ЧУТИ

чу́ти сприймати органами чуття

вчува́ти сприймати органами чуття, відчувати.

відчува́ти сприймати органами чуття.

дознава́ти (розм. рідше) те саме, що відчува́ти 1.

дізнава́ти (розм. рідше) те саме, що відчува́ти 1.

зачува́ти (рідше) розпізнати що-небудь чуттям, нюхом.

почува́ти сприймати зовнішній світ органами чуттів, відчувати що-небудь.

спочува́ти (розм. рідше) те саме, що відчува́ти.

учува́ти сприймати органами чуття, відчувати.

відчува́ти сприймати інтуїцією, чуттям що-небудь.

віщува́ти інтуїтивно щось відчувати.

зачува́ти (рідше) відчувати, вгадувати наперед за допомогою інтуїції.

очува́ти (діал.) відчувати.

почува́ти вірити в щось, інтуїтивно передбачати що-небудь.

прові́щувати (рідше) інтуїтивно (звичайно серцем) відчувати, передбачати те, що має відбутися.

провіща́ти (рідше) інтуїтивно (звичайно серцем) відчувати, передбачати те, що має відбутися.

спочува́ти (розм. рідше) те саме, що відчува́ти.

дочува́тися (розм.)

начи́тувати (розм.) читаючи.

перечува́ти (розм.)

почерпа́ти з якогось джерела.

прочува́ти (розм.)

вчува́ти сприймати слухом, чути.

дочува́ти (розм.) слухаючи, сприймати що-небудь.

зачува́ти (діал.) чути, сприймати слухом що-небудь.

почува́ти (фольк.) док. до чу́ти 1.

учува́ти сприймати слухом, чути.

мати слух <ев. вуха>