ВІДЧУВАТИ

відчува́ти сприймати органами чуття

вчува́ти сприймати органами чуття, відчувати.

дознава́ти (розм. рідше) те саме, що відчува́ти 1.

дізнава́ти (розм. рідше) те саме, що відчува́ти 1.

зачува́ти (рідше) розпізнати що-небудь чуттям, нюхом.

почува́ти сприймати зовнішній світ органами чуттів, відчувати що-небудь.

спочува́ти (розм. рідше) те саме, що відчува́ти.

учува́ти сприймати органами чуття, відчувати.

чу́ти те саме, що відчува́ти 1–3.

віщува́ти інтуїтивно щось відчувати.

зачува́ти (рідше) відчувати, вгадувати наперед за допомогою інтуїції.

очува́ти (діал.) відчувати.

почува́ти вірити в щось, інтуїтивно передбачати що-небудь.

прові́щувати (рідше) інтуїтивно (звичайно серцем) відчувати, передбачати те, що має відбутися.

провіща́ти (рідше) інтуїтивно (звичайно серцем) відчувати, передбачати те, що має відбутися.

спочува́ти (розм. рідше) те саме, що відчува́ти.

чу́ти те саме, що відчува́ти 1–3.

відати (ур.)

почувати (див.)

чути <серцем, душею>