Підтримати проєкт!

З — ФРАЗЕОЛОГІЯ

аж пі́на з ро́та (на губа́х) ска́че (лети́ть, виступа́є і т.ін.).

Дуже сильно, у великій мірі. Приклади
  • Кортіло.. Овксентових синів упіймати. Так кортіло, що аж піна на губах виступала (С. Ковалів)

пуска́ти / пусти́ти з душе́ю кого.

випуска́ти / ви́пустити з рук.

що. Втрачати що-небудь, не вміти скористатися чимсь. Приклади
  • — Невже оце мені й не їхати?.. Як! Щоб я випустив із рук таку оказію? (М. Коцюбинський)
  • — Що тоді діяв ваш батько? Невже таки так і випустив з рук своє добро? — спитав я (І. Нечуй-Левицький)
  • — Ми через свою недалекоглядність випускаємо з рук землю, випускаємо час і переходимо на прокисле чиновницьке життя і харчі (М. Стельмах)
кого. Відпускати кого-небудь, давати можливість піти від когось, залишити когось. Приклади
  • — Ти думаєш, як нас наздоженуть, дак я тебе живу випущу з рук? Чорта з два кому після мене дістанешся! (П. Куліш)
  • Фірма Поляк на Довгій вулиці дійсно була фірмою дуже оперативною. Вона не випускала з рук жодного покупця, поки його не задовольнить (Переклад С. Масляка)

ні з мі́сця.

кого і без додатка. Неможливо примусити, умовити кого-небудь робити щось. Приклади
  • — Упертий він, ні з місця його, тільки головою крутить і знай одне мимрить: ні та й ні (І. Цюпа)
Уживається як наказ не рухатись; стояти! Приклади
  • — Ні з місця, кажу,— крикнув чоловік (Панас Мирний)
  • — Ні з місця, гад! — кричить Рева (Григорій Тютюнник)
Щось лишається в тому ж стані, що й раніше; не посувається ніяк. Приклади
  • Одне слово, ще рік, як день, пролетів, а справа ні з місця (З газети)
  • Впряглися Лебідь, Рак і Щука Та й тягнуть воза хто куди. А віз — ні з місця, звісна штука, Даремні їхні всі труди (А. Гарматюк)
Нерухомий, переляканий і т.ін. Приклади
  • — Ліворуч! Праворуч! А вони [учні] ні з місця, стоять наче вкопані, а потім враз вибухають реготом (О. Гончар)
  • Стала [Оксана] як укопана, як приросла до землі, ні з місця (Г. Квітка-Основ'яненко)

зійти́ (зсли́зну́ти) / схо́дити з оче́й.

Перестати з'являтися де-небудь, перед кимсь; зникнути. Приклади
  • Вона була рада, що панночка десь зслизла з її очей (І. Нечуй-Левицький)
  • [Служебка:] Невже ти не подякуєш мені? Невже забудеш? [Лицар:] Ох, забути трудно… Скажу тобі по правді, не забуду і все віддам, аби зійшла з очей (Леся Українка)

поді́яти з собо́ю.

коло́тися з ли́хом.

Жити в нестатках, злидарювати, постійно стикатися з бідою. Приклади
  • Прийшлося [Оришці] нужду терпіти, прийшлося з лихом колотися (Панас Мирний)

гра з вогне́м.

Дуже необережні дії, вчинки без урахування можливих наслідків; ризик, небезпека. Приклади
  • Чим далі розгортаються події, тим яснішою стає картина.. — Це гра з вогнем (З газети)
  • Такі непродумані дії — це гра з вогнем (З газети)
  • Він вважає, що наші літературні забавки — це небезпечне хлоп'яцтво, гра з вогнем, і така гра до добра не доведе (О. Гончар)

не з полохли́вих (полохки́х).

Сміливий, небоязкий. Приклади
  • — Не з полохких я, пане мій, Ниць чолом не хилюсь… (П. Грабовський)
  • Парубок був не з полохливих.— Та що це таке.. Бить будете мене? — сміливо казав він (С. Васильченко)

спада́ти / спа́сти з ті́ла (в ті́лі, на ті́лі).

уда́рити з копи́та.

як (мов, на́че і т.ін.) з во́ску ви́ліплений.

Надзвичайно блідий (про обличчя). Приклади
  • Вони [солдати почесної варти] байдуже поглядали на виссане мукою, наче з воску виліплене обличчя, на міцно склеплені повіки, за якими не було уже нічого живого: тільки холод і тлін (А. Дімаров)

з пе́рших рук.

Безпосередньо від кого-небудь. Приклади
  • Там, де є цікавий досвід, найцінніше одержати його з перших рук (З газети)
  • Очевидно, Оберлендер щось пронюхав, хоче одержати інформацію з перших рук (М. Далекий)

кров з молоко́м.

Здоровий, рожевовидий, рум'яний (про людину та її обличчя). Приклади
  • — Якраз мені одна підвернулась.., продавцем у крамниці працювала, кров з молоком (Ю. Збанацький)
  • Гриць… був хлопець незвичайної вроди, кров з молоком (І. Франко)

душа́ проща́ється (розлуча́ється) / Попроща́лася (розлучи́лася) З ті́лом.

Хто-небудь помирає. Приклади
  • Панський сторож… тяжко дише.. Ось розкриває очі… То ними світить докора? Чи посилає прокльони?.. Ні, то душа прощається з тілом (Панас Мирний)

з (із) розго́ну.

На повній швидкості. Приклади
  • Матруньо дубонів маленькими ніжками прямо до отвору в плоті. Пес за ним. Матруньо спотикнувся й впав, а пес із розгону перескочив його (Л. Мартович)
  • Здається, за якийсь кілометр дорога скінчиться, ось-ось машини з розгону налетять одна за одною на скелю і розсиплються вщент (О. Гончар)
  • Вовк лежав і чигав. Теля надбігло та з розгону скочило на вовка (М. Коцюбинський)
Щосили. Приклади
  • — Ой мамочко! — ожила Христина, метнулась до скрині, з розгону підвела важке віко, перегнулася, вихопила з прискринька тоненький разочок намиста (М. Стельмах)
  • Він почоломкався з Климом, високо піднявши долоню і плеснувши нею з розгону по Климовій долоні (І. Нечуй-Левицький)
зі сл. зупини́тися. Раптово, різко. Приклади
  • Спинилися [два хлопчики] з розгону на горі (М. Бажан)
  • Мар'ян уже наближався до лісу.. Перед ним з розгону зупинилися сани (М. Стельмах)

з руки́.

кому. Неважкий, нескладний, під силу кому-небудь. Приклади
  • Широкі плечі та стан стрункий, Та усмішка білозуба. Такому справи усі з руки, Робота найважча люба (М. Петренко)
кому. Зручно, доцільно, неважко. Приклади
  • — Я Вам, Богдане, і змелю, і привезу. Це мені з руки, — сказав Саливон. — Ідіть собі в село (М. Стельмах)
  • На пляжі дикий кемпінг Виник нині — Пливеш як не в мазуті, То в бензині, Тож запалити море Всім з руки… І відібрав [Баклан] в Синиці Сірники (А. Крижанівський)
чиєї. Від кого-небудь, з боку чогось. Приклади
  • [Годвінсон:] Коли його безчельний [безсоромний], ниций вчинок не знайде осуду з руки громади, то я прийму собі се на ознаку, що час мені шукать деінде місця, де б голову тружденну прихилити (Леся Українка)

хоч з гарма́ти (гарма́т) стріля́й (гати́).

збива́ти / зби́ти з ро́зуму (глу́зду) кого.

Зваблювати, спокушати, підштовхувати на нерозумні дії. Приклади
  • [Наталя:] То спитайте його: чи я йому що роблю? [Шкандибиха:] Буде й того… Обпоїла чимсь, з глузду збила, та ще мало? (Панас Мирний)
  • Хто ж, як не він, отой дука прославлений, Сю сироту загубив? Хто, як не він, стиду, честі позбавлений, дівчину з розуму збив? (П. Грабовський)

збива́ти / зби́ти з шля́ху́ (доро́ги і т.ін.) кого.

Впливаючи якимсь чином, змушувати кого-небудь відходити від власних переконань, намірів. Приклади
  • Людину, котра вірить у правоту своєї справи, збити з обраного шляху неможливо (З журналу)

біси́тися з жи́ру, зневажл.

Вередувати, живучи в багатстві, в розкошах. Приклади
  • Один біситься з жиру, а другий риється по смітниках за кухонними покидьками (Ірина Вільде)

обмі́рювати (обміря́ти) / обмі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що.

діста́лося пе́рцю з ква́сом кому.

Хто-небудь зазнав багато горя, страждань, перебував у скрутному становищі. Приклади
  • — Я, Юхим Петрович Басов, на германській був війні. Ну, і звісно, перцю з квасом Там дісталося мені… (В. Бичко)

душа́ виліта́є (відліта́є, тіка́є і т.ін.) / ви́летіла (відлеті́ла, втекла́ і т.ін.) з ті́ла чия і без додатка.

Хто-небудь помирає, гине. Приклади
  • добра́ душа́ відлеті́ла в не́бо чия. Почувши близьку смерть, [Балабан] тихо промовив: — Здається мені, пани-браття, помираю славною смертю.. Відлетіла в небо добра Балабанова душа (О. Довженко)
  • душа́ ма́ло не втекла́ з ті́ла. Правда, дав [Маланці] панич Льольо два злоти, та один бабі Мар'яні оддала, бо як схопила колька, то мало душа не втекла з тіла (М. Коцюбинський)
  • Всяк думав, що зробила ця безздоровна. . дівчина людям, що вони збираються її катувати, її, котрій не достає злегка похлинутися.., щоб душа вилетіла з тіла (Панас Мирний)
  • Вслід [Низ] стрілу пускає І просто Тагові в висок; Душа із тіла вилітає, На жовтий пада труп пісок (І. Котляревський)
Хто-небудь помер. Приклади
  • душа́ поки́нула кого. Увійшов Дорофтей і став коло порога.— Що, покинула душа вашого Микиту! — Ой, покинула! (Казки Буковини)

з шкі́рою не відірва́ти (не віді́рвеш) від чого, зі сл. прили́пнути, приста́ти і т.ін.

Дуже міцно. Приклади
  • І не занадто вже тлустий [управитель] Гервасій Салоган, тільки темні щоки трохи розпухли внизу, а от противне прізвисько шевською смолою влипло в нього — з шкірою не відірвати (М. Стельмах)

би́тися з нуждо́ю.

Переборювати нестатки, злидні. Приклади
  • Є ж на світі невезучі люди, яким не в чому не таланить. Отаким був і Тодір Гранчак. Все своє життя він бився з нуждою, все життя стягався на худобу (М. Стельмах)
  • Ану лиш гляньмо в село зо мною; З нуждою люди б'ються страшною (П. Грабовський)

упірну́ти з голово́ю в що.

жуки́ У голові́ у кого.

Хтось не дуже розумний, недоумковатий або неадекватно сприймає дійсність. Приклади
  • з жуко́м у голові́ хто. Та вони всі вчені з жуком у голові, робота ж клята — думай і думай, от і морочиться в голові (В. Підмогильний)
  • Нехай дурні собі пустують: У них, видно, жуки у голові (Л. Глібов)

як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь з душі́ одкоти́в (зняв і т.ін.), перев. чиєї.

Хтось допоміг кому-небудь у неприємному, скрутному і т.ін. становищі, врятував від чогось небажаного. Приклади
  • [Солдат:] Це ж виходить, що вдруге на світ народився і тепер тільки сонце побачив ясне! Ніби камінь з душі одкотили ці люди (О. Левада)

таки́х уде́нь з вогне́м (та ще зі сві́тлом, при со́нці і т.ін.) пошука́ти, жарт.

ви́рвати з па́зурів кого, чого, чиїх.

Врятувати, звільнити кого-небудь від когось, чогось. Приклади
  • Лопухом я буду, а не комсомольцем, коли не вирву Фаю з пазурів секти! (П. Автомонов)
  • А Цюпа тоді висловився, що комісар частини, можлива справа, їде просити підмоги, щоб вирвати своїх із пазурів фашистів (Ю. Яновський)

дава́ти (задава́ти) / да́ти (зада́ти) пе́рцю кому і без додатка.

Дуже лаяти, сварити кого-небудь, дошкуляти критикою комусь. Приклади
  • — І йому [Шаповалові], й Денису Панасовичу я давав перцю, незважаючи ні на ордени, ні на роки! (П. Автомонов)
  • — Вишкварив оце листа додому, щоб костюм пошили.. Дав їм такого перцю, що, може, й розсердяться… (С. Олійник)
рідше, жарт. Завдавати клопоту, прикрощів, дошкуляти кому-небудь. Приклади
  • зада́ти пе́рцю з ма́ком. — Тепер він [хлопчик] нам задасть перцю з маком! — сміялася Юлія Цезарівна.— Горластий! (П. Дорошко)
  • Нехай би де у дистанції так розташувались, дали б їм зараз перцю, хоч би й що: зараз би потаскали у поліцію та затасували б у холодну (Г. Квітка-Основ'яненко)
Розправлятися з ким-небудь, бити, громити когось. Приклади
  • [Голос:] Ганяй їх! Бий їх! От такого перцю дали (І. Нечуй-Левицький)
  • — Далі,— знизав плечима сержант,— далі взагалі нічого особливого не було. Дали їм [фашистам] перцю, танки майже всі спалили, тільки двом вдалося втекти… (В. Собко)

з півсло́ва, зі сл. розумі́ти і под.

Зразу, без довгих пояснень. Приклади
  • З ним легко говорити, і він завжди з півслова розуміє (Н. Рибак)
  • І зав'язалась та переривчаста розмова, коли розумієш одне одного з півслова (М. Стельмах)

з ґе́дзиком, ірон.

Капризний, неврівноважений, непостійний і т.ін. Приклади
  • — То от я вам і скажу: що й ви, добродію… Теє-то, як його… З ґедзиком! З душком — значить! — крикнув… становий (Панас Мирний)

як (мов, на́че і т.ін.) грім з (се́ред) я́сно́го ( рідко чи́стого) не́ба.

2.Несподіваний, раптовий і т.ін. Приклади
  • Ватрич пішов працювати в цех, де… довелося справу мати з людьми. Дуже швидко виявилося, що з ними порозумітися бригадир не вміє. Це відкриття було, мов грім з ясного неба (З газети)
Несподівано, раптово, зненацька і т.ін. Приклади
  • Розкриття тієї змови було для Толстого.. громом серед ясного неба (В. Канівець)
  • гро́мом із (се́ред┌120527) я́сно́го не́ба. А якщо для Докії почуте прозвучить громом із ясного неба (Ю. Збанацький)
  • на́че грім з я́сно́го не́ба впав. Що ти говориш, любко моя мила? Се наче грім з ясного неба впав! Чи я тебе не щиро покохав? (Леся Українка)
  • як грім з не́ба. — Жили ми з одинокою матір'ю, і ось на саму кутю, як грім з неба,— прийшли й забрали [поліцаї] (Ю. Збанацький)
  • Фарбувальники не люблять критики! Ці слова… прозвучали, мов грім серед чистого неба (М. Томчаній)
  • — Пробачте, — наче грім з ясного неба ударив над Павловою головою: нечутно по килимі підійшла Людмила. — Я вас заставила ждати (А. Головко)
  • Мов грім серед ясного неба, шмагонули наш слух його слова (Ю. Збанацький)
  • Спомин про обіцяну телицю того вечора вдарив, як грім із ясного неба (Є. Гуцало)
  • — Ми, тату,.. летимо.— Було це як грім серед ясного неба. Проте батько й виду не показав (О. Гончар)
  • Однак новина впала, як грім з ясного неба (М. Коцюбинський)
  • Замфіра, наче грім з ясного неба, вразила ця звістка (М. Коцюбинський)

від ро́ду до ро́ду.

Завжди, від покоління до покоління, постійно. Приклади
  • з ро́ду в рід. Слухайте і розкажіть про цю дружбу, хто живий зостанеться, дітям і онукам, — долітали слова Тараса — Хай перейде її слава з роду в рід (О. Довженко)
  • В глибині між вербицями дім [Рильського]. Нині вірші народилися в нім. Ті, що будуть від роду до роду Йти по збуджених душах народу (П. Воронько)

пори́нути (пірну́ти) / порина́ти (пірна́ти) з голово́ю в що.

як (мов, ні́би і т.ін.) з ка́меня ви́битий.

Нерухомий. Приклади
  • За другою огорожею, з комендантського будинку, виходить на подвір'я один унтер. Але ми не хочемо зараз бачити його, не помічаємо і стоїмо мов з каменя вибиті (В. Козаченко)
Дуже гарний (про людину). Приклади
  • В її уяві встає як з каменя вибита постать її Максима (З журналу)

як (мов, на́че і т.ін.) з кни́жки чита́ти (вичи́тувати), зі сл. розка́зувати і под.

Без запинки, дуже чітко. Приклади
  • — А казок яких він уміє розказувати.. Чи страшної, чи смішної, — як з книжки читає (Панас Мирний)
  • О. [отець] Гервасій був чоловік з головою! Як розкаже було що з давнини, то наче з книжки вичитує, аж зітхнеш, слухаючи (А. Свидницький)

ви́ходець з то́го сві́ту.

Мрець. Приклади
  • — Ах, це ти… здається — Нечипорук? — флегматично каже поручик, пересвідчившись, що перед ним, наче виходець з того світу, стоїть солдат з роти, яка от вже двадцять годин лежить покрита вогнем (М. Стельмах)
  • Вибрав я хороше місце, Досхочу міг надивитись На непевную забаву Виходців із того світу (Леся Українка)
Людина, яка має дуже виснажений, хворобливий вигляд. Приклади
  • То не мати, то не жива людина, то — виходець з того світу (Панас Мирний)

прокоти́ти (проката́ти) на ворони́х (з вітерце́м) кого.

як (мов, ні́би і т.ін.) з мо́сту впа́сти.

Зникнути безслідно; пропасти. Приклади
  • Оце пропав — як з мосту впав (Укр. присл.)

підніма́тися (підійма́тися, підво́дитися і т.ін.) / підня́тися (підійня́тися, підвести́ся і т.ін.) з руї́н (з по́пелу, із зга́рищ і т.ін.).

своя́к з лі́вої щоки́, ірон.

як (мов, ні́би і т.ін.) з гу́ски (з гу́ся) вода́ з кого.

Хто-небудь зовсім не реагує на щось; ніщо не впливає, не діє на когось. Приклади
  • як з гусака́ вода́. Я пильно придивлявся до нього [Гризоти] тоді на бюро.. Сидить собі, а з нього як з гусака вода… Не буде з нього толку, не буде (В. Речмедін)
  • — Ох, і свиня ж ти! — не стримавсь Петро. Віктор нітрохи не образивсь, йому це як з гуся вода (А. Головко)
  • — Скільки не критикують того начальника робпостачу, а з нього мов з гуски вода, — каже Василина (О. Гончар)
  • — Траплялось, що одна [жінка] вдряпне, друга забере трохи глибше, третя ніби за живе зашморгне, то все те як з гуски вода (Марко Вовчок)

вила́зити (виліза́ти) / ви́лізти з дра́нтя.

Почати гарно одягатися. Приклади
  • І потроху-потроху коваленківська молодь стала вилазити з дрантя: дівки ясніли на свята такими хустками барвистими, що очі вбирали, а парубота одягала нові картузи і взувала хромові чоботи (А. Дімаров)

ві́тер у голові́ [гра́є (ві́є, сви́ще, посви́стує і т.ін.)] у кого, чиїй.

Хто-небудь легковажний, несерйозний. Приклади
  • Ні, такі діти не беруть близько до серця її турбот про рідне гніздо. Одне мале, а друге молоде, ще вітер посвистує в їхніх головах (М. Стельмах)
  • — Ти добре на комсомольських зборах прочесала жевжиків,— озвалася Майя.— Влучно сказала — жевжики! Це такі, у кого в голові вітер віє! (А. Хижняк)
без додатка. Легковажний, несерйозний. Приклади
  • з вітерце́м у голові́. — Така жінка може дуже подобатися. Ви рвійна, рішуча, примхлива, з завихреннями. — З вітерцем у голові? — Ні… ексцентрична (Ю. Мушкетик)
  • — Вітру у тебе в голові багато, — казала Ганна Сильвестрівна (І. Сенченко)
  • — Ти ж у мене виріс під стелі, а в голові ще вітер віє (Ю. Збанацький)
  • бага́то ві́тру [в голові́]. Видно вухатого, що в його вітру багато (Укр. присл.)
  • Так що же це він? Хизувався, як хлоп'як? А чи ще вітер у голові грає, і він просто вигадує? (В. Козаченко)
  • А парубки тії — сказано, вітер в голові, молодії — вибрали десь музики і повели молодих по селу (Марко Вовчок)

співа́ти з чужо́го го́лосу.

Не маючи власної думки, сліпо повторювати чуже; діяти за чужими настановами. Приклади
  • співа́ти з го́лосу чийого. Отаман Лизогуб наморщив чоло, заклав руку за борт френча.— З чийого ви голосу співаєте, пане сотник? Щось мені й Тур таке торочив (П. Панч)
  • горла́ти з чужо́го го́лосу. До нього вчепився такий самий молодий, кругловидий солдат-гайдамака. Горлає з чужого голосу (О. Довженко)
  • — Ви співаєте з чужого голосу, мій недосвідчений друже, — недбало кинув розпорядник (А. Крижанівський)

як (мов і т.ін.) з бо́чки.

зі сл. густи́ і т.ін. Дуже гучно, голосно, сильно. Приклади
  • Інокеша гоготить, як з духової бочки, дихає грозою: — Прокляв тебе єси в зачатії, — реве він, і з його грудей рветься невгамовна бичача сила (Григорій Тютюнник)
  • Вже на десятому ході Груба гукнув, як з бочки: — Мат! (П. Панч)
  • як з поро́жньої (духово́ї┌33267) бо́чки. — Добридень, отче Харитоне! — гукнув з воза веселий Млинковський таким здоровим та хрипким басом, як з порожньої бочки (І. Нечуй-Левицький)
  • — Чи правду я кажу, чи ні? — Святу правду, пане гетьмане? Святу правду! — загули кругом запорожці як із бочки (П. Куліш)
зі сл. ли́ти і под. Дуже сильно (про дощ). Приклади
  • Дощ ллє як з бочки, мабуть, десь Бог чопок загубив та й нічим заткнуть (Укр. присл. та прик.)
  • Бурхнуло з неба мов із бочки, Що промочило до сорочки (І. Котляревський)

ви́тягти (ви́тягнути) / витяга́ти (витя́гувати) з боло́та (з багна́, з калю́жі, з грязю́ки і т.ін.) кого.

Допомогти кому-небудь позбутися непристойного товариства, середовища, вийти з-під його впливу. Приклади
  • Щаслива і я. І горда. Адже це я тебе відвоювала в тієї нечисті, адже це я витягла тебе з того бруду, в якому ти погрузав (В. Речмедін)
Допомогти кому-небудь вийти з принизливого становища чи позбутися злиднів. Приклади
  • Так ось знайте, що. . я отим самим лібералізмом витягнув Горецького з болота (М. Ю. Тарновський)
  • — Я, дурна, жалувала, що нею всі нехтували,— так їй і треба було, пройдисвітці! Я ж її за вуха з грязі витягла, в люди вивела! (Леся Українка)
  • Не заприміть її Олександра, може б, вона і досі у своїх дрантях завита ходила. Він витяг її з калюжі! (Панас Мирний)

з рука́ми й (з) нога́ми, зі сл. забра́ти і под.

Охоче, з великим бажанням, задоволенням. Приклади
  • А в Ходаках з університетською освітою він не пропаде, і просто вчителювати можна, з руками, з ногами заберуть, бо на селах не так багато педагогів з університетськими дипломами (К. Басенко)

мов соба́ка, який зірва́вся з це́пу, зі сл. раді́ти.

Дуже, нестримно. Приклади
  • Я вигукував на мітингах загальні фрази і радів, мов собака, який зірвався з цепу, щиро вірячи, що вже всі люди брати (О. Довженко)

скида́ти / ски́нути [з се́бе] ма́ску.

стро́їти з се́бе кого.

випада́ти / ви́пасти з по́ля зо́ру.

Залишатися непобаченим. Приклади
  • — Ну, Леоніде Павловичу,— кокетуючи, ніби зніяковів Діденко і навіть опустив голову, але так, що Людмила не випала з поля зору.— Яке це має значення! (А. Головко)

[як] з молото́чка, жарт.

Новий або оновлений, чистий, гарний і т.ін. ( перев. про взуття). Приклади
  • Черевички як з молоточка.

не схо́дити з ума́ ́кому і без додатка.

пропада́ти (пропа́сти) з оче́й.

всмо́ктувати (всиса́ти, вбира́ти в се́бе і т.ін.,) / всмокта́ти (ввісса́ти, ввібра́ти в се́бе і т.ін.) з молоко́м ма́тері що.

Засвоювати щось з дитинства. Приклади
  • вбира́ти в се́бе з молоко́м ма́тері. Вірність Батьківщині. Її ми всотуємо, вбираємо в себе з молоком матері. Змалечку дихаємо цим високим словом вірність (З газети)
  • Цілком природно звучать пісні сина коваля [І. Франка], який зріс серед сільської бідноти і з молоком матері всмоктав красу народного слова, народної мелодії (М. Рильський)
  • Більшість їх [дівчат] вийшла з родин убогих, із таких, де кожне ще з молоком матері всисає потребу праці для шматка хліба (М. Коцюбинський)

ви́летіло з ро́та у кого, кому, несхв.

Хто-небудь сказав щось, не подумавши. Приклади
  • — А матушка їхні передавали здалеку поклін вам, матушко. Не знаю, як це вилетіло мені з рота. Може, я подумав, що слід би таки передати поклін (І. Микитенко)

зійти́ з рі́вної (прямо́ї) доро́ги.

Відхилитися від правильного напрямку в поведінці, діяльності, поглядах і т.ін. Приклади
  • Він уболівав тепер за своїх, ковалівських, щоб не дати їм знову зійти з рівної дороги (В. Кучер)

[аж] за бо́ки хапа́тися / Схопи́тися [від (з) ре́готу].

Дуже сміятися; реготати. Приклади
  • Він хотів збудити Соломію, але лиш глянув на неї, як схопився за боки від шаленого реготу (М. Коцюбинський)
  • Якось зустрів він п'яного фельдфебеля Лаптєва з унтером Злинцевим… Підібравши на дорозі вуглик, Шевченко намалював їх на білій стіні найближчої хати такими схожими, що люди, проходячи вулицею, хапалися за боки з реготу (З. Тулуб)
  • Владкове оповідання… від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Франко)

з лихво́ю.

Сповна, сторицею і т.ін. Приклади
  • Безумовно, зрошення потребує додаткових затрат, але вони з лихвою окупаються врожаями (З журналу)
  • Довелося спостерігати такі драматичні й жорстокі події, яких з лихвою вистачило б на життя (З газети)
  • Він добре знав, що йти бригаді ще дуже далеко, але ці витрачені на купання двадцять хвилин з лихвою окупляться вночі, коли доведеться йти (В. Собко)
  • Заплатять [гітлерівці] з лихвою по грізному рахунку нашої кари (О. Левада)
  • — Ще діждуть свого. Пригадаємо їм борг… — З лихвою (З. Тулуб)

з жи́ру.

Від забезпеченого, пересиченого життя; з розкошів та неробства. Приклади
  • — Ах, Любов Прохорівно! Навіщо так картати молоді почуття? Тобі пожартувати з жиру закортіло (Іван Ле)
  • Знаємо ми таких панів! Що їм з жиру робити? Лютували одрадяни страх як! (Панас Мирний)
  • Лиха сама на себе, казала, що більше так не буде, що то від безділля, з жиру. Казала собі, що з завтрашнього ж дня почне працювати по господарству і забуде дурні хвилювання (Г. Хоткевич)

з повито́чку.

З раннього дитинства, з наймолодшого віку. Приклади
  • Як цілком правдива душа, з повиточку зучена до правди, вона не знала тепер, як їй перебути цю першу кривду? (Л. Яновська)

з п'я́них оче́й.

У стані сп'яніння, в нетверезому стані; п'яний. Приклади
  • — З п'яних очей жениха через паркан перекинули. Ледь у кропиві не спікся (А. Крижанівський)
  • — Денисе, ти чув останню новину? —.. Та що ти? З п'яних очей? — оторопів Бараболя (М. Стельмах)
  • З п'яних очей він уявляв себе графом, великим начальником (М. Коцюбинський)
  • З п'яних очей повінчався, а коли оглядівся — поруч сиділа підстаркувата Хмелівна — хазяйська донька (В. Речмедін)
  • Як підпили вже, то той заспівав з п'яних очей, той бідкався (Панас Мирний)

погуби́ти ду́шу [з ті́лом (і ті́ло)], заст.

не з лопу́цька.

Здатний до чогось серйозного, вартий уваги і т.ін. Приклади
  • Тільки дядьки теж не з лопуцька, дядьки теж навчилися дечому.. Навчилися, не забули (А. Дімаров)
  • Сказано: кожна душа не з лопуцька, того ж хоче, що й людська (Марко Вовчок)
  • — Ну та ми теж не з лопуцька (Ю. Мушкетик)

з чим його́ (її і т.ін.) їдя́ть.

Що це таке. Приклади
  • — Візьміть мене. За Миколи я й не чув про газету, не знав, з чим її їдять, а тепер от — читаю (В. Речмедін)

з до́брого ди́ва.

Невідомо чому, чомусь, без будь-якої причини. Приклади
  • Біля борсукової нори до мене з доброго дива вчепилось запитання: чи бачить борсук сонце? (М. Стельмах)
  • — Ти думаєш, що оце мене так — з доброго дива — взяли й випустили на волю? (Панас Мирний)
  • — Отакий сором на старість, як бачите, з доброго дива! (І. Нечуй-Левицький)

з ма́ком і з та́ком, перев. зі сл. бу́ти, трапля́тися і т.ін.

І краще, і гірше; по-різному. Приклади
  • — Було з маком, було й з таком! Та ніколи не було без віри в перемогу, без любові (Остап Вишня)

з [пе́ршими] пі́внями.

Надзвичайно рано, після півночі. Приклади
  • — Тільки в чорні ночі злі Я встаю так само; як і в нашому селі — з першими півнями (Г. Гайворонська)
  • Що Божий день ми встаємо з півнями; Ще світяться по мосту ліхтарі (П. Грабовський)

[аж] о́чі з ло́ба (з голови́) вила́зять (лі́зуть) кому, у кого і без додатка, фам.

Хтось надмірно натужується, через силу робить що-небудь, надривається і т.ін.; дуже важко комусь. Приклади
  • [Бабич:] Гарував чоловік, весь вік робив, аж очі з голови лізли, мучився, терпів (І. Франко)
  • Тягар на його [Івана] хребті був страшенний. Очі вилазили йому з голови, кров у пульсах товклася так сильно, що, бачилось, ось-ось потріскають жили (І. Франко)
  • — Цей як візьме [заміж], то на весь вік, до іншої не перекинеться. В машині їздитимеш на базар і з базару, клунків не тягатимеш, що аж очі з лоба вилазять!.. (О. Гончар)
Стає погано, неприємно і т.ін. комусь від чогось. Приклади
  • аж о́чі вила́зять. Борщ був голий, а такий квасний, що аж очі вилазили (Н. Кобринська)

з одно́го ті́ста.

Однаковий з ким-, чим-небудь; подібний, схожий з кимось, чимось. Приклади
  • Усі світи, мабуть, з одного тіста (М. Рильський)
  • [Катерина:] Всі ви [хлопці] з одного тіста. Мабуть, помру і не побачу справжнього кохання (О. Корнійчук)

розмину́тися з пра́вдою.

встава́ти (підніма́тися) / вста́ти (підня́тися) з колі́н.

Звільнятися від гніту, поневолення. Приклади
  • Африка піднялась з колін, вона розпрямляє свої могутні плечі, розриває кайдани (З журналу)
  • Так, мій народ і був, і є, Що б не писали квачомази! Просто: встає він не одразу, Але встає з колін, встає! (З газети)

з оста́нніх сил.

З найбільшим, неймовірним напруженням. Приклади
  • З криком ох, Боже мій!.. ох, Боже!.. вона шарпнулась з останніх сил і наосліп кинулась в очерет (М. Коцюбинський)

не з тих (з таки́х, з такі́вських).

Який має сили протистояти чомусь, не здатний на певні вчинки; не схожий на когось. Приклади
  • — Соня не з таківських; вона серйозно цікавиться наукою й усякими ідеями (І. Нечуй-Левицький)
  • Куди б це подівся Андрій? Не придумаю. Забрали сонного в полон? Та не з таких Андрій (О. Довженко)
  • Помітивши, що хлопці присмутилися, дядько Іван знову усміхнувся: — Ну, та ми не з тих, щоб духом падати, нам це геть заборонено нашими інспекторськими правилами (О. Гончар)

що з то́го.

з хара́ктером.

Який нічим не поступається, виявляючи свою твердість, стійкість або гонор чи примхи. Приклади
  • — Я написала вам обурливого листа.— Дуже обурливого? — Дуже. Я така — з характером (М. Слабошпицький). *Образно. Город — це гуртожиток для безлічі рослин. Тут хрестоцвіті, зонтичні, пасльонові, гарбузові… Але чи всі вони живуть у злагоді? Є ж рослини з характером. Самі цвітуть, красуються, а сусідам жити не дають (З газети)
  • Бабуся була з характером. Вона кинула віник… і процідила: — Як собі знаєте… Але це непорядки (Є. Кравченко)

то́чка зо́ру кого, чия.

Певний погляд на що-небудь, розуміння чогось. Приклади
  • Дельфіни — надзвичайно цікавий об'єкт з точки зору біоніки, біохімії, гідромеханіки, акустики (З журналу)
  • з то́чки зо́ру чиєї, чого. І клумба ця, і латка асфальту виникли завдяки настійливості Лукії Назарівни і мають з її точки зору значення принципове (О. Гончар)
  • — І коли взяти до уваги точку зору Ірини Леопольдівни, то багато сільських десятикласників залишиться поза вузами (Григорій Тютюнник)

роби́ти з губи́ (з пи́ска) халя́ву.

вирива́ти / ви́рвати з па́м'яті кого, чиєї.

Примушувати кого-небудь забути когось, щось. Приклади
  • — Ви підмовлені нашими відвічними ворогами і хочете усунути з лиця Землі остатню пам'ятку нашої минувшини, щоб і саму ту славну минувшину затерти, вирвати з пам'яті потомків (І. Франко)

з дощу́ та під ри́нву.

Від однієї небезпеки, біди та до ще гіршої. Приклади
  • З наймів довелося повернутися до сварливої мачухи, не краще, як з дощу та під ринву (З журналу)

як (мов, ні́би і т.ін.) сніг (дощ) на го́лову [з я́сно́го не́ба], зі сл. па́дати і под.

Зовсім несподівано; раптово. Приклади
  • Червоні оголили шаблі і врубалися в гайдамацькі лави — як дощ на голову з ясного неба (Ю. Смолич)
  • Неждано-негадано, мов сніг на начальникову голову, звалилась ревізія (Ю. Збанацький)
  • Донійка здивовано глянула на подругу. — Що ти! Нащо таке кажеш? — Чую, сестро, що впаде на мене лихл, як сніг на голову… несподівано (М. Лазорський)
  • Татари рухаються завжди в цілковитій таємничості, падають, як сніг на голову, вриваються, мов летючий вітер (П. Загребельний)
  • Не світ неждано-негадано, як сніг на голову, упала біда (М. Чабанівський)

ні (ані́) па́ри з вуст (з ро́та).

рідко, зі сл. говори́ти і под., із запереч. Зовсім нічого. Приклади
  • Поклонивсь [парубок дівці] звичайненько і ні пари з уст не мовить (Г. Квітка-Основ'яненко)
Нічого не говорити, затято мовчати. Приклади
  • з уст ні па́ри. Вона все ходить, з уст ні пари. Широкий Дніпр не гомонить: Розбивши вітер чорні хмари, Ліг біля моря одпочить (Т. Шевченко)
  • ні па́ри з губи́. Стала [Мася] під грубою та й ні пари з губи, наче води в рот набрала (А. Свидницький)
  • Та Лисичка не дурна. Сидить у норі, ані пари з рота (І. Франко)
  • —Лука на те ані пари з уст: що правда, то правда, а правді кільця не вправиш — худа корова (Григір Тютюнник)
  • Парубок ані пари з уст, тільки куди я не гляну, усе на його погляд очима спаду (Марко Вовчок)
  • — Здорові були, дядьку! Знахар ні пари з уст, мов нікого і в хаті нема (Б. Грінченко)
  • Вона твого Павла перехоплює, а ти ні пари з вуст. Одріж їй так, щоб навік затямила (В. Кучер)
про що і без додатка. Не розголошувати, не розказувати чого-небудь; утаювати. Приклади
  • [Шостак:] Ти, Палажко, дивися: нікому ні пари з рота! (Я. Мамонтов)
  • Зараз усе вам скажу, тільки присягніть,.. що ви про те нікому ні пари з уст (Переклад М. Лукаша)
  • Давайте умовимось, про стороннє ні пари з уст (І. Цюпа)

збива́тися / зби́тися з доро́ги (путі́ і т.ін.).

Втрачати правильний напрямок у діяльності, поведінці; збочувати. Приклади
  • збива́тися з дорі́жки. — Мене, Соломоновичу, от що пече: здається, з прямої доріжки ми збиватися стали (А. Дімаров)
  • Та не сама я на шляху тяжкому, Я не сама мандрую в світ широкий. Самій не довго збитися з путі, Та трудно з неї збитись у гурті (Леся Українка)

лиши́тися (залиши́тися і т.ін.) з но́сом, жарт.

Зазнати невдачі, неприємності і т.ін. Приклади
  • — Будинок не аварійний, зноситимуть його в наступній п'ятирічці. — З цим зносом,— сказав Вадик,— ми залишилися з носом (В. Добровольський)
  • Він підійшов до Мухи і звично недбалим рухом запросив до танцю. Він ждав, що Муха легко спурхне з стільця.. А Володя лишиться з носом. Але сталося трохи не так (Д. Ткач)

плюва́ти / наплюва́ти з висо́кого де́рева.

Не варто зважати на що-небудь. Приклади
  • — Це лукаве дівчисько не може нічого цікавого знати про нього, а якщо й знає, то напевно якісь бабські плітки, на які йому плювати з високого дерева (Ірина Вільде)

[аж] ляга́ти [по́котом] (па́дати) від смі́ху (зі смі́ху, з ре́готу і т.ін.).

Дуже сміятися, реготати. Приклади
  • ма́ло не лягти́ зо смі́ху. Весь базар мало не ліг зо сміху (О. Довженко)
  • полягти́ од ре́готу. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка)
  • Бреде дядько, а молодиці лягають з реготу. Піддурили дядька, бо глибше, як по кісточки, нема в тім місці (Остап Вишня)
  • А всі падали зі сміху (Н. Кобринська)
  • Спекулянтка запуталася у ситі, репетувала, сипала прокльони, а юрба лягала з реготу (І. Микитенко)
  • Він почервонів, аж посинів. Червоніє, червоніє та дметься, як той індик. А хлопці лягають зо сміху (І. Микитенко)
  • Протаз… витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній)
  • Іван присів, засичав, а далі давай ревти так удатно та химерно, що всі аж лягали од сміху (І. Нечуй-Левицький)
  • Молодиці аж лягали від сміху (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) з гарма́ти, зі сл. гукну́ти і под.

Дуже голосно. Приклади
  • Вдарить вал і гукне, мов з гармати, Скрізь по березі гук залунає (Леся Українка)

бра́ти / взя́ти з копи́та.

Судити про кого-, що-небудь відразу, не розібравшись. Приклади
  • — А ви що тут розвели? Теж мені вояки…— А ти так дуже не бери з копита,— понизив голос Оксен, і в голосі йому зазвучала образа (Григорій Тютюнник)

щеза́ти з па́м'яті кого.

на́шого (ва́шого, їхнього і т.ін.) по́ля я́года, перев. із запереч.

Подібний до кого-небудь своїми поглядами, думками, соціальним становищем, поведінкою і т.ін. Приклади
  • з ва́шого по́ля я́года. Едіс Хеко — це, Катре, не з вашого поля ягода. Тут, крилатоброва, пахне океанськими валами, криками фіолетових папуг і запаморочливим джазом! (М. Рудь)
  • — Признатися, я б ніколи не сказав, що ти мого поля ягода, п'єш без смаку… (Ю. Яновський)
  • я́гідка його́ поля. Відчувши, що високоосвічений Гриньов — ягідка не його поля, уникав [Онопрій] навіть вступати з ним в розмову (А. Іщук)
  • Всякий бачив, що це не їхнього поля ягода, хоч Тарас був зодягнений вельми пристойно (О. Ільченко)
  • — Йдіть собі, тітко Ярино, додому та лягайте спати.. Бо гріх таке говорити матері, вона не вашого поля ягода, вона свята жінка (Є. Гуцало)
  • А другий був молодий, високий козак, тільки щось азіатське; зараз і видно, що не нашо го поля ягода, бо до Січі сходились бурлаки з усього світу (П. Куліш)

хоч з мо́сту та в во́ду кому і без додатка.

Важко зарадити чому-небудь, неможливо досягти чогось і т.ін. Приклади
  • — Для чого тільки я вас зустріла? — питає сама в себе крізь сльози. — Вчилась би, жила б… А тепер хоч з мосту та в воду (Ю. Збанацький)
  • Пішов поголос про нього й Маланку. Хоч з мосту та у воду, бо людям роти не позатикаєш (М. Зарудний)
У когось дуже скрутне, безвихідне становище; хтось у відчаї, комусь дуже тяжко. Приклади
  • хоч у Дніпро́ з мо́сту. Опинився Шавкун серед великого города з одною бідою — вовчим білетом в кишені. Сказано: хоч у Дніпро з мосту (Панас Мирний)
  • — Ой, лишенько, пропала ж я тепер… Тепер же мені все одно, що з мосту та в воду!.. (Панас Мирний)
  • хоч з гори́ та в во́ду. Тяжко, важко в світі жити Сироті без роду: Нема куди прихилиться,— Хоч з гори та в воду! (Т. Шевченко)
  • Мені краще з мосту та в воду, ніж годинку побалакати серйозно (Г. Хоткевич)
  • кра́ще (все одно́, що) з мо́сту та в во́ду. Як такого ходу, то лучче [краще] з мосту та в воду (Укр. присл.)
  • Зі служби господар прогнав, домівку забрали… хоч з мосту мені та у воду (М. Олійник)
  • — А що я робитиму, як ти вмреш, а я зостанусь удовою, та ще з дітьми?..Хоч з мосту та в воду (І.Нечуй-Левицький)
  • Сироті хоч з мосту та в воду! (Укр. присл.)

[аж] з душі́ пре, у кого і без додатка, безос., грубо.

Комусь стає неприємно, гидко і т.ін. Приклади
  • Як не бачу — душа мре, а побачу — з душі пре (Укр. присл.)
зі сл. наї́стися і под. Вволю, досита і т.ін. Приклади
  • — Накуплю усього, що побачу, та й наїмся, щоб аж з душі перло!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)

як (мов, на́че ́і т.ін.) пуд ваги́ ски́нути [з се́бе].

Відчути велике полегшення. Приклади
  • Побанишся, попаришся, то наче пуд ваги з себе скинеш, наче на десять років помолодшаєш (І. Багмут)

зру́шити (ру́шити) з ме́ртвої то́чки.

Почати розглядатися, розв'язуватися, виконуватися. Приклади
  • Денисович був радий, що справа, нарешті, зрушила з мертвої точки (М. Білкун)
  • [Харчук:] Я думаю, діло з будівництвом повинно рушити з мертвої точки (В. Кучер)

випуска́ти / ви́пустити з ува́ги (з ви́ду) що.

Забувати про що-небудь, не враховувати чогось. Приклади
  • Побачивши його за сорок верст від Троянівки, Оксен жахнувся: закрутить старого війна, пропаде чоловік, бо ж він далі Беєвої гори ніде не був. І як же я не помітив? Зовсім з виду випустив,— докоряв себе Оксен (Григорій Тютюнник)
  • Автор, стоячи на тій точці зору, що проблема перекладу — лінгвістична проблема, і випускаючи з уваги, що це насамперед проблема мистецька, ігнорує.. особливості художнього перекладу (М. Рильський)

не з то́го деся́тка.

Інакший, інший; не такий, як хтось. Приклади
  • — Ні, дочко, обвести кругом пальця я не дам себе, не з того десятка,—. .роздумував батько (В. Сологуб)

ви́йти (ви́дряпатися) з то́го сві́ту.

Одужати після тяжкої хвороби. Приклади
  • Данило ворухнувся, застогнав, а поруч тихо, наче журавель над криницею, заскрипів старечий голос: — От і гаразд, хлопче, що видряпався з того світу. Тепер будеш жити, як не помреш (М. Стельмах)

з усі́х ніг.

Дуже швидко, спрожогу. Приклади
  • Вона крутнулась і, шелестячи спідницею, зі всіх ніг летить у темряву (М. Стельмах)
  • Перелякана Зоя кинулася з усіх ніг тікати на набережну, але Гайсин і не думав гнатись (П. Панч)
Стрімголов. Приклади
  • — Я — смик! — А волосінь — дзень! А я в воду з усіх ніг — лясь! І — по шию! (Остап Вишня)

з хо́ду.

Рухаючись, без зупинки. Приклади
  • А Роман Петрович просто з ходу, не зупиняючись, закропився перцівкою і… вискочив у протилежні перонові двері (В. Козаченко)
Зразу, тут же, не задумуючись і не обмірковуючи. Приклади
  • Угринець не сподівався чути від Терентія такого хитромудрого запитання і з ходу не відповів (В. Поліщук)
  • — Як давно встигли заїстися з ним? — Як побачились, так і заїлись,— з ходу, можна сказати (М. Стельмах)
  • Катерина з ходу почала кричати про дітей, про землянку, про ліс (Л. Первомайський)
Без попередньої підготовки. Приклади
  • Наші війська стримували ворога, який хотів з ходу перестрибнути на лівий берег Дніпра (В. Минко)
  • З ходу ведуть [фашисти] вогонь, стріляють, не цілячись (О. Гончар)

як (мов, ні́би і т.ін.) соба́ка (пес, звір), спу́щений (спу́щена) з при́в'язі (з ланцюга́, з припо́ну), зі сл. бі́гти і под.

Дуже швидко, нестримно. Приклади
  • Поліцаї бігли, як панські пси, спущені з прив'язі (І. Цюпа)
  • Немов собака, спущена з припону, Наскочила на землю пітьма чорна (І. Франко)

голова́ з плече́й (з пліч).

Загрозливе становище, смерть. Приклади
  • Багатому йти на суд — тринь-трава, а бідному з пліч голова (Укр. присл.)

вихо́дити / ви́йти з літ (з рокі́в, з ві́ку).

Ставати немолодим; старіти. Приклади
  • Чоловік виходив з літ;
безос., кому. заст. Хто-небудь стає старим. Приклади
  • Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (М. Номис)

плече́ в плече́ (до плеча́, з плече́м).

як (мов, ні́би і т.ін.) ри́ба з водо́ю.

зі сл. жи́ти. Дружно, мирно, у злагоді. Приклади
  • Одружившись, Кармель був зовсім поправився: суму того не було й віди, жінка в його пишнілась, як пишна рожа, й жили вони з нею, як риба з водою (Марко Вовчок)
  • Ой як вірно мене любиш, Будем жить з тобою Цілий вік, моє серденько, Як риба з водою (Укр. поети-романтики..)
Нерозлучний з ким-, чим-небудь. Приклади
  • — Відтепер ми з тобою, як риба з водою (Є. Гуцало)
  • [Гусак:] Вже дійсно ми з тобою, як риба з водою (О. Довженко)
  • — Ви з книжками, як риба з водою,— сказав Фесенко (І. Нечуй-Левицький)

з яко́ї ра́дості?

Чому, через що, для чого. Приклади
  • на яки́х це ра́дощах? Аж перед світом приплівся Чіпка додому.. Як глянула Мотря на його, та й перелякалася. — Що це, сину?.. на яких це радощах? (Панас Мирний)
  • — Хочете, щоб і мені піднесли печеного чи сирого гарбуза. Батько засміявся: — Дурний, тобі не піднесе.— І чого це та з якої радості? Може, я багатший за тих, що сватались до неї? (М. Стельмах)

з пе́рцем.

Дуже запальний, гарячий або гострий на язик. Приклади
  • Краще жінка з вогнем, перцем і жадобою, аніж якась покірна розмазня (М. Стельмах)
  • [Дівчина:] Ану, ущипни ще раз, то так ляпаса і дам! [Хома:] Ого, з перцем! (М. Кропивницький)
  • — Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем, — сказав Карпо (І. Нечуй-Левицький)

з го́рем (з ли́хом, з гріхо́м) попола́м.

З великими труднощами; ледве, насилу. Приклади
  • Софія Карлівна і тут [в зоосаду] сама давала пояснення, хоча це й виходило в неї з гріхом пополам (О. Гончар)
  • — Город засадили? — Засадили з гріхом пополам (В. Гжицький)
  • Не дуже добре; сяк-так. — І щось таки граєш? — З горем пополам (М. Стельмах)
  • — З гріхом пополам закінчив церковнопарафіяльну школу (С. Ковалів)
  • Бравий гусар Йоганн Шмідт, з лихом пополам відвоювавши на італійському фронті,.. втік із кавалерійського полку (З газети)
  • Змерзла ж [Маруся] то так, що зуб з зубом не зведе.. З лихом пополам прибігла додому (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • З новим бульдозером Кузьма освоївся ще не зовсім, владарює над ним з горем пополам (О. Гончар)
  • В минулому тижні з горем пополам засіяв Василь свою нивку (І. Цюпа)

з дру́гих оче́й, перев. зі сл. дізна́тися, поба́чити і т.ін.

Не із власного спостереження, а за чиїмсь свідченням; від людей, через когось. Приклади
  • — Поїдьте в Ковалівку і все самі побачите, а не з других очей… (В. Кучер)

як з соба́чого (теля́чого) хвоста́ си́то, зневажл.

збива́тися / зби́тися з ніг.

Знесилюватися в пошуках кого-, чого-небудь. Приклади
  • Салашистські шпики збилися з ніг,шукаючи цього невідомого патріота, що, ризикуючи життям, мужньо звертався до народу з ефіру (О. Гончар)
  • Данило й Григорій з ніг збилися, розшукуючи старшого, а потім попленталися назад, бо ж повинен Левко нарешті з'явитися до воза (М. Стельмах)
тільки док. Дуже втомитися, набігавшись, находившись або від різних клопотів. Приклади
  • — Ми просто збилися з ніг.. Вся команда мертва від утоми (Ю. Бедзик)
  • — Хоч би ти, Софійко, помогла мамі справлятись, а то вона зовсім з ніг збилась сьогодні,— каже пан старшій дочці (Леся Українка)

ви́рватися з рук (з лап, з кі́гтів, з лабе́тів) чиїх, чого і без додатка.

Врятуватися, звільнитися від кого-, чого-небудь; позбутися залежності від когось, чогось. Приклади
  • Сини бідняків у старій Югославії не могли розраховувати на те, що їм вдасться вирватися з лабетів злиднів (З газети)
  • Дивлячись на працьовите людське муравлище, віриш, що китайський народ, вирвавшись з кігтів феодалізму… все зробить для свого добра (П. Козланюк)
  • Усі вони [шинкарі] добрі, як сплять; а тільки розплющить очі, то так і норовить.., як би тебе так заборсати, щоб з його лап не вирватися… (Панас Мирний)
  • — Удасться, то добре, а не вдасться, то ще таки світу не кінець, і вони [робітники] нам з рук не вирвуться (І. Франко)

гра з відкри́тими ко́зирями.

Дії, розмова без маскування, без приховування правди, планів, задумів і т.ін. Приклади
  • — Ну, скажімо, засудження до розстрілу. Було? — Багрича пересмикнуло. Це вже гра з відкритими козирями.— Ви що — ясновидиця? — Ні, я лікар (Л. Дмитерко)

скида́ти / ски́нути (списа́ти) з раху́нку (з раху́нків, рідко з рахівни́ці) кого, що.

піти́ з гарбузо́м (з гарбуза́ми).

вали́ти з хво́рої голови́ на здоро́ву.

Перекладати вину з винного на невинного; звинувачувати невинного. Приклади
  • — До цієї каменюки, що в мене на душі, ти теж в якійсь мірі причетний.— Що ще скажи! — похопивсь Віктор.— Вали з хворої голови на здорову! (А. Головко)
  • Якщо дехто вважає, що наші природні ресурси безмежні, невичерпні, то він валить з хворої голови на здорову (З газети)

з напе́рсток.

Дуже малий на зріст або величиною, розміром і т.ін. Приклади
  • Євпташка був завбільшки з наперсток, хоч йому йшов сімнадцятий рік (І. Микитенко)
  • Келишок з наперсток.
Дуже мало, трохи. Приклади
  • Всього [м'яса] не доїдай, а трішки залиш на тарілці.— А як трішки? — питаю.— Скільки? — Та скільки! — розсердилась мама.— Ну хоч з наперсток (І. Багмут)

ви́скочити (ви́стрибнути) як (мов, ні́би і т.ін.) Пили́п з конопе́ль, зневажл.

Недоречно, недоладно або невчасно зробити, сказати що-небудь чи виступити з чимсь. Приклади
  • ви́скочити як Кузьма́ з конопе́ль. Євген Панасович почав, було, гарячкувати і мало не вискочив як Кузьма з конопель, щоб перебити ту облудну мову (В. Речмедін)
  • А на уроках він завжди про щось своє думає, а як спитають, завжди скаже не до речі, не до ладу,— як Пилип з конопель вистрибне (О. Іваненко)
  • — Артем, ніскільки не образившись, сприйняв її кепкування, як і належало, спокійно. Справді, вискочив із своєю догадкою ніби Пилип із конопель (П. Гуріненко)
  • Копії і фотографії документів та портретів, що я надсилав, мені повернуто з припискою: Не можуть бути використані. А чому? Що я — вискочив як Пилип з конопель? (Л. Смілянський)

з льо́ту, перев. з дієсл.

Не роздумуючи, швидко, відразу, тут же і т.ін. Приклади
  • — Ти чого? — спитав її, коли вже мовчати далі було б негречно.— А нічого,— відповіла вона з льоту (П. Загребельний)

ду́ля з ма́ком [під ніс] кому і без додатка, зневажл.

Уживається для вираження заперечення, незгоди і т.ін.; не буде так, зовсім ні. Приклади
  • — Ти думаєш, що тебе Райський любить? Дулю під ніс… (М. Хвильовий)
  • [Рябина:] Дуля вам усім під ніс! Не боюся я вас. За мною пан староста, за мною пан комісар (І. Франко)
  • — Хоче [писар], щоб я замість Левка та пішла за нього! Нехай собі і в голові сього не покладає! Дуля йому під ніс, от що (Г. Квітка-Основ'яненко)
Абсолютно, зовсім нічого. Приклади
  • — Він [Заруба] ..здоров'я своє коло нас поклав, а ви йому за це дулю з маком? (В. Кучер)
  • Радість його побільшується ще й тим, що медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина.., який… має не медаль, а дулю під ніс! (О. Гончар)
  • Старшина без сорому хлебає [хлебче горілку], а козакам дуля з маком (С. Добровольський)

покі́нчити з собо́ю.

випуска́ти / ви́пустити з по́ля зо́ру кого, що.

що. Не враховувати чого-небудь, забувати про щось. Приклади
  • Виходив [військово-революційний комітет] не з інформації авторитетних партійних організацій, а з вимог окремих селянських груп.., випустивши зовсім з поля зору становище робітничого класу (З газети)
  • Нероздільну єдність об'єктивного і суб'єктивного, історичного і психологічного, епічного і ліричного моментів аж ніяк не можна випускати з поля зору (Л. Новиченко)
Переставати бачити кого-, що-небудь. Приклади
  • Вони [Іван Ілліч та Ада] впізнали мене, всміхнулись так, наче тільки мене й хотіли бачити отут, усамітнившись, і я, ступивши два кроки назад, уже випустив їх із поля зору (Є. Гуцало)
Переставати стежити за ким-, чим-небудь; послаблювати увагу до кого, чого-небудь. Приклади
  • Пан Кшивокольський ніколи не випускав Олекси Довбуша з поля зору (Г. Хоткевич)

іти́ (похо́дити) з глибини́ душі́ (се́рця).

Відзначатися щирістю, відвертістю, проникливістю і т.ін. Приклади
  • Я [Нестор] осторожний [обережний] і не люблю на не підготований відповідно ґрунт класти те, що мені дороге й цінне й походить з глибини душі (О. Кобилянська)
  • Татаєв вдивлявся в ці знайомі риси суворих, зморшкуватих облич, він знав, що слова промовців йдуть з глибини серця, знав, що додержать залізничники своєї обіцянки (О. Донченко)

душа́ (се́рце) рве́ться.

з кого. Хто-небудь помирає. *Образно. Приклади
  • Така таємниця агави: вона цвіте, щоб умерти і умирає, щоб цвісти. Закаменіла на каменистому ґрунті і прислухається з жахом, як росте, стигне і рветься з неї душа (М. Коцюбинський)
чия (чиє), у кого і без додатка. Хто-небудь дуже переживає за щось, страждає від чогось. Приклади
  • Андрій стояв ні живий, ні мертвий, видно було, що серце його рвалось від розпуки (Ю. Збанацький)
  • се́рце рве́ться з жалю́ (від розпу́ки). — Сльози течуть по його обличчю, серце маленьке рветься з жалю, а Дмитрик біжить усе далі і нічого не бачить перед собою (М. Коцюбинський)
  • Разом з піснею [Вутанька] вже мовби переливалася в інший, нетутешній світ. Ллються сльози, рветься душа; а вона виводить все вище й вище (О. Гончар)
куди, за ким--чим, до кого--чого. Хто-небудь прагне кудись, до когось, чогось. Приклади
  • Те, що вчора здавалось особливо принадним, сьогодні втрачало свою красу, і вже до іншого рвалась юна душа (І. Цюпа)
  • Серце мліє, смутні думки летять у невідомий край, а за ними рветься й душа, бо немає для неї притулку на землі (О. Стороженко)
  • Душа його [художника] рветься на південь (М. Коцюбинський)

перебива́тися з хлі́ба (з ю́шки) на во́ду (на квас).

з дорого́ю душе́ю.

Охоче, з великим задоволенням, з радістю. Приклади
  • Артем розповів Христі, що це за родичі, що за люди: щирі, привітні. З дорогою душею приймуть її (А. Головко)
  • А я б і справді з дорогою душею зараз би до вас вибралася, дарма, що тепер північ і надворі негода (Леся Українка)
  • [Храпко:] Нуте лиш, я вам оце дільце припоручу. [Печариця:] Я з дорогою душею, та чи втну його? (Панас Мирний)
З готовністю. Приклади
  • Вихристюк з дорогою душею дав би експедиції все, що просять, а то й більше, але ж така невправка по господарству (О. Гончар)

вибива́ти / ви́бити з рук що.

Позбавляти когось чого-небудь. Приклади
  • Як не прагнули заздрісники принизити професора, але нікому з них так і не вдалося вибити з його рук владу над молоддю (З журналу)

не з ду́ба впа́сти.

Бути досить досвідченим, розумним або обізнаним у чомусь. Приклади
  • — Отже, на шефа тягнуть Здирського, — сказав Сидоров. — А чим, скажімо, гірший я? — Я теж не з дуба впав, — насупився Саунський (А. Крижанівський)

смерть [стої́ть] [з косо́ю] за плечи́ма.

з ро́та ве́рне.

Такий несмачний, що не можна їсти. Приклади
  • Його мучило… життя в казармі вонючій та вонюча їжа.. Каша з рота верне (Панас Мирний)

з до́брого се́рця.

По-доброму, без злого наміру. Приклади
  • — Я з доброго серця питаю,— чи то правда, що родичі хочуть паннунцю продати баронові? (І. Франко)

зроби́ти з лемеша́ шва́йку (пшик).

Досягти мізерних результатів при великих можливостях, затратах. Приклади
  • [Старшина перший:] Ох, старі голови та розумні; химерять-химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Т. Шевченко)
  • Зробив з лемеша пшик (Укр. присл.)

вида́влювати / ви́давити з се́бе.

Неохоче або з притиском говорити що-небудь. Приклади
  • — В ліс, кажеш? — видавив з себе [Сидорчук] одним подихом так, начебто в тому короткому слові таїлись для нього всі сто смертей.— А за селом, гадаєш, дозорів немає? (Ю. Бедзик)

з нуля́.

З нічого, без попередньої основи; від самого початку. Приклади
  • Доведеться все починати з нуля, оскільки промисловості, що випускала парові котли, більше не існує (З журналу)
  • — Потроху працюю. А робота цікава. Все з нуля, місто молоде. А з нуля — завжди цікаво (Ю. Мушкетик)
  • — Невже знову доведеться починати з нуля? Невже не піднімуться, захиріють рослини і праця (М. Олійник)
  • Подружнє життя починали з нуля, якщо не рахувати… кількох золотих монет (П. Гуріненко)

з пе́рших очей.

За власними враженнями, спостереженнями. Приклади
  • Картини трудових буднів села він малює, так би мовити, з перших очей. В цьому його сила, запорука невичерпаності тих вражень, які ще не раз прислужаться авторові (З газети)

вихо́дити / ви́йти з рівнова́ги (з се́бе).

Перебувати в стані сильного роздратування, нервового збудження; втрачати спокій, самовладання, терпіння. Приклади
  • Я розумію Галю, що вона було завжди металась і виходила з себе в такі часи [весною] (Леся Українка)
  • — Кидати роботу треба! — виходили вони з рівноваги.— Роботу знайти де завгодно можна (Іван Ле)

з ви́скоком (з ви́стрибом).

Охоче, з радістю, не вагаючись. Приклади
  • з ви́бриком. Клим чоловік неабиякий. За його [нього] кожна дівчина піде з вибриком (І. Нечуй-Левицький)
  • Молодших не треба було умовляти, їм тільки скажи, що збирається гурт, щоб поспівати, — з вискоком побіжать (В. Речмедін)
  • — Гляди, вже скоро й заміж віддамо. — О, коли це буде, — махнула [Христина] рукою і почервоніла. —Тільки старости на поріг, то з вистрибом помчиш,— обізвався Левко (М. Стельмах)
  • Та й на виду Зося не згірша за Христину. Інший би з вискоком подримбав до такої дівчини (М. Стельмах)

па́дати / впа́сти з п'єдеста́лу.

Втрачати авторитет, повагу, високе громадське становище і т.ін. Приклади
  • Не ідеалізуйте мене, я насправжки скажу, що я сьогодні боюся, я вже раз падала з п'єдесталу,.. удруге сього не хотіла б (Леся Українка)

з пе́рших кро́ків; з пе́ршого кро́ку.

З самого початку, на початку, спершу. Приклади
  • З першого ж кроку Київ вразив їх своєю метушнею. По вулицях з оркестрами дефілювало військо з жовто-блакитними прапорами (А. Головко)
  • Важливо й те, щоб старший письменник, який взяв шефство над молодим талантом з перших кроків, продовжив його і надалі (З газети)

з голово́ю.

перев. зі сл. укри́тися, замота́тися, пірну́ти і т.ін. Увесь, повністю. Приклади
  • Повернувся [Коробець] похмурий, ні на кого не глянувши, пробрався в свій куток, ліг, замотався з головою (Ю. Збанацький)
  • Христя… кинулась було,— та й пірнула з головою в сніг (Панас Мирний)
зі сл. пори́нути, пірну́ти і т.ін. Заглибившись, не відволікаючись ні на що. Приклади
  • Він кинувся до сейфа, витяг креслення, розстелив їх на столі, замкнув двері кабінету, сів у крісло й з головою поринув у роботу (В. Собко)
  • Він з головою поринає в фольклорно-етнографічні записи (З журналу)
Розумний, кмітливий. Приклади
  • — Ти ж, Мироне, чоловік з головою, при начальстві ходив, надивився на всяку всячину, сам знаєш, що я не буду квасити заяви, мов огірки (М. Стельмах)
  • В громаді о. Гервасій був чоловік з головою (А. Свидницький)
Цілком ( перев. про гроші). Приклади
  • — Невже така цяцька [свічник] п'ятдесят карбованців коштує? Це ж добра корова з телицею… — Корова чи віл, не знаю, а цілий рік тобі на хліб з головою вистачить (М. Стельмах)
  • Якби ти прислав в Одесу мені рублів з 10, то вже було б з головою доволі (Леся Українка)

з че́стю, перев. зі сл. ви́конати, ви́тримати, здійсни́ти і т.ін.

Як належить, як слід або достойно. Приклади
  • Починається сівба, великий екзамен. Витримайте його з честю (М. Зарудний)
  • — Ми до фінішу вчасно прийшли. З честю виконали, товариство, завдання, що на себе взяли (В. Сосюра)

схо́дити з ума (з ро́зуму) за ким, по чому.

як (мов, ні́би і т.ін.) із поже́жі (з пожа́ру), зі сл. уско́чити, влеті́ти і т.ін.

Дуже швидко, зненацька і т.ін. Приклади
  • Уже він [Йонька] і коси помантачив, уже й попробував, чи добре косять, уже дві люльки викурив, а в хаті й не думали прокидатися. Тоді він ускочив у хатину, як із пожежі: — Ти йтимеш сьогодні корову доїти чи ні? (Григорій Тютюнник)

ски́нути з не́ба (з небе́с) на зе́млю кого.

убира́тися / убра́тися з дра́нки в перепера́нку.

з молоко́м ма́тері, з дієсл.

Від народження, з перших днів життя. Приклади
  • з молоко́м. Що мати з молоком..передає нам, те й понесемо ми в світ (Рідна мова)
  • Набагато ціліснішими, яснішими бачаться М. Славинському етичні начала молодої прози, бо те, що передається з молоком матері, виховується з дитинства (З газети)
  • Пісня входить в духовне єство з молоком матері (А. Малишко)
  • Я — українець. З молоком своєї матері, з колиски Я мову взяв (І. Нехода)

з [усьо́го] ро́змаху.

На повній швидкості. Приклади
  • Гість з розмаху потонув у м'якому креслі (А. Хижняк)
  • Вдоволений Сивенко зажмурює очі, сміється і з розмаху сідає на місце (С. Васильченко)
Щосили. Приклади
  • з ро́змахом. — Ой, як же ви мене перелякали! — Ухопила його за ліву руку і з розмахом ударила межи плечі (Л. Мартович)
  • Лукія вишарпнула передавач у нього з рук, і з усього розмаху трахнула об підлогу (О. Гончар)
  • Він підскочив до саней і з розмаху вгатив сокиру в рожен (М. Стельмах)

з важки́м (неле́гки́м) се́рцем.

У гнітючому стані, в тривозі, у передчутті чогось неприємного. Приклади
  • З нелегким, стривоженим серцем попрямував [Роман] до села (М. Стельмах)
  • З важким серцем ішов Максим Беркут посеред невеличкої ватаги (І. Франко)
  • Так і не діждавшись Стахи, Бронко з важким серцем повернувся додому (І. Вільде)

вино́сити / ви́нести сміття́ з ха́ти перев. із .

Розголошувати таємницю або розповідати про те, що стосується лише вузького кола людей чи сім'ї. Приклади
  • — Є інший спосіб обробки негідного суб'єкта — домашній. Щоб не виносити сміття з хати. — Ремінець? — психоневролог запитливо вигнула брови дугами (І. Волошин)
  • — Виступи повинні бути культурними. Щоб артіль не осоромити, начальство не підвести і сміття з хати не винести (Є. Кравченко)
  • Вона й справді сама нікого не обмовляла, не виносила з хати сміття, але була не від того, щоб послухати всячину десь біля магазину (І. Муратов)

з і́ншого ті́ста.

Не схожий на когось, не однаковий з ким-небудь. Приклади
  • — Слухай, Мартохо, мені й справді подеколи здається, що жінки зовсім з іншого тіста, ніж чоловіки (Є. Гуцало)
  • [Йосип:] Пани б то недоторканні?.. [Дмитро (регоче):] А звісно, вони з іншого тіста!.. (М. Кропивницький)

з (із) [са́мого] сповитка́.

З ранніх років; з віку немовляти. Приклади
  • з [са́мого] сповито́чка. — А ви змалечку рибалите, дідусю? — З самого сповиточка, як тільки ходити навчився (Ю. Збанацький)
  • — Слухай, який у тебе стаж? По-моєму, ти редактор із сповитка (О. Гончар)

згуби́ти з (зі) сві́ту (з (зо) сві́та) кого.

Довести до загибелі, смерті. Приклади
  • Будеш знати, козаченьку, Як русалка любить,— Скоро ж тебе те кохання З сього світа згубить (Леся Українка)
  • Дуже хотіла мачуха згубити з світу невістку, але ніяк це не вдавалось їй (Укр. казки)

зво́дити / звести́ кінці́ з кінця́ми.

Ледве справлятися з матеріальними труднощами, нестатками. Приклади
  • кінці́ доку́пи зве́сти. І справді,— думав я,— що чоловік заробив — то його вистача тільки на те, щоб сяк-так прохарчуватися та кінці докупи звести… (Панас Мирний)
  • Усіх людей ділив [Григорій] на багачів, злидарів і тих, що сяк-так крутяться на землі, зводячи кінці з кінцями (М. Стельмах)
  • Сім'я ледь-ледь зводила кінці з кінцями, тягнучи напівголодне животіння (З глибин душі)
Узгоджувати сторони якоїсь справи; справлятися з труднощами у чому-небудь. Приклади
  • не зійшли́ся кінці́ з кінця́ми. —. . Комору в порядку передав? — Та трохи не зійшлися кінці з кінцями. Нестачу завтра ж донесу (М. Стельмах)
  • кінці́ з кінця́ми позво́дити. ..Однаково тяжко буде, я все себе пізнав трохи, а тільки ж оце надумав кінці з кінцями позводити, щоб совість не так гнітила (Є. Гуцало)
  • — Нам треба помовчувати. Зводити кінці з кінцями, не ображаючи й нічим не принижуючи одне одного (М. Рудь)
  • [Бондар:] У мене є ваші зведення, товаришу Скарбун. Чому ви не червонієте, дивлячись на них? Ви ж самі не можете звести кінці з кінцями у цих папірцях (М. Зарудний)

з чужо́го язика́.

Не власна думка, а почута від інших. Приклади
  • Втихомирся, Супруне. Втихомирся, дорогий! Дитя нерозумне, сказало щось з чужого язика (М. Стельмах)

[як (мов, на́че і т.ін.)] полу́да (рідше лу́да) з оче́й спа́ла (опа́ла, спливла́ і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

Хтось правильно зрозумів, усвідомив, переосмислив і т.ін. що-небудь; прозрів. Приклади
  • Спадає з очей полуда.. у людей, які не перебувають у полоні ідеології минулого (З журналу)
  • спада́є з оче́й полу́да. В людей спадає з очей полуда і прокидаються ті здорові думки, які дрімали в голові (С. Васильченко)
  • Мені наче опала полуда з очей: я з сірого побачила раптом світ кольоровим (Ірина Вільде)
  • Але настали дні! Спливла з очей полуда, і ми побачили, де ворог і де брат (В. Сосюра)
  • Мені зараз мов луда з очей спала (І. Франко)
  • За один день та за ніч важких роздумів у багатьох вітробалчан наче полуда з очей спала (А. Головко)
  • Всім міністрам і слугам царським відразу мов полуда з очей спала. Та ж се Лис! (І. Франко)

хміль ви́йшов (ви́летів, ви́вітрився і т.ін.) / вихо́дить (вилітає, виві́трюється і т.ін.) з голови́ у кого, кого, чиєї.

з сивини́ вікі́в (столі́ть).

З найдавніших часів, з минулого. Приклади
  • — Скільки ж казок про нас перекажуть [майбутні покоління],.. — сказав Щорс.. — І повстанемо з сивини століть (О. Довженко)
  • [Придорожній:] Правда, Іване, в ньому [портреті] неначе з сивини віків проглядає сила дика і войовнича (О. Корнійчук)

від (з) ні́чого роби́ти.

Через бездіяльність, маючи вільний час. Приклади
  • Од нічого робити швейцарка куняє в просидженому старому кріслі (М. Колесников)
  • Перебирали [актори] від нічого робити в пам'яті днів минулих анекдоти, спочатку напівголосно, потім, забувшись, голосніше (О. Полторацький)
  • Пейсатий корчмар сидить на порозі своєї корчми і від нічого робити перебирає пальцями (Г. Хоткевич)

горо́х з капу́стою, жарт. , ірон.

Що-небудь таке, в чому важко розібратися; щось невпорядковане, незрозуміле, наплутане і т.ін. Приклади
  • Словом — горох з капустою, нічого не розбереш, що там діється. Кипить, мов в горшку (М. Коцюбинський)

проща́тися / розпроща́тися (попроща́тися) з життя́м (з [бі́лим] сві́том).

ви́пустити ду́шу [з ті́ла] і без додатка.

Убити, згубити кого-небудь. Приклади
  • — Мовчи! — не дав він Варакуті рота розкрити.— Полигач буржуйський! І йди геть з-перед очей моїх. Бо я з тебе зараз душу випущу! (А. Головко)
  • [Василь:] Так ти й дашся йому душу з тіла випустити? Певне, будеш оборонятися (Панас Мирний)

стріля́ти (би́ти) з гарма́т по горобця́х.

Затрачати непомірні, великі зусилля, волю там, де вони зайві, недоцільні. Приклади
  • Вам, може, чудно, що я взяла такий поверховий тон, але ж говорити ґрунтовно на такі теми, се значило б стріляти з гармат по горобцях (Леся Українка)

з розкри́тими (розпросте́ртими і т.ін.) обі́ймами, зі сл. зустріча́ти, прийма́ти і т.ін.

Дуже привітно, гостинно, з радістю. Приклади
  • з ши́роко відкри́тими обі́ймами. Тут її з широко відкритими обіймами прийняли на посаду завідувача повітової бібліотеки (Ю. Збанацький)
  • Зоя зустріла її з розпростертими обіймами (Н. Рибак)
  • Чужина зустріла білогвардійців не з розпростертими обіймами і не так, як батько стрічає блудного сина, вона війнула в душу кожного мертвим холодом (П. Гуріненко)
  • Головний отаман зустрів його з розкритими обіймами (М. Стельмах)
  • Дійшло до нього, мабуть, що приймають його тут не з розкритими обіймами, і враз набрав пиховитого вигляду (Ю. Шовкопляс)
  • — Я цілком серйозно запитую: ви що, усіх тут із розкритими обіймами зустрічаєте й проводжаєте? (І. Головченко і О. Мусієнко)

з молотка́, зі сл. піти, прода́ти і т.ін.

Прилюдним, публічним торгом, з аукціону. Приклади
  • Окреміі підприємства продаються з молотка (З газети)
  • Все пішло з молотка за несплачені данини й податки (П. Козланюк)
  • Художник [Рембрандт] (як і всі великі митці), бідуючи й поневіряючись, коли всі його картини спродали з молотка, безслідно канув десь (О. Ільченко)

тю́тя з поли́в'яним но́сом, лайл.

[і] з соба́ками не пійма́ти (не спійма́ти і т.ін.) кого і без додатка.

Надійно сховатися. Приклади
  • — Ну, по сій же мові та будьмо здорові! — каже Назар..— Тепер я вільний хоч на півроку; з собаками не піймають (Марко Вовчок)

переплу́тувати (плу́тати) / переплу́тати грішне з пра́ведним.

ви́ссати (ви́смоктати) / висиса́ти (висмо́ктувати) з па́льця.

Сказати, ствердити що-небудь, не спираючись на факти, не маючи для цього жодних підстав; вигадати. Приклади
  • Висмоктана з пальця й легенда про те, що гримуча змія, так само як скорпіон, у безвиході рішає себе смертельним самоукусом (З журналу)
  • ви́ссаний (ви́смоктаний) з па́льця. Цілі череди неіснуючих корів і бичків, сотні тисяч виссаних з пальців свиней та овець мандрували із звіту в звіт, щоб лягти потім в переможні реляції, які стікалися невпинним потоком у Москву, а звідти, зустрічним, пливли вже Зірки, ордени та медалі (А. Дімаров)
  • Он щось таке панові наклепала… Уже ж би він не виссав з пальця того, що казав ото… (Панас Мирний)
  • — Оце вам звичаї, самі ростуть із вдачі народу, з традицій його, із душі, а то вигадують, висмоктують із пальця різні бездушні псевдообряди (О. Гончар)
  • З якої ж би речі вона стала їй, Гаїнці, брехати? Не з пальця ж і вона виссала те, що казала! Щось же воно та є (Б. Грінченко)
Будь-якою ціною дістати або робити з нічого щось. Приклади
  • — З тобою заради тебе не піду, і красти не стану, із пальця тобі паски не виссу (Л. Яновська)

як з о́ка ви́пав, зі сл. схо́жий.

хоч з ша́пки вби́йся, жарт.

па́лиця (па́лка) з двома́ кінця́ми (на два кінці́).

з со́нних оче́й.

Недоспавши, щойно прокинувшись, не розібравшись; спросоння, сонний. Приклади
  • — Сам Бог нас тішить,— промовили декотрі надуті й легкодухі пани: вони й справді з сонних очей пойняли віри (І. Нечуй-Левицький)

точи́ти (розво́дити) / поточи́ти ля́си (баля́си, баляндра́си, ба́ли).

з розкри́тим ро́том, зі сл. слу́хати і под.

Дуже уважно, з цікавістю, з великим захопленням. Приклади
  • Я слухаю Колумба з розкритим ротом (З журналу)
  • З розкритим ротом слухав він свого опального приятеля (О. Гончар)

з корабля́ [та] на бал.

Відразу, без затримки, не зволікаючи. Приклади
  • Я приїхав до Куп'янська 9 травня… Справа іще в тому, що я прибув, як то мовлять, прямо з корабля на бал (Т. Масенко)
  • — Вчора приїхав та й знову у дорогу? А хто буде сталь катать? — Підмінимо.— Отаке! З корабля та на бал,— бурчав Радивон (В. Кучер)

з ді́да-пра́діда (з ді́да й пра́діда).

Споконвіку, одвічно; дуже давно, з незапам'ятних часів; здавна. Приклади
  • з пре́дка, з ді́да. Недалеко від Полтави, Де широкими гіллями Ліс над Ворсклою гуде, — З предка, з діда. . Незавидний жив козак (Л. Боровиковський)
  • Це ж земля наша, з діда й прадіда (Б. Грінченко)
  • з діді́в і пра́дідів. — Ми таки кривдянські Посмітьохи з дідів і прадідів, — знов сказав Микола (І. Нечуй-Левицький)
  • Хлібом-сіллю ми зустрічаємо дорогих гостей. Така вже в нас традиція з діда-прадіда (З газети)
  • Прийшли двоногі звірі — убили матір, пограбували, спалили, в руїни перетворили його з діда-прадіда рідну землю (А. Головко)
Спадковий, уроджений. Приклади
  • Іван Темний з діда-прадіда — селянин, все життя по господарству порався (Остап Вишня)
  • Багатирка була Марусина мати з діда-прадіда (П. Куліш)

вирива́ти / ви́рвати з се́рця чийого, кого і без додатка.

Примушувати кого-небудь забути щось або когось. Приклади
  • В цю тяжку для мене хвилину я знайду в собі сили, щоб вирвати тебе, осоружного, назавжди з свого серця (І. Цюпа)
  • [Орест:] Мого кохання не можеш одібрати, його вже ніхто не вирве з мого серця, навіть ти (Леся Українка)
  • Важко з серця виривати Твою пісню Голосну! (Л. Дмитерко)

[як] з го́лочки (з го́лки).

З підкресленою охайністю, модно, елегантно. Приклади
  • Він рум'яний, одягнений з голочки, задоволений з свого пальта на хутрі (О. Кундзич)
Абсолютно новий, щойно і добротно пошитий (про одяг, взуття і т.ін.). Приклади
  • як з го́лки. На дверях з'явився черговий офіцер в англійському, як з голки, френчі (О. Гончар). *Образно. Скидається на те, що їдемо в новому вагоні. Все як з голочки (З газети). *Образно. З валізи Оксана дістала нові, як з голки, п'ять карбованців (С. Чорнобривець)
  • На йому сорочка — як сніг; каптанок — як з голочки (Панас Мирний)
Гарно одягнений, причепурений. Приклади
  • — А зараз — годину на різні приготування. Приїхав кореспондент центральної газети. Щоб усі були, як з голочки (П. Інгульський)

схо́дити / зійти́ з шля́ху якого.

Відмовлятися від попередніх поглядів, переконань, наміченої мети, спрямування тощо. Приклади
  • Віра Павлівна не хотіла сходити з того шляху, на котрий… ступила… (Г. Хоткевич)

ма́нна небе́сна (з не́ба, з небе́с), жарт.

Те, що легко дістається; щось бажане, приємне і т.ін. Приклади
  • Манни з небес не буде, багатство товарів треба створювати самим (З газети)
  • — А поки що, дорогі брати й сестри, не сидіть склавши руки, не очікуйте манни з неба (Д. Бедзик)
  • — То ви… розбагатіти надумали?.. Чекаєте манни з неба? — поспитав оторопілий Тиміш Пірнач. — Ждете, коли звалиться просто на голову (Є. Гуцало)
  • Успіхи передовиків — не манна небесна, вони з надхмарних висот не падають (З газети)
  • — Не дивуйтеся, що вони вам так дякують. Ваше щире подаяння для них як манна небесна (В. Канівець)

хоч з лиця́ води́ напи́йся (во́ду пий).

[аж] і́скри з оче́й си́плються (летя́ть, ска́чуть і т.ін.) / поси́пались (полеті́ли, поскака́ли і т.ін.).

Уживається для підкреслення чийогось надмірного, надзвичайного гніву. Приклади
  • І мовила [Марія]. — Йому я стану за дитину.— І кинула кругом очима, Аж іскри сипнули з очей (Т. Шевченко)
  • Рот у Чуприни чи Кравчини не закривається, з очей аж іскри крешуть (О. Довженко)
  • А пані як гляне на його [пана], — аж іскри з очей скакнули, на місці міниться (Марко Вовчок)
  • [4-й повстанець:] Чудний той Степан. Як говорить, то аж іскри з очей сиплються (Мирослав Ірчан)
Дуже сильно, надзвичайно енергійно. Приклади
  • Гуцул так розгнівався, що аж іскри з очей поскакали (Казки Буковини)
  • Злий [Антосьо] іде, аж іскри з очей скачуть (А. Свидницький)
  • Іде [Гаврило] вулицею поміж тинами — голова то визирне, то заховається; собаки брешуть, аж з очей іскри сиплються (Григорій Тютюнник)
  • Шість чоловік беремось і бараном таранимо, б'ємо, б'ємо, аж іскри з очей сиплються, доки лом сталевий заганяємо, щоб льотку проломити (О. Гончар)
Відчувати запаморочення від гострого фізичного болю від напливу сильних непередбачених почуттів і т.ін. Приклади
  • і́скорки поси́палися з оче́й. Пилипко… затих, наче заснув. Що се таке? Він почув, наче що стрільнуло..; голова ходором заходила, посипались іскорки з очей (Панас Мирний)
  • І вухо моє покрутив [дід Григорій] раз, та тільки хіба ж він уміє так, як отець Олександр? Щоб аж іскри з очей посипались (І. Микитенко)
  • Розсердився [Ентела] і роз'ярився. В висок Дареса затопив: З очей аж іскри полетіли (І. Котляревський)

з рук випада́є.

Не хочеться нічого робити. Приклади
  • Тепер, слава богу, я повеселішав, а все-таки за що не возьмуся [візьмуся], із рук випадає (Т. Шевченко)

з ка́менем за па́зухою.

Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими намірами. Приклади
  • Тих, хто живе з каменем за позухою, не висувають, не посилають до науково-дослідних закладів на стажування (Ю. Шовкопляс)

точи́ти кров з се́рця чийого.

Завдавати комусь душевного болю, страждань. Приклади
  • кров точи́ло з се́рця, безос. Замикався тісний залізний обруч над нещасливою голівонькою, гострими ранами, замість цвітів [квітів], сипало, кров точило з серця (Г. Хоткевич)
  • [Рябина:] Пане писарю, не точи ти послідньої [останньої] крови [крові] з мого серця! (І. Франко)

як ду́рень (дурни́й) з ду́ба (з пе́чі), перев. зі сл. ля́пнути і под., зневажл.

з вели́кої лі́тери.

Щось, усіма шановане, дороге кожному. Приклади
  • Український степ є Степом з великої літери з погляду неповторності його витворення… Згадаймо тут, з яким захватом описував Степ у повісті Тарас Бульба Микола Гоголь. Нічого в природі не могло бути кращого, зауважує письменник (З журналу)
Такий, що прославився хорошими справами і гідний високої поваги (про людину). Приклади
  • Учитель з великої літери;
  • Є речі, яких не забудеш. Наприклад, почуття гордощів за наших… людей. За Людей з великої літери (Л. Дмитерко)

з кінця́ в кіне́ць; від кінця́ до кінця́, з дієсл.

У різні боки. Приклади
  • З гір, із далеких лісів ринуть в долину вітри, шарпаються з кінця в кінець (П. Колесник)
  • Шатнулась-мотнулась [Оксана] із кінця в кінець, веде низку дівчат і приговорює: Та чого ви будете сидіти по хатах? (Г. Квітка-Основ'яненко)
Повністю, весь. Приклади
  • Він ще раз проходить його [двір] од кінця до кінця, самотній і безпомічний (М. Коцюбинський)

з потруха́ми (з по́трухом), зневажл.

З усім, що є; цілком, повністю. Приклади
  • — А ви, що Евруся згубили, Щоб ваш пропав собачий рід! Щоб ваші ж діти вас побили. Щоб з потрухом погиб [загинув] ваш плід! (І. Котляревський)
  • — Та я тебе з потрухами продам (І. Цюпа)

випуска́ти / ви́пустити віжки з свої́х рук.

Поступатися владою, керівництвом. Приклади
  • З'явилась розгубленість. Доктор Гуль зорієнтувався, в чому річ, і вирішив не випускати віжок з своїх рук (Л. Дмитерко)
  • Онися Степанівна, як стара господиня в домі, й не думала випускати з своїх рук господарських віжок (І. Нечуй-Левицький)

збива́ти / зби́ти з пантели́ку кого.

Морально псувати, підбурювати на негідні вчинки. Приклади
  • — То непутяща людина: добра він тобі не принесе, а тільки зіб'є з пантелику (Панас Мирний)
  • — Грай, а я послухаю, — тихо промовила вона [до Миколи], — я вже давненько стою та слухаю. — Мокрино! Йди додому. Твій батько буде сердитись на тебе й на мене, скаже, що я тебе зводжу з розуму, збиваю з пантелику (І. Нечуй-Левицький)
Виклика́ти розгубленість, замішання, подив у когось, спонукуючи іноді до зміни поведінки. Приклади
  • зби́то з пантели́ку. Матвій скоса позирнув на Дорину і по очах побачив, що її трохи збито з пантелику (І. Микитенко)
  • — Може, якимсь питанням збити її з пантелику, не дати першій заговорити… (М. Стельмах)
  • зби́тий з пантели́ку. — Ну, добре, — мимрить збитий з пантелику Валя, — хай буде так (С. Васильченко)
  • Мої господині так звикли до моєї появи в суботні вечори, що прихід у середу збив їх з пантелику (М. І. Тарновський)
  • Тут багато вмудрованих досвідом мовчальників,.. Дехто з них знає про Ірину те, що й він [Майдан], і це збиває їх з пантелику (Ю. Мушкетик)
Дезорієнтувати, заплутувати кого-небудь. Приклади
  • Турки знали, що умовним сигналом до штурму в росіян має бути червона ракета. Але, щоб збити їх з пантелику, Суворов наказав пускати ракети щоночі (С. Добровольський)
  • Зайчиха як почала петляти по лісі туди-сюди,— і зовсім збила їх з пантелику. Цього разу мисливці нікого не вбили (О. Іваненко)

[мрі́йна] поволо́ка спа́ла з оче́й.

Хто-небудь правильно зрозумів те, що раніше усвідомлювалось по-іншому. Приклади
  • Приємне марево раптом розвіялось, мрійна поволока спала з очей — дівоче серце розкрилося іншому,— прийшла твереза думка, хлопець охляв, осунувся (К. Гордієнко)

з уст чиїх, зі сл. почу́ти і под.

Від когось. Приклади
  • Зі словом поводитися треба чесно і обережно… Небезпечно жартувати зі словом письменникові. Поганого слова не хочеться чути з уст його (З журналу)
  • — Я хотіла почути лише з твоїх уст, що робиться з батьком (О. Кобилянська)

ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т.ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка і т.ін.), жарт.

Раптом зникнути, пропасти. Приклади
  • ло́пнути, як бу́лька на воді́. Печеніги-хозари погрожують походом ратним. І стриманість лопнула, як булька на воді (Д. Міщенко)
Зазнавати невдачі, краху, руйнування і т.ін. Приклади
  • трі́снути, як бу́лька з ми́ла. А Пилип йому й каже: —..і вся твоя кар'єра трісне, як булька з мила (В. Кучер)
  • А сьогодні ці уявлення лопнули, як мильна банька, ще раз зіткнувшись з дійсністю (Р. Іваничук)
  • Винаходжуючи різні заходи та ремесла, він, правда, часто терпів аварії, і будова валилася… або лопалась мов мильні бульбашки (В. Бабляк)
  • Міф про те місто.. лопається, як мильна булька (З газети)

як (мов, на́че і т.ін.) гора́ з плече́й (з пліч) звали́лася (спа́ла, впа́ла, зсу́нулася, зійшла́ і т.ін.) / зва́люється (па́дає, зсува́ється, схо́дить і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

Хтось відчув полегшення, звільнившись від важких обов'язків, сумнівів, турбот тощо. Приклади
  • Вже пройдено третину шляху.. У Маргіт ніби звалювалася гора з плечей (О. Гончар)
  • В Пантелея Потаповича наче гора з пліч зійшла.., то він тільки не докумекався, скільки треба вносити добрив у пари (П. Оровецький)
  • [Химка:] Яка я після вашої розмови стала весела,— наче гора з плечей звалилася! (Панас Мирний)
  • Артемові наче гора зсунулася з пліч. Усміхнувся щасливий та мерщій до галушок (А. Головко)

годува́ти з ло́жечки кого, ірон.

Надмірно опікати когось. Приклади
  • Перш за все [Семен] хоче рішуче відкинути ті наклепи, які тут зводилися на клуб інтелектуалів… Вони дорослі люди і годі вже годувати їх з ложечки (Ю. Бедзик)

не вихо́дить з голови́ (з ду́мки).

Бути предметом постійних роздумів. Приклади
  • Михайло Щерба не виходив з голови (Д. Бедзик)
  • Револьвер системи бравнінг не виходив із голови (М. Хвильовий)
у кого, кого і без додатка. Хто-небудь постійно думає про когось, щось. Приклади
  • З думки Яся не виходив вид смирної, тихої Гані, балакаючої з наймичками запанібрата (І. Нечуй-Левицький)
  • Коли подруга повернулася — свіжа, сяюча, — вона сказала: — А в мене з голови не виходить поїздка (О. Гуреїв)

з го́ря.

Через обставини, пов'язані з переживаннями, песправедливістю, неспокоєм і т.ін.; скривджений, ображений тощо. Приклади
  • Ревнивий репортер, розгубившись остаточно і не знаючи, як він має припинити залицяння ревізора до дружини, з горя напився і лежав.., як то кажуть, без ніг (М. Хвильовий)

від (з) ра́нку [й (та)] до ра́нку.

Протягом тривалого часу; цілодобово; весь час. Приклади
  • до ра́ння. Скільки правди в горлі, скільки мук не переповісти й до рання (В. Стус)
  • Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний)
  • А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка)

[аж] сли́на [(з ро́та, по губа́х)] ко́титься (тече́, набіга́є і т.ін.) / покоти́лася (потекла́, набі́гла і т.ін.) кому, у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже хоче придбати щось, заволодіти чимсь принадним. Приклади
  • сли́нка коти́лася. Жалібніше про ясир треба писати. Щоб панові канцлеру слинка котилася від згадки про турчинок і невільників (Іван Ле)
  • Цариця, цар, дочка Лавина Зглядалися проміж себе, Із рота покотилась слина, До себе всякий і гребе Які достались Їм подарки, Насилу обійшлось без сварки (І. Котляревський)
Кому-небудь дуже хочеться з'їсти, випити щось або хто-небудь передчуває насолоду від чогось смачного, апетитного. Приклади
  • Оповідав Іван про все те так смачно, що аж слина текла по губах (Ю. Збанацький)
  • [аж] сли́нка ко́титься (тече́). Салат, редька густо зеленіють біля тину — в Гриця аж слинка тече: це б він тут поласував (Ю. Збанацький)
  • [Пузир:] Зараз будемо обідать. Тільки вибачайте — у мене фрикасе нема, а по-хазяйськи: солонина до хріну, борщ. [Золотницький:] Чудово! Аж слина котиться! (І. Карпенко-Карий)
  • — Якби можна… підстрелити, знаєте, зайця та спекти до бурячків у сметані.— Тьфу! Мовчіть-бо, бо слина котиться (М. Коцюбинський)

з гороби́ну ду́шу.

Дуже мало. Приклади
  • Там у нього [у турка] війська було з горобину душу (С. Добровольський)

пусти́ти (спусти́ти) / рідше пуска́ти (спуска́ти) ю́шку (кров) [з но́са] кому, рідко з кого.

упусти́ти ра́ка з ро́та.

скида́ти / ски́нути з плече́й що.

спада́ти / спа́сти (сплисти́) з ро́зуму.

Божеволіти. Приклади
  • з ро́зуму спа́стися. З ледащим спознався, з розуму спався (Укр. присл.)
  • [Рябина:] Чи ти, старий, здурів, Чи з розуму сплив? Та за що дерево путаєш? (І. Франко)
  • Ні, наші козаки ще з розуму не спали, Щоб Вовка од біди сховали! (Л. Глібов)

не йде з ду́мки (з голови́, з ума́) кому і без додатка.

Хто-небудь не може забути, постійно думає, згадує про когось, щось. Приклади
  • Дівчина з ума не йде. Перебув день Кармель з своїми думками важко і солодко; перебув другий день — ще важче, ще солодше; перебув третій день — зовсім вже несила (Марко Вовчок)
  • Веселим, з гостинцями, з жартіливими приспівками таким зараз пригадався Данько і, пригадавшись, все чомусь не йшов з думки (О. Гончар)

як (мов, ні́би і т.ін.) з Бо́жої руки́, зі сл. несподі́вано і под.

Уживається для вираження інтенсивності, повноти ознаки; абсолютно, великою мірою. Приклади
  • Зо триста років [в Україні] лилася кров, величезні жертви клали без успіху, і раптом, як з Божої руки, несподівно дано незалежність (В. Барка)

вибива́ти / ви́бити ко́зирі (ко́зир) з рук чиїх.

Позбавляти кого-небудь вигідної для нього можливості здійснити свої плани чи наміри. Приклади
  • Та хто ж це співає?.. Певно, це викликали з самого Києва артистів, щоб вибити з її рук козир, щоб відтиснути на задній план (М. Ю. Тарновський)
  • — І ти, чоловіче, в таку пору не сумніваєшся садити жоржини? — намагається стримати свій характер і водночас приголомшити Мірошниченка.— Вони — пам'ять про моїх дітей,— тьмариться широке обличчя Мірошниченка. І цим одразу вибиває козирі з рук Кульницького (М. Стельмах)

воюва́ти (боро́тися) з вітряка́ми.

Безглуздо та безрезультатно витрачати сили, енергію на подолання чи усунення уявних, неіснуючих перешкод. Приклади
  • Вивчаючи суму поглядів художника, приймаючи або відкидаючи його концепції, критик не повинен накидати йому свої, бо то напевне буде боротьба з вітряками (З газети)
  • боротьба́ з вітряка́ми. — Ти й сама у нас, як Дон-Кіхот! Що він мав на увазі? Що довга вона та худа, як лицар печального образу? Чи вважає, що самостійне життя своє вона починає боротьбою з вітряками? (О. Гончар)
  • — Ти хочеш, щоб твоя дочка вдягалась як старчиха, і щоб заміж не вийшла? Не вийде в тебе нічого, — репетувала Марія. — Як ти не розумієш, що ти воюєш з вітряками (З журналу)

скида́ти / ски́нути ярмо́ (пу́та) [з се́бе (з ши́ї, з пліч)].

випада́ти / ви́пасти з ува́ги.

Залишатися непоміченим, невідчутним. Приклади
  • Батько продовжував читати газету. Але з моєї уваги не випало його внутрішнє роздратування (К. Станіславський)

мі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що.

якими (яким). Дивитися на кого-, що-небудь, виражаючи певні емоції ( перев. негативні). Приклади
  • Мати повертається. Вона міряє доньку довгим, нищівним поглядом (З газети)
  • Сповненим ненависті поглядом міряє [Плачинда] парубка і всю лють свого тіла вштовхує в короткі шипіння: — Вишкребок! Злидень із битого шляху! (М. Стельмах)
  • Тоді вона [Антоніна] міряла його злими очима.— Осел! Ви нічого не розумієте… (М. Коцюбинський)
Оглядати кого-, що-небудь, вдивляючись або оцінюючи. Приклади
  • мі́ряти очи́ма з ніг до голови́ кого. Селезньов спідлоба дивився на нього, міряв з ніг до голови очима (Панас Мирний)
  • Маковей міряв поглядом шлях, стиха усміхався йому (О. Гончар)
  • Партизани міряли малого поглядом і співчутливо радили підрости (Ю. Яновський)
  • Старі жартують шахтарі, Новеньких оком міряючи: — От ще нам три богатирі! (П. Дорошко)
  • — Не пізнаєш мене? — міряючи очима, спитався Улас.— Господь тебе знає, хто ти (Панас Мирний)
  • — Але погане ваше діло: не проїдете ярком. Парубок безпорадно міряє очима принадну далечінь, що хвилясто простяглась за гнилою долиною (М. Стельмах)

не розмину́тися з ло́жкою, жарт.

Прийняти запрошення до частування, погодитися щось з'їсти. Приклади
  • [Василина:] Годуйся ж, чим Бог дав! [Яким:] Та вже з ложкою не розминуся, бо таки виголодався (Б. Грінченко)

з яко́ї ре́чі?

На якій підставі; чому, з якої причини? Приклади
  • Вони [селяни], мене бояться — спохмурнів Дорош. Сергій… спідлоба глянув на Дороша веселим оком: — З якої речі? (Григорій Тютюнник)
  • [Писар:] Нехай старшина [напився] на радощах… а вже я з якої речі пив — сам не знаю (І. Карпенко-Карий)
  • [Молодиця:] З якої ж я речі своїм добром буду постачати? [Храпко (сердито):] З такої речі, що ти його жінка! Муж та жона — одна сатана (Панас Мирний)

як з ма́слом, перев. зі сл. іти.

з годи́ни на годи́ну.

У найближчий час. Приклади
  • Коли фронт відкотився недалеко і чути було бої, він виглядав своїх з години на годину (Г. Тютюнник)
  • Іван Федорович як неживий ходить. Він жде сина з години на годину (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) з води́.

зі сл. рости і под. Надзвичайно швидко. Приклади
  • — Давиде! Ой, ти ще більшим став! Ростеш мов з води (М. Стельмах)
  • — Гриби тепер ішли мов із води. Їх збирали щоденно і дорослі, і діти… (Ю. Збанацький)
  • Овес! Що за чудовий овес в цьому році! З самої весни гнало його як з води! (В. Москалець)
Дуже легко, добре, вдало. Приклади
  • В міжріччі Орелі та Берестової ніхто не осмілювався змагатися з Онисимом на ниві. У нього все йшло як із води, повніло й дозрівало, викликало заздрість убогих хуторян (М. Рудь)
Зовсім несподівано, раптово. Приклади
  • На голос пісні до них добувається з берега ще один. Виник ніби з води. Причалив човна, вичалапкує на берег (О. Гончар)
  • Аж ось Марко… Він, здавалось, зник був зовсім з наших очей, тепер не витримав — виринув в гостро цікавий момент як із води (С. Васильченко)

з одного́ ма́ху, перев. з дієсл.

Відразу, тут же і т.ін. Приклади
  • з ма́ху. Хрін з квасом, редьку, буряки; Рябка, тетерю, саламаху — Як не було: поїли з маху І всі строщили сухарі (І. Котляревський)
  • Поганяв лівою [рукою], бо праву ще колись, у чотирнадцятому, з одного маху відтяв йому козак під Перемишлем (Д. Бедзик)
  • Тітка цапнула її [Ольгу] в свої шорсткі долоні й кинула (з одного маху) на нове, холодне крижмо (Я. Качура)
  • [Рокота:] Чи й справді що лихе вчинилося? [Глоба:] Тиміш… завдав нам сорому: з одного маху опинився під борцем, як кошеня! (М. Кропивницький)
Несподівано, рішуче і т.ін. Приклади
  • від одного́ ма́ху. А Русалка Дніпровая якраз ударила від одного маху на всі три точки. Вона поставила і обговорювала предмети зовсім світські (І. Франко)
  • Не завжди можливий шлях найбільш простий і радикальний — з одного маху відкинути все старе і поставити на його місце нове (З газети)
  • Он з тої гілочки, згори, стрибне з одного маху і в тебе хижі пазури запустить росомаха (І. Гончаренко)
  • Тут Федько з одного маху З нього [цапа] стриб і хлів закрив! (С. Олійник)

губи́ти з оче́й кого, що.

Переставати бачити кого-, що-небудь. Приклади
  • згуби́ти з оче́й. Отак і стояв [Юсуп], аж доки й згубив з очей розталу в скелях та чагарниках загадкову і мужню постать (Іван Ле)
  • — Ти помітив якусь рухливу цятку. Стеж уважніше, не губи її з очей (Ю. Бедзик)

зрива́тися / зірва́тися з го́лосу.

Втрачати голос, замовкати від надмірного крику або хвилювання. Приклади
  • Бояри загомоніли. Судислав, намагаючись перекричати їх, зірвався з голосу (А. Хижняк)
  • Безхатько зірвався з голосу і, пополотнівши, ніби заморожений, застиг посеред хати з роззявленим ротом (Л. Юхвід)

з легко́ї руки́ чиєї.

За чиїмось вдалим починанням, добрим прикладом. Приклади
  • Масив Крас (німецькою — карст) — дике кам'янисте нагір'я в Югославії. З легкої руки хорватських географів ця власна назва перетворилася на науковий термін (З журналу)
  • Чорнобильська катастрофа з легкої руки Юрія Щербака випустила в ужиток таке поняття, як Звізда Полин (З газети)
  • Пишалися мої друзі ще й своєю ініціативою, оскільки все від нас пішло, з нашої легкої руки змагання розгорнулося по всьому дивізіону (М. І. Тарновський)

[усе] схо́дить / зійшло́ [з рук] кому і без додатка.

Залишається безкарним, не поміченим. Приклади
  • Вона… намагалася верховодити і… коверзувати. І теж нічого — сходило з рук (М. Стельмах)
  • На нього частенько ображались… Писали, скаржились — все йому сходило з рук (А. Дімаров)
  • Коли завинить простий робітник — його покарають. Та коли адміністрація, верхівка — їм усе сходить (Ю. Щербак)
Минає, уладнується як-небудь. Приклади
  • [Єфрем:] Іншим якось сходить з рук, а я спіткнувся; підвівся, та вже ґрунту під ногами не почув (М. Кропивницький)

з усі́м га́музом.

Усе підряд, не перебираючи. Приклади
  • А по колоні вже пішов-покотився гомін: — Полотно руйнують! — Залізницю волами розтягують! — Із рейками, із шпалами, з усім гамузом здирають з насипу (О. Гончар)

з ми́ру по ни́тці, зі сл. збира́ти, допомогти́, ви́йти і т.

ін. Завдяки багатьом людям; потроху, помалу. Приклади
  • Книжечка вийшла за принципом з миру по нитці (В. Большак)
  • Воно годило б ся [годилося б] запомогти, бо ситий голодному не вірить, як кажуть, з миру по нитці.. (М. Коцюбинський)
  • З миру по нитці збирали Семеренко і Кошель лабораторію (З газети)

з нальо́ту.

Не зупиняючись, на повному ходу, з розгону. Приклади
  • З нальоту пішли топтатися [білогвардійці] кіньми по живих тілах, хвацько дорубуючи з сідел тяжкопоранених, не здатних навіть звестися бійців (О. Гончар)
Дуже швидко, легко, без труднощів, без великих зусиль. Приклади
  • — А вона, дружба, не народжується з нальоту (О. Донченко)
  • Щоб пізнати село, треба б довше пожити в селянській гущі, а так, з нальоту, нічого не вийде (В. Гжицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) з мішка́ (з ла́нтуха), зі сл. си́пати, си́патися.

Невпинно, безперервно, щедро і т.ін.; у великій кількості. Приклади
  • ні́би горо́х з мішка́. Ідеї сипалися з Бориса Павловича, ніби горох з мішка (В. Дрозд)
  • Де-не-де тротуар чистили від снігу, хоч згори, мов з мішка, сипався новий (М. Томчаній)
  • — Доведе він тебе цими віршами, сипле, як із лантуха (З газети)
  • А питання так і сиплються, мов з мішка, і не всяк їм дасть раду (І. Цюпа)
  • У той день вони [рекорди] сипалися, як із мішка (В. Собко)
  • [Канупір:] Слухаєш-слухаєш його,..а він сипе [сипле] та й сипе [слова], як з мішка (М. Кропивницький)

із кра́ю в край.

По всій території, на всьому просторі; скрізь. Приклади
  • з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості… (М. Бажан)
  • — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар)
  • З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич)
  • Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра)

з легки́м се́рцем; з легко́ю душе́ю.

З полегшенням. Приклади
  • Горіли плавні.— Ні, не до нас йде, а вбік, за вітром,— з легким серцем зітхнула врешті Соломія (М. Коцюбинський)
Без будь-якої тривоги, без жалю, вагань, переживань. Приклади
  • — Б'ють і лежачих з легкою душею. Ті, що кохаються в зраді та лжі, І на невинного гострять ножі (С. Караванський)
  • Вдовольнивши таким чином своє почуття порядку, Гашке вже, певне, з легкою душею пострілював з парабелума по живих мішенях (В. Козаченко)
  • Взагалі, не з легкою душею їду в Київ, але, врешті, може буде ліпше, ніж я думаю (Леся Українка)
  • Мусієві повезло. Він правив кіньми самого Жежері — баскими, вороними,.. Не з легким серцем дав її [упряжку] Жежеря (В. Речмедін)
  • Ви не думайте, що я на легкім хлібу виросла і так собі, з легким серцем на легкий хліб пустилася! (І. Франко)

з ча́сом.

У майбутньому, пізніше, згодом. Приклади
  • Вона фельдшерує в радгоспі, а з часом буде в сім'ї ще й своя лікарка: оця сама Ліна. Вирішено в медінститут документи здавати (О. Гончар)

о́чі ма́ло (як) не ви́скочать (не виска́кують) з голови́ (з орбі́т і т.ін.) у кого, кому і без додатка.

з жи́вчиком та з пе́рчиком.

Запальний, гарячий, відважний. Приклади
  • — Як ви там казали? Цей вовка за вухо вхопить? А таки вхопить… Одне слово, з живчиком та з перчиком хлопець,— посміхнувся Валерій Іванович (О. Гончар)

не з на́шої пара́фії.

Який відрізняється від якого-небудь кола людей світоглядом, переконаннями і т.ін. Приклади
  • Я чомусь відразу відчула, що це людина не з нашої парафії, як ото кажуть (Ірина Вільде)

НІ З ЧИМ НЕ РОЗМИНЕ́ТЬСЯ.

Вчасно скористається будь-якою слушною нагодою, нічого не упустить. Приклади
  • У Нечипора була уся батькова натура. Злодіяка такий, що ні з чим не розминеться: і цигана обдурить, і старця обікраде (І. Квітка-Основ'яненко)

встава́ти (підво́дитися) / вста́ти (підвести́ся) з лі́жка.

Починати одужувати після тяжкої хвороби. Приклади
  • Я. . дожидався, поки жінка підведеться з ліжка, поки хатні клопоти прибере до своїх рук (Панас Мирний)
  • Він знов був дуже слабий на плеврит. Як заслаб на різдво, то тільки тепер встав з ліжка (М. Коцюбинський)
  • На восьмий тиждень я устав з ліжка. Тоді вже почав жваво у силу вбиратись (Марко Вовчок)

як (мов, ніби і т.ін.) з води́ йти, перев. зі сл. рости́.

Дуже швидко. Приклади
  • Зоглянулася св. п'ятниця на слізні благання матері, й ось двоє червоновидих діток ростуть,— як із води йдуть (Л. Яновська)
  • А Трьомсин собі росте, Мов, як кажуть, з води йде (І. Манжура)

зверта́ти / зверну́ти з доро́ги (з шля́ху́).

Відходити від своїх переконань, поглядів, принципів, змінювати їх. Приклади
  • Ти [В. Сосюра] теплу ніжність до людини Узяв, як хліб, у творчу путь. Хто шлях обрав собі єдиний, Тому із нього не звернуть (М. Рильський)
  • З раз обраної на поетичній і на життєвій ниві дороги Шевченко вже ніколи не звертав (Слово про Кобзаря)

з чужо́го плеча́.

Вже ношений ким-небудь іншим, перев. невідповідним за розміром (про одяг). Приклади
  • Похиливши голову брат ішов мені назустріч. На ньому був одяг з чужого плеча (З газетиі)

тин об (у) тин, зі сл. жи́ти, бу́ти і т.ін.

НЕ РОЗМИНА́ТИСЯ / НЕ РОЗМИНУ́ТИСЯ з ча́ркою, жарт.

Зловживати спиртними напоями; випивати, пиячити. Приклади
  • І справді, поки був [Микола] у селі, то не пив. А як бував у місті, то там не розминався з чаркою, та про те ніхто не знав — ні Параска, ні батько її (Б. Грінченко)

з ме́дом та [з] ма́ком, зі сл. промо́вити, сказа́ти і т.ін.

Облесливо, нещиро і т.ін. Приклади
  • — І чого б пак нам гніватись? Я оце стояла в церкві, та все про те думала. Правда моя, Парасю? — промовила вона аж з медом та маком (І.Нечуй-Левицький)

з пе́ршого сло́ва.

Зразу, без довгих пояснень. Приклади
  • Люди ж усякі є в Ковалівці. Один тебе й з першого слова розуміє, і мовчки йде до роботи, іншому треба все розтовкмачити (В. Кучер)

з ву́лиці.

Зовсім невідомий, випадковий. Приклади
  • — У нас, дівчино, двадцять п'ять тисяч робітників. І жодного — щоб просто з вулиці. Щоб без особової справи (О. Гончар)

як (мов, ні́би і т.ін.) із батога́ (з бича́) трі́снув (тря́снув, ля́снув і т.ін.).

Дуже швидко, непомітно (про плин часу). Приклади
  • як у баті́г тря́снув. — Ой, дитинко Божа, минув вік, як у батіг тряснув! (В. Стефаник)
  • Прожили ми з тобою, стара, довгий вік, а мені, мов батіжком тріснув (З. Мороз)
  • як (мов) батого́м (батіжко́м) трі́снув (ля́снув). Отак літа спливли… Прожив, як батогом ляснув (М. Зарудний)
  • П'ять літ — як з батога тряснув, пролетять, та чоловіка й не пізнаєш (А. Свидницький)
  • Шкода тільки, що та радість не тривала довго; година за годиною утікали; три дні, Господи! навіть не знати, де поділися, перейшли, мов з бича тріснув (С. Ковалів)
  • Тиждень минув як із батога тріснув у звичайній домашній роботі, яка ніколи не переводиться (О. Маковей)

з і́ншої (з дру́гої і т.ін.) о́пери, жарт.

Те, що безпосередньо не стосується справи, теми розмови і т.ін. Приклади
  • з і́ншого лібре́то.До батьків укоханої дочки такого листа не пишуть… Все це слова з іншого лібрето, аніж ми гадаємо (Іван Ле)
  • Дуже мене цікавлять — се вже з другої опери — Ваші українські оповідання (М. Коцюбинський)

не дава́ти / не да́ти [і] волоску́ (во́лосу і т.ін.) впа́сти з голови́ чиєї.

Дбайливо доглядати, оберігати кого-небудь; піклуватися про когось. Приклади
  • — І хвалилися [варяги], що їхній бог найсильніший і не дасть і волосу з їхньої голови впасти (П. Загребельний)
  • Жили вони [Андріян та Мальва] тихо, красиво, дядько не давав волоску впасти з її голови (В. Земляк)

ви́колупати з па́льця що і без додатка.

Дістати що-небудь невідомо звідки або будь-якою ціною. Приклади
  • хоч ви́колупай з па́льця. Головонько ж моя бідна! Чи же прийматиму свата? Хоч виколупай з пальця, а дай!.. (М. Коцюбинський)
  • Семен.., дослухавшись, як хтось жаліється, що нема куди товар вигнати, що немає пасовиська, кидає в громаду: — Кажете: нема пасовиська, і не будете його мати!.. Ну, звісно, з пальця не виколупаєш [пасовиська]! (М. Коцюбинський)

з вуст у вуста́, зі сл. передава́тися, передава́ти, перехо́дити.

Від однієї людини до іншої (про щось почуте). Приклади
  • з уст до уст. З уст до уст перелітала одна звістка про заснування нових артілей (Г. Епік)
  • від уст до уст. Полетіла команда від уст до уст: форсувати річку (О. Гончар)
  • По селах з уст в уста передавалася жахлива звістка: фашисти нищать радянських людей, знущаються з жінок, убивають комуністів (Іван Ле)
  • Переходячи з уст в уста,.. твори ці зазнавали різних трансформацій, розгалужувались іноді на багато варіантів (М. Рильський)

ї́хати (поверта́ти) з я́рмарку (з то́ргу).

Ставати немолодим; старіти. Приклади
  • [Марина:] Але ж года твої такі, що не на ярмарок їдеш, Прокопе, а вже порядно, як з ярмарку повертаєш (О. Корнійчук)
  • Безнадійні думки, що не на ярмарок він їде, а з ярмарку — отже, ні на що більше сподіватися, бо все найкраще, всі творчі вершини лишилися десь далеко позаду… (Ю. Шовкопляс)

вирива́ти / ви́рвати з рук.

кого, чиїх. Домагатися чогось за рахунок інших, виявляючи велику настирливість. Приклади
  • — Амосови всі такі. Їм подай тільки перше місце. А не даси — з рук інших вирвуть. Натури! (А. Хорунжий)
  • — Нехай би знали, як нехтувати мною. Поминули мене! Вирвали з моїх рук честь, славу (І. Нечуй-Левицький)
Користуватися популярністю, великим попитом. Приклади
  • — Розкажи про себе,— Левко відпив трохи кави.— Не можу сказати, що мої рукописи виривають з рук, та вдалося зачепитися у видавництві — з літзаписом (А. Хорунжий)

як (мов, ні́би і т.ін.) ски́нути (звали́ти) го́ру (тяга́р) з плече́й.

Відчути велике полегшення. Приклади
  • Пан маршалок глубоко [глибоко] зітхає, немов скинув з плечей якийсь великий тягар, і звішує голову, мов підрізаний (І. Франко)
  • Висповідавшись, Кабанець ніби гору скинув з плечей. Ми з ним подружили по-справжньому (Ю. Збанацький)
  • Після зборів у Гната відлягло на серці, а на душі стало легко, ніби з плечей звалив гору (С. Чорнобривець)

з при́тиском, зі сл. сказа́ти, запита́ти і т.ін.

Твердо, категорично, суворо, незадоволено і т.ін. Приклади
  • — Ти для чого ж це силоміць витягнув з хати горіхівську красуню і завіз її аж у темний гай? — з притиском запитала дружина (І. Сочивець)
  • Синьомундирний Сидоров підскочив чортом… і мовив хмуро, з притиском: — Вперед! (В. Шевчук)
  • — Хай собі п'ють, — з притиском сказав батько, — а ми не будемо! Не забувай, що я дав собі слово: в рот не брати цієї гидоти (Л. Гуріненко)
  • — Мамо, присунь мені цукор, — з притиском сказала Ірен (В. Підмогильний)

видира́ти / ви́дерти ду́шу [з ті́ла] у кого і без додатка.

Жорстоко знущатися з кого-небудь, мордуючи, доводячи до смерті. Приклади
  • — Їй-богу, так! Їй-богу, так! — репетує кругом сірома.— Проклятії кармазини швидко видеруть у нас душу з тіла, не то що! (П. Куліш)
  • — Тимофію,— наздогнала його в сінях.— Ви б не їхали на ніч. Банда Гальчевського тепер луютує. За землю душі видирає,— так сказала, начебто і не знав Тимофій, що робиться навкруги (М. Стельмах)

перелива́ти з пусто́го [та] в поро́жнє.

ла́нтух (мішо́к) із кістка́ми (з маслака́ми), ірон.

Дуже худа, виснажена людина. Приклади
  • Черевний тиф, туберкульоз і жовтуха перетворили її дужого, вродливого сина на чорний лантух з маслаками, в якому ледве тліла іскра життя (Л. Первомайський)

пеньо́к (пень) з очи́ма, грубо, фам.

роби́ти з се́бе ду́рня (ду́рника).

як (мов, ні́би і т.ін.) з ланцюга́ (з це́пу, з нали́гача) зірва́вся.

Не володіти собою (про поведінку, дії, рухи і т.ін.). Приклади
  • як з гіллі́ зірва́всь. Дознався [дізнався] ж [пан], що Оксана вже звінчана. Побіг до отця Андрія, як з гіллі зірвавсь (Марко Вовчок)
  • Салагатова не було — той останнім часом ніби з ланцюга зірвався.. То він у морі, мов нерпа, годинами брьохався, то йшов у місто (Ю. Збанацький)
Дуже швидко побігти; зникнути, втекти. Приклади
  • Як з цепу зірвався Максим, так помчався додому (Панас Мирний)
  • — Що за диво? — Що за крик? — Був жених. — І раптом — зник! Погуляв. Натанцювався. Й мов з налигача зірвався (В. Іванович)

пусти́ти [з] ди́мом ([з] вогне́м, з ві́тром і ди́мом).

Знищити вогнем; спалити. Приклади
  • ди́мом за ві́тром пусти́ти. — Та йому [панові] й ногою на нашу землю не дати ступити. Кубло димом за вітром пустити! (А. Головко)
  • Дорош обкульгав згарище… і зняв кашкет. Невже самі люди, що це творили, пустили з вітром і димом? (Григорій Тютюнник)
  • Проклятий фашист все село під небо з вогнем пустив (О. Копиленко)
  • Пустили з димом вони [повстанці] панські маєтки (Нар. оповідання)
  • [Стась:] Він [Кармелюк] ще, кажуть, нахвалявся перепороть різками всю комісію і димом пустити всі їх папери (С. Васильченко)

іти́ (ходи́ти) / піти́ з торба́ми (з то́рбою).

Жебрати, просити милостиню. Приклади
  • з то́рбою піти́ по хата́х. Текля. . сама залишилася з дитиною на руках, і коли б не такі сусіди, як родина Крикливця, то давно б уже з торбою пішла по хатах (І. Муратов)
  • Все доконечно треба знати і наперед з кождим [кожним] крейцаром обчислитися, коли тато не хочуть піти з торбами (І. Франко)
  • — Не дав вдовиці утопиться, Не дам же й з торбою ходить,— Сказав Максим (Т. Шевченко)
  • Бодай пани панували, бодай пани жили, Бодай вони межи люди з торбами ходили (Україна сміється)

наколоти́ти горо́ху з капу́стою.

Змішати все докупи, наплутати; з'єднати непоєднуване. Приклади
  • [Петро:] Сю штуку написав москаль по-нашому і дуже поперевертав слова. [Виборний:] Москаль? Нічого ж і говорити! Мабуть, вельми нашкодив і наколотив гороху з капустою (І. Котляревський)

ні з плече́й, ні з оче́й.

Зовні непривабливий, непоказний (про людину). Приклади
  • Хоч хлопець і був ні з плечей, ні з очей, але всі його любили за його лагідну вдачу (З газети)

дух ви́йшов (ви́скочив, грубо ви́пер) з кого.

Хто-небудь помер, загинув. Приклади
  • ма́ло дух з груде́й не ви́йде. Побігли ми… Біжимо, мало дух з грудей не вийде (Ю. Яновський)
  • [Микита:] Гляди, щоб я тебе не підперезав так, що й дух з тебе випре!.. [Семен (спокійно):] Не хвались! (М. Кропивницький)
  • — Я б п'ятьох бояр підняв та об землю вдарив, щоб дух з них вискочив (А. Хижняк)

з во́гником (з вогне́м).

Сповнений завзяття, енергії; палкий. Приклади
  • Краще жінка з вогнем, перцем і жадобою, аніж якась покірна розмазня (М. Стельмах)
  • Герої поезії.. — наш молодий сучасник, людина з вогником, творчим неспокоєм, нестримним прагненням пошуку, із жадобою праці і життя (З журналу)
зі сл. працюва́ти, роби́ти і т.ін. Захоплюючись, з піднесенням. Приклади
  • Сліпий грає з вогнем (Ю. Яновський)
  • З трибуни дедалі частіше звучать слова похвали, заклики рівнятися… на молодого, перспективного спеціаліста-інженера, що працює з вогником,— Надію Очеретну (В. Козаченко)

ма́ти се́рце з пе́рцем.

Бути запальним, дотепним, дошкульним і т.ін. Приклади
  • — Я люблю, щоб дівчина була трохи бриклива, щоб мала серце з перцем,— сказав Карпо (І.Нечуй-Левицький)

ви́жити / вижива́ти з па́м'яті.

Від старості втратити здатність пам'ятати. Приклади
  • Дід Михайло поступово виживав з пам'яті: спочатку забував імена знайомих, а згодом — і власних дітей (З журналу)

з першими пі́внями.

Надзвичайно рано, після півночі. Приклади
  • — Тільки в чорні ночі злі Я встаю так само; як і в нашому селі — з першими півнями (Г. Гайворонська)

зна́ти [ті́льки] з ми́ски (з но́са) та в рот.

Нічого не вміти робити, бути дармоїдом. Приклади
  • [Павло:] Та він знає в книжці, а коло землі знає з носа та в рот і приїхав нас учити (І. Карпенко-Карий)
  • Ти тільки знаєш, що з миски та в рот (М. Номис)

носи́тися / розноси́тися як (мов, ні́би і т.ін.) [ду́рень (ци́ган, ста́рець)] з пи́саною то́рбою з ким--чим.

зво́дити / звести́ з ро́зуму (з ума́).

Негативно впливаючи на психіку, викликати почуття роздратування, гніву і т.ін.; робити кого-небудь божевільним. Приклади
  • Племінничок звів з ума сестру,— сестра божевільна (Панас Мирний)
  • [Софія:] Іди, іди з очей моїх, чарівниця лукава! Іди! Не пали мене своїм поглядом єхидним — ти гірше сатани, ти мене з ума звела, ти одбила у мене чоловіка (І. Карпенко-Карий)
Захоплювати, полонити кого-небудь; виклика́ти почуття великого кохання. Приклади
  • Анничка… своїм дзвінким і бентежливим сміхом та умінням літати на танцях метеликом від парубка до парубка звела з розуму багатьох (М. Івасюк)
  • — Якась така підвернеться, що з розуму зведе, забаламутить [сина], і де вже йому тоді про інститут, про науку… (О. Гончар)
Бути причиною невиважених, нерозумних вчинків. Приклади
  • [Яцько:] Казав тобі раз, Казав тобі два, Ой, не пий ти горілочку, Бо зведе з ума! (М. Кропивницький)
  • Голод зводив з розуму, солдати раді були іти на фронт, щоб тільки одержати нову, кращу одежу і похідний пайок (В. Гжицький)
Спокушати. Приклади
  • позво́дити з ума́ (про багатьох). Ми тут позводили з ума усіх наших хуторянок (І. Нечуй-Левицький)
  • [Лицар:] Спізнаються по волі молодята і вже присяги прагнуть — знов неволі… [Служебка:] А ти би як хотів? Звести з ума, та й кинути? Ти мудрий без присяги, це кожний захотів би! (Леся Українка)
Виклика́ти почуття захоплення, схвильованості, неспокою і т.ін. Приклади
  • О зорі, зорі, кого ви не зводили з ума! Навіть Матвій Прибиймуха не може заснути такої… ночі! (І. Цюпа)

ді́рка з (від) бу́блика.

Абсолютно нічого. Приклади
  • Начальству — ордени, а споживачеві — дірка від бублика (З газети)
  • Замість Сталінграда… взяв [фашист] з бублика дірку!.. (І. Нехода)
  • — Мовчи, Марино..,— не вгавав Левко.— Що я там маю з того шоферування? Дірку з бублика (В. Кучер)
  • — Ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний)

носи́тися як (мов, на́че і т.ін.) ку́рка з яйце́м з чим.

як (мов і т.ін.) з хреста́ зня́тий.

Який дуже переживає, переляканий чим-небудь. Приклади
  • Походив він [інспектор] так важно по школі, посидів на уроках. А ми, мов мишенята,— нічичирк. Учителі наші, мов з хреста зняті — авторитет (Ю. Збанацький)
Дуже блідий, змучений, з хворобливим виглядом. Приклади
  • — Та ти ж як з хреста знята. Чи тебе мати не годує? (А. Хижняк)
  • Тільки я в хату — суне Карпо до нас, а сам схуд, зчорнів, як з хреста знятий (М. Коцюбинський)

з чи́стою (спокі́йною) со́вістю; з чи́стим (спокі́йним) сумлі́нням.

Будучи переконаним у своїй правоті; не відчуваючи гризоти, сорому і т.ін. Приклади
  • Посол Вєльовейський прилюдно заявляє, що любить русинів. Ну, кого такі пани люблять, того я з спокійним сумлінням можу не любити (І. Франко)
  • Піти б у школу та сказати: Ось я вернувся й на минулому ставлю хрест! Наше гасло: На свободу — з чистою совістю! (О. Гончар)
Чесно. Приклади
  • Ми по чистій совісті можемо сказати, що свої обов'язки перед львів'янами сповняємо, а взаємин не бачимо (М. Драгоманов)
  • по [чи́стій] со́вісті. — Коли по совісті [вибрали] — нічого не скажу: мій синаш ніколи, Свириде, в Сірка очей не позичав (М. Стельмах)
  • Жити [треба] з чистою совістю, як мама ото казала (О. Гончар)

зійти́ / схо́дити з ума́ (з ро́зуму, з глу́зду).

Поводитися безглуздо, нерозумно. Приклади
  • — Де криниця, а де я..? Чи я з ума зійшла, чи що?.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — От, видите, бігме, я вже забула, так мені баки забили. З розуму сходжу (Л. Мартович)
за ким, рідше по чому. Виявляти надмірне захоплення, полонившись ким-, чим-небудь; упадати за кимсь. Приклади
  • Славка… якраз в ту пору буквально з розуму сходила за тим гульвісою (Ірина Вільде)
  • Панянки з ума сходили по його красі, по його норову веселому-сміхотворному (Панас Мирний)
Ставати психічно хворим, збожеволіти. Приклади
  • Ти дала мені тільки розхитані нерви,— і от тепер я чую, що зійду з глузду… (Г. Хоткевич)
  • Час давно б зрозуміти жандармським чинам, що коли б він і був симулянтом насправді, то в лікарні давно вже зійшов би з ума (О. Левада)

з висоти́ пташи́ного ле́ту (польо́ту).

Згори, звисока. Приклади
  • з пташи́ного польо́ту. Місто Бразілія з пташиного польоту нагадує реактивний літак з трохи відігнутими назад крилами (З журналу)
  • Якщо подивитись у вечірні години на наше місто з висоти пташиного польоту, то перед очима постане казкова панорама (З газети)
  • Оглядаючи поле української. . новелістики навіть так схематично, немовби з висоти пташиного лету, все ж цілком певно переконуєшся, що в науковому освоєнні цього дорогоцінного культурного надбання досі зроблено ще далеко не все (З журналу)

зру́шитися з мілини́.

Вийти зі скрутного становища. Приклади
  • В душі Сергія радість. О, тепер їхній колгосп зрушиться з мілини! (Ю. Мушкетик)

жда́ти (чека́ти, вигляда́ти, сподіва́тися) з мо́ря пого́ди.

Даремно надіятися на кого-, що-небудь, чекати чогось, залишаючись пасивним. Приклади
  • — Сиди й сподівайся з моря погоди! Ти не міг раніше щось придумати? (М. Стельмах)
  • Тепер чекай з моря погоди — зауважив Павло, коли підходили до камери.— Дарма радієте.. Вони м'яко стелять, але спати твердо (М. Сиротюк)
  • Насос не встигає відкачувати воду, а як від перевантаження зіпсується? Прибуде вода, заллє трансформатор — та й по ньому. Будемо тоді кукурікати, виглядаючи з моря погоди (З газети)
  • — Чого ж ти сердишся? — звернувся він обережно.— Ти почекай. Я буду інженером. Ми ще не так заживемо.— Жди з моря погоди,— відрізала вона коротко (Г. Коцюба)

як (мов, ні́би і т.ін.) кіт (кі́шка) з соба́кою, зі сл. жи́ти і под.

Без злагоди, постійно ворогуючи, сварячись і т.ін. Приклади
  • — Ви тільки, бува, нічого не скажіть Давиду Онопрійовичу, бо ми й так живемо з ним, як кішка з собакою (С. Добровольський)
  • Живуть як кішка з собакою (Укр. присл.)

розлу́ка з душе́ю.

грець з ним (з не́ю і т.ін.), лайл. , перев. жарт.

Ужив. для вираження втрати інтересу до кого-, чого-небудь, вимушеної згоди з кимсь, поради не звертати уваги на когось--щось і т.ін.; хай буде так. Приклади
  • — Запхну [шпагу] та ще не туди — грець з нею (С. Ковалів)
  • — Більш не дам [за свитку], бо вона і того не варта. — Ну, бери: грець з тобою, гаспиде! (П. Кочура)
  • — Зупиніть експрес! — волав я.— Уб'ю лжедіда! — Та грець із ним! — умовляв голова.— Тримайте краще оце (А. Крижанівський)
  • В голові майнула тверда думка: Грець з ним! Піду! Що буде, те й буде (В. Кучер)
  • Він зайняв якусь вичікувальну позицію.. .Ну, і грець з ним!.. (Ю. Шовкопляс)
з ким--чим. Уживається для вираження незадоволення кимсь, чимсь, несхвалення чого-небудь. Приклади
  • грець його́. — А грець його з тією роботою,— махнув рукою Левко.— Сядемо, Маріє, послухаємо перепілку (І. Цюпа)
  • — Ну, і грець із ним, з твоїм вівсом,— вилаявся старуватий, похмурий запорожець (С. Добровольський)

від [усіє́ї] душі́.

На всю силу почуттів; до самозабуття. Приклади
  • Він [Бачура] любить, коли ненавидять — то від усієї душі (М. Чабанівський)
Відверто, нічого не приховуючи. Приклади
  • І справді, міністр заговорив від душі. Головне — не прикрашав дійсність, охарактеризував наше сільгоспвиробництво як дуже хворе (З газети)
  • — От, мій друже, конче потрібно мені від душі поговорити з тобою про неї [Інну]. Все збирався, та якось… не вистачало ніби часу (Є. Кротевич)
Нестримно, невимушено; з великим задоволенням. Приклади
  • Панночка сміялася від усієї душі (О. Довженко)
  • Данько сміявся від душі: навчилися [французькі матроси] від чорноморців, як із своїми офіцерами розмовляти (О. Гончар)
Щиро, глибоко, сердечно. Приклади
  • з душі, рідко. Що чорнявую з душі люблю, На біляву залицяюся, А з рудою препоганою хіба піду розпрощаюся (Українські народні ліричні пісні)
  • Антін від усієї душі співчував лиху Семків (С. Чорнобривець)
  • Оп'ять [знову] біда гне в сук Латина, Сердешний каявсь од душі, Що тестем не зробивсь Енею (І. Котляревський)
Щедро. Приклади
  • Я Одісея у дім свій привів і прийнявши, гостинно Став від душі частувати (Гомер, перекл. Б. Тенна)
  • На площах малеча.., плуталась поміж машинами і кіньми, тягаючи за собою повні відра, навперебій простягаючи кожному кварту, зачерпнуту від душі по самі вінця!.. (О. Гончар)
Дуже сумлінно, з надзвичайною старанністю. Приклади
  • від са́мої душі́. А вже чим я захоплююся, дорогі товариші, Те роблю я не абияк, а від самої душі (С. Воскрекасенко)
  • Згадав [Антон] себе завзятим парубком, першим комбайнером.. Працював він тоді від душі (Д. Бедзик)
  • Дзвеніла [пісня] в зоряній тиші, у простір місячний лилася про тих дівчат, що на Донбасі усе робили від душі (О. Гончар)

перебива́тися з копі́йки на копі́йку.

з копи́та (з копи́т).

тільки мн. з копи́т. П'яніти, перебувати в стані знесилення, ставати безсилим. Приклади
  • — Мене важко споїти. Це ваші солдатики вип'ють ковток-два — і вже з копит (П. Автомонов)
Без підготовки, відразу рушати, їхати, бігти, плакати і т.ін. Приклади
  • Пувичка здвигнув ліктем, зачепивши Альошу по голові.— Ну… Починай… Пускай слину. Почекайте, він так із копита не може. Йому треба подумати (І. Микитенко)
  • Вийшли на двір. Сіли в бричку.. Проць верескнув. Кобили хвости — вгору, і з копита — в провулок!.. (В. Бабляк)

скри́нька з секре́том, книжн.

з ве́рхом.

З надлишком, вище країв якоїсь тари. Приклади
  • — Федоре! Я вам ще набавлю мішечок бараболі. З верхом наберу… (О. Ковінька)
  • А в мене овесець важненький, дешево віддам, і міра людська: вісім з верхом (Г. Квітка-Основ'яненко)
Набагато більше. Приклади
  • І те, що взяв собі Коста Хетагуров у душу свою творчу від революціонерів, від діячів, від простих, чесних і трудолюбних людей свого часу — він з верхом повернув їм і їх нащадкам у вигляді самоцвітів осетинської літератури (П. Тичина)

вихо́дити / ви́йти з ла́ду́.

Втрачати працездатність, можливість виконувати що-небудь (про людину). Приклади
  • Одна з мін вибухнула поблизу пушкарів. Хтось з-поміж них, видно, вийшов з ладу, бо Сіверцев сам підскочив до гармати (О. Гончар)
Переставати діяти; псуватися, ламатися. Приклади
  • Коли кінескоп старого телевізора виходить з ладу, його можна замінити на більший розміром (З журналу)
Втрачати боєздатність. Приклади
  • ви́хід з ла́ду́. Часте різке гальмування викликає передчасний вихід автомобіля з ладу (З журналу)
  • Вогонь з плавбатарей був настільки влучний, що ворожі судна лускались, мов кукурудзяні баранці на черені, і один за одним виходили з ладу (С. Добровольський)

не спуска́ти з ду́мки кого, що.

Весь час думати, не забувати про кого-, що-небудь. Приклади
  • Співаючи тих пісень, вони не спускали з думки тих молодих студентів, котрі так довго бігали слідком за ними (І. Нечуй-Левицький)

З душе́ю, зі сл. погуби́ти, зни́щити, з'ї́сти і т.ін.

Повністю, до кінця. Приклади
  • Ви, може, читали [поетові] вірші і переклади в Правді. З'їли хлопця, схрупали з душею. Тепер їдять одного зовсім молоденького і, певне, теж з'їдять (Леся Українка)

з відру́бу.

Не роздумуючи, не вагаючись; рішуче. Приклади
  • — Я більше не можу. Не можу! Ти розумієш? Треба ж колись зважитись. Треба починати. То краще отако, з одрубу. Та й це буде легше (Ю. Мушкетик)

з широ́кої доро́ги, зі сл. банди́т і под.

Запеклий, невиправний (про злочинця). Приклади
  • — Бандит він із широкої дороги! — А коли бандит, чого зв'язалась? (Є. Гуцало)

з хво́стиком.

З надлишком, з надбавкою, перев. невеликою; з перевищенням, над якусь міру. Приклади
  • Шугалія посіяв півтора, Барило — гектар з хвостиком (В. Кучер)
  • — Їй-богу, мало сотні карбованців.. Треба дві або й три сотні та ще й з хвостиком, — сказав Мельхиседек (І. Нечуй-Левицький)

хоч із колі́на ви́лупи.

Обов'язково дістань де завгодно і будь-якими засобами; візьми де хочеш. Приклади
  • Звідки я тепер візьму вісім злотих? З коліна вилуплю? (Ірина Вільде)
  • з колі́на ви́лупити. Ну, а звідки в мене ці гроші, не суди — в багачів доробився, з коліна мав вилупити? (П. Козланюк)
  • — Вередлива була [жінка]. І те їй давай і друге принеси, хоч із коліна вилупи, а щоб було! (Б. Лепкий)
  • — А тут було прийде строк платить панові чинш за оту березу… Давай, хоч з коліна вилупи! (І. Нечуй-Левицький)
  • Що велять заплатити, те заплати, хоч із коліна вилупи (І. Франко)

ви́рости з пелюшо́к.

Стати дорослим, самостійним. Приклади
  • На делікатне зауваження батька син зухвало відповів: Тату, ти, очевидно, забув, що я вже давно виріс з пелюшок (З журналу)

кінці́ [з кінця́ми] не схо́дяться / не зійшли́ся.

Важко справлятися з труднощами, нестатками, невистачає коштів. Приклади
  • Мене дуже тягне на Різдво поїхати на Русь, та якось не сходяться кінці (В. Стефаник)

ли́ти (пролива́ти) / проли́ти сльо́зи.

Бідувати, страждати і т.ін. Приклади
  • ли́ти слі́зки. Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють (Укр. присл.)
  • Сиротою жити — сльози лити (Укр. присл.)
чиї, які. Завдавати комусь страждань, горя. Приклади
  • розлива́ти сльози. Один у неволі скніє, а другий п'є, розливає сльози людські (Панас Мирний)
Плакати. Приклади
  • сльо́зи гра́дом ллють з оче́й. Івась зціпив зуби; сльози з очей градом лили, він мовчав (Панас Мирний)
  • Скільки сліз пролила [мати] потаємці ночами, коли Вутанька повернулася з Таврії ні дівчиною, ні вдовою (О. Гончар)
  • Марися сумувала, Мліла, сльози проливала (Л. Первомайський)
  • [Анна:] Якби я кожен раз, відкоша даючи, лила ще сльози, то в мене б очі вилиняли досі! (Леся Українка)
  • — А що ж маю робити? Хіба сяду та буду сльози лити? — сказала байдужим тоном Онися (І. Нечуй-Левицький)
  • Довелось на чужині Тілько сльози лити (Т. Шевченко)

з по́вним пра́вом.

На цілком законних підставах; правильно, справедливо. Приклади
  • Донбас з повним правом називають індустріальною перлиною України (З журналу)
  • Павло Тичина з повним правом свого часу сказав: Не той тепер Миргород, Хорол-річка не та (М. Рильський)
  • Новелу Сміх [М. Коцюбинського] можна з повним правом зарахувати до зразків революційної сатири (З журналу)
  • Наше місто [Київ] з повним правом називають гімнастичною столицею світу (З газети)

підніма́ти (підійма́ти, підво́дити, зво́дити і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти, підвести́, звести́ і т.ін.) з руїн (з по́пелу, із зга́рищ і т.ін.) що.

Відбудовувати, відновлювати що-небудь зруйноване. Приклади
  • підня́ти з по́пелу і руї́н. Здавалося, потрібно буде багато десятиріч, щоб підняти країну з попелу і руїн, залікувати тяжкі рани (З газети)
  • Шахтар каже: — Ми самі були й будівельниками, підняли шахту з руїн (Ю. Яновський)
  • Я словом, міцнішим сталі, Буду свій дім захищати, Живу я в новім кварталі, Що з попелу встиг підняти (З газети)
  • Міста з руїн підводимо, Сади саджаєм людям (І. Нехода)
  • Оту емтеес власними руками будував [Микола] — цеглинку до цеглинки. А після війни з руїн її зводив… (С. Журахович)

з холодко́м.

Лінуючись, без особливого старання, зацікавлення; байдуже. Приклади
  • На сторінках газет він ділиться своїм досвідом з молодими овочівниками і гостро критикує тих, хто працює з холодком (З газети)

з (від) голови́ [аж] до ніг (до стіп).

У всьому — у думках, у вчинках і т.ін. Приклади
  • з ніг до голови́. Дівчина — одна на мільйони. Це авантюристка з ніг до голови (Ю. Яновський)
  • Поруч з оповіданнями Яновського мужньо лунали в дні війни оповідання Олександра Довженка, такого, як і Юрій Іванович, романтика з голови до ніг (М. Рильський)
Дуже. Приклади
  • Хоч би був чистий як лід, а білий, як сніг, то тебе обмовлять від голови до ніг (Укр. присл.)
Повністю, цілком, весь. Приклади
  • Черговий зміряв Андрія оком з голови до стіп (І. Багряний)
  • Черниш уже був з ніг до голови в новому, вирядився, як до параду (О. Гончар)
  • Кавоман втримав чашку, і це була помилка — вже перша черга вихлюпнула з денця псевдокофейний коричневий фонтан й щедро з голови до ніг вмила Дмитра (А. Крижанівський)
  • Емене, яка досі скоса поглядала на чужинок, підступила ближче і почала оглядати їх з голови до ніг (М. Коцюбинський)

з мі́сця не ру́шити.

Перебувати в стані нерухомості, оціпеніння. Приклади
  • Очі витріщив [Кажан], з місця не рушить і так жалібно до дячка звернувся: — Що ти наробив, Нечипоре? Було б же зарання сховатись куди-небудь (М. Хвильовий)

з но́са, жарт.

Від кожної людини. Приклади
  • — Коштуватиме це три карбованці з носа,— оголошує він далі (В. Собко)
  • Плата за вхід скромненька — троячка з носа (О. Ковінька)

з лиця́ землі́, зі сл. зника́ти і под.

Назавжди, зовсім, безслідно, повністю. Приклади
  • За расовою теорією нацистів, як відомо, слов'янство в майбутньому взагалі повинне зникнути з лиця землі (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Чума, віспа, холера.. Від їхніх ударів гинули цивілізації, розвалювалися імперії, зникали з лиця землі цілі народи (З журналу)
  • Без мови немає народу. Він зникає з лиця землі, як древні ацтеки (П. Загребельний)

перемина́тися (переступа́ти) / переступи́ти з ноги́ на но́гу.

вирива́ти (викорчо́вувати) / ви́рвати (ви́корчувати) з ко́ренем (корі́нням) кого, що.

Покінчити з ким-, чим-небудь, пзбавитися від когось, чогось. Приклади
  • — Нема йому більше місця в Ольжинім серці! — пристукнула Ірина кулачком по Кочубеєвому столу. — З корінням, каже, вирву з душі того проклятущого… (О. Гончар)
Остаточно знищувати або ліквідовувати кого-, що-небудь. Приклади
  • Нахвалявся прийти із сокирою та й викорчувати вас із корінням… (А. Дімаров)
  • І твій батько, а мій вірний друг, сказав йому: Зайду, Сафроне, до тебе. Небезпремінно зайду, коли твоє кодло буду із коренем виривати (М. Стельмах)

лиша́ти / лиши́ти з но́сом кого, жарт.

Обдурювати, перехитровувати когось. Приклади
  • — Страх не люблю, коли мене лишають з носом… (В. Шевчук). — Ні, не дурні були ви з Еппелкросом, Що не дали себе лишити з носом Отим обшарпанцям! (Переклад М. Лукаша і О. Мисика)
  • Інколи дядя Живак брав її в розвідку, удаючи себе за сліпого, а Зою — за поводиря. Лишав з носом зайд-карателів (В. Земляк)

ні з то́го ні з сьо́го.

Без будь-якої причини, без жодного приводу; несподівано, раптово, зненацька. Приклади
  • [Антошка:] Сів він [солдат] оце вчора на лаві, закурив тої махорки, що від неї аж очі на лоба лізуть, і ні з цього ні з того каже: Бідно живете (В. Гжицький)
  • ні з сьо́го (цьо́го) ні з то́го. Слуги боялись малого Готліба, як огню, бо він любив ні з сього ні з того причепитись (І. Франко)
  • А той, п'яний, пришелепкуватий Чинбас, ні з того ні з сього накинувся на Микиту. Зопалу.. Як Пилип з конопель (М. Рудь)
  • Панна Анеля жвавіше ходить по хаті, розмовляє зо мною і ні з того ні з сього аж двічі цілує пана Адама в чоло (М. Коцюбинський)

не лі́зе з голови́ кому.

Хто-небудь весь час думає, згадує про когось, щось; постійно згадується, не забувається хто-, що-небудь. Приклади
  • [Семен:] Одна думка не лізе мені з голови: якось чудно [Одарка] спитала: А чи ж будемо ми щасливі? (І. Кропивницький)

зсади́ти з хмар на зе́млю кого.

Повернути до дійсності, реальності; отверезити кого-небудь. Приклади
  • Я вирішив зсадити її [Сану] з хмар на землю та зштовхнути лицем до лиця з справжньою дійсністю (Ю. Збанацький)

[з] одного́ по́ля я́годи (рідше я́года).

Однакові своїми поглядами, поведінкою, соціальним становищем і т.ін. ( перев. негативними). Приклади
  • з одно́ї гіллі́ я́годи. — Адже се твій брат! Адже ви обоє з одної гіллі ягоди (І. Франко)
  • ягідки́ одного́ по́ля. — Може б, отцю Миколаю шепнути, щоб він цим або тим святом настрахав Терентія.— Той настрахає,— криво посміхнувся парубок.— Вони, здається, ягідки одного поля (М. Стельмах)
  • — Що стражник, що становий — усі вони одного поля ягода, одним миром мазані!.. (Панас Мирний)
  • — Ти і я — одного поля ягоди. Одна доля зв'язала нас (В. Большак)
  • — Ні, вони [союзники] підуть на Гітлера війною. У нас же договір з ними є.— Що договір, коли вони з одного поля ягоди? (В. Кучер)

зійти́ зі сце́ни (з аре́ни).

Припинити якусь діяльність, перестати чимсь займатись. Приклади
  • Поразки безслідно не проходять. Особливо політичні. Сильних вони загартовують.. Слабких примушують рано чи пізно зійти з арени (З газети)
  • —Коли так, то нам зосталося тільки зійти з сцени,— сказав Фесенко і з тими словами театрально оступився й сів на лавці трохи оддалік од панів (І. Нечуй-Левицький)

ви́точити сльо́зи З ОЧЕ́Й чиїх, кого.

Своїми вчинками, поведінкою ви́кликати в кого-небудь страждання, плач. Приклади
  • А як пішов мені шостий рік, то багацько сліз виточив я з очей бідної моєї неньки (О. Стороженко)
  • Вона кинулася була розважати Пріську,.. та ще гірше розразила її серце, ще більше виточила сліз з її старих очей (Панас Мирний)

зрива́тися / зірва́тися (ско́чити) з язика́ (з вуст).

Швидко, спонтанно промовлятися (про слова). Приклади
  • Але голос йому не зрадив, і слова все так само впевнено зривалися з уст (Іван Ле)
  • Але Балабуха заговорився, й од старого, академічного звичаю з його язика почали зриватись латинські слова (І. Нечуй-Левицький)
Раптово, мимоволі з'являтися, звучати (про думки, пропозиції і т.ін.). Приклади
  • Пропозиція моя виникла якось несподівано для мене самого і зірвалася з язика, наче з власної своєї ініціативи (Л. Яновська)

з ті́лом і душе́ю.

Цілком, повністю. Приклади
  • Інший побут, вищі звичаї міські захоплюють її зовсім, з тілом і душею (Панас Мирний)
  • [Орест:] Ти ж знаєш, що, кидаючи мене, ти губиш мене з тілом і душею, у мене нічого не зостанеться в житті без тебе (Леся Українка)
  • — Мамо, рятуйте Миколу, бо він пропаде з тілом і душею (І. Нечуй-Левицький)

іди́ [собі́] з бо́гом.

Форма прощання з побажанням благополуччя, успіху, щастя і т.ін. Приклади
  • — Ну, то йдіть собі з Богом… — Ходім,— торкнув Соцький Семена, відчиняючи двері (М. Коцюбинський)
Уживається для вираження побажання позбавитися чиєїсь присутності. Приклади
  • Як тільки він [Михей] переступав поріг чиєїсь хати, чоловік або жінка зразу: — О, добре, що зайшли, Михею, може, чарочку? — хай, мовляв, краще вип'є та йде з Богом, ніж на язика колись візьме… (М. Зарудний)
  • [Храпко (до молодиці):] Ну, ото розшукуй його [чоловіка] та й прав з його [нього]. А до мене чого ти прийшла? Що я тобі допоможу? У мене свої діти… Йди собі з Богом! (Панас Мирний)

вали́тися з рук у кого і без додатка.

Не виходити, не вдаватися через відсутність відповідного настрою, через втому, хворобу і т.ін. (про роботу і под.). Приклади
  • па́дати з рук кому. Робота не клеїлася: йому все падало з рук — невдача сильно хвилювала його (Г. Епік)
  • леті́ти з рук. Семен. . домолочував своє жито. Все чомусь летіло з рук. Вранці косив люцерну коровині до удою — коса тріснула посередині. Тепер оце вже другий раз билень з ціпа злітає (Р. Іваничук)
  • А в Поночівни усе з рук валилося. Сиділа біля згаслого вогнища, втупивши погляд у попіл, а перед очима, — обличчя баби Марійки, це її, Поночівни, смерть баба Марійка на себе взяла (В. Дрозд)
  • Така вже була у Савки вдача, що все в нього з рук валилося (В. Козаченко)
  • — Ноги підламуються з голоду! — Робота з рук валиться (З. Тулуб)
  • — Щось і в мене робота з рук валиться,— уверне батько (Панас Мирний)

з простя́гнутою ру́кою, зі сл. ходи́ти, стоя́ти.

Жебракуючи, просячи що-небудь. Приклади
  • з до́вгою руко́ю. От же був я багатий, а тепер що? З довгою рукою ходжу, в людей прошу, а колись і я людям наділяв, колись і в мене засіки тріщали, та все загуло!.. (О. Кониський)
  • Тисячі колгоспів і радгоспів по вуха позалазили в борги, звикли ходити з простягнутою рукою до банку (З газети)
  • Аспазія вийшла до столу з червоними очима,. .На Гайсина дивилася такими благальними очима, наче вона стояла під церквою з простягнутою рукою (П. Панч)

[ще] [ма́терине] молоко́ на губа́х не обсо́хло (рідше не ви́сохло) у кого, рідко кому і без додатка, зневажл. або жарт.

Хтось дуже молодий, неповнолітній, недосвідчений і т.ін. Приклади
  • — Ти що, лайдаку такий, ще з молоком на губах і вже граєшся з вогнем? (П. Козланюк)
  • [ще] з молоко́м на губа́х. Йосель не тільки студентика з молоком на губах міг поставити руба в питаннях філософії (Г. Хоткевич)
  • — Прийде, бувало, з курсів — ще молоко на губах, і роби з нього людину, спеціаліста (Б. Олійник)
  • Жених! Молоко на губах (Л. Дмитерко)
  • [ще] [ма́терине] молоко́ на губа́х. Хто його послухає? Як у нього материне молоко на губах (І. Микитенко)
  • під ву́сами не обсо́хло молоко́. А в самого під вусами не обсохло молоко (В. Бичко)
  • Молоко материне коло губів ще не обсохло, а вона [Наталя] вже й з паничами (Панас Мирний)
  • [Павук:] Матернє молоко коло губів не обсохло, блазнем блазень, а базіка (Панас Мирний)
  • [ще] [ма́терине (ма́тернє)] молоко́ не обсо́хло ко́ло губі́в. Мирон, аби згадали про невістку, каже: Ще молоко не обсохло коло губів (Панас Мирний)
  • — Теж мені хазяїн! Ще материне молоко на губах не висохло, а вже й собі свого носа сунеш (П. Рєзніков)
  • — Не хочемо Кукубенка. Рано йому ще! — Молоко ще на губах не висохло (О. Довженко)
  • — Молоко ще у вас на губах не обсохло, а збираєтесь учити мене! (О. Донченко)
  • Почала з того, що Залужний, мовляв, молодий.., що в нього ще молоко на губах не обсохло, а він вигадує якусь свою педагогіку та методику (Ю. Збанацький)
  • [Харлампій:] Ще у вас, панно, молоко на губах не обсохло, щоб на мене лаяти (М. Старицький)
  • В іншого материне молоко на губах не обсохло, а воно верзе: Пекла нема.. (О. Кониський)
  • Ще молоко на губах не обсохло, а він женитися задумав! (Укр. присл.)

з коли́ски.

З дитячих років, з ранніх літ, з малолітнього віку. Приклади
  • Прощай, дівчинонько вірненька, З колиски подруга моя (І. Манжура)
  • — Виходить, чумаче,..— понуро відповів Чайченко.— Нам з колиски уготована і рання робота, і рання дорога… (М. Стельмах)

ли́хо з ним (з не́ю і т.ін.).

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, як порада, побажання не зважати на когось, на щось. Приклади
  • Та лихо з ним, діду, з тим Герасимом! Його вже й слід прохолов (Життя К.-Карого)

з [лихо́го] о́ка; з [лихи́х] оче́й, зі сл. тра́питися, ста́тися і т.ін., перев. із запереч.

Від погляду недоброзичливої людини, наврочення. Приклади
  • Явдоха узяла води,.. збризнула його [сотника] тою водою, далі злизала язиком хрест-нахрест через вид, щоб з очей чого не сталось (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Їхали в місто на нараду, можна сказати, справжнім героєм, а повернулись в такому стані. — Чи не з лихого ока? — пробувала жартувати лікарка (І. Цюпа)
  • Остерігалися, щоб чогось не трапилося коням чи волам з ока (М. Стельмах)

як брат з сестро́ю, зі сл. жи́ти і под.

не з дурно́го деся́тка.

Розумний, кмітливий. Приклади
  • — Ви, Іполіте Савичу, не відвертайтеся, я не з дурного десятка. В керівництво не обирався, але добре бачу, як не по-хазяйськи розтринькуємо народну копійку (В. Логвиненко)

з і́ншого лібре́то, книжн, жарт.

Те, що безпосередньо не стосується справи, теми, розмови і т.ін. Приклади
  • До батьків укоханої дочки такого листа не пишуть… Все це слова з іншого лібрето, аніж ми гадаємо (Іван Ле)

як з гре́чки ли́ко, жарт.

лу́снути зі зло́сті (з се́рця).

Дуже розсердитися. Приклади
  • — Нехай тоді Олекса узнає, що я йому родич: сказиться, лусне з серця!.. (С. Васильченко)

відрива́ти / відірва́ти з рука́ми.

Охоче, швидко купувати щось у кого-небудь. Приклади
  • — Ось їду у Францію… Хімія наша їх дуже задовольняє… А фізика наша їм — ніяк! Не такий розмір шматка! У нас як? Хоч що дай — з руками відірвуть! (П. Загребельний)

хоч з (з-під) землі́ ви́копай.

з пі́ною в ро́ті (бі́ля ро́та, на губа́х), зневажл.

Гаряче, з великим запалом. Приклади
  • Коли я мав сумнівну приємність бачити тебе востаннє, ти з піною на губах стверджував, немов саме з моєї вини всі в інституті почали тупцювати на місці (Ю. Шовкопляс)
  • Галчан поривався першим увійти в хату, але молодиці не пускали його.. Це доводило Йона до лютості, ображало, як автора ідеї, і він з піною в роті, лаючись та розштовхуючи всіх, перся до дверей (М. Коцюбинський)

[хоч] кров з но́са.

Незважаючи ні на що, ні на які обставини, за будь-яких умов і т.ін. Приклади
  • [Халява:] Коли б ми оце були на Подолі, вже б хоч кров з носа, а добули б хоч по невеликій чарчині (М. Кропивницький)
  • До сходу сонця ми кров з носа повинні бути в таборі (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • — Кров з носа, а водокачка буде (А. Головко)
  • — Треба нам, кров з носа, командира — в сільраду (І. Микитенко)

зіро́к з неба не хапа́ти (не зніма́ти і т.ін.)

Не відзначатися особливими здібностями, розумом і т.ін. Приклади
  • зір з не́ба не хвата́ти. — Схаменіться, добрі ж люди! Таких грамотіїв у нас нема! Всіх перебрати можна. Де ви бачили? Ніхто не хвата зір з неба. Всі ми буденні, звичайні люди (К. Гордієнко)
  • Галя була дівчиною з характером, роботящою, старанною, до педантизму акуратною, але в школі зірок з неба не здіймала (В. Козаченко)
  • — Ну що ж, Шура… Та вона ж нічого дівчина. Зірок з неба не знімає, це правда.., але й не ледача (С. Добровольський)
  • — Чого ти вічно ниєш? І те тобі не подобається в лабораторіях, і брудно тут, і зірок тобі з неба не дають хапати (Ю. Шовкопляс)
  • Вона беззастережно заступалася за Копистку: зірок з неба Хома Микитович не хапає, але в колгоспі немає чогось такого, щоб бити на сполох, скликати збори (Я. Гримайло)

з (з-пе́ред) оче́й.

зі сл. іти, гна́ти і т.ін. Геть, від себе. Приклади
  • Ховрах допитує куму. А та йому: Наставили мене суддею до курей,.. Ні з кого по цей день не брала я й пір'їнки. А що ж за те кумі твоїй? З очей прогнали!! Боже мій! (Л. Глібов)
  • І між людей Отак подеколи буває: Хоч корисніша річ, а як ціни не знає Їй неук — то й жене з очей! (М. Старицький)
зі сл. зника́ти і под. Перестаючи бути видним, видимим; зовсім. Приклади
  • Лукія Назарівна сідає з бульдозеристом поруч під тент, і бульдозер одразу ж із скреготом зникає з очей в куряві, в бушовинні розритої траси (О. Гончар)

міси́ти в грязю́ці (в боло́ті і т.ін.) кого.

Несправедливо звинувачувати кого-небудь у чомусь, зводити наклепи на когось; обмовляти, ганьбити і т.ін. Приклади
  • міша́ти з грязю́кою. А коли якийсь горе-керівник мішає з грязюкою підлеглих.., цього іноді просто не помічають (Є. Дудар)
  • Ось і почнуть дурні язики до небес піднімати Марка, а його місити в грязюці (М. Стельмах)

як (мов, нена́че і т.ін.) лину́ли (хто лину́в) холо́дною водо́ю (водо́ю з льо́дом) на кого.

Хтось дуже вражений, приголомшений чимось; раптом став смутним, мовчазним і т.ін. Приклади
  • — Адже ж ото моя мати!.. А ондечки й моя свекруха… На Мелашку неначе хто линув водою з льодом. Вона одхилилась за ворота (І. Нечуй-Левицький)

з усіє́ї (що є, скі́льки [є] і т.ін.) мо́чі, з дієсл.

тільки скі́льки мо́чі. Дуже багато. Приклади
  • Випивали скілько [скільки] мочі Аж до самої півночі… (І. Манжура)
Наскільки можливо; дуже, сильно, дуже сильно. Приклади
  • — Та деріть дужче! — крикнув що є мочі сам пан сотник конотопський (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Параска так вихваляє його і з усієї мочі тягнеться стати нарівні з сином багатого одкупщика (Панас Мирний)
  • Одбиває й мене хвиля І зо всеї [з усієї] мочі (Пісні та романси..)

піти́ в моги́лу (з життя́, від нас, до Бо́га і т.ін.).

від (з) [усього́] се́рця.

Щиро. Приклади
  • Як добре, що існує Нароч, Як добре, що Дніпро дзвенить, Як слова милого товариш З усього серця не любить? (М. Рильський)
Нестримно. Приклади
  • Оксен… уже давно забув той день, коли весело, від усього серця сміявся (Григорій Тютюнник)
  • Співаючи пісню, од серця голосить [дідусь] і до плачу доводить (П. Куліш)
Дуже сумлінно, з надзвичайною старанністю. Приклади
  • — Добре підкували, від серця,— запевняв буковинець на прощання.— Хай не зітруться підкови, хай не підіб'ються ваші коні (О. Гончар)

рука́ в руці́.

не з люде́й.

Не такий, як усі; особливий. Приклади
  • — Якийсь він у вас не з людей трохи (З газети)
кому. Не так, як іншим; погано ( перев. у чиїй-небудь присутності). Приклади
  • — Чи тобі, молодице, не з людей, що ти все мовчиш і до мене, старої, й словом не обізвешся? (Григорій Тютюнник)

не вихо́дити з рук.

Перебувати у постійному вживанні, використанні. Приклади
  • Уявлялося, як щодня, щороку рулетка чи рейсфедер не виходять з рук (Іван Ле)

зру́шити з мі́сця.

кого. Спонукати, заохотити кого-небудь до якихось дій. Приклади
  • Всюди тільки й розмови — здешевити продукцію, а Осадчий ніби затявся, стоїть на своєму, не зрушиш його з місця (М. Чабанівський)
що. Вплинути на щось, зробити що-небудь для здійснення якоїсь справи. Приклади
  • Отже, підряд зрушив з місця все в господарстві. Де був застій, повіяв свіжий вітерець змін (З газети)
  • Може, тоді хто й збагнув, що Михайло Качан своїм бунтом похитав і зрушив з місця дикунські порядки, що вкорінились в отих непомітних хуторах (І. Микитенко)

гроб (гріб) з му́зикою.

Дуже погано; безвихідь. Приклади
  • — Позичте нам Павла [тракториста], хоч на півдня, бо інакше гроб з музикою (В. Кучер)

з щи́рим се́рцем.

Тепло, гаряче. Приклади
  • Череваниха почала Петра обнімати; тільки вже тепер пригортала до себе з щирим серцем (П. Куліш)
З довірою. Приклади
  • А хитрющий та підступний який! Ви думаєте, він і про Артема ото застеріг із щирим серцем? (А. Головко)
  • — Я до вас із щирим серцем, а ви до мене з хитрощами.. Ну, що в вас на мислі? (П. Куліш)

з пе́ршого кілка́, зі сл. почина́ти і под.

З самого початку, з нічого. Приклади
  • Великої промисловості в Білорусії до революції не було, все доводилось починати, як кажуть, з першого кілка (З газети)

не з хоро́брого деся́тка.

Несміливий, боязкий. Приклади
  • Олександр ІІІ був не з хороброго десятка, що всі помітили ще під час турецької війни. Вбивство терористами його батька, ще більш посилило природне боягузтво (В. Канівець)

з бородо́ю перев. зі сл. анекдо́т.

Вже багато разів розказаний, почутий, не новий. Приклади
  • А коли хтось лише робив спробу підсунути анекдот з бородою, його освистували, і він змушений був зійти з дистанції (З журналу)

[як (мов, на́че і т.ін.)] з голо́дного кра́ю.

Дуже голодний. Приклади
  • Для мене, здається, готувався… справжній бенкет, так наче я… приїхав з голодного краю (М. Коцюбинський)

з тре́тіх рук.

Через когось, не безпосередньо, з чиєюсь допомогою. Приклади
  • че́рез деся́ті ру́ки. Своїм звичаєм, він не брався до діла просто, але колесив, крутився, нюхав, провідував через десяті руки (І. Франко)
  • че́рез дру́гі, тре́ті ру́ки. Основні збутники, діючи через другі, треті руки, використовуючи неповнолітніх, залишаються практично неушкодженими для закону (З газети)
  • Прийдешні покоління не з третіх рук мають знати, якою ціною здобувалася перемога над Гітлером! (І. Головченко, О. Мусієнко)
  • Вони товарняком дісталися серед ночі до Харкова.., а вдень із третіх рук здобували квитки (С. Журахович)

з рук чиїх.

Від кого-небудь. Приклади
  • — Спасибі, дочко. І смачне, і з рук рідної дитини, та не за тим я прийшла (Григорій Тютюнник)

з м'яко́го ті́ста.

Безвольний, непослідовний у своїх діях, поглядах, переконаннях. Приклади
  • Я вже знайома з сим паном, і правду ти кажеш, що він з м'якого тіста (Леся Українка)

розлучи́тися зі сві́том (з життя́м).

не з того́ кінця́, зі сл. брати, почина́ти і т.ін.

Не так, як слід, як потрібно. Приклади
  • — Ти думаєш, син Стадницького буде кращим від батька? Не з того кінця, хлопче, берешся, не з того.— З якого не берусь, а панові уже не жити (М. Стельмах)
  • [Дудар:] Не з того кінця береш. Не розумієш української культури. [Книш:] Я? Не розумію? [Дудар:] Ані в зуб (І. Микитенко)

кази́тися з жи́ру.

Вередувати, каверзувати, дуріти з розкошів. Приклади
  • — Із жиру вони в тебе казяться… Ах, лобури! Майор лаявся, проте злості не чулося в його словах (О. Гончар)
  • [Тетяна:] І що вигадали: вари їм косарський куліш та ще неодмінно в саду! [Галька:] З жиру казяться! (Я. Мамонтов)

як [дурно́му] з гори́ бі́гти / побі́гти (збі́гти і т.ін.).

з усьо́го ду́ху, зі сл. би́тися і под.

З максимальним напруженням; щосили. Приклади
  • Латин зрадливий п'є сивуху, А ми б'ємось зо всього духу (І. Котляревський)

си́патися з язика́.

з яко́гось ди́ва.

З невідомих, незрозумілих причин; чомусь. Приклади
  • І здалося раптом Орлюку, що впав він з якогось дива не на землю, а в дідів човен (О. Довженко)

не з на́шим пи́ском розм.

Недостойний братися за що-небудь, виконувати щось або нижче чиєїсь гідності здійснювати що-небудь. Приклади
  • з невми́тим пи́ском. — Хочеш на гілляку за такі слова?.. То це недовга річ. Ви тільки гляньте на нього. З невмитим писком, а й собі до політики пнеться (С. Журахович)
  • — Не з нашим писком! — гордо одказав Василь.— Як йому прохати..— і так як-небудь переб'ємося (Панас Мирний)

гра́тися ( рідше гра́ти і т.ін.) з вогне́м, несхв.

Поводитися необережно, займатися чимось небезпечним, не думаючи про наслідки; ризикувати. Приклади
  • Коли скажеш йому, щоб забув стежку до твого подвір'я? Бавишся, Марійко, з вогнем (А. Хорунжий)
  • — Коли скажеш йому, щоб забув стежку до твого подвір'я? Бавишся, Марійко, з вогнем (А. Хорунжий)
  • —Не грай, Оксано, з вогнем, бо ти, здається, й досі не знаєш, що таке життя (М. Стельмах)
  • Він за ганебне діло взявся. З вогнем шпигун небесний грав (В. Сосюра)
  • Пам'ять коротка у ворогів, грають з вогнем… (І. Цюпа)
  • Почув, що Жука вже нема і не буде.— Таки здобувся свого… А й огнем же грав! — вимовив він, зітхнувши (Панас Мирний)
  • [Бєлін:] Ти граєшся з вогнем. Я ніколи нічого не забуваю (Я. Галан)
  • — Ой, хлопче, хлопче,— довірливо каже Роман,— не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш (О. Гончар)
  • — Я приїхав попередити, щоб ви… покинули гратися з вогнем, бо потім пізно буде! (М. Стельмах)

як ма́кове зе́рно́ (зе́рня).

Зовсім малий. Приклади
  • з ма́кове зе́рно́.— Бачу, орач з тебе вийшов у світовому масштабі. А моя садиба — з макове зерно. Тобі тут і розійтися ніде (М. Рудь)
  • Одна маленька вигода, друга — теж невеличка, з пучку, третя — як макове зерно (Є. Гуцало)

вибива́ти / ви́бити з сідла́ кого.

Позбавляти кого-небудь певного становища, упевненості в собі і т.ін. Приклади
  • Недовго, дуже недовго правив селом Мушатешті примар Меліжару. Невпинна хвиля народного гніву вибила його з сідла (М. Чабанівський)
Позбавляти кого-небудь сили; робити кого-небудь кволим, немічним, непрацездатним. Приклади
  • — А що — я таки старий козак,— орлом глянув дядько Іван,— і мене поки не так просто вибити з сідла, одначе сили тануть, як сніг на сонці (З газети)
  • — Так що: до матері на побивку, значить? Товариш сипняк, кажеш, вибив із сідла? — Вибив, проклятий (О. Гончар)

не вихо́дити з ха́ти.

Постійно сидіти вдома, не бувати серед людей. Приклади
  • Десь, певно, вітер пройняв мене, і я схопив бронхіт, два дні не виходжу вже з хати (М. Коцюбинський)
  • Давненько ми вже Марусю не бачили, то за горем своїм, то за сваркою тією межи старими, та й Маруся наче ховалася: з хати, сливе, не виходить (Марко Вовчок)

з кіндра́тиком у голові́.

Недоумкуватий, психічно хворий. Приклади
  • — Грамотний чоловік і на глитая шию гне. А може, він теє… з кіндратиком у голові (В. Речмедін)

не з руки́ кому.

перев. зі сл. іти, ї́хати і под. Не по дорозі. Приклади
  • Позаду заторохтіла підвода, на ній непорушно сидів Семен Магазаник..— Сідайте, батюшко, підвезу! — ще здалека гукнув він.— Тобі ж не з руки.— То й що? (М. Стельмах)
  • Чапля щодня проходив повз Григорів двір, хоч йому було це й не з руки (П. Панч)
Незручно, невигідно, не можна. Приклади
  • Воно, дійсно, письменникові не рука б, здавалось, поясняти [пояснювати] свою творчість треба б його увільнити до цього, проте в деяких випадках це буває необхідне й потрібне (С. Васильченко)
  • не рука́. [Явдоха:] Хіба нам тепер тут погано? Але через Женю нам якось ніби не рука тут зоставатись (М. Кропивницький)
  • Не з руки йому було… княгиню просити, навіщо принижувати себе (А. Хижняк)
  • У нещасті й розумний подурніє, а нам, Хомо, дурнішати не з руки, накладно обійдеться (Є. Гуцало)
  • — Ніде правди діти, висапуємо щодня по дві норми,— наважилась чорнобрива молодиця,— не з руки нам вас обманювати (О. Сизоненко)

з гарбузо́м оста́тися (лиши́тися і т.ін.) , жарт.

Дістати відмову під час сватання. Приклади
  • Не один слав їй старостів, Та з гарбузом остався (П. Грабовський)

хоч з (із) ха́ти тіка́й.

як соба́ка з ожере́ду, зі сл. пусти́тися і под.

зрівня́ти з земле́ю що.

Зруйнувати повністю, знищити вщент. Приклади
  • Перед атакою потрібно зрівняти з землею всі, без винятку, вузли оборони противника (Іван Ле і О. Левада)
  • Ні, коли хочеш робити, то роби так, щоб він [пан] не мав охоти вертати, щоб йому пустка смерділа. Викури димом і вогнем… Зрівняй усе з землею, щоб було голе, наче долоня… (М. Коцюбинський)
  • —Город! Город! — мимоволі всі половці гомонять.—. .Що в нім, все позабираєм, А нарешті силу маєм Із землею все зрівнять (І. Франко)

не з (від) добра́.

Через важкі умови, несприятливі життєві обставини. Приклади
  • Бурлаки трохи помовчали, а Микола промовив: —. .Не з добра стали бурлакувать.. (І. Нечуй-Левицький)
  • Оповіда мені твій помарнілий вид Про те, як не з добра ти занедбала стид (В. Самійленко)
  • — Оце було, коли не з добра, а з лихої години заведеш пісню, то зараз і репетує: —. .Геть з оселі! (Ганна Барвінок)

не з на́шим но́сом.

Неможливо через відсутність відповідних засобів, коштів і т.ін. Приклади
  • — Учителя,— сказав батько,— з тебе не вийде. Це не з нашим носом (Є. Кравченко)

збува́ти (спуска́ти) / збу́ти (спусти́ти) з рук кого, що і без додатка.

Позбавлятися кого-, чого-небудь або продавати щось. Приклади
  • — Не пропив я [добро], не прогайнував… усе спустив з рук, аби тільки як-небудь прикрити ваші злидні (П. Куліш)
  • Він залюбки збув би його [панський одяг] з рук, але що як спитає пан: А чого це, Корнюшо, не бачу на тобі своїх брюк? (М. Стельмах)

витяга́ти / ви́тягти з архі́вів що.

Повернутися до чогось забутого, старого, почати використовувати його. Приклади
  • Андрій Хвиля особливо емоційно заперечує думку Дмитрія Карамазова. . про потребу починати з революційної абетки, витягти з архівів старі гасла і чесно їх реалізовувати (М. Хвильовий)

з щито́м.

Переможцем. Приклади
  • Старий дуже пишався тим, що його син закінчує університет, і в розмові з ним вживав книжні слова, як належить, на його думку, говорити з ученими людьми. — Ну як? З щитом чи на щиті? — З щитом, тату! Хіба ти сумнівався? — вигукнув син, стріпуючи чуприною (Я. Сікорський)

з ко́жною хвили́ною.

Дуже швидко. Приклади
  • З кожною хвилиною схід розростався високим вікном світання (О. Гончар)
  • Дівчинка звикала до мене з кожною хвилиною (Ю. Яновський)

рік у рік.

Постійно; протягом тривалого часу. Приклади
  • Сняться сни мені воєнні з року в рік, з року в рік (М. Сом)
  • з ро́ку в рік. З року в рік безконечними валками рухались сюди зі степових економій рипучі чумацькі мажари, навантажені відбірним експортним зерном та тюками тонкорунної вовни (О. Гончар)
  • Я з норми не виходжу, та й лікар потачки не дає.. І, зрештою, не можна рік у рік по-санаторськи бездіяльно жити, а треба навчатись бути здоровою в умовах нормальних, а себто в умовах не лежня, а людини (Леся Українка)

сло́во не розхо́диться з ді́лом у кого, чиє.

з (від) са́мого ма́лечку (ма́лку).

З раннього віку, з дитинства; змалку. Приклади
  • Скривджене з самого малку її сирітське серце догадалося, що Чіпка не такий (Панас Мирний)
  • У хліборобів діти з самого малку призвичаюються до важкої роботи (Панас Мирний)
  • З самого малечку хлопець звик бути в центрі уваги (А. Головко). Все, що було Миронове, те й було Оксанине,— це Оксана знала від самого малечку (Грицько Григоренко)
із запереч. Приклади
  • З самого малечку не знав він [Іван] ні догляду, ні материнської ласки (С. Чорнобривець)

вдень з вогне́м (зі сві́чкою, зі свічка́ми) не знайти́ кого, чого.

Що-небудь дуже рідкісне, виняткове. Приклади
  • Цієї книжки сьогодні вдень з вогнем не знайти. хоч уде́нь із сві́чкою шука́й — не зна́йдеш. — Я й справді робітник, яких хоч удень зі свічкою шукай — не знайдеш (Є. Гуцало)
Важко чи неможливо щось відшукати. Приклади
  • — Ой, не знаєте ви отця Софронія! — крутив головою Ярошенко.— Побачите, половину скарбів запахторить так, що і з свічками не знайдеш (В. Речмедін)

з огля́дкою, перев. з дієсл.

на кого--що. Остерігаючись кого-, чого-небудь, зважаючи на когось, на щось. Приклади
  • З'явилися тут у Марії і три амури… Всі троє фліртують обережно, з оглядкою на Степана Бабаніна, свого начальника (М. Слабошпицький)
Обережно, обачно і т.ін. Приклади
  • з о́глядом. [Марина:] Як бачиш, не зуміла покохати з оглядом, не знаю, в кого така вдалась (М. Кропивницький)
  • Поки що боязко, з оглядкою використовується право контролю (З газети)
  • Ясна річ, що впроваджувати у нашу мову, у наш повсякденний лексикон звертання пан слід з оглядкою, не раптом, а поступово (З журналу)
  • Говорила [Наталка] з оглядкою, зважуючи кожне слово, боячись, як би не сказати чогось зайвого (С. Добровольський)
  • Потрапляла [газета] до них через десяті руки, з такою оглядкою.., наче оця похмура в'язниця була суверенною державою (А. Дімаров)

з вітерце́м.

На великій швидкості. Приклади
  • з ві́тром. Танки мчали легко,. .з вітром (Я. Качура)
  • — Тату, ви ж обіцяли нас прокатати з вітерцем! — нагадує Іван (М. Стельмах)
  • — А приїждже товариство запросило Єльку по Дніпру прокататись з вітерцем (О. Гончар)

вила́зити (виліза́ти) / ви́лізти зі своє́ї (вла́сної) шкаралу́пи.

Цікавитися тим, що виходить за межі особистих інтересів. Приклади
  • Вадим бачив, як люди починають вилізати з власної шкаралупи (О. Бойченко)

ка́менем (ка́мнем) з се́рця спа́сти.

Позбутися чого-небудь неприємного, важкого. Приклади
  • Коли б швидше.. Звіздочка засяяла, От тогді [тоді] б то болість злая Камнем з серця спала (П. Гулак-Артемовський)

приста́ти з ноже́м до го́рла, несхв.

протира́ти / проте́рти з пісо́чком.

вали́ти (зва́лювати, валя́ти) / звали́ти з ніг кого і без додатка.

Призводити до великого виснаження, хвороби; змучувати кого-небудь. Приклади
  • Добрі діти на ноги поставлять, а кепські з ніг звалять (Укр. присл.);Чи то праця задавила Молодую силу, Чи то нудьга невсипуща Його з ніг звалила (Т. Шевченко)
  • З ніг валить бабу горе! (С. Олійник)
  • Дедалі туга за рідним краєм все дужче валила Павла з ніг, наче отой страшний голод у морі (В. Кучер)
Змушувати кого-небудь лягти, впасти (від хвороби, втоми і т.ін.); позбавляти кого-небудь можливості триматися на ногах. Приклади
  • Страшенний гуркіт звалює мене з ніг. Я втрачаю свідомість… (П. Колесник)
  • — Мій старий — то козарлюга: хоч кухлем [буде пити] — ніщо його з ніг не звалить… (О. Гончар)
  • — О, що ви, отче, ми дуже, дуже раді вам, — поспішив запевнити Варава, не забуваючи якнайприродніше вдати, що горілка вже валить його з ніг (М. Стельмах)
  • Але й тут чигають на тебе всякі хвороби та валять з ніг (навіть цей лист пишу у ліжку хорий [хворий]) (М. Коцюбинський)

голова́ з ву́хами.

Нерозторопна людина. Приклади
  • — Голова з вухами! Хоч при людях кажи на мене ти! — сказала Онися, торкнувши його по руці (І. Нечуй-Левицький)

в деся́тому колі́ні, перев. зі сл. ро́дич і под.

Який перебуває в дуже далеких родинних зв'язках. Приклади
  • [Гострохвостий:] Для Вас, Єфросино Сидорівно, я готовий познакомитись [познайомитись] з вашими родичами, хоч би й в десятому коліні (І. Нечуй-Левицький)
  • не з деся́того колі́на. — А як розколупають, що ми зовсім не з десятого коліна нащадки? (Григорій Тютюнник)

як (мов і т.ін.) з кло́ччя баті́г, ірон.

Уживається як категоричне заперечення змісту речення, при якому вжитий фразеологізм; зовсім не (міцний). Приклади
  • Такий міцний, як з клоччя батіг (Укр. присл.)
  • — Тато не дадуть стільки, скільки я зароблю в церкві столичній, де бувають і царі. Та… та й хлібороб з мене, як з клоччя батіг: я більше до церкви (М. Лазорський)
Безвольний, безхарактерний, не здатний щось вирішувати самостійно. Приклади
  • баті́г з кло́ччя. Батько Ксенин був батіг з клоччя: що жінка казала, те він і робив (Б. Грінченко)
  • Та й чоловік мій як з клоччя батіг, сказати правду (І. Нечуй-Левицький)
Поганий, нікудишній, зовсім непридатний для чогось, ніякий. Приклади
  • [Галина:] З Бойка такий командир, як з клоччя батіг (М. Зарудний)
  • З тебе герой, мов з клоччя батіг (Укр. присл.)

як (мов, ні́би і т.ін.) Ма́рко з пасльо́ну, зі сл. виска́кувати, виліта́ти і т.ін., жарт.

Раптово, несподівано, недоречно і т.ін. Приклади
  • Відчиняються з гуркотом двері, з яких пробкою вилітає Круть…Мов Марко з пасльону… (О. Підсуха)

з відкри́тою (розкри́тою) ДУШЕ́ю; з відкри́тим (розкри́тим) се́рцем, зі сл. зустріча́ти і под.

Щиро, радісно. Приклади
  • Вони [індійці] зустрічали нас з відкритою душею, з осміхненим лицем (В. Минко)
  • Ну,— вигукнув Брюллов…— Розквітайте, Тарасе, для свого народу, зустрічайте нове життя з розкритим серцем (Л. Смілянський)
  • — Знаєш, як тебе там зустрінуть? Бачив, як нас зустрічала Словакія? З дзвонами, квітами, з відкритою душею! (О. Гончар)
Без будь-яких упереджень, хитрощів, підступів. Приклади
  • Татліп любив людей. Йшов до них з відкритою душею: мав багато друзів (З журналу)

з кру́гу (з пуття́) спи́тися.

Остаточно опуститися, втратити людську гідність через пияцтво. Приклади
  • [Перун:] Перепився [старий] та з розуму з'їхав. [Казидорога:] Сам з кругу спився (І. Франко)
  • [Христя:] — От, дивіться, коли не здурів парубок… З кругу спився! (Панас Мирний)

з о́зирками.

зі сл. розка́зувати, говори́ти і т.ін. Так, щоб ніхто не бачив і не чув; обережно, обачно. Приклади
  • з триво́жними о́зирками. Слуги наші шепотом та з тривожними озирками розказували мені страшні повісті про його [вуйка] лютість (І. Франко)
Поглядаючи кругом; оглядаючись. Приклади
  • Помітивши Семка,.. дівчина з озирками поспішає до нього (О. Гончар)

вста́ти на лі́ву (не на ту) но́гу.

Бути роздратованим, у поганому настрої. Приклади
  • вста́ти лі́вою ного́ю. Макар Іванович Ліжко встав, мабуть, із ліжка лівою ногою, бо так йому сьогодні не по собі щось, усе його дратує, усе турбує (М. Коцюбинський)
  • — Проломилась хмара наді мною золотою чашею грози! Може, вранці десь на Чорногорі сонце встало з лівої ноги (Л. Костенко)
  • вста́ти з лі́вої ноги́. Сьогодні прокинувся [Федір Іполитович] пізно, по-недільному. Виспався на славу, встав начебто не з лівої ноги (Ю. Шовкопляс)
  • [Личак:] Е, Матвію, ти сьогодні, мабуть, не на ту ногу встав. Сидиш, насупився, розумієш, як віл перед обухом (Я. Мамонтов)
  • На обрії веселе сонце, в небі жодної хмаринки, але навколо якось непривітно, похмуро. То, мабуть, від того, що поліцаї сьогодні встали на ліву ногу (Ю. Збанацький)

з ка́менем на душі́ (в гру́дях).

У гнітючому, поганому настрої. Приклади
  • з каменю́кою в гру́дях. За вікном сірів похмурий ранок. Але Гриша не міг усидіти в хаті з важкою каменюкою в грудях (В. Большак)
  • З каменем на душі працює [Пріся] на курятнику, день у день вичищає гній (О. Гончар)

з бо́ку кого, чийого.

Чий, кого. Приклади
  • Це ж просто гріх з Вашого боку, що про себе ані словечка, начебто мене не обходить, як Вам та що з Вами (М. Коцюбинський)
  • Се ж не був каприз з мого боку. Я вам кажу, я за свій хист боялась (Леся Українка)
З чийогось погляду, залежно від чийогось розуміння, відносно чого-небудь. Приклади
  • Не знаю, чи видрукують [Fata morgana], бо тема з цензурного боку дуже близька (М. Коцюбинський)
  • Ці політиканські утопії варті уваги з публіцистичного погляду, але з художнього боку вони зовсім нецікаві (Леся Українка)
Від когось, від чогось. Приклади
  • З боку Порфира нарікань не було. Одна тільки скарга мучила хлопця, але він тримав її глибоко в собі (О. Гончар)
  • І дід, зі свого боку казав: — Ти його [порубщика] й повчиш добре, ну, як треба на роботу, так і його хати не минеш (Г. Хоткевич)

ви́бити з голови́.

Примусити кого-небудь відмовитися від чогось. Приклади
  • Налякана Гашіца почула з сіней шамотню, якийсь ляск, немов бійку, серед котрої вибивався хриплий голос мош-Костаки. —. .Я тобі виб'ю з голови інших дівчат… (М. Коцюбинський)
  • І вони обидві з Окуневською вибили мені з голови план подружжя з професором-диваком (О. Кобилянська)
  • — Хапайте їх та закидайте в тюрми, забивайте в кайдани, а потім лупіть батогами, скільки мога! Я виб'ю з їх дурних голів той вільний дух (І. Нечуй-Левицький)
  • Уже про тих Олегів, про тих Святославів, про тії ясири половецькії нічого й згадувати. Ту славу, тії злигодні вибила нам із голови безбожна татарва, як уломився Батий у твої [Києве] золоті ворота (П. Куліш)
зі сл. собі. Позбутися якоїсь нав'язливої думки, перестати думати про кого-, що-небудь. Приклади
  • — Я не така дурна, як ви гадаєте, і вибийте собі те з голови! (О. Кобилянська)
  • [Рябина:] Дочку мою, не в гнів тобі кажучи, ти собі з голови вибий! (І. Франко)
  • Правда, вже вибив собі з голови, що вона з нього кепкує перед чоловіком, та зате набрав переконання, що вона забавлялась Славком із нудьги (Л. Мартович)

з глибини́ душі́.

Дуже щиро. Приклади
  • Його мимовільне, сповнене болю зізнання, що так зненацька вихопилось з глибини душі, болем різонуло й Віталія (О. Гончар)

як (мов, на́че і т.ін.) ма́нни небе́сної (з не́ба, з небе́с), зі сл. чека́ти і под.

Дуже сильно, з нетерпінням і т.ін. Приклади
  • на́че ма́нни. Бравого молодика Жадає [дівчина], наче манни (О. Мисик)
  • На дні [моря] завжди є живі істоти, які живляться органічними залишками, чекають їх, як манни небесної, і розкошують там, де її випадає більше (Наука і культура..)
  • Він сік нас по литках пугою, коли заставав у колгоспному горосі, а часи переживалися голодні, і ми чекали того гороху, як манни небесної (В. Дрозд)
  • Літа чекав, як манни небесної: дома хоч хліба та риби можна було досхочу наїстися (В. Канівець)

вихо́дить з рук чиїх, кого.

Хто-небудь сам, власноручно робить, виготовляє що-небудь. Приклади
  • Але коли що вже виходило з Денисових рук, то мало на собі печать довершеності. Минуло вже років двадцять зо дня його смерті, а ложками його роботи й досі ще сьорбають борщ мої земляки (М. Рильський)

вибива́ти / ви́бити з ко́лії кого.

зі сл. життя. Робити ускладненим, ненормальним. Приклади
  • ви́рвати з ко́лії. А між тим сталася в Стебнях новина. І то така, що на много літ вирвала село та й багато других сіл зі звичайної життєвої колії (Г. Хоткевич)
  • Часом у думці Іринка сердилася на Артема за те, що він сколихнув, вибив її життя з колії (М. Ю. Тарновський)
Порушувати узвичаєний хід чого-небудь, спосіб життя чийсь. Приклади
  • Війна всіх вибила з колії (О. Дмитренко)
  • Смерть моєї матері… остаточно вибила мене з колії і змусила подумати про дальше своє влаштування (Б. Антоненко-Давидович)
  • Позбавити людину її професії.., се значить вибити з колії (Леся Українка)
  • — Це вибивало з колії, вносило в роботу плутанину й безладдя (В. Попов)
Робити кого-небудь непрацездатним, неспроможним виконувати щось. Приклади
  • ви́битий з ко́лії. Коли, слідом за Федором Іполитовичем, вийшли вони з палати, Друзь запропонував остаточно вибитому з колії колишньому своєму нерозлийводі: — Може, досить з тебе на сьогодні? (Ю. Шовкопляс)
  • Сьогодні Тернера вперше в житті вибили з колії (В. Собко)
  • Сповіщення про те, що Олег пропав безвісти, було для неї страшним нещастям і надовго вибило її із колії (С. Голованівський)

не спуска́ти / не спусти́ти [з] о́ка ([з] оче́й) з кого--чого.

Постійно наглядати, стежити, спостерігати за ким-, чим-небудь. Приклади
  • А нуте, нуте, чого стали? — гукнула панська ключниця.— Оце така робота? Аби вас з очей спустить, то вже й шабаш? (Олена Пчілка)
  • спусти́ти з о́ка (з оче́й) кого, рідше що. Ключар удає, ніби спустив її з очей, і звертається до інших (Леся Українка)
  • — Додому втрапиш відтім, Олексієчку? — зітхнула мати. — Втраплю, мамо. — Чому не втрапити, втрапить,— прогув, як джміль, присадкуватий орач у доброму кожусі..— Треба брати все по сонцю, а вночі не спускати з очей Чумацького Воза, тільки забирати все ліворуч (М. Лазорський)
  • не спуска́ти з оче́й кого. Немає Мотрі спокою й у церкві: і там її не спускають з очей (Панас Мирний)
  • — З кузні треба не спускати очей, щоб наші плуги не останніми плентались у зведеннях (М. Стельмах)
  • Я ступаю крок убік, але не спускаю ока з мого переслідувача: він такий самий крок — до останнього вагана (Р. Іваничук)
  • — Бачу, не спускає з тебе очей,— вела своє мати,— за кожним ступпем стежить. Мабуть, цариця наказала так робити, ніби не радник, а, прости Боже, зрадник,.. недобра то людина, чує моє сердце (М. Лазорський)
  • Боячись, як би під впливом лихих чуток і розмов покоївка чогось не накоїла, Уляна Григорівна наказала Христині не спускати ока з Наталки (С. Добровольский)
Приділяти постійну увагу чому-небудь. Приклади
  • Знаменно, що на всіх етапах свого творчого розвитку Рильський не спускав з ока питань краси і з неабиякою мужністю захищав свої погляди (С. Крижанівський)

вислиза́ти / ви́слизнути з рук чиїх, кого.

Не діставатися кому-небудь. Приклади
  • вислиза́ти з-під рук. А друкарня вислизала з-під рук жандармів, знов і знов оживала — в дев'ятому, в десятому, в дванадцятому роках (В. Близнець)
  • Радість його побільшується ще й тим, що медаль, яка дісталася Ліні, вислизнула з рук іншого претендента — Лукіїного сина (О. Гончар)
Спритно втікати від кого-небудь, рятуючись. Приклади
  • [Данило (легко відітхнув):] А скажіть, пане сержанте, коли можна знати, за ким [кого] ви шукаєте? [Вронський:] Я вже сказав — за арештантом, що вислизнув з наших рук. Та нічого. Він же не голка, щоб безслідно пропасти (Мирослав Ірчан)
  • Так, досі йому щастило, вислизав з їхніх [ворожих] рук, не боявся смерті (Д. Бедзик)
рідко кому. Поступово зникати, зменшуватися, втрачатися. Приклади
  • — А ви ж казали, у добрі, у злагоді живе Тодоська! — То воно так… у достатках… а тільки всі бачать, як воно їм у руки пливе, а як воно їм з рук вислизає, того ніхто не вгадає (Дніпрова Чайка)

як (мов, ні́би і т.ін.) з ро́га доста́тку (Амальте́ї), книжн.

У великій кількості, щедро, рясно. Приклади
  • Розгорнувши блокнот, Зоня шпурнула цифрами, як з рога достатку (Ірина Вільде)
  • Осінній холодок над спраглою землею Шатро гаптоване широке розіп'яв. І з рук його падуть, як з рога Амальтеї, Плоди, налиті вщерть, і довгі пасма трав (М. Рильський)
  • — Для мого попередника союзники не шкодували нічого, — він далі Врангеля, — все на нього сипалось, як із рога достатку, а я за кожен патрон, за кожен снаряд мушу кланятись (О. Гончар)

роби́ти / зроби́ти з му́хи слона́ (вола́, бугая́).

Дуже перебільшувати що-небудь, надавати великого значення чомусь незначному. Приклади
  • Вони б усюди брехні рознесли, Зробили б бугая із мухи… (Л. Глібов)
  • — Навіщо ці збори, Борисе? — тихо спитав Данилюк. —Я не бачу потреби робити з мухи вола (Р. Іваничук)
  • Поступово буря в ньому вщухла, і він остаточно вирішив, що Ріта зробила з мухи слона (Ю. Збанацький)
  • — І раджу тобі… візьми на всяк випадок зброю. — Ой, Єгоре, ти з мухи слона робиш! Я ж знаю: Матюша боягуз, яких мало (А. Шиян)
  • [Граф:] Я не дивуюся нічому, бо вспів [встиг] переконатись, що люди часто з мухи слона роблять (І. Карпенко-Карий.)

як (мов, ні́би і т.ін.) з ца́па (з козла́) молока́ з кого-чого, від кого-чого, ірон.

Немає зовсім. Приклади
  • як з ца́па во́вни. Із нього науки як з цапа вовни (І. Франко)
  • — Зараз із тих боліт користі як з козла молока. Заросли очеретом, рогозом та осокою (І. Цюпа)
  • Скільки грошей тратиться на цю поліцію..,— а користі від них обох як з козла молока (Д. Бедзик)
  • Давно треба було вигнати цього чепуруна і задаваку полковника Клотца із нашого штабу. Від нього користі як з цапа молока (П. Гуріненко)
  • Як подивлюсь на хист теперешніх людців, На витребеньки їх… Та що з ними мороки.. Яка пожива з їх [них]?. Як з цапа молока (П. Гулак-Артемовський)

у пори́ві чого і без додатка.

У стані сильного збудження, піднесення; пристрасно. Приклади
  • з пори́вом. [Деві (з поривом):] Се я зробив! Зовсім не дядько Річард! (Леся Українка)
  • І, в пориві, підняла Маруся руки назустріч сонцю, обіллялась першим золотим його потоком, мов піднялася над землею,— і заспівала… (Г. Хоткевич)
  • Хлопець в пориві припадає до її красиво викреслених вогкуватих губ (М. Стельмах)
  • У пориві безстрашшя, з гранатами в руках кидались з окопів бійці на громихаючі на залізних гусеницях танки (О. Гончар)

не схо́дити з уст (з вуст) чиїх, кого і без додатка.

зустріча́тися / зустрі́тися з очи́ма (з по́глядом) чиїми (чиїм).

Дивитися один одному в очі. Приклади
  • Пархоменко звісив голову й зустрівся з колючими очима молодого чоловіка з тонкими губами (П. Панч)
  • Зустрівшись несподівано з настороженим поглядом Федора Івановича, він так знітився, що відразу не догадався і сірник загасити (А. Головко)

виво́дити / ви́вести з се́бе кого.

Своєю поведінкою змушувати кого-небудь нервувати, викликаючи почуття злості, гніву, роздратування і т.ін. Приклади
  • ви́вести з терпцю́. Патер Гаудентій знов усміхнувся іронічно, немов почував вдоволеннє [вдоволення] із-за того, що так швидко вивів з терпцю старого пріора (І. Франко)
  • — По-перше, хай встане,— різко сказала Оля Боніфатьєва. Її різкий тон зовсім вивів із себе Сашка Христолобенка (Є. Гуцало)
  • Мені було сумно вдома, я шукав якогось виходу. Мене пригнічувала домашня обстановка, виводила з себе буденними розмовами дружина (Ю. Збанацький)

ви́сунути ши́ю з ярма́ чийого.

Звільнитися з-під чиєї-небудь залежності, з якоїсь неволі. Приклади
  • Коли Остап… здіймав річ про те, що пора вже висунути шию з панського ярма, люди спочували [співчували] йому, але далі спочуття діло не йшло (М. Коцюбинський)

пусти́ти (з то́рбою) з торба́ми [по сві́ту] кого і без додатка.

з піску́ мотузки́ (моту́зку) су́чить.

Дуже спритний, умілий, практичний хто-небудь. Приклади
  • Не раз уже й Хома терпів через плутощі шуряка, не раз і клявся: оце край, терпіти більше не буду. А нічого з цього не виходить. Він тобі з піску мотузку суче, а ти його і в ступі не влучиш (Я. Гримайло)

душа́ (губа́) не з лопу́цька в кого, чия.

Хто-небудь наділений позитивними рисами; сміливий, принциповий. Приклади
  • Маковею,— спокійно вів Роман.—..Ти… в боях авторитет здобув.. Але ж молодий та ласий на все, що в очі б'є! — А що ж, по-твоєму, в мене душа з лопуцька? (О. Гончар)
  • — Спи спокійно, хлопче! — додав він [дяк], трохи помовчавши… Ми теж не ликом шиті, і душа в нас не з лопуцька (В. Шевчук)
  • душа́ із лопу́цька. Невже він [Данило] такий боягуз, невже його душа із лопуцька? (М. Стельмах)
  • Люблю я таких людей, завзятих і проклятих, щоб душа в них була не з лопуцька (Ю. Яновський)

ду́мка (ду́ма) не вихо́дить з голови́ чиєї, у кого.

Хто-небудь постійно думає про когось, щось. Приклади
  • Дума про Нимидору не виходила з його [Миколиної] голови (І. Нечуй-Левицький)

си́пати / сипну́ти (сипону́ти) і́скрами (і́скри) [з оче́й] на кого і без додатка.

збива́ти (зво́дити) / зби́ти (звести́) з пуття́ кого.

Морально псувати, підбурювати на негідні вчинки. Приклади
  • — Я трохи винен перед вами, бо Пасикевич увесь час збивав з пуття. Але більше не зіб'є (М. Стельмах)
  • Може, справді, чиїсь солодкі уста збили з пуття отого вбивцю, для якого вбивство вже навіть не ремество [ремесло], а звичка? (Л. Первомайський)

не ва́ртий (не варт) ви́їденого яйця́ (ви́шкварки, ді́рки з бу́блика, фу́нта кло́ччя і т.ін.).

Якого можна не брати до уваги, яким можна знехтувати; який не має ніякого значення. Приклади
  • не ва́ртий і то́рби сі́чки. Коли вони [народовці] думають, що така самостійність неможлива, то тоді і ціла їх балаканка про всяку іншу самостійність не варта й торби січки (І. Франко)
  • — Ваша гвардія не варта фунта клоччя. Маєте гармати? Полковник здвигнув раменами (І. Франко)
  • Я був у Сосонці, розмовляв з народом, з товаришем Колядою, і знаю, що ця справа не варта дірки з бублика (М. Зарудний)
  • Уся Терехівка засміє Гуляйвітра. А взагалі, справа вишкварки не варта. Даремно він бідкався (В. Дрозд)
  • — Так. І агроном не мусить його цікавити. Плювать йому на агронома з його копійчаними таємницями, що, напевне, виїденого яйця не варті (О. Слісаренко)

не з ма́ком кому і без додатка, перев. зі сл. бу́ти і под.

Тяжко, погано, сутужно і т.ін. Приклади
  • Вони [люди] так і кажуть: — Ну що, пане капітане, не з маком було? (І. Микитенко)

зніма́ти / зня́ти полу́ду (бі́льма, і т.ін.) з оче́й чиїх, у кого і без додатка.

Роз'яснювати кому-небудь справжню сутність чогось, повідомляти правду. Приклади
  • Це вже мені десь так Бог дав, зняти більма з очей, щоб я других, розумніших та сильніших за себе, навів на стежку (М. Коцюбинський)
  • А він [Тарас] писав,.. вперто знімав з очей полуду в тих, хто прагнув бачити народ і край свій істинно, а не в тумані казки й замилування його історією (Василь Шевчук)

зла́зити з свого́ ко́ника.

Залишати розмову на улюблену тему; не наполягати на чому-небудь (на своїх поглядах, переконаннях і т.ін.). Приклади
  • — Е-е, ні! — не хотів злазити зі свого коника Донат Озерний.— Коли вже почали, то давайте й далі говорити відверто (Є. Гуцало)

вибива́тися (схо́дити) / ви́битися (зійти́) з ко́лії.

Переставати вести узвичаєний спосіб життя. Приклади
  • Письменник ніби вибився з колії, йшов своєю, відмінною від… народу стежкою (В. Собко)

аж і́скри летя́ть.

Дуже енергійно, завзято, запально, докладаючи всіх зусиль. Приклади
  • і́скри з рук летя́ть. Не може не бути [медалі Золота зірка], бо і Катя-ланкова, і вся її ланка працюють так, що іскри з рук летять (Остап Вишня)
  • [Бабуся:] Ну, вже коли й заведуться за що, то аж іскри летять (І. Микитенко)

з пови́вача.

З раннього дитинства, з наймолодшого віку. Приклади
  • Клим, як усі барачні діти, порпавсь у попелі і копав свою шахту ще з повивача (В. Логвиненко)

НЕ РОЗМИНУ́ТИСЯ З ГРІХО́М.

Допуститися помилок, непорядних вчинків і т.ін. Приклади
  • Ніякий чоловік з гріхом не розминеться, — І в селах так, і в городах (Л. Глібов)

[як (мов, на́че і т.ін.)] з не́ба впа́сти (звали́тися).

Не усвідомлювати того, що зрозуміле для всіх. Приклади
  • — Були й золоті цяцьки,— лукаво грає бровами і віями жінка. — Ти бачиш! І що ви з ними зробили? — переходить на півшепіт лісник. Олена так глянула на Магазаника, начеб він з місяця звалився (М. Стельмах)
  • як (мов, начеб і т.ін.) з мі́сяця впа́сти (звали́тися). — Та він що, з місяця впав? Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко)
  • [Горлов:] Ти що, з неба впав? Командир танкового корпусу хто у нас? Балда, дурень. Тому його й побили (О. Корнійчук)
Несподівано, зненацька з'явитися. Приклади
  • — Пане презус! Звідки ви? Неначе з неба впали… От не сподівався! — здивувався суддя, важко підводячись з місця (М. Старицький)
  • [Любов:] Звідки се ви, Сергію Петровичу, наче з неба впали! (Леся Українка)
  • Кортить Зеневі глянути, який то улов у того хлопчини. І, мабуть, глянув би, та ніби з неба впали два жандарми (Є. Куртяк)
Дістатися кому-небудь легко, без особливих зусиль. Приклади
  • — Їдь — і не думай, і не гайся, і не змагайся. На тебе впало неначе з неба таке щастя, впав такий талан, про який тобі не снилось і не привиджувалось (І. Нечуй-Левицький)
  • — У вас світла хата? — Світла, світла,— втрутилася Вінцусиха,— їм нова хата як з неба впала (І. Муратов)

як (мов, ні́би і т.ін.) з косо́ю пройшла́ смерть.

Багато померло, загинуло. Приклади
  • І того вже немає, і іншого. Цього на фронті, а того німці, коли в село вступали, застрілили. Мов з косою пройшла смерть по селу (Ю. Збанацький)

з усі́х бокі́в.

Повністю, детально, всебічно, враховуючи всі моменти. Приклади
  • — Ми мусимо розглянути це питання з усіх боків, позитивних і негативних (В. Собко)
  • — Тут гарячки, товариство, пороти нічого. Треба з усіх боків обміркувати (А. Головко)

з хвили́ни на хвили́ну.

У найближчий час; от-от, ось-ось. Приклади
  • Солдати так зробили тому, що їм було наказано тримати людей напоготові, бо з хвилини на хвилину мав появитися комендант (Григорій Тютюнник)
  • Головнокомандувач з гостями ще був десь у дорозі. Попередили однак, що він може бути з хвилини на хвилину (О. Гончар)

з Бо́гом, Пара́сю.

Уживається як побажання: можеш іти. Приклади
  • — Не хочеш — я тебе не тримаю, з богом, Парасю. І сама потім прийдеш з плачем (П. Козланюк)

їдя́ть [його] му́хи [з комара́ми] кого, що.

лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, роздратування, досади і т.ін. Приклади
  • не їдя́ть його́ му́хи. Він… скоріше почув, ніж побачив у сірій імлі, як орачі погейкували на своїх пругах. — Та не їдять його мухи,— ображено ляпнув він по штанях і ще більше напосів на трактористів: — Дітки, дітки, рушайте в добру годину! (П. Панч)
  • ї́ли б му́хи. — Самі винуваті, їли б нас мухи! (Є. Гуцало)
  • — Без мене ви тут, хлопці, нічого не зробите, їдять його мухи з комарами (М. Зарудний)
  • А, їдять вас мухи! (Укр. присл.)
  • А та грамота, їдять її мухи, не подається колишньому панському пастухові, хоч голову об стінку!.. (В. Бабляк)
жарт. Уживається для вираження захоплення чим-небудь. Приклади
  • Мої думи заклопотаними горобцями, — за сніжинками, за летючими… Ех, їдять його мухи з комарями!.. (В. Сосюра)
  • — Рахубиста товаряка [верблюд], — засміявся Кузь.— Їсть і п'є раз на місяць. Отаку б, їдять його мухи, до нас у артіль! (Григорій Тютюнник)

зни́кнути (ще́знути) з горизо́нту якого.

Перестати з'являтися десь. Приклади
  • Ім'я юної чемпіонки надовго зникло з спортивного горизонту (В ім'я Вітчизни)
  • — Так ти якось ні з сього ні з того щез із нашого горизонту, так безслідно пропав… (І. Франко)

з тре́тіми пі́внями; у тре́ті пі́вні.

Надзвичайно рано, вдосвіта. Приклади
  • Схоплювався [Тимко] разом з третіми півнями, приходив до матері, що топила піч,.. скаржився, що йому марилося вночі (Григорій Тютюнник)
  • Стукне гость [гість] в перші чи в треті півні,— Встанемо, кинемо сон і роботу, Встанем, відчинимо гостю ворота (Укр. поети-романтики..)

ходи́ти з те́мними очи́ма.

ма́нна з не́ба (з небе́с) па́дає, перев. з запереч., жарт.

Що-небудь дістається дуже легко, без особливих зусиль. Приклади
  • не па́дає з небе́с соло́дка ма́нна. Не падала з небес солодка манна. — Я подолав десятки тисяч миль в розбурханих морях і океанах (Д. Луценко)
  • — Ви повинні нам допомагати: тепер манна з неба не падає (Є. Куртяк)

і волоси́на (во́лос) не впаде́ (не спаде́) з голови́ чиєї, у кого і без додатка.

Нічого не трапиться з ким-небудь. Приклади
  • і волоси́нка не впа́ла з кого. Не могли нарадуватися чоловік і жінка своєму синові, боялися, щоб із нього і волосинка не впала (Казки Буковини..)
  • — Ми одно знаємо, що і суха волосина не спаде з голови без волі всевидящого (Панас Мирний)
  • — Я вас розумію, ви боїтесь таким чином комусь заподіяти зло. Даю вам слово офіцера, що ні в кого й волосина не впаде з голови! (А. Дімаров)

з га́ком.

З перевищенням, поверх якої-небудь міри при визначенні приблизної величини тощо. Приклади
  • За якийсь місяць з гаком він і справді поправився, молоде обличчя округлилось, карі очі заясніли (С. Добровольський)
  • Від автостради до Вишневого, де жили друзі-меліоратори, було справді п'ятнадцать кілометрів та ще й з гаком (А. Дмитерко)
  • Покручена древесним паралічем сосонка, якій можна було на око дати придцять з гаком років (Ю. Збанацький)
  • Біжать літа… Йому вже тридцять з гаком (В. Шевчук)

со́хнути з нудо́ти.

з (зо) дня на день.

Весь час, постійно. Приклади
  • Чого було питати, коли з дня на день чув, як люди підносять його ім'я (Ю. Бедзик)
  • Зо дня на день ростуть твої будови, Людської праці й розуму дива (М. Рильський)
Скоро, найближчим часом. Приклади
  • з годи́ни на годи́ну. Він виглядав своїх з години на годину, з дня на день (Григорій Тютюнник)
  • З дня на день ждали в село землемірів (А. Головко)
  • Охорона табору чекала з дня на день вагонів, щоб вивезти невільників далі на захід (О. Гончар)

зла́зити (зліза́ти) / злі́зти з ши́ї чиєї.

Переставати бути на чиємусь утриманні. Приклади
  • Треба було б йому, скінчивши школу, злазити з батькової шиї (Панас Мирний)

тре́ба з сві́чкою вдень (се́ред [бі́лого] дня) шука́ти (вишу́кувати і т.ін.) кого, що.

з ро́ку до ро́ку.

Поступово, з часом. Приклади
  • рік од ро́ку. Рік од року вертаючись із інституту, дуже запишна, гордовита стає панна Наталя (С. Васильченко)
  • Не раз, Україно, в жорстокім бою Ти кров проливала священну свою, Ти з року до року все вище росла (М. Рильський)

води́ти / поводи́ти за ніс (за но́са) кого, несхв.

Обдурювати кого-небудь, не виконуючи обіцяного або приховуючи щось. Приклади
  • поповоди́ти з ніс (тривалий час). Та невже той Хведір так убивається за мною? — думала вона.. — Підожди, стріну я тебе де-небудь, уже ж правди допитаюся; та вже ж і за ніс поповоджу!.. (Панас Мирний)
  • води́ти за ки́рпу. Нехай лиш Турн, що верховодить І всіх панів за кирпи водить, З Енеєм порівня плеча (І. Котляревський)
  • — Які цілі ти переслідував, коли писав про мене дописа в обласну газету? Що ж робити? Поводить його трохи за носа чи відкрити карти зараз же? (Григорій Тютюнник)
  • Коли б він і в цьому складі комітету був, напевно, все було б інакше. Він би не дав Рябоклячу з Пожитьком ціле село десять місяців за ніс водити (А. Головко)
  • — Тамтешній воєвода водив за носа обох привідців.., доки не зміцнив оборону фортеці так, що не під силу було взяти її (Д. Міщенко)
  • — Отакої! — здивувався тепер уже Кулик. На мить він розгублено замовк. А потім посміхнувся: розумію, мовляв, це так годиться. Жінка мусить спочатку відмовити, трохи поводити за ніс (С. Журахович)

ви́кинути / викида́ти з голови́ (з па́м'яті, з ду́мки і т.ін.) кого, що.

Відмовитися від кого-, чого-небудь. Приклади
  • ви́кинути з ума́. Плакав нишком, жив одною. Не міг викинути з ума (П. Грабовський)
  • [Степанида:] Іван вже більш тижня, як пішов по монастирях на прощу. [Химка:] Ага, так, так, я чула та й з памороків витрусила ту чутку (М. Кропивницький)
  • ви́трусити з голови́ (з па́мороків). Я піймав себе на ганебнім чутті й гадці. Намагався їх витрусити з голови, думати про щось інше (Олесь Досвітній)
  • Ні, козаче, викинь із голови, щоб відсіля втекти. Мовчи та диш; а то щоб й тебе на локшину не покришили (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Всі порожні обіцянки, яких надавав сьогодні Ганні, він і з голови викинув (В. Козаченко)
Перестати думати про кого-, що-небудь, забути когось, шось. Приклади
  • Кілька хвилин П'єнтак щось сердито бурмотить собі під ніс, потім викидає геть з голови бундючного кооператора. До біса!.. (С. Журахович)
  • Та чи б я за таким плакала та побивалася? Я б його й з думки викинула (Панас Мирний)
  • О. Василь знов став милим і веселим, а Раїса почувала себе добре, немов викинула з пам'яті все неприємне (М. Коцюбинський)
  • І як хворий не намагався забутись, викинути з голови спогади, вони просочували мозок, як нудний чад (С. Добровольський)
  • — Раджу, Степо, викину з голови кавалерів, візьмися ліпше за книжки (П. Гуріненко)
  • — Старий, сину, будеш, як усе знатимеш. Не думай про се: то погане слово! Викинь його з голови… То тільки злі діти так кажуть… (Панас Мирний)

[і] ме́ртвий уста́в би з домови́ни (проки́нувся б і т.ін.).

перев. зі словосп. таки́й, що, жарт. Уживається для підкреслення позитивних якостей чого-небудь; дуже хороший, приємний, надзвичайний і т.ін. Приклади
  • — Се, бгатці [братці], — каже,— така в мене настойка, що мертвий устав би з домовини, якби випив добру чарку (П. Куліш)
перев. із словосп. так, що. Дуже сильно, голосно і т.ін. Приклади
  • Закалатав у четверте вікно так, що й мертвий проснувся б (Є. Гуцало)

з плеча́.

зі сл. говори́ти, вирі́шувати і т.ін. Не подумавши, зразу. Приклади
  • — Дуже ви нестримана людина. Усе з плеча, усе з плеча (Ю. Мушкетик)
  • — Як ти все швидко і з плеча вирішуєш, — поморщився Дончак (М. Стельмах)
зі сл. вдаря́ти, би́ти і т.ін. Уклавши всю силу, з розмаху; навідліг. Приклади
  • Це — ми, колишня дітвора,.. рубали ворога з плеча по завойованих містах… (В. Сосюра)
  • Замахнувши з плеча, пустила [дівчина склянку] дзвінко в голову сержанта (С. Тудор)

збо́чувати / збо́чити з шля́ху́.

Відхилятися від правильного напрямку в діяльності, поведінці, поглядах. Приклади
  • Система гріхів створює також своєрідну огорожу, що оберігає віруючого від небезпеки збочити з оптимального шляху самовдосконалення (З журналу)
  • Вона [Регіна] домагається зміни напрямку [газети]… Та ні! Було б підло збочити з вибраного шляху (І. Франко)

викре́слювати (витра́влювати) / ви́креслити (ви́травити) з [своє́ї] па́м'яті (з [свого́] життя́) кого, що.

Змушувати забути. Приклади
  • Ніякий час не витравить з пам'яті злочинства фашизму! (П. Автомонов)
  • Один факт [для ілюстрації соціологічного спостереження], щоправда, був, він сам уписувався в те дослідження, але я волів його швидше забути, раз і назавжди викреслити з пам'яті (А. Дімаров)
  • Вона навіть рахувала день свій з тої хвилі, коли могла врешті бути з о. Василем. Решту ж вона охоче викреслювала з свого життя (М. Коцюбинський)
  • Хотів викреслювати її [сторінку історії] геть з пам'яті, але не міг (І. Багряний)

з варе́ної кра́шанки курча́ ви́сидить, ірон.

Надзвичайно хитрий, спритний. Приклади
  • І хоча новітній граф, без сумніву, такий спритник, що з вареної крашанки курча висидить,— шани йому все-таки не діждаться за свої численні таланти й подвиги (З газети)
  • [Клим:] Це він на людях посміхається — хитрий. З вареної крашанки курча висидить (М. Зарудний)

як (мов, ні́би і т.ін.) з відра́ (з цебра́), зі сл. іти і под.

Дуже сильно, потоками (про дощ). Приклади
  • Він дивиться на оградку, на кущі, на листя, все заливає,.. дощ цебенить як з відра… (Т. Масенко)
  • Лило як з відра безперервним потоком (Ю. Збанацький)
  • Став і дощик накрапати, Поливає як з відра (П. Грабовський)
Дуже сильний, заливний. Приклади
  • Чи, може, там гриміли громи і дощ пролився як з відра… (Д. Павличко)
  • Дощ як з відра линув на землю — і зразу покрив її калюжами (Панас Мирний)

скида́ти / ски́нути полу́ду з оче́й.

голова́ злеті́ла (впа́ла і т.ін.) [з плече́й (з плеч, з пліч)].

Хто-небудь загинув. Приклади
  • — Мені там [на війні] теж не мед питиметься… Може, й голова злетить (Г. Тютюнник)
  • О, сором мовчки гинути й страждати, Як маєш у руках хоч заржавілий меч. Ні, краще ворогу на одсіч дати, Та так, щоб голова злетіла з плеч (Леся Українка)

мета́ти громи́ і (та) бли́скавки на кого--що, проти кого--чого і без додатка.

Поглядом виражати гнів, обурення, незадоволення; сердито дивитися. Приклади
  • Як ворожбит, він блискавки метав І мав суворий аскетичний профіль (Б. Олійник)
  • мета́ти бли́скавки [з оче́й]. І, мечучи блискавки з очей, він гримнув на Сентара (М. Коцюбинський)
  • мета́ти громи́ з оче́й. Чув [Юра] у грудях силу, метав громи з очей, здіймав руки угору і закликав хмару (М. Коцюбинський)
  • Закидайло войовниче поблискував хворобливими оченятами, метав громи й блискавки (Ю. Збанацький)
Гнівно, роздратовано говорити про кого-, що-небудь, лаяти когось. Приклади
  • Чи варто було метати грім і блискавку проти… всього вчення про гормони рослин у цілому..?! (Вибр. праці М. Г. Холодного)
  • мета́ти грім і бли́скавку. Губернатор метав грім і блискавку. Таким обух ще не знав його (Я. Стецюк)
  • бли́скавки мета́ти. Він блискавки метав, Повчав мене сердито (В. Іванович)
  • Отець Хрисантій і досі метав громи та блискавки на клятвовідступника Поцілуйка (М. Стельмах)
  • І Панас Максимович знову почав метати громи й блискавки на непокірного сина… (В. Минко)
  • Преса метала громи і блискавки на недоварених студентів, що посміли зняти руку на громадський спокій (Колесник)

точи́ти кров.

всти́гнути (поспі́ти) з ко́зами на торг.

Нема причини, потреби поспішати. Приклади
  • — Я спішив.— Встигнув би з козами на торг,— дівчина збирала книжки (М. Зарудний)
  • Старі вже більш і не згадували [про сватання], бо і в Череваня, і в Шрама була така думка, що ще поспіють з козами на торг (П. Куліш)
  • — Устигнемо з козами на торг! — одмахнувся від Оленки Іван Петрович (Остап Вишня)

руба́ти / рубону́ти з плеча́.

зби́тися з пуття́ (з шля́ху).

не вихо́дити (не йти) з па́м'яті у кого, кому.

ви́жити / вижива́ти з ро́зуму (з ума́).

[як (мов, на́че і т.ін.)] тяга́р упа́в (звали́вся) / па́дає (зва́люється) з плече́й кого, чиїх, рідше кому.

на му́ху з обу́хом, жарт.

як (мов, ні́би і т.ін.) ра́ки з мішка́, зі сл. розповза́тися і под.

з роси́ та з води́ кому.

з ме́дом на вуста́х.

з пу́чок [та з ру́чок].

вихо́дити / ви́йти сухи́м з води́.

з азі́в, зі сл. почина́ти і под.

з яко́го по́биту? розм.

з (зо) дна душі́ моє́ї (се́рця) мого́.

мета́ти очи́ма (з оче́й) і́скри на кого--що і без додатка.

носи́тися як (мов, ні́би і т.ін.) з пи́санкою з ким--чим.

з ми́ром.

ви́дерти (повидира́ти, ви́дряпати, видра́ти) / видира́ти (видря́пувати) о́чі (лайл. баньки́).

як з торі́шнього сні́гу, зі сл. бу́де і под., ірон.

се́рце як (ле́две, ма́ло, тро́хи і т.ін.) не ви́скочить [з груде́й] у кого, чиє і без додатка.

дурі́ти з жи́ру.

з пелюшо́к.

з трі́ском, зі сл. провали́тися, ви́гнати, розпа́стися і т.ін.

як (мов, ні́би і т.ін.) [з-під (з) землі́] вроди́тися.

як (мов, немо́в і т.ін.) з во́ску злі́плений.

з пе́ршого ра́зу (при́ступу).

о́ко на о́ко, зі сл. зустрі́тися, опини́тися, поговори́ти, зігля́нутися і т.ін.

згоря́ти (згора́ти) / згорі́ти (спопелі́ти) від (з) со́рому.

здере́ [з живо́го] й з ме́ртвого, зі словосп.

виво́дити (вибива́ти) / ви́вести (ви́бити) з рівнова́ги кого.

з усьо́го ма́ху.

з одніє́ї гли́ни злі́плений.

вибива́ти / ви́бити (ви́гнати) дур (ду́рощі, ду́рість) з кого-чого.

як сви́ні з череди́ йти́муть, зі сл. бу́де, ірон.

кат ка́том; кат з каті́в, згруб.

з ви́ду.

з вели́кого ро́зуму, ірон.

не з тако́го ті́ста.

вида́влювати / ви́давити [з очей] сльо́зи (сльозу́) перев. з кого.

аж вага́ з груде́й спа́ла.

з горла пре у кого і без додатка, безос., грубо.

спада́ти / спа́сти з ціни́ (у ціні́).

ви́вітрити хміль з голови́ чиєї, кого.

помі́рятися з плече́м чиїм.

[як (мов, на́че і т.ін.)] ка́мінь з душі́ (з груде́й) спав (звали́вся і т.ін.) кому, в кого і без додатка.

як (мов, нена́че і т.ін.) з [бі́лої] гаря́чки, зі сл. говори́ти і под.

як з кіло́чка.

вибива́тися / ви́битися з сил (з си́ли).

сплива́ти з рук чиїх.

з вогню́ (рідше із жа́ру) [та] в по́лум'я.

дістава́ти / діста́ти зо́рі (зірки́, мі́сяць) [з не́ба].

з бли́ском.

з пе́рших уст, зі сл. почу́ти, дізна́тися і т.ін.

як (мов, ні́би і т.ін.) з лу́ба, зі сл. ли́ти.

з тридев'я́тої землі́, нар.-поет.

ні з чим, зі сл. іти, залиша́тися і т.ін.

не з за́ячого пу́ху.

з рі́зних (з усі́х) кінці́в, з дієсл.

з ро́зумом.

переверта́ти / переверну́ти з ніг на го́лову (з голови́ на но́ги).

не з кло́ччя.

змести́ (сте́рти) з лиця́ землі́ кого, що.

із шку́ри лі́зти (рідше вила́зити).

обрива́ти / обірва́ти з пупови́ною що.

вихлю́пувати / ви́хлюпнути [ра́зом] з ку́пелем і дити́ну.

ні з лиця́, ні з ро́сту, жарт.

виво́дити / ви́вести з ла́ду́.

ви́пустити / вИпуска́ти з о́ка (з оче́й) кого, що.

хай [неха́й] хоч грім з не́ба.

не [з] полохли́вого (лякли́вого і т.ін.) деся́тка (ро́ду).

ви́скочити як коза́к (як го́лий, як Кузьма́) з ма́ку, зневажл.

випада́ти / ви́пасти з ду́мки (з голови́, з па́м'яті).

з рук у ру́ки (до рук).

з яко́го ди́ва.

з скри́пом (з ри́пом).

не випуска́ти з рук.

видира́ти / ви́дерти з зубі́в (з ро́та, з рук, з го́рла) у кого, кого і без додатка, несхв.

тиня́тися з кутка́ в куто́к.

з літ іти́.

не ви́пустити (не пусти́ти) [ні (ані́, і)] па́ри з вуст.

[аж] з душі́ ве́рне.

із (з) за́ячий хвіст.

з дурно́го ро́зуму.

бра́ти / взя́ти з бо́ю.

встава́ти / вста́ти з по́пелу [і руї́н].

з кам'яни́м лице́м, з дієсл.

іти́ / піти́ з [цього́] сві́ту.

чо́рта з два, вульг.

здійма́ти / здійня́ти (зня́ти) [важки́й] ка́мінь (тяга́р) з се́рця (з душі́).

як з лу́ка, зі сл. леті́ти, іти і т.ін.

з мі́сця в кар'є́р.

тягти́ся (тягну́тися) / стягти́ся з оста́ннього.

вали́тися (па́дати) / звали́тися з ніг.

зміша́ти з земле́ю (з боло́том) кого.

зби́тися з пантели́ку.

спада́ти / спа́сти з лиця́ (на лиці́, на виду́).

хай (хоч) камі́ння з не́ба [па́дає].

ко́рчити [з се́бе] ду́рня (ду́рника, бла́зня і т.ін.).

іти́ / піти́ з ди́мом.

комбіна́ція з трьох па́льців, жарт.

па́дати / впа́сти з не́ба, із запереч.

скида́ти / ски́нути з плече́й (з груде́й, з душі́, з се́рця) тяга́р.

ви́летіти (ви́вітритися) / виліта́ти (виві́трюватися) з голови́ (з па́м'яті).

вихо́дити / ви́йти з берегі́в.

з бо́єм з дієсл.

з фа́ктами в рука́х.

з го́лими (з поро́жніми, з пусти́ми) рука́ми.

лі́зти (рідше зала́зити) з чобітьми́ в ду́шу чию, кому і без додатка.

день у день (крізь день, при дні).

кінці́ з кінця́ми схо́дяться / зійшли́ся.

не з ме́дом.

показа́ти ду́лю (фі́гу) [з ма́ком], вульг.

з (від) ра́нку (ра́ння) до [са́мого] ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, до темна́, до [пі́зньої] но́чі).

з о́гляду на що.

з глу́зду (з ро́зуму) з'ї́хати (зсу́нутися і т.ін.).

з усі́х усю́д (усю́дів).

Афродіта, народжена з піни морської.

Битися з вітряками.

Бог з машини.

Виганяти крамарів з храму.

Вигнання з раю.

Випустити духа з пляшки.

Воскресіння з мертвих.

З варяг у греки.

З дозволу начальства.

З корабля на бал.

З Назарета чи може бути щось добре?

З погляду вічності.

З щитом чи на щиті.

Останній з могікан.

Робити з мухи слона.

Тартарен з Тараскова.

Усе моє ношу з собою.

Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Відключити рекламу
Дивіться також