МІЖ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

з оруд., рідше з род. в. Уживається на позначення просторового розташування предмета чи вияву дії посередині чого-небудь. Приклади

З Трубайлом Альта меж осокою Зійшлись, з'єднались, мов брат з сестрою. (Т. Шевченко)
Коли на широкій долині між гір Зібралась великая рада, Роберт тоді вийшов до люду. (Леся Українка)
Василь і сам не помітив, як закурів шлях від гопака й пил зазолотів між тинів через всю вуличку. (О. Довженко)
Марія вже сама. Могилка матері зазеленіла бур'яном поблизу залізниці між Краковом і Варшавою. (В. Бабляк)
Корова пильно подивилась на дівчину і важко зітхнула, а та її почухала між рогами. (М. Стельмах)
Вони пройшли .. завулок, поплетений зміїстими тінями, і цей прохід між домами враз виявився велетенським проваллям між стінами, щільними і безкінечними стінами. (О. Ульяненко)

із знах. в. Уживається на позначення місця, куди спрямована дія. Приклади

Вона покірно витягла руки поверх верети, а він склав їх на грудях, як у мерця. Потому засвітив свічку і застромив між пальці. (М. Коцюбинський)
А ще сих слів не сказав [Георгій], як злодій вдарив його кулаком межи очі. (В. Стефаник)
По садках залопотіли зенітки .. Бійці заметались .. В нестямі дерлися кудись між стрімке каміння і знову скочувались вниз. (О. Гончар)
Він звів би коміра плаща й неквапно рушив між вулиці, щоб не думати ні про що і нічого не вирішувати. (Валерій Шевчук)
Невже це вона писала багато років тому? ”Іду я та іду. Вже в такі бескеди зайшла межи гори...”. (О. Шугай)

з оруд., рідше з род. в. Уживається на позначення проміжку часу, протягом якого щось відбувається. Приклади

Можливо, що ся церков була та сама Климентова базиліка, в якій між роками 590–604 папа Григорій Великий говорив свої славні “Гомілії”. (І. Франко)
Всі згадані праці [“На віру”, “Ціпов'яз” та ін.] друкувалися межи 1893–1897 роками. (М. Коцюбинський)

Уживається при означенні явищ, подій і т. ін., у проміжок часу між якими що-небудь відбувається. Приклади

Між приступами кашлю він вигукував окремі фрази. (С. Чорнобривець)
Ярошу було зручно забігати до неї у перерві між лекціями, бо Руся жила недалеко від університету. (Ю. Винничук)
Між сеансів демонстрували рекламу. (з газ.)

з оруд. і знах. в. Уживається на позначення предметів, осіб, взаємозв'язаних між собою або таких, що вступають у взаємодію одне з одним. Приклади

Хлібороб був собі тихий, роботящий чоловік, дбайливий, обережний – знав уже він, як у світі жити має простий чоловік межи князі та сильники. (Марко Вовчок)
Між матір'ю і сином настав мир та лад. (Панас Мирний)
Густе віття перепліталось межи собою – і над тобою, мов баня зелена, кучерява. (М. Коцюбинський)
Високе небо незнайомого півдня, терпкий аромат близького поля діють на бійців, мов якийсь чарівний трунок: зникають денні сварки, вгамовуються пристрасті, всі стають ближчі між собою, відвертіші, мирніші, тихіші. (О. Гончар)
Почувши, куди хилить розмова між братами, він поза спинами мисливців розпутав двох найближчих скакунів і втік. (І. Білик)

з оруд. і род. в. Уживається на позначення осіб, предметів, явищ, які порівнюються, зіставляються між собою. Приклади

Для нього не було різниці між дійсністю й сном. Яка різниця, коли у сні так само бачиш, смієшся, страждаєш, переживаєш? (М. Коцюбинський)
– Цей день, найбільший межи днів, .. Сторінку щастя нам відкрив. (М. Рильський)
І хоча за паном отаманом стежила тільки одна людина, він і перед нею позував, не розуміючи грані між великим і смішним. (М. Стельмах)
Може, саме завдяки тим акварелям він прийшов до висновку про різку відмінність між характером мистецтва катакомб і помпейським стінописом. (П. Загребельний)
Виконавці ролей змінюються, випадкові “глядачі” щораз інші (про “відмінність” між глядачем та актором природного Театру можна писати тільки з використанням лапок). (Любко Дереш)

з оруд. і знах. в. Уживається на позначення якої-небудь групи предметів, осіб, явищ, між якими щось розподіляється. Приклади

Він усе думав, нащо то Бог так вчинив, що недобре розділив долю між людьми. (І. Нечуй-Левицький)
– Мало! А тоді буде більше, як поділите [поле] межи діти на грядочки? (М. Коцюбинський)
Зозуля відвернувся, .. потім зібрав від забитих патрони і зброю, і вони розділили їх між собою. (Григорій Тютюнник)
Король подякував панові де Тревілю й дозволив йому розподілити між мушкетерами чотириденні відпустки з умовою, щоб ніхто із щасливців .. не показувався в людних місцях. (Р. Терещенко, пер. з тв. А. Дюма)

з род., оруд., рідше знах. в. Уживається на позначення яких-небудь однорідних осіб, предметів, в оточенні яких перебуває предмет мовлення або відбувається яка-небудь дія; відповідає за знач. прийм. серед. Приклади

Умийся, серденько! Бо мати Он дивиться й не пізнає Межи дітьми дитя своє. (Т. Шевченко)
Він поважно ввійшов між селян і, попросивши їх, щоб троха розступилися і стали перед ним в півокрузі, піднятою рукою повітав їх. (І. Франко)
Гелена бере його за руку і веде межи ахейськими лавами за Скайську браму на поле. (Леся Українка)
“Йди, Катерино моя, межи люди, сповіщай їм – скоро вже, .. скоро свята земелька тільки самим мужикам дістанеться!”. (Б. Антоненко-Давидович)
Між підводами метушився Маковейчик. (О. Гончар)

Уживається при означенні осіб, предметів, до числа яких входить предмет мовлення. Приклади

Не дуже змінилася Босівка через п'ять років .. Кілька людей померло, – межи ними й Харитон з Уляною. (М. Коцюбинський)
На ослоні купка жінок: стара Карпенчиха, ще якісь. А між них, як між колоссям стиглим квітки, дівчата. В барвистих хустках, які в стрічках червоних. (А. Головко)
А як прийде та смерть і під музики шум нас засиплють землею глухою, між веселих людей, повні щастя і дум, будем жити ми в пісні з тобою. (В. Сосюра)
Дарка щиро втішилась, догледівши між студентами в буфеті і Зою Тимішеву. (Ірина Вільде)

МІЖ розм. МЕ́ЖИ́, заст. МЕЖ, прийм. Уживається з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з між, ме́жи́, меж виражають: