Підтримати проєкт!

НА — ФРАЗЕОЛОГІЯ

на ві́чні часи́.

і швець, і жнець, і на (в) дуду́ грець.

Той, хто вміє все робити, вправний, тямущий в будь-якій справі. Приклади
  • У Кирила золоті руки! Він і швець, і жнець, і в дуду грець… (О. Копиленко)
  • [Валерій:] Тут огорожу поставлю, там телевізор відремонтую. [Саня:] Та ти в мене таки… І швець, і жнець, і на дуду грець (І. Муратов)
  • — Панас Юхимович на всі руки майстер. Як кажуть: і швець, і жнець, і на дуду грець (Ю. Збанацький)

аж пі́на з ро́та (на губа́х) ска́че (лети́ть, виступа́є і т.ін.).

Дуже сильно, у великій мірі. Приклади
  • Кортіло.. Овксентових синів упіймати. Так кортіло, що аж піна на губах виступала (С. Ковалів)

оберта́ти / оберну́ти на свій лад (стрій) що.

стоя́ти на платфо́рмі якій.

своя́ голова́ на пле́ча́х (на в'я́зах) у кого.

хи́лить (кло́нить) на сон.

кого. Викликати у кого-небудь бажання спати. Приклади
  • Інших на сон спиртне клонить, а мене — навпаки (І. Муратов)
кого і без додатка. Хто-небудь хоче спати. Приклади
  • кло́нить в сон. Вечоріло. Вже покрила землю тьма, але чом це й досі мами ще нема? Жде бабуся — не діждеться… клонить в сон (І. Нехода)
  • — Щось мене,— кажу,— клонить на сон… спочину трохи (Ганна Барвінок)
  • хи́лить до сну. Ми проїхали, не спиняючись, понад двесті кілометрів — і втома, ритмічне похитування на м'яких ресорах та й сама пізня пора хилили нас до сну (Ю. Смолич)
  • Після невдалого ранішнього купання тут, на сонці та на вітрі, Мартинюка хилило на сон (Л. Дмитерко)

носи́ти на рука́х кого.

Дуже добре ставитися, виявляти велику прихильність, турботу, увагу до кого-небудь; потурати комусь у його бажаннях і примхах. Приклади
  • — Коли б воно так було, як тоді до весілля, коли Княжевичі мало на руках її не носили (В. Кучер)
  • тро́хи (ма́ло┌60857) на рука́х не носи́ти. Кабанцевого Івася всі трохи на руках не носять (Панас Мирний)
  • — Може, краще майнути до Надійки, яку на руках носить чоловік? (М. Стельмах)
  • Коли б тебе, Полінашко, Як я, знали люди, коли б знали хист і сили Розуму й серденька, На руках тебе б носили (П. Гулак-Артемовський)

як на лопа́ті, зі сл. ви́класти і под.

сиді́ти на сухо́му.

не дава́ти / не да́ти на пота́лу кого.

спада́ти / спа́сти з ті́ла (в ті́лі, на ті́лі).

на по́вному (на по́внім) ходу́.

на (в) дрі́зки (дру́зки) зі сл. розби́тися, розлеті́тися і т.ін.

Повністю, дощенту. Приклади
  • Рушниця розлетілась в друзки (С. Васильченко). *Образно. Ма́ла [Інна] перед собою поверженого ворога і вже остаточно розбиту на друзки ту останню краплю надії, яка… все ще бриніла на споді душі (В. Дрозд)
  • Коли дівчина почала прибирати. . вислизнула ваза з квітами і розбилася на дрізки (В. Козаченко)

на пе́рше о́ко.

на швидку́ (ско́ру) ру́ку (руч).

спира́тися / спе́ртися на плече́ чиє, кого і без додатка.

ще [іще] [й] чорти́ навкула́чки не б'ю́ться.

як (мов, ні́би і т.ін.) на ли́хо.

заганя́ти (зво́дити) / загна́ти (звести́) на слизьке́ кого.

Ставити у скрутне становище, у безвихідну ситуацію. Приклади
  • наганя́ти на слизьке́. Раптові запитання наганяли Масла на слизьке. Прокурор умів захопити його зненацька (А. Хижняк)
  • — Ой, кажу, Якове, дивись лиш за своїм товаришем, щоб тебе на слизьке не звів (Панас Мирний)
  • — Перед ним треба так триматися, щоб ніяке запитання не застало тебе зненацька, не загнало на слизьке (О. Гончар)
  • Нікуди не годяться діла твої.., Лелюше. На слизьке загнали тебе… звідки майже немає виходу (М. Рудь)

натиска́ти / нати́снути на всі педа́лі.

на всьо́му гото́вому.

крути́тися / покрути́тися на слизько́му.

Перебувати в скрутному становищі, зазнавати труднощів. Приклади
  • — Торгових людей татарських за Перекоп не пускати. Нехай покрутяться на слизькому, гаспиди (Н. Рибак)

не ма́ти коли́ [й] уго́ру (на сте́лю і т.ін.) гля́нути.

ніза́що в (на) сві́ті.

везти́ на ши́ї кого.

Дуже багато працювати на кого-, що-небудь, утримувати когось своєю працею. Приклади
  • — На шиї правління везеш, воно тобі покаже карбованець, а в кишеню візьме десять. Та хто ж ти такий, голова чи хвіст? (Григорій Тютюнник)

на всі бо́ки.

ляга́ти / лягти́ [важки́м (усі́м і т.ін.)] тягаре́м на пле́чі чиї, кому.

Ставати предметом чиїх-небудь великих турбот, переживань і т.ін.; постійно непокоїти когось. Приклади
  • І велика, досі незнана відповідальність — чує — лягає йому на плечі нещадним тягарем (О. Гончар)
  • Гіркота втрати важким тягарем лягла на плечі молодого командира (З газети)
  • Панщина ж, своє господарство і діти усім тягарем лягли на одні материні плечі (М. Стельмах)

піти́ на пси.

на [тій] оста́нній межі́.

проте́ртий на рЕшта́х чого.

на моту́зці тягти́ кого.

іти́ (перехо́дити) / піти́ (перейти́) на той світ.

Умирати. Приклади
  • Подай же нам, всещедрий Боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий перейти (Т. Шевченко)
  • [Служебка (виймає з клунка якесь шмаття):] — От шмаття перебратись вам [в'язню] за старця, все ж буде ліпше, ніж тюремне рам'я, та й, може, хто побачить — не пізнає, подумає, що старець. Але краще, якби ніхто ніде вас не побачив. [В'язень (одягаючись, спинився):] Ніхто, ніде? Хіба я йду на той світ? (Леся Українка)

виво́дити / ви́вести на чи́сту (на сві́жу) во́ду кого.

що. Розказувати правду про що-небудь; розкривати істинний, справжній стан речей. Приклади
  • [Карпо:] Я мушу все вивести на свіжу воду, я не я буду, коли не дізнаюсь, хто перший пустив на мене та Домаху лиху славу!.. (М. Кропивницький)
  • ви́ведений на чи́сту во́ду. Він [Марко Безсмертний] ні на хвилину не втрачає свого кревного органічного почуття нерозривної єдності з народом і бореться доти, доки всіляке зло не буде виведене на чисту воду (З журналу)
  • [Настя:] Не крийся, братіку, краще вивести все на чисту воду, ніж мовчать та гризтись (І. Карпенко-Карий)
  • — Знаєте, панно Броню, в таких справах не можна забавлятися в ніякі таємниці, треба вивести все на чисту воду (Л. Мартович)
  • Стаття Франка незвичайно подобалась мені. . Так ясно, просто і дотепно ледве чи хто потрапив би у нас вивести тоту [ту] гнилятину на чисту воду (М. Коцюбинський)
Викривати чию-небудь непорядність, підступність, нечесність і т.ін. Приклади
  • Треба вивести Мартина на чисту воду, показати перед людьми, що він просто заздрісник (М. Ю. Тарновський)
  • — Завтра я в прокурора буду, вже договорився з секретаршею… Я виведу їх на чисту воду. І за машини, і за бенкети… Нехай усі знають (В. Кучер)
  • Ще в своїх ранніх творах М. Годованець взяв під сатиричний обстріл різного роду фальшивих людей. Вміло і дотепно, по-народному мудро виводив він їх на чисту воду (З журналу)

наверта́тися / наверну́тися на язи́к кому і без додатка.

ло́пнути, як обру́ч на ді́жці, жарт.

Виявитися ненадійним, нетривким, сумнівним, зазнати краху, невдачі і т.ін. Приклади
  • Але комірник навіть не підозрював, що його план лопне, як обруч на діжці (В. Логвиненко)

як (мов, на́че і т.ін.) грім на го́лову.

Несподівано, раптово, зненацька і т.ін. Приклади
  • А влітку — вже почали до жнив збиратися — як раптом, наче грім на голову, німці з гайдамаками (А. Головко)
  • Прийшов Павло вранці на заняття, а господиня і заявила, як грім на голову, що уроку не буде сьогодні (А. Головко)

на стіну́ ́(на сті́нку і т.ін.) лі́зти / полі́зти.

на таки́й мані́р, з дієсл.

розво́дити боби́ (на боба́х).

лови́ти / злови́ти (пійма́ти і т.ін.) на гачо́к кого.

Намагатися ошукати, перехитрити, ввести в оману когось. Приклади
  • взя́ти на крюка́. Богачеві на одній з господарських нарад закинули: — Агроном. І беручкий… Коли б не взяв тебе самого на крюка! (П. Оровецький)
  • — Дай слово, що нікому не скажеш! — Та на цей гачок спіймати Костю було важко (І. Багмут)
  • — За весь час [агент] піймав на гачок лише одного (Переклад С. Масляка)
  • — Знаємо вас. Ловите довірливих дурників на гачок (І. Цюпа)
  • Макар Іванович осміхнувся. Нема дурнів! На сей гачок його не зловиш! (М. Коцюбинський)
Дуже захоплювати, полонити чим-небудь (про якісь заняття, інтереси і т.ін.). Приклади
  • О, медицина! Жаль до неї Сидить, як в дереві сучок, Коли ж непрошені хореї мене впіймали на гачок (А. Малишко)

як (мов, ні́би і т.ін.) на вели́кдень, зі сл. вдягну́тися і под.

Дуже, пишно, по-святковому. Приклади
  • — Дідуню, а чого це ви нарядились як на Великдень? — Зуба піду рвати (І. Драч)
  • — Вечір за вечором просиджували вони з Гафійкою у прибраній як на Великдень хаті, в чистій одежі, немов чекали дорогою гостя… (М. Коцюбинськй)

спрова́дити до пе́кла (на ши́беницю і т.ін.).

іти́ / піти́ на пропа́ще.

Діяти відчайдушно, не задумуючись про наслідки. Приклади
  • [Кай Летіцій:] От сам ти [Руфін] бачиш — даремне проти цезарства змагатись. Чи друг йому, чи ні, — миритись мусиш, — ти ж не одважишся йти на пропаще, то краще йти на щирий мир, як я, та вже й служить республіці чим можеш (Леся Українка)

іти́ / піти́ на ру́ку кому.

Бути корисним, вигідним, допомогати, сприяти кому-небудь у чомусь. Приклади
  • — Рвався мій середущий у трактористи? Що ж, колгосп і тут мені пішов на руку (П. Козланюк)
  • Та громадська рада була в цілім повіті найтвердша та й при жадних [жодних] виборах не йшла старості на руку (Л. Мартович)

зупиня́тися (спиня́тися) / зупини́тися (спини́тися) на півдоро́зі.

Не доводити до завершення, не закінчувати розпочату справу. Приклади
  • Певне, його [Фільчин] намір розгадано, але Філька, тепер уже не міг зупинитися на півдорозі (А. Шиян)
  • Ні, ви мене знаєте, Іване Семеновичу, я на півдорозі не спинюсь (Ю. Яновський)

на кло́ччя, зі сл. рва́ти і под.

му́лько на се́рці.

пусти́тися / пуска́тися на свої́ кри́ла.

на ви́ступці, ірон.

як торі́шній (поза́торішній) сніг, зі сл. потрі́бен і под., ірон.

перево́дитися / перевести́ся ніна́що (на ніщо́).

потра́пити (попа́сти і т.ін.) на язи́к кому.

звали́тися / зва́люватися на го́лову (ру́ки, пле́чі) чию (чиї).

Зненацька початися, наступити (про явища, події і т.ін.). Приклади
  • Надто вже вони ваговиті [подарунки — лібералізація цін, приватизація], щоб отак просто звалюватися на наші голови (З газети)
  • Війна звалилася на голову зовсім неждано (В. Козаченко)
Несподівано стати для кого-небудь об'єктом турбот, клопоту і т.ін. Приклади
  • На його плечі, крім тещі, мали звалитись ще чотири дорослих дівиці, яким у свою чергу треба буде дати посаг і повидавати заміж (Ірина Вільде)
  • Тепер знову звідкись звалився [Іван] на їхню голову (О. Гончар)
  • [Назар:] Стільки роботи звалилось на твої руки. [Катерина:] Мені не звикати (М. Зарудний)

як цап (вовк) у (на) зо́рях, зі сл. розбира́тися, розумі́ти і т.ін., ірон.

про́ситься на язи́к.

ви́сіти (повиса́ти) / пови́снути на волоси́нці (на волоску́, на волоси́ні).

від чого. Бути дуже близьким до чогось фатального, небезпечного. Приклади
  • Я висів на волосинці від смерті, і Маша боролася за мою душу всю ніч (Ю. Яновський)
Бути в небезпеці, під загрозою. Приклади
  • висі́ти на ни́точці. Та наше життя завше висить на ниточці. Ніколи не можна казати гоп, доки не перескочиш (Ю. Яновський)
  • Заскреготав зубами, вилаявся і пішов. Знав, що його доля тепер повисла на волоску (М. Ю. Тарновський)
  • На багатьох обличчях лежав гіркий слід недавно пережитого бою, в якому було втрачено чимало крові, сили, нервів, і, може, життя повисало на волосинці (В. Кучер)
  • Побачивши, що… життя Івана Володимировича висить на волосині, Терентій кинувся в атаку (О. Довженко)
  • — Скільки людей він врятував, життя яких висіло на волосинці! (В. Кучер)
Постійно загрожувати своїм настанням (про лихо, нещастя і т.ін.). Приклади
  • — Моя люба кузиночко, війна висить на волоску ще з вісімнадцятого року… (Ірина Вільде)
  • Лихо висіло на волосині над його головою (Панас Мирний)
Перебувати в дуже непевному, критичному становищі. Приклади
  • Знаючи свою минувшину і розуміючи, що його посада висить на волоску, він весь той час мовчав, працював (І. Франко)
  • Тані Турбай і самій не пояснити це почуття. Адже за два роки вона перемогла в усіх змаганнях. Правда, щоразу ця перемога висіла на волосинці (В. Собко)
  • [Воронін:] Роздмухувати цей конфлікт не в твоїх інтересах. Невже ти не розумієш, що ти й без цього висиш на волосинці? (О. Левада)

прово́рний (шви́дкий) на язи́к.

впійма́тися (пійма́тися, спійма́тися, попа́стися і т.ін.) на гаря́чому.

Бути викритим на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т.ін. Приклади
  • Перо шкрябає далі, явно випробовуючи самовладання цих, що на гарячому попалися, дипломатів (О. Гончар)
  • — Кузь дорікає? А тому він дорікає, що спіймався на гарячому і хоче знайти для себе якесь виправдання (Григорій Тютюнник)
  • [Сергєєв:] Піймались! Піймались на гарячому. Знов не лягали? [Ватутін:] А ви, ви чого не спите? (Л. Дмитерко)
  • Писав спершу українською мовою. Але невдовзі впіймався на гарячому. Занадто вільно використав кілька віршів, списавши їх із старих газет (Я. Гримайло)

тума́н в (на) оча́х перев. у кого.

бі́дний (небага́тий) на ро́зум.

Тупий, нетямущий. Приклади
  • — Ой,— каже [Голота],— татарине, ой… бородатий! Либонь же ти на розум небагатий: ще ти козака у руки не взяв, А вже за його й гроші пощитав [полічив] (Укр. думи..)

води́ти на моту́зці (на нали́гачі), згруб.

Позбавляти кого-небудь самостійності в діях, у поведінці. Приклади
  • Як хочеться іноді їй… приневолити його чим-небудь задуматись.. Але вона сього не зробить… Він сам, сам повинен дійти до сього, і не їй водити його на налигачі (Г. Хоткевич)
  • [Шеремета:] Ех, товариші! Ми ще слабі. Дозволяємо ще водить себе на мотузці (Мирослав Ірчан)

прокоти́ти (проката́ти) на ворони́х (з вітерце́м) кого.

сіда́ти (вила́зити) / сі́сти (ви́лізти) на го́лову кому і без додатка.

Цілком підкоряти кого-небудь собі, своїй волі. Приклади
  • [Михайло:] Чи шкода, чи не шкода, а зайняли на своїм чужу скотину, нехай платить штрап [штраф], коли не глядить, бо тільки попусти їм, то й на голову вилізуть! (І. Карпенко-Карий)
  • — Чекайте, — казав він сам до себе і лють його швидко, мов буревій, минала. — Тепер я з вами поговорю інакше. Їм тільки попусти — на голову вилізуть. Чортове хам'я! (У. Самчук)

легки́й на гро́ші.

Той, кому гроші дістаються без затрати великих зусиль. Приклади
  • — Вчені, вони теж, бачиш, різні. Одні вчені на гроші легкі, інші — на мозолі (О. Довженко)
Недорогий, порівняно дешевий. Приклади
  • Сірий хліб, твердила мати, корисний для здоров'я та й на гроші легкий (М. Рудь)

як (мов, ні́би і т.ін.) вого́нь на суху́ соло́му, зі сл. ки́нутися, наки́нутися і т.ін.

Дуже швидко, жадібно. Приклади
  • Нимидора кинулась на жито з серпом, як огонь на суху солому (І. Нечуй-Левицький)
  • мов ого́нь до сухо́ї соло́ми. А нас і впрохувати не тра [треба] було, ми взялись до напоїв та наїдків мов огонь до сухої соломи (Є. Гуцало)

перетяга́ти (перетя́гувати) / перетягти́ (перетягну́ти) на сто́рону (на бік) кого, чию (чий).

у (на) нау́ку; для нау́ки кому.

Для застереження від прикрих помилок у майбутньому або щоб провчити когось. Приклади
  • — Все село гомонить про тебе, а ти сам [про сватання] ні пари з уст.. — Про нас завжди щось таки говорять… Я таки вже комусь для науки поставлю язика навсторч рота! (М. Стельмах)
  • Сестри ходили Що день Божий вранці-рано Плакать над Іваном, Поки самі потруїлись Тим зіллям поганим. А Бог людям на науку поставив їх в полі На могилі тополями (Т. Шевченко)
  • — Не гавкав ти, Рябко! За те ми, бач, в науку, Із ласки, з милості панів, Вліпили сотеньок із п'ять тобі київ (П. Гулак-Артемовський)

ку́рям (ку́рці, лю́дям) на сміх.

Щоб викликати глузування. Приклади
  • Як клином, ця звістка роздвоїла страйкарів. Кінчаймо, доводьмо до ладу, а не курям на сміх (А. Головко)
Для глузування. Приклади
  • — Затія твоя справді годиться курям на сміх,— огризнувся Кіндрат (А. Іщук)

як (коли́) покладу́ть на ла́ву.

Як помре хто-небудь. Приклади
  • [Майстер:] Що ж тепер? Лежатимеш?.. [Дудар:] Га? Я лежатиму? (Підводиться). [Голос:] Мабуть, як на лаву покладуть, аж тоді… (І. Микитенко)

ма́ти себе́ (ма́тися) на ба́чності (на обере́жності і т.ін.).

Бути обачним, насторожі; остерігатися, пильнувати. Приклади
  • Зрадлива дівчина, очевидячки, тільки й чатувала, аби стягти хустину з шиї. Та Йон мавсь на обережності (М. Коцюбинський)
  • Максим шепнув… деяким із своїх товаришів, щоб малися на бачності (І. Франко)
  • Воно [нещастя] приходить і відходить, а коли не маєш себе на бачності.., то відтак приходять другі і кажуть тобі, що ти є.., і ти є пропащий (О. Кобилянська)

як (мов, ні́би і т.ін.) ци́ган на са́ло (до са́ла), зі сл. охо́чий і под.

на спа́ді.

вироста́ти / ви́рости на го́лову над ким.

Набути значних переваг порівняно з іншими. Приклади
  • — Зайцем бути набридло! Наполоханим зайцем. — А ви знаєте, що вас жде? — Не знаю. І знати не хочу. Набридло… Ну що я міг сказати?.. Совість моя була чиста. Я попередив. Я потай гордився своїм вчинком. Аж виріс на голову над своїми колегами (А. Дімаров)

все стає́ на своє́ мі́сце (на свої́ місця́).

Обставини набувають визначеності або повертаються до попереднього вигляду. Приклади
  • Про себе думав, що дружина отямиться і все стане на своє місце (М. Ю. Тарновський)
  • Він майже несвідомо, палкою своєю уявою вже відроджував поруйноване.. В нього там все ставало на своє місце (О. Гончар)

трима́тися на сце́ні.

на коні́ (на козі́ і т.ін.) не під'ї́деш до кого.

халі́ф (калі́ф) на час (на годи́ну), ірон.

Людина, що захопила владу або наділена нею на короткий час. Приклади
  • І знов на муку, на поталу взяли їх [молодогвардійців] люті вороги. На час каліфи в нашій хаті.. Та слова жодного, прокляті, з їх вуст не видерли вони (В. Сосюра)

наво́дити (наверта́ти) / навести́ (наверну́ти) на ро́зум (на ум) кого і без додатка.

як ви́росте трава́ на помо́сті.

держки́й на язи́к.

Який уміє мовчати, не розголошувати таємниць. Приклади
  • [Оля:] Скажіть же хоч мені, тату, що ви думаєте зробити? [Микита:] Тобі не скажу, бо ти не держка на язик (В. Самійленко)
  • — Гляди ж, жінко, держи язик за зубами, та ще й добре, бо. . ти таки язиката й не держка на язик зроду (І. Нечуй-Левицький)

тягти́ (тягну́ти) ко́вдру на се́бе.

як боля́чки на лоб, зі сл. тре́ба, ірон.

на світ [бі́лий (Бо́жий)] не диви́вся б.

руба́ти гі́лку, на які́й сидимо́ (під собо́ю).

на оча́х.

піти́ [на дно] ра́ків (ра́ки) лови́ти.

на трі́ски́, перев. зі сл. лама́ти, трощи́ти, розліта́тися і т.ін.

на всі сто [проце́нтів (відсотків)].

на ґвалт.

переста́витися (переступи́ти) на той світ, заст.

на висоті́.

на півсло́ві (рідко на сло́ві), перев. зі сл. обрива́ти, замовка́ти, залиша́ти, осікти́ся і т.ін.

на ві́дкуп кому.

прикипі́ти на мі́сці (до мі́сця).

як (мов, ні́би і т.ін.) соба́ка [на я́рмарку], зі сл. пропада́ти і под.

на то́му сиді́ти.

вино́сити (нести́) / ви́нести на свої́х пле́ча́х (на собі́).

Зазнавати на собі тягар чого-небудь. Приклади
  • Те [погане життя], що було колись в Ковалівці, люди винесли на своїх плечах, бодай воно більше не верталося (В. Кучер)
  • — Орали ми землю на коровах? Орали. Їли хліб пополам з половою? Їли. Винесли війну на своїх плечах? Винесли (А. Хорунжий)
Виконувати тяжкі, відповідальні обов'язки, долати якісь труднощі і т.ін. самостійно, без чиєї-небудь допомоги. Приклади
  • Я сам учителював довгенько, починаючи з важкого дня для нашого народу та й для нашої школи 1919 року, я на власні очі бачив, яку многотрудну, воістину подвижницьку роботу несли на своїх плечах і сільські, і міські вчителі (М. Рильський)
  • Головний тягар наступу в ці дні виносили на собі сапери (О. Гончар)

І на цей (сей) раз.

Знову. Приклади
  • І на сей раз Мартоха через Гапку передала свій головний хатній обов'язок Дарці (Леся Українка)

як (мов, на́че і т.ін.) соба́ка на ви́сівки, зі сл. диви́тися, ви́тріщитися і под., вульг.

як на забі́й, зі сл. годува́ти і под.

з'яви́тися (появи́тися) на горизо́нті.

Стати відомим, помітним де-небудь (у певному середовищі, серед певного кола людей і т.ін.). Приклади
  • Це була маленька на зріст, підстрижена по-хлоп'ячому дівчинка, яка лише минулого літа з'явилася на горизонті (В. Земляк)
  • Вони [мамонтовські спектаклі] зацікавили талановитих художників, і з цього часу на горизонті появилися справжні живописці (Моє життя в мист.)

на ві́дстані гарма́тного по́стрілу.

ляга́ти / лягти́ на курс (ку́рсом).

Рухатися вперед у певному напрямку (про судна, літаки і т.ін.). Приклади
  • Вертоліт стрімко піднявся в біле небо, описав над нами коло й ліг на курс понад сталево-мертвою гладінню озера (Р. Іваничук)
  • Він злетів у найкращому настрої, швидко досяг висоти двадцяти тисяч метрів, ліг на свій курс (В. Собко)
  • Повітряний лайнер злітає в голубу височінь і лягає курсом на Москву (З газети)
Ґрунтовно займатися якоюсь справою; домагатися успіхів у чомусь. Приклади
  • Одержуючи з рук завгоспа лабораторний халат.., почув [Максим] від нього напутні слова: — Ну і ну! Лягайте на курс (Н. Рибак)

попа́сти (наско́чити і т.ін.) на слизьке́.

наставля́ти (направля́ти) / наста́вити (напра́вити) на [до́брий] ро́зум кого.

на вербі́ гру́ші, жарт.

ма́ти го́лову на пле́ча́х (на в'я́зах і т.ін.).

Розважливо, розсудливо міркувати і діяти; бути розумним, кмітливим. Приклади
  • [Ланкова:] Він за все наше господарство дбає… Тут добру треба голову мати на в'язах (В. Большак)
  • ма́ти до́бру го́лову на пле́ча́х (на в'язах). — А все-таки, мабуть, добру голову на плечах має [Перегуда], — міркував уголос Сагайдак (В. Кучер)
  • ма́ти го́лову. — Ти, небого, не складайся на мене, сама голову маєш (Леся Українка)
  • Колись-то Василь сказав, що вона [Зоня] має голову на карку (Ірина Вільде)
  • Якщо Бракватіста намагається вислизнути із капкана, то й він, комісар Олів'єро, має голову на в'язах (Ю. Бедзик)
  • Люди, яких він послав сюди, мають голови на плечах і здатні самі розібратися, що і як (П. Автомонов)
  • — Перемогти — для цього треба мати голову на плечах,— уїдливо каже Кость (І. Багмут)
  • — Маю клапоть батьківської землі, маю освіту, маю голову на плечах, і якось проживемо з Марусею на світі, — сказав Ломицький (І. Нечуй-Левицький)

бра́ти на ре́шето кого.

Обмовляти кого-небудь. Приклади
  • Не знаю, як хто, а я не люблю, як беруть мене на решето та починають сіяти та пересіювати на всі боки (Марко Вовчок)

на свій лад.

як (мов, ні́би і т.ін.) більмо́ на (в) о́ці.

кому, для кого, зі сл. бу́ти. Перепона, перешкода, завада. Приклади
  • Запорозька Січ для татар була більмом на оці, вона сковувала орду, не давала їй розгулятися на широких просторах України й Росії (І. Шаповал)
  • — Захар Драч був вільним козаком, а козаки ніколи не корилися панові,.. і тому Драчів хутір для Щеньковського був як більмо на оці (П. Панч)
  • Севастополь стояв їм [фашистам] на заваді, був більмом в оці (В. Кучер)
кому, для кого і без додатка. Зайвий, непотрібний, неприємний і т.ін.; який дратує, докучає і т.ін. Приклади
  • [Герцик:] Всім я тут, як більмо в оці (М. Кропивницький)
  • Призначив Ласій і бригадирів, і завідувачів фермами, знайшов місце кожному і тільки тоді згадав про Кисачку. Отож і ще цей Архип — мов більмо на оці,— подумав (Ю. Збанацький)
  • — Він декому як більмо на оці, зруйнувати [вітряк] хочуть (І. Цюпа)

будува́ти на піску́ що, книжн.

Не мати обгрунтування, міцної основи під собою. Приклади
  • Коли… тягли [деякі критики] наше образотворче мистецтво до наслідування безживних… зразків, то будували вони свою будову на піску (М. Рильський)

бра́ти (підніма́ти) / взя́ти (підня́ти) на глум (на глу́зи, на сміх) кого, що і без додатка.

Піддавати осуду. Приклади
  • Інший і сувору догану перетерпить, і круте покарання, а коли його візьме на глум громада, то вже йому непереливки (З газети)
Насміхатися, кепкувати з кого-, чого-небудь. Приклади
  • Та над Петром ну реготать, Петра на глузи піднімать (П. Гулак-Артемовський)
  • здійма́ти на глум. [Лицар:] Та що се ти мені байки плетеш, на глум здіймаєш, чи смієшся в вічі? (Леся Українка)
  • Засмутився Карпо, не їсть, не п'є, як ніч ходить… Глузують наші, на сміх його беруть… (М. Коцюбинський)
  • [Гаптін:] І чого ти така, Ярино?.. все зо сміхом, все на глузи береш… (Леся Українка)
  • Язикатий подоляк вічно бере на глум Гришині романи з вертихвістками (О. Гончар)

на пе́рших пора́х (поча́тках).

деся́та (сьо́ма) вода́ на киселі́, ірон.

Дуже далека рідня. Приклади
  • — Він їй, кажуть, доводиться родичем — десята вода на киселі (О. Донченко)
  • Одного прекрасного вечора приходить у гості до Скоробагатьків якась далека їх родичка, того ступеня родичання, що називається десятою водою на киселі (Г. Хоткевич)

става́ти на двох ла́пках.

іти́ / піти́ на сме́рть.

Умерти. Приклади
  • Я вас [батьків] люблю великою любов'ю. Бо добре знаю вашу міць і твердь, бо знаю, що за правду ви готові Самі піти на муки і на смерть (Д. Павличко)
Бути приреченим до страти. Приклади
  • — Знімати шапку?! Себто перед ким? Перед цією.., що отруїла власною рукою? Та щоб над нею обвалилась твердь! — Побійся Бога, вона йде на смерть (Л. Костенко)
Не боятися загинути, бути готовим на самовідданий вчинок заради кого-, чого-небудь. Приклади
  • — На смерть ішов, ну, а такого ще не бачив. І що його робити, то вбийте мене — не скажу (І. Микитенко)

[Й] на па́лець.

Зовсім, ніскільки. Приклади
  • Вона й на мізинний палець не вважа на їхнє благородство і не потребує їхнього товариства (В. Винниченко)
чого. Мало, небагато. Приклади
  • — Лягай, синку, там гасу на палець, а не сьогодні-завтра корова розтелиться, треба буде світло (В. Дрозд)

як (мов, ні́би і т.ін.) біда́ на го́лову, зі сл. з'яви́тися, звали́тися і т.ін.

Зовсім несподівано, зненацька. Приклади
  • Вона [дівчина] була безмежно вдячна своїм землякам. Адже коли б не з'явився як біда на голову, цей пропащий чорт-поміщик, її ніхто б не виказав ворогам (Ю. Збанацький)

не ки́дати слів на ві́тер.

приво́дити / привести́ на світ [Бо́жий] кого.

наво́дити / навести́ на слід кого, чий і без додатка.

[як (мов і т.ін.)] соро́ка на хвості́ розно́сить / рознесла́.

на [всі] чоти́ри бо́ки (сто́рони).

поста́вити на слу́жбу що, кому, чому.

на кшталт чого.

да́ти на горі́хи кому.

Дуже вилаяти, покритикувати кого-небудь. Приклади
  • — Тепер держись. Зараз вона [Текля] дасть і нам на горіхи. Ось тільки побачить (В. Кучер)
  • Кожне слово б'є обухом.. Єзуїтам тут [в статті] найперше Добре дав я на горіхи (В. Самійленко)

як зіро́к на не́бі.

на по́гляд.

взя́ти на живу́ ни́тку.

Тимчасово, нашвидку, неміцно закріпити що-небудь так, щоб легко можна було зняти, розплутати і т.ін. Приклади
  • Поклав [Павло] на обидва борти гвинтівку, до неї прив'язав плащпалатку і міцно прикрутив її до корми.— Лягай, інженере, відпочивай. Тільки пришвартуй її міцніше, щоб не одірвалася. Я на живу нитку взяв, щоб показати тобі конструкцію (В. Кучер)

як (мов, на́че і т.ін.) холо́дний душ [на го́лову], зі сл. поді́яти і под.

на ві́ки ві́чні.

бу́ти на бо́ці чиєму, кого.

Стати прибічником кого-небудь, підтримувати когось в чомусь, поділяти чиїсь думки, дії. Приклади
  • Він знав, на чиєму боці має бути. Але йому шкода Тищенка, хотів порятувати його і не знав як (Ю. Мушкетик)
  • Юзбашева партія немов переважала, бо на її боці був мулла Асан (М. Коцюбинський)

ду́ти на холо́дне, ірон.

Виявляти надмірну обачність, обережність. Приклади
  • Ти [Савко] чоловік, звісно, обачний — дуєш на холодне (В. Конвісар)

на всю (на по́вну) коту́шку, з дієсл.

відно́сити (рідше кла́сти) за (на) раху́нок кого, чого.

Вважати кого-, що-небудь причиною чогось. Приклади
  • Стара їмость і чоловік клали все то на рахунок вагітності, і Маруся не розчаровувала їх (Г. Хоткевич)
  • Він став скритним і замкнутим. В сім'ї це помічали і відносили на рахунок особливої пристрасті до науки (М. Ю. Тарновський)

наступа́ти / наступи́ти на го́рло (розм.

на ко́жному кро́ці.

як на весі́лля, зі сл. одягну́тися, одя́гнений і под.

посвітлі́шало (посвітлі́ло і т.ін.) на душі́ (на се́рці) в кого, кому, перев. від чого, безос.

ціка́вий на язи́к.

на цурки́.

ви́пасти / випада́ти на до́лю кому, кого, чию.

Дістатися кому-небудь. Приклади
  • Оришці випала на долю кривобока стара хатина без стріхи, з дірчавою оселею, без дверей у сіни: чи б'є дощем — вода на голову ллється, чи мете снігом — аж на піч заносить (Панас Мирний)
Ставити неминучим у чиєму-небудь житті. Приклади
  • [Кассандра:] Вона лиш те чинити мусить, що їй на долю випало (Леся Українка)

прийма́ти / прийня́ти на се́бе що.

оди́н о́дному на го́лову лі́зуть (лі́зе), зневажл.

на всі шту́ки.

як (мов, ні́би і т.ін.) на пружи́нах (на пружи́ні).

на всі за́ставки.

як (мов, ні́би і т.ін.) сніг (дощ) на го́лову [з я́сно́го не́ба], зі сл. па́дати і под.

Зовсім несподівано; раптово. Приклади
  • Червоні оголили шаблі і врубалися в гайдамацькі лави — як дощ на голову з ясного неба (Ю. Смолич)
  • Неждано-негадано, мов сніг на начальникову голову, звалилась ревізія (Ю. Збанацький)
  • Донійка здивовано глянула на подругу. — Що ти! Нащо таке кажеш? — Чую, сестро, що впаде на мене лихл, як сніг на голову… несподівано (М. Лазорський)
  • Татари рухаються завжди в цілковитій таємничості, падають, як сніг на голову, вриваються, мов летючий вітер (П. Загребельний)
  • Не світ неждано-негадано, як сніг на голову, упала біда (М. Чабанівський)

ви́сі́ти (сиді́ти) на телефо́ні.

Довго дзвонити або розмовляти по телефону; займати телефон. Приклади
  • Грицай висів на телефоні, але з міста ніхто не відповідав. Зв'язок перервано (В. Конвісар)
  • Петлюра висів на телефоні в палаці цукрового магната Терещенка (Ю. Смолич)

відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т.ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т.ін.) на за́дній (дру́гий) план.

Стати другорядним, неістотним, менш важливим, значущим. Приклади
  • — Людина, яка робить погані діла, чим далі стає гіршою. Хороше я відходить на задній план (М. Томчаній). — Краківська гімнізія.., одержання наукового ступеня доктора права, подорож до Венеції, однорічна військова служба в полку драгунів — усі ці перипетії життя молодого графа [Андрія Шептицького] поступово відходили для нього на другий план (З журналу)
  • Як прийшла [Олена], бровами повела…— так мов одразу посвітлішало в корчмі, Посипалися жарти, заклики з усіх боків. Якось відсунулися на другий план і опришки, і самий Марусяк (Г. Хоткевич)
  • Цікаво, що ось минув час, гострота багатьох питань пригасла, деякі проблеми, на які ми насамперед звертали увагу в творах, відступили на задній план, але й повторне читання не виявляється марним (З журналу)
  • — Були серед них, крім хороших [людей], очевидно, і нехороші, дріб'язкові, заздрісні, злі і взагалі всякі… Але — дивно — тепер ці, останні, забулись, відійшли на задній план, а пам'ятаються тільки оті хороші люди (О. Гончар)

хоч на соба́ку (на хвіст соба́ці) лий (ви́лий), вульг.

як (мов, на́че і т.ін.) на зло (на злість).

Наче навмисно; недоречно. Приклади
  • Погода тут, як на злість, бридка — іде сніг і зараз розтає, вітер противний (Леся Українка)
  • Я почав латати дірки. Та їх, наче на зло, було безліч (Ю. Яновський)
  • Він побіг через двір, щоб вискочити в інший квартал, але, як на зло, в темряві об щось спіткнувся і упав (І. Цюпа)

як (мов, немо́в і т.ін.) [удру́ге (зно́ву)] на світ народи́вся.

Хто-небудь відчуває душевний спокій після страждань, переживань, фізичних мук і т.ін. Приклади
  • [Кряж:] — Зроблю! Хороше тут! Наче на світ народився. Душею і тілом спочиваю, Омельку (М. Зарудний)
  • Обмінили хліб, а в неділю й весілля заграли. Як уступила Мотря в свою хату, то немов знову на світ народилась (Панас Мирний)
  • На тебе я, мов на святу дивився, Твоїм умом і серцем просвітився, Немов на світ удруге народився (П. Куліш)
  • Вчора зробив собі операцію — вирвав зуба — почуваю себе добре, мов на світ народився (М. Коцюбинський)

лихи́й на ї́жу.

Той, хто любить добре і багато поїсти, хто швидко їсть. Приклади
  • Лихий на їжу. Коли б до роботи такий прудкий (О. Копиленко)

на всю.

па́дати / впа́сти на колі́на (навко́лішки, ниць) перед ким і без додатка.

Підкорятися чиїй-небудь волі, чиємусь впливу і т.ін.; скорятися. Приклади
  • Вдихну у груди пломінь блискавиць,— Щоб перед ворогом не падать ниць, Щоб дихати в його лице вогнем! (Д. Павличко)
Принижуючись, просити про щось у кого-небудь. Приклади
  • — Курило не з тих, що падають на коліна. Степан Курило — герой! (Д. Бедзик)
Виявляти кому-небудь велику шану. Приклади
  • Гірко, принизливо було Ганні відчути себе відстороненою. Чи давно ще падали перед нею ниць, пісень про неї співали (О. Гончар)
Виявляти до кого-небудь почуття великої вдячності. Приклади
  • — Ти ще після всього повинен впасти на коліна, що з тобою так привітно обходяться, що не гордують тобою (З газети)

наступа́ти / рідше наступи́ти на п'я́ти (на хвоста́) кому і без додатка.

на весь (по́вен, по́вний) зріст.

вка́зувати (пока́зувати) / вказа́ти (показа́ти) на две́рі кому.

Виганяти, проганяти когось звідки-небудь. Приклади
  • показа́ти две́рі. — Навесні перед Благовіщенням гомонять у нас на селі: — Варка показала приймакові двері! (О. Кониський)
  • Навіть якби я був і не зовсім правий, він мусив заради нашого авторитету показати їй на двері (С. Журахович)
  • З кожним днем переконувався [Іван]: зайвий він, непотрібний у Дрочиловій хаті. Якщо його й терплять там, не вказують на двері, то тільки з розрахунку, аби не позбавитися чималих ковальських заробітків (І. Головченко і О. Мусієнко)

на стреме́но́.

на дні душі́ (се́рця) перев. чиєї (чийого).

як (мов, ні́би і т.ін.) хлющ (хлю́ща).

дави́ти на всі га́льма.

Використовувати будь-які без обмеження засоби і методи для досягнення чогось, діяти надзвичайно рішуче. Приклади
  • Робимо справу великої ваги, а його одне слово, одна яка-небудь дурна витівка зможе зіпсувати все. Дави на всі гальма. Хай він відчує, що ми не збираємось потурати його неподобствам (Григорій Тютюнник)

на сьо́мому не́бі, перев. зі сл. бу́ти, відчу́вати себе і т.ін.

на ду́мку чию, кого.

ви́везти (ви́тягти) на свої́х пле́ча́х.

Виконати, здійснити що-небудь самостійно, без сторонньої допомоги. Приклади
  • [Дремлюга:] Не такого я гарту! Ми на своїх плечах усе витягли і будемо далі тягти за всіх аж до могили (О. Корнійчук)
  • І всю роботу — перенесення апаратури в сопках, розчистка тайги — вивезли [актори] на своїх плечах (О. Довженко)

на ли́хо.

на ро́зум кво́лий.

бра́ти на кпи́ни (на кпин) кого, що.

Кепкувати, глузувати, насміхатися з когось, чогось. Приклади
  • бра́ти на кпи, діал. І просять дочку за Трохима. Тут як піднявся Лобода, Як подививсь на них очима! То що?! На кпи берете нас?!! (С. Руданський)
  • — Нового завжди страшно, — сказав Тарас. — І колеса́ колись боялись люди… — Цього, що в возі? Ат, не смішить! — нахмурився, гадаючи, що то його беруть на кпини (В. Шевчук)
  • Ся насмішка дуже розсердила Їжака, бо… коли хто його ноги бере на кпини, то він того не може дарувати (І. Франко)
  • — Може б, і ви помахали косою? — брала Катрана на кпини Килина.— Заробили б якусь в'язку сіна (Ю. Мокрієв)

на се́рці кипи́ть чиїм, у кого.

ду́мка спа́ла / спада́є [на ро́зум] кому.

Хто-небудь додумався до чогось. Приклади
  • Одній Марині спала думка на розум повернутися якнайшвидше додому (Ю. Яновський)
  • — Я і сам додумався, і з стариками радився, так нікому така думка не спала на розум (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Хто б міг подумати, що… доведеться воювати не лише з армією, а з цілою Росією. Ні, такі думки не спадали Наполеонові (П. Кочура)

нави́снути / нависа́ти на о́чі кому.

душа́ (се́рце) розрива́ється (рве́ться) на́дво́є (навпі́л) у кого, чия (чиє) і без додатка.

Хто-небудь дуже страждає від суперечливих почуттів, від неможливості вирішити щось, допомогти чимсь і т.ін. Приклади
  • аж розрива́ється душа́ на́дво́є. [Прісцілла:] Руфіне, годі! догадуюсь… і се мені так тяжко… мішаються всі почуття… так трудно… аж розривається душа надвоє… (Леся Українка)
  • душа́ розрива́ється на дві полови́ни. У цю ніч Добринич відчув,. .що душа його розривається на дві половини. У цій душі було те, що боляче щеміло, як тільки він згадував рідне дворище (С. Скляренко)
  • Вона [Пріська] чує голос Пилипів; вона баче [бачить] його безпомощного [безпомічного], як він ховає одубілу голову в сніг.. серце її рветься надвоє (Панас Мирний)
  • — Куди мені пристати? — крикнув Саїб,— що маю робити? Душа моя розривається надвоє! Серце ниє й болить (І. Нечуй-Левицький)

на пого́ді стоя́ло, безос.

па́льця в рот не клади́ кому і без додатка.

на схи́лі ві́ку (літ).

пуска́ти / пусти́ти на ві́тер.

як (мов, ні́би і т.ін.) на кіло́чках.

Дуже занепокоєний, украй схвильований, збуджений і т.ін. Приклади
  • Устя сиділа як на кілочках, чужа й непотрібна (М. Коцюбинський)

виво́дити / ви́вести на світ [я́сний] кого.

Викривати, розвінчувати кого-небудь, роблячи його вчинки відомими. Приклади
  • Виводив [М. Годованець] їх [запроданців] на світ ясний і невпинно закликав сатиричних хлоп'ят — уперед і вперед! (О. Ковінька)
що. Викривати, розплутувати злочин, справу і т.ін. Приклади
  • А той суддя такий був розумний та спритний, що яке б темне діло не було, то зараз його на світ виведе… (О. Стороженко)

на голка́х сиді́ти.

на со́вість, перев. зі сл. працюва́ти, роби́ти і т.ін.

як (мов, ні́би і т.ін.) на те́бе (на ме́не і т.ін.) ши́тий.

топта́тися (тупцюва́ти, тупцюва́тися, ту́пцятися, товкти́ся) на [одно́му] мі́сці.

лежа́ти на сме́ртному (сме́ртнім) ло́жі (одрі́), книжн. , уроч.

Бути в тяжкому стані; помирати. Приклади
  • [Йоганна:] То ж він мене зцілив, як я лежала на смертнім ложі! (Леся Українка)
Померти, бути покійником. Приклади
  • На ложі смертному лежить [покійний] (Ю. Яновський)

як (мов, ні́би і т.ін.) оси́ка на ві́трі, зі сл. тремті́ти і под.

викида́ти / ви́кинути на ві́тер що.

Легковажно, марно витрачати гроші, майно і т.ін. Приклади
  • Як розпорядитися грошима? Легко їх розтринькати, викинути на вітер (З газети)

гра́ти на болю́чій струні́ чиїй, кого, рідше для кого, несхв.

Завдавати комусь прикрості, неприємностей, нагадуючи про недолік, помилку тощо; дошкуляти комусь. Приклади
  • Ігоря легко купити, граючи на такій болючій для кожного малюка струні, як питання хоробрості (І. Багмут)
  • — Пані так милостиво довіряє всяким зайдам, що навіть не помічає: від кого тхне воском, а від кого тюрмою,— делікатно грає [Салоган] на болючій струні пана (Стальмах)

заруба́ти [собі́] на но́сі.

Добре, надовго запам'ятати. Приклади
  • — Дивіться всі на їхні муки — і зарубайте собі на носі: така смерть жде кожного (В. Малик)
  • — Передусім ти от що зарубай на носі, Сергію: всяка щаслива в шлюбі жінка активно зичить такого ж щастя усім своїм подругам та чоловіковим друзям (Ю. Шовкопляс)
Укріпитися в певному намірі. Приклади
  • Не я буду, а панування добуду! — зарубала [Параска] на носі і ніколи не викидала з голови (Панас Мирний)

ві́шати (хню́пити, опуска́ти) / пові́сити (похню́пити, опусти́ти) но́са (ніс).

Журитися, засмучуватися чи бути у відчаї, втрачаючи надію. Приклади
  • пові́сити ву́ха. Зачав страмить [голова] людей, що повісили вуха, опустили руки, не хочуть робить, думать (К. Гордієнко)
  • опусти́ти носи́ (про багатьох). Подекуди помітно засмучених декламаторів: стоять, понуро опустивши носи (С. Васильченко)
  • Успіхи китайської Народної визвольної армії були такі величезні, що американські реакціонери повісили ніс на квінту (Ю. Смолич)
  • віша́ти / пові́сити но́са (ніс) на кві́нту. — Ти, Нюсю, доглядай дітей, щоб нікуди звідціля не розповзлися. А ви, дівчатка, слухайтеся Нюсі і не вішайте носа на квінту (В. Козаченко)
  • Дивлюся — господиня моя і ніс повісила. Сидить ні в сих ні в тих (Панас Мирний)
  • От ідуть вони вдвох, Хвеська з Петром, він собі сміється з-під вуса, а вона й носа похнюпила (Україна сміється)
  • — Дехто вже й носа повісив, що не така військова служба легка та приємна… (А. Дімаров)
  • Коли б не Катря, що враз ожила й защебетала, бігаючи по хаті за тим та за іншим, то Павло б і зовсім повісив носа (В. Кучер)
  • Падалка підніс перед собою два міцно стиснуті кулаки і закінчив: Не личить нам, Остапе, вішати носа (Д. Бедзик);— Наша доля за царськими палацами лежить, по панських кишенях прихована. А тільки не треба хнюпити носа. За долею, юначе, нашому братові треба добре поганятися. Та й не одному (М. Коцюбинський)

держа́ти (трима́ти) як на цепу́ (на ланцюгу́) кого.

Позбавляти кого-небудь свободи в діях; підкоряти когось. Приклади
  • Надія — велика дурисвітка, наче на цепу держить чоловіка (Панас Мирний)

[і (ні, ані́)] на волоси́ну (на во́лос).

Трохи, зовсім мало. Приклади
  • Уже перед світом на волосину зімкнула очі (Панас Мирний)
перев. з дієсл., із запереч. Ніскільки, зовсім, нітрохи. Приклади
  • — Та що,— мовила баба,— вчорашньої ночі вона не могла заснути ані на волосок (І. Франко)
  • — Не знаю, як уже я пережила ніченьку ту, що яка ж то здорова вона, та я ж і на волосочок не спала (А. Тесленко)
  • — Я гроші дам, та не дурно, бо й мене шкода… Тепер такий світ, що й на волосинку нема дурниці… Тепер комерція!.. (М. Коцюбинський)
  • [і (ані́)] на волоси́нку (на волосо́к, на волосо́чок). — Він зроду ні пилинки не вкрав і на волосинку не збрехав (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — А я цілу ніч ні на волос не спала й очей не стуляла через оцього вітрогона (І. Нечуй-Левицький)
  • Днів з п'ять ні на волосину не спала [хазяйка] (Панас Мирний)

на пере́дньому кра́ї.

бра́ти (хапа́ти) / взя́ти на зу́би (на зуб і т.ін.).

кого. Обирати кого-небудь об'єктом глузування, пліток і т.ін.; судити, гудити. Приклади
  • ухопи́ти на зу́ба. Та все ж забули, що в Ковалівці тепер Заруба сидить. Він же як ухопить на зуба, то й до нових віників пам'ятатимеш (В. Кучер)
  • узя́ти на зубо́к. Любила [купчиха] чайку попити, добре попоїсти, уволю поспати; не згірше вона любила і на зубок стороннього узяти (Панас Мирний)
  • Господиня звивалася, як вужівка, стараючися, аби все було якнайліпше, аби любі гості не взяли потім на зуб (Г. Хоткевич)
  • бра́ти на зубки́. [Гаврик:] Ну і хотів би я знати, чи й сьогодня [сьогодні] Насті похвортунить [пофортунить] так, як у ту неділю, що всіх перетанцювала? [Настя:] Краще б не брав мене на зубки (М. Кропивницький)
  • Коли приходив котрийсь з багачів, Мандрика або Підпара, ті, що мокли під ґанком зборні, брали його на зуби (М. Коцюбинський)
що. Говорити, підхоплювати що-небудь сказане дотепно, влучно, вдало. Приклади
  • взя́ти на зубо́к.— Який я вам Тихін Оверкович? Що за панібратство? Прошу називати мене… товариш Басистий!.. Народ і взяв це на зубок. Усі як змовилися, почали називати його тільки так: Товаришу Басистий (В. Минко)

лі́зти (грубо пе́рти і т.ін.) / полі́зти на роже́н (про́ти рожна́).

Наражати себе на неприємність. Приклади
  • лі́зти на ро́ги. З дурного запалу сам на роги лізе. І звідки в нього той бадьор узявся? (К. Гордієнко)
  • — Не треба на рожен лізти, краще хитрістю. Досі вона мені часто ставала в пригоді (Я. Стецюк)
  • — Ну, чого йому треба було на той рожен лізти? От і напоровсь! (А. Головко)
  • — Скажи, Бовдюг, що ти про мене думаєш? — тихо запитав Оксен, згортаючи цигарку.— А ти не розгніваєшся? — За що? Адже сам на рожен лізу (Григорій Тютюнник)
Діяти наперекір кому-небудь; чинити щось всупереч комусь. Приклади
  • Проти рожна перти, Проти хвиль плисти, Сміло аж до смерті Хрест важкий нести! (І. Франко)
  • Так, все життя він лізтиме проти рожна́, буде обстоювати те, у що вірить (І. Муратов)
  • [Андрій:] Не твого носа це діло. [Семен:] Ну от, я до тебе з душею, а ти на рожен лізеш (З. Мороз). — На рожен пертись не слід.. — Скрізь треба з толком та з розумом… (Є. Гуцало)
  • — Не лізь на рожен. Дивись крізь пальці на її можливі художества (А. Головко)
Наражатися на небезпеку, бути необережним у своїх діях; ризикувати. Приклади
  • Великі втрати. А могло ж їх і не бути… — Видно, на рожен полізли… (В. Кучер)
  • — Тут жарти кепські. Нема дурних на рожен перти (М. Олійник)
  • — За праве діло і вмерти не страшно.— Воно-то так, але навіщо на рожен лізти? (І. Цюпа)
  • — Інші поміщики, навпаки, тікають тепер із своїх маєтків, шкуру свою рятуючи. А він сам на рожен лізе (А. Головко)
Вдаватися до крайніх заходів, діяти, не задумуючись про наслідки. Приклади
  • — Ти вбив, гадюко?.. — Нехай не лізе на рожен (О. Довженко)
  • Він, забуваючи про всяку обережність, міг сліпма полізти на рожен (О. Гончар)

сиді́ти боля́чкою на се́рці у кого і без додатка.

на лю́ди.

на поро́зі.

на раху́нок кого, чого, чий.

на пироги́.

з яко́ї ра́дості?

Чому, через що, для чого. Приклади
  • на яки́х це ра́дощах? Аж перед світом приплівся Чіпка додому.. Як глянула Мотря на його, та й перелякалася. — Що це, сину?.. на яких це радощах? (Панас Мирний)
  • — Хочете, щоб і мені піднесли печеного чи сирого гарбуза. Батько засміявся: — Дурний, тобі не піднесе.— І чого це та з якої радості? Може, я багатший за тих, що сватались до неї? (М. Стельмах)

крича́ти / кри́кнути [на] про́бі.

Кликати на допомогу. Приклади
  • Якби хто крикнув на пробі,.. люди вибігли б з хат та кинулись осліп одні на одних (М. Коцюбинський)
  • Став пан Уласович не своїм голосом пробі кричати та за боки хвататись… (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Мовчки, заложивши руки, сидіти не годиться. Треба пробі гукати (Панас Мирний)

на пні лама́ти кого, що.

ні на мить, перев. з дієсл.

ста́ти (вста́ти) / става́ти [на] ди́би.

Не погодитися з чим-небудь, запротестувати. Приклади
  • Навіщо ждать, щоб хтось мене Почав критикувати? Я краще встану гнівно сам Супроти себе дибки (С. Олійник)
  • ста́ти (вста́ти┌20856) [на] ди́бки. Молодий поїхав кликати на весілля родичів та сусід… Мельхиседек був би радий їхати, але.. Марта стала на дибки (І. Нечуй-Левицький)
  • — Ти чого стаєш на диби? — спитався Олешко у Сластьона. — Хочеш покривати мошенство [шахрайство]? (О. Кониський)
  • Тут стала на диби й Орися. Вона категорично відмовилася грати дівчину подружку Оксани (Ірина Вільде)

на че́рзі дня, зі сл. стоя́ти, бу́ти.

наздога́д (навдога́д, розм.

душа́ (се́рце) не на мі́сці чия (чиє), у кого і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані тривоги, занепокоєння, дуже хвилюється, переживає. Приклади
  • душа́ на мі́сці. Вся сім'я вмісті [разом] й душа на місці (Укр. присл.)
  • — Та скажи ж ти мені, нарешті, чортів пакіл,— раптом вибухнув Кочерга,— я ж бачу, що в тебе серце не на місці (В. Собко)
  • — Пішов і я,— каже Михайло,— три кілометри пройду, а там Савка дасть мотоцикл, миттю буду на МТС… У мене серце не на місці (Ю. Яновський)
  • Їде Федір за паном у двір — серце тремтить, душа не на місці (Панас Мирний)
  • — Сказав ти — до Варивона йдеш, а серце моє непокоїлось.. Примічала перед цим: не на місці душа твоя (М. Стельмах)

як на папе́рі спи́саний (став і т.ін.).

[на] мно́гії (мно́гая) лі́та, уроч.

перев. зі сл. жи́ти і под. Протягом тривалого часу; довго. Приклади
  • — Тепер треба людей грамотних.. Так що приймай діла і головуй на многая літа. Отак і став головою троянівської артілі Оксен Гамалія (Григорій Тютюнник)
  • — Будь здоров на многії літа! (Г. Квітка-Основ'яненко)
перев. кому, рідше чому і без додатка. мно́гая лі́та. Уживається для вираження побажання довгого віку, довголіття. Приклади
  • мно́гі, мно́гі лі́та. Щастя дай, Боже, народу, І многі, многі літа (З журналу)
  • Многая літа Вам і Вашій музі, і пам'ятайте сказане мить тому: слово працює (З газети)

в (на) ціні́.

Який коштує великі гроші; дорогий. Приклади
  • Мій хлібе рідний! Був ти на ціні В важкі літа, у бідні трудодні, В скупім пайку, у фронтовій траншеї (А. Малишко)
  • Земля тепер в ціні — по п'ятдесят карбованців десятину не купиш (Панас Мирний)

ви́сі́ти на но́сі.

Бути дуже близьким щодо часу здійснення. Приклади
  • Хто гірший боягуз, той балакав про екзамен, що висів на носі (А. Свидницький)

устоя́ти на нога́х.

вали́ти з хво́рої голови́ на здоро́ву.

Перекладати вину з винного на невинного; звинувачувати невинного. Приклади
  • — До цієї каменюки, що в мене на душі, ти теж в якійсь мірі причетний.— Що ще скажи! — похопивсь Віктор.— Вали з хворої голови на здорову! (А. Головко)
  • Якщо дехто вважає, що наші природні ресурси безмежні, невичерпні, то він валить з хворої голови на здорову (З газети)

[і (аж)] в (на) душі́ (на се́рці, у гру́дях, у п'я́тах і т.ін.) похоло́ло (похоло́нуло) перев. у кого, кому, безос.

Стало комусь страшно, моторошно від сильного хвилювання, раптового переляку тощо. Приклади
  • [Герасим:] Думав, що довідалась за гроші, аж всередині похолонуло (І. Карпенко-Карий)
  • Як уздрів його Трохим, так і руки і ноги опустилися, і у животі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Тут Денис так глянув на Трохима, що у того жижки задрижали і у душі похолонуло (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • У Христі аж у душі похолонуло від того реготу. Вона зразу догадалася, що Оришка тільки замина правду (Панас Мирний)
  • Макарові Івановичу аж у очах потемніло, аж у п'ятах похололо… От і справдилося його передчуття. От і нещастя… (М. Коцюбинський)
  • Павлові в очах потемніло, в грудях аж похололо (В. Кучер)
  • Михайлові похололо у грудях: учений забракує дисертацію (Р. Іваничук)
  • У грудях Зіньки похололо. Їй здалось, що збитий з ніг чоловік уже мертвий (А. Шиян)
  • Далекий шлях, пани-брати, Знаю його, знаю! Аж на серці похолоне, Як його згадаю (Т. Шевченко)
  • А в мого сіромахи і на душі похололо. Пропав, — дума собі, а далі опам'ятався та й міркує (Легенди та перекази)
  • Як сказала вона це — в мене в душі похололо (І. Нечуй-Левицький)

бра́ти / взя́ти на ара́па кого.

Обманюючи, хитруючи, діючи нечесно, домагатися чого-небудь. Приклади
  • Досвідчених людей на арапа не візьмеш (З газети)
  • — Не бери мене на арапа, бо я таких вже бачив!

бра́ти / взя́ти на Бо́га кого і без додатка.

Залякувати когось, загрожувати кому-небудь. Приклади
  • — Зрозуміло… Зараз я заїду до Рудого і візьму його трохи на Бога. Єсть підстава? Єсть… Народне добро… Злочинне недбальство… (С. Добровольський)
Кепкувати, глузувати, насміхатися з кого-небудь. Приклади
  • Христя ніяк не могла второпати — жартують із нею, беруть на Бога чи правду кажуть? (Є. Гуцало)
Обманюючи, хитруючи, діючи нечесно, домагатися чого-небудь. Приклади
  • — Ти мене одурити хочеш, на Бога взяти (В. Собко)

рубе́ць на рубці́.

на газу́.

ступа́ти / ступи́ти на крива́вий шлях.

на яки́й ляд, фам.

на лету́ (на льоту́).

на яке́сь ли́хо, зі сл. зда́тися, згоди́тися і т.ін., фам.

ста́вити на пе́рше мі́сце (на пе́рший план) що.

лягти́ вздовж ла́ви (на ла́ву).

Померти. Приклади
  • Того з мене пріч не візьмуть, тим посповідаюсь і на лаву ляжу (Ю. Яновський)
  • З такої страви ляжеш вздовж лави! (Укр. присл.)

ви́везти / виво́зити [язико́м] як (мов, ні́би і т.ін.) на лопа́ті.

Сказати що-небудь недоречно, недоладно. Приклади
  • ви́везти язичко́м як на лопа́ті. — Але, але…— передражнювала його Христина,— вивіз язичком як на лопаті, сказав би просто: треба, мовляв, стару Каралаєву передніше видати заміж, тоді й Маруся буде моя. Чи так? (І. Нечуй-Левицький)
зі сл. говори́ти і под. Що-небудь зовсім недоречне, недоладне або недоречно, недоладно. Приклади
  • — Ха-ха-ха! Ти, Хомо Хомовичу, говориш мов на лопаті вивозиш (Є. Гуцало)
  • Сказав як на лопаті вивіз (Укр. присл.)
  • — Чому ти ніколи не погадаєш наперед, що маєш сказати, а все десь таке ляпнеш, мов на лопаті вивіз? (І. Франко)

перебива́тися з хлі́ба (з ю́шки) на во́ду (на квас).

принести́ (скла́сти і т.ін.) прино́сити (склада́ти і т.ін.) на ві́вта́р (олта́р) чого, чий, що, уроч.

перехо́дити (става́ти) / перейти́ (ста́ти) на ре́йки які, чого.

на [всі] чоти́ри ві́три, перев. зі сл. іти, забира́тися і т.ін.

на (в) честь чию, кого, чого.

Для вираження поваги, пошани кому-, чому-небудь, для підтвердження визнання когось, чогось і т.ін. Приклади
  • — Хрестили його у нашій церкві, назвали в дідову честь теж Петром (М. Стельмах)
  • Вечірка на честь приїзду гостя почалася (Ю. Яновський)
  • У вересні 1934 року вся країна святкувала вісімдесятиріччя життя і шістдесятиріччя творчості Мічуріна. Робітники і колгоспники влаштували в місті на його честь урочисту демонстрацію (О. Довженко)

на грані чого і без додатка, перев. зі сл. бу́ти і под.

грім би вда́рив (поби́в і т.ін.).

зі сл. мене. Уживається як заприсягання у правдивості своїх слів, щирості намірів, запевнення в чомусь. Приклади
  • — Я вже вас так буду шанувати, як нікого в світі, побий мене грім! (М. Стельмах)
  • грім би вда́рив на цьо́му мі́сці. — Грім би мене вдарив на цьому місці, коли брешу… (В. Кучер)
  • грім поби́й. Що за славний рік новий! Отже, грім мене побий, Він сподобався мені, я складу йому пісні (В. Самійленко)
кого, що, лайл. ., перев. жарт. Уживається для вираження незадоволення кимсь, з приводу чого-небудь, недоброго побажання комусь. Приклади
  • — Знову діло в бандитизм упирається.. То Шепель, то Гальчевський, то чорт, то біс, грім би їх на битій дорозі навіки прибив (М. Стельмах)
  • грім би поби́в (приби́в) [наві́ки] на би́тій доро́зі. — Що зараз робити, Устино? Хоч би грім побив на битій дорозі і управителя, і пана (М. Стельмах)
  • — Грім би їх побив.. з їх порядками! — воркотів.. Бовдур (І. Франко)

відсува́ти (відтісня́ти) / відсу́нути (відтісни́ти) на за́дній (дру́гий) план що.

Робити або вважати що-небудь менш важливим, другорядним, неістотним. Приклади
  • Війна і революція розпорошили мистецькі сили, відсунули мистецтво на другий план (В. Блакитний-Еллан)
  • Ніколи в нас не буде часу більше. Потрібен не час, а розуміння, що далі зволікати не можна, відсувати на задній план практичну справу — злочин (З журналу)

кла́сти / покла́сти зу́би на поли́цю (на ми́сник).

Голодувати. Приклади
  • зу́би на клино́к. Козу зарізав,. .м'ясо з'їмо, а тоді зуби на клинок (Р. Іваничук)
  • хоч зу́би клади́ на поли́цю. Іще раз вона спече коржі, а тоді хоч зуби клади на полицю (С. Чорнобривець)
  • Що те панське жалування: сьогодні воно сяк-так годує тебе, а завтра, схоче пан, і покладеш зуби на полицю… (М. Стельмах)
  • Там [у степу], коли зародить, то возами ту пшеницю возять, але вже коли й недорід ущелепкається… отоді вже, чоловіче добрий, клади зуби на полицю (Ю. Збанацький)

на всю ха́ту.

пока́зуватися / показа́тися на о́чі.

[і] на краю́ сві́ту.

У дуже віддаленому, глухому, необжитому місці. Приклади
  • Коли б у нього скінчились патрони, він сконав би тут [у горах] страшною повільною смертю. .Кому спало б на думку шукати живу людину тут, на краю світу? (О. Гончар)
Де завгодно, всюди, скрізь. Приклади
  • — Є в одній державі золотоволоса дівка. Мені ту дівку приведеш, то я тобі одпущу вину, не приведеш, то я тебе знайду і на краю світу (Казки Буковини..)

леті́ти / налеті́ти, як му́хи на мед.

Охоче поспішати кудись з намірами одержати задоволення, насолоду і т.ін. Приклади
  • Курити хочеться. Кращої принади не вигадаєш. Налетять, як мухи на мед (З газети)
  • Летять, як мухи на мед (Укр. присл.)

хому́т на ши́ї (на ши́ю).

опини́тися / опиня́тися на слизько́му.

на вла́сні (свої́) ву́ха, зі сл. чу́ти.

Безпосередньо, особисто; сам. Приклади
  • вла́сними (свої́ми) ву́хами. — Що не може бути? На власні очі бачив, своїми вухами чув, не позакладало ж мені! (М. Стельмах)
  • — А дядько Михей збирається висувати себе на голову колгоспу.— Ти що? — Слово честі, чув на свої вуха (М. Зарудний)
  • Мар'яна на власні вуха чула, як Остап запевняв бригадира: ні одна зернина не впаде в мене! (К. Гордієнко)

[й] на по́дзвін не дба́ти.

Ні про що не думати, не турбуватися про своє майбутнє. Приклади
  • Коло вогню старий циган з люлькою куняє. Позирає на приблуду й на подзвін не дбає (Т. Шевченко)

розки́нути на па́льцях.

як піп на ри́зи, зі сл. диви́тися і под.

на ви́падок чого.

на свій (вла́сний) страх і ри́зик (риск), з дієсл.

і на (у) ду́мці не було́ у кого і без додатка.

Хто-небудь не мав намірів робити щось, не припускав чогось. Приклади
  • — Такого навигадують, чого зроду й на думці не було (Г. Квітка-Основ'яненко)
Хто-небудь навіть не уявляв чогось, не здогадувався про щось. Приклади
  • — Чи, може, ви гадаєте, що відбудувати [парусник] так легко? — У мене і в думці не було, що це така глибока справа. А тепер… (Ю. Яновський)

на гре́ця кому, що і без додатка, жарт.

на ЯТЬ.

посади́ти на лід кого.

мота́ти (рідше намо́тувати) / намота́ти [собі́] на вус (на ву́са) що і без додатка.

Запам'ятовувати, брати до уваги що-небудь. Приклади
  • намота́ти собі́. — Ну, щастя твоє, що ти не знаєш! І намотай собі — знайдеш листок який, не тич свою морду, а хазяїнам оддай!.. І щоб ні гу-гу нікому! Чув? (А. Головко)
  • — У погребі в нього [багача] скриня стоїть, залізним цепом до стовпа прикована…Парубок намотав на ус (Укр. казки)
  • Так от що, Кузьмін, поїдеш до Чернігова на нараду. Виступати там не доведеться, послухаєш та намотаєш на вус (Ю. Збанацький)
  • Радивон усе примічає,.. все намотує на вуса, хмарніє, кида неприязні погляди (К. Гордієнко)
  • Уляна Григорівна точно інформувала гостя про свої достатки, а обачливий ротмістр все мотав на вуса (С. Добровольський)
  • Увесь вечір хазяйка усе розказувала, як поводиться в панів, а Ївга все, як там кажуть, на ус мотала (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Вчиться тобі треба, багато вчитися та придивлятися, та мотати на вус (Ю. Збанацький)
  • Хто що говорить добреє, а ти на ус мотай (М. Номис)
Робити висновки з чого-небудь; враховувати. Приклади
  • намота́ти на свої ву́са. Вони, бач, уже намотали на свої завжди наставлені в бік вищих інстанцій вуса, уже роблять відповідні висновки (А. Дімаров)
  • закрути́ти на ус. [Филимон (дворецький):] Знаю панову думку: він подума тілько, а я вже й зробив. От він тільки спитав та й годі, а я зараз і на ус закрутив, треба услужить (І. Карпенко-Карий)
  • Розповідав йому якось про тебе, сміється, каже: Отаких нам і треба, енергійних, завзятих. Ти, Павлушо, намотай собі це на вус! (А. Головко)
  • — Староста дав Радивонові виговоритися, хоч дещо і намотав на вус (К. Гордієнко)
  • — Найперше робота отака, як ваша, лишає слід,— мовив розважно професор.— Мотай на вус, Кузьмо,— підморгнув до хлопця Левко Іванович (О. Гончар)
  • [Хома:] О, друзі, братіє! Міркуйте та на вус мотайте (М. Кропивницький)
  • І між людьми такі ж бувають, Як і на яворі, Шелестуни; Нехай же баєчку вони На вус собі мотають (Л. Глібов)
Розбиратися в чомусь, з'ясовувати що-небудь. Приклади
  • На все вважай і на ус собі мотай (М. Номис)
  • Ласточкін таки щось намотав на вус, і в очах його блимнули іскорки (Ю. Смолич)
  • Вся інформація в книгах, бери, вичитуй, мотай на вус (Ю. Збанацький)
Придивлятися, прислухатися до чого-небудь. Приклади
  • Він не міг очей відвести, хоч розумів, що цим нашкодить Феодосії: в селі все бачать, усе на вус намотують… (В. Шевчук)
  • Ти все на вус мотай собі годяще й непутяще (С. Воскрекасенко)
  • — Я людина військова, все мотаю на вус (С. Голованівський)
  • — Так що ти, Кириле, мотай на вус та вчися, як з підлеглими поводити себе, може, пригодиться (Ю. Збанацький)
Розмірковувати над чимсь, прикидати, обдумувати що-небудь. Приклади
  • Він кому підтакує, кого підбадьорює, а то все прислухається і на вус мотає (Д. Прилюк)
  • — Земство прислало дуже вченого чоловіка, пана Тугаєвича. Послухайте його і на вус намотайте, що воно, як, чому і до чого (М. Стельмах)
  • Дідона зараз одгадала, Чого сумує пан Еней, І все на ус собі мотала (І. Котляревський)

як у дурно́го на ха́ті, зневажл.

ски́нути з не́ба (з небе́с) на зе́млю кого.

лихи́й на язи́к, несхв.

Який дошкульно висловлюється, говорить неприємні, непристойні речі і т.ін. Приклади
  • Такий був лихий на язик чоловік, що з ним краще не вести розмови (З газети)

тяжки́й ка́мінь ліг на гру́ди (на ду́шу, на се́рце) кому, кого, чиї (чию, чиє) і без додатка.

Кого-небудь спіткало нещастя, горе, випробування і т.ін. Приклади
  • звали́вся ка́мінь тяжки́й на гру́ди. З тої години щастя уплило, І слід недоля замела, Звалився камінь тяжкий на груди. На серце туга залягла (С. Руданський)
  • Тяжкий камінь ліг на груди дітей. Мало того, що вони не вчилися,— їм довелося ставати до торгівлі (Ю. Яновський)

стоя́ти (залиша́тися і т.ін.) на [одно́му] мі́сці.

Не розвиватися, не йти вперед. Приклади
  • Треба було і самим слідкувати за часом, іти за віком, а не стояти на одному місці (Панас Мирний)

як на блю́дечку, зі сл. ви́дно.

стоя́ти на двох кла́дках.

ста́вити / поста́вити пита́ння (спра́ву) [рідше на] ру́ба (ребро́м).

на ро́зсуд чий.

ста́вити в (на) одну́ лі́нію кого--що.

що на язи́к набіжи́ть (понесло́ і т.ін.) зі сл. говори́ти і под.

загна́ти / заганя́ти (заго́нити) у моги́лу (до моги́ли, на той світ і т.ін.) кого.

Прискорити чию-небудь смерть, довести до передчасної загибелі. Приклади
  • Площа буряків і особливо кукурудзи збільшиться удвоє, а робочі руки одні. Ти все сапкою.. .Не впораємось, Павлушо. А жінок і дівчат позаганяємо на той світ (В. Кучер)
  • позаго́нити (позаганя́ти┌96419) на той світ (про багатьох). Хто скаже, що я чоловіка вбив? Може, вони на своїм віку десятки, сотні на той світ позагонили… А тепер шкода: нема волі (Панас Мирний)
  • Тато робить мені гіркі докори, що, каже, через твоє радикальство та арешти ти матір загониш у гріб (В. Стефаник)
  • Приходив на посиденьки і Андрій Блатулін-Латочка. Переступивши поріг, скаржився, що діти заженуть його в труну (Григорій Тютюнник)
  • Його родичі страшенний народ, вони можуть просто на той світ загнати (Леся Українка)
  • Олині сірі очі набирають настороженого виразу: — Я тобі кажу, Мотре, що ти своїми вибриками, своїми фантазіями заженеш маму до могили (Ірина Вільде)

згорта́ти (склада́ти) / згорну́ти (скла́сти) ру́ки.

тільки док. Умерти. Приклади
  • скла́сти ру́ки на гру́дях. Як складу на грудях руки, За тюрмою на шпилі, Під хрестом (ознака муки┌65388) поховайте у гіллі (П. Грабовський)
  • згорну́ти ру́ченьки. Ой, як я прийду, Тебе не застану, Згорну я рученьки, Згорну я біленькі Та й не жив я стану (Пісні та романси..)
  • — Боже мій! Як же він житиме?.. Ще таки хоч поки я [мати] це ворочаюсь, біля печі хоч, а згорну я руки? (А. Тесленко)
Переставати щось робити, ставати пасивним. Приклади
  • Зінька взяла кухоль і, обхлюпуючи руки над цеберкою, сказала через плече: — Бачите — не сиджу, не згорнула ж руки (А. Головко)
  • Старість білим волосом припорошила його голову, але він не згортав рук, не кидав праці (М. Коцюбинський)

тремтя́ть сльо́зи на оча́х у кого.

би́стрий на ро́зум.

Здатний швидко міркувати; тямущий, кмітливий. Приклади
  • Бистра на розум, вона розмовляла так жваво й дотепно,.. що… слухати її не можна було без зворушення і теплої посмішки (Я. Гримайло)

[і] коне́м (на коні́) не об'ї́деш кого, чого.

Великий (про щось). Приклади
  • во́зом не об'ї́деш. Пика — возом не об'їдеш. Солодка така й нахабна водночас (А. Крижанівський)
Не обминеш, не уникнеш кого-, чого-небудь. Приклади
  • Долі й на коні не об'їдеш, не знаєш, звідки й що впаде на тебе (Є. Гуцало)
  • Долі й конем не об'їдеш (Укр. присл.)
  • — Доля химерна, мої панове! Її і конем не об'їдеш (Б. Лепкий)
  • — От несподіванка! Видно, справді-таки судженої конем не об'їдеш! (А. Головко)
жарт. Дуже товстий, огрядний і т.ін. (про кого-небудь). Приклади
  • такий, що й коне́м за день не об'ї́деш. — Сам [батько], як гачок, слабосилий, сухенький. А бабу собі роздобув — років сорока, огрядну, таку, що й конем за день не об'їдеш (Ю. Збанацький)

хоч на хвіст наступи́ кому.

ка́меня на ка́мені не лиши́лося (не залиши́лося і т.ін.) від чого і без додатка.

Щось зникло зовсім, повністю загинуло, зруйноване, вщент знищене і т.ін. Приклади
  • — Я сюди ще прийду. Тоді не буде вам пощади, каменя на камені не зостанеться (Легенди..)
  • Від неї [теорії] не лишилося каменя на камені (З газети)
  • Фортеця була зруйнована, не лишилось, як кажуть, каменя на камені (З журналу)
  • Все місто в руїнах, Каменя на камені не лишилося (В. Вільний)

що на рот налі́зе, зі сл. говори́ти і под., грубо.

як Сірко́ в (на) база́рі, зі сл. пропа́сти і под.

на ру́ки чиї, кому.

на по́вні о́чі чого.

на но́сі.

на своє́му мі́сці.

диви́тися нема́ на що (ні на що).

Нікуди не годиться; не вартий чиєїсь уваги. Приклади
  • Побудували сусіди будинок — дивитися нема на що (З газети)

на одно́му по́дихові (по́диху).

на оди́н зуб; на одно́го зу́ба.

як (мов, ні́би і т.ін.) на гріх.

Наче навмисне, наче на зло; недоречно, невчасно і т.ін. Приклади
  • Досі дні стояли теплі, сонячні… а сьогодні, мов на гріх, задощило (О. Гуреїв)
  • У кого нікуди було ховати [худобу],.. той просто спускав до стіжка розлигону,.. Але худоба, як на гріх, гнулася попід стіжками в затишку, мов на припоні (А. Головко)
  • [Нянька:] Скоїлось, як на гріх, ще торік по весні (М. Кропивницький)
  • Їй довго не спалося,. . а геть далі їй так їсти захотілося. Вона аж здивувалася.. Ніколи сього зроду не було, а се — як на гріх (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) на вулка́ні, зі сл. бу́ти і под.

У тривозі, в передчутті загрози, небезпеки, неприємних подій. Приклади
  • Почуваємо себе як на вулкані — ця приказка висловлює нестабільність, напруженість становища (З журналу)
  • Ми живемо як на вулкані або краще — ми самі той вулкан, джерело якого сліпий уряд хоче засипати трісками і тим спинити вибух (М. Коцюбинський)

сіль тобі́ на язи́к [печи́на в зу́би (у ві́чі)].

лежа́ти на пове́рхні.

Бути легким, доступним для розуміння, пізнання і т.ін.; бути очевидним. Приклади
  • Нелегко відповідати на ці запитання, хоч істина тут, як кажуть, лежить на поверхні (З журналу)
  • А розгадка всього лежала на поверхні, тільки її ніхто не помічав (З журналу)
  • Сприймання картин завдяки відсутності глибоких і тонких підтекстів та багатоплановості вичерпується незвичайно швидко, як і все, що лежить на поверхні (О. Довженко)

[і] кото́ві на сльо́зи нема́ (нема́є, не ви́стачить і т.ін.).

Дуже мало. Приклади
  • — В них там орної землі і котові на сльози нема, єдиний заробіток біля колії (І. Муратов)

ста́вити (станови́ти) на рушни́к (на рушнику́) кого.

не лиши́ти (не оста́вити і т.ін.) / не лиша́ти (не оставля́ти і т.ін.) [і] на насі́ння.

нести́ тяга́р на своїх пле́чах (на собі́).

як (мов, на́че і т.ін.) рак на мілко́му (на мілі́, на мілині́), зі сл. лиши́тися, зоста́тися і т.ін.

туги́й на ву́хо.

на кача́н, зі сл. зме́рзнути і под.

полу́да на о́чі впа́ла кому.

опини́тися / опиня́тися на бо́жій посте́лі.

ка́меня на ка́мені не лиши́ти (не залиши́ти і т.ін.) / не лиша́ти (не залиша́ти і т.ін.) від чого.

Розбити щось ущент, перетворити в руїни; знищити. Приклади
  • Фашистські орди буквально не залишили від міста [Варшави] каменя на камені (З журналу)
Гостро, нещадно критикувати що-небудь. Приклади
  • — Звичайно,— Микола Ілліч хитро посміхнувся,— в цьому дискусійному клубі ми каменя на камені не лишаємо від програм меншовиків та есерів (Ю. Смолич). Він каменя на камені не залишив від реакційних теорій, що заперечують вирішальну роль народу в історії (З журналу)

на до́відки.

на пле́ча́х чиїх, у кого, зі сл. лежа́ти, бу́ти і т.ін.

на за́дніх ла́пках, перев. зі сл. повзти, лі́зти і т.ін., зневажл.

верті́тися (крути́тися) на нога́х.

Невтомно працювати, весь час перебувати в русі. Приклади
  • І рухлива, повна енергії й бажання все знати, все зрозуміти, вертілася [Флора] на ногах (Г. Коцюба)

плю́нути на все, грубо.

оско́ма на зуба́х від чого, перев. у кого.

на ми́гах, зі сл. говори́ти, розмовля́ти, поя́снювати, пока́зувати і т.ін.

різки́й на язи́к.

на ми́лість (ми́лость) [Бо́жу (Госпо́дню, Бо́га і т.ін.)], перев. у сполученні із скажи [мені], скажі́ть [мені].

на пе́рший раз.

на свої́й спи́ні, зі сл. зві́дати і под.

на вік вікі́в.

сіда́ти / сі́сти на ши́ю (на пле́чі) кому.

бра́ти / взя́ти на пу́шку (на понт) кого і без додатка.

Обманюючи, хитруючи, діючи нечесно, домагатися чого-небудь. Приклади
  • — Та ми його, отамана.., на пушку тоді взяли. Коли б він не таким боягузом був, нічого й не вийшло б (А. Головко)
  • — Та не треба прізвища…— Як не треба?.. Мінє [мене], — говорю,— для відчиту треба… На понт беру… (Остап Вишня)
  • Шестопал… примусив себе посміхнутися: — На пушку береш? (М. Ю. Тарновський)
Насміхатися, кепкувати з кого-небудь. Приклади
  • — Чи не задаються дівчата? — Чи не хочуть вони просто узяти нас на пушку? (Г. Коцюба)

трима́ти на своє́му горбі́ що.

на па́льцях, зі сл. іти і под.

не потика́тися на о́чі кому.

вхопи́ти на зу́би (на зу́ба, на зу́бки), розм.

Обирати кого-небудь об'єктом розмов, пересудів та дошкульного глузування. Приклади
  • вхопи́ти на ку́тні. [Любка:] Він її очима пече, а вона аж міниться в лиці, та все, сердешна, молиться та навколішки припада! [Хведоска:] Вже вхопили на кутні? (М. Кропивницький)
  • [Надежда (сміється):] Ходімте, доки у мене є зайвий час та нікого нема в хаті, я вам прокажу азбуку, і ви побачите, як швидко у нас піде грамота. [Прохор:] Та я той… Ну, а як дізнаються та вхоплять на зубки? Знаєш, який у нас народ!.. (М. Кропивницький)
  • — Та ви ж забули, що в Ковалівці тепер Заруба сидить. Він же як ухопить на зуба, то й до нових віників пам'ятатимеш (В. Кучер)

хоч на ди́бу, зі сл. гото́вий і под.

на живу́ ни́тку.

на висо́ких но́тах.

на весь язи́к, зі сл. говори́ти і под.

си́пати со́лі (сіль) на ра́ну кому і без додатка.

оберну́тися / оберта́тися на (в) ува́гу, перев. зі сл. уве́сь і под.

тяга́р ліг (упа́в) на се́рце (на гру́ди) кому, чиє (чиї).

на заку́ску.

па́лиця (па́лка) з двома́ кінця́ми (на два кінці́).

як (мов, ні́би і т.ін.) на [гаря́чім] вугі́ллі, зі сл. бу́ти і под.

У стані дуже сильного хвилювання, збудження і т.ін. Приклади
  • Він [Ремо] сидів мов на гарячім вугіллі; кожна мить, що її марнували за столом ці правителі, здавалась йому за вічність (Олесь Досвітній)

лови́ти (хапа́ти, схо́плювати і т.ін.) на льоту́ (на лету́) що.

Дуже швидко, легко сприймати, засвоювати і т.ін. що-небудь. Приклади
  • Недаремно думка силувалася ловити на лету сей або той образ,. .прослідити його зв'язок з іншими (І. Франко)
  • Грицько не читав, а жер ті книжки; хапав на лету все, що розносилося… течією друкованого слова (Панас Мирний)
  • Парубок зразу прив'язався до лейтенанта і кожне його слово перехоплював на льоту (М. Стельмах)
  • Те, за що рядовий студент платив наполегливим щоденним студіюванням, безсонними ночами перед екзаменами, Федь Шостенко схоплював на льоту (Ю. Шовкопляс)
  • Кожне слово його аудиторія хапає на льоту (О. Гончар)
  • Валя кожну мою пораду ловила якось на льоту, вміла її реалізувати (Ю. Збанацький)

як (мов, ні́би і т.ін.) на голка́х (на шпилька́х, на шпи́чках, на колючка́х, на те́рню і т.ін.), зі сл. сиді́ти і под.

У стані надзвичайного нервового збудження, збентеження, хвилювання; неспокійно, тривожно, нетерпляче. Приклади
  • Зібрано грошей так мало, що стид було давати їх Грицеві, що весь той час сидів, мов на терню, і не знав, де подітися (І. Франко)
  • Коцюбинський почував себе, як на колючках (Л. Смілянський)
  • Усе те так налякало студента, що він сидів, як на шпильках (І. Нечуй-Левицький)
  • Дівчина, як на шпичках, підійшла до батька і дала чолом йому (так мати навчила┌66363) (А. Головко)
  • Вутанька, передавши Мокрині гостинець від матері.., стояла весь час, мов на голках (О. Гончар)
  • Меланія сиділа як на голках,намагаючись приховати, що нервує і переживає (П. Гуріненко)
  • Орися сиділа, як на голках, а ввечері рішуче поставила перед Тимком вимогу, щоб він спровадив із двору свого дружка (Г. Тютюнник)

ка́мінь на ши́ї (на ши́ю) кому, для кого.

Тягар, зайві обтяжливі турботи, проблеми. Приклади
  • Досі вважав Порфир, що він для матері тільки сама досада, тягар, камінь на шию (О. Гончар)
  • — Вам [Семену Івановичу] і скучно.., явились би меж [між] людей: так бо я вам камінь на шиї… (Г. Квітка-Основ'яненко)

на свою́ го́лову.

метки́й на сло́во (до сло́ва).

Який любить поговорити, уміє влучно сказати, відповісти і т.ін.; дотепний. Приклади
  • метки́й на слова́. Потраплять ці сторінки до рук меткого на слова критика.., тоді не обберешся біди, особливо по службовій лінії (В. Дрозд)
  • Ідуть з кіно призовники-бійці, Рожевощокі і меткі до слова (А. Малишко)
  • Бистра в руках, метка на слово, Тетяна, як світлий промінь, влітала в двір (О. Копиленко)

розмі́нювати / розміня́ти на п'ятаки́ що.

з корабля́ [та] на бал.

Відразу, без затримки, не зволікаючи. Приклади
  • Я приїхав до Куп'янська 9 травня… Справа іще в тому, що я прибув, як то мовлять, прямо з корабля на бал (Т. Масенко)
  • — Вчора приїхав та й знову у дорогу? А хто буде сталь катать? — Підмінимо.— Отаке! З корабля та на бал,— бурчав Радивон (В. Кучер)

слаби́й (слабки́й) на уто́ри.

го́стрий на о́ко (на о́чі).

Cпостережливий, уважний, пильний і т.ін. Приклади
  • Гостра на око стара підгледіла, що вночі Зіна не сама прийшла до Луківни,— якийсь військовий приводив (Я. Баш)

се́рце рве́ться (розрива́ється, надрива́ється) [на шматки́]́ чиє, у кого і без додатка.

впійма́ти (пійма́ти, спійма́ти, злови́ти, засту́кати і т.ін.) / лови́ти на гаря́чому кого.

Викрити кого-небудь, підстерігши його на місці злочину або на чомусь осудливому, протизаконному і т.ін. Приклади
  • пійма́ти на гаря́чому мі́сці. [Горпина:] Щоб я його [Гострохвостого] так пустила, піймавши на гарячому місці? (І. Нечуй-Левицький)
  • спі́ймано (ло́влено) на гаря́чому. Ворога спіймано на гарячому, його можна всім показати й добити остаточно (Є. Кирилюк)
  • Гнат вилазить із-за столу і крадькома йде до дверей, щоб перевірити, чи не причаївся там підслухувач в образі виконавця або одноокого Кузьми, якого вже не раз було ловлено на гарячому (Григорій Тютюнник)
  • Він знову поклав свою руку на Лялину, що лежала поверх ковдри. Дівчина показала на ту руку очима, спитала коротко: — Навіщо? Василь спаленів на виду, спійманий на гарячому (П. Загребельний)
  • Були серед привезених то спекулянтки, піймані на гарячому, то злісні сектантки (О. Гончар)
  • впі́йманий (пі́йманий, спі́йманий) на гаря́чому. Раз за разом стражники, вихопивши з ярмаркової гущі, підводили до нього [пристава] то впійманих на гарячому кишенькових злодіїв, то всяких зальотних аферисток (О. Гончар)
  • Коли ж Максима ловили на гарячому, він з таким трагізмом і сльозою виступав на захист коней, що йому все прощалося (М. Стельмах)
  • — Тепер будуть [поліцаї] за тобою стежити. За кожним твоїм кроком. Можуть накрити на гарячому! — різко говорив Голубцов (В. Вільний)
  • Я розумів: рано чи пізно мене повинні схопити на гарячому (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • — То у вас книжки? — сідаючи, спромігся запитати [Лодиженко], неначе вловив міраба на гарячому (Іван Ле)
  • Писали [листівки], перекидаючись словами про те, що якби застали їх оце німці на гарячому, то певно рубали б їм руки частинами (О. Гончар)
  • — Та за таке судити — і край! — Щоб передати до суду, треба спершу зловити на гарячому,— обізвався Тадей Батюта (Є. Гуцало)
  • Він хоче застукати злодіїв на гарячому (Д. Косарик)
  • Міркує, мабуть [Сагайдак], як Гуцалюка спіймати на гарячому,— подумав непрошений гість, намацуючи в кишені цеглину (С. Добровольський)
  • — Запеклого викрадача меж Максимку Воронця хазяї піймали на гарячому і зарубали посеред поля (В. Земляк)
  • Малювати доводилося потай, бо мусульманський закон забороняє зображувати тварин і людей, і фанатики-бухарці, впіймавши його на гарячому, могли б і штрикнути його кинджалом або придушити (З. Тулуб)

хоч петлю́ на ши́ю, кому і без додатка.

на коні́, зі сл. бу́ти, почува́ти себе́ і т.ін..

понести́ на язика́х (на язику́) кого, що.

збива́тися (схо́дити) / зби́тися (зійти́) на манівці́.

Втрачати правильний напрямок у поведінці, діяльності; збочувати. Приклади
  • — Та що з тобою сталося, Петре? — Зі мною нічого, а от ти, бачу, зовсім уже.. на манівці зійшов (М. Ю. Тарновський)
  • Хто придивлявся до життя, той не раз бачив, як сягають вершин сильні і як збиваються на манівці слабодухі (З журналу)

перетлі́ти на ву́гіль (на по́піл).

ста́ти / става́ти на рушнику́, перев. з ким.

ведмі́дь (слон) на ву́хо наступи́в кому.

Хто-небудь зовсім не має музичного слуху. Приклади
  • бик на ву́хо наступи́в. — Хіба з ним можна співати, коли він тягне, як цапа за хвіст… — Та хіба в звукові діло? Бик тобі на вухо ратицею наступив. От що (Григорій Тютюнник)
  • — Ніякого, брат, у тебе слуху не було, нема і ніколи не буде. Слон тобі на вухо наступив (Ю. Смолич)
  • Уміння прочитати лібрето не замінить голосу, ну а виявилося, мені ведмідь наступив на вухо (П. Панч)
  • Терезці стало соромно: адже вона іноді глумилася з Бучка, з його арій, нагадуючи майстрові, що йому на вухо ведмідь наступив (М. Томчаній)

як соро́ка в (на го́лу) кі́стку, зі сл. диви́тися, загляда́ти і т.ін.

на оди́н кшталт, перев. з дієсл.

як (мов, на́че і т.ін.) [чо́рний] віл на но́гу наступи́в.

Дуже засмучений, невеселий. Приклади
  • — Чого ти, Дмитре, такий, наче тобі чорний віл на ногу наступив? (Є. Гуцало)

гі́рко на се́рці (на душі́) кому, у кого.

Кому-небудь дуже прикро, досадно. Приклади
  • Мотрі зробилося так тяжко на душі, так гірко на серці, що вона аж не всиділа на гребені і встала… та так і залилася сльозами (Панас Мирний)

на слух; по слу́ху.

здава́ти / зда́ти в архі́в (до архі́ву).

кого. Визнавати кого-небудь непридатним для чогось. Приклади
  • [Орест:] Коли пропало, то вже не поправиш… [Острожин:] Як ви можете так спокійно? Се ж значить, здати себе в архів? (Леся Українка)
що. Відкидати, забувати що-небудь як застаріле, непотрібне. Приклади
  • Щоб дідько взяв злобу й ненависить, А лють і заздрість здав в архів (С. Караванський)
  • здава́ти на склад. Тяжко було розставатися із мрією стільки літ, здавати на склад усю свою дія́льність (Г. Хоткевич)
  • [Божко:] Е, Гришо, рано ви здаєте до архіву свій скальпель. Поки що операція — радикальна допомога (С. Голованівський)

туги́й на гро́ші.

коти́ шкребу́ть на се́рці в кого і без додатка.

Хто-небудь хвилюється, перебуває в стані тривоги, неспокою. Приклади
  • Як то було слухати Марусякові? На лиці застигла усмішка — жарти, мовляв, жартуєте — а на серці коти скребли [шкребли] (Г. Хоткевич)
  • Ніби все правда і все правильно, а десь на серці коти шкребуть (В. Собко)

виплива́ти (вирина́ти) / ви́плисти (ви́ринути) на пове́рхню.

чого і без додатка. З'являтися де-небудь. Приклади
  • Рафаїл якось автоматично виринув на поверхню, коли Аркадієві треба було позичити грошей (Ірина Вільде)
Ставати відомим (про те, що приховується). Приклади
  • Почував [Павло], що як тільки заговорить, то недавнє минуле одразу випливе на поверхню і він знову опиниться душею в тому проклятому таборі (В. Кучер)

ста́ти на близьку́ (коро́тку) но́гу з ким.

на че́сному сло́ві, зі сл. трима́тися, жарт.

става́ти на коту́рни.

чоти́ри на чоти́ри, розм.

пропа́сти на пні.

на всю ву́лицю, зі сл. крича́ти і под.

зверну́ти (збі́гти) на свою́ (на ту́ю ж) сте́жку.

Вертатися до попередніх роздумів, думок. Приклади
  • — Чому се так, що пан має необмежені ґрунта [ґрунти], а мені не дав Бог і клаптика землі? — непомітно для себе звернув Семен на тую ж стежку (М. Коцюбинський)
Знову починати діяти в певному, властивому собі напрямку. Приклади
  • — От дурів-дурів [Чіпка], та таки й збіг на свою стежку!.. — Так казали люди (Панас Мирний)

ка́рти на стіл.

Уживається для заохочення кого-небудь бути відвертим, виявити свої приховані наміри, справжню суть справи. Приклади
  • [Слідчий:] Признаюся одверто: партнер ви достойний… Тож зіграєм без хитрощів: карти на стіл (О. Левада)

як (мов, на́че і т.ін.) на шарні́рах (на шарні́рі).

зво́дити (збива́ти) / звести́ (зби́ти) на манівці́.

що. Навмисне заплутувати щось, дезорієнтуючи кого-, що-небудь. Приклади
  • — З'ясую стисло свідкам звинувачення, щоб не збивали суд на манівці (Л. Костенко)
  • Сам він не раз… помагав заплутувати найпростіші справи,. .щоб цісарське правосуддя зводити на манівці (І. Франко)
кого. Викликати замішання, бентежити. Приклади
  • Безсоння і розпачливі думки гнітили його і збивали на манівці (Н. Рибак)

на ла́ві лежа́ти.

Померти, бути покійником. Приклади
  • лежа́ти на ла́вці. І жив — не любила, і вмер — не тужила, і на лавці лежить — і не буду любить (Укр. присл.)
  • Прадід наказував зірвати його швиденько і топтати.., а хто не встигне — тому на той рік рясту не топтати, на лаві лежати (Ю. Яновський)
  • — Скорше буду на лаві лежати! Ти заженеш мене в сиру землю!.. (О. Кобилянська)

[І] [хоч би (хоча́ б, коли́ б і т.ін.)] на сміх.

Уживається для вираження вказівки на найменшу кількість чого-небудь або найменшу міру ознаки, виявлення і т.ін. чогось. Приклади
  • Коли б тобі на сміх було де видно свічку (П. Гулак-Артемовський)
  • — Як кукувала [кувала] я [Зозуля], за мною волочились, Тепер хоч би на сміх (Л. Глібов)
  • Прохав, молив… Хоча б хто на сміх написав (Б. Грінченко)
  • Нема й на сміх! (Укр. присл.)
Просто так. Приклади
  • Де я прихилюся, навіки засну. Ніхто не згадає, Не скаже хоть [хоч] на сміх: Нехай спочиває, тілько [тільки] його й долі, що рано заснув (Т. Шевченко)

плюва́ти на все (на всіх) і вся.

лови́ти на ходу́ що.

Відразу сприймати, засвоювати щось. Приклади
  • Пігловський на ходу ловить панську думку і одразу ж приноровляється до неї: — Може бути, ясновельможний пане (М. Стельмах)

як (мов, ні́би і т.ін.) в'юн [посо́лений (в ополо́нці, на сковороді́)].

зі сл. вертки́й. Дуже, надзвичайно. Приклади
  • — Але й це правда, що Прокіп у колгоспі — господар, і коні в нас гладкі та верткі всі як в'юни (П. Козланюк)
зі сл. верті́тися, крути́тися. Дуже швидко, прудко. Приклади
  • Хлопчик крутився як в'юн на сковороді, вигадуючи, що збрехати (Ю. Мокрієв)
  • Архітектурний юнак вертівся мов посолений в'юн (П. Загребельний)
  • Вінцусиха, як в'юн, так і крутиться біля Марії, щоб вивідати, де ми лісу на хату взяли (І. Муратов)

живи́м до бо́га (на не́бо) лі́зти / полі́зти.

Часто згадувати Бога (і навіть прикриваючи так свої недобрі наміри або вчинки). Приклади
  • Агресор, їй-бо,— чистої води християнська душа. Живим до Бога лізе та все клятви дає (О. Ковінька)
Дуже погано себе почувати, страждаючи від болю; ледве витримувати, ледь не вмирати. Приклади
  • — Ніколи в мене не боліли зуби, а тут на тобі.. Зробіть щось,— прошу [лікаря], — а то живим на небо полізу (Ф. Маківчук)

на чоти́ри о́ка, зі сл. говори́ти, сказа́ти, опини́тися і т.ін.

на миру́.

як (мов, на́че і т.ін.) на печінки́, зі сл. крича́ти і под.

смія́тися / засмія́тися на ку́тні.

Плакати. Приклади
  • Нехай тепер наші вороги на кутні сміються (Укр. присл.)

на пе́рший по́гляд (по́зір).

вигріва́тися на печі́.

Зовсім нічого не робити; байдикувати. Приклади
  • — Щось не видно бригадира в полі. Невже на печі вигрівається, Петровичу? — спитав Андрій, очищаючи з підборів землю (А. Хорунжий)

на харча́х чиїх.

ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т.ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка і т.ін.), жарт.

Раптом зникнути, пропасти. Приклади
  • ло́пнути, як бу́лька на воді́. Печеніги-хозари погрожують походом ратним. І стриманість лопнула, як булька на воді (Д. Міщенко)
Зазнавати невдачі, краху, руйнування і т.ін. Приклади
  • трі́снути, як бу́лька з ми́ла. А Пилип йому й каже: —..і вся твоя кар'єра трісне, як булька з мила (В. Кучер)
  • А сьогодні ці уявлення лопнули, як мильна банька, ще раз зіткнувшись з дійсністю (Р. Іваничук)
  • Винаходжуючи різні заходи та ремесла, він, правда, часто терпів аварії, і будова валилася… або лопалась мов мильні бульбашки (В. Бабляк)
  • Міф про те місто.. лопається, як мильна булька (З газети)

затяга́ти (затя́гувати) / затягти́ (затягну́ти) петлю́ (за́шморг) [на ши́ї].

Ставити кого-, що-небудь у безвихідне становище, вдаватися до утисків, обмежень і т.ін. Приклади
  • затя́гується петля́ (за́шморг і т.ін.). — Значить, затягується петля, говорив Аркадій Павлович, думаючи зараз про своїх заклятих ворогів (А. Шиян)
  • Знала вже глитайську вдачу жінка — чим привітніший Кочубей, тим міцніше затягає петлю на шиї (О. Донченко)
  • В Італії починається повстання проти австрійського ярма. Бунтують наші мужики. На Кавказі — війна з горцями. Усе це, разом узяте, налякало наш уряд, що він ще дужче затягнув зашморг на шиї нещасної Росії, і в майбутньому я не бачу просвітку (З. Тулуб)

на рахма́нський вели́кдень, ірон.

бра́ти / взя́ти на се́бе бага́то (забага́то).

Діяти, поводити себе не відповідно до власних можливостей, повноважень, прав тощо. Приклади
  • — Слюсар-наладчик, шостий розряд, багато на себе бере, носиться з модернізацією, як дурень з торбою, капає директору (А. Крижанівський)
  • Дмитро забагато бере на себе. Перші вдалі запровадження в механічному цеху запаморочили йому голову, і він гадає, що тепер йому море по коліна (П. Автомонов)

бро́ви полі́зли на ло́ба у кого.

Хто-небудь чимсь дуже вражений, виявляє незвичайне здивування, подив і т.ін. Приклади
  • Брови у неї повільно полізли на лоба. Вона, Марія, була справді-таки гарна..— Йолоп,— сказала вона (Є. Гуцало)

на комари́ний ніс.

ко́ваний на всі чоти́ри ноги́ (копи́та).

Дуже досвідчений, бувалий. Приклади
  • ко́ваний на оби́дві. Еге! Ся на обидві кована (Укр. присл.)
  • ко́ваний на всі но́ги. Давнього Густава, заведіяки [заводія] ..скандалів, вже не було на світі, а був холодний, на всі ноги кований політик і адміністратор (І. Франко)
  • Був [шеф] чоловік мудрий, бувалий.. кований остро на всі чотири копита (І. Франко)
  • — Мені поперед усього треба людей розумних, енергічних [енергійних], смілих, кованих на всі чотири ноги (І. Франко)

лови́ти / злови́ти (рідше упійма́ти і т.ін.) себе́ на ду́мці якій.

Усвідомлювати, розуміти щось. Приклади
  • І Степан,.. чи не вперше, сидячи з Юлькою, зловив себе на думці, що і йому вже пора обзавестися сім'єю і дітьми (М. Стельмах)
  • Дивні діла! То він [Бачура] поспішає в Білоцерківку, то ловить себе на думці, що весь час думає про Бабаї (М. Чабанівський)
  • Ловила себе на думці, що пишається сином. Але на те вона й мати (І. Цюпа)
Робити несподіваний висновок щодо чого-небудь. Приклади
  • Він упіймав себе на цій думці — світла! Щоб кожну рису, кожний злом і лінію його твору було освітлено (О. Донченко)
  • Не раз ловиш себе на думці, що вік Миколи Миколайовича виявився закоротким для повного вивершення справи (З газети)
  • Ой, щось занадто мені усе красиве! — зловила себе на думці Надія (Я. Баш)

сікти (посі́кти, поруба́ти) на капу́сту (на локши́ну, на сі́чку) кого.

потра́пити (попа́стися і т.ін.) на [го́стрі (голо́дні і т.ін.)] зу́би кому і без додатка.

бу́ти на побіге́ньках.

Виконувати нескладну роботу. Приклади
  • [Кирило:] Спершу крамницю мив [Храпко] та на побігеньках був, а далі грамоти вивчивсь, у прикажчики посунувсь (Панас Мирний)
у кого і без додатка. Перебувати у залежному становищі, виконуючи чиї-небудь незначні, дрібні доручення, роблячи послуги комусь. Приклади
  • служи́ти на побіге́ньках. Тут доведеться довгих шість років працювати фельдшером в околодку, служити на побігеньках у лікаря, виконувати всі його примхи (С. Скляренко)
  • Не годиться старій людині бути на побігеньках у молодих (З. Тулуб)

потягло́ (потягну́ло, похили́ло і т.ін.) на сон (до сну) кого, безос.

сади́ти (садови́ти) / посади́ти на хліб та (і) [на] во́ду кого.

на всі боки́ присту́пний, жарт.

на се́рці [на́че] ми́ші шкребу́ть (шкря́бають, скребу́ть і т.ін.) / зашкребли́ (заскребли́ і т.ін.) у кого і без додатка.

підко́вувати / підкува́ти на всі чоти́ри кого.

на весь дух.

як (мов, ні́би і т.ін.) на пуп, зі сл. крича́ти і под.

на сто́рону.

бра́ти / взя́ти [собі́] на ум (на ро́зум) що і без додатка.

Усвідомлювати, запам'ятовувати що-небудь. Приклади
  • [Конон:] Нам треба до того прислухатись та брати на розум. То люди вчені (М. Кропивницький)
  • Добру науку приймай, Хоч її і від простого чуєш; Злої ж на ум не бери, Хоч би й святий говорив (І. Франко)
  • Сказано на глум, а ти бери собі на ум (Укр. присл.)

на чай, зі сл. дава́ти, оде́ржувати і под.

би́ти / уда́рити на спо́лох.

Виявляти занепокоєння, тривожитися, переживати. Приклади
  • Розбухлих, багатословних романів, переобтяжених газетно-репортажними описами… з'являється не так і мало. А критика щось не дуже б'є на сполох (З журналу)
  • Зірок з неба Хома Микитович не хапає, але в колгоспі немає чогось такого, щоб бити на сполох, скликати збори (Я. Гримайло)
  • Там, де треба,— повчав він нас,— буде вжито відповідних заходів, а там, де спокійно, нема чого бити на сполох (І. Муратов)
Сповіщати про небезпеку, подавати сигнал тривоги. Приклади
  • — Ну, та й ми не дрімаємо,— зауважив Явтух Судар,— розіслали гінців по селах, б'ємо на сполох. Хотіли й до вас посилати… (О. Гончар)

і (ні, а́ні) на йо́ту.

Ніскільки, нітрохи, зовсім. Приклади
  • Вишукувані слова чи терміни, якими б принадливими вони не були, ані на йоту не змінюють експлуататорської суті пануючого класу (З журналу)
  • Стогнав він [двір] під напасницьким бичем,.. від різновірних мучився примар, на міліон часток він поділився і все ж він ні на йоту не змінився (Леся Українка)
  • В успіхові.. Дерміцель не сумнівався ні на йоту (П. Гуріненко)
  • А казав, що і на йоту не відступить від святого письма, хоч би його на рожні пекли, хоч би його тюрмували (І. Чендей)

пла́вати мі́лко (на мілко́му).

наклада́ти / накла́сти (наложи́ти) на се́бе ру́ки.

коли́ (як, раз, якщо́) [вже] на те пішло́ / іде́ться.

За таких, цих умов сталося, так повинно бути. Приклади
  • коли́ вже так пішло́ся. Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху, що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Марко Вовчок)
  • Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (О. Гончар)
  • — А як уже воювати, так воювати — хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк)
  • — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда (М. Стельмах)
  • А вже як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (О. Довженко)
  • — Не осуди, жінко, не осуди, любко! Пускаю твої вишивані соловейки на високі гори! Летіть, коли вже на те пішло!.. (О. Гончар)

на дві коцюби́.

бра́ти / взя́ти гріх на [свою́] ду́шу (на се́бе).

Чинити злочин, убивати кого-небудь. Приклади
  • Лежать вони десь отам порубані, в лантухах на дно річки пішли. І це все Ганна? Такого гріха не побоялася на душу взяти? (О. Гончар)
Діяти проти власної совісті, релігійних норм; робити щось несхвальне. Приклади
  • — Грішниця я, — буркотіла стара. — Але не можу, дівонько, ще й такий гріх узяти на себе. Не можу, саму молодою ошукано такечки (Я. Баш)
  • — Піди лишень до Галі та поговори з нею хорошенько по-своєму..— Казав пан — кожух дам, та й слово його тепле. І я тільки гріх на душу візьму (Т. Шевченко)
  • — Ти знаєш, може, та, що цю спідницю носила, лежить під землею,.. я доношую це рам'я… мучуся… беру гріх на себе… (Панас Мирний)
іноді жарт. Нести моральну відповідальність за кого-небудь, за чиїсь вчинки, дії. Приклади
  • Глянув Варава на близнят і враз рішуче вдарив рукою по своїй сквирській смушевій шапці.— Їдьте, хлопці, до мене! — Як це? — виривається в Левка.— Просто. Беру гріх на свою душу (М. Стельмах)

сі́сти на столі́ ́(на стіл), іст.

розмі́нюватися / розміня́тися на дрібни́ці (на дрібно́ту).

на хви́лі.

відпра́вити (спрова́дити) / відправля́ти (спрова́джувати) на той світ кого.

Позбавити життя кого-небудь; згубити, убити когось. Приклади
  • відпрова́дити на той світ. [Яким:] На голові в його [Демченка] шрам великий був, десь він здобувся… Хтось хотів на той світ його відпровадити, та не добре вдарив… (Б. Грінченко)
  • — Коня йому, бачте, шкода, а своїх односельців, як раз плюнути, на той світ спроваджує (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • — Іродова душа! — каже Шрам.— Трохи мені останнього сина не спровадив на той світ (П. Куліш)
  • Так подивитися на нього [полковника] — ангельської доброти чоловік, а скільки людей, собака, на той світ відправив (В. Собко)

на два вершки́ від чого.

трима́ти (держа́ти) язи́к (язика́) за зуба́ми.

Мовчати, не розголошувати чого-небудь, утримуватись від висловлювання. Приклади
  • трима́ти язи́к на за́щіпці. — Ну, вже візьмемо тебе до компанії. Тільки з умовою: по-перше, язик маєш міцно тримати на защіпці і, по-друге, мусиш покірно виконувати все, що тобі звелять у дорозі (І. Коцюба)
  • держа́ти язи́к на за́шморзі. Держи язик на зашморзі (Укр. присл.)
  • трима́ти язи́к на припо́ні. Звичайно ж найбільше цього щастя перепадало Духновичу, проте й після помкомвзводової надбавки він не міг тримати свій язик на припоні (О. Гончар)
  • — У тебе є свої бабські діла! Сюди не мішайся і держи язик на прив'язі (І. Чендей)
  • держа́ти язи́к на при́в'язі. — А що я набридаю тобі, не обижайся [не ображайся] Василю, з хорошою людиною любо й поговорити. Взагалі я держу язик на прив'язі (А. Хижняк)
  • трима́ти язики́ за зуба́ми. Боцман… підморгував і гнув і відповів Костеві бравим покахикуванням, яке мало показати, що на його судні всі вміють тримати язики за зубами (Ю. Яновський)
  • — Чого заманулося? паничів! — усміхнулась Зайчиха, не вміючи держати язик за зубами (Панас Мирний)
  • Він [пан] ще налив стаканчик, я викушала. Знову почав розмовлять, силкуючись випитати, але я цупко держала язик за зубами (М. Кропивницький)
  • У нас є дані, що твої приятелі, особливо той, Артур, теж не дуже тримають язика за зубами (Валерій Шевчук)
  • Так… Мамка наказала мені тримати язик за зубами (П. Гуріненко)
  • Чи певні ви.., що серед двох десятків людей… не знайдеться хоч би один, що не вміє тримати язик за зубами? А діло таке, що вимагає найсуворішої таємниці (А. Головко)

ярмо́ на ши́ю кому.

на куря́чій ні́жці (ла́пці), зі сл. ха́тка, хати́на і т.ін.

як (мов, ні́би і т.ін.) кіт на са́ло, зі сл. погляда́ти, позира́ти і т.ін.

Ласо, жадібно, заздрісно. Приклади
  • У політику бавиться [підсудний] та все на тоті [ті] панські ґрунти, як кіт на сало, позирає (Д. Бедзик)
  • Коли хто в простенькій одежі, то він на тих і не дивиться, а все поглядає, як кіт на сало, тільки на жупанних (Г. Квітка-Основ'яненко)

на всі (вся́кі, рі́зні і т.ін.) лади́.

лягти́ / ляга́ти на ду́шу чию, кому і без додатка.

Бути до вподоби; сподобатися комусь. Приклади
  • [Квітка до Шевченка:] Я його [Кобзар] притулив до серця, бо дуже шаную Вас і ваші думки кріпко лягають на душу (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Декому заходи Морозова теж не лягли на душу (Я. Баш)
Тяжко вразити, негативно вплинути на кого-небудь; приголомшити, пригнітити когось. Приклади
  • Єлька йде, не вириваючись, бо весь час почуває тягар провини, що важко на душу ліг (О. Гончар)
  • Мотря чула, що на її душу лягло щось важке, але ні одна сльоза не виступила на її очах (І. Нечуй-Левицький)

на дурни́чку (на дурняка́, зневажл. ).

на яко́го (бі́сового і т.ін.) си́на, лайл.

на лю́дях.

У присутності кого-небудь; при комусь. Приклади
  • в лю́дях. Шануй одежу в дворі, вона тебе — в людях (М. Номис)
  • Лишившись на людях тим самим славним і лагідним хлопцем, він наодинці щораз глибше поринав у самоспоглядання (В. Підмогильний)
  • Вони [Черниш і Ясногорська] теж поцілувалися — довго і міцно, видно — вперше, на людях, при всіх (О. Гончар)
  • Ну, що вони йому зроблять? На людях не займуть (А. Головко)
  • Не тільки на людях, а й поміж собою вони увесь вік були делікатні, уважні, привітні (М. Стельмах)
  • На людях Богуна всі бачили спокійним і щасливим (Я. Качура)
  • Не міг [Кузьмін] зараз бути на людях, пішов до моря (Ю. Збанацький)
  • Почуваю себе так собі.., але на людях забуваю свої слабості (М. Коцюбинський)

ма́йстер ( рідше маста́к) на всі ру́ки.

Людина, яка все вміє робити, вправна, тямуща у будь-якій справі. Приклади
  • ма́йстер на все. І-і хлопець же був!.. Куди б ти його не повернув,— на все майстер. Чи на співи, чи на іграшки, чи на вигадки (Г. Хоткевич)
  • І майстер на всі руки, та часу на все не вистачає (З журналу)
  • Батько її Сила Гаврилович — майстер на всі руки: і швець, і столяр, і скляр (О. Гончар)
  • — Панас Юхимович на всі руки майстер. Як кажуть: і швець, і жнець, і на дуду грець (Ю. Збанацький)
  • Лаврін був розумака і майстер на всі руки — і косити, і молотити, і навіть сам шив чоботи (О. Донченко)
перен. жарт. Машина, пристрій і т.ін., що може виконувати різні види роботи. Приклади
  • Цей велет [КрАЗ-260] — на всі руки майстер. Він годиться для перевезення вантажів і людей, монтажу обладнання і спеціальної техніки, буксирування різноманітних причіпних систем на будь-яких дорогах (З журналу)
ірон. Людина, яка за все береться, але робить невправно, неякісно і т.ін. Приклади
  • Мастак на всі руки. Одна лиш біда — Сіромі ніколи ніщо не вдається (С. Воскрекасенко)

[на] й по всьо́му.

Цим все і закінчиться. Приклади
  • То спасибі вам, я оце ще стулю два вінки — та й по вьому (Є. Гуцало)
  • Ну, бабуся гримне На неї добродушно — і по всьому (М. Рильський)
Більше нічого. Приклади
  • Майна того, що на плечах та біля печі, та й по всьому (П. Панч)
  • Переказати лиш до Гната, щоб завіз її скриню, та й по всьому (М. Коцюбинський)

на па́рі [вла́сних].

проси́тися (проха́тися) на папі́р.

взя́ти (схопи́ти і т.н.) на (в) обере́мок кого--що.

Підняти кого-, що-небудь, обхопивши руками. Приклади
  • Він [комсомолець] нахилився і взяв на оберемок безвольне, наче мертве, Харитинине тіло (Г. Епік)
  • Юрко.. схопив дівчину в оберемок, труснув нею, мов лялькою (М. Стельмах)
  • [Самрось:] А що ти мені вдієш? [Роман:] Візьму на оберемок та й укину у хургона [у фургон] (М. Кропивницький)

на слова́х.

по́взати (ла́зити) на колі́нах перед ким--чим, рідко у кого і без додатка, зневажл.

Принижуватися перед ким-небудь, просячи щось, благаючи про щось. Приклади
  • [Колісник:] Тепер ви тихі, як піймалися мені до рук. Тепер ви от на колінах у мене лазите, а тоді?.. (Панас Мирний)
  • Той, хто злетів раз до сонця, хто відчув силу своїх крил і радість польоту, той не буде повзати на колінах (І. Цюпа)
  • Все село бачило, як повзала вона перед доччиною тачанкою на колінах… щоб та не веліла палити святий хліб (О. Гончар)

на бокову́.

наляга́ти / налягти́ на но́ги.

на капу́сту (сі́чку), зі сл. би́ти і под.

з годи́ни на годи́ну.

У найближчий час. Приклади
  • Коли фронт відкотився недалеко і чути було бої, він виглядав своїх з години на годину (Г. Тютюнник)
  • Іван Федорович як неживий ходить. Він жде сина з години на годину (Панас Мирний)

сі́сти на мілину́ (на мілизну́ і т.ін.).

підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т.ін.) / підня́ти (піднести́, підійня́ти і т.ін.) на щит [сла́ви] кого, що.

сиді́ти на телефо́ні.

зуб на зуб не попада́є (не потрапля́є).

Хто-небудь дуже тремтить від великого холоду або з переляку. Приклади
  • Тепер на горішніх поверхах вікна доводиться відчиняти — так спекотно, а ось на нижніх — зуб на зуб не потрапляє (З газети)
  • Дячок хвилювався. Робилось зимно і трясло: зуб на зуб не попадав (М. Хвильовий)
  • — Вовки в лісі з'явилися. Не чув? Думаєш, мені тепер не страшно на хутір іти? Зуб на зуб не попадає! (М. Стельмах)

сім п'я́тниць (неді́ль) на ти́ждень у кого.

де́ртися на стіну́.

Бути в стані сильного збудження, відчаю і т.ін. Приклади
  • де́ртися по сті́нах. Уже дідовід [Гриць] одною ногою в ямі, а ще як заллє собі пельку, то мало що.. по стінах не дереться (Панас Мирний)
  • де́ртися на сті́ни. — Кожен як може шукає виходу з цього пекла [фашистської неволі]. Одні бачать вірний шлях, а деякі на стіни деруться (О. Гончар)
  • де́ртися на сті́нку. — Я хочу, щоб перемогу він [Каргат] здобув швидше. Ну, а коли Русевич від його прагнень щодня на стінку дертиметься… (Ю. Шовкопляс)
  • Так… відьма наробила, що бідна дівка аж на стіну дереться та пробі бажа пана сотника Уласовича Забрьоху (Г. Квітка-Основ'яненко)

на я́сні зо́рі, на ти́хі во́ди, фольк.

кла́сти / покла́сти (положи́ти, розкла́сти) на му́зику (на но́ти).

Писати музичний твір на який-небудь текст. Приклади
  • поло́жено на го́лос. Ліричні вірші Франка.. Деякі з них справді положено на голос Лисенком (М. Коцюбинський)
  • Та й купер'яни ніби вже живуть лише у пісні, що розклав на ноти Лисенко (М. Рильський)
  • Були ці пісні у пам'яті, поки пощастило стрінути пана Е. Мертке, що оце тепер положив їх на ноти (Марко Вовчок)
  • — Я, голубчику, вчений, бачиш, усякі пісні записую, на ноти, значить, кладу (М. Стельмах)
  • Дещо з своїх вражень вона пробувала навіть покласти на музику (М. Олійник)

на коле́сах.

підня́ти на коту́рни.

моло́ти язико́м, зневажл.

Багато, довго говорити. Приклади
  • помоло́ти язико́м. Обидві вони, і Люда й Аниська, люблять помолоти язиком… (Л. Первомайський)
  • намоло́ти язико́м. Намоловши язиком досхочу, він, нарешті, пішов нагору до канцелярії, де знайшов поручника Лукаша (Переклад С. Масляка)
  • [Одарка (підвела очі):] Та хоч ти собі що хочеш вигадуй, мели собі язиком, скільки влізе, а мені аж нічогісенько!.. (М. Кропивницький)
  • І ляскають, доки язик не стане колом. І не тільки жінки — у них, кажуть, звичка молоти язиком природжена,— а й чоловіки (М. Рудь)
Говорити швидко, безупинно і т.ін. Приклади
  • моло́ти язико́м, ні́би млин. Вальчиха розгортала стрічки, молола язиком, ніби млин, та вихвалювала свій крам (І.Нечуй-Левицький)
  • Шарлота… голосно молола язиком [по-французьки], розкидала руками, вигиналася (Л. Мартович)
Говорити, висловлюватися. Приклади
  • замоло́ти язико́м. — Я вже так дбаю, так дбаю про ваше добро, що й господи! — замолов язиком Юруш (І.Нечуй-Левицький)
  • — Та що тут розповідати,— змахує рукою дід.— Самі пусті слова. Даремно тільки молоти язиком (Ю. Збанацький)
  • Язиком уміє, мабуть, той телепень молоти (В. Большак)
  • А Лушня за те, що добре вміє язиком молоти, частує товариство, примовляючи: Щоб пани здорові були, щоб нам худібки придбали! (Панас Мирний)
Вести несерйозні розмови, займатися пустими балачками; базікати. Приклади
  • моло́ти, що на язи́к наверне́ться. Не перевелись ще люди, у котрих слово українське не на те тільки є, щоб молотити ні в дрова ні в тріски, що на якик навернеться (І. Франко)
  • моло́ти язико́м небили́ці. — Він уже другий день меле язиком небилиці у хаті (П. Козланюк)
  • В житті потрібно щось уміти, А не молоти язиком (С. Воскрекасенко). — Знаю, що ти не з добра мелеш язиком, не хочеш згадувати про дот (З газети)

займа́ється / зайняло́ся на світ (зорю́ і т.ін.).

Світає, розвидняється. Приклади
  • заво́диться на світ. Заводилось на світ, коли прокинувся Повчанський будити хлопців (З. Тулуб)
  • Як на світ зайнялося, вийшов Чмир на подвір'я й почав ладнати воза (О. Слісаренко)
  • Ранісінько-ранісінько піднялась. Усі сплять: іще й на зорю не займається,— імла. Востаннє глянула на діток, на брата (Марко Вовчок)
  • Тільки що стало на світ займатись, заскрипіли залізні ворота під баштою (О. Стороженко)

на [яко́ї] лихо́ї годи́ни, зневажл.

сіда́ти / сі́сти на свого́ ко́ника (конька́).

як соба́ці (Сірко́ві, Сірку́) на перела́зі.

носи́ти (нести́) на собі́ сліди́ чого.

трима́ти на [свої́х] плеча́х що.

не жиле́ць (не жите́ць) [на цьо́му сві́ті].

блука́ти (блуди́ти, іти́ і т.ін.) манівця́ми.

Робити щось не так, як треба, не знаючи твердо чого-небудь, наздогад. Приклади
  • блука́ти на задві́рках. — Поздоровляю, Степане. Не думав, що так скоро прозрієш. Гадав, що довго блукатимеш на задвірках та хитрого хліба шукатимеш (М. Ю. Тарновський)
  • Нам треба уважно ставитися до молодого літератора… щоб він не блудив манівцями і дарма не губив свого обдарування (А. Малишко)
  • — Я вирішив так: поставлю Загоруйка поруч з тобою, Світличний. Він буде рівнятися [співаючи] на твій голос. Чуєш, Загоруйко? Щоб не блукав десь манівцями… (О. Гончар)

розрива́ти (рва́ти) / розірва́ти на шматки́ кого і без додатка.

на відльо́ті.

поста́вити на мі́сце кого.

му́ляти на се́рці (на душі́) кому, у кого і без додатка.

ПРИЙТИ́ / ПРИХО́ДИТИ НА (у) світ (в життя́).

на біс, зі сл. виклика́ти, співа́ти і т.ін.

два чо́боти — па́ра (на одну́ но́гу).

Схожі між собою чим-небудь ( перев. негативним); варті один одного. Приклади
  • па́ра чобі́т на одну́ но́гу. — А в чому ж справа? — Справа дуже проста. Зібралися ми з Федором Андрійовичом — пара чобіт на одну ногу. В нього рідня, а в мене теж (Ю. Збанацький)
  • Згадався Конопельський. От звести б їх з Фредом, от би компанія була, два чоботи на одну ногу (Ю. Збанацький)
  • — Льонці Галя сказала, що вони з Юликом два чоботи — пара (Ю. Мушкетик)
  • — Чому у тебе розладилося з Насткою?.. Вона легковажна. Виходить, ви — два чоботи — пара (П. Автомонов)

та́нути як (мов, ні́би і т.ін.) сві́чка (віск [на со́нці]).

роздира́ти / розде́рти се́рце (ду́шу) [на шматки́ (по шматка́х)] перев. чиє (чию).

раз на віку́.

виво́дити / ви́вести на [широ́ку] доро́гу кого.

Допомагати кому-небудь знайти своє місце в житті, в суспільстві. Приклади
  • — Невже ти такий дивак, що вважаєш своїм обов'язком вивести когось на широку дорогу? (М. Ю. Тарновський)
  • [Катерина:] Щоб краще дійшло, що я про них думаю (Посміхнулась). Щоб не забували, хто їм пелюшки міняв, хто їх [керівників] на дорогу вивів (О. Корнійчук)

вхопи́ти (захопи́ти) ши́лом (рідше на ши́ло) па́токи (ме́ду).

Зазнати невдачі. Приклади
  • [Чирняк:] Чекайте, захопите ви ще.. шилом патоки. Будете згадувати майстра Чирняка, та пізно буде! (І. Франко)
  • — Та що, Велесичу,— озвався тихо князь Святослав,— вхопили шилом меду? (В. Шевчук)
  • Люди бачили, як лютував управитель, і проводжали його злісно усміхненими обличчями.— І в Медведівці вхопив на шило патоки! (М. Стельмах)
  • — Поїдемо, хлопці, далі, — сказав [Клименко] козакам.— Вхопили шилом патоки у Ніжині, спробуємо облизня піймати в Путивлі (В. Кулаковський)
  • — А братчики тоді: А що, ледащице! Ухопив шилом патоки? Бери лишень коряк та випий з нами (П. Куліш)

на вагу́ зо́лота.

лягти́ на со́вість чию, кого і без додатка.

Викликати почуття провини, сорому, ніяковості і т.ін. за що-небудь. Приклади
  • Цей квітчастий шовк не оповив голову, а глибоким докором ліг на совість. Галя ніяково заховала хустину (М. Стельмах)

на цьо́му кра́пка.

як (мов, немо́в і т.ін.) на доло́ні.

Щиро, відверто, нічого не приховуючи. Приклади
  • Він не стримався і, як на долоні, поклав усього себе передо мною..— йому ні з ким було поділитися своїми думками і своїм життям (Л. Первомайський)
  • [Олеся:] Я тобі всі, як на долоні, виложу свої думки (М. Кропивницький)
Зрозумілий, виразний, чіткий. Приклади
  • Манжос зараз був перед Павлом як на долоні; бачив його хижу натуру до найдрібнішої шпаринки в душі (Є. Гуцало)
  • — Ану, викладай, Артеме, що там уже вимудрував? — Яке там мудрування! Картина, як на долоні. А ми тільки дивимось та примічаємо (А. Головко)
  • Життя Маріїне, як на долоні, стояло перед нею [Христею], гірке та непривітне, зламане панськими вчинками (Панас Мирний)
перев. зі сл. ви́дно і под. Дуже добре, чітко, виразно. Приклади
  • Із куреня видно було долину, як на долоні (Панас Мирний)
  • Вони мене не бачать, а мені їх обох видно, як на долоні (І. Нечуй-Левицький)
Абсолютно ясно, чітко, зрозуміло. Приклади
  • Навіть Тимощак, котрий завжди кепкував з доморощених стратегів, раптом загорівся пристрастю пророкування. — Тут же все, як на долоні!.. Ось побачиш, знімемось ще цієї ночі (Григорій Тютюнник)
  • Ясно, як на долоні, що Юрко не винен. (Л. Мартович)
  • Пам'ятаю все, як на долоні (Народні оповідання)
  • Семен почне розказувати.., що робиться на світі… так усю правду й викладає, так усе й показує, як на долоні (М. Коцюбинський)
Виднітися в цілому, всьому. Приклади
  • Звідси, з високої кручі Дніпра, добре видно широку стрічку могутньої ріки… і промислова Дарниця немов на долоні (З газети)
Незаперечний. Приклади
  • На це переконання мав Славко видні докази, як на долоні (Л. Мартович)
Якому нічого таїти, приховувати; відвертий, щирий. Приклади
  • — А що мені приховувати? — привітно посміхнулася.. Калерія.— Я перед тобою, як на долоні (В. Собко)
перев. зі сл. бу́ти, лежа́ти і т.ін. На видному місці або так, щоб можна було бачити. Приклади
  • Місто [Париж], оповите легким бузковим світанком, лежить, мов на долоні (З газети)
  • Палаючий Будапешт був перед ним, як на долоні (О. Гончар)

на рі́вній нозі́ з ким, зі сл. трима́тися і под.

як (мов, ні́би і т.ін.) Ма́рко (Хома́ і т.ін.) на во́вні, зі сл. зароби́ти, підроби́ти і т.ін., жарт.

Абсолютно нічого. Приклади
  • Коли потяг разів зо два цигарку, сплюнув і сказав невідомо до кого: — Заробив, як Марко на вовні… (Д. Косарик)

потра́пити (попа́сти, наверну́тися і т.ін.) / потрапля́ти (попада́ти, наверта́тися і т.ін.) на о́чі.

як (мов, ні́би і т.ін.) [голо́дні] вовки́ на вівцю́, зі сл. ки́нутися.

Дуже жадібно. Приклади
  • Паничі й панни кинулись на маринад, як голодні вовки на вівцю, хоч їх Навроцька й не припрошувала (І. Нечуй-Левицький)
  • Кинулись парубки до того сала, як вовки на вівцю, та давай закушувати (І. Нечуй-Левицький)

ста́ти (вста́ти, звести́ся, підня́тися і т.ін.) / става́ти (зво́дитися, підніма́тися і т.ін.) на [свої (вла́сні, рі́вні)] но́ги.

перен. Досягти певного рівня розвитку; зміцнитися. Приклади
  • Я розтлумачив мету трохи незвичного візиту. Чому б не допомогти… владі, яка в перебудовний час активно стає на ноги (З журналу)
  • Ні, я таки не розумію, як можна животіти в теплій затишку на чужині. Тоді, коли Велика Україна стає на ноги і потребує рук, умів (Р. Іваничук)
  • Ми [українці] стали нацією, яку через її мученицький героїзм не можна знищити, і котра через свою непрактичність не може стати на ноги (Р. Іваничук)
Переборюючи бідність, нужду, стати заможним; збагатитися. Приклади
  • Спромігся трішки Трохим, піднявся на ноги (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Обжився він, почав підніматися на ноги (Панас Мирний)
  • Обжилися ми, значить, з Зіною, потроху на ноги встали. Приробили грошенят, та вже таких, що й до ощадної каси звернулися (В. Логвиненко)
  • Таки, що не кажи, а їхня сім'я поволеньки на ноги стає. Хоч і не завжди є хліб на столі, так на молоко не бідуємо, і хата ж своя (М. Стельмах)
  • Щоби запомогтися бідному чоловікові з того заробітку, придбати щось для господарства або на ноги стати, з наймита зробитися господарем, як то давно бувало,— про те нині нема що й думати (І. Франко)
  • Тепер і на корову спромігся, і коненята купив, і вівці мешкають на оборі. Гнат став на ноги, зробивсь хазяїном (М. Коцюбинський)
Підрости, зробитися дужим, самостійним. Приклади
  • Пригадую, що мені тоді сповнилось одинадцять, дванадцятий пішов. Таких років людина стає вже на свої ноги, починає жити власним розумом (І. Микитенко)
  • Як піднявся хлопець на ноги, то дід його узяв до себе в поміч коло отари (Панас Мирний)
  • Тут, у степах, ледве звівшись на ноги, я вперше торкнувся рукою чепіги плуга і… ручки від кісся (Є. Кравченко)
  • Державна поневолена нація стає на свої власні ноги, як тільки-но ослабне гніт. А недержавна кличе на допомогу чужинців (Р. Іваничук)
  • — Дай Боже. Ти не гівайся… Я не борець… Прибили нас, поламали… — Ми мусимо підвестись знову, стати на рівні ноги! (В. Шевчук)
  • Ще змалечку була [дочка] для нього і помічницею, і порадницею. Може, тому так рано стала на власні ноги (В. Речмедін)
Видужати, поправитися після хвороби. Приклади
  • — А що пан твій Петрусь? Як мається? — Тут ізо мною. Насилу, бідний, на ноги знявсь (П. Куліш)
  • Олена вирішила, як тільки Аркадій зведеться на ноги, виїхати з ним на відпочинок у Карпати (Ірина Вільде)
  • — І справді, чому б вам не залишитися в нас… — Може, й залишимось. Коли б тільки йому [чоловікові] на ноги стати. — Через два тижні поправиться (І. Цюпа)
  • — Забираю тебе, сину! Віддав комісар! Сама дома лікуватиму — в рідній хаті швидше на ноги станеш… (О. Гончар)

дава́ти / да́ти го́лову (рідше ру́ку) [на ві́друб (на ві́дсік і т.ін.)] кому і без додатка.

З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь; переконливо стверджувати щось. Приклади
  • дава́ти го́лову собі́ відруба́ти. Чіпаріу дав би голову собі відрубати, що цей дзвін лише з-під коліс авто (Ю. Смолич)
  • Я ніколи не бачив Севіль'ї, Та на відсік вам голову дам — Саме так молоді й посивілі Карнавалять на вулиці там (І. Муратов)
  • — Даю голову на відсік, це колгоспний Малишок [коник] (З газети)
  • — Так от що я тобі скажу: дурниця все це, непорозуміння якесь. Руку на одруб даю (А. Головко)
  • — Чи ви повірили, що справді злодії перед вами?! Та голову на одруб даю, що це чиста провокація! (А. Головко)
  • — За Сева я даю голову. Коли тільки можливе в світі існування пари друзів, то це я і Сев (Ю. Яновський)

швидки́й (ско́рий) на ру́ку.

ні на крапли́ну.

на всі лопа́тки, зі сл. бі́гти, мча́ти і т.ін., жарт.

молоко́ на губа́х ви́три, зневажл.

щеми́ть на душі́.

ті́льки дай на о́чі кому.

[аж (і)] о́чі на лоб (на ло́ба, рідше догори́ і т.ін.) лі́зуть / полі́зли у кого, кому, чиї.

перев. від чого. Щось таке, від чого комусь стає погано, неприємно, боляче і т.ін. Приклади
  • — Сів він [солдат] оце вчора на лаві, закурив тої махорки, що від неї аж очі на лоба лізуть, і ні з цього, ні з того каже: Бідно живете (В. Гжицький)
Хтось виявляє велике здивування, дуже вражений чимсь. Приклади
  • Меметові очі полізли наверх (М. Коцюбинський)
  • о́чі ма́ло не ви́лізли на лоб. Від здивування Іванові очі мало не вилізли на лоб. Зрозуміти, чому стала такою люб'язною баба Анастасія, він не міг (В. Собко)
  • У Чорного й очі полізли на лоба. Ушам своїм не йняв віри. Що це, випадковість..? (Д. Міщенко). — А ось йому! — весело викрикнув Йонька і вихопив з-під соломи маленький кавалерійський карабін. Очі у Гаврила полізли дороги (Григорій Тютюнник)
  • Мій попутник слухав, роззявивши рота, зеленкуваті недовірливі очі аж на лоб полізли (З газети)
  • Дід руку до вуха наставляє, так, ніби він недочува. А тоді хап рукою за бороду, хап за шапку — в Оксена аж очі на лоб полізли (Григорій Тютюнник)
Хтось дуже напружується, важко працює, стомлюється. Приклади
  • о́чі на ло́ба вила́зять. — Поки дійдеш [на поле], то очі на лоба вилазять, а робити ж як і коли? (В. Кучер)
  • — Бувало, роби хоч перервись, очі на лоба лізуть (А. Головко)
Хтось відчуває страх, переляк і т.ін.; стає страшно комусь. Приклади
  • Морозив [директор] публіку такою тонкою політикою, що всім аж очі лізли на лоб (М. Коцюбинський)
  • Андрієві очі лізуть на лоб, а за плечима мурахи… Хома божевільний… Що він говорить? (М. Коцюбинський)

дави́ти ка́менем [на се́рце (гру́ди і т.ін.)].

Викликати тяжкий душевний стан, невеселий, гнітючий настрій; гнітити. Приклади
  • Якесь важке, гнітюче почуття каменем давило груди (О. Донченко)
  • Безрадісні події на фронтах, туга по Україні, яку вже топтали німецькі фашисти, каменем давили на серце (П. Панч)
  • Гірко йому [Петрусеві] на душі, важким каменем давили слова Шестірного, та й нікому і розважити, нікому одвести думки від глибокої образи (Панас Мирний)

ні (і) на кри́хту із запереч. не.

Зовсім, ніскільки, анітрохи. Приклади
  • і на кри́хітку. Барометр уперто показував дощ.. Старий, непотрібний струмент [інструмент], він і на крихітку не хоче посунутись на сухеньке (М. Коцюбинський)
  • В його чесності та порядності вона ні на крихту не сумнівалася (Григорій Тютюнник)

як (мов, ні́би і т.ін.) на спо́лох.

става́ти (ступа́ти) / ста́ти (ступи́ти) на слизьки́й шлях (на слизьку́ доро́гу).

і на порі́г не пуска́ти / не пусти́ти кого.

Забороняти кому-небудь приходити кудись. Приклади
  • — Я б і на поріг її [Марину] не пустив (Панас Мирний)
  • — Колись нас сюди й на поріг не пустили б, а тепер тут, бачу, й закурити можна (О. Гончар)

здава́тися / зда́тися на сло́во чиє, яке.

Погоджуватися з чимсь, слухати чиєї-небудь поради, піддаватися на що-небудь. Приклади
  • [Маруся (падає перед гуменею):] Матушко! простіть мене! грішна я, грішна… Здалася на слово улесливе, здалася на речі лукаві… (Панас Мирний)
  • — Отсе зять, а то дочка… Розсудіть їх, як ваша ласка, по правді… Я вже здаюся на ваше слово, як розсудите, так і буде… (М. Коцюбинський)

ста́ти на ножі́ з ким.

рва́ти / порва́ти жи́ли (ру́ки, си́лу).

на два́ фронти́.

ка́менем лягти́ на се́рце (на се́рці) кому і без додатка.

Негативно вплинути на когось, тяжко приголомшити, пригнітити когось; закарбуватися. Приклади
  • За все своє життя ніколи він не оповідав того, що каменем лягло на серці (Ю. Збанацький)
  • Перша образа каменем лягла мені на серце (П. Панч)

легки́й на спо́мин (на спо́мині).

Який з'являється або дає звістку про себе тоді, коли його згадують. Приклади
  • Виття повторилось.— Ти диви,— пробурмотів дід Жарнокльов,— про вовка промовка, а вовк легкий на спомині… (Ю. Збанацький)
  • — Осюди б Дмитра Косарика.. Я ще не закінчив думки, як нас обігнала машина.. — Косарик! Слово честі, Косарик! — От уже дійсно легкий на спомин! (П. Панч)

[хоч] кіл (кіло́к, кола́ і т.ін.) на голові́ теши́ кому.

Уживається для характеристики нерозумної, впертої, настирливої людини. Приклади
  • Вона ж у нас камінна. Їй хоч кілка на голові теши (В. Кучер)
  • Далеко він може піти, бо у Ватрича вдача така:. .як затнеться, хоч кола на голові теши — не поступиться (З газети)
  • Як упреться [Безбородько], наче стовпець у плоті, нічим не поворушиш, хоч кіл на голові теши… (М. Стельмах)
  • [Старшина:] Отак же і наш мужик: кіл йому на голові тешіть, а він таки своєї гнутиме! (М. Кропивницький)

ні на гріш.

із запереч. Ніскільки, зовсім, абсолютно. Приклади
  • й на гріш. Він ще й на гріш чужого не взяв, а вже сам себе судить судом строгим (В. Дрозд)
  • Ваших панів-радикалів, окрім двох-трьох людей, я ні за що не вважаю.. Правди у них нема ні на гріш, я в них не вірю (Леся Українка)
чого. Відсутнє щось; немає чого-небудь. Приклади
  • [Круть (розводить руками):] Чи винен я, що в нього ні пучечка?.. Свідомості в старого ні на гріш (О. Підсуха)

на потру́шені гру́ші, зі сл. прийти, з'яви́тися і т.ін., жарт.

перево́дити (ста́вити і т.ін.) / перевести́ (поста́вити і т.ін.) на ре́йки які, чого.

лепетли́вий на язи́к.

Той, хто багато говорить; балакун. Приклади
  • — Зануда на язик лепетливий, а ми люди убогі: боїмося поговору (І. Нечуй-Левицький)
Той, хто почуте переказує іншим, може розголосити таємницю. Приклади
  • — А Палладій лепетливий на язик, скаже ще комусь, а хтось довідається (І. Нечуй-Левицький)

ле́гко (лю́бо і т.ін.) на душі́ (на се́рці) кому, у кого і без додатка.

Приємно, спокійно, радісно комусь. Приклади
  • Йонові неначе камінь з грудей спав. Легше якось зробилось на серці (М. Коцюбинський)
  • ле́гше на душі́ (на се́рці). Йому стало легше на душі (І. Нечуй-Левицький)
  • [Ганна Андріївна:] Ні, сину, мені легко на серці. Я спокійно відходжу в небуття, бо знаю кінець… Перемогу нашу бачу над ворогом (Ю. Мокрієв). Маковейчикові радісно і легко на серці, бо сонця так багато, шо небо аж побіліло від нього (О. Гончар)
  • Софії так легко, так весело на душі… (Леся Українка)
  • Чого воно любо так стає на душі, легко на серці, як побачиш з-під снігу зелену травицю? (Панас Мирний)

на папе́рі.

іти́ (бу́ти, ходи́ти і т.ін.) на поводку́ (на по́воді, на припо́ні, на при́в'язі і т.ін.) у кого, чого, рідше за ким, чиєму.

Діяти за чиєю-небудь вказівкою, сліпо підкоряючись чиїйсь волі; бути залежним у своїх вчинках від кого-, чого-небудь. Приклади
  • іти́ на поворо́зці. — Про Данилка не йде мова, — перебив секретар. — Можливо, він іде на поворозці в когось, іншого, який прикривається маскою нейтральності (Р. Іваничук)
  • Палко засуджуючи в присутності Маринки гризотівський спосіб життя, нечесне обивательське животіння своїх батьків, ти [Дмитро Гризота] продовжував іти в них на прив'язі (В. Речмедін)
  • Я знаю: не можна йти на припоні враження читача. Читач не завжди правий (Ю. Смолич)
  • — Я теж винен у цьому, товариші, коли хочете знати. Так, винен, бо ходив за Перегудою на поводку, потурав йому всі ці роки (В. Кучер)
  • — Ти мій авторитет підриваєш! На поводку в Гайворона ходиш! (М. Зарудний)

перетира́ти (перебира́ти, перемина́ти і т.ін.) / перете́рти (перебра́ти, перем'я́ти і т.ін.) на зуба́х кого.

трима́ти на прико́лі що.

на (рідше по) шнуро́чку.

на порі́.

поста́вити на но́ги.

кле́паний на язи́к.

Здатний дотепно і влучно говорити. Приклади
  • Дарма, що малий, а на язик клепаний (З газети)
  • Була у них дочка-одиначка, дівчина-підліток, та така клепана на язик (Українські народні казки)

ні на [оди́н] крок.

на сло́во, перев. зі сл. ві́рити.

як (рідше якби́ і т.ін.) на ме́не.

бра́ти / взя́ти на му́шку (на приці́л) кого, що.

Зосереджувати увагу на кому-, чому-небудь, спостерігати, стежити за кимсь, чимсь. Приклади
  • Його призвичаєні очі на ходу оглядали вітрини магазинів і брали на приціл найнеобхіднішу річ (І. Сочивець)
  • Хто такий? Яка потреба поспішати з відповіддю? Перше ніж відповісти — слід подумати, оговтатись. Бачу — ті, що взяли мене на приціл,— не сільські, незнайомі (Ю. Збанацький)
  • — Собак вони своїми іклами одним ударом січуть на бефстроганов, а охотник [мисливець], як побачить сікача, зараз бере на мушку або дуба або грушу і сидить там тихий, як горличка (Остап Вишня)
кого. Різко критикувати, викривати, висміювати кого-, що-небудь. Приклади
  • — Там візьмуть тебе на мушку За курчат, за поросят. Одмолотять, знімуть стружку. І — газуй собі назад! (С. Олійник)
  • Зашушукались жінки, загоготали молоді чоловіки, пройшов смішок по натовпу.— Ну й Марфа! — вигукнув хтось.— Самого директора на приціл узяла (Ю. Збанацький)
  • Всміхаючися тихо-мирно, Кашкет насунувши на лоб, На мушку ви [Остап Вишня] берете вірно Головотяпів і нероб (М. Рильський)

на краю́ прі́рви.

перепада́ти / перепа́сти на горі́хи кому і без додатка, перев. безос.

показа́ти / пока́зувати себе́ на ді́лі.

метки́й на ви́гадки (на ви́тівки).

Вигадливий, кмітливий і т.ін. Приклади
  • Кирило меткий на витівки (О. Копиленко)
  • Меткі на вигадки дівчата заводили пісень, що мутили душу Нестерові (К. Гордієнко)

важки́й на підйо́м.

до чого. Який неохоче береться за що-небудь. Приклади
  • Архип Логвинович хоч був важкий на підйом до роботи, але поговорити любив (Ю. Збанацький)
Який не любить виходити, виїздити куди-небудь. Приклади
  • Співробітники наперед говорили між собою: — Ну, Дмитро Сергійович, мабуть, не поїде, надто він важкий на підйом (Л. Серпілін)

на ко́реню.

на сон гряду́щий, книжн.

підво́дити (підбива́ти) / підвести́ (підби́ти) на гріх кого.

на ді́лі.

на холосто́му ходу́.

ма́йстер (маста́к) на вся́кі (всі) шту́ки.

Дотепна, вигадлива і т.ін. людина. Приклади
  • Який це чудесний і симпатичний хлопець! Веселий, жартівливий і на всі штуки майстер (О. Ковінька)
зневажл. Той, хто здатний на погані і т.ін. учинки. Приклади
  • Напівшепотом Джо відкрив таємницю:. .Цей тип хвостом повіявся з фашистами з Києва, коли вони тікали, і мастак на всякі штуки (А. Хижняк)

на пе́ршому пла́ні.

ма́ти [собі́] на умі́ що і без додатка.

Збиратися щось робити, замишляти що-небудь. Приклади
  • Мати зумисне втекла з гостинної.. Вона має щось на умі. Це неспроста. Що це за знак?.. (І.Нечуй-Левицький)
  • ма́ти своє́ на умі́. — Е-е, ні! Це тип хитрий і підступний. Скоріше він прикидається дурником. Він і раніше на весіллях, на хрестинах блазня з себе корчив, а нишком мав своє на умі (П. Автомонов)
Думати про щось, розмірковувати над чимсь, не виявляючи своїх думок, намірів. Приклади
  • ма́ти своє́ на умі́. — Ти не про нас думай, ти своє май на умі (Ю. Бедзик)
  • Мовчання — золото,— мав Григор на умі,— Тому й мовчать усі глухонімі… (В. Симоненко)
  • І як-таки за такого ланця [Чіпку] та вийшла така багачка, як Галя?. Старі діди та баби все те собі на умі мали (Панас Мирний)

на огля́дини (на обзо́рини, на розгля́дини), зі сл. пої́хати, відпра́витися і т.ін.

на [яку́сь (одну́ і т.ін.)] мить, перев. з дієсл.

бра́ти / взя́ти язика́ на гапли́к.

Замовкати, мовчати. Приклади
  • взя́ти язика́ на гапличо́к. — Ох,— зітхнула полегшено тьотя Настя,— візьми язика на гапличок і нікому ні слова (Л. Первомайський)

на ма́кове зе́рно́ (зе́рня́тко).

на суха́р, зі сл. сху́днути.

хоч малю́й кого і без додатка.

бра́ти / взя́ти (прийня́ти) на [свої́] пле́чі що.

Робити все самому, не обтяжуючи когось. Приклади
  • — Він усю виборчу справу на свої плечі взяв… (Панас Мирний)
  • Матуся у них в домі сильна, роботяща, з такою матусею не заживеш мозолів, усе бере на свої натруджені плечі (Ю. Бедзик)
Зобов'язуватися збиратися щось виконати, зробити. Приклади
  • Беру нову ношу на плечі. Хай важче буде, але ж на серці якось гарно… (О. Гончар)
  • — Хочу взяти добровільно на свої плечі додаткові обов'язки — вчасно закінчити ремонт тракторів (З газети)

на свій кшталт, перев. з дієсл.

на оди́н копи́л, ірон.

ста́вити / поста́вити на ка́рту що.

вихо́дити / ви́йти на одно́.

Залишатися без змін. Приклади
  • Всюди виходило на одно: ніде нема таких безтолкових дітей та жінки, як у нього (М. Стельмах)
  • Чи іде, чи ходить,— на одно виходить (Укр. присл.)

виво́дити / ви́вести на ві́рний шлях (на путь пра́ведну) кого.

Допомагати кому-небудь виробити правильну лінію поведінки, правильно поводити себе. Приклади
  • — Я по щирості кажу: спасибі. Спасибі тим, хто вивів мене на путь праведну (О. Гончар)
  • — Великий бідак батько. Коли б у світі була така сила, аби вивела його на вірний шлях..,— стиха мовила Лукія (С. Чорнобривець)

на ві́чність.

записа́ти на свій раху́нок.

Вважати своїм здобутком, досягненням. Приклади
  • — Ось так, товаришу комісаре, можеш записати на свій рахунок перший похід,— обернувсь до мене Олександр Васильович (В. Логвиненко)

вино́сити / ви́нести на лю́ди що.

Ознайомлювати кого-небудь з чимсь, давати можливість іншим оцінювати що-небудь. Приклади
  • Кожний художній твір звітує з тої хвилини, коли автор виносить його на люди (З журналу)
Робити що-небудь відомим іншим; розголошувати. Приклади
  • По тих словах Текля мало не згоріла з сорому, дорікала матері, що винесла на люди таємницю дівочого серця (К. Гордієнко)
  • Ніколи в походах не згадував Данило про Анну — не виносив на люди свою тугу за домівкою (А. Хижняк)

виграва́ти / ви́грати третячка́ на зуба́х кому.

Бити кого-небудь по зубах. Приклади
  • [Хома:] Я тобі такого третячка на зубах виграю, що аж за вухами залящить (М. Костомаров)

переганя́ти / перегна́ти на гре́чку.

ве́ртиться (кру́титься) на ду́мці (на умі́, на га́дці) у кого.

Хтось весь час думає про кого, що-небудь. Приклади
  • — От так ми [мені] до рання на гадці вертілося!.. (І. Франко)
  • А п'ятнадцять карбованців так і вертяться у мене на умі. Уже я розщитала [розрахувала] собі, чого й купити… (Панас Мирний)
  • В кожної доярки вертілося на думці: а навіщо ж ти Марка зігнав [з ферми]? (К. Гордієнко)
  • — Та сідайте ж бо! — припрохувала Хима, а в самої вертілось на думці: Головонько ж моя бідна! Чим же прийматиму свата? (М. Коцюбинський)

на розбір ша́пок, зі сл. прибути, з'явитися і т.ін.

перебива́тися з копі́йки на копі́йку.

облягти́ (бу́ти і т.ін.) на сме́ртній посте́лі, заст.

Тяжко захворіти без надії на одужання; помирати. Приклади
  • У панському дворі було неблагополучно! Маленький, 5 років, паничик Вітюньо обліг на смертній постелі (Дніпрова Чайка)

на пні.

кла́сти / покла́сти на папі́р.

Писати, записувати що-небудь. Приклади
  • Ти можеш душу вилити в рядках, Жагучу мрію на папір покласти (Л. Дмитерко)
  • — Правду мовиш, кум мій нічого сам на папір не клав; але були добрі люди, що, вислухавши було його казання або співання., записували (Українські поети-романтики..)
тільки док. покла́сти на папі́р. Нанести на папір зображення чого-небудь; намалювати щось. Приклади
  • Мені хочеться покласти сю картину на папір і знов придивитись до неї ближче (Леся Українка)

на весь рот.

скупи́й на слова́ (на мо́ву і т.ін.).

на одне́ лице́.

збира́ти вершки́ [на молоці́].

Брати собі все найкраще, першим користуватися чиїмись здобутками. Приклади
  • — Я своїм товаром не набиваюсь — він сам за себе говорить. Але глядіть, скажу вам, щоб потім не каялись: хтось сметану збере, а вам і сироватки не дістанеться (М. Стельмах)
  • — Я бачу, що ви любите вершки на молоці збирати,— кинув напівжартома Майстренко (І. Цюпа)
  • збира́ти / зібра́ти смета́ну. Збирають [бездарні автори] сметану з усіх спеціальних праць, дають по правді тілько [тільки] якусь бовтанку, препаровану для їх власного смаку (І. Франко)

легки́й на ру́ку.

Той, хто досягає успіху в якомусь починанні, в усякій справі, за яку береться; той, кому щастить. Приклади
  • — Невезучий я… Програвся.. Один ти оце, мабуть, щасливий об'явився на всю Каховку… Двічі підряд [виграв].. — Я на руку легкий,— упевнено пояснив Данько (О. Гончар)
  • Веселий на вдачу, легкий на руку, рівно став перед командиром, поблискуючи розумними сірими очима (М. Стельмах)
Той, хто охоче допомагає іншим. Приклади
  • — Ілько легкий на руку.— Правильно, Ілько поміг,— підхопив Петро.— Він взагалі парубок справний (А. Хорунжий)

на го́лову ви́щий від кого.

Робінзо́н на безлю́дному о́строві, книжн.

на кра́йній ви́падок.

сиді́ти на ши́ї (на пле́ча́х) у кого, чиїй (чиїх) і без додатка.

на па́ру.

верті́тися (крути́тися) пе́ред очи́ма (на оча́х).

Невідступно виникати в уяві кого-небудь. Приклади
  • Приходжу додому. Що за знак? З ума не сходить моя дівчина: так перед очима і вертиться (Панас Мирний)
у кого. Набридати кому-небудь своєю присутністю. Приклади
  • [Запорожець:] Дайте нам свободу! (До Кошового) Вірно я кажу? [Кошовий (на піч):] Діду, вірно ми говорим? [Демид:] Ідіть, не крутіться перед очима… (О. Довженко)

на ура́.

на оди́н арши́н.

хили́ти на своє́.

на ви́трішки, зі сл. іти і под., зневажл.

хоч на мі́сці погиба́й.

на шапкобра́ння, зі сл. прийти і под.

легки́й на сло́во, жарт.

Який любить поговорити; говіркий, дотепний і т.ін. Приклади
  • Легкий на слово, веселий, він любить, зібравши гурт цікавих, брехонути їм з свого вояцького ж минулого що-небудь приголомшливе, розгонисто-неймовірне (О. Гончар)

сіда́ти / сі́сти (влі́зти) не в (на) свої́ (чужі́) са́ни.

Братися не за свою справу; займати невідповідне місце на роботі, в суспільстві тощо. Приклади
  • Не в свої сани вліз (Укр. присл.)
  • [Василь (сумно):] Ех! сіла ти, Марусе, на чужі сани, ускочила, рибонько, в ятерину, б'ється, тріпаєшся там — немає тобі виходу! (Панас Мирний)

на оста́нню пря́сти.

у чо́рта на рога́х, грубо.

си́пати [зайця́м] со́лі на хвіст.

не пока́зувати на світ кого.

як макогі́н на но́чви, зі сл. схо́жий і под., ірон.

на раху́нку у кого.

на лад.

мо́рить на сон кого, безос.

ставити / поста́вити на одну́ до́шку кого, що, з ким--чим.

перемина́тися (переступа́ти) / переступи́ти з ноги́ на но́гу.

як баті́г на мотови́ло, зі сл. схо́жий, ірон.

відпра́вити чорта́м на сніда́нок кого, зневажл.

Убити, згубити кого-небудь. Приклади
  • — Смійтесь, смійтесь,— сказав Мина,— а мені не до сміху… Я ще декого з них відправлю чортам на сніданок (О. Гончар)

і на го́лову (на ву́ха) не налі́зе, зі сл. говори́ти, роби́ти і т.ін.

Що-небудь нерозумне, несерйозне, нісенітне або зовсім недоречне. Приклади
  • [Кость:] Стара якась не при умі: плела таке, що й на вуха не налізе (З. Мороз)
  • — Верзе таке, що й на голову не налізе,— сказала вона збентежено (П. Панч)
  • — Дурноверхий Вітя витіва таке, що й на голову не налізе: вимагає завтра піти записатись у загсі (С. Васильченко)

саджа́ти (сади́ти) / посади́ти (посадови́ти) на стіл кого, іст.

поверну́ти / рідко поверта́ти на путь пра́ведних.

на адре́су чию, кого.

виво́дити / ви́вести на слизьке́ кого.

Ставити когось у скрутне, неприємне для нього становище, виклика́ти в кого-небудь стан розгубленості. Приклади
  • Одначе в голосі дівчини прорізалося щось гостреньке, неприязне.. Іще вона стала настійно схиляти розмову до потрібного їй напряму, щоб вивести поважного вченого на слизьке (І. Волошин)
  • — А як ліпше робити,— безжально запитала Варвара, виводячи культпрацівника на слизьке,— чи випоювати теля з вимені, чи годувати його молоком з рук?! (І. Волошин)

накида́ти (наклада́ти і т.ін.) / наки́нути (накла́сти і т.ін.) ярмо́ (петлю́) [на [свою́] ши́ю (діал. на карк, на се́бе)] кому і без додатка.

лама́тися, як (мов, ні́би і т.ін.) греча́ний бу́блик (ді́вка на виданні́ ́ і т.ін.).

Неспішно реагувати на чиєсь прохання, чиюсь пропозицію і т.ін.; навмисне вагатися, упиратися, зволікати. Приклади
  • А він не хоче. Ламається, як дівка на виданні… (А. Крижанівський)
  • — Ти не чуєш, що тебе старші питають?.. — Чую, Левку, не оглухла,— з серцем напівобернулась до нього.. — То чого тоді ламаєшся, мов гречаний бублик? — ще більше похмурнів Левко.— Ціни собі не можеш скласти? (М. Стельмах)

зсади́ти з хмар на зе́млю кого.

Повернути до дійсності, реальності; отверезити кого-небудь. Приклади
  • Я вирішив зсадити її [Сану] з хмар на землю та зштовхнути лицем до лиця з справжньою дійсністю (Ю. Збанацький)

на передові́й лі́нії, перев. чого.

як (мов, немо́в і т.ін.) на кри́лах леті́ти.

Швидко, легко йти, бігти ( перев. у стані збудження). Приклади
  • ніби на кри́лах літа́ти. Дівчина як вогонь палахкотливий — усе в неї в руках горить, і сама вона ніби на крилах літає (П. Гуріненко)
  • Люда немов на крилах летіла по сходах (М. Зарудний)
  • на кри́лах летіти. Не йшла Оленка — на крилах летіла (П. Куліш)

як жа́ба на купи́ні.

на кри́хту.

ї́здити (ката́тися) на горбі́ чиєму.

Піддавати експлуатації когось, повністю підкоряти кого-небудь своїй волі, владі. Приклади
  • ве́рхи ї́здити на кому. Вони на нас скоро верхи їздитимуть!. .Не можна їм попускати!.. (Б. Грінченко)
  • Відчитав [Хома Варю] за Луценка, дав здачі й за Кузьму. Доки шуряк їздитиме на його горбі? Ні! Так не буде! (Я. Гримайло)
  • Ледачий він [кінничий] був, усе на моїм горбі їздив (І. Муратов)

лежа́ти на пле́ча́х чиїх, кого.

Бути відповідальним за що-небудь (про людину, колектив і т.ін.); непокоїти. Приклади
  • На його плечах лежало забезпечення безквартирних житлом (Ю. Збанацький)
  • Скільки важливих справ лежить зараз на його плечах (В. Дрозд)
Бути предметом чиїх-небудь турбот, піклувань і т.ін. Приклади
  • Він почав молоти щось про тягар відповідальності, який лежить на його плечах (Ю. Яновський)

як віл на рога́тину, зі сл. йти і под., зневажл.

трима́ти на му́шці (на приці́лі) кого, що.

на ву́хо, зі сл. говори́ти і под.

[ще] [ма́терине] молоко́ на губа́х не обсо́хло (рідше не ви́сохло) у кого, рідко кому і без додатка, зневажл. або жарт.

Хтось дуже молодий, неповнолітній, недосвідчений і т.ін. Приклади
  • — Ти що, лайдаку такий, ще з молоком на губах і вже граєшся з вогнем? (П. Козланюк)
  • [ще] з молоко́м на губа́х. Йосель не тільки студентика з молоком на губах міг поставити руба в питаннях філософії (Г. Хоткевич)
  • — Прийде, бувало, з курсів — ще молоко на губах, і роби з нього людину, спеціаліста (Б. Олійник)
  • Жених! Молоко на губах (Л. Дмитерко)
  • [ще] [ма́терине] молоко́ на губа́х. Хто його послухає? Як у нього материне молоко на губах (І. Микитенко)
  • під ву́сами не обсо́хло молоко́. А в самого під вусами не обсохло молоко (В. Бичко)
  • Молоко материне коло губів ще не обсохло, а вона [Наталя] вже й з паничами (Панас Мирний)
  • [Павук:] Матернє молоко коло губів не обсохло, блазнем блазень, а базіка (Панас Мирний)
  • [ще] [ма́терине (ма́тернє)] молоко́ не обсо́хло ко́ло губі́в. Мирон, аби згадали про невістку, каже: Ще молоко не обсохло коло губів (Панас Мирний)
  • — Теж мені хазяїн! Ще материне молоко на губах не висохло, а вже й собі свого носа сунеш (П. Рєзніков)
  • — Не хочемо Кукубенка. Рано йому ще! — Молоко ще на губах не висохло (О. Довженко)
  • — Молоко ще у вас на губах не обсохло, а збираєтесь учити мене! (О. Донченко)
  • Почала з того, що Залужний, мовляв, молодий.., що в нього ще молоко на губах не обсохло, а він вигадує якусь свою педагогіку та методику (Ю. Збанацький)
  • [Харлампій:] Ще у вас, панно, молоко на губах не обсохло, щоб на мене лаяти (М. Старицький)
  • В іншого материне молоко на губах не обсохло, а воно верзе: Пекла нема.. (О. Кониський)
  • Ще молоко на губах не обсохло, а він женитися задумав! (Укр. присл.)

на оди́н мані́р.

пуска́ти / пусти́ти на во́лю бо́жу кого.

[уве́сь] тяга́р ляга́є / ліг на пле́чі кого, чиї.

крути́ти (верті́ти) на всі бо́ки.

Довго роздумувати, міркувати над чим-небудь, змінюючи щось. Приклади
  • крути́ти, верті́ти на всі бо́ки. Увесь вечір складав розклад лекцій, крутив, вертів на всі боки — нічого не виходе [виходить] (С. Васильченко)

як свиня́ на коня́, зі сл. схо́жий, ірон.

на ходу́.

сон не йде на о́чі (в го́лову) кому і без додатка.

вступа́ти / вступи́ти на шлях (на доро́гу, на сте́жку) чого, який (яку).

Розпочинати яку-небудь діяльність або починати вести певний спосіб життя. Приклади
  • — Еге-ге! поталанило мені, — радіє старий. — На добру стежку вступив я (М. Коцюбинський)
  • Лисенко перший у нас вступає на дорогу наукового досліджування української народної музики (Муз. праці)
  • — Щось ти, Гнате, вступаєш на поганий шлях.. Свою жінку прогнав од себе, зійшовся з другою без шлюбу (М. Коцюбинський)

наступа́ти / наступи́ти на па́льці кому.

на ходу́ підме́тки рва́ти (зрива́ти).

сльо́зи закипі́ли (закрути́лися) / закипа́ють на (в) оча́х у кого, кому і без додатка.

На Щиті́.

наставля́ти (направля́ти, напу́чувати і т.ін.) / наста́вити (напра́вити, напути́ти і т.ін.) на [до́бру (пра́ведну)] путь (доро́гу, сте́жку) кого і без додатка.

на виду́.

ки́дати (кла́сти) / ки́нути (покла́сти) на зуб (на зу́би).

Їсти, з'їдати. Приклади
  • — От матінку маю,— скаржився Денис, мотузуючи торбу.— Де що в хазяйстві найласіше — зараз же кида собі на зуби (Григорій Тютюнник)

схова́ти у се́рці кого, що.

лови́ти / пійма́ти (впійма́ти і т.ін.) на сло́ві кого, якому.

Скориставшись чимсь ненароком сказаним ким-небудь (намірами, обіцянками і т.ін.), домагатися його здійснення. Приклади
  • І Мамайчук, впіймавши його на слові, заявив, що не голитиметься доти, доки перукарня не буде-таки відкрита (О. Гончар)
Виявляти суперечності в чиїх-небудь висловлюваннях. Приклади
  • — Е, Романе!.. — сказав Хома, маючи, певно, на думці впіймати його на якомусь слові (О. Довженко)
  • Денис і сюди, і туди, і відбріхуватись би то, так справник на усякому слові так його і пійма (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Мічурін:] Слухайте, не ловіть мене на слові.. Не забувайте, що, крім гніву, існує ще священна непримиренність (О. Довженко)
  • — Ти ж сам говорив сьогодні про ходячі шлунки… — Не лови мене на слові (О. Гончар)

ви́сі́ти на язиці (на язику́, на кі́нчику язика́).

у кого, чиїм. Хто-небудь дуже хоче сказати або спитати щось. Приклади
  • Вони посміялися вдвох, і запитання а коли ж весілля?, яке висіло на кінчику язика в Крутояра, так і не вимовилось (В. Собко)
  • Те, що він уважав за свою виключну таємницю, відоме було цій старій, висіло на її балакучім язиці! (І. Франко)
Бути добре відомим, знайомим і разом з тим таким, що в цей момент забулося і ніяк не пригадується. Приклади
  • Ті слова висіли на кінчику язика, і разом з тим я їх не знаходив (Ю. Збанацький)
  • Слова мимоволі, самі просто на язику висіли (П. Козланюк)

з пі́ною в ро́ті (бі́ля ро́та, на губа́х), зневажл.

Гаряче, з великим запалом. Приклади
  • Коли я мав сумнівну приємність бачити тебе востаннє, ти з піною на губах стверджував, немов саме з моєї вини всі в інституті почали тупцювати на місці (Ю. Шовкопляс)
  • Галчан поривався першим увійти в хату, але молодиці не пускали його.. Це доводило Йона до лютості, ображало, як автора ідеї, і він з піною в роті, лаючись та розштовхуючи всіх, перся до дверей (М. Коцюбинський)

сиді́ти на порохові́й бо́чці (на порохово́му по́гребі).

скрути́ти на гужа́ кого.

переклада́ти / перекла́сти на чужі́ (на чиї́сь і т.ін.) пле́чі (ру́ки).

бра́ти / взяти на язика́ кого.

Розпускати плітки про кого-небудь, судити, гудити когось. Приклади
  • взя́ти в свої́ язики́. Люблю дівчину самую Хорошую, молодую, Іно [тільки] превражі розлучники Взяли нас в свої язики (Укр. пісні)
  • взя́ти на язички́. Як відомо, в Сосниці таємниць не існувало, тож і взяли на язички молодиці Марту і Ладька (М. Зарудний)
  • — Я люблю його, Платоне,— прошептала дівчина..— Про це ніхто не мусить знати, бо як візьмуть на язики… (М. Зарудний)
  • — Якби її [Іваниху] другі жінки взяли на язик за газету [що читає], то вона би з сорому… під землю провалилася (Л. Мартович)
  • О, добре, що зайшли, Михею, може, чарочку? — Хай, мовляв, краще вип'є та йде з богом, ніж на язика колись візьме… (М. Зарудний)

на порі́ ста́ти.

тве́рдо (мі́цно) стоя́ти на нога́х (на землі́).

Упевнено діяти, мислити і т.ін. Приклади
  • Міцно стояв на землі Степан Куреня. І раптом — земля з-під ніг! Караул, рятуйте, кровне однімають, рубають під корінь (В. Дрозд)
  • Скільки це днів минуло, як вона зустрілась з незнайомим? Ніби давно це було, а, здається, вже так твердо стоїть вона на ногах, уже не огортають її сумніви (А. Хижняк)
Мати владну і невимушену поставу (про фігуру). Приклади
  • А Ганька й собі виплакувала від матері мережані білі спідниці, блузки, намисто. Вона була міцна, твердо стояла на ногах, як батько (М. Томчаній)

як (мов, ні́би і т.ін.) роса́ на со́нці.

як го́лому на ву́лицю, зі сл. хо́четься, ірон.

поро́жньо в се́рці (на душі́ ́і т.ін.), перев. чиєму (чиїй).

положи́ти гріх на ду́шу.

[і] на порі́г не ступи́ти до кого.

Не зайти кудись, не завітати до кого-небудь, не навідати когось ( перев. через образу, неприємності від кого-небудь і т.ін.). Приклади
  • Почервонів [дід], розсердився: — Я до тебе по-доброму, а ти так до мене? Як ти така, покладу гнів на тебе до самої смерті і на поріг до тебе не ступлю. Не ходи й ти до мене! (С. Васильченко)

переко́вувати / перекува́ти мечі́ на ора́ла, книжн.

на маку́ху, зі сл. заби́ти, поби́ти і т.ін.

на всі чоти́ри.

на ві́ру, перев. зі сл. жи́ти і под.

як (мов і т.ін.) на арка́ні, зі сл. трима́ти і под.

Міцно, не випускаючи зі сфери свого впливу. Приклади
  • Мовби магнітом притягує [Настя] подружок і тримає біля себе як на аркані (М. Ю. Тарновський)

іти́ / піти́ на не́бо.

Умирати. Приклади
  • [Семпроній:] Про віру я перечитись не буду, але ж гадаю, що не всі готові на небо йти… (Леся Українка)

перевчи́тися на оди́н бік.

на всю (свою́) обихі́дку, зі сл. бреха́ти, верзти і т.ін., фам.

як на тарі́лочці (тарі́лці).

сам на сам.

грі́ти зу́би на со́нці, жарт.

Проводити час у несерйозних розмовах ( перев. надворі). Приклади
  • Гріють зуби на сонці (сказано про жіноту, що весною, в свято, посідали під тином і скрекочуть собі) (Укр. присл.)

на умі́ у кого, що і без додатка.

ма́ти на ува́зі.

що. Говорити, намагаючись уточнити що-небудь. Приклади
  • — Я маю на увазі створення запланованих спадкових змін (О. Довженко)
Зважати на що-небудь, враховувати щось. Приклади
  • ма́ється на ува́зі. Педагогічне чуття — родич музичного слуху. В його основі завжди мається на увазі талант, покликання (З газети)
  • — Майте на увазі, товариші, що на плацдармі нам не минути зустрічі з танком (О. Гончар)
  • Тут хочеться сказати кілька слів про редагування класиків.. Передусім треба мати на увазі тип видання (М. Рильський)
  • [Парвус:] Май на увазі: відступникам немає воріття (Леся Українка)
Натякати на щось. Приклади
  • — Ти й сама у нас, як Дон-Кіхот! Що він мав на увазі? Що довга вона та худа..? (О. Гончар)
з інфін. Виявляти намір, збиратися зробити, здійснити що-небудь. Приклади
  • — Можливо, інженер Синявін має на увазі скористатися деякими заощадженнями на дільницях (Іван Ле)
кого, що. Думати, знати про кого-, що-небудь, не називаючи, не згадуючи у висловленні. Приклади
  • — Що ж там було? — запитав я, маючи на увазі міліцію.— Все з'ясували? (Є. Гуцало)
  • Закохана,— каже він про неї. Певне, має на увазі її прогулянки із Степашком (О. Гончар)
  • — Чи мав на увазі Котляревський яке-небудь село, писавши Наталку Полтавку,— трудно сказати (Панас Мирний)

на ніч.

про (на) чо́рний день; про (на) чо́рну годи́ну.

як (мов, ні́би і т.ін.) на [ту] біду́.

Зовсім недоречно, на нещастя. Приклади
  • Чи не вони [злодії] оце? — думаю собі. А тут іще, як на ту біду, ружжя [рушниці] в другій хаті (Г. Хоткевич)
  • Все ж і на Марусину долю випало чимало праці. А тут іще, мов на біду, навчила Анниця писанки писати,— і Маруся ціла потонула в цій забаві (Г. Хоткевич)

аж шку́ра боли́ть, зі сл. ї́сти.

Дуже, нестерпно. Приклади
  • [Петро:] Їсти хочеться, аж шкура болить (Панас Мирний)
Дуже хочеться. Приклади
  • [Оришка:] Змерз!.. Аж посинів. [Антон:] Та й змерз, і їсти, аж шкура болить! (М. Старицький)
  • Нехай, мабуть, ті, в кого діти плачуть, ідуть додому, а всі інші лишаються нехай. Підвелося кілька. Діти й не плачуть, може, та їсти либонь аж шкура болить. Це ж коли той обід був (А. Головко)
2.від чого. Дуже страждати. Приклади
  • аж шку́ра на голові́ боли́ть. — А тут аж шкура на голові болить від тих думок (М. Коцюбинський)
  • — Вже од голоду аж шкура болить,— подумав Кайдаш: зайшов у шинок (І. Нечуй-Левицький)

як (мов, ні́би і т.ін.) теля́ на но́ві воро́та, зі сл. диви́тися і под.

пови́снути на гілля́ці (на вербі́ і т.ін.).

як (мов і т.ін.) соба́ка на по́свист, зі сл. йти і под.

на ла́ві.

ки́дати (пуска́ти, розкида́ти і т.ін.) / ки́нути (пусти́ти, розки́нути і т.ін.) на ві́тер, зі сл. гро́ші і под.

Даремно, марно, необдумано витрачати. Приклади
  • випуска́ти слова́ на ві́тер. Відомо всім, що Пронька не звик випускати слова на вітер (О. Донченко)
  • — Дорош за нашу артіль дбає, не хоче розкидати на вітер трудодні (К. Гордієнко)
  • [Герміона:] Немає за що ганити тебе, хіба за те, що ти свій заробіток пускаєш так на вітер (Леся Українка)
  • — Берегти треба кожну копійку, а ми тисячі карбованців на вітер кидаємо (З газети)

як (у чо́му і т.ін.) ма́ти [на світ] народи́ла (породи́ла і т.ін.).

на пота́лу.

як на ви́ставку.

покла́сти на [оби́дві] лопа́тки кого.

би́тися / поби́тися об закла́д з ким і без додатка.

Домовлятися про умови виграшу в суперечці. Приклади
  • поби́тися на взакла́д. Раз побився Максим на взаклад, що вип'є кварту [горілки] й не буде п'яний. Заклад на п'ять карбованців. Товарищі розняли руки (Панас Мирний)
  • би́тися у закла́д. — Дайте [мамо] мені трохи грошенят, я й забув вам учора сказать. Ми з Сидором у заклад бились, дак я програв (Ганна Барвінок)
  • Сперечались-сперечались, а далі побилися об заклад. Постій же, кажу, як приїде Галя, то ти сама будеш поратись біля печі, а як ні — то я тобі стьожку куплю… (Панас Мирний)
  • — Я пам'ятаю тебе з тих часів, як ти бігав за м'ячиком по вулиці і бився зі мною об заклад, що ластівка може перелетіти море, не відпочиваючи (Ірина Вільде)
Запевняти кого-небудь в чомусь; клястися. Приклади
  • Я б'юся об заклад, що найцінніші картини ви оціните як найгірші (Р. Іваничук)

на зорі́.

про вся́кий (про всяк) ви́падок.

на боба́х, перев. зі сл. лиша́ти, зостава́тися і под.

бра́ти / взя́ти на букси́р кого, що.

Допомагати кому-небудь у роботі, навчанні. Приклади
  • Відстаєте з буряками. Може, вас на буксир узять? (В. Кучер)
  • Чи він хотів, щоб отак мерли люди? Чи думав про це, вигрібаючи хліб по селу? Вигрібаючи до зернини, аби тільки викопати отой стрічний план, взяти на буксир сусіднє село, щоб ганебно провалювало хлібоздачу (А. Дімаров)

не на життя́, а на смерть.

на бра́та.

ста́ти / стоя́ти (става́ти) на доро́зі (попере́к доро́ги) кому.

карбува́тися на душі́ (на се́рці).

Назавжди чи надовго залишатися в пам'яті, в свідомості. Приклади
  • А діти все прощалися й не могли розлучитися… І Прісине серце солодко щемить, перший біль розставання карбується на душі (Ю. Яновський)

на зу́би (на зу́ба), зі сл. ма́ти, дава́ти і т.ін.

на мазі́, перев. зі сл. ді́ло, спра́ва і т.ін.

трима́тися (держа́тися) на соломи́нці (на павути́нці).

Перебувати в загрозливому, безнадійному становищі; бути близьким до загибелі. Приклади
  • — Май, Онуфрію, совість! — гримнула на нього Петрівна.— Бачиш, що у чоловіка тільки сама душа залишилася і то на одній павутинці тримається (М. Стельмах)
  • Чого вони хочуть від нього? Його душі чи його землі? Скоріше землі… Ще будуть вони гризти її, мов камінь, а запивати своєю ж кров'ю… Хоча гріх зараз думати про кров, коли власне життя тримається на соломинці (М. Стельмах)

на оди́н лад.

За тим самим зразком, без відмінностей; однаково. Приклади
  • в оди́н лад. — Та ви вже хоч дражніть в один лад, звернувся до них [дівчат] возій (С. Добровольський)
  • Наші літературні редактори… іноді надмірно захоплюються причісуванням мови на один лад (М. Рильський)
Дуже схожі між собою; подібні, однакові. Приклади
  • Уздовж вулиці вишикувались хати, усі на один лад були (З газети)

втра́пити на свою́ сте́жку.

Зуміти визначити, знайти своє місце в житті. Приклади
  • — Ні, не буде й хлібороба з тебе. І хлопець ніби не дурний, тільки, мабуть, на свою стежку не втрапить. Ну, спробуємо ще стельмахувати! (С. Васильченко)

благословля́є на світ, безос.

Розвиднюється. Приклади
  • Уночі не спала, зітхала, хрестилась і все шептала молитви. Ще й на світ не благословляло, як відімкнула скриню й почала лаштувати коханого сина в далеку дорогу (М. Лазорський)
  • Щебетання ластівок над вікном її невеличкої кімнати будило її [Марію], ще тільки благословляло на світ; а коли з-за обрію витикалося сонце, воно заставало її вже в полі (Д. Бедзик)
  • Ось і сьогодні схопився [Твердохліб], ледве на світ благословило. Дні весняні гарячі, сівба тільки-но почалася, тут не до сну (І. Цюпа)

сте́рти на маку́ху кого.

на коро́ткій (на дру́жній) нозі́ з ким, зі сл. бу́ти і под..

на ча́сі.

гаря́чий на ру́ку.

Сповнений завзяття, енергії; запальний. Приклади
  • А що вже Ясень гарячий на руку — іншого й не знайдеш такого. На все піде, правдолюб, справжнісінький тобі Дон-Кіхот (Ю. Бедзик)

як (мов, ні́би і т.ін.) на поже́жі (на пожа́рі), зі сл. бі́гати і под.

піддава́тися / підда́тися на ву́дку (на ву́дочку) кого, чию і без додатка.

як (мов, ні́би і т.ін.) на ши́лі, зі сл. крути́тися і под.

в одну́ ду́дку гра́ти з ким.

Однаково з кимось діяти; бути заодно. Приклади
  • на одну́ ду́дку гра́ти. Він або нічого не бачить, або ж на одну дудку з тими байстрюками грає (М. Ю. Тарновський)
  • — А коли хочеш знати, Кіндрате, то він з Герасимом в одну дудку грає (А. Іщук)
  • Дивно виходить: удаєте з себе таких лівих, а насправді — в одну дудку з українськими самостійниками граєте (А. Головко)
  • — Той старий за столом в одну дудку грає з брехунцем і нашими панами (Г. Коцюба)
без додатка. Бути однаковими. Приклади
  • Однаково з нас драли, бо в одну дудку грали (Укр. присл.)

стоя́ти на передови́х пози́ціях.

на копі́йку, із дієсл.

ста́вити (кла́сти) на карб кому.

Зауважувати комусь, звинувачувати кого-небудь у чомусь. Приклади
  • кла́стися на карб, пас. Все, що трапилося в місті, клалося нам на карб (Ю. Яновський)
  • Можна б і не ставити авторові на карб ті чи інші стилістичні невправності, коли знаходиш у його першій збірці свіжі думки, яскраві образи (З журналу)
  • Найперше самій собі ставила на карб, що хлопець напівсиротою росте, без батьківської ласки та догляду (О. Гончар)
  • — А я не примирюсь! Не можу! — скрикнула Марія Миколаївна, згадавши синів, яких загибель вона призвичаїлась ставити на карб більшовизмові (В. Підмогильний)

на [одну́ (єди́ну, яку́сь)] хвили́ну (хвили́ночку, хви́лю, хви́льку).

на зло́бу дня, перев. зі сл. писа́ти, відгу́куватися і т.ін.

на по́вних (на всіх) паруса́х, зі сл. мча́ти і под.

пока́зувати / показа́ти на две́рі кому.

кида́ти / ки́нути на ча́шку терезі́в.

Робити все можливе, докладати всіх зусиль, щоб добитися успіху, вигришного становищаі т.ін. Приклади
  • Антанта всю величезну силу і свого фінансвого тиску, і військової могутності, і доставки продовольства, — все кинула на чашку терезів, щоб змусити Фінляндію виступити (З журналу)

на ши́ї у кого, чиїй.

підніма́ти (підійма́ти, зво́дити і т.ін.) / підня́ти (підійня́ти, звести́ і т.ін.) на но́ги кого, що.

Будити, розбуджувати від сну. Приклади
  • Мало не опівночі підняв на ноги [бригадир] Ліду і Марину, посадив у сани і повіз показати, якого перегною роздобув (Я. Гримайло)
  • Розпучливий брязкіт чавунних затулок, дух житньої соломи.. підняли на ноги сім'ю. Навіть найменший хлопчик виринув десь з-під материної ковдри (М. Коцюбинський)
Сприяти одужанню, виліковувати кого-небудь. Приклади
  • Ледве дійшла я додому. Лягла і довго хворіла. Ну, потім тиха наша обстановка, тихе життя підняли мене на ноги (Г. Хоткевич)
що. Робити що-небудь міцним; укріплювати. Приклади
  • Гарно послужив людям Степан Кучер, теж шахтар. І землю розділив по справедливості, і владу підняв на ноги, щоб твердо стояла (Д. Прилюк)
Мобілізовувати, організовувати, примушувати кого-небудь активно діяти. Приклади
  • попідніма́ти на но́ги (усіх або багатьох). І пішла та звістка по всьому селу від хати до хати, попіднімала людей на ноги (З журналу)
  • Після тарараму в Пущі-Водиці гестапівці підняли на ноги геть усю поліцайську шушваль (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • На правах помічника комбайнера [Орися] підняла на ноги всю бригаду (Д. Бедзик)
  • Варчук ще подивився на хід мироносиць.. Треба ж якось підіймати чудом на ноги грішне село (М. Стельмах)
  • Уривчасті дзвінки внутрішньої сигналізації вмить піднімають усіх [підводників] на ноги (В. Логвиненко)

підбива́ти / підби́ти на свою́ ру́ку (руч) кого, що.

як на ви́ставці.

на літа́.

як (мов, ні́би і т.ін.) на жари́нах (на жари́ні, на жару́).

Неспокійний, схвильований, нетерплячий. Приклади
  • Смутний та нетерплячий, та неспокійний ту рідку хвилину, як посидить [Чайченко] дома. Куди він усе поспішається? Чого він як на жарині? (Марко Вовчок)
  • — Брешуть, брешуть, що не буває так на світі: раз подивився — вже й закохався. Сиджу як на жаринах біля нього, відсунулась би, так плаття жалко, а доторкнусь його плеча — голова йде обертом (І. Муратов)
перев. зі сл. сиді́ти і под. Неспокійно, тривожно, нетерпляче. Приклади
  • Сидить, як на жару (М. Номис)
  • Він і сідає похапцем, не дуже-то пережовуючи, і за столом сидить мов на жаринах — крутиться, вертиться (І. Рябокляч)

як (мов, ні́би і т.ін.) кво́чка на я́йцях, зі сл. сиді́ти і под.

Невідступно, старанно, дбайливо. Приклади
  • — Ну, годі скиглити, стара, — сказав Бульба. — Козак не на те, щоб возитися з бабами, Ти б сховала їх [синів] собі під спідницю та й сиділа на них як квочка на яйцях! (О. Довженко)

на всіх перехре́стях, зі сл. крича́ти і под.

стоя́ти на то́чці зо́ру якій.

спійма́ти на ву́дочку.

спа́сти на о́чі кому.

сиді́ти в за́пічку (на печі́).

ста́вити / поста́вити на кін що.

хоч з (із) ха́ти тіка́й.

ма́ти на ду́мці (рідше на га́дці і т.ін.).

кого, що. Думати про кого-, що-небудь. Приклади
  • Він ще тоді добре втямив..що небезпечно говорити те, що думає чоловік, що має на мислі… (І.Нечуй-Левицький)
  • Скажи мені, серце моє, що маєш на гадці (П. Чубинський)
  • З ранку до вечора залюбки розповідав би їй про все, що мав на думці (І. Муратов)
Задумувати, замишляти що-небудь. Приклади
  • ма́ється на думці. Малося на думці, що всі озброєні захисники фортеці [Бастілії] повинні перейти у розпорядження повсталого міста (З журналу)
  • Може, щось інше має на думці? Може,.. вирішила звести з нею отут свої останні рахунки? (О. Гончар)
  • — А може,.. знов має на думці недобрий замір, — тихо обізвалась Тодозя (І. Нечуй-Левицький)
з інфін. Виявляти намір, бажання, збиратися що-небудь робити. Приклади
  • — Значить, стріляти в полоненого ви не збиралися? — спитав [Андрій] уже примирливішим тоном.— На думці не мав! (Ю. Бедзик)
  • Король [тривожився].., чи не має він [Єремія] часом на думці одбити його рід од польської корони і його самого скинути з престолу (І. Нечуй-Левицький)
  • Соломія потихеньку сказала матері, що Роман має на думці її сватати (І.Нечуй-Левицький)
кого, що. Належно сприймати кого-, що-небудь; бути впевненим у чомусь; вважати. Приклади
  • Бурлаки стояли ні живі ні мертві.., і кожний мав на думці, що їх хитро дурять (І.Нечуй-Левицький)
  • Те слово: господар… як тілько [тільки] я його вчув коли-небудь, то завсіди [завжди] мав на думці особу чесну та величну (Л. Мартович)
кого. Сподіватися на одруження з кимсь; кохати когось. Приклади
  • — Сватає тебе князь Єремія. Чи підеш ти за його [нього] заміж, чи, може, маєш на думці кого іншого? (І.Нечуй-Левицький)

на виданні́ (на відда́нні́).

[аж] рва́ти (де́рти, ску́бти і т.ін.) на собі́ (на голові́) воло́сся (чу́ба і т.ін.).

Впадати у великий відчай, розпач; дуже переживати, побиватися. Приклади
  • ма́ло не рва́ти на собі́ воло́сся. Сеспель мало не рвав на собі волосся, адже він експлуатував товариша, безсовісно користувався безмежною добротою друга (Ю. Збанацький)
  • Стоїть Кейс ані руш. Уже й іржею почав братися. А пан чуба рве на собі: великі гроші відвалив за ту машину (В. Речмедін)
  • А принц аж волосся на собі скубе, чому випустив дівчину й не спитав, де живе (Три золоті сл.)
  • Якого ти бісового батька качаєшся та рвеш на голові волосся? (Панас Мирний)
  • Він аж дер на собі волосся (А. Кримський)
  • А він виковзне, мов в'юн, й під носом властей позволяє собі такі авантюри, що панове мандатори [власники мандатів] волосся на собі рвуть (Г. Хоткевич)

ста́ти на ге́рці з ким--чим.

на свої́й (на вла́сній) шку́рі (шкі́рі), зі сл. випро́бувати, відчу́ти і т.ін.

як (мов, ні́би і т.ін.) на льоду́.

наси́пати со́лі на хвіст кому, згруб.

як (мов, немо́в і т.ін.) на дрі́жджах, зі сл. рости́ і под.

Дуже швидко. Приклади
  • — Глянь, мов на дріжджах росте повстанське військо (О. Гончар)
  • Засіє й засадить Паміра своєю рукою город, все сходить та росте, як на дріжджах (І. Нечуй-Левицький)
Дуже швидко поширюватися. Приклади
  • Добра слава про молодих, немов на дріжджах.. піднімась все вище та вище й незабаром доходила до кого слід (Л. Яновська)
Дуже відчутно, радіти. Приклади
  • Хлопи дуже похнюпились, а шляхтичі, мов на дріжджах росли (І. Франко)

на по́вному (на по́внім) газу́ (ѓа́зі), зі сл. ї́хати і под.

одина́дцятим но́мером (на одина́дцятому но́мері) жарт.

на слизькі́й доро́зі.

трима́ти (держа́ти) на [пе́вній] ві́дстані (ві́ддалі) кого.

Не допускати з ким-небудь близьких стосунків або взагалі не спілкуватися. Приклади
  • потри́мати на ві́дстані (протягом певного часу). Я потримав його на відстані ще чотири дні, щоб він, як то кажуть, дозрів, потім підкликав його й запитав: — Ти можеш мене провести? (А. Дімаров)
  • До Новицької потяглося багато залицяльників, та вона суворо тримала всіх на певній віддалі (Г. Григор'єв)
  • Поклала [Клава] собі раз і на все життя залишатися самотньою, тримати всіх на віддалі товариських відносин, не ближче (В. Собко)
  • Чому тримає мене [Лариса] мене на відстані і не бажає зійтися ближче? (Валерій Шевчук)

на ло́бі (на чолі́) напи́сано у кого.

не йде на (в) ду́шу кому і без додатка.

Хто-небудь не має бажання до чогось; комусь не хочеться чого-небудь, не подобається щось. Приклади
  • Пріська не обідала. Де вже та страва ітиме на душу, коли, може, з завтрашнього дня нічого буде кусати? (Панас Мирний)
  • йде на ду́шу. Тихій та смирній дівчині йшла на душу пісня (І. Нечуй-Левицький)
  • — Чогось не їсться мені, брате…— А ти все-таки їж…— Не йде на душу… (М. Рудь)
  • Сів сотник Костомара обідати, да й страва йому в душу не йде (П. Куліш)
  • [Кобзар:] Та воно коли на душу не йде, то ти й не силуй. [Герасим:] А що тобі жалко [горілки]? (Панас Мирний)

на че́рзі.

перетво́рювати (оберта́ти) / перетвори́ти (оберну́ти) у (на) по́піл.

залиша́ти (лиша́ти) / залиши́ти (лиши́ти) на слизько́му.

Залишати кого-небудь без підтримки у скрутному становищі. Приклади
  • Залазили [залицяльники] в нові борги, плекаючи надію виборсатися після вінчання. Потім знічев'я поверталась [Клавда] до них спиною, залишаючи на слизькому (Ірина Вільде)

розки́дати / розки́нути ка́ртами (ка́рти, на ка́ртах).

Займатися ворожінням, передбачати майбутнє. Приклади
  • Сяде [пані] та все картами розкидає: се вже у неї перша була забавка (Марко Вовчок)
  • ки́нути на ка́рти. — ..Адже ти кинув на карти, що я зостануся жива й здорова, і мій Павло гітлерівця поб'є й повернеться додому з перемогою.., А тепер щось харамаркаєш [бурмочеш]… (Ю. Яновський)

кла́сти на ум.

Запам'ятовувати, усвідомлювати що-небудь з певною метою. Приклади
  • Хто величається і других зневажає, Нехай про Дуба казочку читає, На ум собі кладе: Наука в ліс не заведе (Л. Глібов)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] на живі́т, зі сл. галасува́ти, репетува́ти і т.ін.

Дуже голосно, сильно. Приклади
  • Житці виходили подивитися, хто там так на живіт репетує (Панас Мирний)
  • Осатаніла вража баба І крикнула як на живіт (І. Котляревський)
  • [Деревіцький:] Ти чого ж, Петре, так галаснув, мов на живіт? Спокійніше не вмієш розмовлять? (М. Кропивницький)

[як] соба́ка (пес) на сі́ні.

шість на де́в'ять (на шість), розм. , ірон.

так і про́ситься в рот (на губу́).

на о́ко.

ма́ти [собі́] на прикме́ті (на примі́ті).

кого. Спостерігати, стежити за ким-небудь, постійно пам'ятати про когось. Приклади
  • Од того часу пан мав на прикметі Миколу й звав його бунтарем (І.Нечуй-Левицький)
кого. Виявляти інтерес, придивлятися до когось, виділяючи його серед інших. Приклади
  • — З нього був би неабиякий наводчик. Я мав його на прикметі (О. Гончар)
  • — Не хочу я сватать Варки,— сказав Микола,— бо маю собі дівчину на приміті (І.Нечуй-Левицький)
  • — Нехай Улас та Іван до тебе не чіпляються, бо для тебе маємо на прикметі когось кращого од тих двох лобурів (І.Нечуй-Левицький)
що. Не розголошуючи, думати про що-небудь, намічати щось. Приклади
  • — Сидір собі мав на приміті ще один план (А. Хорунжий)
Запідозрювати когось у чому-небудь. Приклади
  • Кожний легінь, котрий кємкував [розумів], що його мають на приміті,— уже був насторожі (Г. Хоткевич)
  • Килина так говорила, ніби когось і на приміті мала. Бо що там не плещи, а стіну ж таки повалив хтось (Є. Гуцало)

на [своє́] безголо́в'я (рідше безголі́в'я) чиє, рідко кому і без додатка.

ста́вити / поста́вити себе́ на мі́сце чиє, кого.

бра́ти / взя́ти на се́бе.

що. Зобов'язуватися, погоджуватися, вирішувати і т.ін. здійснити, зробити що-небудь самому, самостійно. Приклади
  • бра́ти на свою́ ду́шу. Бери це на свою душу (Нар… присл.)
  • — Дивлюся на вас і думаю: така ви молода і згодились піти на чужих дітей: взяти на себе клопоти з найтруднішими… (О. Гончар)
  • Походити коло війта, щоби дав на ту просьбу громадську печатку та й свій підпис, то вже брав Микола на себе (Л. Мартович)
Робити що-небудь, переважно замість когось, вирішувати чиїсь проблеми. Приклади
  • — З твоїми копійками? — перехопив ініціативу Саунський — каву беру на себе! (А. Крижанівський)
  • — Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру,— розщедрився Плачинда. (М. Стельмах)
кого. Опікати кого-небудь, займатися кимсь, чимсь. Приклади
  • — А ніяких особливих обіцянок від нас ніхто не вимагає. Просто побудемо, поговоримо, окреслимо для себе коло можливостей… Взагалі, дозвольте мені словаків узяти на себе (І. Головченко і О. Мусієнко)

записа́ти собі́ на ло́бі.

Дуже добре, надовго запам'ятати щось. Приклади
  • — Скажи: Я їй цього не забуду! Хай вона це запише собі на лобі!.. (Панас Мирний)

як ли́сту на де́реві кого, чого.

трима́ти (держа́ти) під замко́м (на замку́).

що. Не давати кому-небудь можливості користуватися чимсь. Приклади
  • [Передерій:] А де вона та грамота? Її безсоромно загарбав воєвода. І сім років тримає під замком Всі наші привілеї, надання І вільності всі київських міщан (І. Кочерга)
кого. Замикати, ховати від когось, надійно охороняючи. Приклади
  • — А де ж Порфир? Це ви його під замком тримаєте? Негайно його сюди! Віддайте мені його на поруки (О. Гончар)
що. Робити недоступним для когось, надійно охороняти. Приклади
  • Грали Стахановець — Зеніт. Скрипченко діяв точно: ворота тримав на замку (З журналу)

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т.ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т.ін.) [ще на оди́н] ви́щий (нови́й і т.ін.) сту́пінь (щабе́ль) що.

про́сто не́ба [на землі́].

спа́сти на ду́шу кому.

на горбі́.

зі сл. своє́му, свої́м. Важкою працею, важкими власними зусиллями. Приклади
  • свої́м (вла́сним┌18878) горбо́м. Буде він платить [борг] чи своїм горбом одробляти (Грицько Григоренко)
  • — Оце, як бачиш, Гришо. Не робота, а шарпанина нервів.. Сам один на своєму горбі всю газету тягну (А. Головко)
зі сл. чужо́му. Важкому працею, важкими зусиллями інших. Приклади
  • — Хай їм хтось інший плече підставляє,— сказав Жорка,— а то звикли на чужому горбі до раю (І. Муратов)

спада́ти (прихо́дити, сплива́ти і т.ін.) / спа́сти (прийти́, спливти́ і т.ін.) на ду́мку (на па́м'ять, в го́лову) кому і без додатка.

наво́дити (наверта́ти, нашто́вхувати) / навести́ (наверну́ти, наштовхну́ти) на ду́мку кого і без додатка.

повиса́ти / пови́снути на ши́ї (на ши́ю) у кого, кому.

виво́дити / ви́вести на орбі́ту кого.

Створювати комусь необхідні умови для досягнення успіхів у чому-небудь. Приклади
  • Небагато хто знає, якою ціною це дається — вивести спортсмена на найвищу орбіту (З газети)

держа́ти (трима́ти) на голо́дному столі́ кого, рідко.

Погано харчувати або не годувати кого-небудь. Приклади
  • — Ясь виїв аж дві тарілки борщу, а мама сміються та кажуть: мабуть, тебе жінка держить на голодному столі (І. Нечуй-Левицький)

лі́зти на ду́мку кому і без додатка, грубо.

Згадуватися, бути предметом роздумів. Приклади
  • Проклята! — думаю я,— і чого ти лізеш на думку з своїм хижим поглядом?.. (Панас Мирний)

зароби́ти на горі́хи.

Провинившись у чомусь, бути покараним. Приклади
  • От заробили в мене на горіхи.
  • — Рубін, здається, заробив на горіхи, спокутує (І. Сенченко)

нечи́стий на ру́ку.

ма́ятися по сві́ту (на сві́ті).

Жити неспокійно, нещасливо, зазнаючи всіляких труднощів, у злиднях і т.ін. Приклади
  • І батько мій… там же в Нових Кодаках жив і маявся на світі сто і п'ятнадцять літ (О. Стороженко)
  • Тиміш не довго маявся по світу: нудьга його з'їла (Марко Вовчок)

на сві́же о́ко, зі сл. помі́тити, поба́чити і т.ін.

і на очі не пуска́ти / не пусти́ти кого.

Не хотіти бачити когось, категорично відмовляючись спілкуватися з ким-небудь. Приклади
  • Пішли — коваль, Цигуля, Невкипілий і ще душ кілька. Але князь і на очі до себе не пустив (А. Головко)

набира́тися на си́лі.

стоя́ти / ста́ти на своє́му (на свої́м).

як (мов, нена́че і т.ін.) на кілку́, зі сл. теліпа́тися і под.

Дуже вільно (висіти на кому-небудь — про одяг). Приклади
  • Але ж талія моя не кругла — сукня пообвисала й теліпається, неначе на кілку, — подумала Балабушиха, й вона вийшла з зали (І. Нечуй-Левицький)
  • — А на кого ж вони там міряти [костюм] будуть, коли шитимуть? — На кого-небудь! — Що значить — на кого-небудь? Ну пошиють, а ти одягнеш, і висітиме він, як на кілку! (С. Олійник)

не йде на ду́мку кому.

Хто-небудь не думає, не хоче думати, згадувати про кого-, що-небудь. Приклади
  • йде на ду́мку. Він милувався зеленим зіллям та квітками, і разом з тим йому на думку йшла молитва, бо він був дуже богомільний, як і його мати (І. Нечуй-Левицький)
  • Дівчатка поснули, чекаючи вечері: старі сумували, і їжа не йшла їм на думку (М. Коцюбинський)
  • Рано звечора погасили світло син з матір'ю. Рано звечора вони полягали спати, натомлені денними пригодами. Отже сон не йшов обом їм на думку (Панас Мирний)

[і] на зуб ні́чого покла́сти кому, у кого.

Хто-небудь зовсім не має продуктів харчування. Приклади
  • Заробітчани довго мовчали. Лук'ян, худий, сірий, злий, сказав: — Ви собі дома, може, хоч який сухар маєте, а нам і на зуб нічого покласти (П. Панч)

ступи́ти на хитку́ кла́дку.

но́ги на пле́чі.

на чім би не ста́ло.

благословля́тися / благослови́тися (поблагослови́тися, заблагослови́тися) на світ (на день), безос.

Світати, розвиднюватися. Приклади
  • Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах)
  • бере́ться на світ. [Макар:] На світ береться. [Вишневий (подивився на схід):] Так. Світає (П. Куліш). *Образно. Ну далебі ж, немає чим життя згадати! Як ніч темна. Уже оце з весни стало на світ благословлятися (А. Головко)
  • благословля́ється день. Сивоголовий Лавро радів з того, що його, односельчани поважають схід сонця і знають, як благословляється день (Д. Прилюк)
  • благословля́тися на світа́нок. Ніч — довгу, холодну, дрімотливу — пробув Василь на станції… А як стало благословлятися на світанок — вирушив у дорогу (П. Інгульський)
  • Куди не йду — вночі, уранці чи удень, Я бачу крізь зубчасті гори, ріки: В моїм краю благословляється на день (М. Стельмах)
  • Благословляється на світ і пахнуть лугові покоси. А на калині білий цвіт Ранкові оббивають роси (С. Воскрекасенко)
  • Устаєш, ледве на світ благословляється, а вертаєш пізно смерком (І. Самчук)
  • На дворі благословилося на світ (І. Багряний)
  • Схопився я, озираюсь по хаті. А на дворі вже почало на світ благословлятися (І. Нечуй-Левицький)

схопи́тися на кулаки́.

ле́гше на поворо́тах.

Уживається як застереження, погроза, попередження або порада поводити себе по-іншому, краще, не говорити зайвого і т.ін. Приклади
  • — Ти гляди мені! Бо я теж гарячий… Ти легше на поворотах! (А. Головко)
  • поле́гше на поворо́тах. — Може, ти й стрельнув тоді навмисне коло моєї хати. — Ну-ну! Полегше на поворотах,— чмихнув Кукса (В. Кучер)
  • — Може б, ви легше на поворотах, товаришу Кульчицький,— скипів Мірошниченко.— Ця дрібнобуржуазна стихія вас хлібом годує і кров'ю своє зерно захищає (М. Стельмах)

спуска́тися (пуска́тися, йти і т.ін.) / спусти́тися (пусти́тися, піти́ і т.ін.) на дно.

Перестати чинити опір чому-небудь, змиритися з чимсь. Приклади
  • Не трать, куме, сили, спускайся на дно (Укр. присл.)
Морально спустошуватися, опускатися. Приклади
  • спу́щений на дно. Вийшовши з тюрми зимою, я почув себе мов спущеним на дно (І. Франко)
  • Шкода їй було колишнього чоловіка. Покалічений, безпорадний, він пропаде без належного догляду. Зіп'ється з горя і піде на дно (М. Тарновський)
Зазнавати поразки, невдачі в чому-небудь, втративши будь-яку надію на поліпшення. Приклади
  • [Курінний:] Записку віддай в руки самому Петрові Карповичу… Одним словом, хай рятує, бо можу піти на дно (М. Зарудний)
  • А ви й не пишете мені,.. чи має мене рятувати [Спілка], чи ні. Хай би вже знав, чи маю пускатися на дно, чи ще можу ногами дригати (М. Коцюбинський)

прихо́дити / прийти́ на па́м'ять (на ду́мку), кому і без додатка.

підко́вуватися / підкува́тися на всі чоти́ри.

на чім (на чо́му) [ті́льки] світ стої́ть.

і на холо́дне дму́хати (ду́ти) перев. зі словоспол.

таки́й що. Бути занадто обережним. Приклади
  • — Мій чоловік… такий вже був обережний, що й на холодне дмухав (Гашек, перекл. Масляка)

на ди́во.

Всупереч сподіванням. Приклади
  • Переглядаючи підручник з арифметики, він знайшов задачу, що на ній спіткнувся на іспитах. На диво, дещо поплутавшись в ходах, він тепер розв'язав її (Г. Коцюба)
  • Іван стрів її [Палагну] звісткою, що здохла ягничка. Але, на диво, їй анітрошки не жалко було ягнички (М. Коцюбинський)
Гарний, чудовий, незвичайний. Приклади
  • аж на ди́во. Шкіра в нього біла, аж на диво, Але — чорна варварська душа (Л. Дмитерко)
  • І виросла я на диво: Кароока, чорнобрива, Білолиця (Т. Шевченко)
  • Улиця — справді на диво. По обидва боки цілим муром витяглись у струнку височезні палаци (Панас Мирний)
з дієсл. Дуже гарно, добре; незвичайно. Приклади
  • Одна із них [криниць] мурована на диво, Що не кажи, з усіх боків красива (В. Іванович)
  • Сад розцвіта наш на диво — Все в цвіту та в меду! (І. Вирган)
  • — Куплю собі нову квітчасту хустку на голову та вив'яжу собі голову на диво! Отак-о,— сказала Соломія (І. Нечуй-Левицький)

ні на гран чого і без додатка.

Нічого, нітрохи, ніскільки. Приклади
  • Мистецтво полягає в тому, щоб дати все необхідне, але ні на гран більше, інакше у нас або не лишиться ніякої поживи для фантазії, або ця фантазія виявиться пригніченою (З журналу)
перев. чого. Нема зовсім. Приклади
  • ані́ гра́на. Ні пихи, ні хвастощів ані грана (О. Іваненко)
зі сл. нема та при дієслові із запереченням. Зовсім, нітрохи, ніскіскільки. Приклади
  • Як бачимо, в ціх розумованнях нема й грана нового (З журналу)

на поро́жньому (пусто́му, го́лому) мі́сці, перев. з дієсл.

будува́тися на піску́.

Грунтуватися, базуватися на непевній, ненадійній основі (про плани, розрахунки і т.ін.). Приклади
  • Таким чином, версія деяких буржуазних літераторів про одинокість Корчагіна будувалася на піску (З газети)

ки́датися на всі бо́ки.

Діяти непослідовно, роблячи одночасно кілька справ і не завершуючи жодної. Приклади
  • Він [Романчук] щиро бажає добра своєму краю, але не знає за що ухопитись і на яку ступить, через те кидається на всі боки (Леся Українка)

вста́ти на лі́ву (не на ту) но́гу.

Бути роздратованим, у поганому настрої. Приклади
  • вста́ти лі́вою ного́ю. Макар Іванович Ліжко встав, мабуть, із ліжка лівою ногою, бо так йому сьогодні не по собі щось, усе його дратує, усе турбує (М. Коцюбинський)
  • — Проломилась хмара наді мною золотою чашею грози! Може, вранці десь на Чорногорі сонце встало з лівої ноги (Л. Костенко)
  • вста́ти з лі́вої ноги́. Сьогодні прокинувся [Федір Іполитович] пізно, по-недільному. Виспався на славу, встав начебто не з лівої ноги (Ю. Шовкопляс)
  • [Личак:] Е, Матвію, ти сьогодні, мабуть, не на ту ногу встав. Сидиш, насупився, розумієш, як віл перед обухом (Я. Мамонтов)
  • На обрії веселе сонце, в небі жодної хмаринки, але навколо якось непривітно, похмуро. То, мабуть, від того, що поліцаї сьогодні встали на ліву ногу (Ю. Збанацький)

на ду́мці у кого.

пригрі́ти гадю́ку (га́дину і т.ін.) на гру́дях (у па́зусі і т.ін.), грубо.

ви́скочити на сухе́.

Уникнути заслуженого покарання, осуду. Приклади
  • ви́дряпатися на сухе́. [Орися:] То й ви хочете мене втопити, щоби по моїй бідній голові самому на сухе видряпатися! (І. Франко)
  • — Микола Остапець хоч і каявся на словах, проте в душі був безмірно радий, що розправився з поліцією. Повйокаю трохи в обозі, а потім знову вискочу на сухе, — потішав себе і перебільшено зітхав, визнаючи свою помилку (М. Стельмах)
  • Він пошив у дурні своїх недругів, а сам конем красномовства вискочив на сухе (М. Стельмах)

на сме́ртному (сме́ртнім) ло́жі (одрі́), уроч.

бра́ти / взя́ти на озбро́єння що.

Використовувати що-небудь, користуватися чимсь у роботі, боротьбі, діяльності і т.ін. Приклади
  • Завтрішнє суспільство.. братиме на озброєння все краще, створене людством протягом століть (М. Рильський)

з ка́менем на душі́ (в гру́дях).

У гнітючому, поганому настрої. Приклади
  • з каменю́кою в гру́дях. За вікном сірів похмурий ранок. Але Гриша не міг усидіти в хаті з важкою каменюкою в грудях (В. Большак)
  • З каменем на душі працює [Пріся] на курятнику, день у день вичищає гній (О. Гончар)

як (мов, ніби і т.ін.) порося́ на о́рчику, зі сл. запиша́тися, велича́тися і т.ін., жарт.

на ри́б'ячому ху́трі, ірон.

на чотирьо́х, зі сл. іт́и і под.

іди́ [собі́] на всі чоти́ри ві́три (на чоти́ри бо́ки і т.ін.), лайл.

Уживається для вираження злості, обурення, незадоволення, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. Приклади
  • Старшина пильно глянув на них [Гната та Олександру]. — А йдіть ви собі на всі чотири вітри, бо, їй же Богу, битиму! — крикнув він (М. Коцюбинський)
  • [Карпо:] Що Домаха! Домаха — пустяк! [Мар'я:] Еге! Добрий пустяк — стілько [стільки] літ у його [нього] жила! Мало чого не буває! Звичайне, в кавалерійськім стані… [Карпо:] Так що з того, що жила! А оженився — на чорта ж вона йому? Іди, голубонько, на всі чотири вітри! (Олена Пчілка)

перепа́стися на смик (на суха́р і т.ін.).

на крапли́нку.

[мі́цно (тве́рдо)] трима́тися (держа́тися) на нога́х.

Бути самостійним, упевненим, незалежним у своїх діях, вчинках. Приклади
  • Хто йде вперед, той обов'язково натикається на перешкоди, і треба на ногах триматися міцно (А. Хорунжий)
Не втрачати здатності нормально рухатися, ходити, працювати і т.ін. Приклади
  • Входять Круста, його вводить раб.. Круста трохи напідпитку, але держиться ще досить твердо на ногах (Леся Українка)
  • Хожу я доволі добре, тримаюсь на ногах. Ноги, здається, одтухли (М. Коцюбинський)

перелеті́ти на кри́лах.

сиді́ти на своє́му мі́сці.

на пару слів.

сиді́ти на тро́ні (на престо́лі).

як (мов, ні́би і т.ін.) на доло́ні напи́сано кому.

Відразу зрозуміло, помітно. Приклади
  • — Доживе! — глибоко переконаним голосом завіря Козолуп…Це ж, брат, як на долоні тобі написано (В. Винниченко)

держа́ти (трима́ти) на сві́ті кого, рідко що.

Забезпечувати матеріально кого-небудь; бути комусь опорою в житті. Приклади
  • Кальтенберг наступав далі: — Чи, може, я не заслужив у тебе такої честі? Може, не я тримаю твою сім'ю на світі? Може, й роботу тобі даю не я? (А. Хорунжий)
  • Микола… заробляв потроху — тим себе й матір.. на світі держав (Б. Грінченко)

шкандиба́ти на го́лову, зневажл.

на (по) па́льцях [мо́жна (ле́гко)] перелічи́ти (порахува́ти і т.ін.) кого, що.

Кого-, чого-небудь дуже мала кількість. Приклади
  • ле́гко перелічи́ти на па́льцях одніє́ї руки́. Богдан Любомирович добре знав, що фахівців, котрі розуміються на цій проблемі, легко перелічити на пальцях однієї руки (З газети)
  • Вони [кращі люди].. замінили свій хатній халат на службовий каптан. То, правда, були ще тільки стовпи, одинокі рядчики, що їх по пальцях перелічиш (Панас Мирний)

підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т.ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т.ін.) на го́лову (на бага́то голі́в) [ви́ще] кого, від кого, над ким.

ні (і) на ше́ляг, із запереч.

Зовсім, ніскільки, абсолютно. Приклади
  • — Ось я справник. Гордості в мене ні на шеляг нема. А вже кому б, здається… (О. Довженко)
  • Довелося [сотникові] самому Розкидати, розточити, І добра нікому Не зробити ні на шеляг, І притчею стати Добрим людям (Т. Шевченко)

ка́менем лягти́ на дно (на дні).

Потонути. Приклади
  • Корабель каменем ліг на дно, але людей пощастило врятувати (З журналу)
  • ка́менем лягти́ по дну (про всіх або багатьох). І всі шубовсть у воду! Да й ні один не переплив, усі каменем лягли по дну (П. Куліш)

сиді́ти на чужо́му во́зі.

іти́ (лі́зти) / піти́ (полі́зти) пробо́єм (на пробі́й).

Добиватися, досягати настійливо чого-небудь, долаючи будь-які перешкоди, докладаючи великих зусиль. Приклади
  • В умінні йти до наміченої мети пробоєм Ользі з Олею не зрівнятися (Ю. Шовкопляс)
  • Невже сюди, де йде будівник, повинен іти невідлучно, як тінь, руйнач? У голові ще самі треньки-бреньки, а він спішить мерщій знести старе, розкорчувати, розчистити місце під якийсь невідомий об'єкт. Таке життя, тату, що треба в нього пробоєм іти, живохватом! Тільки тоді чогось досягнеш… (О. Гончар)
Силою проникати куди-небудь. Приклади
  • Старшину Векленка було вбито саме в ті хвилини, коли німці [фашисти] полізли на пробій (Ю. Яновський)
  • [Свинельд:] Нарешті місто загорілося, і тоді знали ми, що все пропало. Тому повернули коні і пішли пробоєм туди (Ю. Опільський)

на комари́ному са́лі, жарт.

попа́стися (попа́сти і т.ін.) / попада́тися (попада́ти і т.ін.) на му́шку.

носи́ти в (на) се́рці кого, що.

стоя́ти на пози́ції чиїй, якій.

на всю пе́льку, вульг.

голова́ на пле́ча́х (на в'я́зах) у кого.

Хто-небудь розумний, тямущий, кмітливий. Приклади
  • [Свирид:] У іншого ніби й голова на плечах, а придивишся гарненько… [Пилип:] Побачиш порожнє місце (М. Кропивницький)
Хто-небудь ще живий, не вмер. Приклади
  • — Щоб же я на страшний суд не встав, коли ти до неї доторкнешся, поки в мене голова на плечах! (П. Куліш)

відпра́витися на той світ.

Померти, загинути. Приклади
  • Від злиденного життя можна рано й на той світ відправитися.
  • Попав в ополонку, ледь на той світ не відправився (З газети)

підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т.ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т.ін.) на рі́вень (до рі́вня) кого, чого.

ла́тка на ла́тці (ла́та на ла́ті).

Дуже старий, зношений, позашиваний у багатьох місцях ( перев. про одяг, взуття і т.ін.); полатаний. Приклади
  • в латка́х. Свитина вся була в латках (І. Котляревський)
  • Цей невеличкий сухенький дідок у свитці — латка на латці.. — був жвавий і непосидючий (Я. Баш)
  • Сорочки на блідих дітях та на Грицькові були чорні, повмазувані, а Грицькова жилетка — лата на латі (Б. Грінченко)
  • [Чоловік:] А у тебе плахта Витерта, подерта.. Латка скрізь на латці… (Олександр Олесь)
  • Одежа — латка на латці в кожного, чоботи — носки так і позадиралися (А. Тесленко)
Дуже бідний хтось; бідність, злидні. Приклади
  • Може, дівчина не любить За те, що убогий? І дівчина його любить, Хоч лата на латі (Т. Шевченко)

би́стрий на сло́во.

Який не задумаючись, дає метку, влучну відповідь. Приклади
  • Антон Коза, говіркий, насмішкуватий, бистрий на слово (О. Копиленко)

ли́ти во́ду на млин чий, кого, кому, зневажл.

Діяти на чию-небудь користь, допомагати комусь. Приклади
  • — Бачите, як часом можна несвідомо лити воду на млин нашим ворогам. Добре, що Канушевич вчасно опам'ятався (Г. Коцюба)
  • Навіщо ж лити воду на млин всіляких стиляг та переродженців? (В. Дрозд)
  • В гіршому [випадку] означає, що ми всі ллємо воду не на той млин… (Н. Рибак)
  • Сторонникам [прихильникам] чистої естетики, що ллють воду на млин ворога, ми заявляємо: вам з нами не по путі (А. Малишко)
  • — Бачимо, на чий ти млин воду ллєш (А. Головко)

лі́зти на о́чі кому і без додатка.

Часто з'являтися перед ким-небудь, набридливо перебувати біля когось; бути на видноті. Приклади
  • — Обійдеться,— заспокоював її [Ксеню] Гнат.— Головне, не лізти на очі (С. Голованівський)

на го́лова́х (на голові́) ходи́ти.

ку́па (ку́пою) на ку́пі.

У великій кількості чого-небудь. Приклади
  • Не сумуйте, що купа на купі Всі поляжем за діло святе (П. Грабовський)
  • Скрізь по селах шибениці; Навішано трупу — Тілько старших, а так шляхта — Купою на купі (Т. Шевченко)

навча́ти (вчи́ти) / навчи́ти розуму ([до́брому] ро́зумові, уму́-ро́зуму) кого.

Виховувати когось відповідно до усталених норм, правил, звичаїв і т.ін. Приклади
  • навча́ти добру́ і ро́зуму. Доглядала ж [мати] сама його, сама й навчала Добру і розуму (Т. Шевченко)
  • навчи́ти на до́брий ро́зум. — А дитина наша,— каже,— ще молоденька, нехай ми ще самі її покохаємо та навчимо на розум добрий (Марко Вовчок)
  • — Хівря з серця почала Наталцю бити — уму-розуму вчити (Грицько Григоренко)
  • Подумав, подумав [горобчик] та й почав просити курку: — Навчіть мене розуму, пані матусю! (Леся Українка)
  • Хіба ж я її не гляділа, хіба не ростила, доброму розумові не навчала? (Панас Мирний)
  • І книжки читатимеш, скільки захочеться, і людських дітей розуму будеш навчати (М. Стельмах)

кипля́ть сльо́зи в (на) оча́х перев. чиїх.

Хто-небудь готовий заплакати, близький до плачу. Приклади
  • Закричала вона, стиснувши руки в кулачки і кусаючи губи. В очах її кипіли сльози (Григорій Тютюнник)

аж на ко́льки бере́ кого, безос.

зі сл. смія́тися і под. Дуже сильно, досхочу. Приклади
  • Сміялися ми з друзями, аж на кольки нас брало (Остап Вишня)

дава́ти / да́ти ві́дсіч кому, чому.

Рішуче протидіяти кому-, чому-небудь. Приклади
  • да́ти на о́дсіч. О, сором мовчки гинути й страждати, як маєш у руках хоч заржавілий меч. Ні, краще ворогу на одсіч дати. Та так, щоб голова злетіла з плеч! (Леся Українка)
  • Нам треба туркам і татарам за всі нальоти одсіч дать! (В. Сосюра)
  • Тоталітарна ідея — народити націю войовничих фанатиків.., що вічно рухається вперед, вигукує однакові заклики, однаково думає, дає відсіч, нічого не здобуває, проте незмінно перемагає (З журналу)
Рішуче відмовляти кому-небудь у сватанні, залицянні. Приклади
  • Чому вона після Брянського, стількох обминувши, стільком давши відсіч, зупинилась саме на ньому? (О. Гончар)

трима́ти на о́ці кого, що.

на ара́па, зі сл. роби́ти і под., зневажл.

на предме́т чого, книжн.

на пожи́вок.

сиді́ти на двох стільця́х (між двома́ стільця́ми, між двох стільці́в).

іти́ / піти́ на прю з ким--чим.

Вступати в боротьбу в бій з ким-, чим-небудь. Приклади
  • ви́ступити на прю.Впустить в Полтаву військо його мосці? Е, ні, даруйте, тут нема дурних. Якщо їм зараз в руки не дамося, то згодом звідси й вдаримо на них.. Вишняк, той крутить, преповажний пан, такий, що всіх панів перепанує.. Але ж полковник не веде і вухом. Невже ж так і не виступим на прю? (Л. Костенко)
Суперечити. Приклади
  • — Та хіба ж це качки?. .Одно воображеніє… Умаляв свій гріх Дмитрик Хекало, племінник Сидора… тих самих, що з ними рідко хто в Козачому Валу ішов на прю (М. Рудь)

стирча́ти (стримі́ти і т.ін.) спи́чкою (більмо́м) в (на) о́ці (в (на) оча́х), перев. у кого, кому.

на яки́й кіне́ць.

кінча́ти / кі́нчити [життя́] на ши́бениці.

Бути покараним на смерть через повішення. Приклади
  • Вона весь час була впевнена, що Гриша неодмінно, обов'язково кінчить на шибениці (А. Головко)

бра́ти / взя́ти на цугу́ндер кого.

Притісняти, експлуатувати кого-небудь. Приклади
  • Пани іменем Ісуса Христа взяли тружденних і обремененних на цугундер і тягнуть з них жили (Ф. Бурлака)
Притягати до відповідальності кого-небудь або розправлятися з кимсь. Приклади
  • Потім так своєю ціною візьмемо їх [панів] на цугундер,.. що вже земля усім Стадницьким не буде давати ніякого зиску (М. Стельмах)
  • Волосна влада брала винуватців на цугундер: — Звідкіля?.. По якому такому праву? (О. Ковінька)

як (мов, ні́би і т.ін.) на са́ло, зі сл. годува́ти.

Поста́вити на плюс кому, що, книжн.

сплива́ти (спада́ти) / спливти́ (спа́сти) на язи́к кому і без додатка.

става́ти / ста́ти на прю з ким, проти кого--чого і без додатка, книжн.

мі́ряти одніє́ю мі́ркою (на одну́ мі́рку, на оди́н арши́н) кого, рідше що.

Оцінювати, характеризувати і т.ін. кого-, що-небудь однаково, без урахування індивідуальних особливостей; вважати однаковими. Приклади
  • виміря́тися одніє́ю мі́ркою. І чесність теж повинна вимірятись однією міркою (С. Сартаков)
  • — Отакого старого чоловіка — і то не пожалів… всіх на одну мірку міряєш (Григорій Тютюнник)
  • Він міряв усіх однією міркою, усіх вважав споживацькими, несвідомими елементами (Ю. Збанацький)

ДАРУ́ЙТЕ на СЛО́ВІ кому і без додатка.

Уживається як стала форма вибачення; вибачайте. Приклади
  • [Гусак:] Даруйте на слові, але ви більш як помиляєтесь (І. Микитенко)

сверби́ть на кінці́ (на кі́нчику) язика́ кому, у кого.

ні на дрі́бку.

Анітрохи, ніскільки. Приклади
  • Він [Іван Дума].. був переконаний, що перед Батьківщину не згрішив ні на дрібку (В. Гжицький)
  • ані дрі́бочки. [Камілла:] Невже ти так-таки зовсім, ані крихітки, ані дрібочки не любиш мене? (І. Франко)

душа́ ста́ла на мі́сце чия.

Хто-небудь заспокоївся, перестав тривожитися, хвилюватися. Приклади
  • Тільки тепер, коли він [Єгипта] повернувся і з ним нічого не сталось, Ліна відчула, що душа її стала на місце і спатиме вона спокійно (О. Гончар)

на весь (на по́вний, у по́вний і т.ін.) го́лос.

все на сві́ті, підсил.

Абсолютно все. Приклади
  • О, якби вона [Земля] відповіла! Якби ожив його пошматований кабель, його рідний, живий нерв! Все на світі повернулося б до Маковея… (О. Гончар)
  • Про все на світі забув Федір! (Панас Мирний)
  • — Тепер, хто жонатий, забудь про жінку і дітей, хто не жонатий, залиш батька і матір, забудь все на світі… Треба перемогти, товариші, треба перемогти! (О. Довженко)

хоч на вогні́ (вогне́м) печи́ кого.

поба́чити на [свої (вла́сні)] о́чі.

сади́ти (садови́ти) / посади́ти на мілину́ кого, що.

рва́ти / порва́ти ду́шу (се́рце) чию (чиє), кому і без додатка.

на (під) смак чий.

го́стрий на язи́к (на сло́во, на слова́, на мо́ву і т.ін.).

Здатний влучно, дошкульно і т.ін. висловлюватися; дотепний. Приклади
  • бадьо́рий на язи́к. Навіть Тетяна, сусідка, нічого не могла вигадати про Ярину. Нащо вже на язик бадьора (О. Копиленко)
  • І змалку росло воно хитре, пронозливе, гостре на речі (Дніпрова Чайка)
  • [Василь:] Ну й гостра ж на мову! На нашім кутку таких дівчат і заводу нема (М. Кропивницький)
  • [Іван:] Гострий ти на слова, та який то з тебе на ділі козак? (С. Васильченко)
  • Два козаки виїхали наперед із запорозьких рядів. Один був молодий, другий старіший, обидва гострі на слова (О. Довженко)
  • Гострий на слово, з доброю реакцією, з іронічною посмішкою,.. він спочатку багатьох буквально зачарував (Б. Олійник)
  • А була в нас дівка, бідова така, на слово гостра, і рішила вона… скупатись у тому ставу одної ночі (Легенди і перекази)
  • Смішне найбільше впадало в очі спостережливій і гострій на язик Каті (В. Козаченко)
  • Гострий раніше на язик, Убогий став тепер потайкуватий, обережний (П. Панч)
  • Надто гострий він на язик, не змовчить, не стерпить неправди (К. Гордієнко)
  • Замолоду була [Мар'я] красива, швидка, весела… і на язик гостра (Панас Мирний)

бальза́м на ра́ну (ду́шу) чию.

рот на замо́к.

на по́рох кого.

прийня́ти [на се́бе] уда́р (вого́нь і т.ін.).

насіда́ти на п'я́ти (на ши́ю) кому.

ма́ти страх [на душі́].

Відчувати тривогу, неспокій; хвилюватися, переживати. Приклади
  • — Люди добрі! Питав тут Дмитро, хто має страх на душі. Я маю страх на душі. Ну, куди я з оцією ґирлиґою та проти їхніх дредноутів? (О. Гончар)
перед ким--чим. Боятися, побоюватися кого-, чого-небудь. Приклади
  • Пестив жінку, а зрідка й дітей, щоб не розбалувались та мали страх перед батьком (М. Стельмах)

за хвіст та на со́нце (на ві́тер) кого.

Викривати чиїсь непорядні, неправильні і т.ін. дії, вчинки так, щоб усім стало відомо. Приклади
  • — Заробиш у колгоспі сіна — матимеш молочко, не заробиш— хай тобі Бог дає… — Давно б так! — зірвалися в залі голоси. — Годі їм на чужій печі зади гріти. За хвіст та на вітер… (С. Добровольський)
  • Картопля в кагатах почала горіти, а силос, то, мабуть, уже й згорів. Хто кагатував? Колода. По закутках усі гудуть, от вона і його за хвіст та на сонце [в газету] (В. Кучер)

виплива́ти / ви́плисти на чи́сту во́ду.

Ставати відомим. Приклади
  • Маковей не втримався, щоб не розповісти товаришам про свою конфузну пригоду. Дещо він, звичайно, намагався прикрасити, але робив це так невміло, що правда, нарешті, випливла на поверхню. Товариші підняли його на глум (О. Гончар)
  • Не все випливло на чисту воду, але й за те, що розкрилось, довелося… постояти прив'язаному до стовпа ганьби (М. Стельмах)

з хвили́ни на хвили́ну.

У найближчий час; от-от, ось-ось. Приклади
  • Солдати так зробили тому, що їм було наказано тримати людей напоготові, бо з хвилини на хвилину мав появитися комендант (Григорій Тютюнник)
  • Головнокомандувач з гостями ще був десь у дорозі. Попередили однак, що він може бути з хвилини на хвилину (О. Гончар)

на ді́дька ли́сого, грубе.

вси́пати на галушки́ кому.

Дуже вилаяти, суворо покритикувати. Приклади
  • — Прокіп хіба не попереджав тебе? Ілько не відповів. Ну, за це доведеться старому на галушки всипати… Я ж просив його… (А. Хорунжий)

лежа́ти на пери́нах (на печі́ і т.ін.), ірон.

Нічого не робити, не перетруджуватися; ледарювати. Приклади
  • — Хіба б і ми не лежали на перинах так само, як вони, коли б у нас такі достатки?.. (Панас Мирний)

оберну́тися / оберта́тися на слух, перев. зі сл. уве́сь і под.

переміни́ти (зміни́ти) гнів на ми́лість (на ла́ску).

Перестати гніватися, сердитися. Приклади
  • Гінзбург ще деякий час насторожено й холодно ставився до Ляндера. Та згодом змінив гнів на ласку: забув про сутичку (А. Дімаров)
  • поверну́ти гнів на ми́лість. — Та вже і гнів свій до вас на милість поверну — попоїм трохи,— додав [Пищимуха], беручись за ложку (Панас Мирний)
  • Лідія Овдіївна змінила гнів на милість.— Ану тебе, Конопельський. Тобі в цирк піти або на сцену.. Завжди він насмішить до сліз (Ю. Збанацький)
  • Городиський гордо кивне головою на знак, що перемінив гнів на милість (І. Франко)

ста́ти на одну́ лі́нію з ким.

на суху́.

важки́й (нелегки́й) на ру́ку.

Який без особливих зусиль може дуже боляче вдарити; дуже сильний. Приклади
  • — Ти гляди мені! Бо я теж гарячий. Дарма що з півночі, з Петрограда. Та й на руку, бач, нелегкий. Така професія — молотобоєць! (А. Головко)
  • Але Прокоша був не лише майстер на промови. Й на руку теж важкий був (Ю. Збанацький)
  • Важкий був на руку Потапович та дужий! (Панас Мирний)
  • — Ви, пане Гульський, пам'ятайте, що Нечипір та Богданін — люди важкі на руку (Іван Ле)

на ру́ку (руч).

лови́тися (попада́ти і т.ін.) / упійма́тися (пійма́тися, попа́сти і т.ін.) на гачо́к чий, який і без означення.

Давати, дозволяти себе ошукати, обдурити ( перев. довірливо ставлячись до кого-, чого-небудь). Приклади
  • попа́стися на ву́дочку. На цю вудочку попався Красін (Ф. Бурлака)
  • Він жив удома, допомагав справжнім французам, але не вберігся, попав на гачок (Ю. Яновський)
  • Не піймався на гачок [полковник Богун], а сам винищив аж два полки (П. Панч)
  • Обережна, розумна людина не піймається на гачок пройдисвіта чи підлабузника (З газети)
  • Пані Шульжевич тільки тепер зрозуміла, що вона проговорилась, сама впіймалась на гачок (Ю. Збанацький)
  • Богдан уловлює [все].., а Хворостенко зразу ж ловиться на гачок (М. Стельмах)
  • Сташка наче ненароком натякала облюбованій нею жертві, що вона щось знає про нього. При цьому Стаха робила таку таємничу міну, що навіть серйозний хлопець ловився на цей гачок (Ірина Вільде)

як на доло́ні воло́сся ви́росте, зі сл. бу́де, ірон.

кра́яти (рі́зати) / розкра́яти (розрі́зати) се́рце (ду́шу) кому, чиє, чию і без додатка.

Завдавати кому-небудь страждання, муки, душевного болю. Приклади
  • різону́ти по се́рцю кого і без додатка, безос. Як подумаю, що виїжджати треба, так по серцю й різоне (Григорій Тютюнник)
  • розкра́яти і се́рце, і ду́шу. А втім, може, й справді се якась невідома сила розкраяла мені і серце, і душу надвоє (Леся Українка)
  • кра́яти ноже́м по се́рці. Вітер починає грати на далекім ворунні.. Невгавуче, безперестанку. Висотує жили, і крає ножем по серці (М. Коцюбинський)
  • кра́яти на шматки́ се́рце. Кімнату огортала зловісна тиша, туга безжально краяла на шматки серце (А. Хижняк)
  • Часом, буває, давні втрати і болі ріжуть душу солдатську невблаганно (Д. Луценко)
  • — Не говори так, Андрійку, не ріж мого серця (Л. Мартович)
  • — От краще помиріться з Олександрою та живіть, як люди, у згоді! Не крайте мого серця на старість (М. Коцюбинський)

як соро́ка на хвості́,́ зі сл. розно́сить і под.

перехва́лювати / перехвали́ти на оди́н бік.

із (на) за́ячий (гороб'я́чий, гороби́ний, жа́б'ячий) скік.

Дуже мало. Приклади
  • Зсунулася [скеля] на гороб'ячий скік — посунеться, на скільки схочемо… (Л. Смілянський)
  • — Все прочитали, отче? — спитала щаслива мати… — Ще на заячий скік,— сказав дяк, ховаючи хустку до кишені. — Набігає сльоза, старію (М. Лазорський)
  • На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Укр. присл.)
  • Там того поля — на заячий скік! (Укр. присл.)

сі́сти, як (мов, ні́би і т.ін.) рак на мілині́ (на мілко́му).

на мі́сяць ви́ти, зневажл.

як на пню ста́ти.

з (зо) дня на день.

Весь час, постійно. Приклади
  • Чого було питати, коли з дня на день чув, як люди підносять його ім'я (Ю. Бедзик)
  • Зо дня на день ростуть твої будови, Людської праці й розуму дива (М. Рильський)
Скоро, найближчим часом. Приклади
  • з годи́ни на годи́ну. Він виглядав своїх з години на годину, з дня на день (Григорій Тютюнник)
  • З дня на день ждали в село землемірів (А. Головко)
  • Охорона табору чекала з дня на день вагонів, щоб вивезти невільників далі на захід (О. Гончар)

викида́ти / ви́кинути на ву́лицю кого і без додатка.

Звільняти з роботи, позбавляти заробітку. Приклади
  • А молодий [пан] — навпаки: і не кричить, і не лає: все тихо та мирно, а дивись — уже й викинув на вулицю (Панас Мирний)
Позбавляти житла. Приклади
  • Суд відсудив на користь Генріха стару Глущукову хату і шматок поля.. Старого й немічного Северина Глущука Генріх викинув на вулицю (С. Чорнобривець)

як (раз) плю́нути.

бу́ти на ти з ким.

Добре розумітися на чомусь, досконало знати якусь справу. Приклади
  • Поїхали хлопці в армію служити… Василь Гончар ніс вахту на Чорному морі, Іван Денисюк був на ти з неспокійним ефіром (З журналу)
  • [Був] Лісничий Іван Іванович Савон з флорою і фауною Кончі-Заспи на ти (З газети)
  • Знання, уміння, навики, набуті в процесі навчання, допоможуть бути з трактором, комбайном, а чи ще з якимось реманентом на ти (З журналу)

розтира́ти / розте́рти (зіте́рти, сте́рти) на по́рох (у по́рох, на прах, у порошо́к) кого.

Знищувати, розбивати вщент. Приклади
  • [2-й з прохачів:] Ти б їх скрушив, тих вражих монтанівців, стер би в порох! (Леся Українка)
  • Гнів кипить в очах суворих,— Хай не лізе клятий ворог,— Розітрем його на порох (І. Нехода)
  • Дошкульно тіло краяли вітри, пронизували грози ятаганні,— але мене хоч в порох розітри — я знов перемагатиму в змаганні (Д. Луценко)
Нищівно викривати, критикувати кого-небудь. Приклади
  • Один хвалько шептав другому: — Ти ж тільки не кажи нікому, Як я піймав його на слові І трахнув у своїй промові! Я в порошок розтер його? — Кого? — Ну, та начальника ж свого (С. Воскрекасенко)
  • Але в думці Горецький не мовчав. Він нищив своїх противників, громив їх впень, розтирав на порох, але вони про це нічого не знали (М. Ю. Тарновський)
Розправлятись з ким-небудь. Приклади
  • [Анна:] Ох, та й боюсь я його тепер! Боюсь, як найтяжчого ворога! І певно, що як він на нас завзявся, то зітре на порох, знищить, зруйнує (І. Франко)

хоч ріж (рі́жте) кого.

ляга́ти / лягти́ на пле́чі.

Породжувати певне коло важливих обов'язків. Приклади
  • Відповідальність, лігши йому на плечі, мовби напнула всі його мускули й нерви і залишила їх надовго в такому стані (О. Гончар)
  • — Велика відповідальність лягає на плечі саперів,— сказав Волинський (П. Гуріненко)
кому, чиї і без додатка. Ставати предметом чиїх-небудь клопотів, переживань і т.ін.; приходити до когось, турбувати, непокоїти когось. Приклади
  • Старість лягає на плечі, а років йому ніяк не зупинити (М. Томчаній)
чиї, кого, чого. Виконуватися, здійснюватися ким-, чим-небудь (про робочі процеси, обов'язки і т.ін.). Приклади
  • На плечі машин у сільському господарстві лягає великий обсяг трудомістких робіт (З журналу)
  • Експедицію було закінчено, але сила роботи лягла на плечі її учасників (З. Тулуб)

трима́ти (держа́ти) на виду́ кого.

Підтримувати чий-небудь престиж, чиюсь репутацію. Приклади
  • Що йому, здавалося б, із Савки Гаркуші, з оцього гречкосія, сіряка, що дьогтем пахне, що реверансів не вміє? Одначе цінує, тримає на виду (О. Гончар)

не поскупи́тися / не скупи́тися на фа́рби, книжн.

і в га́дці (в ду́мці, на ду́мці і т.ін.) [собі́] не ма́ти.

Не чекати чогось, не сподіватися на щось. Приклади
  • Вона ніколи і в думці не мала почути таке від сина. Тепер вона радніша б смерті ніж такому (Панас Мирний)
чого, рідше про що. Зовсім не знати чогось, не здогадуватися про що-небудь. Приклади
  • Йому закортіло щось сказати таке, про що й у гадці не мали ні князі, ні сам глибокомудрий Дуліб! (П. Загребельний)
  • В той день Ерік і на думці не мав, що незабаром Олесь стане найближчим його другом (П. Панч)
  • Цей Спартак, цей ультрапильний факультетський діяч, мабуть, і в гадці не має, якої глибокої кровоточивої рани в серці Богдановім торкнувся (О. Гончар)
чого. Зовсім, ніколи не думати про що-небудь. Приклади
  • на́віть у га́дці не ма́ти. Самусь розкошував, нахабнів і возносився в гордині, навіть у гадці не маючи, що ця ласкава й гостинна циганочка може завдати йому такого удару в спину, якого ще не завдавав ніхто (П. Загребельний)
  • Не кажіть мені про те, не люблю. Я й в мислі не мав такого (М. Коцюбинський)
  • Він і на думці не мав, що Жакліна — поетеса (І. Муратов)
  • То тепер тільки стали городи обгороджувати, а тоді — ніхто цього й на думці не мав (Панас Мирний)
  • Ні, і в гадці не мав собі, що коли-небудь переступлю цю страшну браму [тюрми]. Вона ж тільки для злочинців, для людей нечесних (Ю. Збанацький)
перев. з інфін. Не виявляти наміру, бажання, не збиратися щось робити. Приклади
  • Він і в думці не мав її сватати (І.Нечуй-Левицький)
  • Але ж Отава і в гадці не мав утікати чи рятуватися (П. Загребельний)

зійти́ (перевести́ся) на пси.

скака́ти на за́дніх ла́пах (ла́пках) перед ким.

відлягло́ (відійшло́) від се́рця (від душі́, на се́рці, на душі́) у кого, кому і без додатка.

Хто-небудь відчув полегшення, спокій, перестав тривожитися, хвилюватися. Приклади
  • Відлягло на душі й полегшало, бо ти вже бачив саму Василинку, схожу на пшеничний колосок (Є. Гуцало)
  • В неділю чи в свято вийде Олександра на музики, впірне, мов у море, в юрбу веселої, безжурної челяді, задивиться на парубочу красу, і відійде трохи від серця (М. Коцюбинський)
  • У Серафими Ігнатівни відлягло на серці (Ю. Мокрієв)
  • Пішов [Мина], і всім ніби аж відлягло від душі (О. Гончар)
  • У Маслова відлягло від душі, він зрозумів: товариство прийняло його до свого школярського гурту (Ю. Збанацький)
  • — У дівоньки відлягло від серця. Сперш думала — спровадить Стефана, як того сватача… А хлопець той, коли правду козати, і непоганий (В. Большак)
  • Після сварки тільки поріг переступить важко, а переступив — і помирився!.. Тепер від серця відлягло і зовсім полегшало (І. Тобілевич)

на хліба́х; на хлі́бі чиїх (чийому), зі сл. жи́ти і под.

на (у) пожи́ву.

на го́лову чию, кого.

клю́нути на прима́нку.

Піддатися на обман, навмисне підготовлений ким-небудь з підступними (недобрими) намірами. Приклади
  • При самій думці, що пугачі клюнуть на приманку й сміливий задум може здійснитися, Ксьондза починала тіпати пропасниця (І. Головченко і О. Мусієнко)

ні (а́ні, і) на хвили́ну, із запереч.

Зовсім, ні на трохи. Приклади
  • Кожний напружено чекав різкого й гострого: До зброї!. І не було ані на хвилину спокою (В. Сосюра)
  • Гомін не вгавав ні на хвилину (Панас Мирний)

[аж (хоч, геть)] на край сві́ту (сві́та), зі сл. засла́ти, піти, заї́хати і т.ін.

зі сл. дале́ко і под.Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Їм [бурлакам] так допекли пани, що вони були ладні втекти од їх як можна далі, хоч на край світу (І. Нечуй-Левицький)
  • Вона й подумати б не могла про те, щоб запалювати в печі вогонь. Вже ніч, то це було б видно ген-ген далеко, аж на край світу! (Є. Гуцало)
з ким, за ким, зі сл. піти і под. Будь-куди, куди завгодно. Приклади
  • на край землі́. Боже милий, ніхто ще в житті ні разу не поцілував її в руку.., і тільки за цю велику жалість вона могла б піти за Свиридом на край землі (М. Стельмах)
  • — Благослови мене, матусю, іти за ним на край світа (П. Куліш)
  • [Світлана:] Він [батько] хороший… Я з ним і на край світу піду… (М. Зарудний)
Дуже далеко. Приклади
  • [Максим:] А я піду на край світа: на чужій сторонці Знайду долю або згину, Як той лист на сонці! (М. Кропивницький)
  • Невже ніхто не відгукнеться? Маковей раптом відчув себе закинутим геть на край світу (О. Гончар)
  • — Ти, Гризельдо, не думай, що ми оце заїхали аж на край світа (І. Нечуй-Левицький)

іти́ на ви, заст.

Виступати війною проти кого-небудь. Приклади
  • Тисячі років тому, коли воїни на своїх бенкетах черпали вино черепами своїх противників, навіть тоді перед нападом попереджували ворога чесно й відкрито: іду на ви! (О. Гончар)
  • Благородний і простосердий слов'янин, він [князь Святослав] завжди попереджав про свій похід: хочу йти на ви (О. Довженко)

не на (в) жарт.

полізти до чо́рта на ро́ги.

на кра́йнім (кра́йньому) поро́зі життя́.

на останку.

сиді́ти на чемода́нах.

як (мов, ні́би і т.ін.) ка́мінь ліг на ду́шу (на се́рце) кому і без додатка.

Кому-небудь дуже важко; хтось перебуває в гнітючому настрої, страждає, переживає і т.ін. Приклади
  • на се́рце ка́мінь ля́же. А згадає [Лукія] мужа Василя Чупера — на серце камінь ляже (С. Чорнобривець)
  • Як виходила з хати [Христя], спіткнулась на порозі, і з того часу як камінь ліг їй н́а́ д́у́ш́у́ (П. Панч)

як (мов, ні́би і т.ін.) засва́тана ді́вка (ді́вка на виданні́) зі сл. стоя́ти, сиді́ти і т.ін.

Ніяково, несміливо, сором'язливо. Приклади
  • — Товаришу П'ятниця, чому ж ти стоїш наче засватана дівка? (В. Кучер)
  • Чого стоїш мов дівка на виданні? Соломія мовчки подавала чоловікові кулики (І. Цюпа)
Гордо, піднесено, з почуттям власної гідності. Приклади
  • Данилко почував себе мов засватана дівка, він брав уже по-справжньому участь у страйку (П. Панч)

наступа́ти / наступи́ти на мозо́лю (на мозо́ль, на мозо́лі́) кому і без додатка.

на чистоту́, зі сл. говори́ти і под.

на кі́стку (кість), зі сл. зме́рзнути і под.

скажи́ (скажі́ть) на ми́лість [Бо́жу (Бо́га)].

пусти́тися (зійти́) / пуска́тися (схо́дити) на пси.

Втратити свій колишній вигляд, своє значення; занепасти. Приклади
  • Тепер наш Борислав зовсім на пси зійшов! (І. Франко)
Втратити повагу до себе, зовсім зубожіти, знікчемніти. Приклади
  • — По моїй смерти [смерті] пустить [Броніслав] усе моє добро за один рік та й піде в світ блукаючи або пуститься на пси (І. Франко)

[як (мов, ні́би і т.ін.)] на підбі́р.

су́нутися зі свої́ми ко́зами на торг.

Встрявати в щось, виявляти небажану цікавість, ініціативу. Приклади
  • зі свої́ми ко́зами на торг. — Справді, Вітольде Станіславовичу, що все це означає? — І Федь Масюта зі своїми козами на торг (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • — У кожній хаті свої звичаї,— продовжував Захар Максимович.— Поважай їх, сину, не топчи.. .І не сунься з своїми козами на торг (В. Кучер)

[і] в підме́тки ([і] на ла́тку) не годи́тися кому.

Своїми якостями, властивостями бути гіршим від кого-небудь. Приклади
  • Що ж сестра Юліана?.. Та ви їй… на латку не годитесь! (Панас Мирний)
  • До війни не було кращого співака в селі. Навіть Михей Кожухар не годився йому [Івану Ліснякові] в підметки (М. Зарудний)

тверди́й на сло́во.

як (мов, ні́би і т.ін.) на кри́лах понесло́ кого і без додатка, безос.

як соба́ка на при́в'язі, зі сл. гуля́ти і под., ірон.

як на [свого́ (рі́дного)] ба́тька, зі сл. крича́ти.

бра́ти / взя́ти на бас (на ба́са) кого.

Насміхатися, глузувати з кого-небудь. Приклади
  • Цього, брате-товаришу, не візьмеш на баса (М. Рудь)

[важки́й] ка́мінь да́вить ду́шу (се́рце) кому.

Хтось перебуває в гнітючому настрої, дуже страждає, переживає і т.ін.; кому-небудь дуже важко. Приклади
  • Вона нічого і не спитала у доньки. Важкий камінь давив їй душу (Я. Баш)
  • ка́мінь на се́рце да́вить. Камінь на серце давить, в ночі тривожні сни (І. Гончаренко)

на ши́ю чию, кому.

спочива́ти / спочи́ти на ла́врах.

просвітлі́ло на душі́ у кого.

ма́ти на о́ці ( рідше на оча́х).

з інфін. Виявляти намір, збиратися зробити, здійснити щось. Приклади
  • Мав на оці побувати в інституті, дізнатися про іспити (Г. Коцюба)
що. Пам'ятати, не забувати, знати. Приклади
  • Цю характеристику Шевченкового правопису треба завжди мати на оці кожному, хто хоче досліджувати Шевченкову мову (І. Огієнко)
кого, що. Спостерігати, стежити за ким-, чим-небудь; постійно бачити когось, щось. Приклади
  • — Домагаймось, щоб на хутір сюди виселитись, до землі ближче. Хоч у землянках жили б, та завжди б її під руками на очах мали (А. Головко)
  • [Савич:] Нам би варто на оці мати парубка цього (С. Голованівський)
  • Залиштесь, будь ласка, коло палати.. Я весь час матиму вас на оці (Ю. Шовкопляс)
що і без додатка. Надіятися, сподіватися на щось, чекати чого-небудь, враховувати щось і т.ін. Приклади
  • — Любка надійде, — я маю на оці й місце лишаю на правому боці (А. Кримський)
кого, що. Думати говорити про кого-, що-небудь, не висловлюючись прямо. Приклади
  • ма́ється на о́ці. Подібних пам'яток немало, а проте бодай згадаймо серед них ще одну. Мається на оці дев'ятикупольний Троїцький собор у м. Новомосковську Дніпропетровської області (З журналу)
  • Бажавши, щоб поезії Руданського увійшли в друк, я мав на оці інтереси етнографів, фольклористів (А. Кримський)
  • — Про нього, про агронома, про кого ж іще,— тепер уже відкрито сказала, кого мала на оці (Є. Гуцало)
кого, що. Виявляти інтерес, приглядатися до кого-, чого-небудь. Приклади
  • є на оці… —Вже, певно, є на оці якась чернявка? (В. Шевчук)
  • Я його давно маю на оці, най і то знає (І. Франко)
  • [Чопорій:] Я завжди вашу Ольгу мав на своїм оці, вона буде добра невістка (М. Кропивницький)

на весь світ.

ви́їхати на пле́ча́х чиїх, кого, несхв.

Використати наслідки чиєїсь праці. Приклади
  • — Виявилось, коли ми перевірили роботу Званова, що ударник з нього липовий. На роботі він намагається виїхати на плечах товаришів (О. Донченко)

на ба́тьківських.

потеплі́шало на се́рці (на душі́) чиєму (чиїй), у кого, безос.

всти́гнути (поспі́ти) з ко́зами на торг.

Нема причини, потреби поспішати. Приклади
  • — Я спішив.— Встигнув би з козами на торг,— дівчина збирала книжки (М. Зарудний)
  • Старі вже більш і не згадували [про сватання], бо і в Череваня, і в Шрама була така думка, що ще поспіють з козами на торг (П. Куліш)
  • — Устигнемо з козами на торг! — одмахнувся від Оленки Іван Петрович (Остап Вишня)

виклика́ти / ви́кликати вого́нь на се́бе.

Навмисне брати на себе всю складність, чиюсь вину або відповідальність за щось. Приклади
  • Спаський [шахіст] сміливо викликає вогонь на себе, хоча це іноді ставить його в скрутне становище (З газети)
  • — Може, й справді ми бездарний колектив, а я його безталанний керівник?. — Навіщо така сувора й нищівна самокритика? Колись це звалося викликати вогонь на себе. Зараз не воєнний час, такі надзвичайні заходи непотрібні (В. Собко)

ле́гше на го́лову кому і без додатка.

Менше турбот, переживань і т.ін.; спокійніше, приємніше комусь. Приклади
  • — Нехай там казяться! Нехай трохи побрикаються, то на голову буде легше,— шепотіла Настуся (І. Нечуй-Левицький)

сіда́ти на легки́й (на ле́гший) хліб.

собі́ на умі́.

на пла́ху, зі сл. засуди́ти, посла́ти і т.ін.

[як (мов, ні́би і т.ін.)] на ножа́х.

на му́ху з обу́хом, жарт.

не дава́тися (не здава́тися) / НЕ ДАТИСЯ на мо́ву, зневажл.

тя́жко на душі́ кому, в кого.

огляда́тися / огля́нутися на за́дні коле́са, перев. жарт.

ви́сі́ти на ши́ї у кого.

ве́ртиться (кру́титься) на язиці́ (на язику́) у кого і без додатка.

на всі за́вертки, зі сл. хропі́ти.

на ци́рлах ходи́ти перед ким, фам.

з ме́дом на вуста́х.

держа́ти (трима́ти) на при́в'язі (на припо́ні).

діста́неться на горі́хи (на кисли́чки, на бу́блики) кому і без додатка.

на вуста́х.

на ме́ртвій то́чці.

пійма́ти / лови́ти на слизько́му кого.

у по́вній мі́рі.

сплива́ти (спада́ти і т.ін.) / сплисти́ (спливти́ ́і т.ін.) на ум (на ро́зум) кому і без додатка.

кла́сти / покла́сти го́лову [на пла́ху].

потовкти́ на пшоно́ що, ірон.

става́ти / ста́ти (перехо́дити / перейти і т.ін.) на сто́рону кого, чого.

[як (мов, немо́в і т.ін.)] на кри́лах.

не на тій козі́ під'їжджа́ти / під'їхати до кого.

випада́ти (ви́пасти) на віку́ кому, чиєму.

на волоси́нці (на волоси́ні).

на то́му (тім) сві́ті.

на га́муз.

на нога́х, перев. зі сл. спа́ти, засипа́ти і т.ін.

міня́ти / поміня́ти (проміня́ти, ви́міняти і т.ін.) ши́ло на шва́йку (на ми́ло, на мотови́ло), жарт.

на цей раз.

стоя́ти на чолі́ кого, чого.

гра́ти на ру́ку кому.

напа́сти (натра́пити і т.ін.) / рідше напада́ти (натрапля́ти і т.ін.) на слід (сліди́) перев. чий (чиї).

мі́ряти на свій арши́н (своє́ю мі́ркою, на свою́ мі́рку і т.ін.) кого, що і без додатка.

метки́й на о́ко.

на всіх (на по́вних) пара́х.

вихо́дити / ви́йти на доро́гу (на шлях).

на роду́ (рідше на віку́) напи́сано кому і без додатка.

ма́ти кебе́ту, жарт.

ні на ле́пту.

на одні́й но́ті.

ні (і) на копі́йку, перев. із запереч.

на вла́сні (свої́) о́чі, зі сл. ба́чити і под.

лежа́ти на душі́ (на се́рці).

оберну́ти / оберта́ти на прах (на пил), перев. що.

держа́тися (трима́тися) на сві́ті.

присо́хне, як на соба́ці, на кому і без додатка, безос., грубо.

бра́ти / взя́ти но́ги на пле́чі (в ру́ки, за по́яс).

підру́бувати (підрі́зувати, підріза́ти, підко́шувати і т.ін.) / підруба́ти (підрі́зати, підкоси́ти і т.ін.) на пні кого.

поверта́ти на ки́сле.

на во́гник.

[як (мов, ні́би і т.ін.]) скам'яні́ти (скамені́ти) [на мі́сці].

на (у) ла́пу кому, зі сл. да́ти і под., фам.

розси́патися (розлеті́тися) на по́рох (на прах, по́рохом, пра́хом).

на ві́тер.

о́ко на о́ко, зі сл. зустрі́тися, опини́тися, поговори́ти, зігля́нутися і т.ін.

на ЯЗИЦІ́.

па́дати (спада́ти) / впа́сти на го́лову кого, кому, чию і без додатка.

як (мов, ні́би і т.ін.) за (на) гріш ма́ку кого, чого.

наво́дити / навести́ на гріх кого і без додатка.

як на сміх.

як очку́р на ши́ю, зі сл. потрі́бний, тре́ба і т.ін., ірон. , жарт.

на душі́ у кого.

як діра́ (діал. дзюра́) в (на) мо́сті, зі сл. потрі́бен і под.

на коня́, зі сл. пи́ти і под.

на по́вний хід.

присо́хнути на язиці.

стоя́ти (бу́ти) на розпу́тті.

на доро́зі (на ву́лиці і т.ін.) не валя́ється.

як (мов, ні́би і т.ін.) на соба́ці, зі сл. загої́тися, зажи́ти і т.ін., згруб.

на рі́вному мі́сці.

і (ні, а́ні) на ма́кову роси́ну.

як соро́ка на тину́ (на кілку́ і т.ін.).

на Бо́жій (оста́нній) доро́зі.

виставля́ти / ви́ставити на пу́бліку перед ким.

оди́н на оди́н, з ким і без додатка.

штовха́ти / штовхну́ти на шлях кого.

як (мов, ні́би і т.ін.) на зарі́з, зі сл. годува́ти.

як (мов і т.ін.) хто на сто ко́ней ви́садив кого.

на схи́лі дня.

става́ти / ста́ти на колі́на перед ким.

[аж] міни́тися / переміни́тися В лиці́ (на лиці́, на обли́ччі і т.ін.).

як (мов, на́че і т.ін.) по кома́нді (за кома́ндою, на кома́нду).

бере́ на дрижаки́ кого, безос.

сла́бість на пра́ву ру́чку, ірон.

на при́пічку ка́шу їсти.

на [щерба́тий] гріш.

на роздорі́жжі (на розпу́тті), перев. з сл.

вилива́ти (ли́ти) / ви́лити поми́ї на кого, грубо.

і (ні) на мізи́нець, із заперечними дієсл.

оди́н на о́дному сидять (сиди́ть), жарт.

на краю́ моги́ли.

іти́ на все.

на прори́в.

лі́зти чо́ртові на ро́ги (в зу́би), фам.

на зубо́к, зі сл. ви́вчити, зна́ти і т.ін.

як (мов і т.ін.) бара́н на но́ві́ воро́та, зі сл. диви́тися і под., зневажл.

положи́ти на ла́ві (на ла́ву, на ла́вку) кого.

вихо́дити / ви́йти на пе́рші ро́лі.

на (у) смерть.

як (мов, на́че і т.ін.) на духу́, зі сл. розповіда́ти, говори́ти і т.ін.

зави́снути / зависа́ти на сере́дині.

стягну́тися на ни́тку.

пря́сти на тонку́ (на тонке́).

як щупа́к на сковорі́дці.

підно́сити (подава́ти і т.ін.) / піднести́ (пода́ти і т.ін.) на блю́дечку (на тарі́лочці).

покла́сти ру́ку на се́рце.

пога́ний (лихи́й) на о́ко (на о́чі), етн.

на одну́ поню́шку чого, рідко кого, жарт.

ле́две (ледь) трима́тися (держа́тися, стоя́ти) на нога́х.

о́чі на мо́крому мі́сці у кого.

заклина́ти Бо́гом (усі́м святи́м на сві́ті).

поста́вити на карб кому, що.

ходи́ти навшпи́ньки (на па́льцях) перед ким, коло кого.

на яку́ хворо́бу, лайл.

витяга́ти / ви́тягти (ви́тягнути) на світ Бо́жий кого, що.

на го́лову лі́зти кому і без додатка, грубо.

на (по) кістка́х чиїх.

скрути́тися, як му́ха на окро́пі.

прої́хатися на ворони́х.

поверну́ти / поверта́ти на своє́.

ві́шатися (ки́датися, чіпля́тися) / пові́ситися (ки́нутися, почепи́тися) на ши́ю кому, несхв.

на свій мані́р, з дієсл.

ви́пала [висо́ка (вели́ка) честь] кому, чему, перев. з інфін.

наво́дити / навести́ полу́ду (більмо́) на о́чі кому і без додатка.

не зна́ти, на яки́й стіле́ць сі́сти.

переверта́ти / переверну́ти з ніг на го́лову (з голови́ на но́ги).

як (мов, ні́би і т.ін.) на поже́жу (на пожа́р), зі сл. поспіша́ти, бі́гти, пробі́гти і т.ін.

на цурпа́лки (на цуру́палки).

на чолі́.

ні на вершо́к, із запереч.

на своє́ копи́то.

показа́ти, на чо́му горі́хи росту́ть.

стоя́ти на бо́жій доро́зі.

[по] сім неді́ль на ти́ждень справля́ти (ма́ти).

вхопи́тися на пояски́.

на (у) всі (рі́зні) кінці́, з дієсл.

на ґру́нті якому, чого.

на ла́дан ди́хати.

ста́вити / поста́вити на колі́на кого.

накипі́ти / накипа́ти на душі́ (у душі́, на се́рці, у се́рці) у кого і без додатка.

як (мов, ні́би і т.ін.) на спо́віді, зі сл. призна́тися, розказа́ти і т.ін.

на крок від чого, зі сл. бу́ти, опиня́тися і т.ін.

як на чеку́.

на єди́ному (одному́) ди́ханні.

на все го́рло; грубо на всю горля́нку, зі сл. крича́ти, смія́тися, співа́ти і т.ін.

ті́льки й ду́мки у кого.

гра́ти на не́рвах чиїх, кому і без додатка.

як (мов і т.ін.) на кінці́ сві́ту (сві́та).

як (мов, ні́би і т.ін.) об стіну́ (об сті́нку) горо́хом, несхв.

приби́тий [ще] на цвіту́.

ма́ти поро́жню макі́тру на пле́ча́х, зневажл.

на рука́х чиїх, у кого.

на і́нший лад, зі сл. піти, перевести і т.ін.

на хватку́, розм.

лу́да (полу́да) розпада́ється / розпаде́ться на оча́х чиїх, яких.

як снопі́в на во́зі.

де взя́вся на на́шу го́лову, несхв.

як (мов, ні́би і т.ін.) середа́ на п'я́тницю, зі сл. криви́тися, скриви́тися і т.ін., жарт.

шкребе́ (шкря́бає) / зашкребло́ (зашкря́бало) на душі́ (на се́рці, за ду́шу, за се́рце) у кого і без додатка, безос.

на широ́ку но́гу.

виїжджа́ти на чужі́й спи́ні несхв.

става́ти / ста́ти на я́кір.

[і] на гарма́тний по́стріл, зі сл. не допуска́ти і под.

на стану́ ста́ти, заст.

впада́ти / впа́сти в го́лову (на ду́мку) кому.

нести́ (кла́сти і т.ін.) / принести́ (покла́сти і т.ін.) що на вівта́р чого, уроч.

перепада́ти / перепа́сти на хліб.

понести́ на свої́х плеча́х що.

ді́рка на ді́рці.

як (мов, ні́би і т.ін.) на кам'яну́ го́ру, зі сл. наді́ятися, поклада́тися, спе́ртися і т.ін.

спада́ти / спа́сти з лиця́ (на лиці́, на виду́).

дава́тися / да́тися як горобе́ць на поло́ву.

усі́ ши́шки́ летя́ть (па́дають) [на го́лову] на кого.

як ви́росте гарбу́з на вербі́, ірон.

як (мов, на́че і т.ін.) живце́м пекти́ся на рожні́.

як на те (те́є) вставне словоспол.

прийти́ / прихо́дити в го́лову (на ро́зум, на ум і т.ін.) кому, що.

[і] на ні́готь.

ви́йти / вихо́дити на моє́ ( на твоє́, на її́ і т.ін.).

стоя́ти на одно́му.

ма́ти на горі́хи (на ри́бу) від кого і без додатка.

збі́гло (набі́гло) на ду́мку, безос.

соро́ка на хвості́ (на крилі́) принесла́ що і без додатка.

на видноті́.

на слуху́ перев. зі сл. бу́ти і под.

на рі́вні.

на всю гу́бу.

на прах (у прах), зі сл. розбива́ти, розсипа́тися і т.ін.

на мі́сці.

не на тако́го (то́го) напа́в (натра́пив, згруб.

на тонку́.

викида́ти / ви́кинути на смі́тни́к кого, що.

на че́сне сло́во.

Бальзам на рани.

Блажен муж, що не йде на раду нечестивих.

Брат піднявся на брата.

Будувати на піску.

Все вертається на кола свої.

Все йде на краще в цьому найкращому зі світів.

З корабля на бал.

З щитом чи на щиті.

Іду на ви!

Ітака. Повернення на Ітаку.

Каліф на час (на годину).

Каменя на камені не лишити.

Колос на глиняних ногах.

Котурни. Ставати на котурни.

Лежати в богів на колінах.

Навалювати Оссу на Пеліон.

На крилах пісень.

На отмщеніє язикам.

Наступити на горло власній пісні.

На сьомому небі.

Перекувати мечі на рала.

Плач на ріках вавилонських.

Принцеса на горошині.

Скрижалі. Записати на скрижалях.

Слава тобі, кесарю, приречені на смерть вітають тебе!

Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Відключити рекламу
Дивіться також