ДОМАГАТИСЯ

домага́тися ставити перед ким-небудь якусь вимогу; пропонувати в категоричній формі зробити щось

вимага́ти (чого, з інфін. і зі спол. щоб)

диктува́ти (кому, що)

намага́тися (розм.)

пита́ти (що, чого рідше)

Цифрові лексикографічні системи української мови

домага́тися (чого) настирливо просити що-небудь у когось, добиватися чогось

вимага́ти (що, чого і без дод.) настирливо просити що-небудь у когось.

виправля́ти (що, розм. кого, розм.) вимагати у когось сплати за що-небудь, відшкодування чогось.

пра́вити (чого, що.) вимагати з кого-небудь щось (здебільшого податок, борг і т. ін.).

Цифрові лексикографічні системи української мови

домага́тися вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів

вганя́ти (за чим, розм.)

вганя́тися (за чим, розм.)

добива́тися (чого)

допе́внюватися (розм.)

допевня́тися (розм.)

допомина́тися (розм.)

доправля́тися (розм.)

допро́шуватися настійливими проханнями.

досту́куватися (розм.)

наступа́ти (на кого)

підбива́тися

підверта́тися

підко́чуватися (під (до) кого, розм.) уміло звертаючись, входячи в довіру до когось.

уганя́ти (за чим, розм.)

уганя́тися (за чим, розм.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

домага́тися (чого) звертатися з проханням до когось; спонукати кого-небудь щось зробити

випро́хувати (що)

жада́ти (чого)

каню́чити (розм.)

кла́ндати (із спол. щ о б, діал.)

клопота́ти

клопота́тися про (за) кого, перед ким - своїм проханням сприяти комусь у чому-небудь.

лебеді́ти (діал.) також без додатка - настирливо або жалібно.

перепро́шувати (про (за) що, розм.)

проси́ти (що, чого, про що, з інфін., із спол. щоб, заст. о[об] чім, діал. о що)

проси́тися (з інфін. і без додатка)

проха́ти

ски́глити (розм.)

цига́нити (розм.)

шапкува́ти (про (за) що, розм.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

вимагати

добиватися

добуватися

доправлятися

достукуватися