ПРАВУВАТИ — СИНОНІМІЯ

правува́ти за допомогою керма та інших регулювальних пристроїв спрямовувати рух, хід, роботу чого-небудь

правува́ти (розм.) спрямовувати діяльність, роботу когось, чогось, бути на чолі кого-, чого-небудь

вата́жити (над ким і без додатка, розм.)
ватагува́ти (над ким і без додатка)
ватажкува́ти (над ким і без додатка, розм.)
верті́ти (розм.) розпоряджатися на свій розсуд.
верхово́дити (ким і без додатка)
вести́ (кого, що)
заправля́ти (ким, розм.)
заря́джувати (чим і без додатка, діал.)
кермува́ти (розм.) спрямовувати діяльність когось, чогось.
керува́ти (ким, чим і без додатка)
кома́ндувати (ким) бути командиром; розпоряджатися як командир.
нача́льствувати бути начальником; поводитися як начальник.
ору́дувати (розм.)
отаманува́ти (над ким і без додатка) давати вказівки, накази як старший, як ватажок.
очо́лювати (кого, що) бути на чолі когось, чогось.
повеліва́ти (кому, чому, книжн.)
покрика́ти (розм.) кричачи час від часу.
прова́дити (кого, що і без додатка, розм.)
прово́дити (кого, що і без додатка, розм.)
старшинува́ти (над ким і без додатка)
старшува́ти (над ким і без додатка)
урядува́ти (розм.) перев. здійснювати верховну владу над кимсь, чимсь.

правува́ти (розм.) іти, їхати в певному напрямку, перев. прямо

верста́ти (із сл. шлях, дорогу, путь)
паня́ти (розм.)
пра́вити (також із сл. шлях, дорогу, путь)
пра́витися (розм.)
проста́ти (діал.)

правува́ти (куди, розм.) надавати кому-, чому-небудь певного спрямування, потрібного напрямку в русі

орієнтува́ти (спец.) звичайно користуючись картою, приладами тощо.
поверта́ти спрямовувати в інший бік.
поганя́ти (куди, розм.)
справля́ти (розм.)
спрямо́вувати (кого, що)

правува́ти куди

Словник синонімів Караванського

правува́ти над ким

командувати ким
Словник синонімів Караванського

правува́ти

Словник синонімів Караванського

правува́ти

Словник синонімів Караванського

правува́ти урядувати

Словник синонімів Караванського

правува́ти

Словник синонімів Караванського

правува́ти

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

правувати

Мова – не калька: словник української мови