ЧУТИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ

душі́ [в собі́] не чу́ти.

Дуже сильно, самовіддано. Приклади
  • — Павло любить Катрю, душі в ній не чує (В. Кучер)
  • [Качинська:] Ясновельможний пане! Мій покійний муж, царство йому небесне, любив мене, я його кохала, душі в собі не чула і плакала три дні, як він помер… (І. Карпенко-Карий)
в кому, за ким. Дуже любити, жаліти кого-небудь, бути ним дуже захопленим. Приклади
  • Душі в доньці не чув, думав онуків за ручку водити, а тепер маєте (М. Рудь)
  • Дай, Боже, аби той наймолодший і всі вчились так, як той найстарший, Андрусь, що мама за ним душі в собі не чує (О. Маковей)
  • Товариші душі в ньому не чули (Панас Мирний)

не чу́ти (не відчува́ти) ніг [під собо́ю].

Бути надзвичайно енергійним, піднесеним. Приклади
  • А Палажка, там хвастуха така, не чує вже ніг під собою (А. Тесленко)
  • Запорожець рушив на свою квартиру, ніг під собою не чуючи від радості (Ф. Бурлака)
Відчувати сильну втому від надмірного, швидкого бігання, ходіння і т.ін. Приклади
  • — Вже ось ніг не чую, так бігав по всіх артілях і майстернях (В. Кучер)
  • аж не чу́ти підошо́в. Швиденько поспішала [Сивилла], Еней не чув аж підошов, Хватаючися за ягою (І. Котляревський)
  • Так намориться Терень, що не чує під собою ніг (А. Шиян)
з дієсл. руху. Дуже швидко. Приклади
  • Відпустив Степку. Побігла не чуючи під собою ніг (Ю. Бедзик)
  • Назад вертались неохочі, всі бігли, аж не чули ніг (І. Котляревський)
  • не чу́ючи ніг [під собо́ю]. Данило пішов не чуючи ніг, в очах зосталася довга біла Шведова шабля і двір, повний квітів (Ю. Яновський)

не чу́ти (не відчува́ти) землі́ [під собо́ю (під нога́ми)].

Бути у назвичайно піднесеному стані. Приклади
  • Михасеву статтю прочитав редактор і сказав — молодець! Від похвали він не чув під ногами землі! (С. Чорнобривець)
  • — Як він живе з Соломією? — Душа в душу. Соломія тепер землі не чує під собою (М. Стельмах)
  • Ходить мій братик на танець, ходжу і я, та гуляємо, як ті соколи межи соколами, землі під собою не чуємо (А. Федькович)
з дієсл. руху. Дуже швидко, енергійно. Приклади
  • Від дядькової оселі я проворно вискакую в завулок і мету на ковзанку — землі під собою не чую (М. Стельмах)
  • Ілько ступав за батьком, не відчуваючи під собою землі (П. Панч)
  • Не чуючи під собою землі,.. хутко-хутко пішла, потім побігла на сільський майдан (О. Довженко)
  • Вона біжить, не чуючи під ногами землі (В. Речмедін)

не чу́ти себе́.

Бути у надзвичайно піднесеному стані. Приклади
  • — Так, Галочко, так,— сказав Семен Іванович, не чуючи себе з радості (Г. Квітка-Основ'яненко)
Бути схвильованим, стурбованим. Приклади
  • Ілонка стояла, не чуючи себе, приголомшена незвичайним виглядом сержанта (О. Гончар)

[ні (і)] рук, [ні (і)] ніг не чу́ти (не відчува́ти).

Бути надзвичайно втомленим. Приклади
  • — Жінки старалися. Працювали на совість. Хоча під кінець зміни не чули ні рук ні ніг (В. Вільний)
  • Ще й сонце не сіло, коли ми свою смугу перейшли. Впали на стерню, рук і ніг не чуємо… Куди ж там: такий шмат утяли! (І. Муратов)
  • Петрусь співав їй, розповідав цікаві казки, підманював, що ліс близько, а сам теж не чув ні рук, ні ніг (Ю. Янов.)
Уживається для підкреслення сильної волі; дуже, надзвичайно. Приклади
  • ні ру́чок, ні пу́чок не чу́ти. Бувало, так за день навихається біля великої роботи, що ні ручок, ні пучок не чує (М. Стельмах)
  • З шляху ми повернули надвечір, чомусь значно раніш, ніж завжди. були такі стомлені, що вже не відчували ні рук, ні ніг (В. Козаченко)

за версту́ почу́ти (чу́ти і т.ін.) кого, що.

Відразу можна розпізнати, відрізнити від інших кого-, що-небудь. Приклади
  • — Строкаря з економії від хазяйського за версту по духу почуєш (М. Стельмах)

ню́хом чу́ти / почу́ти що.

Підсвідомо здогадуватися про щось, передбачати що-небудь. Приклади
  • но́сом чу́ти. — Я носом чую її підступи та підкопування під нас, — говорила писарша (І. Нечуй-Левицький)
  • Старий мисливець почув нюхом, що тут допіру пролізла гадюка (О. Копиленко)
  • Абдулаєв Митяй і Тимко повзуть далі. Абдулаєв нюхом чує, що в хаті хтось є (Григорій Тютюнник)

ма́ти (чу́ти) жаль до кого, заст.

Відчувати незадоволення ким-небудь; нарікати, ображатися, сердитися на когось. Приклади
  • Марта чула жаль до Антона: він її обдурив. Затаїв скарб, цінне щось, на що мала і вона право (М. Коцюбинський)
  • Схудла [дівка], мовчить і до батька жаль має. А він чим винен? (М. Коцюбинський)
  • — Я чув жаль до себе, до вас, до матері (О. Кобилянська)

і ду́ху нема́ (нема́є, не було́, не чу́ти і т.ін.) кого, чого.

Хто-небудь зник (що-небудь зникло) або зовсім був відсутній (було відсутнє). Приклади
  • Тим часом Бурко прибіг до липи, шукає, нюхає, порпає — нема ані каменя, ані глини, а ковбаси й духу не чути (І. Франко)
  • І хоч зачіплянських і близько нікого не було, не було й духу того дошкульника Баглаєнка, але виразно вчулося.., продзвеніло в повітрі: Батькопродавець (О. Гончар)
  • Почав [хазяїн] кликати Дениса, а Дениса й духу нема (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Ведуть [некрутів] снідати каші з салом, а того сала — і духу нема (Панас Мирний)

нутро́м (се́рцем) чу́ти (відчува́ти) / відчу́ти що.

Підсвідомо, інтуїтивно передбачати що-небудь, здогадуватися про щось. Приклади
  • На душі важко, на серці сумно — аж мов нудно… Так буває тоді, як серцем чуєш якесь лихо (Панас Мирний)

чу́ти (відчува́ти) кри́ла за плечи́ма.

Бути сповненим натхнення, душевного піднесення, сили і т.ін. Приклади
  • Орлині крила чуєш за плечима, Самі ж кайданами прикуті до землі (Леся Українка)

відчува́ти плече́ (лі́коть) кого, чиє (чий) і без додатка.

Мати чиюсь підтримку, допомогу. Приклади
  • чу́ти плече́ і лі́коть кого. Перон тече людським потоком мимо. Та чує кожен з трьох плече і лікоть побратима (П. Дорошко)
  • [Дремлюга:] Головне — щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться (О. Корнійчук)

рук не чу́ти.

Дуже втомлюватися, перенапружуватися від надмірної роботи ( перев. руками). Приклади
  • — А поки довезе уже куповане, то й рук не чує за тими клунками й корзинами (В. Кучер)
  • Помахаєш лопатою — до кінця змін рук не чуєш (З газети)
  • Рук не чула, несучи дитину, ноги дуже боліли від ходьби (Г. Квітка-Основ'янко)