ПРОВЕСТИ — СИНОНІМІЯ
провести́ (тільки провести́, кого, розм.) словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді
заморо́чити (розм.)
обдурити, обманути.
зми́лити (розм. рідше кого, що.)
ввести в оману кого-небудь; обманити.
купи́ти (розм. на чому і без дод., перен., фам.)
обдурити.
надури́ти (розм.)
обвести́ (кого, перен., розм.)
увести в оману, обдурити, ошукати кого-небудь.
обдури́ти
ввести кого-небудь в оману діями або словами, звичайно для власної вигоди, користі; дурити.
обкрути́ти (перев. док., перен., кого, розм.)
увести в оману; обдурити.
обмани́ти (розм. кого, що.)
словами, вчинками або діями ввести в оману кого-небудь; обдурити.
обману́ти (кого, що.)
словами, вчинками або діями ввести в оману кого-небудь; обдурити.
обморо́чити (розм.)
заплутати, задурити кого-небудь, запевняючи в чомусь з метою обману.
обмота́ти (розм.)
хитрощами ввести в оману; обдурити.
обплести́ (кого, перен., розм.)
обплутувати, обкручувати (хитрощами, вивертами, брехнею); обдурювати.
обплу́тати (кого, перен., розм.)
хитрощами ввести в оману.
обскака́ти (кого, перен., розм.)
обдурити на чому-небудь.
обтума́нити (діал.)
обдурити.
обійти́ (тільки док., кого, що, перен., розм.)
те саме, що обду́рити 1, 2.
одури́ти
те саме, що обду́рювати.
окрути́ти (розм.)
те саме, що обкру́чувати.
омани́ти (рідше)
те саме, що обма́нювати.
оплести́ (розм.)
те саме, що обпліта́ти.
оплу́тати (розм.)
те саме, що обплу́тати.
оступа́чити (розм. рідше)
те саме, що ошука́ти.
отума́нити (діал. перен.)
притупити, затемнити свідомість кому-небудь; обдурити.
ошука́ти (розм.)
ввести кого-небудь в оману діями або словами; обманювати, обдурювати.
піддури́ти (розм.)
те саме, що обманути.
підмани́ти (розм.)
те саме, що обма́нювати.
підману́ти (розм.)
те саме, що обма́нювати.
провести́ подивитися на кого-, що-небудь, послідовно переводячи погляд з одного на іншого, з однієї частини на іншу
обгля́діти (рідше)
обгля́нути
подивитися на кого-, що-небудь, послідовно переводячи погляд з одного на іншого, з однієї частини на іншу.
обзирну́ти (рідше)
обревізува́ти
надто уважно.
огле́діти (рідше)
огля́діти (рідше)
погля́нути (перев. із сл. оком, очима, зором, поглядом)
провести́ (розм.) передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.
ви́говорити (що, розм.)
говорячи, вимовляти, висловлювати що-небудь.
ви́мовити (що.)
передавати голосом звуки, слова своєї або чужої мови; говорити певним чином.
ви́палити
несподівано і швидко.
ви́словити
передавати словами (думки, почуття і т. ін.).
ви́тиснути
через силу.
га́вкнути (вульг.)
сердито.
зрони́ти (перен.)
сказати, промовити коротко (перев. після мовчання).
ки́нути (що і без прям. дод., перен.)
швидко, часом недбало казати, висловлювати (репліку, слово тощо).
мо́вити
висловлювати вголос свої думки; говорити, казати.
оброни́ти (рідше перев. док., перен.)
сказати, промовити що-небудь коротко, скупо, нехотя, мимохідь (перев. після мовчання).
пові́дати
казати що-небудь.
пробаси́ти (розм.)
низьким голосом, басом.
пробо́вкатися (розм.)
пробо́вкнути (розм.)
ненавмисне виказати щось.
пробо́вкнутися (розм.)
пробубні́ти
невиразно.
прога́вкати (вульг.)
прогарча́ти (розм.)
проговори́ти
вимовляти, говорити певним чином.
прогорла́ти (розм.)
прогримота́ти (розм.)
дуже голосно, оглушливо.
прогримоті́ти (розм.)
прогримі́ти (розм.)
прогугні́ти
гугняво, в ніс.
прогусти́
глухим, низьким голосом.
проказа́ти
передавати голосом, говорити певним чином.
пролепета́ти
проказати що-небудь невиразно через хвилювання, переляк, збентеження і т. ін.
пролепеті́ти (розм.)
нерозбірливо, лагідно.
промо́вити (що і без прям. дод.)
говорити, проказувати що-небудь уголос, часом звертаючись до когось; усно висловлювати думки.
прорипі́ти (розм.)
скрипучим голосом.
пророни́ти (у сполуч. із сл. слово, звук, перен.)
стримано, коротко промовити що-небудь (звичайно після тривалого мовчання).
проскрипі́ти (розм.)
простогна́ти
зі стогоном.
проторохті́ти (розм.)
прохрипі́ти
хрипло.
процокоті́ти (розм.)
проціди́ти
перев. із сл. крізь зуби - знехотя, невиразно.
проша́мкати (розм.)
прошамкоті́ти (розм.)
прошамота́ти (розм.)
перев. про людину з беззубим ротом - невиразно, шепелявлячи.
прошамоті́ти (розм.)
прошипі́ти
притишено, із здавленим від роздратування або люті голосом.
прощебета́ти (розм.)
швидко й голосно, дзвінко.
рубану́ти (рідше)
рубну́ти
різко.
сказа́ти (що і без прям. дод.)
передати словами думки, почуття тощо; висловитися, повідомити усно що-небудь; промовити.
провести́
провести́
провести́
провести́
провести́
провести́
провести
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
провести
Словник чужослів Павла Штепи (1977)
провести
Словник чужослів Павла Штепи (1977)