зла.

Назва книжки (1886) німецького філософа Ф. Ніцше, який проповідував культ сильної особи, не зв'язаної приписами моралі, одержимої волею до влади «надлюдини».
У сучасній мові іноді цитується без зв'язку з первісним значенням, характеризуючи безсторонню, байдужу людину. Приклади

Це дяка за послугу. І нічого в цьому жахливого немає ні для мене, ні для тебе, ні для Костяшкіна, ані для кого, хто вміє розуміти, хто ступив по той бік добра й зла. (В. Винниченко, Хочу!)
Освячений, в солодкій муці я
Був по той бік добра і зла…
А наді мною Революція
В червоній заграві пливла.
(М. Вороний, Інфанта)

Хто бере — усе той тратить, хто дає — усе придбав.

Цитата з «Витязя в тигровій шкурі» грузинського поета Ш. Руставелі (ХІІ—ХІІІ ст.) у перекладі М. Бажана.
Вживається як поетична формула дружньої допомоги людям. Приклади

Ума й таланту вистачало,
А, як Шота колись прорік,
«Все, що зберіг ти — те пропало,
А що роздав — твоє навік!»
(С. Крижанівський, Роздавай!)
«Хто бере — усе той тратить, хто дає — усе придбав…»
Чи не він, поет, це слово для нащадків проказав?
І така його поема, ніби щедрості рукав,
Що широко розсипає сотні сот квіток і трав.
(М. Рильський, Шота Руставелі)

Хто не працює, той не їсть.

Вислів походить з Другого послання апостола Павла до солунян: «Коли ми були у вас, то заповідали вам: якщо хто не хоче працювати, той нехай і не їсть» (3, 10). Виражає осуд дармоїдів та нероб. Приклади

Ще мерз М. Могилянський у холодних коморах петроградського «Госиздата», розбираючи книжки та сумирно підкоряючись законові «Хто не працює — той не їсть», як він сам іронізував, а душа вже линула до Києва. (Н. Шумило, «Життя людське — храм, а не морг!»)

Хто сіє вітер, той збирає бурю.

Цитата з Книги пророка Осії, де йдеться про тих, що забули про свого Творця: «А що вітер вони засівають, то бурю пожнуть, — в них не буде й колосся, а зерно не видасть муки, коли ж видасть, чужі поковтають її» (8,7). Приклади

Не давати йому (Петрограду) хліба, солдатів, податків, брати самим усю владу в свої руки, а як треба буде зброєю боронити свого права, покликати українське військо з фронту, — хай відповідальність за бурю, за порушення фронту беруть на себе ті, що сіють вітер. (В. Винниченко, Відродження нації)
Співець юдейський: Сама посіяла між нами зваду, а хочеш мир зібрати? Пригадай: хто сіє вітер, той збирає бурю. (Леся Українка, На руїнах)

Що личить (дозволено) Юпітерові, те не личить (не дозволено) бику.

Латинський крилатий вислів, який виник у зв'язку з античним міфом про те, як верховний бог Юпітер (Зевс) в образі бика викрав прекрасну Європу — дочку фінікійського царя Агенора. Цитується також у латинській формі — «Quod licet Jovi, non licet bovi». Приклади

He тільки ж бо quod licet Jovi, non licet bovi, а й навпаки: що можна якому-небудь Поліщукові — непристойне те для Тичини. (С. Єфремов, Історія українського письменства)