КЛИКАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ
КЛИ́КАТИ кли́чу, кли́чеш, недок., кого.
Голосом звертатися до когось, чекаючи на відповідь, розраховуючи на те, що адресат обізветься.
Приклади
- Не виглядай, матусенько, В віконечко в поле. Не клич дарма татусенька: Не вернеш ніколи!... (П. Гулак-Артемовський)
- Стояв він в одному з передніх рядів лицем сюди і на мигах кликав його [Саранчука] до себе. (А. Головко)
Відповідним чином гукати (свійських птахів, тварин).
Приклади
- – Одчинила я курник, сипнула зерна і почала кликати курей. (Панас Мирний)
- Хтось тонко, пронизливо кликав коня: – Кось! Кось! Кось! (О. Донченко)
Запрошувати когось прийти, з'явитися з певною метою.
Приклади
- Кличе мати вечеряти, а донька не чує. (Т. Шевченко)
- Чи буде ж то Одарка кликати на сватання? (М. Кропивницький)
- – І завжди отак ви. Хоч би раз приїхали із чимсь веселим! А я, як побачила вас, так зразу й подумала, .. може, Орисю заміж віддають, з калачем кликати на весілля. (А. Головко)
- Навіть візирів не всіх кликали, зоставляючи перед дверима то того, то іншого. (П. Загребельний)
- Навіть у святкові дні, коли господарі кличуть до себе убогих на обід, він обідав сам. (Ю. Винничук)
- Вдарили врочисто дзвони, кличучи святковий люд на вечорову службу. (Василь Шевчук)
що на кого, розм.
Бажати комусь чого-небудь, накликати якесь нещастя.
Приклади
- Це було майже рівнозначно тому, що хтось став би сам кликати на себе погибель. (О. Гончар)
кого за (у) кого.
Просити когось бути за кого-небудь, ким-небудь.
Приклади
- [Степан:] Он як! Це чи не за старосту прийшов мене кликати? (М. Кропивницький)
- – В дитячий садок кличуть за старшу няньку... – А чого, ставай, – повеселішав Чередниченко. (О. Гончар)
кого, перен.
Вабити, притягати.
Приклади
- Грає кров у нас куманська, Кличе вільний нас простір. (І. Франко)
- За ними зеленіло свіже, вимите дощем село. Воно кликало парубка в свою незвично принадну глибінь. (М. Стельмах)
до чого і з інфін.
Пропонувати діяти певним чином; заклика́ти (у 2 знач.).
Приклади
- Бажав би віки працювать, До миру кличучи, щоб люди Людей спішили розкувать! (П. Грабовський)
- Уже давно ми на порі, давно всіх кличемо: до волі! (П. Тичина)
- В цьому клекоті народжувалася сила, яка кликала до звитяги. (Ю. Мушкетик)
розм.
Те саме, що назива́ти 1.
Приклади
- – Клич мене просто Семеном, як я тебе – Андрієм. (М. Коцюбинський)
- Івана кликали в селі Переламаним. (В. Стефаник)
- Всі ж діти кликали хлопця просто Бициком. (О. Донченко)
- Звертайтесь просто: Адам. Так мене хлопці кликали в інституті. (В. Близнець)
КЛИЧ у, ч., уроч.
Заклик до чого-небудь; поклик.
Приклади
- О, недаремно тут лунав до бою клич, Кипіла кров на ранах! (М. Рильський)
- Так само він використовував всі інші кличі й гасла доби. Тими кличами й гаслами було посписуване й пообліплюване все навколо. (І. Багряний)
- Клич був звучний, та нічого, крім хвилевої бадьорості, людям не давав. (Р. Іваничук)
- Часом несподівано чувсь його голос, пісня, немов клич який.... (Марко Вовчок)
Гукання, кликання.
Приклади
- Відкликався душею знову на кожний клич, на кожний подув цього життя. (М. Грушевський)
- – Ходіть-но сюди, – махнув косарям. На клич Семена збіглись люди. (І. Цюпа)
- Іду на клич гудків, На шахту поспішаю. (Г. Бойко)
Крик деяких птахів (перев. журавлів).
Приклади
- Золотіють каштани навколо, В небі клич журавлиних ключів. (І. Муратов)
- Мов крізь сиву хмарну оболону, у безмежній далечі сторіч ми вчуваєм буйний тупіт коней, брязкіт зброї і пташиний клич. (Н. Забіла)
- Із голубого неба долітав повний жалю журавлиний трубний клич, який то гучнів, то завмирав, танучи в голубій безвісті. (Григорій Тютюнник)
Коментарі
Останні коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.