ПРАВЛЮ — СИНОНІМІЯ
прави́ло дерев'яна з лопатою на кінці довга жердина, за допомогою якої переміщають човен, гребне судно
пра́вити (чого, що.) настирливо просити що-небудь у когось, добиватися чогось
вимага́ти (що, чого і без дод.)
настирливо просити що-небудь у когось.
виправля́ти (що, розм. кого, розм.)
вимагати у когось сплати за що-небудь, відшкодування чогось.
домага́тися (чого)
наполегливо добиватися кого-, чого-небудь.
пра́вити усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним
виправля́ти
усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним, таким, що відповідає певним вимогам.
вичи́тувати
читаючи, виправляти помилки.
коректува́ти (книжн.)
вносити корективи, поправки в що-небудь.
коригува́ти (книжн.)
вносити корективи, поправки в що-небудь.
переправля́ти (розм.)
виправляти, переробляти, усуваючи хиби, вади, помилки, недоліки.
поправля́ти
усувати помилки, недоліки; виправляти.
справля́ти (розм.)
робити правильним, вносити поправки в друкованому чи писемному тексті; виправляти.
пра́вити (рідко.) робити рівним, прямим що-небудь зігнуте
виправля́ти
робити прямим, рівним і т. ін. що-небудь нерівне, зігнуте тощо; розправляти.
випря́млювати (рідше)
робити прямим, розправляти або ставити прямо, рівно що-небудь зігнуте.
випрямля́ти
робити прямим, розправляти або ставити прямо, рівно що-небудь зігнуте.
вирі́внювати
робити прямим, випрямляти, розправляти що-небудь зігнуте.
розправля́ти
випрямляти, розгинати, випростувати що-небудь.
розпря́млювати (рідше)
те саме, що розправля́ти1 2.
розпрямля́ти
робити рівним, прямим, розправляючи зморшки, складки і т. ін.
пра́вити перев. про священика - виконувати релігійний обряд у церкві
відправля́ти (церк.)
виконувати релігійний обряд.
служи́ти
служба, панахида і т. ін. Відправляти церковну службу.
пра́вити робити гострим
викле́пувати
б'ючи, ударяючи молотком.
відго́стрювати (рідше)
загостря́ти (рідше)
наманта́чувати
мантачкою.
направля́ти
про ніж, бритву і т. ін. - робити гострим за допомогою бруска, ременя тощо.
обто́чувати (рідше)
тертям.
пра́вити (розм.) до місця призначення
виво́зити
звідкись куди-небудь.
доволіка́ти (розм.)
доправля́ти (розм.)
достарча́ти (діал.)
достача́ти (розм.)
дота́скувати (розм.)
з труднощами, насилу.
дотя́гувати (розм.)
дотяга́ти (розм.)
надво́зити (розм.)
подава́ти
перев. щось необхідне для безперервної роботи тощо.
прико́чувати (розм.)
якимсь транспортом.
приправля́ти (розм.)
припрова́джувати (розм.)
прова́дити (діал.)
підкида́ти (розм.)
швидко або ще трохи, додатково.
пра́вити за допомогою керма та інших регулювальних пристроїв спрямовувати рух, хід, роботу чого-небудь
пра́вити спрямовувати діяльність, роботу когось, чогось, бути на чолі кого-, чого-небудь
вата́жити (над ким і без додатка, розм.)
ватагува́ти (над ким і без додатка)
ватажкува́ти (над ким і без додатка, розм.)
верті́ти (розм.)
розпоряджатися на свій розсуд.
верхово́дити (ким і без додатка)
вести́ (кого, що)
заправля́ти (ким, розм.)
заря́джувати (чим і без додатка, діал.)
кермува́ти (розм.)
спрямовувати діяльність когось, чогось.
керува́ти (ким, чим і без додатка)
кома́ндувати (ким)
бути командиром; розпоряджатися як командир.
нача́льствувати
бути начальником; поводитися як начальник.
ору́дувати (розм.)
отаманува́ти (над ким і без додатка)
давати вказівки, накази як старший, як ватажок.
очо́лювати (кого, що)
бути на чолі когось, чогось.
повеліва́ти (кому, чому, книжн.)
покрика́ти (розм.)
кричачи час від часу.
правува́ти (розм.)
мати владу над кимсь, чимсь.
прова́дити (кого, що і без додатка, розм.)
прово́дити (кого, що і без додатка, розм.)
розпоря́джувати (розм.)
розпоряджа́ти (розм.)
розпорядкува́ти (розм.)
старшинува́ти (над ким і без додатка)
старшува́ти (над ким і без додатка)
урядува́ти (розм.)
перев. здійснювати верховну владу над кимсь, чимсь.
пра́вити усуваючи пошкодження, робити придатним для користування
зала́тувати
перев. ліквідуючи отвори.
ла́дити (розм.)
лата́тися (розм. рідко)
направля́ти (розм.)
оправля́ти (розм. рідко)
підправля́ти
незначні пошкодження.
ремонтува́ти
перев. механізми.
пра́вити (рідше) когось, щось через водну перепону, важкопрохідне місце
перекида́ти
швидко.
перепрова́джувати
ведучи, супроводжуючи.
перехо́плювати
перев. із сл. духом - дуже швидко.
пра́вити ціну за певний товар, якусь послугу тощо
пра́вити (за що, чим) виконувати певне призначення, функцію
відво́дитися (також кому)
перев. для користування.
признача́тися (для чого)
слугува́ти (для чого, чим)
служи́ти (для чого, чим)
пра́вити вести далі почате, діяти далі
вести́
перев. із сл. далі - про розмову, розповідь тощо.
поверта́тися
до тієї самої діяльності після деякої перерви.
поно́влювати
перервану розмову, оповідь тощо.
поновля́ти
перервану розмову, оповідь тощо.
підтри́мувати
не давати припинятися.
пра́вити (також із сл. шлях, дорогу, путь) іти, їхати в певному напрямку, перев. прямо
верста́ти (із сл. шлях, дорогу, путь)
паня́ти (розм.)
пра́витися (розм.)
правува́ти (розм.)
проста́ти (діал.)
простяга́тися (діал.)
прошкува́ти (розм.)
прямува́тися (розм.)
прямцюва́ти (розм.)
пра́вила заздалегідь встановлений порядок, послідовність у чомусь
режи́м
у житті, праці, відпочинку тощо.
правило граматики
Словник синонімів Караванського
правило прийняте в гурті
Словник синонімів Караванського
правила (мн.)
правильник (шкільні)
Словник синонімів Караванського
правити своє
Словник синонімів Караванського
правити за що
служити чим
Словник синонімів Караванського
правити народом
Словник синонімів Караванського
правити текст
кн. вносити поправки
Словник синонімів Караванського
правити
Мова – не калька: словник української мови
правило проста
Словник синонімів Караванського
правити (Божу) службу
Словник синонімів Караванського
правити (бритву)
Словник синонімів Караванського
правити про ціну
Словник синонімів Караванського
правило моралі
Словник синонімів Караванського
правила ПР.
правила праці
Словник синонімів Караванського
правити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
правити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
правити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
правити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
правити
пред'являти (вимогу)
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
правити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
правити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
правити
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
правити
Мова – не калька: словник української мови