ВІДПРАВЛЯТИ — СИНОНІМІЯ
відправля́ти (розм., рідше) змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.
виганя́ти
примушувати кого-небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти.
виго́нити
примушувати кого-небудь іти, виходити геть, залишати якесь приміщення, місце, місцевість і т. ін.; проганяти.
викида́ти (розм.)
виганяти кого-небудь, примушувати залишити приміщення, роботу і т. ін.
вику́рювати (розм.)
примушувати кого-небудь піти звідкись геть або залишити місце свого проживання.
випира́ти (розм.)
грубо проганяти, випроваджувати силоміць кого-небудь звідкись.
випрова́джувати
примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати щось.
випроводжа́ти (розм.)
те саме, що випрова́джувати 1.
виряджа́ти (розм. рідко)
проганяти, випроваджувати кого-небудь, примушувати піти звідкись.
виставля́ти
проганяти, виводити, випроваджувати кого-небудь, примушувати піти (з приміщення, двору і т. ін.).
виту́рювати (розм.)
грубо виганяти, проганяти кого-небудь.
витуря́ти (розм.)
грубо виганяти, проганяти кого-небудь.
гна́ти
примушувати йти геть, залишати що-небудь; проганяти, виганяти.
наганя́ти (розм.)
змушувати кого-небудь піти; звідкисьв, покинути когось, щось; виганяти, проганяти.
наго́нити (розм.)
змушувати кого-небудь піти; звідкисьв, покинути когось, щось; виганяти, проганяти.
проганя́ти
примушувати кого-небудь іти, виходити геть звідкись; виганяти.
прого́нити (рідше)
примушувати кого-небудь іти, виходити геть звідкись; виганяти.
спрова́джувати
примушувати кого-небудь виходити, йти звідкись, покидати, залишати когось, щось; випроваджувати.
ту́рити (розм.)
гнати, проганяти.
відправля́ти посилати, відсилати щось куди-небудь, організовувати відсилку, перевезення чогось
висила́ти
відправляти що-небудь поштою, залізницею, передавати через когось і т. ін.
відсила́ти
відправляти щось куди-небудь або кому-небудь, повертати щось позичене.
подава́ти (рідко)
надсилати, відправляти що-небудь комусь, кудись.
відправля́ти просити когось, наказувати комусь піти геть, залишити, покинути кого-, що-небудь
висила́ти
відправляти кого-небудь кудись у примусовому порядку.
відсила́ти
відправляти кого-небудь кудись згідно з наказом.
відправля́ти (церк.) перев. про священика - виконувати релігійний обряд у церкві
відправляти кого
Словник синонімів Караванського
відправляти службу
Словник синонімів Караванського
відправляти на Сибір
Словник синонімів Караванського
відправляти
Словник синонімів Караванського
відправляти
махнути (док. ф.)
Словник синонімів Караванського
відправляти
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
відправляти в дорогу
Словник синонімів Караванського
відправляти (див.)
Словник синонімів Караванського
відправляти
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
відправляти
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
відправляти
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
відправляти
Мова – не калька: словник української мови