КЛИКАТИ — СИНОНІМІЯ

кли́кати викликати в когось бажання бути десь, піти, поїхати кудись, робити щось тощо

ва́бити манити кудись чимсь принадним, викликати бажання до чого-небудь.
зва́блювати викликати у кого-небудь бажання щось робити, мати що-небудь.
зва́ти вабити.
мани́ти викликати бажання відправитися куди-небудь, бути десь, робити, переживати що-небудь.
порива́ти вабити, манити кудись, до кого-, чого-небудь.
прива́блювати викликати бажання підійти, подивитися, покуштувати і т. ін.
прина́джувати заохочуючи чим-небудь, обіцяючи щось, викликати бажання робити щось, брати участь у чомусь.
споку́шувати (рідше) виклика́ти сильне бажання мати що-небудь, робити щось (принадне, вигідне, приємне і т. ін.); приваблювати.
спокуша́ти виклика́ти сильне бажання мати що-небудь, робити щось (принадне, вигідне, приємне і т. ін.); приваблювати.

кли́кати просити кого-небудь, пропонувати кому-небудь прибути до когось з певною метою

кли́кати голосом, жестом просити наблизитися, обізватися, зайти тощо

взива́ти (діал.) просити зайти в якесь приміщення, всередину чогось.
вклика́ти (розм.)
вола́ти голосно, просячи допомоги.
зазива́ти (розм.) просити кого-небудь зайти кудись, в якесь приміщення.
зва́ти (розм.)
нагу́кувати голосно.
поклика́ти (розм.)
призива́ти (розм.) жестом, голосом просити або вимагати підійти.
прима́нювати просити підійти, роблячи певні знаки рукою, поглядом тощо.
узива́ти (діал.) просити зайти в якесь приміщення, всередину чогось.
уклика́ти (розм.)

кли́кати (розм.) говорячи про кого-, що-небудь або звертаючись до кого-небудь, уживати те чи інше ім'я, назву; визначати, характеризувати кого-, що-небудь якимось словом, назвою тощо

велича́ти (жарт., ірон.)
взива́ти (розм.)
дражни́ти (розм.) ким, чим - образливими прізвиськами.
прозива́ти (розм.)
узива́ти (розм.)
іменува́ти (книжн.)

кли́кати виклика́ти в кого-небудь бажання або потребу кудись приходити, десь бувати

ва́бити манити кудись чимсь принадним, викликати бажання до чого-небудь.
мани́ти викликати бажання відправитися куди-небудь, бути десь, робити, переживати що-небудь.
на́дити приваблювати до себе, манити.
прива́блювати викликати бажання підійти, подивитися, покуштувати і т. ін.
притя́гувати виклика́ти в кого-небудь бажання або потребу кудись приходити, десь бувати, щось робити і т. ін.
притяга́ти виклика́ти в кого-небудь бажання або потребу кудись приходити, десь бувати, щось робити і т. ін.
тягну́ти викликати бажання бути де-небудь, піти куди-небудь.
тягти́ викликати бажання бути де-небудь, піти куди-небудь.

кликати (жм.)

Словник синонімів Караванського

кликати (кого)

Словник синонімів Караванського

кликати (р.) звертаючись

Словник синонімів Караванського

кликати на подвиг

Словник синонімів Караванського

кликати (всіх нагору) МОР.

Словник синонімів Караванського

кликати людей

Словник синонімів Караванського

кликати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

кликати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

кликати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

кликати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

кликати

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

кликати

роздаватися (годос)
Словник чужослів Павла Штепи (1977)

клич (уроч.) висловлена у формі звертання ідея, політична вимога, завдання

відо́зва звернення, заклик.
га́сло висловлена у стислій формі ідея, політична вимога, завдання; заклик, лозунг.
за́клик (до чого і без дод.) звертання до певної групи людей, у якому в стислій формі висловлено провідну ідею часу, політичну вимогу, завдання; відозва, гасло.
ло́зунг те саме, що га́сло 1.
по́клик заклик, відозва, гасло.
по́крик (рідко.) те саме, що за́клик.

клич (уроч.) прохання, запрошення чи вимога прийти, з'явитися куди-небудь

ви́клик прохання або вимога з'явитися куди-небудь.
за́клик прохання, запрошення прийти, приїхати, з'явитися куди-небудь.
зов (поет.) те саме, що за́клик.
клик (поет.) поклик, клич.
по́клик прохання, запрошення або вимога прийти, з'явитися куди-небудь і т. ін.

клич

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

клич

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

клич

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

клич

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

клич

Мова – не калька: словник української мови