Розділ «Фразеологічний словник», або «Фразеологія», містить тлумачення найуживаніших 26 тис. фразеологізмів та крилатих слів. До багатьох із них зазначено походження.

Фразеологізми — стійкі (усталені) словосполучення, які сприймаються як єдине ціле і вживаються носіями певної мови в усталеному оформленні.

Семантична класифікація фразеологізмів

  1. Фразеологічні зрощення (ідіоми) — абсолютно неподільні, нерозкладні, немотивовані фразеологічні одиниці, у значенні яких немає ніякого зв'язку зі значенням їх компонентів. Наприклад: собаку з'їсти, дати драла, врізати дуба, взяти на цугундер, сон в руку, бити байдики, точити ляси, пиши пропало, чорта з два, збити з пантелику, ускочити в халепу.
  2. Фразеологічні єдності — семантично неподільні і цілісні, але в них семантика частково мотивована значенням слів, що становлять фразеологізм. Наприклад: зітерти на порох, прикусити язика, не нюхати пороху, кров з молоком, тримати камінь за пазухою, ні ладу ні складу, намилити голову, взятися за боки.
  3. Фразеологічні сполучення — звороти, в яких самостійне значення кожного слова е абсолютно чітким, але один із компонентів має зв'язане значення. Наприклад: брати участь, досада бере, розквасити ніс, зачепити почуття, зачепити гордість, зачепити інтереси. У кожному наведеному звороті всі слова мають своє значення, але одне зі слів реалізує таке значення, як правило, тільки в цьому звороті. Так, скажімо, слово розквасити реалізує значення "розбити до крові" лише зі словами ніс, обличчя та їх синонімами. Слово брати має значення "проймати" тільки у сполученнях зі словами досада, злість (не можна сказати радість бере, щастя бере тощо).
  4. Фразеологічні вирази — стійкі за складом і вживанням семантично подільні звороти, які складаються повністю зі слів із вільним значенням. Це, наприклад, прислів'я, приказки, афоризми відомих політиків, письменників, діячів науки й культури: перейти рубікон (Цезар), гроші не пахнуть (Веспасіан), вірую, бо це абсурд (Августин), блажен муж, що не йде на раду нечестивих (Біблія), добрими намірами вимощено пекло (С. Джонсон), крапля камінь точить (Овідій).

Походження фразеологізмів

  1. Народні звичаї та обряди: давати гарбуза, облизати макогона, пасти задніх, заварити кашу, як засватаний.
  2. Антична міфологія: дамоклів меч, гордіїв вузол, ахіллесова п'ята, сізіфова праця, троянський кінь, авгієві конюшні.
  3. Біблійне походження: око за око, альфа і омега, наріжний камінь, притча во язицех, вавилонське стовпотворіння, випити чашу до дна, камінь спотикання, земля обітована.
  4. Вірування та магічні дії: напускати ману, замовляти зуби, як рукою зняло, встати на ліву ногу, виносити сміття з хати.
  5. Фразеологізми, що пов’язані із професією, певним фахом або ремеслом: шитий білими нитками (з мови шевців), змотувати вудки (з мови рибалок), попасти в тон (з мови артистів), здавати позиції (з мови військових), гайки підкрутити (з мови ковалів), товкти воду в ступі (з мови пекарів), з іншої опери (з мови музикантів, співаків).
  6. Крилаті вислови як українських, так і світових письменників та поетів: останній з могікан (Фенімор Купер), а судді хто? (О. Грибоєдов), життя іде, і все без коректур (Л. Костенко).
  7. Ознаки та дії, пов'язані зі світом звірів і птахів: заяча душа, курям на сміх, птах високого польоту, показувати пазури, кіт наплакав, звити гніздо, розправляти крила.
  8. Усталені казкові звороти: за тридев'ять земель, по щучому велінню, тримати за хвіст жар-птицю.

Джерела

Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання.