НАЗИВАТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

перев. док. Давати кому-, чому-небудь назву, ім'я і т. ін. Приклади

Любяч – так здавна називали люди полянського племені городище роду Воїнів над Дніпром. (С. Скляренко)
Громадою при долині Його поховали І долину і криницю На пам'ять назвали Москалевою. (Т. Шевченко)
Сьогодні скінчив невелику річ для “Вісника”, назвав її “Іпtеrmеzzо”. (М. Коцюбинський)
– Назвіть мого внука Павлом. (О. Довженко)
– Що ж ти кожному стрiчному пояснюватимеш, на чию честь ти так свою дитину назвав? На честь дiда чи баби? Не смiши людей.... (О. Чорногуз)

Давати прізвисько, кличку кому-небудь або обзивати когось. Приклади

– Називає вона моїх лобурями... а у неї нестеменний лобур! – і дивиться усе спідлоба. (Панас Мирний)
Ще в школі був у нас учитель, ми його називали Колба, мабуть, тому, що голова його, лиса, лобата, на шиї тоненькій, справді нагадувала нам колбу. (О. Гончар)
Зараз-таки назвала мене жінка кримінальником: через те, що обстрижений. (Л. Мартович)

Звати, іменувати кого-, що-небудь. Приклади

За що вони тепер мене В палатах вітають, Царівною називають, Очей не спускають З мого цвіту? (Т. Шевченко)
Данило жодного разу не називав себе королем і всім наказав, щоб не вживали цього слова. (А. Хижняк)
Благолєпов пише духовні вірші про Сергія Радонезького, дихає за йогівськими системами і називає себе учнем Реріха. (Ю. Андрухович)
– Сідайте, будьте ласкаві! – сказала Любка і хотіла назвать Джерю татом. (І. Нечуй-Левицький)

Визначати, характеризувати кого-, що-небудь якимсь словом, позначенням і т. ін., виявляючи своє ставлення. Приклади

Зять називав тестя божевільним та казав, що він запродав душу нечистій силі. (М. Коцюбинський)
[Костомаров:] Кажи – чим закінчилось? [Мордовець:] Чим же? Гарним (Самозадоволено). Батьком, заступником покривджених мене тепер вже називають. (П. Тичина)
Переселенцями Ганька називає кілька сімей, які за останні роки перебралися з міста в село, купили собі порожню хату. (Г. Тарасюк)
[Гарасим:] Ну, навряд назвав би я того добрим чоловіком, хто б мені очі повиймав. (Панас Мирний)
Вусатий міліціонер назвав його злодюжкою вголос, і довкола них відразу зібрався гурт цікавих. (А. Кокотюха)

Розцінювати яким-небудь чином. Приклади

– Їздових стереже! Коней їм годує! А вони [їздові] собі сплять сном праведників... Ну, як це назвати, Хаєцький? (О. Гончар)

Вимовляти назву, ім'я кого-, чого-небудь. Приклади

Листоноша роздає листи, називаючи прізвища. (А. Головко)
На дверях знову появилася гарненька секретарка і тихим, іменно секретарським голосом .. назвала прізвище: Хомутенко. (Григорій Тютюнник)
Коли головуючий назвав Федора Голованя, він спершу навіть не повірив, що це стосується його. (Д. Ткач)
– Ах, Дороше-енко... – повторив юний цар, і ніхто не міг збагнути, схвально він назвав прізвище малоросійського гетьмана чи осудливо. (В. Чемерис)

Повідомляти, сповіщати кому-небудь, доводити до відома. Приклади

Я ніколи не називав свого прізвища, коли не знав точно, нащо про нього питають. (Л. Смілянський)
Позаписував їх ймення й прізвища. Микола назвав себе Іваном Гриценком. Кавун назвав себе Панасенком. (І. Нечуй-Левицький)

Визначати, призначати (ціну, плату). Приклади

І хоч не такі вже великі гроші за щастя назвав агент, але чимало строкарів не могли стягнутися на них, навіть продавши до цурки все своє майно. (М. Стельмах)
– А скільки коштує ця річ? – запитав молодик. Хазяйка назвала ціну. (І. Роздобудько)

тільки док., розм. Скли́кати, запросити кого-небудь у якійсь кількості. Приклади

Напекла блинців [млинців], назвала кравців, а кравець за блинець [млинець] та й побіг у танець. (Номис)

НАЗИВА́ТИ а́ю, а́єш, недок., НАЗВА́ТИ, ву́, ве́ш, док., кого, що.