ПРИТЧА ВО ЯЗИЦЕХ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох

при́тча во язи́цех чия, кого і без додатка, перев. зі сл. ста́ти, бу́ти, книжн.

Те (рідше той), про що (про кого) всі говорять; предмет розмов. Приклади

Притчею во язицех стала нестача різноманітних непродовольчих товарів (З газети)
Його соромливість стала вже притчею во язицех рідних, друзів, сусідів (З газети)
Зростає кількість протиправних дій.. Ну, а рекет став мало не притчею во язицех (З журналу)
У розпал веселощів дістає томик Гегеля, який уже став притчею во язицех терехівчан, примощується в кутку, читає (В. Дрозд)
Притчею во язицех був свого часу фразеологічний словник Дубровського (М. Рильський)
Довелось самому розкидати [добро].. І притчею во язицех стати Добрим людям (Т. Шевченко)

Притча во язицех.

Цитата з Біблії: «Зробив (Бог) нас притчею во язицех, предметом покивання головою для чужоземців» (Псалом 44,14). Вислів трапляється також у Второзаконні (28,37).
Значення вислову: предмет загального осуду й глузування; те, про що всі говорять. Приклади

Він стояв на дверях першого поверху, напнутий своєю вічною плащ-палаткою, якої ніколи не скидав відтоді, як одержав її зі складу. На КП серед офіцерів ця палатка давно вже стала притчею во язицех. Говорили, що Іван Антонович присягнув скинути її тільки після повної капітуляції ворога. (О. Гончар, Прапороносці)
Стане притчею в язиціх
Слово те: дурний, як Цап!
(І. Франко, Лис Микита)
Перше були ми те, що тепер московці: влада, першенство і сама назва Руси від нас до них перейшли. Але ми тепер у них яко притча во язиціх… (Історія Русів)

Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання

Дивіться також