НА — СЛОВОВЖИВАННЯ
ЗМІСТ
Виділення комами вставних слів
Перевірте, чи не пропущено коми перед і після вставного слова чи речення (Правопис. §118 А) п.11).
| КОМА СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Для виділення вставних слів і речень, що ними бувають такі слова й словосполучення: бач, бачиш, бачте, безперечно, безсумнівно, безумовно, будь ласка, бувало, видимо, видно, відома річ, власне, головне, головним чином, далебі, до речі, звичайно, звісно, здавалось, здається, значить, зрозуміло, кажуть, коротко кажучи, либонь, мабуть, між іншим, мовляв, може, можливо, навпаки, на жаль, на мій погляд, на нашу думку, наприклад, нарешті, на щастя, немає сумніву, отже, очевидно, певна річ, певно, по-перше, по-друге, правда, проте, однак, сказати б, справді, щоправда, як видимо, ясна річ і деякі інші | Гірш за те їй [Юноні] не любився [Еней], Що, бачиш, в Трої народився І мамою Венеру звав (Іван Котляревський).
Ну, та, звісно, на те й ходиться біля винограду, на те й працюється, щоб мати користь (Михайло Коцюбинський). Глина, бур'ян, — все летіло з боків униз. Карпо, однак, виліз (Панас Мирний). Немає сонця — І десь воно, проте, живе і світить (Максим Рильський). Та й скажіть мені, будь ласка, яке там добро з тієї брехні? (Марко Вовчок). |
АЛЕ:
| КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Якщо такі слова є не вставними, а повнозначними, і виконують одну із синтаксичних ролей | Десь зник і Семен, ..кинув і жінку — не звісно, чи вдова, чи не вдова, а горюй сама на світі (Іван Микитенко).
Мені здається, що вже пізно. Стало зрозуміло, що ніхто не прийде. Головне відділення нині таки працює. |
| Після проте, однак, коли вони є сполучниками і стоять на першому місці в головному або підрядному реченні | І земля, і вода, і повітря — все поснуло. Однак та нічна тиша повна всякими згуками (Михайло Коцюбинський).
Руки і ноги тремтіли у неї од слабості, проте вона уперто намагалася злізти з ліжка (Степан Васильченко). |
| Вставні слова не виділяються комами, якщо вони належать до відокремлених членів речення | Дмитро, очевидно поспішаючи, не поснідав. Пор.: Дмитро, поспішаючи, очевидно, не поснідав. Надвечір, мабуть годині о шостій, почався дощ. Пор.: Я буду у вас сьогодні, мабуть, увечері. |
| Якщо сполучник а (рідше але) відноситься до вставного слова, він комою не виділяється — а власне, а втім тощо | Ти все дбаєш за мене — а головне, знаєш, чим зробити мені приємність (Михайло Коцюбинський). |
| Не виділяються комами такі слова: адже, все-таки, все ж таки, наче, начебто, немов, немовби, ніби, нібито, от, принаймні, які не є вставними | Кажуть, нібито ці доти тягнуться від самих Карпат аж до Чорного моря (Олесь Гончар). |
Кома між частинами складного речення
Перевірте, чи не пропущено кому перед підрядним реченням, приєднаним сполучником (Український правопис. §118 Б п.11).
| КОМА СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Для відокремлення в складнопідрядному реченні підрядних речень, уведених сполучниками або сполучними словами, від головних і від інших підрядних | Є багато на світі учених людей, а поетів мало (Михайло Коцюбинський).
Тепер ми знову над морем і знову наші очі бродять по синій пустелі, але в мене є певність, що вони й там стрітися можуть (Михайло Коцюбинський). Швидше будемо писати, бо хочеться спати і вам, і мені (Тарас Шевченко). Погасне світло; та палають очі, Аж поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть сивими очима (Леся Українка). Вони, щоб тільки погубити, То будуть все тебе манити (Іван Котляревський). Він був такий, що мило дивитися. |
| Один раз у складених сполучниках і сполучних словах тому що, через те що, для того щоб, незважаючи на те що, після того як, внаслідок того що, замість того щоб: або перед усім складеним словосполученням, або перед сполучниками що, щоб, як — залежно від змісту та інтонації | Надворі стало темно через те, що небо заволокло чорною хмарою.
Надворі стало темно, через те що небо заволокло чорною хмарою. |
| Перед як у зворотах не хто інший, як…; не що інше, як… | Те, що її зацікавило, було не що інше, як троє осідланих коней під ґанком вілли (Михайло Коцюбинський). |
АЛЕ:
| КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Перед як у виразах як слід, як треба, як годиться й под., коли нема ясно визначеного підрядного речення | Роби як слід, то й добре буде. |
| Перед одиничними займенниками та прислівниками, що є, власне, частиною непрямого питання | Бачив хлопця й не сказав якого.
Мати повернеться, та не знати коли. |
| Коли перед підрядним реченням стоять частки не, і | Мене цікавить не як це сталося, а які можливі наслідки цього факту (Пор.: Мене цікавить не те, як це сталося…).
Треба бути уважним і коли обставини цьому не сприяють. (Пор.: Треба бути уважним і тоді, коли обставини...). |
| У разі збігу сполучників перед другим із них тоді, коли в наступному реченні наявні співвідносні слова то, так | І якщо пісня вийде в люди, То пломінь серця не згашу (Малишко).
Пор.: Але коли Ви такі добрі, що не одмовились би перекласти щось із рукопису, то я позволю собі скористуватися з сього і, якщо зможу, пришлю Вам рукопис (Коцюбинський). |
| У разі збігу сполучників перед другим із них тоді, якщо перший сполучник протиставний (а, але, однак і т. ін.) | Він прокинувся увечері, …довго пив чай, а коли зовсім стемніло, став збиратися у свою п’яту вилазку (Леонід Первомайський). |
Кома для виділення відокремлених обставин
Перевірте, чи не пропущено кому для виділення відокремлених обставин, виражених дієприслівниками.
| КОМА СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Для виділення обставин, виражених дієприслівниковими зворотами |
Маруся, вийшовши з кімнати, засоромилась (Г. Квітка-Основ’яненко); Почали люди серпи гострити, лаштуючись до жнив (М. Коцюбинський); Забившись у дровітню, я плакав, коли Мальва залишала наше подвір’я (В. Земляк) |
| Для виділення обставин, виражених одиничними дієприслівниками, коли вони означають час, причину, умову дії (а не її спосіб) |
Повечерявши, полягали спати (Панас Мирний); Прощаючись, Багіров відкликає Ясногорську вбік (О. Гончар); Не повіривши, Чабанчук кинувся в канцелярію (О. Донченко); Попрацювавши, можна й відпочити. |
АЛЕ:
| КОМА НЕ СТАВИТЬСЯ | |
|---|---|
| Якщо одиничні дієприслівники, тісно прилягаючи до дієслова-присудка (звичайно в постпозиції до нього), уживаються не у власне дієслівному значенні (що роблячи), а в значенні прислівника (у функції обставини способу дії: як) | Не розмірковуючи він кинувся на допомогу; Вона сиділа замислившись (Ю. Яновський).
Читав лежачи. |
| Якщо дієприслівник або дієприслівниковий зворот перебувають у складі стійкого звороту (фразеологізмів, складених прийменників і сполучників тощо) |
Працював не покладаючи рук. Слухаю затамувавши подих. Зважаючи на обставини вирішили діяти відразу. |
| Якщо дієприслівник або дієприслівниковий зворот уживаємо серед однорідних членів речення поряд з іншими частинами мови у функції обставин способу дії |
Він діяв упевнено й ні на кого не зважаючи |
| Якщо дієприслівниковий зворот, утворений дієприслівником і сполучним словом який, уживаємо в складі підрядної означальної частини складнопідрядного речення |
Перед мандрівниками стояли гори, перейшовши які вони зможуть вийти до моря. |
| Якщо перед дієприслівниковим зворотом стоїть підсилювальна частка і (й) |
Вони бралися до роботи й не знаючи повністю її обсягу. |
Перевірте закінчення слова після прийменника НА
Перевірте, чи немає помилки у закінченнях слів після прийменника на, які мають стояти у формі місцевого відмінка, якщо вся конструкція відповідає на питання де?.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Хата стояла на високої гори. | Хата стояла на високій горі. |
На жаль і нажаль
За Правописом (§30 2.1) пишуться окремо складні прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, але в яких іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, особливо коли між прийменником і керованим ним іменником можливе означення до цього іменника: на жаль.
Крім того, конструкцію на жаль треба відокремлювати комою.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Ми нажаль не змогли прийти. | Ми, на жаль, не змогли прийти. |
Все-таки і все таки
Все-таки, усе-таки пишеться з дефісом, коли виступає сполучником (однак) або часткою (незважаючи ні на що).
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Маруся повеселішала, та усе таки неначе стала потроху оживати. | Хоч і не зовсім Маруся повеселішала, та усе-таки неначе стала потроху оживати (Квітка-Основ'яненко). |
| Молодиці вернулись додому, а чоловіків усе таки нема. | Молодиці вернулись додому, а чоловіків усе-таки нема (Панас Мирний). |
Узяти, накласти, наразити і піддати
Перевірте вживання дієслова піддати (чому) і в разі потреби замініть:
узяти (на що, під що) — спрямувати на когось або щось певну дію; також можливим є перебудувати речення, замінивши іменник дієсловом;
накласти (що) — призначити стягнення, штраф;
наразити на (що) — ризикнути;
віддати (до чого, на що, під що) — порушити проти когось судову справу.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| піддати сумніву | узяти під сумнів, засумніватися |
| піддати осміянню | узяти на сміх, висміявати |
| піддати критиці | розкритикувати |
| піддати стягненню | накласти стягнення |
| піддати когось небезпеці | наразити на небезпеку |
| піддати суду | віддати до суду |
АЛЕ:
піддати — допомогти кому-небудь піднімати щось важке.
Данько піддав йому мішка на плече (Олесь Гончар).
На краще, покращати і у кращу сторону, у кращий бік
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію у кращу сторону, у кращий бік на стилістично кращий варіант: на краще, або перебудуйте речення, використавши дієслово покращати.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Чиновник зізнався, що з призначенням його життя змінилося в кращу сторону. | Чиновник зізнався, що з призначенням його життя змінилося на краще. |
| Стан дитини змінився в кращу сторону майже одразу після вакцинації. | Дитині покращало майже одразу після вакцинації. |
Спасти на думку і прийти на думку, прийти в голову
Замініть скальковану конструкцію прийти на думку, прийти в голову на стилістично правильний варіант: спасти на думку.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Що вам відразу прийшло на думку, коли ви побачили це запитання? | Що вам відразу спало на думку, коли ви побачили це запитання? |
Незважаючи на і не зважаючи на
Замініть конструкцію не зважаючи на (що), якщо це прийменник на позначення предметів, явищ, понять, всупереч яким відбувається дія, на правильний варіант: незважаючи на (що); попри (те, що); дарма що.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Не зважаючи на погані погодні умови, ми вчасно завершили жнива. | Незважаючи на погані погодні умови, ми вчасно завершили жнива. |
АЛЕ:
не зважаючи — дієприслівник, який описує реальну дію — зважати.
Анітрохи не зважаючи на жінчині прохання зупинитися, він і далі підганяв коней.
Упродовж, протягом і в перебігу, на протязі
Конструкції в перебігу, на протязі, що вказують на паралельний час двох дій, є калькою, замініть стилістично кращим варіантом: упродовж, протягом.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| На протязі року я шукала роботу і нарешті знайшла. | Упродовж року я шукала роботу і нарешті знайшла. |
| Продовжено вимоги щодо розрахунків за експортно-імпортними операціями в перебігу 90 календарних днів. | Продовжено вимоги щодо розрахунків за експортно-імпортними операціями протягом 90 календарних днів. |
АЛЕ:
протяг — потік повітря;
перебіг — розвиток, рух якогось процесу.
Не стійте на протязі, можете заслабнути.
Розрізняють два періоди в перебігу відкритої черепно-мозкової травми.
Брати, накладати, наражати і піддавати
Перевірте вживання дієслова піддавати (чому) і в разі потреби замініть:
брати (на що, під що) — спрямовувати на когось або щось певну дію; також можливим є перебудувати речення, замінивши іменник дієсловом;
накладати (що) — призначати стягнення, штраф;
наражати на (що) — ризикувати;
віддавати (до чого, на що, під що) — порушувати проти когось судову справу.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| піддавати сумніву | брати під сумнів, сумніватися |
| піддавати осміянню | брати на сміх, висміювати |
| піддавати критиці | критикувати |
| піддавати стягненню | накладати стягнення |
| піддавати когось небезпеці | наражати на небезпеку |
| піддавати суду | віддавати до суду |
АЛЕ:
піддавати — допомагати кому-небудь піднімати щось важке.
Було таке, що навіть допомагав інколи чоловікам піддавати мішки на плечі.
На гірше, погіршати і в гіршу сторону, в гірший бік
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в гіршу сторону, в гірший бік на стилістично кращий варіант: на гірше, або перебудуйте речення, використавши дієслово погіршати.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Чиновник зізнався, що з призначенням його життя змінилося в гіршу сторону. | Чиновник зізнався, що з призначенням його життя змінилося на гірше. |
| Стан дитини змінився в гіршу сторону майже одразу після вакцинації. | Дитині погіршало майже одразу після вакцинації. |
(Знатися) на своєму ділі, (майстер) свого діла і своєї справи
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію (знатися) на своїй справі, (майстер) своєї справи на стилістично кращий варіант: (знатися) на своєму ділі; (майстер) свого діла.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Бо моя сестра дуже добре знається на своїй справі. | Бо моя сестра дуже добре знається на своєму ділі. |
| Це висококваліфікований і водночас вимогливий фахівець і майстер своєї справи. | Це висококваліфікований і водночас вимогливий фахівець і майстер свого діла. |
Цього разу і на цей раз
Замініть конструкцію на цей раз на стилістично кращий варіант: цього разу.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Чи поведуться гравці «Челсі» на цей раз як чоловіки? | Чи поведуться гравці «Челсі» цього разу як чоловіки? |
Щоб, щодо, про і на предмет
Замініть нехарактерну для української мови прийменникову конструкцію на предмет на стилістично кращий варіант: (для того), щоб; для цього, для того; щодо (чогось); про (щось).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Розслідування про офшори президента перевірять на предмет дотримання редакційних стандартів. | Розслідування про офшори президента перевірять щодо дотримання редакційних стандартів. |
| Він прийшов на предмет отримання атестату. | Він прийшов (для того), щоб отримати атестат. |
| Ми поговорили на предмет його успішності. | Ми поговорили про його успішність. |
Самовіддано, забувши все на світі і самозабутньо
Замініть прислівник самозабутньо на стилістично кращий варіант: самовіддано, забувши все на світі.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Взявши в руки фломастери або олівці, діти самозабутньо виводять багатозначні для них каракулі. | Взявши в руки фломастери або олівці, діти, забувши все на світі, виводять багатозначні для них каракулі. |
Спадати на думку і приходити на думку, приходити в голову
Замініть скальковану конструкцію приходити на думку, приходити в голову на стилістично правильний варіант: спадати на думку.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Що вам відразу приходить на думку, коли ви побачили це запитання? | Що вам відразу спадає на думку, коли ви побачили це запитання? |
Купування, купівля і покупка
В українській мові для позначення дії рекомендовано уникати скалькованих віддієслівних іменників жіночого роду.
Замініть іменник покупка на один із варіантів: купівля, купування (дія), покуп, закуп, куплене (куплена річ); або перебудуйте речення, використавши дієслово: купувати.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| покупка і продаж | купівля і продаж |
| пропонуємо послуги: профілактика, ремонт, покупка вживаної техніки | пропонуємо послуги: профілактика, ремонт, купування вживаної техніки |
| зібрати всі покупки в коробку | зібрати все куплене в коробку |
| їхати за покупками | їхати на покупи, на закупи |
| робити покупки | купувати (товари, речі) |
АЛЕ:
покупка – у значенні «куплена річ» – зафіксовано в низці академічних словників, зокрема у Російсько-українському словнику у 4 т. (2013), однак, на нашу думку, є калькою.
Незважаючи на, попри те, що і не дивлячись на
Замініть конструкцію не дивлячись на (що), якщо це прийменник на позначення предметів, явищ, понять, всупереч яким відбувається дія, на правильний варіант: незважаючи на (що); попри (те, що); дарма що.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Як залишитися собою в нашому світі, не дивлячись на обставини. | Як залишитися собою в нашому світі, незважаючи на обставини. |
| Не дивлячись на всі перешкоди, нам вдалося зберегти нашу команду. | Попри всі перешкоди, нам вдалося зберегти нашу команду. |
| Не дивлячись на погані погодні умови, ми вчасно завершили жнива. | Дарма що були погані погодні умови, ми вчасно завершили жнива. |
АЛЕ:
не дивлячись — дієприслівник, який описує реальну дію — дивитися.
Хлопець сидів за столом, відвернувшись і не дивлячись на дівчину.
Ось тобі й факт, незаперечний факт і (факт) на лице
Замініть нехарактерний для української мови вислів (факт) на лице, якщо мовиться про щось незаперечне, на стилістично кращий варіант: ось тобі й (факт), незаперечний (факт).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Жіноча логіка на лице: українка розв'язала математичну задачу, над якою вчені билися кілька століть. | Ось тобі і жіноча логіка: українка розв'язала математичну задачу, над якою вчені билися кілька століть. |
| На лице — відсутність стратегічного управління. | Незаперечний факт — відсутність стратегічного управління. |
АЛЕ:
На лице їй падали тіні.
В Україні і в України, на Україні
Замініть конструкцію на Україні, якщо можна поставити питання де?, на стилістично кращий варіант: в Україні.
Перевірте також, чи не вжито помилково конструкцію в України, якщо можна поставити питання де?, і замініть: в Україні.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Про політичну ситуацію на Україні. | Про політичну ситуацію в Україні. |
| Прогноз погоди в України. | Прогноз погоди в Україні. |
АЛЕ:
Певна провина лежить і на Україні.
В України є час на проведення реформ.
Днями і на днях
Конструкцію на днях, що вказує на час дії, замініть стилістично кращим варіантом: (цими) днями.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Я зустрів на днях товариша. | Я зустрів днями товариша. |
АЛЕ:
Понад сорок колекцій одягу покажуть на днях моди у Тернополі.
Розташовуватися, бути, міститися, перебувати, стояти і знаходитися
Перевірте вживання дієслова знаходитися і в разі потреби замініть:
розташовуватися, лежати — про географічне положення;
міститися — входити до складу, бути всередині;
перебувати — у якому-небудь місці (про людей);
стояти — у якому-небудь місці (про транспорт);
знаходити собі раду, давати собі раду, не розгублюватися — зміркувати, додуматися сказати, зробити що-небудь;
бути — у загальному значенні;
або перефразуйте речення.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Київ знаходиться на березі Дніпра. | Київ лежить на березі Дніпра. |
| Його кабінет знаходився в будівлі ради. | Його кабінет містився в будівлі ради. |
| Діти знаходяться у безпечному місці. | Діти перебувають у безпечному місці. |
| Літаки знаходяться в ангарі. | Літаки стоять в ангарі. |
| Він умів знаходитися у скрутній ситуації. | Він умів давати собі раду у скрутній ситуації. |
| Він знаходився у бідності. | Він жив бідно. |
| Хлопець знаходився у цілковитій залежності від батька. | Хлопець цілковито залежав від батька. |
| Жінка знаходилася вдома. | Жінка була вдома. |
| Юнак знаходився на військовій службі. | Юнак служив у війську. |
АЛЕ:
знаходитися — бувати виявленим у результаті розшуків; відшукуватися.
Ганна все копалась у комоді. Хустка все чомусь не знаходилася, а Гордія брала нетерплячка (Борис Грінченко).
На честь і в честь
Замініть конструкцію в честь на нормативний варіант: на честь.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Його назвали в честь дідуся. | Його назвали на честь дідуся. |
В Україну і на Україну
Замініть конструкцію на Україну, якщо можна поставити питання куди?, на стилістично кращий варіант: в Україну.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| 88-річний Михайло Копинець із Тячівського району Закарпаття шість років тому повернувся на Україну. | 88-річний Михайло Копинець із Тячівського району Закарпаття шість років тому повернувся в Україну. |
АЛЕ:
На Україну чекає весняне потепління.
Сам на сам і один на один
Замініть для урізноманітнення конструкцію один на один, якщо мовиться перебування на самоті, без свідків, на стилістично кращий варіант: сам на сам.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Вони залишилися один на один. | Вони залишилися сам на сам. |
На день і в день
Конструкцію у(в) день, якщо мовиться про цикл, період якоїсь дії чи явища, замініть стилістично кращим варіантом: на день.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Шахта видобуває 5 тонн вугілля в день. | Шахта видобуває 5 тисяч тонн вугілля на день. |
АЛЕ:
Чи думав я у день похмільний, Що з серцем скоїться моїм: По-справжньому я буду вільний Лише у карцері сирім? (М.Руденко)
На (мою, твою… їхню) думку і на (мій, твій… їхній) погляд
Конструкцію на мій (твій… їхній) погляд, що вказує на чиєсь припущення, передбачення, замініть стилістично кращим варіантом: на мою (твою… їхню) думку.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| На мій погляд, краще сформувати нову комісію. | На мою думку, краще сформувати нову комісію. |
Станом і за станом
Перевірте, чи не зайвим є прийменник за, якщо тут вжито конструкцію станом на (якийсь момент).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| За станом на 19 березня 2016 року борг компанії становив 12 млн гривень. | Станом на 19 березня 2016 року борг компанії становив 12 млн гривень. |
Про мене і як на мене
Замініть вставну конструкцію як на мене, коли мовиться переважно про байдуже ставлення до чогось, на стилістично кращий варіант: про мене.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Як на мене, робіть, що хочете. | Про мене, робіть, що хочете. |
АЛЕ:
Як на мене вплинула ця подія?
На місяць і в місяць
Конструкцію у(в) місяць, якщо мовиться про цикл, період якоїсь дії чи явища, замініть стилістично кращим варіантом: на місяць.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Шахта видобуває 8 тисяч тонн вугілля в місяць. | Шахта видобуває 8 тисяч тонн вугілля на місяць. |
На замовлення і за замовленням, по замовленню
Замініть конструкцію за замовленням, по замовленню, якщо мовиться про замовлений характер предмета чи явища, на усталений стилістично кращий варіант: на замовлення; якщо мовиться про мету: по замовлення.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Діти дивилися передачу «Мультфільм по замовленню». | Діти дивилися передачу «Мультфільм на замовлення». |
| Ми викликали автобус за замовленням. | Ми викликали автобус на замовлення. |
| Кур'єр прийшов до офісу за замовленням. | Кур'єр прийшов до офісу по замовлення. |
На думку і на погляд
Конструкцію на погляд, що вказує на чиєсь припущення, передбачення, замініть стилістично кращим варіантом: на думку.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Круглий стіл на тему «Проблеми управління вітчизняними підприємствами на погляд майбутніх фахівців». | Круглий стіл на тему «Проблеми управління вітчизняними підприємствами на думку майбутніх фахівців». |
Чинний, дієвий, дійовий, активний, діяльний, в роботі, в дії, на ходу і діючий
Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови. Замініть діючий на один з варіантів:
чинний — який діє за певних умов, має юридичну силу;
дієвий — здатний активно діяти; здатний робити вплив на що-небудь;
дійовий — стосується персонажів, героїв драматичного твору;
а також синонімічні варіанти та перифрази: активний, діяльний; у дії, у роботі, на ходу.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| діючий мер | чинний мер |
| діюче законодавство | чинне законодавство |
| діючий засіб | дієвий засіб |
| діючі особи | дійові особи |
| діюча сила | активна сила |
| діючий механізм | механізм у дії |
| діючий блок | блок у роботі |
На тиждень і в тиждень
Конструкцію у(в) тиждень, якщо мовиться про цикл, період якоїсь дії чи явища, замініть стилістично кращим варіантом: на тиждень.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Шахта видобуває 10 тонн вугілля в тиждень. | Шахта видобуває 10 тонн вугілля на тиждень. |
Зазнавати, наражатися, підпадати і піддаватися
Перевірте вживання дієслова піддаватися і в разі потреби замініть:
зазнавати — пізнавати на власному досвіді, переживати що-небудь;
наражатися — учинками, діями ставити себе під загрозу;
підпадати — зазнавати дії чого-небудь.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| піддаватися змінам | зазнавати змін |
| піддаватися великій небезпеці | наражатися на велику небезпеку |
| піддаватися його гніву | підпадати під його гнів |
АЛЕ:
піддаватися — поступаючись перед чим-небудь, відмовлятися від якихось поглядів, переконань; відступаючи під натиском противника, давати можливість схопити себе, оволодіти собою.
Я не буду піддаватися на їхню підмову.
Не можна піддаватися у чесному двобої.
Порядок денний і повістка
Замініть іменник повістка, якщо мовиться про перелік питань для розгляду, на правильний варіант: порядок (денний).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| На повістці дня – вдосконалення тренажерних систем. | На порядку денному – вдосконалення тренажерних систем. |
АЛЕ:
повістка — виклик до війська.
Як діяти у разі отримання повістки?
Зважаючи на, з огляду на і виходячи з
Замініть скальковану конструкцію виходячи з (чого), якщо не йдеться про процес ходіння, на стилістично кращий варіант: зважаючи на (що), з огляду на (що).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Перераховуємо єдиний внесок виходячи з нового розміру мінімальної заробітної плати. | Перераховуємо єдиний внесок з огляду на новий розмір мінімальної заробітної плати. |
| Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається, виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу. | Дохід від продажу об'єкта нерухомості визначається, зважаючи на ціну, зазначену в договорі купівлі-продажу. |
АЛЕ:
Виходячи з дому на роботу, він побачив біля порогу підкинутий лист.
На рік і в рік
Конструкцію у(в) рік, якщо мовиться про цикл, період якоїсь дії чи явища, замініть стилістично кращим варіантом: на рік.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Шахта видобуває 100 тисяч тонн вугілля в рік. | Шахта видобуває 100 тисяч тонн вугілля на рік. |
АЛЕ:
Він народився у рік мавпи.
Падати, впадати, сипати, побиватися, бити і кидатися
Перевірте вживання дієслова кидатися і в разі потреби замініть:
падати — опускатися;
впадати — привертати увагу;
сипати — щедро витрачати;
побиватися — судорожно здригатися;
бити в голову — про хмільні напої.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| кидатися на коліна | падати на коліна |
| кидатися в очі | впадати в око (очі) |
| кидатися грішми | сипати грішми |
| кидатися на всі сторони від горя | побиватися від горя |
| вино кидається в голову | вино б'є в голову |
АЛЕ:
кидатися — швидко йти, бігти; махнувши рукою (руками), примушувати летіти; сплескувати, піднявшись до поверхні води (про рибу).
Вона кидалася то до вікна, то до порога.
Він і далі кидається сніжками.
На всій території і по всій території
Замініть конструкцію по всій території на стилістично кращий варіант: на всій території.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| По всій території України завтра дощі. | На всій території України завтра дощі. |
Прохопитися (словом), помилитися (на слові), ляпнути, ляпати, не думавши і обмовитися
Замініть скальковане дієслово обмовитися, обмовлятися на стилістично кращий варіант: прохопитися (словом), помилитися (на слові); ляпнути, ляпати, не думавши.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Він закусив нижню губу, щоб не обмовитися зайвим словом. | Він закусив нижню губу, щоб не прохопитися зайвим словом. |
| Президент вкотре обмовився, виступаючи перед глядачами. | Президент вкотре помилився на слові, виступаючи перед глядачами. |
За номером і за телефоном
Перевірте за контекстом, чи немає тавтології зателефонувати за телефоном, і замініть: за номером, на номер.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Зателефонуйте, будь ласка, за телефоном 244 00 01. | Зателефонуйте, будь ласка, за номером 244 00 01. |
Нинішній, сучасний, наявний і існуючий
Вживання дієприкметників активного стану з -уч-, -юч- не рекомендовано нормами сучасної української мови. Замініть існуючий на один з варіантів: наявний, нинішній, сучасний, — або підрядне речення.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Існуючі технології | Наявні технології |
| Існуючий стан справ | Нинішній стан справ |
| Існуючий на ринку дефіцит пришвидшує зростання цін. | Дефіцит, що є на ринку, пришвидшує зростання цін. |
Вартий уваги, заслуговувати на увагу і заслуговувати уваги
Замініть конструкцію заслуговувати уваги на стилістично кращий варіант: заслуговувати на увагу, вартий уваги.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Він не заслуговує вашої уваги. | Він не заслуговує на вашу увагу.
Він не вартий вашої уваги. |
Гурт і отп
Для урізноманітнення мовлення замініть іменник опт на варіант: гурт.
| ТИПОВО | ВДАЛІШЕ |
|---|---|
| продавати оптом | продавати на гурт, гуртом |
| ціна в опті | ціна в гурті |
На додаток, додатково, до того ж і у добавок
Замініть нехарактерний для української мови вислів у добавок на стилістично кращий варіант: на (у) додаток, додатково; до того (ж).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Що можете порадити із вправ у добавок до цієї дієти? | Що можете порадити із вправ на додаток до цієї дієти? |
| У добавок, компанія координує технічні та маркетингові дослідження в галузі. | До того ж компанія координує технічні та маркетингові дослідження в галузі. |
Додому і на будинок
Замініть конструкцію (доставляти, привозити) на будинок на правильний варіант: (доставляти, привозити) додому.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Допомогу привозять людям на будинок. | Допомогу привозять людям додому. |
АЛЕ:
Дерево впало якраз на будинок.
Неабияк і не на жарт
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію не на жарт на стилістично кращий варіант: неабияк.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| З квітня вартість паркування у центрі Львова зросте не на жарт. | З квітня вартість паркування у центрі Львова неабияк зросте. |
Надсилати на адресу і за адресою
Якщо до конструкції на адресу можна поставити питання куди?, то використайте нормативний варіант: на адресу.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Я надіслав листа за адресою редакції. | Я надіслав листа на адресу редакції. |
| Звертайтеся за адресою: м. Київ., вул. Хрещатик, 19. | Звертайтеся на адресу: м. Київ., вул. Хрещатик, 19. |
Нашвидкуруч і на швидку руку
Замініть нехарактерний для української мови вислів на швидку руку на стилістично кращий варіант: нашвидкуруч.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Кулінарні рецепти на швидку руку. | Кулінарні рецепти нашвидкуруч. |
Цього тижня і на поточному тижні
Замініть для урізноманітнення мовлення канцеляризм на поточному тижні на стилістично кращий варіант: цього тижня.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Президент очікує на врегулювання політичної кризи на поточному тижні. | Президент очікує на врегулювання політичної кризи цього тижня. |
Зважаючи на, з огляду на і беручи до уваги
Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію беручи до уваги на стилістично кращий варіант: з огляду на (кого, що); зважаючи на (кого, що).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Беручи до уваги тренд здорового харчування, ми розширили асортимент натуральних продуктів у наших магазинах. | Зважаючи на тренд здорового харчування, ми розширили асортимент натуральних продуктів у наших магазинах. |
Минулого тижня і у минулий тиждень, на минулому тижні, у минулому тижні
Замініть конструкцію у минулий тиждень, на минулому тижні, у минулому тижні стилістично кращим: минулого тижня.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| На минулому тижні ми зустрічалися з друзями. | Минулого тижня ми зустрічалися з друзями. |
Подібний до, як і у вигляді
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм у вигляді на стилістично кращий варіант: подібний до (кого, чого), як (хто, що), за (кого, що).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| запис чисел у вигляді десяткового дробу | запис чисел як десяткового дробу |
| принести у вигляді подарунка | принести як подарунок |
| призначити у вигляді кари | призначити за кару |
| у вигляді ласки | як ласка, за ласку |
| у вигляді спроби | як спроба, за спробу, на спробу |
| ангел у вигляді голуба | ангел, подібний до голуба |
Через, з огляду на і в силу
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм в силу (чого), якщо мовиться про причину, на стилістично кращий варіант: через (що), з огляду на (що).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| В силу певних обставин вони не приїхали. | Через певні обставини вони не приїхали. |
| В силу цього мусимо вам відмовити. | З огляду на це мусимо вам відмовити. |
АЛЕ:
Юнак уже у силу вбрався.
Перетворюватися на когось, щось і в когось, щось
Замініть конструкцію перетворюватися в когось, щось на стилістичного кращий варіант: перетворюватися на когось, щось.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У казці хлопець перетворився в коня. | У казці хлопець перетворився на коня. |
Мати на меті і переслідувати мету
Замініть нехарактерний для української мови канцеляризм переслідувати мету на стилістично кращий варіант: мати на меті, мати мету.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Зазвичай такі дії переслідують мету викликати у користувача позитивні емоції. | Зазвичай такі дії мають на меті викликати у користувача позитивні емоції. |
| Яку мету переслідували журналісти? | Яку мету мали журналісти? |
Вважатися, зважати на і рахуватися з
Перевірте вживання дієслова рахуватися і в разі потреби замініть:
вважатися (ким, чим, яким) — визнаватися ким-, чим-небудь, якимсь, прирівнюватися до когось, чогось; або перебудуйте речення, використавши дієслово вважати;
зважати на (кого, що) — звертати увагу.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Він рахувався зниклим безвісти. | Він вважався зниклим безвісти. Його вважали зниклим безвісти. |
| Його брати бажали, щоб він рахувався з їхньою думкою. | Його брати бажали, щоб він зважав на їхню думку. |
АЛЕ:
рахуватися — вести взаємні, насамперед грошові розрахунки.
Легше з ведмедем борюкатися, ніж з паном рахуватися.
(Що) ґрунтується на і заснований на
Замініть конструкцію заснований на (чому) на стилістично краще: (що) ґрунтується на (чому).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Цей принцип заснований на відомій потребі людини і суспільства до самозбереження. | Цей принцип ґрунтується на відомій потребі людини і суспільства до самозбереження. |
АЛЕ:
Це місто засноване на березі Дніпра.
На видноті, перед очима, на оці і на виду
Замініть скалькований вислів на виду на стилістично правильний варіант: на видноті, перед очима, на оці.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Глек стояв на виду. | Глек стояв на видноті. |
Водночас і (при всьому) при цьому
Конструкція при цьому є нехарактерною для української мови, стилістично краще: водночас, за такої умови, за цих обставин.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| При цьому треба розуміти, що цар не вічний. | Водночас треба розуміти, що цар не вічний. |
| При цьому наш прибуток складе 100 грн. | За такої умови наш прибуток складе 100 грн. |
| При цьому слові він замовк. | На цім слові він замовк. |
| При цьому всьому ми вам віримо. | А проте ми вам віримо. |
Видужувати і іти на поправку
Замініть нехарактерний для української мови вислів іти на поправку на стилістично кращий варіант: видужувати, одужувати.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У Німеччині дівчина нарешті почала іти на поправку. | У Німеччині дівчина нарешті почала видужувати. |
Насамкінець і на завершення
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію на завершення, коли мовиться про якісь дії в кінці, на стилістично кращий варіант: насамкінець.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| «Запрошуємо до команди лідерів», — на завершення сказав начальник служби персоналу. | «Запрошуємо до команди лідерів», — насамкінець сказав начальник служби персоналу. |
АЛЕ:
Обласна рада виділила кошти на завершення будівництва табору для дітей у Виноградові.
Щодо і на рахунок
Замініть нехарактерну для української мови прийменникову конструкцію на рахунок (чого) на стилістично кращий варіант: щодо (чого).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| А тепер скажу на рахунок нашої проблеми. | А тепер скажу щодо нашої проблеми. |
АЛЕ:
На рахунок у банку переказали кошти.
Нагадувати і бути схожим
Замініть дієслово нагадувати, якщо мовиться про схожість між людьми, предметами, явищами тощо, на: бути схожим на (кого, що), бути подібним до (кого, чого), скидатися на (кого, що).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Він нагадує батька. | Він схожий на батька. |
| Ця ситуація нагадує минулорічний візит до Києва. | Ця ситуація подібна до минулорічного візиту до Києва. |
АЛЕ:
нагадувати — робити нагадування.
Він нагадав мені, що завтра збори.
Впадати в око і кидатися в очі
Замініть скальковану конструкцію кидатися в очі на стилістично кращий варіант: впадати в око, спадати на очі.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Кидається в очі низька успішність учнів з алгебри та геометрії. | Впадає в око низька успішність учнів з алгебри та геометрії. |
Позначитися і відбитися
Замініть дієслово відбитися, якщо мовиться про вплив, на стилістично кращий варіант: позначитися (на кому, чому).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| З 1 січня в Україні скасували додатковий імпортний збір на автомобілі: як це відбилося на цінах? | З 1 січня в Україні скасували додатковий імпортний збір на автомобілі: як це позначилося на цінах? |
АЛЕ:
М'яч відібився від стіни.
За (на) кошт (кого, чий), завдяки, через і за рахунок
Замініть конструкцію за рахунок:
- якщо мовиться про оплату чогось грошима, на стилістично кращий варіант: за (на) кошт (кого, чий), коштом (чиїм), на (чиї) гроші;
- якщо мовиться про причину або наслідок дії, оберіть на стилістично кращий варіант: користуючись з (чого), використовуючи (що), завдяки (чому), через (що), внаслідок (чого). Або перебудуйте речення, зберігши його загальне значення.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| споруда, зведена за рахунок спонсора | споруда, зведена коштом спонсора |
| наповнення бюджету за рахунок підвищення сплати податків | наповнення бюджету завдяки підвищенню сплати податків |
| забезпечити порядок за рахунок законних методів | забезпечити порядок, використовуючи законні методи |
| поповнити кадри за рахунок резервів | поповнити кадри з резервів |
| збільшити кадри за рахунок зменшення резервів | збільшити кадри, зменшивши резерви |
На виплат і в розстрочку, в розстрочення
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію в розстрочку, в розстрочення, якщо мовиться про розподіл на кілька строків виплати, на стилістично кращий варіант: на виплат.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Купуйте наші товари у розстрочку! | Купуйте наші товари на виплат! |
| На сайті смартфони продають у розстрочення. | На сайті смартфони продають на виплат. |
АЛЕ:
розстрочення — розподілення на кілька строків виконання чогось.
Розстрочення виконання рішення суду.
Цього, того (ж) тижня і в цей, той (же) тиждень, на цьому, тому (ж) тижні
Замініть конструкцію в цей (той, інший, перший…) (же) тиждень, на цьому (тому) тижні на стилістично кращий варіант: цього (того, іншого, першого) (ж) тижня.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У цей тиждень приїхав із відрядження батько. | Цього тижня приїхав із відрядження батько. |
| У другий же тиждень нашої подорожі трапилася весела пригода. | Другого ж тижня нашої подорожі трапилася весела пригода. |
| На цьому тижні у нас конференція. | Цього тижня у нас конференція. |
На противагу і у протилежність
Замініть скальковану конструкція у протилежність (чому) на стилістично кращий варіант: на противагу (чому).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У протилежність лікам, у косметичних виробах ризик небажаних наслідків зведено до мінімуму. | На противагу лікам, у косметичних виробах ризик небажаних наслідків зведено до мінімуму. |
Спиратися на думку і керуватися думкою
Замініть скальковану конструкцію керуватися думкою на стилістично кращий варіант: спиратися на думку.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У цьому питанні ми керуємося думкою керівництва. | У цьому питанні ми спираємося на думку керівництва. |
Вживання прийменника по
Перевірте доречність вживання прийменника по і доберіть за контекстом один із варіантів: за, з, у(в), на, через, для, щодо або безприйменникову конструкцію.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| діяти по правилах
жити по закону продавати по ціні |
діяти за правилами
жити за законом продавати за ціною |
| комітет по нагляду
судячи по реакції твір по темі |
комітет з нагляду
судячи з реакції твір з теми |
| працювати по буднях
прийти по питанню відвідати по справах служби |
працювати в будні
прийти у питанні відвідати у службових справах |
| гарний по вигляду
діяти по власному розсуду поширити по цілій земній кулі |
гарний на вигляд
діяти на власний розсуд поширити на всій земній кулі |
| помилитися по незнанню
схибити по неуважності запізнитися по сімейних обставинах |
помилитися через незнання
схибити через неуважність запізнитися через сімейні обставини |
| заходи по врятуванню лісів
організації по пошуку позаземного розуму |
заходи для врятування лісів
організації для пошуку позаземного розуму |
| повідомити по виборах
закон по врегулюванню висновок по легалізації |
повідомити щодо виборів
закон щодо врегулювання висновок щодо легалізації |
| по виконанні завдання
надіслати по пошті іти по шляху прогресу |
виконавши завдання
надіслати поштою іти шляхом прогресу |
АЛЕ: ударити по голові, іти по воду, їздити по містах, відпочити по обіді, читати по складах, поратися по господарству, та й по всьому.
Коли прийменник по вказує на часові межі (Сезон дощів триває по серпень), його можна замінити конструкцією до … включно (Сезон дощів триває до серпня включно).
Перевірте також закінчення місцевого відмінка іменника або прикметника після прийменника по: має бути місцевий, а не давальний відмінок.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| рахує по пальцям | рахує по пальцях |
| читає по складам | читає по складах |
| мандрує по горам і долинам | мандрує по горах і долинах |
| б'є по великим барабанам | б'є по великих барабанах |
Позначатися і відбиватися
Замініть дієслово відбиватися, якщо мовиться про вплив, на стилістично кращий варіант: позначатися (на кому, чому).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| З 1 січня в Україні скасують додатковий імпортний збір на автомобілі: як це відіб'ється на цінах? | З 1 січня в Україні скасують додатковий імпортний збір на автомобілі: як це позначиться на цінах? |
АЛЕ:
М'яч відіб'ється від стіни.
Підпаcти, зазнати, наразитися і піддатися
Перевірте вживання дієслова піддатися і в разі потреби замініть:
зазнати — пізнати на власному досвіді, пережити що-небудь;
наразитися — учинками, діями поставити себе під загрозу;
підпасти — зазнати дії чого-небудь.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| піддатися змінам | зазнати змін |
| піддатися великій небезпеці | наразитися на велику небезпеку |
| піддатися його гніву | підпасти під його гнів |
АЛЕ:
піддатися — поступаючись перед чим-небудь, відмовитися від якихось поглядів, переконань; відступаючи під натиском противника, дати можливість схопити себе, оволодіти собою.
Мені темниця очі засліпила, мені неволя розум потьмарила, що я тобі піддався на підмову (Леся Українка).
Він ще на коні держався, Не подався й не піддався (Іван Франко).
Для годиться, на око, про (людське) око, про славу і для видимості
Замініть нехарактерний для української мови вислів для видимості на стилістично кращий варіант: для годиться, на око, про (людське) око, про славу.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Невже не зрозуміло, що депутати лише для видимості сваряться? | Невже не зрозуміло, що депутати лише для годиться сваряться? |
| Він слухав мовчки, для видимості пригублюючи келих. | Він слухав мовчки, про око пригублюючи келих. |
АЛЕ:
На ділянках доріг, на яких є труднощі для видимості учасниками дорожнього руху дорожньої розмітки, встановлюють спеціальні знаки.
З огляду на і враховуючи
Замініть скальковану конструкцію враховуючи, якщо мовиться про потребу брати до уваги певний факт чи явище, на стилістично кращий варіант: з огляду на.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Це добрий результат, враховуючи, яка у нас зараз команда. | Це добрий результат, з огляду на те, яка у нас зараз команда. |
АЛЕ:
Складіть підсумковий звіт, враховуючи у ньому результати роботи і за попередній місяць.
Вживання прийменника при
Уникайте неправильного чи невиправданого вживання прийменника при. Варіанти заміни: біля, коло, край (дороги), за (умови, гетьмана), під час (штурму), у разі (виникнення), у присутності (матері), або дієприслівниковий зворот — шукаючи вихід.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| при вході | біля входу |
| при першій появі | щойно з'явиться |
| при (всьому) цьому | а проте |
| при температурі у 10 градусів | за температури у 10 градусів |
| при такій звістці | на таку звістку |
| при одній думці | на саму згадку |
| при свідках | перед свідками |
| при виді вчителя | побачивши вчителя |
| при виникненні | у разі виникнення |
| при нападі | під час нападу |
| при умові | за умови жити |
| при гетьманаті | за часів гетьманату |
| жити при Польщі | жити за Польщі |
| при дорозі | край дороги |
АЛЕ: Національна академія державного управління при Президентові України (вказує на підпорядкованість структур); при університеті працює їдальня (вказує на просторову близькість); бути при доброму здоров'ї, при тямі, при ясному розумі; допомогти при нагоді (вказує на супутні обставини й умови).
Наступного дня і в наступний день, на наступний день
Замініть конструкцію в наступний день, на наступний день стилістично кращим: наступного дня.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| На наступний день ми зустрічалися з друзями. | Наступного дня ми зустрічалися з друзями. |
Наступного тижня і в наступний тиждень, на наступний тиждень, на наступному тижні, у наступному тижні
Замініть конструкцію в наступний тиждень, на наступний тиждень, на наступному тижні, у наступному тижні стилістично кращим: наступного тижня.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| На наступний тиждень ми зустрічаємося з друзями. | Наступного тижня ми зустрічаємося з друзями. |
Наступного місяця і в наступний місяць, на наступний місяць, у наступному місяці
Замініть конструкцію в наступний місяць, на наступний місяць, у наступному місяці стилістично кращим: наступного місяця.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| На наступний місяць ми їдемо у відрядження. | Наступного місяця ми їдемо у відрядження. |
Наступного року і в наступний рік, на наступний рік, у наступному році
Замініть конструкцію у наступний рік, на наступний рік, у наступному році стилістично кращим: наступного року.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| На наступний рік ми чекаємо поповнення в родині. | Наступного року ми чекаємо поповнення в родині. |
Наступної середи, п’ятниці, суботи, неділі і в (на) наступну середу, п’ятницю, суботу, неділю
Замініть конструкцію в (на) наступну середу (п’ятницю, суботу, неділю) стилістично кращим: наступної середи (п’ятниці, суботи, неділі).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У наступну середу ми зустрічаємося з друзями. | Наступної середи ми зустрічаємося з друзями. |
Наступного понеділка, вівторка, четверга і в (на) наступний понеділок, вівторок, четвер
Замініть конструкцію в (на) наступний понеділок, вівторок, четвер стилістично кращим: наступного понеділка (вівторка, четверга).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| У наступний понеділок ми зустрічаємося з друзями. | Наступного понеділка ми зустрічаємося з друзями. |
Претендент, здобувач, пошуковик і пошукач, пошукувач
Перевірте вживання іменника пошукач, пошукувач і в разі потреби замініть:
здобувач (чого) — особа, що претендує на здобуття наукового ступеня (без навчання в аспірантурі);
претендент (на що) — особа, яка претендує на щось;
шукач — особа, яка шукає щось;
пошуковик — сервіс, сайт для пошуку інформації;
(веб-)браузер, оглядач, (веб-)переглядач — програма для роботи з гіпертекстом.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| пошукач премії | претендент на премію |
| пошукач роботи | претендент на роботу |
| пошукач наукового ступеня | здобувач наукового ступеня |
| пошукач притулку | шукач притулку |
| пошукач Google | пошуковик Google |
| пошукач Mozilla | браузер Mozilla |
ПРИМІТКА:
Слова пошукач, пошукувач у деяких текстах вживають на позначення особи, яка претендує на здобуття наукового ступеня, однак у словниках термін із таким значенням не зафіксовано. Крім того, особу, яка працює над дисертацією, навчаючись в аспірантурі, доречно називати аспірантом.
Закуповування, закупівля, закупи і закупка
В українській мові для позначення дії рекомендовано уникати скалькованих віддієслівних іменників жіночого роду.
Замініть іменник закупка на один із варіантів: закуповування, закупівля (дія), закуп (результат); або перебудуйте речення, використавши дієслово: закуповувати.
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| закупка запасів сировини | купівля запасів сировини |
| їхати за закупками | їхати на покупи, на закупи |
| робити закупки | закуповувати (товари, речі) |
На жодний, на жодну, на жодне, на жодні і ні на який, ні на яку, ні на яке, ні на які, ні на один, ні на одну, ні на одне, ні на одні
Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію ні на який (ні на яку, ні на яке, ні на які), ні на один (ні на одну, ні на одне, ні на одні) на стилістично кращий варіант: на жодний (на жодну, на жодне, на жодні).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Я з тобою ні на який концерт не ходила. | Я з тобою на жодний концерт не ходила. |
| Без візи керівництва Федерації ми не змогли б поїхати ні на одні змагання. | Без візи керівництва Федерації ми не змогли б поїхати на жодні змагання. |
АЛЕ:
У парних конструкціях ні на… ні на… така заміна не є доречною.
Але грошей не дали ні на одні, ні на інші проекти.
На жодному, на жодній, на жодних і ні на якому, ні на якій, ні на яких, ні на одному, ні на одній, ні на одних
Замініть для урізноманітнення мовлення конструкцію ні на якому (ні на якій, ні на яких), ні на одному (ні на одній, ні на одних) на стилістично кращий варіант: на жодному (на жодній, на жодних).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Влада країни не буде представлена на зібранні ні на якому рівні. | Влада країни не буде представлена на зібранні на жодному рівні. |
| Місцевість, що не вказана ні на одних картах великих битв другої світової війни. | Місцевість, що не вказана на жодних картах великих битв другої світової війни. |
АЛЕ:
У парних конструкціях ні на… ні на… така заміна не є доречною.
Я не був ні на одних змаганнях, ні на інших.
Рачки, навкарачки і на четвереньках
Замініть скальковану конструкцію на четвереньках на стилістично правильний варіант: рачки, навкарачки; рачкувати.
| НЕПРАВИЛЬНО | ПРАВИЛЬНО |
|---|---|
| Дитина лазить на четвереньках. | Дитина лазить рачки. Дитина рачкує. |
Гаяти час і бути на рахунку
Замініть нехарактерну для української мови конструкцію кожна хвилина (секунда) на рахунку на один із варіантів: не можна гаяти ані хвилини (секунди); кожна хвилина (секунда) лічена (порахована).
| НЕ РЕКОМЕНДОВАНО | РЕКОМЕНДОВАНО |
|---|---|
| Українські моряки потрапили в полон до піратів: на рахунку кожна хвилина! | Українські моряки потрапили в полон до піратів: не можна гаяти ані хвилини! |
Про́тяг, про́тягом, на про́тязі
Протяг — «різкий струмінь повітря, що проходить у приміщенні»: «Холодний протяг обвіяв мандрівників». (М. Трублаїні.) «…Не помітив відчиненого вікна, крізь яке прохоплювався протяг». (Ю. Яновський.); «протяжне звучання» — «Здорова на виду, повна в тілі, навіть трохи огрядна, вона говорила дуже тоненьким голосом, тихим і співучим, вимовляючи слова з протягом, ніби вона пісні співала». (І. Нечуй-Левицький.)
Коли визначаються межі тривалості якоїсь дії чи явища, вживають слово протягом. «Протягом дня вони кілька разів поривалися перескочити через мур, і все невдало». (О. Гончар.)
Часом в усному мовленні, у творах художньої літератури в значенні «протягом» вживають на протязі, в протягу (століть і т. ін.). «Це вже вдруге на протязі своєї тринадцятилітньої служби вона мусить через непорозуміння з попом міняти школу». (М. Коцюбинський.) «Тисячні естетичні правила поставали і щезали в протягу століть — для нас вони зовсім пропали і стали пустою формою; головне діло — життя». (І. Франко.) Цього в сучасній літературній мові уникають. На протязі варто вживати, коли йдеться не про час, а про відстань. Наприклад: «Машина буксувала на протязі двох кілометрів».
Отже, з трьох варіантів: протягом, на протязі, в протягу, коли мова йде про час, у сучасній літературній мові найбільш доцільно вживати перший.
Коли визначаються межі тривалості якоїсь дії чи явища, вживають слово протягом. «Протягом дня вони кілька разів поривалися перескочити через мур, і все невдало». (О. Гончар.)
Часом в усному мовленні, у творах художньої літератури в значенні «протягом» вживають на протязі, в протягу (століть і т. ін.). «Це вже вдруге на протязі своєї тринадцятилітньої служби вона мусить через непорозуміння з попом міняти школу». (М. Коцюбинський.) «Тисячні естетичні правила поставали і щезали в протягу століть — для нас вони зовсім пропали і стали пустою формою; головне діло — життя». (І. Франко.) Цього в сучасній літературній мові уникають. На протязі варто вживати, коли йдеться не про час, а про відстань. Наприклад: «Машина буксувала на протязі двох кілометрів».
Отже, з трьох варіантів: протягом, на протязі, в протягу, коли мова йде про час, у сучасній літературній мові найбільш доцільно вживати перший.
Капосне “як”
Капосне, бо, стикаючись з ним, щоразу ламаєш голову: а треба в цьому випадку тут ставити якийсь розділовий знак чи ні? Гадаємо, позбутися клопоту допоможуть правила, вміщені нижче.
Прислівник як з часткою би пишеться окремо. «Як би це добре було, коли б я не тільки спочив, а й вивіз собі матеріал для роботи» (Михайло Коцюбинський). Слід відрізняти їх від однозвучного сполучника якби, що вживається в складнопідрядному реченні з підрядними умовами і, якщо є потреба, замінюється сполукою коли б.
Цей прислівник з частками будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -таки, -то подається через дефіс: будь-як, як-небудь, казна-як, хтозна-як, як-таки, як-то.
Сполучник як з часткою от пишеться теж через дефіс: «Нічого специфічного, врочистого, як-от гранітних та мармурових пам'ятників, на нашому кладовищі не було» (Олександр Довженко). У ролі префікса в формах найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників як пишеться разом: якнайбільший, якнайбільше тощо.
Кому перед »як» ставимо:
1. Коли приєднується підрядне речення способі дії зі значенням порівняльної характеристики, уподібнення; сполучник як близький семантично до слів мов, немов, наче, неначе. «Гарячий місяць сяє на підповні, пливу, як човен, знявши паруси» (Андрій Малишко).
2. Якщо порівняльному зворотові передують слова такий, так. «Шість років Левкові минуло, мало сміху на його обличчі, навіть зітхав часто, так само, як мати» (Михайло Стельмах).
3. Якщо порівняльний зворот починається сполукою як і. «Українська література, як і вся наша культура, переживає не кращі часи» ( з газ.).
4. Якщо як приєднує вставні слова, словосполучення і речення. «Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном» (Олександр Довженко).
5. Якщо сполучник як приєднує прикладку, що має додатковий відтінок причини. «У горах Брянський, як командир роти, зустрівся з новими труднощами» (Олесь Гончар).
6. У зворотах не хто інший, як; не що інше, як. «Не хто інший, як Юрій Гагарін, першим полетів у космос» (з газ.).
Кому не ставимо:
1. Якщо порівняльний зворот має значення обставини способу дії і може бути замінений орудним відмінком іменника або прислівником. «Пливу як тінь по морю снів за нею» (Максим Рильський). Порів.: пливу тінню.
2. Якщо сполучник як приєднує зворот, який характеризує предмет з одного якогось боку або ж має значення «у ролі кого, чого». «Це його виділяє з-поміж багатьох як митця» (з газ.).
3. У складних сполученнях перед тим як, після того як та ін., якщо перша їхня частина не входить до головного речення. «Перед тим як почати екзамен, директор провів інструктивну нараду» (з газ.). Але: «Добре запам'ятався тоді, як сидів за партою» (з журналу).
4. Перед прикладкою з як, якщо вона не має причинового зв'язку. «Тарас Шевченко відомий світові як талановитий поет і художник» (з підручника).
5. Якщо зворот з як виступає іменною частиною присудка. Зрозуміти як натяк. Кваліфікувати як виняток тощо. «Та й чоловік мій як з клоччя батіг, сказати правду» (Іван Нечуй-Левицький).
6. Якщо перед як стоїть заперечна частка не або слова зовсім, майже, просто, точнісінько, передусім і т. д. «Учні інколи міркують зовсім як дорослі» (з газ.).
7. Якщо в порівняльному звороті порівнюване слово повторюється. «Діти як діти», «На війні як на війні» (з газ.).
8. Перед сполучниками як не... то, як... так і, що з'єднують однорідні члени речення або частини складного речення. «Допоможіть як не копійкою, то хоч порадою» (з газ.).
9. Якщо порівняльний зворот має характер стійкого словосполучення. Берегти як зіницю ока. Боятися як вогню. Один як палець. Почервонів як рак. Холодний як лід. Дивиться як теля на нові ворота. Ясно як божий день і т. д.
10. У словосполученнях типу як не як, хоч як хоч, як на те, як не було.
Прислівник як з часткою би пишеться окремо. «Як би це добре було, коли б я не тільки спочив, а й вивіз собі матеріал для роботи» (Михайло Коцюбинський). Слід відрізняти їх від однозвучного сполучника якби, що вживається в складнопідрядному реченні з підрядними умовами і, якщо є потреба, замінюється сполукою коли б.
Цей прислівник з частками будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -таки, -то подається через дефіс: будь-як, як-небудь, казна-як, хтозна-як, як-таки, як-то.
Сполучник як з часткою от пишеться теж через дефіс: «Нічого специфічного, врочистого, як-от гранітних та мармурових пам'ятників, на нашому кладовищі не було» (Олександр Довженко). У ролі префікса в формах найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників як пишеться разом: якнайбільший, якнайбільше тощо.
Кому перед »як» ставимо:
1. Коли приєднується підрядне речення способі дії зі значенням порівняльної характеристики, уподібнення; сполучник як близький семантично до слів мов, немов, наче, неначе. «Гарячий місяць сяє на підповні, пливу, як човен, знявши паруси» (Андрій Малишко).
2. Якщо порівняльному зворотові передують слова такий, так. «Шість років Левкові минуло, мало сміху на його обличчі, навіть зітхав часто, так само, як мати» (Михайло Стельмах).
3. Якщо порівняльний зворот починається сполукою як і. «Українська література, як і вся наша культура, переживає не кращі часи» ( з газ.).
4. Якщо як приєднує вставні слова, словосполучення і речення. «Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном» (Олександр Довженко).
5. Якщо сполучник як приєднує прикладку, що має додатковий відтінок причини. «У горах Брянський, як командир роти, зустрівся з новими труднощами» (Олесь Гончар).
6. У зворотах не хто інший, як; не що інше, як. «Не хто інший, як Юрій Гагарін, першим полетів у космос» (з газ.).
Кому не ставимо:
1. Якщо порівняльний зворот має значення обставини способу дії і може бути замінений орудним відмінком іменника або прислівником. «Пливу як тінь по морю снів за нею» (Максим Рильський). Порів.: пливу тінню.
2. Якщо сполучник як приєднує зворот, який характеризує предмет з одного якогось боку або ж має значення «у ролі кого, чого». «Це його виділяє з-поміж багатьох як митця» (з газ.).
3. У складних сполученнях перед тим як, після того як та ін., якщо перша їхня частина не входить до головного речення. «Перед тим як почати екзамен, директор провів інструктивну нараду» (з газ.). Але: «Добре запам'ятався тоді, як сидів за партою» (з журналу).
4. Перед прикладкою з як, якщо вона не має причинового зв'язку. «Тарас Шевченко відомий світові як талановитий поет і художник» (з підручника).
5. Якщо зворот з як виступає іменною частиною присудка. Зрозуміти як натяк. Кваліфікувати як виняток тощо. «Та й чоловік мій як з клоччя батіг, сказати правду» (Іван Нечуй-Левицький).
6. Якщо перед як стоїть заперечна частка не або слова зовсім, майже, просто, точнісінько, передусім і т. д. «Учні інколи міркують зовсім як дорослі» (з газ.).
7. Якщо в порівняльному звороті порівнюване слово повторюється. «Діти як діти», «На війні як на війні» (з газ.).
8. Перед сполучниками як не... то, як... так і, що з'єднують однорідні члени речення або частини складного речення. «Допоможіть як не копійкою, то хоч порадою» (з газ.).
9. Якщо порівняльний зворот має характер стійкого словосполучення. Берегти як зіницю ока. Боятися як вогню. Один як палець. Почервонів як рак. Холодний як лід. Дивиться як теля на нові ворота. Ясно як божий день і т. д.
10. У словосполученнях типу як не як, хоч як хоч, як на те, як не було.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
чіпляти лапшу на вуха
Правильніше:
чіпляти локшину
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
царина, лан, поле, нива, на поприщі, поприще, галузь, сфера, область, ділянка, дільниця
1. Область – галузь – ділянка – сфера
Слова галузь, сфера, ділянка об'єднує спільне значення – «певна сукупність фактів, явищ, занять, що становлять окрему сторону людської діяльності, людських інтересів». З таким самим змістом, але переносно вживаються царина, лан, нива. Вони надають висловлюванню урочистості, піднесеності або, навпаки, служать засобом іронії.
Область у нас – адміністративно-територіальна одиниця. «Батько одвіз матір до родичів на село в Харківську область» (Леонід Смілянський). А також місцевість, де поширені певні явища. У такому разі цей іменник поєднується з означенням: «Гарячі джерела трапляються в областях чинних і згаслих вулканів» (з журналу). Полярна область.
Отже, згідно з лексичними нормами слід казати й писати: в економічній, культурній, медичній галузях, у галузі судочинства, права і т. ін. Очевидно, під впливом російської мови з аналогічним значенням часом помилково вживають і слово область. «Нинішнього року знизилися показники в деяких областях (треба: галузях) народного господарства», «Піднесення виробництва спостерігається в області промисловості» (з газети). Поняття «частина людського організму», буває, теж називають область замість правильного відповідника ділянка. Болі в ділянці (а не в області) грудей, хребта.
2. Ділянка – дільниця
Чи розрізняються між собою ці іменники?
Дільницею називають адміністративно самостійний об'єкт, виробничий вузол на будівництві, підприємстві, шахті, залізниці. Лексема входить до словосполучення виборча дільниця, що позначає територію округу, який об'єднує певну кількість виборців; приміщення, де працює дільнична комісія під час виборчої кампанії. Є також складальна дільниця, лікарська дільниця, дільниця народного суду тощо. Похідне – дільничний (а не дільничий). Дільничний міліціонер.
Ділянка – окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою; частина тіла. У ділянці (а не в області) спини, грудей. Військовий термін – ділянка фронту, тобто місце дії з'єднання, підрозділу. Переносно: галузь, сфера діяльності. Отже, ділянка вулиці, ділянка поля, насіннєва ділянка, присадибна ділянка (а не участок), скронева ділянка, наукова ділянка. Як бачимо, слова дільниця і ділянка мають різні, чітко окреслені значення, і плутати їх не можна.
3. Поприще – нива, поле
Мовці чомусь вельми вподобали старослов'янське слово поприще (на поприщі), забуваючи про українські відповідники, які, безперечно, більше суголосні сучасності. Хіба не краще звучить, скажімо, на ниві? «На старшинській ниві і розкрилися повністю всі його (Багірова) таланти» (Олесь Гончар). Або інший вислів – на полі. «Сьогодні моє свято. Найбільше в житті. 55 років скромної праці на літературному полі» (Ольга Кобилянська).
Жива народна мова не знає іменника поприще, але в ній, як слушно зауважують фахівці, є схоже за звуковим складом дієслово поприщити, що викликає в людей комічні непорозуміння, коли вони читають газети чи слухають теле- і радіопередачі й натрапляють на цей непопулярний архаїзм.
Слова галузь, сфера, ділянка об'єднує спільне значення – «певна сукупність фактів, явищ, занять, що становлять окрему сторону людської діяльності, людських інтересів». З таким самим змістом, але переносно вживаються царина, лан, нива. Вони надають висловлюванню урочистості, піднесеності або, навпаки, служать засобом іронії.
Область у нас – адміністративно-територіальна одиниця. «Батько одвіз матір до родичів на село в Харківську область» (Леонід Смілянський). А також місцевість, де поширені певні явища. У такому разі цей іменник поєднується з означенням: «Гарячі джерела трапляються в областях чинних і згаслих вулканів» (з журналу). Полярна область.
Отже, згідно з лексичними нормами слід казати й писати: в економічній, культурній, медичній галузях, у галузі судочинства, права і т. ін. Очевидно, під впливом російської мови з аналогічним значенням часом помилково вживають і слово область. «Нинішнього року знизилися показники в деяких областях (треба: галузях) народного господарства», «Піднесення виробництва спостерігається в області промисловості» (з газети). Поняття «частина людського організму», буває, теж називають область замість правильного відповідника ділянка. Болі в ділянці (а не в області) грудей, хребта.
2. Ділянка – дільниця
Чи розрізняються між собою ці іменники?
Дільницею називають адміністративно самостійний об'єкт, виробничий вузол на будівництві, підприємстві, шахті, залізниці. Лексема входить до словосполучення виборча дільниця, що позначає територію округу, який об'єднує певну кількість виборців; приміщення, де працює дільнична комісія під час виборчої кампанії. Є також складальна дільниця, лікарська дільниця, дільниця народного суду тощо. Похідне – дільничний (а не дільничий). Дільничний міліціонер.
Ділянка – окрема частина земельної площі, використовувана з певною метою, виділена за якоюсь ознакою; частина тіла. У ділянці (а не в області) спини, грудей. Військовий термін – ділянка фронту, тобто місце дії з'єднання, підрозділу. Переносно: галузь, сфера діяльності. Отже, ділянка вулиці, ділянка поля, насіннєва ділянка, присадибна ділянка (а не участок), скронева ділянка, наукова ділянка. Як бачимо, слова дільниця і ділянка мають різні, чітко окреслені значення, і плутати їх не можна.
3. Поприще – нива, поле
Мовці чомусь вельми вподобали старослов'янське слово поприще (на поприщі), забуваючи про українські відповідники, які, безперечно, більше суголосні сучасності. Хіба не краще звучить, скажімо, на ниві? «На старшинській ниві і розкрилися повністю всі його (Багірова) таланти» (Олесь Гончар). Або інший вислів – на полі. «Сьогодні моє свято. Найбільше в житті. 55 років скромної праці на літературному полі» (Ольга Кобилянська).
Жива народна мова не знає іменника поприще, але в ній, як слушно зауважують фахівці, є схоже за звуковим складом дієслово поприщити, що викликає в людей комічні непорозуміння, коли вони читають газети чи слухають теле- і радіопередачі й натрапляють на цей непопулярний архаїзм.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
хлопець був високого росту
Правильніше:
високий на зріст
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
факт на лице
Правильніше:
незаперечний факт
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
у пам'ять
Правильніше:
на пошанування
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
купити за... – купити на...
Словосполучення розрізняються значенням.
Купити за вказує на визначену суму. Купив костюм за триста гривень.
Купити на вказує на придбані предмети. Купив книжок на сто гривень. Суму можна й не називати. На зібрані гроші збираюся купити телевізор або холодильник.
Купити за вказує на визначену суму. Купив костюм за триста гривень.
Купити на вказує на придбані предмети. Купив книжок на сто гривень. Суму можна й не називати. На зібрані гроші збираюся купити телевізор або холодильник.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
україна, в україні, на україні, вкраїна
1. Коли треба писати Україна, а коли Вкраїна?
Щодо варіантів цього слова існує така традиція: як офіційна назва держави Україна завжди вживається з початковим у, а в усному та художньому мовленні, зокрема в поетичному, припустимі обидві форми.
2. В Україні, а не на Україні
Відтоді, як наша Батьківщина стала незалежною, в офіційному мовленні запанувала граматична форма в Україні. Але деякі громадяни й досі не можуть змиритися з цим, вишукують усілякі підстави, аби повернутися до старого – на Україні. Звертаються і в «Хрещатик», просять підтримати їх в «Уроках державної мови», написати, що саме так правильно.
Ні, саме так неправильно. Не кажуть же на Англії, на Португалії, на Китаї, а на Україні, виявляється, можна. Втім, послухаймо людину, вельми авторитетну в українській культурі – видатного мовознавця і славіста, міністра освіти в уряді УНР (1918) Івана Огієнка. В еміграції він видавав науково-популярний місячник «Рідна мова», і в опублікованій там 1935 року статті з промовистою назвою «В Україні, а не на Україні» писав: «Коли говоримо про докладно окреслену територію, як закінчене ціле, або про самостійну державу, тоді завжди вживаємо прийменник в чи у (а не на): в Австрії, в Америці, в Румунії, у Франції, в Польщі, в Росії і т. ін. Що ж до прийменника на з місцевим відмінком, то його вживаємо при географічних назвах на питання «де» тільки тоді, коли територія, що про неї йдеться, не окреслена докладно, не самостійне ціле, тільки складова частина якоїсь держави: на Поділлі, на Полтавщині, на Київщині, на Волині, на Буковині... До непродуманих традиційних форм належить і вислів на Україні, що має прецікаву історію... Цілі віки ми чули то на Ukraine (від поляків), то на Украине, а тому й защепили собі це на Україні як своє власне, зовсім забувши про його історичне походження й не відчуваючи, що власне на – болюча й зневажлива ознака нашого колективного поневолення... Мусимо змінити стару граматичну форму й уживати в Україні, в Україну».
Що ми й зробили. Однак ніхто не збирається виправляти фольклорних і літературних творів, де з історичних причин ужито вислів на Україні.
Щодо варіантів цього слова існує така традиція: як офіційна назва держави Україна завжди вживається з початковим у, а в усному та художньому мовленні, зокрема в поетичному, припустимі обидві форми.
2. В Україні, а не на Україні
Відтоді, як наша Батьківщина стала незалежною, в офіційному мовленні запанувала граматична форма в Україні. Але деякі громадяни й досі не можуть змиритися з цим, вишукують усілякі підстави, аби повернутися до старого – на Україні. Звертаються і в «Хрещатик», просять підтримати їх в «Уроках державної мови», написати, що саме так правильно.
Ні, саме так неправильно. Не кажуть же на Англії, на Португалії, на Китаї, а на Україні, виявляється, можна. Втім, послухаймо людину, вельми авторитетну в українській культурі – видатного мовознавця і славіста, міністра освіти в уряді УНР (1918) Івана Огієнка. В еміграції він видавав науково-популярний місячник «Рідна мова», і в опублікованій там 1935 року статті з промовистою назвою «В Україні, а не на Україні» писав: «Коли говоримо про докладно окреслену територію, як закінчене ціле, або про самостійну державу, тоді завжди вживаємо прийменник в чи у (а не на): в Австрії, в Америці, в Румунії, у Франції, в Польщі, в Росії і т. ін. Що ж до прийменника на з місцевим відмінком, то його вживаємо при географічних назвах на питання «де» тільки тоді, коли територія, що про неї йдеться, не окреслена докладно, не самостійне ціле, тільки складова частина якоїсь держави: на Поділлі, на Полтавщині, на Київщині, на Волині, на Буковині... До непродуманих традиційних форм належить і вислів на Україні, що має прецікаву історію... Цілі віки ми чули то на Ukraine (від поляків), то на Украине, а тому й защепили собі це на Україні як своє власне, зовсім забувши про його історичне походження й не відчуваючи, що власне на – болюча й зневажлива ознака нашого колективного поневолення... Мусимо змінити стару граматичну форму й уживати в Україні, в Україну».
Що ми й зробили. Однак ніхто не збирається виправляти фольклорних і літературних творів, де з історичних причин ужито вислів на Україні.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
спонукати до чого
Правильніше:
спонукати на що
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
сподіватися кращих часів
Правильніше:
сподіватися на кращі часи
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
сердечники
Правильніше:
хворі на серце
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
виїхати в село чи на село?
Граматично можливі обидва варіанти – і з у, і з на, але кожен із них пов'язаний з певними змістовими відтінками. Коли кажуть виїхав (ла) на село, то цим хочуть підкреслити, що людина перебуває не в місті, а в сільській місцевості (взагалі, без конкретизації, уточнення). Виїхав (ла) у село означає, що співрозмовникам відомо, про яке конкретне село йдеться.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
ставити собі за мету, знищувати на пні, задаватися метою, мета, переслідувати мету, знищувати на корені, ціль
1. У газетах можна прочитати, а в радіо- і телепередачах почути: задаватися метою, переслідувати мету, знищувати на корені. Чи правильно це?
Жодного стосунку до української фразеології такі синтаксичні побудови не мають, оскільки в нашій мові їм відповідають ставити собі за мету (мати перед собою мету, мати на меті), знищувати на пні.
2. Мета – ціль
Багатьох цікавить, чи має множину іменник мета.
У всіх стилях літературної мови, крім художнього, він виступає тільки в однині. У поезії ж трапляється й множинна форма: «У золотому сяйві мет ми йдем напружено вперед» (Володимир Сосюра).
Якщо треба передати поняття множинності, користуються синонімом слова мета – ціль, що може виступати в множині і з конкретним значенням («Гармати стріляли по ворожих цілях»), і з абстрактним («Єдність цілей і прагнень»).
Жодного стосунку до української фразеології такі синтаксичні побудови не мають, оскільки в нашій мові їм відповідають ставити собі за мету (мати перед собою мету, мати на меті), знищувати на пні.
2. Мета – ціль
Багатьох цікавить, чи має множину іменник мета.
У всіх стилях літературної мови, крім художнього, він виступає тільки в однині. У поезії ж трапляється й множинна форма: «У золотому сяйві мет ми йдем напружено вперед» (Володимир Сосюра).
Якщо треба передати поняття множинності, користуються синонімом слова мета – ціль, що може виступати в множині і з конкретним значенням («Гармати стріляли по ворожих цілях»), і з абстрактним («Єдність цілей і прагнень»).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
рахуватися з інтересами
Правильніше:
зважати на інтереси
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
календар за рік чи на рік?
І так і так правильно. Це слово для позначення року (часу дії календаря) може сполучатися з рядом відмінкових форм іменників. Якщо мовиться про минулий рік, звичайно вживають знахідний відмінок, поєднуючи його з прийменником за: календар за 2000 рік. Таке саме значення передає й родовий відмінок: календар 2000 року.
Коли ж ідеться про рік майбутній, знову вдаються до знахідного відмінка, але вже з прийменником на: календар на 2002 рік. Щоб означити поточний рік, використовують усі три форми.
Коли ж ідеться про рік майбутній, знову вдаються до знахідного відмінка, але вже з прийменником на: календар на 2002 рік. Щоб означити поточний рік, використовують усі три форми.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
по-мойому (по твойому)
Правильніше:
на моє (твоє)
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
поверхом вище
Правильніше:
на поверх вище
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
по темі
Правильніше:
на тему
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
прийшло в голову
Правильніше:
спало на думку
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
приймати його сторону
Правильніше:
ставати на його бік
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
подати до розгляду
Правильніше:
подати на розгляд
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
під ранок
Правильніше:
на ранок
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
по проханню
Правильніше:
на прохання
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
по святам
Правильніше:
у (на) свята
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
по вимозі
Правильніше:
на вимогу
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
підозрівати, підозрювати, не спадати на думку, на думку не спадати, гадки не мати, не мати гадки, запідозрювати
Дієслова підозрівати, підозрювати (запідозрювати) означають «припускати, що хтось учинив недобре». Наприклад: «- Дорогий мій, я давно вже виріс з того віку, щоб мене в чомусь підозрівали» (Григорій Тютюнник), «Його, здається, підозрювали у зраді» (Юрій Смолич). Але в сучасному мовленні цим словам часто надають невластивого значення: «Він не підозрював того, що його «Світлана» (моточовен) уже розвила найвищу швидкість» (з газети). Тут нема кого чи чого підозрювати в чомусь, а тому треба вдаватися до інших українських висловів: гадки не мати («Не журиться Катерина і гадки не має» – Тарас Шевченко), на думку не спадати (не приходити, не спливати, не навертатися) тощо. «Учителеві й на думку не спадало, що на таке здатні його учні» (з газети).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
по проспекту, по бульвару, по вулиці, на проспекті, на бульварі, на вулиці
У мовній практиці останніх десятиріч, надто в пресі, дуже поширилися вислови типу будинок по проспекту Науки, мешкати по бульвару Давидова, театр міститься по вулиці Володимирській. Такі вислови правильні, проте не варто забувати й про синонімічний засіб, а саме: знахідний відмінок іменників проспект, бульвар, вулиця тощо. Наприклад: будинок на проспекті Перемоги, мешкати на бульварі Лесі Українки, театр міститься на вулиці Богдана Хмельницького.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
пісня, вірші, слова, пісня на вірш
Уже доводилося висловлювати в пресі жаль з приводу того, що з-поміж авторів пісень чомусь оголошують творців не слів, а – віршів (чи не круто звучить: «пісня на вірш»?). Ведучі концертів мовби соромляться називати слова словами (так було споконвік), підносячи пісенні тексти неодмінно до рангу «віршів». Вірші серед них трапляються, та не в цьому річ. Нагадаю: пісня – це словесно-музичний твір, а не віршово-музичний. Коли ж узяти до уваги, що в багатьох тих текстах поезією і не «пахне», позаяк часто-густо пишуть їх малограмотні люди...
Шановні пані й панове ведучі у концертних залах, на радіо й телебаченні! Уклінно прошу вас: називайте авторів музики і слів (а не віршів) оголошуваних пісень!
Шановні пані й панове ведучі у концертних залах, на радіо й телебаченні! Уклінно прошу вас: називайте авторів музики і слів (а не віршів) оголошуваних пісень!
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
коли слід уживати дієслово носити?
Це слово передає зміст «узявши когось, щось, переміщати, доставляти кудись», «надягати на себе, мати на собі або при собі». Наприклад: «З найближчих сіл лісовими стежками бійці несли на плечах важкі човни» (Олесь Гончар), «Катерина по садочку ходить, на рученьках носить сина» (Тарас Шевченко), «Прийшов старий Кулик, що один на все село носив ще оселедець» (Панас Мирний). Виступає і в переносному значенні, в образних висловах, де мовиться про рух, дію: «Таки явивсь! Де тебе носило так довго?» (Леся Українка); високо нести голову, важкий хрест нести, лиха година несе, носити камінь за пазухою, ноги не носять.
Але його в українській мові не пов'язують з речами нерухомими, які не можуть щось нести. Коли йдеться про найменування вулиць, бульварів, парків, закладів, організацій, товариств тощо, тоді краще вдаватися до дієслів зватися або мати назву. «Наша вулиця зветься (а не носить назву) Жилянська», «Житловий масив має назву Відрадний».
Лексему приносити треба замінити іншими дієсловами, скажімо, в таких фразах:
принесло збитків на суму... – завдало збитків на суму...
приносити шкоду – завдавати шкоди
принести подяку – скласти подяку
принести переворот у техніці – зробити переворот у техніці
приносити неприємності – завдавати прикростей
приносити присягу – присягати.
Але його в українській мові не пов'язують з речами нерухомими, які не можуть щось нести. Коли йдеться про найменування вулиць, бульварів, парків, закладів, організацій, товариств тощо, тоді краще вдаватися до дієслів зватися або мати назву. «Наша вулиця зветься (а не носить назву) Жилянська», «Житловий масив має назву Відрадний».
Лексему приносити треба замінити іншими дієсловами, скажімо, в таких фразах:
принесло збитків на суму... – завдало збитків на суму...
приносити шкоду – завдавати шкоди
принести подяку – скласти подяку
принести переворот у техніці – зробити переворот у техніці
приносити неприємності – завдавати прикростей
приносити присягу – присягати.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Яке з двох близькозвучних слів потрібно вживати – приналежність чи належність?
Штучний витвір приналежність, хоч і набув великого поширення, одначе його існування нічим не вмотивоване, бо в сучасній українській літературній мові немає лексем приналежати і приналежний. Єдино можливим варіантом у цьому випадку є належність, утворене від належний. «Почав (начальник міліції) питати й записувати: ім'я, літа, соцстан, партійну належність» (Андрій Головко), «Обов'язковою належністю костюма всіх південних слов'ян була коротка безрукавка» (з журналу). Замість вказує на приналежність слід казати засвідчує належність.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
при одній думці чи на саму думку?
Особовий займенник я, стоячи в знахідному відмінку з прийменником про, може мати два значення: «Вони говорили про мене», тобто мовилося про мою особу, і «Про мене, що вони там собі говорять», цебто мені байдуже, однаково, про що там ідеться.
Цей займенник та присвійні мій, твій, його, її, наш, ваш, їхній часто стоять у знахідному відмінку з прийменником на, відповідаючи російським прислівникам по-моему, по-нашему. «А на мене, – кажу, – то я б із малою дитиною розмовляла» (Марко Вовчок), «Не вийде, пане ляше, на ваше» (приказка).
Варто запам'ятати оригінальний український вислів із прийменником на та означальним займенником самий у знахідному відмінку – на саму згадку, на саму думку: «Сухі губи в Маланки стиснулись од болю на саму згадку» (Михайло Коцюбинський), – замість якого іноді помилково пишуть: при одній думці, при одній згадці. Означальний займенник усе, поставлений у місцевому відмінку, з прийменником по становить образний вислів по всьому, рівнозначний зворотам кінець усьому, з усім покінчено: «А тепер уже по всьому. Тепер я спокійна» (Іван Франко).
Цей займенник та присвійні мій, твій, його, її, наш, ваш, їхній часто стоять у знахідному відмінку з прийменником на, відповідаючи російським прислівникам по-моему, по-нашему. «А на мене, – кажу, – то я б із малою дитиною розмовляла» (Марко Вовчок), «Не вийде, пане ляше, на ваше» (приказка).
Варто запам'ятати оригінальний український вислів із прийменником на та означальним займенником самий у знахідному відмінку – на саму згадку, на саму думку: «Сухі губи в Маланки стиснулись од болю на саму згадку» (Михайло Коцюбинський), – замість якого іноді помилково пишуть: при одній думці, при одній згадці. Означальний займенник усе, поставлений у місцевому відмінку, з прийменником по становить образний вислів по всьому, рівнозначний зворотам кінець усьому, з усім покінчено: «А тепер уже по всьому. Тепер я спокійна» (Іван Франко).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
один день в місяць
Правильніше:
один день на місяць
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
один-на-один
Правильніше:
сам на сам, наодинці
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
одружитися на комусь чи одружитися з кимось?
Ще на початку минулого сторіччя наш видатний історик Михайло Грушевський звертав увагу на те, яким шляхетним – демократичним, гуманним і логічним – є український вислів Іван одружується з Орисею. А згодом Іван Огієнко у «Стилістичному словнику» наголошував: «Оминайте знахідного часу (русизм), уживайте частіше родового часу! Пишіть і говоріть цього вечора (а не в цей вечір); не вживайте оженився на вдові, треба: оженився зо вдовою. Не кажіть віддалася, але: одружилася, вийшла заміж».
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
безособові форми на -но, -то
Почнемо з того, що незмінювана форма дієслова твориться від пасивних дієприкметників шляхом зміни закінчення на суфікс -о: прочитаний – прочитано, виготовлений – виготовлено, забутий – забуто. Вона, як і безособові дієслова, вживається в ролі присудка в безособових реченнях. При цій формі не буває підмета, але є прямий додаток, виражений знахідним (чи родовим) відмінком без прийменника: звіт заслухано, всі роботи розглянуто, помилок не виявлено.
Згадаймо відому українську народну пісню:
Ой у полі жито
Копитами збито,
Під білою березою
Козаченька вбито.
Ой убито, вбито,
Затягнено в жито,
Червоною китайкою
Личенько накрито.
У кожному з цих речень нема підмета, а в ролі присудка виступають віддієслівні безособові форми на -но, -то: збито, вбито, затягнено, накрито. Такі форми є й у російській мові (сказано – сделано), але там вони вживаються далеко рідше, ніж в українській. Натомість російська ширше послуговується пасивними дієприкметниками у функції присудка: "В прошлом году сняты новые документальные фильмы", "Обязательства выполнены досрочно". Українською треба сказати: "знято нові документальні фільми", "зобов'язання виконано достроково". Це не значить, що пасивних дієприкметників узагалі слід уникати. Їх насамперед використовують як означення, переважно поширені: "зняті торік документальні фільми були вдалі", "достроково виконані зобов'язання піднесли престиж підприємства". Тут присудком уже виступають дієслова були, піднесли
Використовувати форму на -но, -то слід замість пасивних дієприкметників, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці. Маємо писати: споруджено нову станцію метрополітену, а не споруджена нова станція метрополітену. Але: бійці були виснажені після важкого бою. Безособова форма виражає дію, що відбулася недавно. Іспит складено, підручники здано. Якщо ж ідеться про дію давноминулу, то додаються дієслова було чи буде. Цю вулицю було прокладено на початку ХІХ сторіччя; незабаром буде відзначено ювілей журналу.
Згадаймо відому українську народну пісню:
Ой у полі жито
Копитами збито,
Під білою березою
Козаченька вбито.
Ой убито, вбито,
Затягнено в жито,
Червоною китайкою
Личенько накрито.
У кожному з цих речень нема підмета, а в ролі присудка виступають віддієслівні безособові форми на -но, -то: збито, вбито, затягнено, накрито. Такі форми є й у російській мові (сказано – сделано), але там вони вживаються далеко рідше, ніж в українській. Натомість російська ширше послуговується пасивними дієприкметниками у функції присудка: "В прошлом году сняты новые документальные фильмы", "Обязательства выполнены досрочно". Українською треба сказати: "знято нові документальні фільми", "зобов'язання виконано достроково". Це не значить, що пасивних дієприкметників узагалі слід уникати. Їх насамперед використовують як означення, переважно поширені: "зняті торік документальні фільми були вдалі", "достроково виконані зобов'язання піднесли престиж підприємства". Тут присудком уже виступають дієслова були, піднесли
Використовувати форму на -но, -то слід замість пасивних дієприкметників, коли є потреба наголосити на дії, а не на ознаці. Маємо писати: споруджено нову станцію метрополітену, а не споруджена нова станція метрополітену. Але: бійці були виснажені після важкого бою. Безособова форма виражає дію, що відбулася недавно. Іспит складено, підручники здано. Якщо ж ідеться про дію давноминулу, то додаються дієслова було чи буде. Цю вулицю було прокладено на початку ХІХ сторіччя; незабаром буде відзначено ювілей журналу.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
на днях
Правильніше:
цими днями
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
настоювати (на чому)
Правильніше:
наполягати (на чому)
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
на даний час
Правильніше:
тепер (сьогодні)
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
на костилях
Правильніше:
на милицях
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
називати по імені
Правильніше:
називати на ім'я
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
на ступінь вище
Правильніше:
на щабель вище
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
на протязі й протягом
Що таке протяг, мабуть, знають усі: різкий струмінь повітря, що продуває. І сидіти на протязі біля дверей не рекомендується, можна застудитися. Слово протягом уживається в конструкціях на позначення часу тривання, існування чогось («Протягом п'яти років автор писав свій роман»). Ненормативними є: на протязі п'ятирічки (замість протягом), на протязі години. Якщо ж ідеться про відстань, то вживається вислів на протязі («Пройшов рясний дощ, і машина буксувала на протязі кількох кілометрів»).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
напам'ять – на пам'ять
Розрізняються написанням.
Напам'ять (прислівник) – з пам'яті, не дивлячись у текст. Виступає як одне слово. «(Неріса:) Певне, вже й сусіди напам'ять вивчили оту промову про викуп мій» (Леся Українка), «Дмитро майже напам'ять знав, хто що має і як живе» (Андрій Гудима). На пам'ять (іменник з прийменником). Обидва слова пишемо окремо. «Часом давно забуте звідкись прилізе на пам'ять» (Михайло Коцюбинський), «Якось Хома виявив бажання, щоб Ференц змалював його на пам'ять нащадкам подільської Вулиги» (Олесь Гончар).
Напам'ять (прислівник) – з пам'яті, не дивлячись у текст. Виступає як одне слово. «(Неріса:) Певне, вже й сусіди напам'ять вивчили оту промову про викуп мій» (Леся Українка), «Дмитро майже напам'ять знав, хто що має і як живе» (Андрій Гудима). На пам'ять (іменник з прийменником). Обидва слова пишемо окремо. «Часом давно забуте звідкись прилізе на пам'ять» (Михайло Коцюбинський), «Якось Хома виявив бажання, щоб Ференц змалював його на пам'ять нащадкам подільської Вулиги» (Олесь Гончар).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
навитяжку – на витяжку
Навитяжку – прислівник. Струнко.
На витяжку – іменник з прийменником. Віддав тісні чоботи в майстерню на витяжку.
На витяжку – іменник з прийменником. Віддав тісні чоботи в майстерню на витяжку.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
на адресу – за адресою
Багато рекламних текстів, що їх уміщують наші ЗМІ, закінчуються синтаксично безграмотним закликом звертатися за адресою. На запитання куди? відповідає в цьому випадку іменник із прийменником на, який означає напрямок дії. Листи надсилайте на адресу... По довідки звертайтеся на адресу...
За вживаємо тоді, коли треба вказати місце, де відбувається дія. Курси для вивчення іноземних мов розташовані за адресою...
За вживаємо тоді, коли треба вказати місце, де відбувається дія. Курси для вивчення іноземних мов розташовані за адресою...
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
нінащо – ні на що
Нінащо, прислівник. Уживається переважно у висловах зводити, звести, сходити, зійти нінащо і т. ін. Пишеться разом. «Не то чоловік, а й худобина в такій норі швидко на нінащо зведеться» (Іван Франко), «А хіба немає слів ледачих, що годяться лише нінащо?» (Євген Гуцало). Ні на що – словосполучення, всі компоненти якого подаються окремо. Означає: 1. Ні для чого. «Більш ні на що вам сили не стає?» (Іван Франко). 2. Ні на якусь річ, подію, потребу тощо. «Хлоп'я стояло похнюплено й ні на що не реагувало» (Олесь Гончар), «Кожна полонянка старається показати себе здоровою, ні на що не скаржиться» (Антон Хижняк).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Яка семантика словосполучення ставити на ноги?
У буквальному значенні зміна виду дієслова на семантиці вислову не позначається, писала мовознавець Євгенія Чак. Порівняймо: «Дівчинка почала падати, але мати підхопила її і поставила на ноги» та «Коли дівчинка падала, мати підхоплювала її і ставила на ноги». Інакше буває, якщо йдеться про переносне значення. У реченні «Товариші по роботі допомогли вдові поставити сина на ноги» це словосполучення (фразеологічне) означає «виростити, виховати, допомогти стати самостійним», у реченні «Після операції жінка довго була в тяжкому стані, однак уміле лікування, догляд та увага медичного персоналу поставили її на ноги» – «вилікувати», а в реченні «Коли учень тяжко захворів, директор школи поставив усіх на ноги, і за кілька годин з Києва прибув літаком професор» – «примусити людей активно діяти».
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Який зміст передають лексеми наразі й відтак, що їх дуже уподобали наші журналісти?
Не прикрашають сторінок навіть найкращих видань слова, вжиті не у властивому їм значенні. На разі (вислів польський, до речі, його треба окремо писати) у перекладі українською означає «поки що», а не «зараз», як вважають деякі автори газетних публікацій, теле- і радіопередач.
Про слово відтак, що ним останнім часом вельми захоплюються наші журналісти, багато писали мовознавці. Та правильно його використовують тільки носії західноукраїнських говірок і письменники, так чи інакше пов'язані з цією діалектною базою: «Зупинився (жандарм) перед самою печерою.., а відтак раптом пхнув колоду багнетом» (Іван Франко). Справжнє значення відтак – «потім, далі, після того», а не «отже, тож, тому», , як гадають ті, хто будує фразу на зразок: «Степанчук добрий футболіст. Відтак і забиває часто м'ячі в матчах». Тут варто було б сказати: «Тому (через те) і забиває часто м'ячі в матчах».
Про слово відтак, що ним останнім часом вельми захоплюються наші журналісти, багато писали мовознавці. Та правильно його використовують тільки носії західноукраїнських говірок і письменники, так чи інакше пов'язані з цією діалектною базою: «Зупинився (жандарм) перед самою печерою.., а відтак раптом пхнув колоду багнетом» (Іван Франко). Справжнє значення відтак – «потім, далі, після того», а не «отже, тож, тому», , як гадають ті, хто будує фразу на зразок: «Степанчук добрий футболіст. Відтак і забиває часто м'ячі в матчах». Тут варто було б сказати: «Тому (через те) і забиває часто м'ячі в матчах».
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
нагору – на гору
Нагору, прислівник. На верхню частину чогось. «Я пройшов з адміністратором нагору до зали» (Юрій Яновський).
На гору, іменник з прийменником. «Старий Прокопенко і чотири молоді богунці стали підніматися на гору» (Олександр Довженко).
На гору, іменник з прийменником. «Старий Прокопенко і чотири молоді богунці стали підніматися на гору» (Олександр Довженко).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
наниз – на низ
Наниз, прислівник. У напрямку до нижньої частини чогось, донизу, униз; до гирла річки тощо. «За садком грунт спадав з пригорка наниз» (Іван Нечуй-Левицький); «Пароплав ішов наниз» (Григорій Епік).
На низ, іменник з прийменником. «Швидко дві цеглини котилися, гуркотячи, з гори на низ» (Панас Мирний).
На низ, іменник з прийменником. «Швидко дві цеглини котилися, гуркотячи, з гори на низ» (Панас Мирний).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
насторожі – на сторожі
Насторожі, прислівник. Вислів (бути) насторожі означає «перебувати в настороженому стані». «Одна... заможна пані хотіла сина оженити з дочкою Ганни Федорівни, аби тільки вивідати тайну. Та Ганна Федорівна усе з цими речами насторожі» (Марко Вовчок).
На сторожі, іменник з прийменником. «Батько, мати не сплять, на сторожі стоять» (Тарас Шевченко).
На сторожі, іменник з прийменником. «Батько, мати не сплять, на сторожі стоять» (Тарас Шевченко).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
нащо – на що
Нащо (наголос на першому складі). 1. Прислівник. Синонім навіщо. «О люди! Люди небораки! Нащо здалися вам царі? Нащо здалися вам псарі?» (Тарас Шевченко). 2. Використовується зрідка як сполучне слово в підрядному допустовому реченні. Нащо вже тихою була, та й то збунтувалася проти неправди.
На що, займенник з прийменником (наголос на другому слові). На що сподіватися?
На що, займенник з прийменником (наголос на другому слові). На що сподіватися?
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
ласий на чуже добро
Правильніше:
ласий до чужого добра
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
лізти на рожон
Правильніше:
лізти на рожен
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
куштуйте на здоров'я!, їжте на здоров'я!
А як зрозуміти вислів "Куштуйте на здоров'я!", який часом трапляється і в усній мові, й у писемній? Дієслово куштувати, коли його використовують стосовно їжі, виражає поняття "з'їдати або випивати трохи чогось для проби". Отже, це словосполучення означає, що когось запрошують лише попробувати якоїсь страви, але ніяк не спожити її. Тим-то тут годився б усталений зворот "Їжте на здоров'я!"
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
за командою (спати)
Правильніше:
на команду
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
за клопотанням
Правильніше:
(ухвала) на клопотання
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
за ініціативою кого
Правильніше:
на ініціативу чию
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
за закликом
Правильніше:
на заклик
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
за думкою
Правильніше:
на думку
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
за домаганням
Правильніше:
на домагання
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
за вимогою
Правильніше:
на вимогу
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
за бажанням
Правильніше:
на бажання
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
за нашою думкою
Правильніше:
на нашу думку
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
заказний, на замовлення, замовні, заказаний, заказувати
У столичних гастрономах продають сосиски, виготовлені у Вишневому під Києвом. Вони і смачні, й упаковані гарно, але ж назва яка – «Заказні»... Чи хоч знають керівники цього підприємства, що вона означає? Розгорнімо одинадцятитомний академічний словник української мови (СУМ). Там зафіксовано: «Заказ – заборона. Заказувати – не дозволяти, рішуче радити не робити чого-небудь; наказувати». Аналогічне значення має і дієприкметник заказаний. Бачите, що виходить, коли українськими літерами пишуть російські слова: назва продукту заперечує торгівлю ним. У російського заказной є гарні наші відповідники, якими й треба було скористатися: сосиски замовні, на замовлення, а не вдаватися до покруча заказні.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
завдяки, дякуючи, у зв'язку з, з огляду на, через, враховувати, зважити на
1. Замість враховувати (вік, обставини, погодні умови і т. ін.) ліпше поставити: зважити на (вік, обставини, погодні умови, політичну ситуацію), брати до уваги, з огляду на...
2. завдяки – дякуючи –через
Завдяки (кому, чому), прийменник, сполучається з давальним відмінком. Застосовується на позначення причини, що викликає бажаний результат, створює сприятливі умови для здійснення чогось. «І клумба ця, і латка асфальту виникли завдяки настійливості Лукії Назарівни» (Олесь Гончар), «Монтажник Яків Стецюра потрапив на весілля тільки завдяки протекції Галини Краснощок» (Любомир Дмитерко). «Андрій Жак страждав до ранку й стрів день на ногах тільки завдяки своєму бургундському темпераменту» (Юрій Яновський).
Але це слово неприйнятне тоді, коли мовиться про негативні явища: «Один член команди не з'явився на змагання завдяки хворобі» (з газ.); «... Впритул до житлових будинків затишно розмістився лако-фарбовий завод. Завдяки йому в житловій зоні граничнодопустимі концентрації бутцелату перевищено в шість разів» (з журн.). Натомість у таких випадках належить застосовувати прийменник через чи, залежно від контексту, звороти з огляду на, у зв'язку з: «Озиме восени через засуху не сходило...» (Григорій Квітка-Основ'яненко); «Він (Вихор) попросив у командування відпустку на кілька днів у зв'язку з родинними обставинами» (Василь Кучер).
Зате у зворотах дякуючи допомозі, дякуючи підтримці, дякуючи добрій організації, дякуючи турботі, дякуючи створеним умовам тощо доречне слово завдяки. Адже дякуючи, тобто висловлюючи подяку, є не прийменником, а дієприслівником і стоїть на місці, приміром, у такому контексті: «Подорожній відпочив і збирався йти, дякуючи господарям за гостинність».
2. завдяки – дякуючи –через
Завдяки (кому, чому), прийменник, сполучається з давальним відмінком. Застосовується на позначення причини, що викликає бажаний результат, створює сприятливі умови для здійснення чогось. «І клумба ця, і латка асфальту виникли завдяки настійливості Лукії Назарівни» (Олесь Гончар), «Монтажник Яків Стецюра потрапив на весілля тільки завдяки протекції Галини Краснощок» (Любомир Дмитерко). «Андрій Жак страждав до ранку й стрів день на ногах тільки завдяки своєму бургундському темпераменту» (Юрій Яновський).
Але це слово неприйнятне тоді, коли мовиться про негативні явища: «Один член команди не з'явився на змагання завдяки хворобі» (з газ.); «... Впритул до житлових будинків затишно розмістився лако-фарбовий завод. Завдяки йому в житловій зоні граничнодопустимі концентрації бутцелату перевищено в шість разів» (з журн.). Натомість у таких випадках належить застосовувати прийменник через чи, залежно від контексту, звороти з огляду на, у зв'язку з: «Озиме восени через засуху не сходило...» (Григорій Квітка-Основ'яненко); «Він (Вихор) попросив у командування відпустку на кілька днів у зв'язку з родинними обставинами» (Василь Кучер).
Зате у зворотах дякуючи допомозі, дякуючи підтримці, дякуючи добрій організації, дякуючи турботі, дякуючи створеним умовам тощо доречне слово завдяки. Адже дякуючи, тобто висловлюючи подяку, є не прийменником, а дієприслівником і стоїть на місці, приміром, у такому контексті: «Подорожній відпочив і збирався йти, дякуючи господарям за гостинність».
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
за поданням чи на подання?
Вислів за поданням, який дехто вживає в офіційно-діловому мовленні, є прикладом невдалого застосування прийменника за. У таких випадках українці вдаються до прийменника на: на вимогу, на замовлення, на пропозицію, на прохання. Аналогічно має бути на подання, на звернення тощо.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
двічі в місяць
Правильніше:
двічі на місяць
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
для продажі
Правильніше:
на продаж
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Ходити по кімнатах, а не по кімнатам
Під впливом російської мови в місцевому відмінку множини українських іменників часом ставлять закінчення -ам, -ям замість -ах, -ях: рахує по пальцям, читає по складам, ходить по кімнатам, по нашим підрахункам. Такі вислови помилкові. Закінчення -ам буває тільки в давальному відмінку множини: «Дам лиха закаблукам...» (народна пісня). Потрібно зважати ще й на закони словотворення. Якщо конструкції «читати по складах», «їздити по селах», «мандрувати по горах і долинах» побудовані відповідно до норм української граматики (прийменник по виражає просторові відношення), то в інших випадках слід шукати варіанти: «рахувати на пальцях» («рахувати по пальцях» має інший семантичний відтінок), «за нашими підрахунками» тощо.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
два – двоє – пара
Коли йдеться про неживі предмети, іменники чоловічого роду сполучаються з кількісними, а не збірними числівниками. Правильно буде: «Я написав братові два листи», а не «двоє листів». Якщо іменник чоловічого роду позначає живих істот, при ньому здебільшого ставлять збірний числівник двоє (двоє школярів, двоє суддів, двоє робітників). Так само троє, четверо, п'ятеро... десятеро. А коли мовиться про високопоставлених у суспільстві осіб, то, на думку деяких мовознавців, слід казати і писати два маршали, два міністри, бо двоє надає висловлюваному зниженого стилістичного відтінку.
З іменниками жіночого роду, незалежно від того, що вони позначають, – живих істот чи неживі предмети, – застосовують кількісний числівник дві (дві подруги, дві медсестри, дві ручки). Іменники середнього роду, а також іменники ворота, двері, ножиці, що виступають лише в множині, сполучаються зі збірними числівниками (двоє відер, двоє дверей, двоє ножиць). Як і особові займенники ми, ви, вони у формі родового відмінка (двоє їх у матері).
Збірні числівники не можуть входити до складених. Тому, поєднуючи складені числівники, котрі закінчуються на два (три, чотири), з множинними іменниками та іменниками ІV відміни типу теля, лоша, курча, використовують лічильні слова голова, штука, екземпляр, одиниця тощо. Шістдесят дві голови телят. У непрямих відмінках лічильні слова зникають.
Іменники, котрі в однині та множині мають різні основи (громадянин, дівчина, людина, дитина), вживаються з числівником два у родовому відмінку однини: два громадянина, дві дівчини.
Означення, що входить до складу кількісно-іменникового сполучення, може бути в називному чи родовому відмінках множини. При іменниках жіночого роду перевага надається називному відмінку (дві бурхливі річки), а при іменниках чоловічого і середнього – родовому (два військових літаки, два гірських озера). Означення, виражене присвійним прикметником, ставиться у родовому відмінку множини незалежно від граматичного роду іменника (два братових щоденники).
Якщо числівник два (а також три, чотири) вживається в сполученні з більше на... чи менше на..., то форма знахідного відмінка іменника залежить від значення останнього. Коли йдеться про особи, іменник і числівник мають форму або родового відмінка (більше на двох журналістів), або називного (більше на два журналісти). В інших випадках вдаються тільки до називного відмінка.
По двоє, прислівник. По дві особи, істоти, речі: збиралися по двоє, по двоє стали розходитися. Близьке за змістом до нього слово пара поєднується: а) з іменниками, що позначають два однорідних предмети, які становлять одне ціле (пара чобіт, пара коней, пара білизни); б) з іменниками, що позначають двох осіб, об'єднаних спільною дією, станом, почуттям (молода пара, пара фігуристів); в) з іменниками (у множині), які позначають предмети роздрібної торгівлі (пара яблук). Ненормативними є словосполучення пара днів, пара хвилин, пара (пару) слів. Треба: кілька днів (хвилин), кілька слів.
З іменниками жіночого роду, незалежно від того, що вони позначають, – живих істот чи неживі предмети, – застосовують кількісний числівник дві (дві подруги, дві медсестри, дві ручки). Іменники середнього роду, а також іменники ворота, двері, ножиці, що виступають лише в множині, сполучаються зі збірними числівниками (двоє відер, двоє дверей, двоє ножиць). Як і особові займенники ми, ви, вони у формі родового відмінка (двоє їх у матері).
Збірні числівники не можуть входити до складених. Тому, поєднуючи складені числівники, котрі закінчуються на два (три, чотири), з множинними іменниками та іменниками ІV відміни типу теля, лоша, курча, використовують лічильні слова голова, штука, екземпляр, одиниця тощо. Шістдесят дві голови телят. У непрямих відмінках лічильні слова зникають.
Іменники, котрі в однині та множині мають різні основи (громадянин, дівчина, людина, дитина), вживаються з числівником два у родовому відмінку однини: два громадянина, дві дівчини.
Означення, що входить до складу кількісно-іменникового сполучення, може бути в називному чи родовому відмінках множини. При іменниках жіночого роду перевага надається називному відмінку (дві бурхливі річки), а при іменниках чоловічого і середнього – родовому (два військових літаки, два гірських озера). Означення, виражене присвійним прикметником, ставиться у родовому відмінку множини незалежно від граматичного роду іменника (два братових щоденники).
Якщо числівник два (а також три, чотири) вживається в сполученні з більше на... чи менше на..., то форма знахідного відмінка іменника залежить від значення останнього. Коли йдеться про особи, іменник і числівник мають форму або родового відмінка (більше на двох журналістів), або називного (більше на два журналісти). В інших випадках вдаються тільки до називного відмінка.
По двоє, прислівник. По дві особи, істоти, речі: збиралися по двоє, по двоє стали розходитися. Близьке за змістом до нього слово пара поєднується: а) з іменниками, що позначають два однорідних предмети, які становлять одне ціле (пара чобіт, пара коней, пара білизни); б) з іменниками, що позначають двох осіб, об'єднаних спільною дією, станом, почуттям (молода пара, пара фігуристів); в) з іменниками (у множині), які позначають предмети роздрібної торгівлі (пара яблук). Ненормативними є словосполучення пара днів, пара хвилин, пара (пару) слів. Треба: кілька днів (хвилин), кілька слів.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Як правильно: дивлюся телевізор чи дивлюся на телевізор?
Якщо мати на увазі показ чогось на телеекрані, то найточніше було б сказати: «Дивлюся телевізійну передачу». Але в мовленні є тенденція до ощадливості, намагання висловити думку якомога коротше. Тому в розмовному стилі склалася формула дивитися телевізор – у розумінні «дивитися телевізійну передачу». Можливо, цей вислів виник за аналогією до слухати радіо замість слухати радіопередачі.
Звичайно, дивлюся на телевізор сказати можна, однак в іншому значенні: по-перше, в буквальному (наприклад, «Я дивлюся на новий телевізор, і мені дуже подобається його зовнішнє оформлення»), по-друге, в переносному («Я дивлюся на телевізор як на велике науково-технічне досягнення нашого часу»).
Таким чином, обидві конструкції – і з прямим додатком, і прийменникова – можливі, проте вживаються вони в різних значеннях: перша, коли йдеться про телевізійну передачу, друга, коли мають на увазі апарат, зазначала мовознавець Євгенія Чак.
Звичайно, дивлюся на телевізор сказати можна, однак в іншому значенні: по-перше, в буквальному (наприклад, «Я дивлюся на новий телевізор, і мені дуже подобається його зовнішнє оформлення»), по-друге, в переносному («Я дивлюся на телевізор як на велике науково-технічне досягнення нашого часу»).
Таким чином, обидві конструкції – і з прямим додатком, і прийменникова – можливі, проте вживаються вони в різних значеннях: перша, коли йдеться про телевізійну передачу, друга, коли мають на увазі апарат, зазначала мовознавець Євгенія Чак.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Коли доречні в тексті прийменники для, задля, на, про, під, до, по, за, з?
«У кутку кімнати стояла шафа для одежі»; «Ось тобі портфель для книжок», – часом чуємо і навіть читаємо в художній літературі. Чи правильно це? Борис Антоненко-Давидович наголошував: ні, неправильно. Треба: «шафа на одежу», «портфель на книжки». Чому? Бо прийменник для слушний там, де мовиться, що певну річ призначено для людини, тварини або для якоїсь ширшої потреби: «Цю шафу батько купив для мене» (з живих уст), «Для загального добра» (Михайло Коцюбинський). Якщо якийсь предмет призначено на певні конкретні речі, тоді маємо шукати інших прийменників: «Оце тобі торбинка на жито, а пляшки – менша на олію, а більша на молоко», «ящик на вугілля», «одяг на свято». Так само слід уживати: «поштова скринька на листи й газети», «кошик на старі папери». А ще кажуть у народі: «мішок під картоплю», «одежа про свято й про будень», «книжки до читання».
Прийменник на ставлять і тоді, коли мовиться про недуги – захворіти на що, а не чим: «Занедужав на кір», «Він заслаб на пропасницю» (словник за редакцією Агатангела Кримського).
Прийменники для і задля часто виступають як синоніми. «Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди» (Василь Симоненко); «На соснах тих – бляшанки з-під консервів Приладнані уміло. В них лежать Горіхи завжди: то задля гостей Із лісу» (Максим Рильський). Інколи слово задля ще й пояснює причини якоїсь дії, якихось вчинків, стаючи синонімом лексем тому що, через те що, оскільки. «Це, мабуть, ти задля того до мене такий добрий, щоб я відписав тобі... хату та грунт» (Іван Нечуй-Левицький). Прийменник по з присвійними займенниками мій, моя, моє, твій, твоя, твоє, наш, наша, наше українська класична література і фольклор використовували не так часто, як тепер, коли чуємо: по-моєму, по-твоєму, по-нашому. Наприклад: «По-моєму, це чудово». Виходячи з національних мовних традицій, наведену фразу доцільно було б сказати так: «На мою думку (на мій погляд чи як на мене), це чудово». Однак не треба думати, що українська мова взагалі уникає прийменника по. Навпаки, ним часто користуємося, передаючи просторові, об’єктні, об’єктно-обставинні, часові відношення, відношення мети, причини, кількості, міри, ступеня тощо. «А над самою водою Верба похилилась, Аж по воді розіслала Зеленії віти» (Тарас Шевченко); «Пливуть година по годині в тиші нічній» (Володимир Сосюра); «Роман, по молодості, й не догадався збагнути материної тривоги» (Михайло Стельмах). Але неправильно кажуть: «Я мешкаю по вулиці Жилянській». Треба: «на вулиці Жилянській». У фразі «Він по походженню українець» прийменник по не на своєму місці. Не ліпше буде, коли замість нього поставимо за, як це часто роблять: «Він за походженням українець», бо тут потрібний прийменник з: «Він з походження (або родом) українець». Узагалі словом за нерідко надуживають. Якщо цей прийменник доречний у зворотах «Одягнений за останньою модою», «Експерименти проведено за всіма вимогами науки», то цього не скажеш, наприклад, про такі фрази: «На суботник усі вийшли за наказом директора», «За бажанням публіки артист проспівав пісню ще раз». Тут годиться вжити «з наказу директора», «на бажання публіки». Вислів «Одержати гроші за рахунком (чи за ордером)» також хибний, слід: «Одержати гроші на рахунок (чи на ордер)».
Прийменник на ставлять і тоді, коли мовиться про недуги – захворіти на що, а не чим: «Занедужав на кір», «Він заслаб на пропасницю» (словник за редакцією Агатангела Кримського).
Прийменники для і задля часто виступають як синоніми. «Скільки б не судилося страждати, Все одно благословлю завжди День, коли мене родила мати Для життя, для щастя, для біди» (Василь Симоненко); «На соснах тих – бляшанки з-під консервів Приладнані уміло. В них лежать Горіхи завжди: то задля гостей Із лісу» (Максим Рильський). Інколи слово задля ще й пояснює причини якоїсь дії, якихось вчинків, стаючи синонімом лексем тому що, через те що, оскільки. «Це, мабуть, ти задля того до мене такий добрий, щоб я відписав тобі... хату та грунт» (Іван Нечуй-Левицький). Прийменник по з присвійними займенниками мій, моя, моє, твій, твоя, твоє, наш, наша, наше українська класична література і фольклор використовували не так часто, як тепер, коли чуємо: по-моєму, по-твоєму, по-нашому. Наприклад: «По-моєму, це чудово». Виходячи з національних мовних традицій, наведену фразу доцільно було б сказати так: «На мою думку (на мій погляд чи як на мене), це чудово». Однак не треба думати, що українська мова взагалі уникає прийменника по. Навпаки, ним часто користуємося, передаючи просторові, об’єктні, об’єктно-обставинні, часові відношення, відношення мети, причини, кількості, міри, ступеня тощо. «А над самою водою Верба похилилась, Аж по воді розіслала Зеленії віти» (Тарас Шевченко); «Пливуть година по годині в тиші нічній» (Володимир Сосюра); «Роман, по молодості, й не догадався збагнути материної тривоги» (Михайло Стельмах). Але неправильно кажуть: «Я мешкаю по вулиці Жилянській». Треба: «на вулиці Жилянській». У фразі «Він по походженню українець» прийменник по не на своєму місці. Не ліпше буде, коли замість нього поставимо за, як це часто роблять: «Він за походженням українець», бо тут потрібний прийменник з: «Він з походження (або родом) українець». Узагалі словом за нерідко надуживають. Якщо цей прийменник доречний у зворотах «Одягнений за останньою модою», «Експерименти проведено за всіма вимогами науки», то цього не скажеш, наприклад, про такі фрази: «На суботник усі вийшли за наказом директора», «За бажанням публіки артист проспівав пісню ще раз». Тут годиться вжити «з наказу директора», «на бажання публіки». Вислів «Одержати гроші за рахунком (чи за ордером)» також хибний, слід: «Одержати гроші на рахунок (чи на ордер)».
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
все рівно, мені однаково, мені байдуже, про мене, насильно милим не будеш, на милування нема силування, вистава була до того поганою, що..., вистава була такою поганою, під відкритим небом, просто неба
Буває, що і в мовленні тих, хто прагне оберігати чистоту нашого слова, "проскакують" здеформовані чи напівздеформовані вислови, фрази: все рівно (природні мені однаково, мені байдуже, про мене), насильно милим не будеш (забуваємо українську приповідку на милування нема силування), вистава була до того поганою, що... (треба такою поганою), під відкритим небом (треба просто неба).
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
Словесний баласт
Якось в Олексія Миколайовича Толстого запитали, які гріхи проти мови він вважає найтяжчими. У відповідь письменник перелічив чимало порушень мовних норм і з-поміж них назвав «перевантаження доповіді, лекції чи просто розмови зайвими словами на кшталт вільна вакансія, перша прем'єра», а також «інші підступні тавтології – повторення сказаного, тільки в інакшій формі, без кінця і без потреби вживані робота, боротьба тощо».
Чому підступні? Бо такі тавтологізми не завжди одразу впадають в око і легко проникають у мову. До того ж не всім точно відомо, що означають деякі з них, надто коли це іншомовні слова. Наприклад, іменник вакансія вже сам передає зміст «незайняте місце». Тому не рекомендується вживати сполучення вільна вакансія, звільнилася вакансія, треба вільна посада, звільнилося місце. Оскільки слово сувенір виражає поняття «річ, подарована або одержана на згадку; пов'язана із спогадами про кого-, що-небудь», означення для нього не потрібне. Вислови типу пам'ятний сувенір, сувенір на пам'ять є тавтологічними, і вживати їх у літературній мові не можна. Слід казати й писати: купити сувенір, магазин сувенірів і т. ін. Так само неприйнятні тавтологізми меморіальний пам'ятник і пам'ятний меморіал (тобто пам'ятний пам'ятник). Тут доцільніше використати лише одне із слів – пам'ятник чи меморіал. У сполученнях перший дебют, перша прем'єра, передовий авангард, захисний імунітет, головний пріоритет перші складники також зайві. Адже дебют – це перший виступ, прем’єра – перша вистава, авангард – і є передовий, імунітет – захисна реакція організму, а пріоритет саме й означає «верховенство». Іноді чуємо: є багато альтернатив; іншої альтернативи немає. Але ж альтернатива – то потреба вибору між двома можливостями. І замість цих висловів годиться вживати: є альтернатива; альтернативи немає або іншого виходу немає.
Тавтологізмами стають і давно відомі слова із, здавалося б, цілком ясним значенням, приміром, величезна махина (махина не може бути невеликою), сміливий ризик (цей іменник і без епітета передає рішучу дію), віддавати належну данину (є вислови: віддавати належне і віддавати данину, в другому випадку слово належна не потрібне). Зайва лексема свій у висловах совати свого носа (хіба не зрозуміло, що не чужого?), ділитися своїми думками (міркуваннями). І не тільки в них. Візьмімо слово автобіографія (грецьке autos – сам, bios – життя, grapho – пишу) – життєпис особи, складений нею самою. Часом його неправильно вживають з присвійним займенником свій. Виникає повторення (своя автобіографія), бо перша частина цього складного іменника (авто-) якраз і означає «свій», «власний». Отже, з погляду літературної норми треба сказати: подав автобіографію або подав свою біографію. Те ж саме маємо зробити тоді, коли слово автопортрет сполучається з присвійним займенником свій. Щоб уникнути тавтології, випускаємо свій чи відповідний йому компонент авто- в іменникові автопортрет. Намалював автопортрет або намалював свій (власний) портрет. У помилковому вислові свій автограф також належить усунути свій або слово автограф замінити іншим. Залишив автограф, залишив свій підпис (напис).
Запам'ятаймо, чому недоречними є фрази: адреса місця проживання (адже адреса – це і є місце проживання); відступати назад (хіба можна відступати вперед?); бачити сновидіння (бачити і видіти – синоніми); сумне фіаско (радісним фіаско не буває).
Дедалі заглиблюючись у мову, виявляєш лексичний баласт там, де він став для нас таким звичним, що його просто не помічаєш. Як ілюстрацію до цього можна навести, наприклад, вислови кількісне збільшення (збільшення буває тільки кількісне), а також якісне поліпшення (поліпшення буває тільки якісне). Явне словесне марнотратство помітне в реченнях типу «це позитивно позначилося на поліпшенні продукції» (іменник поліпшення зайвий, оскільки є позитивно), «причина важкого становища викликана невдалим добором кадрів» (викликана не причина, а становище; причина сама призвела до небажаної ситуації). При назвах місяців не треба ставити слово місяць. «Завдання на березень місяць» – начебто березень може позначати й щось інше, опріч місяця. У діалогічному мовленні часто виникає небажана тавтологія, коли на запитання «Котра година?» відповідають, скажімо, «Восьма година». Аби уникнути повторення, останнє слово слід випускати. Нерідко зловживають дієсловами проводити (провадити), здійснювати, забезпечувати, боротися, іменниками питання, справа. У багатьох випадках вони не тільки нічого не додають до змісту, а навпаки, послаблюють враження й одночасно обтяжують виклад. Ось приклади. «Приступити до проведення збирання врожаю» (замість почати збирання). «Уважно ознайомитися з рукописом і здійснити його редагування» (замість відредагувати). «Забезпечити дострокове виконання завдання» (замість достроково виконати). «Боротися за досягнення високих показників» (замість досягати). «Йшлося про питання впорядкування вулиць» (замість про впорядкування). «Це значний успіх у справі освоєння нової техніки» (замість в освоєнні). Дехто полюбляє в усному, а часом і в писемному мовленні (або вживає за звичкою, не стежачи за собою) слова, котрі стають паразитами, приміром: значить, розумієте (розумієш), так сказать, треба прямо сказати, як говориться тощо.
Чому підступні? Бо такі тавтологізми не завжди одразу впадають в око і легко проникають у мову. До того ж не всім точно відомо, що означають деякі з них, надто коли це іншомовні слова. Наприклад, іменник вакансія вже сам передає зміст «незайняте місце». Тому не рекомендується вживати сполучення вільна вакансія, звільнилася вакансія, треба вільна посада, звільнилося місце. Оскільки слово сувенір виражає поняття «річ, подарована або одержана на згадку; пов'язана із спогадами про кого-, що-небудь», означення для нього не потрібне. Вислови типу пам'ятний сувенір, сувенір на пам'ять є тавтологічними, і вживати їх у літературній мові не можна. Слід казати й писати: купити сувенір, магазин сувенірів і т. ін. Так само неприйнятні тавтологізми меморіальний пам'ятник і пам'ятний меморіал (тобто пам'ятний пам'ятник). Тут доцільніше використати лише одне із слів – пам'ятник чи меморіал. У сполученнях перший дебют, перша прем'єра, передовий авангард, захисний імунітет, головний пріоритет перші складники також зайві. Адже дебют – це перший виступ, прем’єра – перша вистава, авангард – і є передовий, імунітет – захисна реакція організму, а пріоритет саме й означає «верховенство». Іноді чуємо: є багато альтернатив; іншої альтернативи немає. Але ж альтернатива – то потреба вибору між двома можливостями. І замість цих висловів годиться вживати: є альтернатива; альтернативи немає або іншого виходу немає.
Тавтологізмами стають і давно відомі слова із, здавалося б, цілком ясним значенням, приміром, величезна махина (махина не може бути невеликою), сміливий ризик (цей іменник і без епітета передає рішучу дію), віддавати належну данину (є вислови: віддавати належне і віддавати данину, в другому випадку слово належна не потрібне). Зайва лексема свій у висловах совати свого носа (хіба не зрозуміло, що не чужого?), ділитися своїми думками (міркуваннями). І не тільки в них. Візьмімо слово автобіографія (грецьке autos – сам, bios – життя, grapho – пишу) – життєпис особи, складений нею самою. Часом його неправильно вживають з присвійним займенником свій. Виникає повторення (своя автобіографія), бо перша частина цього складного іменника (авто-) якраз і означає «свій», «власний». Отже, з погляду літературної норми треба сказати: подав автобіографію або подав свою біографію. Те ж саме маємо зробити тоді, коли слово автопортрет сполучається з присвійним займенником свій. Щоб уникнути тавтології, випускаємо свій чи відповідний йому компонент авто- в іменникові автопортрет. Намалював автопортрет або намалював свій (власний) портрет. У помилковому вислові свій автограф також належить усунути свій або слово автограф замінити іншим. Залишив автограф, залишив свій підпис (напис).
Запам'ятаймо, чому недоречними є фрази: адреса місця проживання (адже адреса – це і є місце проживання); відступати назад (хіба можна відступати вперед?); бачити сновидіння (бачити і видіти – синоніми); сумне фіаско (радісним фіаско не буває).
Дедалі заглиблюючись у мову, виявляєш лексичний баласт там, де він став для нас таким звичним, що його просто не помічаєш. Як ілюстрацію до цього можна навести, наприклад, вислови кількісне збільшення (збільшення буває тільки кількісне), а також якісне поліпшення (поліпшення буває тільки якісне). Явне словесне марнотратство помітне в реченнях типу «це позитивно позначилося на поліпшенні продукції» (іменник поліпшення зайвий, оскільки є позитивно), «причина важкого становища викликана невдалим добором кадрів» (викликана не причина, а становище; причина сама призвела до небажаної ситуації). При назвах місяців не треба ставити слово місяць. «Завдання на березень місяць» – начебто березень може позначати й щось інше, опріч місяця. У діалогічному мовленні часто виникає небажана тавтологія, коли на запитання «Котра година?» відповідають, скажімо, «Восьма година». Аби уникнути повторення, останнє слово слід випускати. Нерідко зловживають дієсловами проводити (провадити), здійснювати, забезпечувати, боротися, іменниками питання, справа. У багатьох випадках вони не тільки нічого не додають до змісту, а навпаки, послаблюють враження й одночасно обтяжують виклад. Ось приклади. «Приступити до проведення збирання врожаю» (замість почати збирання). «Уважно ознайомитися з рукописом і здійснити його редагування» (замість відредагувати). «Забезпечити дострокове виконання завдання» (замість достроково виконати). «Боротися за досягнення високих показників» (замість досягати). «Йшлося про питання впорядкування вулиць» (замість про впорядкування). «Це значний успіх у справі освоєння нової техніки» (замість в освоєнні). Дехто полюбляє в усному, а часом і в писемному мовленні (або вживає за звичкою, не стежачи за собою) слова, котрі стають паразитами, приміром: значить, розумієте (розумієш), так сказать, треба прямо сказати, як говориться тощо.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
всього доброго!
Правильніше:
на все добре!
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
внести на затвердження
Правильніше:
подати на затвердження
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в честь (когось)
Правильніше:
на честь (когось)
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
всього доброгo
Правильніше:
всього найкращого (на все добре)
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
відзив на дисертацію
Правильніше:
відгук на дисертацію
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в угоду
Правильніше:
на догоду
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
відзив на публікацію
Правильніше:
відгук на публікацію
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
вчитися на рідній мові
Правильніше:
вчитися рідною мовою
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
в ущерб
Правильніше:
на шкоду
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
всього доброго
Правильніше:
на все добре
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
вроді
Правильніше:
як, ніби, на зразок
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
питання виносяться чи вносяться на розгляд?
З посібника «Культура мови на щодень»:
– Обидва дієслова правомочні, проте мають відтінки сполучуваності, а отже, й різні значення. У ділових паперах, у пресі слово виносити часто поєднується з іменниковими формами на плюс знахідний відмінок або безприйменниковий знахідний: виносити на суд громади, на люди, на розгляд; виносити присуд, вирок. У таких конструкціях воно передає значення «робити відомим щось усім чи багатьом». Тобто вживається тоді, коли треба вказати на потребу (можливість) усезагального ознайомлення з чимось, неодмінного обговорення якихось проблем.
Дієслово вносити (внести) потребує біля себе іменника у знахідному відмінку і, як правило, вказує на потребу врахування, внесення якоїсь інформації до основної. Наприклад: вносити (внести) поправки, пропозицію, зміни, доповнення, корективи. Тому воно вживається в утвореннях із прийменниками до, у: «Своєю високоталановитою, гуманною багаторічною творчістю Олена Кульчицька внесла значний вклад у скарбницю світового образотворчого мистецтва» (Олександр Корнійчук). Зауважимо, що книжний фразеологізм внести вклад останнім часом дедалі частіше заступається синонімічним висловом зробити внесок.
Вносити сполучається з іменниками, які своїм лексичним значенням виражають позитивні чи негативні явища, ознаки. Вносити конкретність, діловитість, відповідальність, організованість; вносити дискомфорт, спустошення, розлад (у щось).
Отже, добираємо потрібне дієслово залежно від того, який зміст вкладаємо у повідомлення, наприклад: питання виносяться на розгляд і питання вносяться до протоколу.
– Обидва дієслова правомочні, проте мають відтінки сполучуваності, а отже, й різні значення. У ділових паперах, у пресі слово виносити часто поєднується з іменниковими формами на плюс знахідний відмінок або безприйменниковий знахідний: виносити на суд громади, на люди, на розгляд; виносити присуд, вирок. У таких конструкціях воно передає значення «робити відомим щось усім чи багатьом». Тобто вживається тоді, коли треба вказати на потребу (можливість) усезагального ознайомлення з чимось, неодмінного обговорення якихось проблем.
Дієслово вносити (внести) потребує біля себе іменника у знахідному відмінку і, як правило, вказує на потребу врахування, внесення якоїсь інформації до основної. Наприклад: вносити (внести) поправки, пропозицію, зміни, доповнення, корективи. Тому воно вживається в утвореннях із прийменниками до, у: «Своєю високоталановитою, гуманною багаторічною творчістю Олена Кульчицька внесла значний вклад у скарбницю світового образотворчого мистецтва» (Олександр Корнійчук). Зауважимо, що книжний фразеологізм внести вклад останнім часом дедалі частіше заступається синонімічним висловом зробити внесок.
Вносити сполучається з іменниками, які своїм лексичним значенням виражають позитивні чи негативні явища, ознаки. Вносити конкретність, діловитість, відповідальність, організованість; вносити дискомфорт, спустошення, розлад (у щось).
Отже, добираємо потрібне дієслово залежно від того, який зміст вкладаємо у повідомлення, наприклад: питання виносяться на розгляд і питання вносяться до протоколу.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
брати на помітку
Правильніше:
брати на замітку
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
бульвар тараса шевченко, дипломна робота петра кузьменко, українські чоловічі прізвища, що закінчуються на -о
Українські чоловічі прізвища, що закінчуються на -о, обов'язково відмінюються. Грубі помилки: бульвар Тараса Шевченко, дипломна робота Петра Кузьменко. У таких випадках прізвища слід відмінювати за зразком іменників на -о (Дніпро, батько, дядько). Отже, бульвар Тараса Шевченка, дипломна робота Петра Кузьменка.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
адресувати братові – адресувати на брата
Загальновживане дієслово адресувати увійшло в широкий обіг порівняно недавно – наприкінці ХІХ сторіччя, виявивши при цьому синтаксичну властивість керувати аж двома синонімічними словоформами, а саме: давальний відмінок або на плюс знахідний відмінок. Керовані іменники називають тих осіб, до яких безпосередньо спрямовано дію, причому прийменник посилює це значення. «Надумавши звернутися в роту з якимось посланням і пригадуючи, кому б його адресувати, зупинялися завжди на Васі» (Андрій Головко). Можна помітити тенденцію використовувати при слові адресувати в переносному значенні переважно давальний відмінок. «Свою скаргу він адресував зараз більше Віруньці» (Олесь Гончар).
Керування на плюс знахідний відмінок підкреслює місце спрямування дії. «Як писав жінці останнього разу, то наказував, щоб адресувала на завод» (Ігор Муратов). При використанні у прийменниково-відмінковій формі з прийменником на іменників – назв осіб – значення місця поєднуються із значенням адресата дії, причому мається на увазі, що таких адресатів більше, ніж вказано у словоформі. Це надає висловленню дещо розмовного відтінку. «З госпіталю, адресуючи на старшину, писав Євген Черниш» (Олесь Гончар). Тож лист був призначений не лише старшині, а й друзям його.
Керування на плюс знахідний відмінок підкреслює місце спрямування дії. «Як писав жінці останнього разу, то наказував, щоб адресувала на завод» (Ігор Муратов). При використанні у прийменниково-відмінковій формі з прийменником на іменників – назв осіб – значення місця поєднуються із значенням адресата дії, причому мається на увазі, що таких адресатів більше, ніж вказано у словоформі. Це надає висловленню дещо розмовного відтінку. «З госпіталю, адресуючи на старшину, писав Євген Черниш» (Олесь Гончар). Тож лист був призначений не лише старшині, а й друзям його.
Уроки державної мови (з газети «Хрещатик»)
У (в) — до, в — на
Інколи виникає питання, який прийменник треба ставити — у (в) чи до: «Я поїхав у Київ» чи «Я поїхав до Києва», «Вихід у місто» чи «Вихід до міста»?
Узагалі, коли мовиться про рух у напрямі міста, села, селища, тоді треба ставити прийменник до: «Через кілька днів Ковпак вилетів до Москви» (П. Вершигора); коли йдеться про дію чи перебування в чомусь, тоді слід користуватися прийменником у (в): «У Києві на риночку ой пив чумак горілочку» (народна пісня). Якщо мета руху в певному напрямі супроводжується ще додатковими поясненнями, тоді після них може стояти замість прийменника до — у (в): «Ми їздили на ярмарок у Косів» (М. Рильський). У реченнях, де рух або дію скеровано до предметів, середовищ або мовиться про абстрактні поняття, ставиться прийменник у (в): «Він ступив у сад» (Є. Гуцало) ; «Кидається у свою стихію» (О. Гончар); «Закрадається в серце острах» (М. Рильський). Рух до приміщення позначається дієсловами з тим і з другим прийменником: «Уваливсь у хату» (П. Куліш); «Смерть зайшла до хати» (Д. Павличко).
Як сказано вище, прийменником у (в) з іменником у знахідному відмінку послугуємось, визначаючи час за днями тижня: «у вівторок», «у п'ятницю», — або з іменником у місцевому відмінку, коли мовиться про місяці року: «у січні», «у липні». Проте, коли визначається час за роком, треба користуватись родовим відмінком іменника, а не прийменником у (в) з іменником у місцевому відмінку: ближче буде до нашої мовної традиції цього року, а не в цьому році, 1970 року, а не в 1970 році. Так само слід казати торік, а не в минулому році, позаторік, а не в позаминулому році; аналогічні будуть і прикметники — торішній, а не минулорічний, позаторішній, а не позаминулорічний.
Російському вислову дом в три окна відповідає український — будинок на три вікна, а вислову дом в пять этажей — будинок на п'ять поверхів.
Прийменник на вживають також, коли описують процес перетворення: «звівся ні на що».
Прийменник у (в) можна чути українською мовою в таких висловах: вірити в себе, вдаватися в тугу, в розпач, — а також на позначення переходу з одного стану в інший: «І як воно зробилось так, що в турка я перевернувся» (С. Гулак-Артемовський).
Російські прийменники у та в мають між собою велику значеннєву різницю, наприклад: «У него собирались гости» і «5 его словах чувствовалась уверенность». Між українськими прийменниками у та в нема ніякої різниці. Ми ставимо їх незалежно від змісту речення, а тільки додержуючись правила чергування голосних, цебто: якщо попереднє слово кінчається на голосну, треба ставити прийменник в («Вона взяла в нього книжку»), якщо на приголосну — тоді у («Він узяв у неї книжку»).
Узагалі, коли мовиться про рух у напрямі міста, села, селища, тоді треба ставити прийменник до: «Через кілька днів Ковпак вилетів до Москви» (П. Вершигора); коли йдеться про дію чи перебування в чомусь, тоді слід користуватися прийменником у (в): «У Києві на риночку ой пив чумак горілочку» (народна пісня). Якщо мета руху в певному напрямі супроводжується ще додатковими поясненнями, тоді після них може стояти замість прийменника до — у (в): «Ми їздили на ярмарок у Косів» (М. Рильський). У реченнях, де рух або дію скеровано до предметів, середовищ або мовиться про абстрактні поняття, ставиться прийменник у (в): «Він ступив у сад» (Є. Гуцало) ; «Кидається у свою стихію» (О. Гончар); «Закрадається в серце острах» (М. Рильський). Рух до приміщення позначається дієсловами з тим і з другим прийменником: «Уваливсь у хату» (П. Куліш); «Смерть зайшла до хати» (Д. Павличко).
Як сказано вище, прийменником у (в) з іменником у знахідному відмінку послугуємось, визначаючи час за днями тижня: «у вівторок», «у п'ятницю», — або з іменником у місцевому відмінку, коли мовиться про місяці року: «у січні», «у липні». Проте, коли визначається час за роком, треба користуватись родовим відмінком іменника, а не прийменником у (в) з іменником у місцевому відмінку: ближче буде до нашої мовної традиції цього року, а не в цьому році, 1970 року, а не в 1970 році. Так само слід казати торік, а не в минулому році, позаторік, а не в позаминулому році; аналогічні будуть і прикметники — торішній, а не минулорічний, позаторішній, а не позаминулорічний.
Російському вислову дом в три окна відповідає український — будинок на три вікна, а вислову дом в пять этажей — будинок на п'ять поверхів.
Прийменник на вживають також, коли описують процес перетворення: «звівся ні на що».
Прийменник у (в) можна чути українською мовою в таких висловах: вірити в себе, вдаватися в тугу, в розпач, — а також на позначення переходу з одного стану в інший: «І як воно зробилось так, що в турка я перевернувся» (С. Гулак-Артемовський).
Російські прийменники у та в мають між собою велику значеннєву різницю, наприклад: «У него собирались гости» і «5 его словах чувствовалась уверенность». Між українськими прийменниками у та в нема ніякої різниці. Ми ставимо їх незалежно від змісту речення, а тільки додержуючись правила чергування голосних, цебто: якщо попереднє слово кінчається на голосну, треба ставити прийменник в («Вона взяла в нього книжку»), якщо на приголосну — тоді у («Він узяв у неї книжку»).
У розстрочку чи на виплат?
У крамницях часто читаємо таке оповіщення: «У нас ви можете купити готовий одяг у розстрочку». Або інколи ще й так: «Товар продається з розстроченням». Обидва ці вислови — у розстрочку і з розстроченням — не українські й не російські, а належать до тої мовної сумішки, що зветься в народі суржиком. В українській мові є дієслово строчити з похідним від нього іменником строчіння («Хазяїн шиє, якусь полу від кожуха строчить». — Марко Вовчок); є й слова, що позначають протилежну до них дію, — розстрочувати, розстрочування, але вони стосуються кравецтва, а не умов сплати під час купівлі. Відповідно до російського вислову в рассрочку є в українській мові давній вислів на виплат: «Дурно не треба, можна на виплат» (М. Коцюбинський). Отже, в оповіщеннях крамниць треба було написати: «купити готовий одяг на виплат», «продається на виплат».
Коли рибалки їздять на рибалку
«Коли ж ми поїдемо нарешті на рибалку?» — запитує нормальний персонаж у сучасному оповіданні другого; пише й фейлетоніст не жартома, а цілком серйозно: «Потім дзвонить до іншого міністра, Левка Івановича, питає про полювання, рибалку, врешті каже про справу». Виходить, що рибалки хочуть їхати на рибалку, а міністр любить не тільки полювання, ай... рибалку. Дивні наміри, дивні й смаки! Адже слово рибалка означає «людина, що рибалить (або ловить рибу)»: «Рибалка Панас Круть» (І. Нечуй-Левицький); «І риби попідводний рух рибалці забиває дух» (М. Рильський). Є порода чайки, що зветься рибалка: «Пливуть собі та співають; рибалка літає» (Т. Шевченко). Робота рибалки зветься рибальство («Влітку він із батьком жив два тижні в наметі біля річки. Займалися полюванням та рибальством». — О. Копиленко) або рибацтво («А ми були охочі до рибацтва». — І. Франко). Місце, де ловлять рибу, зветься рибальня («Що в лямі на рибальнях загарують, то все проп’ють та прогайнують». — О. Стороженко).
З цього можна зробити висновок, що рибалки тільки тоді їздять на рибалку, коли автори, які про них пишуть, негаразд знають українську літературну мову.
З цього можна зробити висновок, що рибалки тільки тоді їздять на рибалку, коли автори, які про них пишуть, негаразд знають українську літературну мову.
По, за, з, на
Вище ми бачили, що прийменник по з присвійними займенниками мій, моя, моє, наша, наше українська класична література й фольклор не так часто вживали, як це недавно стало поширюватися в літературі, коли чуємо: по-моєму, по-твоєму, по-нашому, наприклад: «По-моєму, так не можна робити». Виходячи з наших мовних традицій, цю фразу краще було б сказати так: «На мою думку (або — на мій погляд, чи як на мене), так не можна робити». Але не слід думати, що українська мова взагалі уникає прийменника по. Ні, ми часто користуємось цим прийменником, наприклад: «По Савці свитка, по пану шапка» (прислів'я); «Видно пана по халявах» (прислів'я); «По своєму ліжку простягай ніжку» (прислів'я).
Прийменником по користуються на позначення місця руху: «Він тинявся без діла по вулицях і майданах столиці»; «Мені багато доводилось їздити по містах і селах України». Але неправильно кажуть: «Я живу по вулиці Леніна», — замість: «Я живу на вулиці Леніна».
У фразі «Він по походженню — українець» прийменник по стоїть не на своєму місці. Не краще буде, коли замість нього поставити прийменник за, як це часто роблять: «Він за походженням — українець», — бо тут треба прийменника з: «Він із походження (або з роду чи родом) — українець». Узагалі прийменником за часто надуживають. Якщо він стоїть цілком на своєму місці в фразах: «Одягнений за останньою модою»; «Це зроблено за всіма вимогами науки», — то цього не можна сказати про такі фрази: «Він зробив це за наказом директора»; «За бажанням публіки концерт повторено»; тут слід сказати: «З наказу директора», «На бажання публіки». Вислів «одержати гроші за рахунком (чи за ордером)» — також неправильний, слід: «одержати гроші на рахунок (чи на ордер)». Коли треба вказати на привід, причину або підставу якоїсь дії, тоді краще вживати прийменника з або на. «Чи з доброї волі?» (О. Гончар); «Носили на його бажання дорогі страви» (М. Коцюбинський).
Принагідно слід звернути увагу на хибний вислів з точки зору, що є буквалістичним перекладом російського с точки зрения, по-українському цей вислів буде — з погляду: «з погляду марксизму» (Українсько-російський словник АН УРСР), «із цього погляду» (Російсько-український словник АН УРСР).
У декого часом виникає питання: як правильно сказати по-українському: пішов по воду чи пішов за водою? Це залежить від того поняття, яке ми вкладаємо в речення: якщо йдеться про мету руху, то треба ставити прийменник по («Ми ходили по гриби». — П. Воронько), якщо напрям руху — прийменник за («Пливи, косо, тихо за водою, а я піду слідом за тобою». — Народна пісня; «Я йду по лікаря, бо хворому дуже тяжко», але «Я пішов за лікарем до його кабінету взяти рецепт»).
Прийменником по користуються на позначення місця руху: «Він тинявся без діла по вулицях і майданах столиці»; «Мені багато доводилось їздити по містах і селах України». Але неправильно кажуть: «Я живу по вулиці Леніна», — замість: «Я живу на вулиці Леніна».
У фразі «Він по походженню — українець» прийменник по стоїть не на своєму місці. Не краще буде, коли замість нього поставити прийменник за, як це часто роблять: «Він за походженням — українець», — бо тут треба прийменника з: «Він із походження (або з роду чи родом) — українець». Узагалі прийменником за часто надуживають. Якщо він стоїть цілком на своєму місці в фразах: «Одягнений за останньою модою»; «Це зроблено за всіма вимогами науки», — то цього не можна сказати про такі фрази: «Він зробив це за наказом директора»; «За бажанням публіки концерт повторено»; тут слід сказати: «З наказу директора», «На бажання публіки». Вислів «одержати гроші за рахунком (чи за ордером)» — також неправильний, слід: «одержати гроші на рахунок (чи на ордер)». Коли треба вказати на привід, причину або підставу якоїсь дії, тоді краще вживати прийменника з або на. «Чи з доброї волі?» (О. Гончар); «Носили на його бажання дорогі страви» (М. Коцюбинський).
Принагідно слід звернути увагу на хибний вислів з точки зору, що є буквалістичним перекладом російського с точки зрения, по-українському цей вислів буде — з погляду: «з погляду марксизму» (Українсько-російський словник АН УРСР), «із цього погляду» (Російсько-український словник АН УРСР).
У декого часом виникає питання: як правильно сказати по-українському: пішов по воду чи пішов за водою? Це залежить від того поняття, яке ми вкладаємо в речення: якщо йдеться про мету руху, то треба ставити прийменник по («Ми ходили по гриби». — П. Воронько), якщо напрям руху — прийменник за («Пливи, косо, тихо за водою, а я піду слідом за тобою». — Народна пісня; «Я йду по лікаря, бо хворому дуже тяжко», але «Я пішов за лікарем до його кабінету взяти рецепт»).
Підозрівати, запідозрювати, гадки не мати, на думку не спадати
Дієслова підозрівати, запідозрювати означають українською мовою «припускати вчинення злочину чи якоїсь недоброї дії»: «Підозріваю, що він — підкуплений» (І. Франко); «Пам'ятайте ж, спокійніш дивіться, щоб не запідозріли» (Марко Вовчок).
У сучасній усній і писемній мові цим дієсловам надають невластивого значення: «Він не запідозрював того, що його «Світлана»1 вже розвила найвищу швидкість». Тут нема кого чи чого запідозрювати в чомусь, а тому треба вдаватись до інших українських висловів: гадки не мати («Не журиться Катерина і гадки не має». — Т. Шевченко), на думку не спадати («Мені й на думку не спадало, що вона вже все знає». — З живих уст).
1 Моточовен.
У сучасній усній і писемній мові цим дієсловам надають невластивого значення: «Він не запідозрював того, що його «Світлана»1 вже розвила найвищу швидкість». Тут нема кого чи чого запідозрювати в чомусь, а тому треба вдаватись до інших українських висловів: гадки не мати («Не журиться Катерина і гадки не має». — Т. Шевченко), на думку не спадати («Мені й на думку не спадало, що вона вже все знає». — З живих уст).
1 Моточовен.
Особливості деяких прикметників у словосполуках
Прикметники багатий, хворий, гарний, поганий, високий, бистрий та інші вимагають після себе прийменника на з іменником у знахідному відмінку: «Настя така багата на слово, що я не мала коли й промовити до бабусі» (Ганна Барвінок); «Удався бідний на розкоші, та бистрий на розум» (із живих уст); «Він — змалку хворий на груди» (з живих уст); «На обличчя був препоганий» (Б. Грінченко); «На зріст височенька» (Б. Грінченко). Прикметник заздрісний (завидющий) стоїть із прийменником на та іменником у знахідному відмінку («заздрісний на чуже»), або з прийменником до й родовим відмінком іменника («заздрісний до чужого»), або без прийменника, лиш з іменником у давальному відмінку («заздрісний чужому»); прикметник ласий стоїть із прийменником на та іменником у знахідному відмінку («ласий на ковбаси») або з прийменником до та іменником у родовому відмінку («ласий до ковбас»).
Прикметник свідомий стоїть у реченнях звичайно з іменником у родовому відмінку — свідомий чого: «Маяковський був свідомий великого значення кіно» (журнал «Мистецтво») .
Прикметники близький, цікавий стоять у реченнях або з іменником у родовому відмінку, або з прийменниками до, на й відповідним відмінком залежного іменника: близький смерті й близький до смерті, цікавий того й цікавий на те («Зо всього знає дядько потроху, а цікавий на такі речі — страх!» — М. Коцюбинський).
Ці паралельні форми, коли прикметник вимагає після себе прийменника або виступає без нього, треба знати, особливо літераторам, коли розмір і ритм тексту потребують конденсованого вислову: близький смерті, цікавий знати тощо.
Слід мати на увазі й те, що інколи в реченні відривають прикметника від іменника, до якого він належить, щоб надати фразі характеру врочистості: «У перснях вона срібних руками у стан хибкий узялася» (Марко Вовчок); «Навчив його, мов сарану, скакати і голосним лякати серце ржанням» (П. Куліш).
Прикметник свідомий стоїть у реченнях звичайно з іменником у родовому відмінку — свідомий чого: «Маяковський був свідомий великого значення кіно» (журнал «Мистецтво») .
Прикметники близький, цікавий стоять у реченнях або з іменником у родовому відмінку, або з прийменниками до, на й відповідним відмінком залежного іменника: близький смерті й близький до смерті, цікавий того й цікавий на те («Зо всього знає дядько потроху, а цікавий на такі речі — страх!» — М. Коцюбинський).
Ці паралельні форми, коли прикметник вимагає після себе прийменника або виступає без нього, треба знати, особливо літераторам, коли розмір і ритм тексту потребують конденсованого вислову: близький смерті, цікавий знати тощо.
Слід мати на увазі й те, що інколи в реченні відривають прикметника від іменника, до якого він належить, щоб надати фразі характеру врочистості: «У перснях вона срібних руками у стан хибкий узялася» (Марко Вовчок); «Навчив його, мов сарану, скакати і голосним лякати серце ржанням» (П. Куліш).
Орудний відмінок часу
Ми вже бачили вище, як широко використовується в українській мові родовий відмінок, щоб означити час, але для цього часто вживається й орудний відмінок: «Вивірив ти моє серце вдень і нічною добою» (П. Куліш); «Щасливою годиною козак уродився» (Б. Грінченко); «Коли ж тебе, матінко, дожидати в гості — чи глибокими снігами, чи зеленими лугами, чи вишневими садами?» (І. Нечуй-Левицький); «Уже я думала-гадала про тебе днями й ночами» (з живих уст).
Родовий чи орудний відмінки на означення часу — це майже паралельні форми, хоч деяку значеннєву різницю між ними можна помітити. Якщо порівняти речення «Одної ночі приснився мені сон» з останнім реченням «Уже я думала-гадала про тебе днями й ночами», то відчуємо, що в першому реченні говориться конкретніше про якийсь час (одної ночі), ніж у другому, де йдеться взагалі про невизначений час (днями й ночами).
У діловій і науковій мові орудний відмінок часу мало дається до використання, зате в мові художнього твору, в публіцистиці й щоденному мовленні треба вживати, залежно від нюансових потреб, обидві відмінкові форми.
Слід не забувати й про такі вислови з орудним відмінком часу, як: останнім часом, замість в останній час, цими днями, замість на цих днях, іншим часом, замість у інший час.
Правильно сказати у вівторок, у п'ятницю або щовівторка, щоп'ятниці, а не по вівторках, по п'ятницях. Наприклад: «Консультації відбуваються у вівторок і п'ятницю (щовівторка й щоп'ятниці)».
Родовий чи орудний відмінки на означення часу — це майже паралельні форми, хоч деяку значеннєву різницю між ними можна помітити. Якщо порівняти речення «Одної ночі приснився мені сон» з останнім реченням «Уже я думала-гадала про тебе днями й ночами», то відчуємо, що в першому реченні говориться конкретніше про якийсь час (одної ночі), ніж у другому, де йдеться взагалі про невизначений час (днями й ночами).
У діловій і науковій мові орудний відмінок часу мало дається до використання, зате в мові художнього твору, в публіцистиці й щоденному мовленні треба вживати, залежно від нюансових потреб, обидві відмінкові форми.
Слід не забувати й про такі вислови з орудним відмінком часу, як: останнім часом, замість в останній час, цими днями, замість на цих днях, іншим часом, замість у інший час.
Правильно сказати у вівторок, у п'ятницю або щовівторка, щоп'ятниці, а не по вівторках, по п'ятницях. Наприклад: «Консультації відбуваються у вівторок і п'ятницю (щовівторка й щоп'ятниці)».
Недоречний випадок і капосний раз
Якось мені випало переглядати закордонний фільм в українському перекладі. Переклад був загалом непоганий, тільки подеколи різало слух недоречне вживання слова випадок у різних фразеологічних конструкціях: «Після того, що сталось, я ні в якому випадку до вас не прийду» або «Як собі хочете, а я в усякому випадку на це своєї згоди не даю». Звичайне чуття мови мало б порадити перекладачеві, що треба сказати: «ні в якому разі до вас не прийду», «я в усякому разі на це своєї згоди не даю», — але виявляється, що на брак такого чуття слабують часом і наші журналісти. Ось фраза з одної газетної статті: «В усякому випадку з минулого року в країні скасовані закони, що стояли на заваді порнографії». Поминаючи те, що правильно було б написати «скасовано закони», ми відчуваємо, що й тут слово випадок стоїть не на своєму місці й треба було б висловитись: «У всякому разі, з минулого року…», — тимчасом як у дальшій фразі з цієї статті слово випадок стоїть до речі: «Такого випадку ще не траплялось там». А що спантеличило перекладача й журналіста? Чи не російське слово случай, яке стояло б у кожній із цих фраз, якби їх перекласти по-російському? Це слово має аж три українські відповідники: випадок, нагода й раз, і коли та як ними користуватись — завдає клопоту, виходить, не тільки перекладачам.
Візьмімо три речення: «Дід пристав до загальної розмови й розповів кілька кумедних випадків із свого життя» (П. Вершигора); «В кожному разі я прохав би Вас прислати для коректи дальші аркуші того видання» (М. Коцюбинський); «Жінка ніде не розлучалася з ґвинтівкою, але нагоди стріляти їй не траплялося» (М. Шеремет). У цих фразах теж стояло б слово случай, якби їх перекласти російською мовою, але чи можна було б його українські відповідники ставити тут довільно? Якщо в третій фразі можна замість слова нагода поставити випадок, дещо при цьому втрачаючи щодо нюансу вислову, то в перших двох фразах ніякі інші слова замість випадок і раз не підійшли б, через те що між ними є певна значеннєва різниця. Слово випадок означає «конкретна подія в минулому, теперішньому чи майбутньому», тимчасом як вислів у кожному разі, в усякому разі каже не стільки про подію, скільки про можливість якихось подій; слово нагода вбирає в себе поняття обставин, що спричиняють певну подію.
Щоб виразніше побачити різницю між словами випадок і раз, дамо два такі приклади: «У цьому незвичайному випадку я вчинив би інакше» (бо тут мовиться про конкретну подію), але — «У такому разі я вчиню інакше» (бо конкретності події, як то було в попередньому реченні, вже не відчувається).
Зрідка трапляється, що слова випадок і раз виступають у реченні як синоніми: можна сказати «на випадок смерті» — «в разі смерті», «на випадок потреби» — «в разі потреби».
З цього випливає, що не слід безоглядно вдаватись до слова випадок, але воднораз треба й обачно послугуватися словом раз, яке також уживається в кількісному значенні («Раз мати породила, раз і помирати». — Прислів'я) та в значенні прислівника («Раз якось Остапові не спалося». — М. Коцюбинський) і сполучника («А раз буде своя збройна сила, то ми повинні мати й своїх командирів». — П. Панч).
Візьмімо три речення: «Дід пристав до загальної розмови й розповів кілька кумедних випадків із свого життя» (П. Вершигора); «В кожному разі я прохав би Вас прислати для коректи дальші аркуші того видання» (М. Коцюбинський); «Жінка ніде не розлучалася з ґвинтівкою, але нагоди стріляти їй не траплялося» (М. Шеремет). У цих фразах теж стояло б слово случай, якби їх перекласти російською мовою, але чи можна було б його українські відповідники ставити тут довільно? Якщо в третій фразі можна замість слова нагода поставити випадок, дещо при цьому втрачаючи щодо нюансу вислову, то в перших двох фразах ніякі інші слова замість випадок і раз не підійшли б, через те що між ними є певна значеннєва різниця. Слово випадок означає «конкретна подія в минулому, теперішньому чи майбутньому», тимчасом як вислів у кожному разі, в усякому разі каже не стільки про подію, скільки про можливість якихось подій; слово нагода вбирає в себе поняття обставин, що спричиняють певну подію.
Щоб виразніше побачити різницю між словами випадок і раз, дамо два такі приклади: «У цьому незвичайному випадку я вчинив би інакше» (бо тут мовиться про конкретну подію), але — «У такому разі я вчиню інакше» (бо конкретності події, як то було в попередньому реченні, вже не відчувається).
Зрідка трапляється, що слова випадок і раз виступають у реченні як синоніми: можна сказати «на випадок смерті» — «в разі смерті», «на випадок потреби» — «в разі потреби».
З цього випливає, що не слід безоглядно вдаватись до слова випадок, але воднораз треба й обачно послугуватися словом раз, яке також уживається в кількісному значенні («Раз мати породила, раз і помирати». — Прислів'я) та в значенні прислівника («Раз якось Остапові не спалося». — М. Коцюбинський) і сполучника («А раз буде своя збройна сила, то ми повинні мати й своїх командирів». — П. Панч).
Заключний, кінцевий, прикінцевий, остаточний
Дієслово заключати й похідний від нього прикметник заключний, а також іменник заключення нерідко доводиться чути з уст і бачити на письмі: «Колгосп заключив договір на продаж городини»; «З досвіду минулого можна заключити, що до весни треба готуватися взимку»; «На заключения зльоту відбувся концерт»; «Заключна вистава театру пройшла з великим успіхом»; «У своєму заключному слові доповідач відповів на всі питання». Прикметник заключний попав навіть до наших словників, хоч дієслова заключати й віддієслівного іменника заключения там немає. Чому? Та тому, що дієслова заключати нема в українській мові, а прикметник заключний є не що інше, як калька з російського слова заключительный.
Яка потреба в такому калькуванні? Чи нема відомих українських відповідників, що доводиться на певні поняття позичати слова з інших мов? Ні, такі відповідники є, ними широко користуються ті, що дбають за культуру своєї мови. Ось прикметник кінцевий («Кінцеві форми тієї еволюції». — А. Кримський; «Розмір додаткової оплати визначається залежно від кінцевих результатів роботи тваринників». — «Радянська Україна»); є ще прикметник прикінцевий («У прикінцевій строфі висловлено основну думку твору». — «Історія української літератури»); в деяких випадках відповідником до російського прикметника заключительный є слово остаточний, наприклад: остаточний баланс, остаточна цифра («Почисливши все звільна, він прочитав остаточну цифру без голосу». — І. Франко).
З цих прикладів бачимо, що в наведених на початку фразах можна й треба було написати: «Колгосп уклав договір»; «Можна зробити висновок»; «На закінчення (наприкінці, наостанку) зльоту»; «У кінцевому (прикінцевому) слові».
Яка потреба в такому калькуванні? Чи нема відомих українських відповідників, що доводиться на певні поняття позичати слова з інших мов? Ні, такі відповідники є, ними широко користуються ті, що дбають за культуру своєї мови. Ось прикметник кінцевий («Кінцеві форми тієї еволюції». — А. Кримський; «Розмір додаткової оплати визначається залежно від кінцевих результатів роботи тваринників». — «Радянська Україна»); є ще прикметник прикінцевий («У прикінцевій строфі висловлено основну думку твору». — «Історія української літератури»); в деяких випадках відповідником до російського прикметника заключительный є слово остаточний, наприклад: остаточний баланс, остаточна цифра («Почисливши все звільна, він прочитав остаточну цифру без голосу». — І. Франко).
З цих прикладів бачимо, що в наведених на початку фразах можна й треба було написати: «Колгосп уклав договір»; «Можна зробити висновок»; «На закінчення (наприкінці, наостанку) зльоту»; «У кінцевому (прикінцевому) слові».
З метою чи без мети?
Від вислову з метою рябіють сторінки газетних інформацій, статей і фейлетонів. Ось кілька зразків із того потоку, який ми спостерігаємо щодня в друку й чуємо з уст: «З метою біологічної ізоляції, щоб уникнути можливого поширення місячних мікроорганізмів, космонавтів помістили в спеціальний «фургон», де вони пройдуть тривалий карантин»; «З метою виявлення жанрових особливостей цього твору надіслали його на кваліфіковану експертизу».
Словом мета послугувалась і послугується наша література, щоб передати важливе життєве завдання або ідейне спрямування людини: «Очевидячки, досягла до своєї мети» (І. Нечуй-Левицький); «О, бідний той, хто крізь завої сині іде самотньо, мовчки, без мети» (М. Рильський). У народній мові це слово трапляється далеко рідше, наприклад, у вислові «на близьку мету», що означає — на близьку віддаль.
А яку мету, цебто важливе життєве завдання або ідейне спрямування, вбачали автори наведених на початку газетних фраз? Тут, як і в багатьох інших подібних випадках, нема ніякої мети, а тому й треба було написати: «Для біологічної ізоляції, щоб уникнути...», «Щоб виявити жанрові особливості цього твору...».
З цього, звісно, не слід думати, що слово мета треба обминати, приміром, у таких висловах, як поставити собі за мету, мати на меті тощо. Ідеться лише про те, щоб не обертати вислів з метою в той прикрий канцеляризм, який не допомагає зрозуміти написане, а тільки паразитує в тексті, профануючи гарне слово мета.
Словом мета послугувалась і послугується наша література, щоб передати важливе життєве завдання або ідейне спрямування людини: «Очевидячки, досягла до своєї мети» (І. Нечуй-Левицький); «О, бідний той, хто крізь завої сині іде самотньо, мовчки, без мети» (М. Рильський). У народній мові це слово трапляється далеко рідше, наприклад, у вислові «на близьку мету», що означає — на близьку віддаль.
А яку мету, цебто важливе життєве завдання або ідейне спрямування, вбачали автори наведених на початку газетних фраз? Тут, як і в багатьох інших подібних випадках, нема ніякої мети, а тому й треба було написати: «Для біологічної ізоляції, щоб уникнути...», «Щоб виявити жанрові особливості цього твору...».
З цього, звісно, не слід думати, що слово мета треба обминати, приміром, у таких висловах, як поставити собі за мету, мати на меті тощо. Ідеться лише про те, щоб не обертати вислів з метою в той прикрий канцеляризм, який не допомагає зрозуміти написане, а тільки паразитує в тексті, профануючи гарне слово мета.
Жарт, не на жарт, неабияк
Іменник жарт — дуже поширений в українській мові, мабуть, через веселу вдачу нашого народу. Це слово часто виступає в народних прислів'ях і приказках, а також у художній літературі: «З жарту й біда часом буває» (М. Номис); «Смішками та жартами одмовилась, а правди не сказала» (Марко Вовчок). Бачимо це слово й у таких висловах, як: «Жарт жартом, а це вже не жарт, як мене за печінки бере, ноги трусяться» (Ганна Барвінок); «Миколі було не до сміху, не до жартів» (І. Нечуй-Левицький); «Андрій намагався обернути все в жарт» (М. Коцюбинський); «Я тебе питаю без жартів, — сказав Роман» (І. Нечуй-Левицький).
Проте на сторінках сучасної української літератури це слово бачимо часом навіть там, де треба інших, що більше відповідають російському вислову не на шутку: «Він не на жарт здрейфив»; «Йосип не на жарт розсердився».
Наша класична література знала вислів не в жарт («Деякі тужать не в жарт». — Ганна Барвінок), а Російсько-український словник наводить прислівникову форму неабияк, що цілком відповідає російському не на шутку. Виходячи з цього, в наведених вище фразах треба було написати: «Він неабияк злякався (сплохував)»; «Йосип неабияк розсердився».
Проте на сторінках сучасної української літератури це слово бачимо часом навіть там, де треба інших, що більше відповідають російському вислову не на шутку: «Він не на жарт здрейфив»; «Йосип не на жарт розсердився».
Наша класична література знала вислів не в жарт («Деякі тужать не в жарт». — Ганна Барвінок), а Російсько-український словник наводить прислівникову форму неабияк, що цілком відповідає російському не на шутку. Виходячи з цього, в наведених вище фразах треба було написати: «Він неабияк злякався (сплохував)»; «Йосип неабияк розсердився».
Де зберігати — на складі, в кладовій чи в коморі?
В одному нарисі написано: «Ніщо так не вразило нас на цьому сатанинському складі: ні копи одягу, ні гори протезів та милиць...» Подибуємо слово склад у значенні «приміщення, де зберігаються якісь матеріали» також у сучасній художній літературі: «Вантажники почали виносити з складу ящики з маслом і лантухи з цукром та борошном» (Л. Смілянський). Проте наші класики воліли послугуватися в такому значенні іншим словом: «Сомко має в Переяславі свої крамні комори в ринку» (П. Куліш).
Слово склад має в сучасній українській літературній мові чимало значень: «сукупність речей і речовин» («Людська кров — не однакова, її склад буває різний». — Ю. Смолич), «сукупність людей, що становить ціле» («До Кахівки загін підходив уже в своєму повному складі». — О. Гончар), «будова людського тіла» («Зовнішність у нього — імпозантна, людина середнього віку, міцного складу, кулаком вола вб'є». — Ю. Яновський); трапляється воно й у таких висловах, як «склад життя», «склад думок», «склад мови (пісні, вірша)», а також у граматичному значенні («Читала по складах і спочатку багато дечого не розуміла». — О. Донченко).
Зважаючи на цю значеннєву переобтяженість слова склад, чи не краще замість нього в значенні «приміщення, де щось зберігається» користуватися словом комора, наприклад: «книжкова комора», «комора запасних частин» тощо?
Ну а коли читаємо в газетній хронікальній замітці: «Великі запаси містять також Новосілківська, Старовірівська й Лобачівська кладові», то тут уже ні в кого, крім автора замітки, мабуть, не виникне сумніву, що треба було написати не кладові, бо такого слова нема в нашій мові, а — комори:
Слово склад має в сучасній українській літературній мові чимало значень: «сукупність речей і речовин» («Людська кров — не однакова, її склад буває різний». — Ю. Смолич), «сукупність людей, що становить ціле» («До Кахівки загін підходив уже в своєму повному складі». — О. Гончар), «будова людського тіла» («Зовнішність у нього — імпозантна, людина середнього віку, міцного складу, кулаком вола вб'є». — Ю. Яновський); трапляється воно й у таких висловах, як «склад життя», «склад думок», «склад мови (пісні, вірша)», а також у граматичному значенні («Читала по складах і спочатку багато дечого не розуміла». — О. Донченко).
Зважаючи на цю значеннєву переобтяженість слова склад, чи не краще замість нього в значенні «приміщення, де щось зберігається» користуватися словом комора, наприклад: «книжкова комора», «комора запасних частин» тощо?
Ну а коли читаємо в газетній хронікальній замітці: «Великі запаси містять також Новосілківська, Старовірівська й Лобачівська кладові», то тут уже ні в кого, крім автора замітки, мабуть, не виникне сумніву, що треба було написати не кладові, бо такого слова нема в нашій мові, а — комори:
Для, задля, на, про, під, до
«У кутку кімнати стояла шафа для одежі»; «Це тобі торбинка для книжок», — часом чуємо з уст і навіть читаємо в художній літературі. Чи це правильно? Ні, треба: «стояла шафа на одежу», «торбинка на книжки». Чому? Тому що прийменник для буде слушний там, де говориться, що певну річ призначено для людини, тварини або для якоїсь ширшої потреби: «Не для пса ковбаса, не для кицьки сало» (М. Номис); «Цю шафу батько купив для мене» (з живих уст); «Для загального добра» (М. Коцюбинський). Зате, коли мовиться, що якийсь предмет призначено на певні конкретні речі, тоді треба шукати інших прийменників: «Оце тобі торбинка на жито, а пляшки — менша на олію, а більша на молоко» (з живих уст), «мішок на вугілля»; «одяг на свято» (Українсько-російський словник АН УРСР). Так само треба казати: «поштова скринька на листи й газети», «кошик на старі папери», «миска на борщ». Кажуть у народі ще: «мішок під жито», «одежа про свято й про будень», «книжка до читання».
Навіть призначення якоїсь дії передається в фольклорі прийменником на: «Не на те я, запоріжці, Гард розруйнувала, щоб степи ваші широкі та назад вертала» (історична пісня).
Прийменник на стоїть ще, коли йдеться про хвороби — захворіти на що, а не чим: «Занедужав на кір», «Він заслаб на пропасницю» (Словник за редакцією А. Кримського); «Оце вже місяць хворію на очі».
Прийменники для й задля часто виступають як синоніми: «Для тебе сина породила» (Т. Шевченко); «Задля нього зробила» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Погляньте на руки мої: задля миру і щастя народів вони — здатні на труд і бої» (С. Олійник). Інколи прийменник задля набуває ще й значення пояснення причини, стаючи синонімом слів тому що, через те що: «Макар Іванович... брехав, що купив їх (брошури. — Б. А.-Д.) тільки задля їх дешевизни, маючи потребу в папері» (М. Коцюбинський).
Навіть призначення якоїсь дії передається в фольклорі прийменником на: «Не на те я, запоріжці, Гард розруйнувала, щоб степи ваші широкі та назад вертала» (історична пісня).
Прийменник на стоїть ще, коли йдеться про хвороби — захворіти на що, а не чим: «Занедужав на кір», «Він заслаб на пропасницю» (Словник за редакцією А. Кримського); «Оце вже місяць хворію на очі».
Прийменники для й задля часто виступають як синоніми: «Для тебе сина породила» (Т. Шевченко); «Задля нього зробила» (Г. Квітка-Основ'яненко); «Погляньте на руки мої: задля миру і щастя народів вони — здатні на труд і бої» (С. Олійник). Інколи прийменник задля набуває ще й значення пояснення причини, стаючи синонімом слів тому що, через те що: «Макар Іванович... брехав, що купив їх (брошури. — Б. А.-Д.) тільки задля їх дешевизни, маючи потребу в папері» (М. Коцюбинський).
Дійсний, дійсно, в дійсності, справжній, справді, насправді, на ділі
У доборі відповідників до російських слів действительный, настоящий, действительно, в действительности автори статей, перекладачі й доповідачі надуживають словами дійсний («Це — не вигадка, а дійсна подія»), дійсно («Я дійсно не бачив її»), в дійсності («Ми сподівалися великих наслідків від його проекту, а в дійсності це була авантюра»).
Слова дійсний і дійсно є в українській мові, але не треба забувати й інших слів: справжній («Ці квіти — не справжні». — Леся Українка), справді («Чи снилось це мені, чи справді так було?» — І. Нечуй-Левицький), насправді («Інспектор у нас — людина молода, погарячився, а насправді не зробить лиха». — С. Васильченко), на ділі («На словах так, а на ділі інак». — Словник за редакцією А. Кримського).
У наведених на початку фразах правильніше було б сказати: «справжня подія», «справді не бачив», «насправді це була авантюра».
Слова дійсний, дійсно (дійсне), в дійсності виступають на своєму місці в таких фразах: «Ви бачите тут одно з дійсних чудес сучасної косметики» (М. Коцюбинський); «Ватя... примітила дійсне сільське своє життя, дійсні свої обставини» (І. Нечуй-Левицький); «Так дійсно воно й було» (з живих уст); «Я це дійсно знаю» (Словник за редакцією А. Кримського).
Слова дійсний і дійсно є в українській мові, але не треба забувати й інших слів: справжній («Ці квіти — не справжні». — Леся Українка), справді («Чи снилось це мені, чи справді так було?» — І. Нечуй-Левицький), насправді («Інспектор у нас — людина молода, погарячився, а насправді не зробить лиха». — С. Васильченко), на ділі («На словах так, а на ділі інак». — Словник за редакцією А. Кримського).
У наведених на початку фразах правильніше було б сказати: «справжня подія», «справді не бачив», «насправді це була авантюра».
Слова дійсний, дійсно (дійсне), в дійсності виступають на своєму місці в таких фразах: «Ви бачите тут одно з дійсних чудес сучасної косметики» (М. Коцюбинський); «Ватя... примітила дійсне сільське своє життя, дійсні свої обставини» (І. Нечуй-Левицький); «Так дійсно воно й було» (з живих уст); «Я це дійсно знаю» (Словник за редакцією А. Кримського).
Від — проти, на — проти
«Це ліки від усяких хвороб», — читаємо в одному сучасному оповіданні для дітей. Так сказати по-українському не можна; коли йдеться про ліки, треба ставити прийменник проти: «Ліки проти ревматизму» (Українсько-російський словник АН УРСР).
Прийменником проти користуються також для порівняння: «І стіл був багатий проти звичайного» (Л. Смілянський), — а також у висловах на означення часу відповідно до російських на пятницу, под Новый год: «Пізно світилося проти п'ятниці світло, як у великодню ніч» (М. Коцюбинський); «Та це сталося проти Нового року» (з живих уст); «Він не питав більше — куди й чого я піду проти ночі» (С. Скляренко).
Прийменником проти користуються також для порівняння: «І стіл був багатий проти звичайного» (Л. Смілянський), — а також у висловах на означення часу відповідно до російських на пятницу, под Новый год: «Пізно світилося проти п'ятниці світло, як у великодню ніч» (М. Коцюбинський); «Та це сталося проти Нового року» (з живих уст); «Він не питав більше — куди й чого я піду проти ночі» (С. Скляренко).
Вид, на виду, на відноті, вигляд, краєвид
Багато трапляється помилок із словами вид і вигляд — їх ставлять одне замість одного або користуються ними там, де треба вживати інших висловів. Пишуть, наприклад: «Цього року в нас добрі види на врожай». Краще було б: «У нас добрі сподіванки (перспективи) на врожай». Іменник вид означає насамперед лице: «На її виду ще й досі було знати сліди давньої краси» (І. Нечуй-Левицький); «Поганому виду нема стиду» (М. Номис). Цей іменник може бути й синонімом слова зір: «Видом видати, слихом слихати» (Т. Шевченко). Російський вислів быть на виду по-українському звичайно передається бути на видноті (перед очима, на оці): «На стіні, на видноті висів канчук-трійчатка» (О. Ільченко). Однак підо впливом діалекту, де трапляється вислів «на виду» в розумінні — на видноті, перед очима, чуємо в сучасній популярній пісні М. Машкіна: «Вся краса твоя чудова у мене на виду». Розуміється, це, як і взагалі діалектизми, не варт поширювати в літературній мові, якщо на те нема особливої художньої потреби — передати колорит місцевої говірки, лишити незайманою пряму мову персонажа твору тощо.
Неприродно звучить по-українському фраза: «У вигляді кари йому наказано переписати весь твір». Відповідно до російського вислову в виде наказания по-українському буде за кару: «Кілька годин просидів за кару» (С. Ковалів). Так само російському в виде голубя, в виде подарка або в виде опыта — по-українському відповідає подібний до голуба (як голуб), як подарунок або як спроба (на спробу, за спробу).
Такого ж ґатунку фраза: «Він зробив це для вигляду», — замість — про око (про людське око, про людські очі), для годиться: «Щовечора збиралися до школи про людські очі, ніби на співанку» (А. Головко); «Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться» (М. Стельмах).
Замість вислову зробити (робити) вигляд, який часто бачимо на письмі й чуємо в розмові, краще сказати удати, удавати: «Не удавай, немов не розумієш» (Леся Українка).
Замість такого ж хибного «І вигляду не показав, що йому соромно» треба — і взнаки (навзнаки, знаку) не давав (не подавав): «Проте Орися й знаку не подала» (А. Головко).
Відповідниками російського слова вид у розумінні «пейзаж, ландшафт» в українській мові є краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид». — М. Коцюбинський) або вигляд («Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку і за річку». — І. Нечуй-Левицький).
Українськими відповідниками до російського вид у розумінні «сорт, варіант» будуть різновид, ґатунок, рід, сорт, категорія: «На основі безпосереднього звернення до традиції народного мистецтва виробляється й утверджується новий жанровий різновид — декоративний естамп...» («Образотворче мистецтво»); відміна («Є ще сім відмін сієї приказки». — М. Номис); а в біології — вид, різновид: «Слід розповісти дітям про армію наших агробіологів-мічурінців, про творців нових видів рослин і тварин» («Літературна газета»).
Російському вислову вид на жительство в українській мові відповідає — посвідка на прожиття. У художній літературі, коли хочуть надати фразі бюрократично-канцелярського звучання, користуються словом вид: «Як же ми тебе приймемо, що в тебе ні виду ніякого, нічого» (Панас Мирний).
Неприродно звучить по-українському фраза: «У вигляді кари йому наказано переписати весь твір». Відповідно до російського вислову в виде наказания по-українському буде за кару: «Кілька годин просидів за кару» (С. Ковалів). Так само російському в виде голубя, в виде подарка або в виде опыта — по-українському відповідає подібний до голуба (як голуб), як подарунок або як спроба (на спробу, за спробу).
Такого ж ґатунку фраза: «Він зробив це для вигляду», — замість — про око (про людське око, про людські очі), для годиться: «Щовечора збиралися до школи про людські очі, ніби на співанку» (А. Головко); «Бачу, не сердиться, а гнівається для годиться» (М. Стельмах).
Замість вислову зробити (робити) вигляд, який часто бачимо на письмі й чуємо в розмові, краще сказати удати, удавати: «Не удавай, немов не розумієш» (Леся Українка).
Замість такого ж хибного «І вигляду не показав, що йому соромно» треба — і взнаки (навзнаки, знаку) не давав (не подавав): «Проте Орися й знаку не подала» (А. Головко).
Відповідниками російського слова вид у розумінні «пейзаж, ландшафт» в українській мові є краєвид («Вийшла в поле й стала, задивившись у далечінь на чудовий краєвид». — М. Коцюбинський) або вигляд («Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку і за річку». — І. Нечуй-Левицький).
Українськими відповідниками до російського вид у розумінні «сорт, варіант» будуть різновид, ґатунок, рід, сорт, категорія: «На основі безпосереднього звернення до традиції народного мистецтва виробляється й утверджується новий жанровий різновид — декоративний естамп...» («Образотворче мистецтво»); відміна («Є ще сім відмін сієї приказки». — М. Номис); а в біології — вид, різновид: «Слід розповісти дітям про армію наших агробіологів-мічурінців, про творців нових видів рослин і тварин» («Літературна газета»).
Російському вислову вид на жительство в українській мові відповідає — посвідка на прожиття. У художній літературі, коли хочуть надати фразі бюрократично-канцелярського звучання, користуються словом вид: «Як же ми тебе приймемо, що в тебе ні виду ніякого, нічого» (Панас Мирний).
Без золота, без каменю, без хитрої мови
Ми вже бачили, що багато мовних зворотів, яких ми вживаємо, мають своїх близнят у живій мові народу. Наводимо кілька прикладів.
1. Вислів багато важити заміняють на відігравати велику роль: «У нашому ділі багато важить бригадир». — «У нашому ділі велику роль відіграє бригадир».
2. Вислів жити своєю головою заміняють на бути самостійною людиною: «Вона ніколи не житиме своєю головою». — «Вона ніколи не буде самостійною людиною».
3. Вислів брати (взяти) під своє крило заміняють на брати (взяти) під своє покровительство: «Когось же треба взяти під своє крило». — «Когось же треба взяти під своє покровительство».
4. Вислів як на мене заміняють на згідно з моїми поняттями, вислів як на інших — на згідно з поняттями багатьох: «Як на інших, то хто б став про це говорити». — «Згідно з поняттями багатьох, то хто став би про це говорити».
5. Вислів держати себе заміняють на поводитися: «Держи себе як годиться». — «Поводься, як вимагають правила пристойності».
6. Вислів чого це заміняють на з якої речі: «Чого це я маю пасти задніх?» — «З якої речі я повинен відставати?»
7. Слово по-дурному заміняють на безрезультатно (без жодних результатів), даремно (російське понапрасну): «Ходить він, ходить, і все по-дурному». — «Ходить він, ходить і все без жодних результатів».
8. Вислів краще, ніж хто заміняють на краще, ніж хто-небудь інший, краще, ніж де — на краще, ніж деінде (де-небудь в іншому місці): «У клубі веселіше, ніж де». — «У клубі веселіше, ніж деінде».
9. Вислів так і знай, що заміняють на можна бути впевненим, що: «Так і знай, що буде дощ». — «Можна бути впевненим, що буде дощ».
10. Вислів гострий на язик — кровне близня слову дотепний: «Дивись, який гострий на язик!» — «Дивись, який дотепний».
11. Слово знай — близня слів безупинно, безперестану: «Дівчата, знай, співають». — «Дівчата безупинно співають».
12. Вислів хай там як заміняють на як би не: «Хай там як вороги скачуть, нічого не зроблять». — «Як би вороги не скакали, а нічого не зроблять».
13. Вислів із цього не буде діла заміняють на це абсолютно безперспективно: «З тупого шила не буде діла». — «Тупе шило — абсолютно безперспективний інструмент».
А тепер пригляньмось до наших близнят у невеликому тексті.
1. Багато важило й те, що вона жила своєю головою, нікого не брала під своє крило й з усіма була проста. Як на інших, то й їй не слід було б держати себе так. По-дурному це все. Гостре на язик вуличне інформбюро, знай, переконувало всіх: «Хай там як вона старається — з того всього не буде діла».
2. Велику роль відігравало й те, що вона була самостійною людиною, нікого не брала під своє покровительство й з усіма трималася просто. Згідно з поняттями багатьох, то їй не слід було б поводитися так. Це все не дасть жодних результатів. І дотепне вуличне інформбюро безупинно переконувало всіх: «Як би вона не старалась, її старання — абсолютно безперспективна справа».
Прочитавши обидва уривки, ми ще доходимо висновку, що ніколи не зле, вивчаючи літературну мову, прислухатись і до гомону вічно свіжого джерела, яким є жива народна мова.
Цю нотатку, а з нею ще 11 виявлено в рукописному фонді автора.
1. Вислів багато важити заміняють на відігравати велику роль: «У нашому ділі багато важить бригадир». — «У нашому ділі велику роль відіграє бригадир».
2. Вислів жити своєю головою заміняють на бути самостійною людиною: «Вона ніколи не житиме своєю головою». — «Вона ніколи не буде самостійною людиною».
3. Вислів брати (взяти) під своє крило заміняють на брати (взяти) під своє покровительство: «Когось же треба взяти під своє крило». — «Когось же треба взяти під своє покровительство».
4. Вислів як на мене заміняють на згідно з моїми поняттями, вислів як на інших — на згідно з поняттями багатьох: «Як на інших, то хто б став про це говорити». — «Згідно з поняттями багатьох, то хто став би про це говорити».
5. Вислів держати себе заміняють на поводитися: «Держи себе як годиться». — «Поводься, як вимагають правила пристойності».
6. Вислів чого це заміняють на з якої речі: «Чого це я маю пасти задніх?» — «З якої речі я повинен відставати?»
7. Слово по-дурному заміняють на безрезультатно (без жодних результатів), даремно (російське понапрасну): «Ходить він, ходить, і все по-дурному». — «Ходить він, ходить і все без жодних результатів».
8. Вислів краще, ніж хто заміняють на краще, ніж хто-небудь інший, краще, ніж де — на краще, ніж деінде (де-небудь в іншому місці): «У клубі веселіше, ніж де». — «У клубі веселіше, ніж деінде».
9. Вислів так і знай, що заміняють на можна бути впевненим, що: «Так і знай, що буде дощ». — «Можна бути впевненим, що буде дощ».
10. Вислів гострий на язик — кровне близня слову дотепний: «Дивись, який гострий на язик!» — «Дивись, який дотепний».
11. Слово знай — близня слів безупинно, безперестану: «Дівчата, знай, співають». — «Дівчата безупинно співають».
12. Вислів хай там як заміняють на як би не: «Хай там як вороги скачуть, нічого не зроблять». — «Як би вороги не скакали, а нічого не зроблять».
13. Вислів із цього не буде діла заміняють на це абсолютно безперспективно: «З тупого шила не буде діла». — «Тупе шило — абсолютно безперспективний інструмент».
А тепер пригляньмось до наших близнят у невеликому тексті.
1. Багато важило й те, що вона жила своєю головою, нікого не брала під своє крило й з усіма була проста. Як на інших, то й їй не слід було б держати себе так. По-дурному це все. Гостре на язик вуличне інформбюро, знай, переконувало всіх: «Хай там як вона старається — з того всього не буде діла».
2. Велику роль відігравало й те, що вона була самостійною людиною, нікого не брала під своє покровительство й з усіма трималася просто. Згідно з поняттями багатьох, то їй не слід було б поводитися так. Це все не дасть жодних результатів. І дотепне вуличне інформбюро безупинно переконувало всіх: «Як би вона не старалась, її старання — абсолютно безперспективна справа».
Прочитавши обидва уривки, ми ще доходимо висновку, що ніколи не зле, вивчаючи літературну мову, прислухатись і до гомону вічно свіжого джерела, яким є жива народна мова.
Цю нотатку, а з нею ще 11 виявлено в рукописному фонді автора.
факт на лице
Правильніше:
ось тобі й факт, незаперечний факт
Словник-антисуржик.
устройство
Правильніше:
влаштування (на роботу), пристрій, будова (машини), лад, устрій (державний)
Словник-антисуржик.
у розстрочку
Правильніше:
на виплат
Словник-антисуржик.
тіпа
Правильніше:
на зразок
Словник-антисуржик.
приходить на думку
Правильніше:
спадає на думку
Словник-антисуржик.
похожий
Правильніше:
схожий (на кого), подібний (до кого)
Словник-антисуржик.
по замовленню
Правильніше:
на замовлення
Словник-антисуржик.
підписатися на газету
Правильніше:
передплатити газету
Словник-антисуржик.
на протязі
Правильніше:
(року, тижня, розмови)
протягом, упродовж (року, тижня, розмови)
протягом, упродовж (року, тижня, розмови)
Словник-антисуржик.
настоювати на ...
Правильніше:
наполягати на ...
- Ви наполягаєте на виступі?
- Так, наполягаю.
- Ви наполягаєте на виступі?
- Так, наполягаю.
Словник-антисуржик.
направлений на ...
Правильніше:
спрямований на (проти) ...
Прийнятий закон спрямований на розвиток демократії.
Прийнятий закон спрямований на розвиток демократії.
Словник-антисуржик.
недивлячись на...
Правильніше:
незважаючи на ...
Незважаючи на відсутність досвіду ..
Незважаючи на відсутність досвіду ..
Словник-антисуржик.
не на жарт
Правильніше:
не в жарт, неабияк
Словник-антисуржик.
не дивлячись на
Правильніше:
незважаючи на
Словник-антисуржик.
настоювати
Правильніше:
(на своєму)
наполягати
наполягати
Словник-антисуржик.
на проізвол судьби
Правильніше:
напризволяще
Словник-антисуржик.
на поприщі
Правильніше:
на ниві, на полі, на арені
Словник-антисуржик.
на ісході
Правильніше:
обмаль, трохи, мало
Словник-антисуржик.
на заключення
Правильніше:
на закінчення, наприкінці, наостатку, підсумовуючи
Словник-антисуржик.
на дому
Правильніше:
в дома
Словник-антисуржик.
на днях
Правильніше:
цими днями
Словник-антисуржик.
на вкус
Правильніше:
на смак
Словник-антисуржик.
на виду
Правильніше:
навидноті, перед очима
Словник-антисуржик.
мають місце випадки неявки на заняття
Правильніше:
не з'являються на заняття
Словник-антисуржик.
вроді
Правильніше:
як, ніби, на зразок
Словник-антисуржик.
в його честь
Правильніше:
на його честь
Словник-антисуржик.
бумага , на бумазі
Правильніше:
папір
на папері
Багато законів залишаються законами на папері.
на папері
Багато законів залишаються законами на папері.
Словник-антисуржик.
Села, що знаходяться на Львівщині
Правильніше:
Села на Львівщині
Прес-конференція, де заявили
Правильніше:
Прес-конференція, на якій заявили
Погляди щодо єдності
Правильніше:
Погляди на єдність
Ще у стадії проектних робіт
Правильніше:
Ще на стадії проектних робіт
У честь його приїзду
Правильніше:
На честь його приїзду
Раз у три тижні
Правильніше:
Раз на три тижні
Будинок у п'ять поверхів
Правильніше:
Будинок на п'ять поверхів
У пам'ять про цю подію
Правильніше:
На згадку про цю подію
У знак вдячності
Правильніше:
На знак вдячності
У день по чайній ложці
Правильніше:
На день по чайній ложці
Присягнути у взаємному коханні
Правильніше:
Присягнути на взаємне кохання
У військово-морських базах України
Правильніше:
На військово-морських базах України
Стати у весь зріст
Правильніше:
Стати на повний зріст
У весь голос заявляє
Правильніше:
На повний голос заявляє
З'явитися у вашому обрії
Правильніше:
З'явитися на вашому обрії
Схилятися у бік сильнішого
Правильніше:
Схилятися на бік сильнішого
Про це наголошувалося
Правильніше:
На цьому наголошувалося
Про сумнівну вартість свідчень вказують
Правильніше:
На сумнівну вартість свідчень вказують
При одній думці про те
Правильніше:
На саму думку про те
Залишитися при керівному кріслі
Правильніше:
Залишитися на керівному кріслі
Поширений по цілій земній кулі
Правильніше:
Поширений на всій земній кулі
По цій темі має декілька статей
Правильніше:
На цю тему має кілька статей
Підкомісії по факультетах і кафедрах
Правильніше:
Підкомісії на факультетах і кафедрах
По темі
Правильніше:
На тему
Назвати по прізвищу
Правильніше:
Назвати на прізвище
Робота по піднесенню
Правильніше:
Робота спрямована на піднесення
По нинішнім міркам
Правильніше:
Як на нинішні мірки
По місцям!
Правильніше:
На місця!
Аспірант по кафедрі
Правильніше:
Аспірант на кафедрі
Назвати по імені та по батькові
Правильніше:
Назвати на ім'я та по батькові
Він мешкає по вулиці Франка
Правильніше:
Він мешкає на вулиці Франка
Грабунок йде по всіх фронтах
Правильніше:
Грабунок іде на всіх фронтах
По всім питанням дав правильну відповідь
Правильніше:
На всі питання дав правильну відповідь
По власному розсуду
Правильніше:
На власний розсуд
Знати по вигляду
Правильніше:
Знати на вигляд
Під ранок
Правильніше:
На ранок
Вселяти впевненість на щасливу дорогу
Правильніше:
Вселяти впевненість у щасливій дорозі
Чи відбудеться конгрес на цей раз?
Правильніше:
Чи відбудеться конгрес цього разу?
На фірмі "Колос"
Правильніше:
У фірмі "Колос"
Депортація на Сибір
Правильніше:
Депортація в Сибір, до Сибіру
Три метри на секунду
Правильніше:
Три метри за секунду
Виділення коштів на розробку програми
Правильніше:
Виділення коштів для розробки програми
Докласти зусиль на розбудову державності
Правильніше:
Докласти зусиль до розбудови державності
Наповнений заборонами на рідну мову
Правильніше:
Наповнений заборонами рідної мови
Пролунає на рідній мові
Правильніше:
Пролунає рідною мовою
Відгук на реферат
Правильніше:
Відгук про реферат
Твори на релігійну тематику
Правильніше:
Твори релігійної тематики
Експериментувала на психіці людей
Правильніше:
Експериментувала з психікою людей
Підписи на проведення референдуму
Правильніше:
Підписи за проведення референдуму
На праві особистої власності
Правильніше:
По праву особистої власності
Подібно на лотерею
Правильніше:
Подібно до лотереї
Право на користування пільгами
Правильніше:
Право користування пільгами
Мають вирішуватись на комісіях
Правильніше:
Мають вирішуватись у комісіях
Надоєно молока на кожну корову
Правильніше:
Надоєно молока від кожної корови
На дому
Правильніше:
Вдома
Буквально на днях
Правильніше:
Буквально цими днями
Засуджено на двадцять років
Правильніше:
Засуджено до двадцяти років
На Галичині
Правильніше:
У Галичині
Подали заяви на вступ
Правильніше:
Подали заяви про вступ
На власному досвіді знаємо
Правильніше:
З власного досвіду знаємо
Нема можливостей на відкриття
Правильніше:
Нема можливості для відкриття
На виробничому об'єднанні
Правильніше:
У виробничому об'єднанні
Читаю на англійській мові
Правильніше:
Читаю англійською мовою
Одержати гроші за рахунком
Правильніше:
Одержати гроші на рахунок
За вимогою контролерів
Правильніше:
На вимогу контролерів
За бажанням публіки
Правильніше:
На бажання публіки
Надсилати за адресою
Правильніше:
Надсилати на адресу
Пів до третьої
Правильніше:
Пів на третю
Підняти всіх до священної війни
Правильніше:
Підняти всіх на священну війну
Приречений до занепаду
Правильніше:
Приречений на занепад
Кошти, виділені для харчування
Правильніше:
Кошти, виділені на харчування
Запрошуємо для роботи в Україні
Правильніше:
Запрошуємо на роботу в Україну
Для продажі
Правильніше:
На продаж
Отримати дозвіл для виїзду
Правильніше:
Отримати дозвіл на виїзд
Працювати для блага народу
Правильніше:
Працювати на благо народу
На противагу від України
Правильніше:
На противагу Україні
В честь митрополита
Правильніше:
На честь митрополита
При перерахунку валюти в українські гроші
Правильніше:
При перерахунку валют на українські гроші
В угоду політичним амбіціям
Правильніше:
На догоду політичним амбіціям
В Сокальщині
Правильніше:
На Сокальщині
Підвищити в посаді
Правильніше:
Підвищити на посаді
В порядку денному — нагальні питання
Правильніше:
На порядку денному — нагальні питання
Виявились в повну силу
Правильніше:
Виявилися на повну силу
В повен ріст
Правильніше:
На повний зріст
Розумітися в музиці
Правильніше:
Розумітися на музиці
Раз в місяць
Правильніше:
Раз на місяць
Виступити в захист
Правильніше:
Виступити на захист
В доказ любові
Правильніше:
На доказ любові
В додаток до подій
Правильніше:
На додаток до подій
В довершення
Правильніше:
На довершення
Упиратися на своєму
Правильніше:
Затинатися (затятися) на своєму
Станом на початок квітня
Правильніше:
На початок квітня
Ставити на вид
Правильніше:
Робити зауваження
По-мойому вийшло
Правильніше:
На моє вийшло
Повзати на карачках
Правильніше:
Лазити рачки
Поверхом вище
Правильніше:
На поверх вище
Дарувати одяг навирост
Правильніше:
Дарувати одяг на виріст
Пробитися на верх
Правильніше:
Пробитися нагору
На авось
Правильніше:
Навмання
Бенкет горою
Правильніше:
Бенкет на всю губу
Всього доброго!
Правильніше:
На все добре!
Вроді
Правильніше:
Як, ніби, на зразок
Мені сфабрикували справу
Правильніше:
На мене сфабрикували справу
На півлітри кип'ятку
Правильніше:
На півлітра кип'ятку
Студент прийшов пів другої
Правильніше:
Студент прийшов о пів на другу
З гарантією один рік
Правильніше:
З гарантією на один рік
Опираючись на досвід
Правильніше:
Спираючись на досвід
Не дивлячись на
Правильніше:
Незважаючи на
Наголосивши важливість проблеми
Правильніше:
Наголосивши на важливості проблеми
Дивлячись на обставини
Правильніше:
Залежно від обставин
Враховуючи курс твердих валют
Правильніше:
3 огляду на курс твердих валют
Засноване на принципах
Правильніше:
Основане на принципах
Виділені для харчування
Правильніше:
Виділені на харчування
Вибраний на посаду
Правильніше:
Обраний на посаду
На взаємоприйнятих засадах
Правильніше:
На взаємоприйнятних засадах
З тим треба числитися
Правильніше:
На це треба зважати
Сходяться на думці
Правильніше:
Погоджуються
Страждають головними болями
Правильніше:
Хворіють на головний біль
Стануть на чолі боротьби
Правильніше:
Очолять боротьбу
Сподіватися кращих часів
Правильніше:
Сподіватися на кращі часи
Те саме можна сказати і на адресу журналістів
Правильніше:
Те саме можна сказати і про журналістів
Розмовляти на українській мові
Правильніше:
Розмовляти українською мовою
Які робите на користь народу
Правильніше:
Які робите для народу
Рахуватися з чужою думкою
Правильніше:
Зважати на чужу думку; враховувати чужу думку
Прирікаються на занепад
Правильніше:
Приречені на занепад
Нікому не прийде в голову
Правильніше:
Нікому не спаде на думку
Посилаються на факт
Правильніше:
Покликаються на факт
Попадати на дорогу
Правильніше:
Потрапляти на дорогу
Пішов на консультацію до юриста
Правильніше:
Звернувся за консультацією до юриста
Депутати підуть на зустріч інтересам киян
Правильніше:
Депутати захистять інтереси киян
Підписатися на зібрання творів
Правильніше:
Передплатити зібрання творів
Журналіст піддав рецензії путівник
Правильніше:
Журналіст подав рецензію на путівник
Перебувають на лікуванні
Правильніше:
Лікуються
Опиратися на досвід
Правильніше:
Спиратися на досвід
Одружився на Олені Горак
Правильніше:
Одружився з Оленою Горак
Обжарював на вогні
Правильніше:
Обсмажував на вогні
Наполягають, щоб він пішов у відставку
Правильніше:
Наполягають на його відставці
Нажати на клавішу
Правильніше:
Натиснути на клавішу
Не надіємось на спеціальну відповідь
Правильніше:
Не сподіваємося спеціальної відповіді
Наголошували потребу створення умов
Правильніше:
Наголошували на потребі створення умов
Навішують йому всіх собак
Правильніше:
Вішають на нього всіх собак
Назначити на посаду
Правильніше:
Призначити на посаду
Наважились на приватизацію
Правильніше:
Зважилися на приватизацію
Мається на увазі
Правильніше:
Ідеться про
Треба лягти на обслідування
Правильніше:
Треба пройти обстеження
Куштуйте на здоров'я!
Правильніше:
Їжте на здоров'я!
Клонить до сну
Правильніше:
Сон клонить, знемагає, томить; на сон хилить; дрімота бере
Все добре, що добре кінчається
Правильніше:
Усе добре, що на добре виходить; усе добре, що добрий кінець має
Тричі денно їдять ложку меду
Правильніше:
Тричі на день з'їдають ложку меду
Знати в чомусь толк
Правильніше:
Розумітися на чомусь
Змилуватися на людей
Правильніше:
Зглянутися на людей
Зіслався на приклад
Правильніше:
Послався на приклад
Звертають на себе увагу
Правильніше:
Привертають до себе увагу
Звернутися за адресою
Правильніше:
Звернутися на адресу
Зачинити двері на замок
Правильніше:
Замкнути двері
Захворіти кіром
Правильніше:
Захворіти на кір
15 відсотків травм займають опіки
Правильніше:
15 відсотків травм припадає на опіки
Закрито на перерив
Правильніше:
Зачинено на перерву
Дути на вогонь
Правильніше:
Дмухати на вогонь
Діяти на нерви
Правильніше:
Нервувати, дратувати
Речі не дісталися до прилавків магазинів
Правильніше:
Речі не потрапили на прилавки магазинів
Дихає в плечі футбольному клубові
Правильніше:
Наступає на п'яти футбольному клубові
Внести на затвердження
Правильніше:
Подати на затвердження
Вказує на належність
Правильніше:
Засвідчує належність
Відповіш на запитання
Правильніше:
Відповіси на запитання
Не хочу відволікатися на ці процедурні моменти
Правильніше:
Не хочу відриватися від головного через ці процедурні моменти
Книга вийшла на багатьох мовах
Правильніше:
Книга вийшла багатьма мовами
Виглядали на рівні
Правильніше:
Були на рівні
Бачити власними очима
Правильніше:
Бачити на власні очі
На сьогоднішній день
Правильніше:
Сьогодні
Спокійної ночі!
Правильніше:
На добраніч!
На святоюрській площі
Правильніше:
На Святоюрській площі
Статті по питаннях аграрної політики
Правильніше:
Статті на тему аграрної політики
На вул. Криворіжській
Правильніше:
На вул. Криворізькій
На Єлісейських полях
Правильніше:
На Єлисейських Полях
На етнографічних землях
Правильніше:
На етнічних землях
На Дніпропетровській землі
Правильніше:
На дніпропетровській землі
Багата героями
Правильніше:
Багата на героїв
На азіатському континенті
Правильніше:
На Азійському континенті
Конференція на честь річниці
Правильніше:
Конференція з нагоди річниці
Вилізти на чердак
Правильніше:
Вилізти на горище
Ходити на ципочках
Правильніше:
Ходити навшпиньки
Факт на лице
Правильніше:
Незаперечний факт
В ущерб інтересам нації
Правильніше:
На шкоду інтересам нації
Як на убой
Правильніше:
Як на заріз
Забили тривогу
Правильніше:
Забили на сполох
З точки зору фахівців
Правильніше:
На думку (з погляду) фахівців
Твори на історичну тематику
Правильніше:
Твори історичної тематики
На Далекому Сходу
Правильніше:
На Далекому Сході
На суму 450 тисяч
Правильніше:
На 450 тисяч
На ступінь вище
Правильніше:
На щабель вище
Був на стажировці
Правильніше:
Був на стажуванні
Захворювання на СПІД
Правильніше:
Захворювання на СНІД
До відходу на спання
Правильніше:
Перед сном
Сердечники
Правильніше:
Хворі на серце
Він був високого росту
Правильніше:
Він був високий на зріст
У розстрочку
Правильніше:
На виплат
На розвалинах імперії
Правильніше:
На руйновищі, руїнах імперії
Лізти на рожон
Правильніше:
Лізти на рожен
Я прийшов на рахунок квартири
Правильніше:
Я прийшов довідатися про квартиру
За прикладами світової практики
Правильніше:
Спираючись на світову практику
Брати на помітку
Правильніше:
Брати на замітку
На наш погляд
Правильніше:
На нашу думку (гадку)
Робиться на підставах
Правильніше:
Робиться на підставі
В пам'ять про непересічну людину
Правильніше:
На пошанування непересічної людини
Навіть з огляду на високі ціни
Правильніше:
Хоч ціни й високі
Без оглядок на
Правильніше:
Незважаючи на
На обочині
Правильніше:
На узбіччі
Не в обіду сказано
Правильніше:
Даруйте, пробачте на слові; не бажаючи образити, скажу; не ображайтесь; не майте того за зле
П'ять юнаків загинуло на ножах
Правильніше:
П'ятеро юнаків загинуло від ножів
На літру води
Правильніше:
На літр води
Працював на лісозаготовці
Правильніше:
Працював на лісозаготівлі
На одинадцятьох листках
Правильніше:
На одинадцятьох сторінках
На куті вулиць
Правильніше:
На розі вулиць
Кровопідтоки на спині
Правильніше:
Синці на спині
Ходити на костилях
Правильніше:
Ходити на милицях, костурах
Мають бути використані на користь України
Правильніше:
Мають бути використані для добра України
На захисті держави стоять
Правильніше:
В обороні держави стоять
Законодавством України розробити
Правильніше:
На основі законодавства України розробити
По заказу
Правильніше:
На замовлення
Не мати часу для думок
Правильніше:
Не мати часу на роздуми
На зворотній дорозі міністр зупинився
Правильніше:
Повертаючись, міністр зупинився
На долонях рук
Правильніше:
На долонях
На догоду завойовників
Правильніше:
На догоду завойовникам
На дорогах голольод
Правильніше:
На дорогах ожеледиця
Комітет під головуванням професора
Правильніше:
Комітет на чолі з професором
Нікому і в голову не приходило
Правильніше:
Нікому й на думку не спадало
На горі Говерла
Правильніше:
На горі Говерлі
Піднімали на глузд
Правильніше:
Підіймали на глум
На вудочку
Правильніше:
На гачок
Жили на відшибі
Правильніше:
Жили на узбіччі
Відзив на кореспонденцію
Правильніше:
Відгук на кореспонденцію
Увага приділятиметься відбору кадрів
Правильніше:
Увага зосереджуватиметься на доборові кадрів
В ділянці лівого виска
Правильніше:
Зліва на скроні
Які види на врожай!
Правильніше:
Який буде врожай!
На берегу річки
Правильніше:
На березі річки