ІТИ — ТЛУМАЧЕННЯ

ІТИ́

Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); протилежне стояти, бігти. Приклади
  • Ой по горі роман цвіте, Долиною козак іде Та у журби питається: – Де та доля пишається? (Т. Шевченко)
  • Батюк якийсь час ішов мовчки, добираючи слів для початку. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Дружиною мені приснились ви, Ми з вами ідемо, побравшися за руки. (М. Вінграновський)
  • – Чого він [наркоман] іде за нами? – стривожено шепнула Марта. (Ю. Андрухович)
  • Хмарою йдуть люди. (Номис)
  • Венера без спідниці, боса, В халатику, простоволоса, К Вулкану підтюпцем ішла. (І. Котляревський)
  • Клюють ліщину співом коси, дзвенить, мов мідь, широкий шлях. Іде розсміяний і босий хлопчина з сонцем на плечах. (Б.-І. Антонич)
  • – Цілий вік з тебе луску шкребли, а ти, воле, у плузі йди! (М. Коцюбинський)
  • Салдат [солдат] ішов з фінкою напоготові. (І. Багряний)
  • Раз на північ ішов караван, щоб одправить за море Награбовані скарби з руїн фараонів забутих. (Леся Українка)
  • Війська йшли і йшли в безконечнім кіннім строю, на галопі проходили через вишневі українські села. (О. Гончар)
Рухатися в якомусь напрямі; їхати, плисти, летіти. Приклади
  • Весь час погода така тиха, що навіть не помічаю, чи йде пароход [пароплав], чи стоїть. (М. Коцюбинський)
  • А машини, ніби десь прорвало, – йшли й ішли шляхом без кінця. (І. Багряний)
  • Десь у західній частині неба, здається, літак гуде .. Видно, йде на дуже високій висоті. (О. Гончар)
  • Мати Кібела Пишно в короні зубчатій по Фрігії йде в колісниці. (М. Зеров)
  • Доки можна було, йшли [козаки] під вітрилами, допомагаючи собі ще й веслами. (С. Тельнюк)
  • Команда з п'яти осіб щодня йшла на лижах 10–11 годин. (з газ.)
  • Скрізь [через пересип] були прокопані єрики, цебто канави, кудою ціле літо йшла дрібна кефаль з моря в озеро жирувати на плавнях. (І. Нечуй-Левицький)
  • Влітку риба йде вгору на мілини, взимку спускається вниз на більшу глибінь. (І. Багряний)
  • Ішов-перейшов Місяць по Небу. (колядка)
  • Сонце йде І за собою день веде. (Т. Шевченко)
  • Над селами, над нивами, Лугами та долинами Велика хмара йшла. (Л. Глібов)
  • Буруни йшли невпинно .. і заливали берег. (М. Коцюбинський)
  • Ніч над морем. Йдуть хвилі легенькі, мов мрії. (Б. Лепкий)
  • Ідуть по воді кола. (Григорій Тютюнник)
  • Одягли спорядження, і хоч накрапав дощ, і брижі йшли по воді, увійшли у воду – ці першовідкривачі Синевирської води. (із журн.)
  • Струм іде по мережі напругою в тисячі вольт. (О. Гончар)
  • Шлях, яким іде нервовий імпульс, – рефлекторна дуга, складається з великої кількості послідовних нервових клітин. (з наук.-попул. літ.)
  • Промінь світла від одного краю Галактики до другого йде близько 100 000 років. (з навч. літ.)
  • Там цілиною йдуть леміш і рало. (М. Зеров)
  • Ішов плуг, ішов страшний мужик за плугом, розривав цілину. (У. Самчук)
  • Є в мене такі приятелі, що до них по 9 днів мої листи йдуть. (Леся Українка)
  • Книги, книги, вічні книги Йдуть з Болгарії мені. (П. Воронько)
  • Зазвичай посилка йде 1–2 дні. (з мови реклами)
  • Кожен раз, коли гроші йдуть на поточний рахунок, обсяг овердрафту збільшується. (з наук.-попул. літ.)
  • Ми бачимо зміни в списку туристів і фіксуємо їх у себе, і на вашу електронну пошту іде нове підтвердження зі змінами. (з мови реклами)
  • [Сестра Мархва:] Далі ключ не йде! Силкуюсь, силкуюсь, а він став та й не подається. (Панас Мирний)
  • Нюхає Лисичка – добра страва! Встромляє голову до горнятка, не йде голова! (І. Франко)
  • Якщо ніж легко йде у м'ясо і при цьому виділяється прозорий сік – качка готова. (з наук.-попул. літ.)
Виходити, вирушати в певному напрямі, до кого-небудь. Приклади
  • Мандрівник схоплюється, – тут десь недалеко є житло! .. Йти туди! Це єдиний порятунок. (І. Багряний)
  • – Куди ж ти оце йдеш проти ночі? – питаю я в його [нього]. (І. Нечуй-Левицький)
  • Пароплав іде о четвертій пополудні, і я ще маю досить часу працювати. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Сестра плаче, – йде шукати Братів на чужину... (Т. Шевченко)
  • Іван Семенович саме збирався йти на лекцію, коли знадвору захекано вскочив Юрко. (М. Івченко)
  • – По гриби йдемо, чуєш! – гукнув Сашко Циган. (В. Нестайко)
  • [Маруся:] Ідіть краще відсіль та ляжте виспіться. (Панас Мирний)
  • [Кай Летіцій:] Мушу йти додому, щасливі зоставайте .. [Руфін:] Іди здоров! (Леся Українка)
  • Чого ж ти плакала так гірко, коли ішла від мене пріч? (В. Сосюра)
  • Випивав [Іван] склянку молока, заїдав скибкою чорного хліба .. і йшов з дому. (Валерій Шевчук)
  • Дитинча взяло випещену, наманікюрену руку з гострими нігтями й жахнулось: – Ой, які ж у вас пазурі, тьотю! Ідіть зараз же позрізайте та помийте добре. (Б. Антоненко-Давидович)
  • – А тепер вчися, Тимофію, і грамоти, і говорити! – з розмаху ляснув його по плечі немолодий коваль Кирило Іванишин. – Та йди ж, бісів сину, людям поклонися за честь. (М. Стельмах)
Наближатися до кого-, чого-небудь; надходити, під'їжджати. Приклади
  • [Відьма:] А он, чи бачиш, на могилі Очима лупа кошеня? Іди до мене. Кицю, кицю... Не йде прокляте бісеня! (Т. Шевченко)
  • [Річард:] Щось мріє, наче хтось іде чи їде... (Леся Українка)
  • Тінь одділилася від тину і закричала: – Хто іде? (В. Сосюра)
  • – Хутчій! Хтось іде! – зачувся стривоженій шепіт .. і .. появилась Ліндараха. (Н. Королева)
  • [Сестра Мархва:] Хто там? [Кнуриха:] Добридень вам. Чи можна увійти? [Сестра Мархва:] Ідіть, ідіть. (Панас Мирний)
  • Чорне озеро ярмарку вливається струмочком в каплицю; одні йдуть, другі виходять. (М. Коцюбинський)
  • – Та вже всміхається [дочка], сестриці-голубоньки, і рученята до мене простягає; вже знає мене; ні до кого не йде, тільки до мене. (Марко Вовчок)
  • Пес легко йде до людей і не боїться їхати в транспорті. (із журн.)
  • Дитина без вагань іде до незнайомої людини. (з газ.)
перен. Прямувати, рухатися, розвиватися в якому-небудь напрямі. Приклади
  • Кругом шумить, цвіте моя Вкраїна і все вперед іде. (В. Сосюра)
  • – Не до доброго воно йде, – казали, зітхаючи, дівчата. (Б. Лепкий)
перен. Ставати, влаштовуватися, найматися кудись на роботу. Приклади
  • Вся надія мужиків-хліборобів вигоріла разом з їх житом та вівсом на поруділих від спраги загонах .. Не осталося нічого, як іти на заробітки. (І. Франко)
  • Це була та молодь з інтелігентних родин, що йшла на завод добувати собі виробничий стаж для дальшої життєвої кар'єри. (Б. Антоненко-Давидович)
  • Справжня його дорога – іти в інститут, в кораблебудівний, це вона вирішила раніше за нього. (О. Гончар)
  • – Після гімназії вам треба йти в університет, .. це єдиний спосіб належно розвинути свої здібності. (Валерій Шевчук)
  • – За панського [кріпака] дочки не оддам. Лучче [краще] нехай іде в черниці. (Марко Вовчок)
  • Пам'ятаєш той вечір над нами, коли ти, як в повстанці я йшов, годувала мене пиріжками і хрестила мене, щоб не згинув в бою..? (В. Сосюра)
  • Року 1792-го вдруге відбулося все те, що чинилося 15 років до того на Запорожжі: козаків, щоб не йшли у військо, забивали в колодки, замикали по льохах, віднімали від них жінок та дітей, а хто намагався тікати, у тих одрізували оселедці. (А. Кащенко)
  • Іде [гуцул] до війська, блукає геть світами. (Г. Хоткевич)
  • Форвард “Шахтаря” йде в ”Мілан”. (з газ.)
перев. з інфін. Приступати до якої-небудь дії, праці. Приклади
  • [Наталія Павлівна (встаючи):] Ну, а тепер іди працювати. Годі... Піду ляжу. (В. Винниченко)
  • У неділю на могилу йшов співати бандурист. (П. Глазовий)
  • Розмова обривалась, не клеїлась, а як тільки вони йшли до танцю, знов текла вільно, невимушено. (О. Сизоненко)
перев. з обставинами способу дії, перен. Діяти певним чином. Приклади
  • Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. (Т. Шевченко)
  • Не було у них учителів, що напрямляли б, як іти і куди іти, не було перед собою стежки, ніхто ще її ні разу не прокладав. (Панас Мирний)
  • [Чирняк:] Хоче [син] йти своїм розумом, хай же йде. (І. Франко)
  • Вийти заміж? Хто се сказав? Ні, пріч усякі спокуси, усякі викрути – вона йде за своєю ідеєю... (М. Коцюбинський)
  • – Але ж і серед поляків немало таких, що йдуть за настановами “Колокола”, – мовила Марія. (О. Іваненко)
  • З матір'ю він розставався, Ішов на смерть і не прощався. Козак природі покоривсь. (І. Котляревський)
  • [Кай Летіцій:] Чи друг йому, чи ні, – миритись мусиш, – ти ж не одважишся йти на пропаще, то краще йти на щирий мир. (Леся Українка)
  • Коли депутати йшли на конформізм із тими, хто діяв не в інтересах виборців, таких депутатів виключали з фракції. (із журн.)
  • Я Льоні помогла догнати товаришів у пропущеному за час слабості, а тепер він іде настільки добре, що може і без репетирування учитись. (Леся Українка)
за кого і без дод. Брати шлюб (про жінку); виходити заміж. Приклади
  • Не плач, небого, що йдеш за нього, нехай плаче він, що бере лихо в дім. (прислів'я)
  • – Сватають тебе [дочко] перші люди в селі, парубки все молодії й хороші, – чому не йдеш? (Марко Вовчок)
  • – І не говоріть мені, мамо, не хочу. Краще вже й посивіти дівкою, як вівця, ніж іти за вдівця. (П. Козланюк)
Бути призначеним, використовуватися для чого-небудь. Приклади
  • Визначено кількість води, яка йде на промивання контактних освітлювачів. (з навч. літ.)
  • В тридцятих роках наша черешня йшла на експорт в Англію. (О. Гончар)
  • Радянська влада забрала все зерно. Ми напевно не знали, куди вони його поділи, одні казали, що то йде за кордон, другі, що то зберігається десь у країні. (з наук.-попул. літ.)
  • [Лев:] Що лісове, то не погане, сестро, – усякі скарби з ліса [лісу] йдуть... (Леся Українка)
  • Нові машини, що йдуть з-за кордону, тепер будуть коштувати на 1500–3000 умовних одиниць дорожче. (із журн.)
  • Дорога Вірунечко, .. тепер все більше запевняюся, що листи наші йдуть кудись на цензуру. (М. Коцюбинський)
  • Після висновків експертних рад дисертації йдуть на затвердження колегії міністерства, яка й ухвалює рішення про видачу диплома доктора чи кандидата наук. (з газ.)
  • – Віддамо [п'ятизлотник]... Як має піти на що інше, хай лучче [краще] йде на голодних. Завтра віднесу до церкви. (М. Коцюбинський)
  • Писав Василь дуже рідко, але коли вже заходжувався писати, то на це йшов добрий зошит. (С. Журахович)
  • Значна частина коштів іде на закупівлю нового і модернізацію наявного озброєння. (з газ.)
розм. Продаватися, знаходити збут (про товари). Приклади
  • Був у мене Горошовський. Каже, що моя книжка добре йде... (М. Коцюбинський)
  • Риба йде... Мануфактура потроху .. Вовна йде. Смушки рвуть із рук. Кури хапають із кошиків... (Остап Вишня)
  • – Які товари вигідно продавати? – В інтернет-магазині добре йдуть товари вартістю до тисячі гривень для молодіжної аудиторії. (з газ.)
Виходити, виділятися з чого-небудь (про дим, тепло, запах і т. ін.). Приклади
  • Кучерявий дим йшов просто вгору до самих хмар. (І. Нечуй-Левицький)
  • Прілий дух гнилих пнів, запах кладовища лісного йшов на них з пущі. (М. Коцюбинський)
  • Жовте листя, оголені віти, синій холод іде з вишини. (В. Сосюра)
  • Ми підкидаємо дров. Сиплються іскри, йде тепло... (Г. Пагутяк)
  • – Бийте!.. рубайте... – іде лемент од краю до краю. (Панас Мирний)
  • Гомону з міста не чутно гучного, З бору соснового шум тут іде. (Леся Українка)
  • Марія переносила свої пожитки .. до нової просторої хати. Кухня, світлиця. Заговориш – луна йде. (У. Самчук)
  • У хаті чепурній шинкарочка жила; Про біле личко, чорні брови Далеко чутка йшла. (Л. Глібов)
  • Про нього, про Козака Мамая, не одну вже сотню літ ішли слава й прослава. (О. Ільченко)
Тривати певний час. Приклади
  • Іде життя в них протертою стежкою: як сьогодні, так завтра. (Панас Мирний)
  • По місту йшло чудесне вересневе надвечір'я. (В. Собко)
Минати, проходити (про час та його відрізки). Приклади
  • І день іде, і ніч іде. (Т. Шевченко)
  • Літа йшли-минали, старе старілось, молоде росло. (Панас Мирний)
  • Мені здається: час уже не йде, Спинився і завмер. (М. Рильський)
  • Ішли віки. Ріка собі міліла. (Л. Костенко)
Наставати, наближатися (про певний відрізок часу, період життя, про якусь подію і т. ін.). Приклади
  • Іде зима, а кожуха нема. (Номис)
  • Я й знаю, що гріх мені так убиватись; та що ж, коли старість іде, а я один! (Ганна Барвінок)
  • Сталевих птиць у грізній високості я чую рев... То йде відплати час. (В. Сосюра)
  • До України йде потепління. Мороз спаде, але пройдуть хуртовини. (з газ.)
  • Як одна біда йде, то й другу за собою веде. (прислів'я)
  • Од несподіванки й крику .. люди здригнулись в тривозі і метнули очима угору, на високі стіни яруги, наче звідти йшла на них небезпека. (М. Коцюбинський)
  • Кара йшла невблаганно, а сила і спритність не всім ставали у пригоді. (Д. Міщенко)
Відбуватися, бути в певному стані. Приклади
  • Яхидна [єхидна] фурія раденька. Що по її все діло йшло. (І. Котляревський)
  • Напиши, як тобі ведеться у Києві .. Як ідуть твої заняття? (Леся Українка)
  • На майдані коло церкви революція іде. (П. Тичина)
  • Іде переоцінка всіх тих вартостей, що донедавна вважалися непорушними. (з газ.)
  • Вони не уважають, що важко потомились .. Аби робота йшла хутко, аби їм більше зробити, – бо яка робота, така й плата! (Леся Українка)
  • Настало літо. Йдуть жнива. (Н. Забіла)
  • Косовиця йшла гарно. (М. Сиротюк)
  • Повним ходом іде засолювання огірків, заготівля й перероблення помідорів. (з газ.)
  • У пишному салоні, Круг чайного стола, Розмова йшла про коні, Про цукрові діла. (М. Старицький)
  • Про що б не йшла мова, а на думці в нього – силос, механізми. (О. Гончар)
  • Уже багато років точаться розмови, йдуть дискусії про шляхи розвитку наукової сфери в Україні. (із журн.)
  • Харків'яни не здавалися, гаряче доводили, що в Харкові п'єси йдуть краще. Тоді одесити йшли з козирного туза: – А Собор Паризької Богоматері ви бачили? (Остап Вишня)
  • Нарешті, починають іти картини, що в їхньому творенні я брав неабияку участь. (Ю. Яновський)
  • Пам'ятаю першу ластівку “нового” репертуару – комедію Гоголя “Ревізор”, що йшла прем'єрою в сезоні 1907 року в театрі М. К. Садовського. (з мемуарної літ.)
  • Зараз ми домовляємося з кінотеатрами, які мають малі зали, щоб цей фільм там ішов як мінімум тиждень-два. (з газ.)
  • Що як що, а співанка у штольні, сто метрів під землею, не йшла. (І. Франко)
  • – Ай, добре робота йде сьогодні. (М. Івченко)
  • Я його почав навчати фехтуванню. .. І йому воно добре йшло. (Ю. Логвин)
  • Ввесь час їй хотілося плакати і ховатись, жодна робота не йшла. (І. Карпа)
  • Він вийняв денцівку. Зразу йому не йшло, мелодія не давалась. (М. Коцюбинський)
  • Листи я завжди увечері пишу, бо вдень трудно зібратись, якось не йде. (Леся Українка)
  • Господарство його ішло лучче [краще], ніж у кого іншого. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • – Городи і садки в нас не йдуть: солонець. (Дніпрова Чайка)
Падати зверху, литися (про дощ, сніг і т. ін.). Приклади
  • Надходить важка біла хмара і починає йти сніг. (Леся Українка)
  • Фінікійці народились і виросли в посушливій країні .. А тут щодня йшли зливи. (Микита Чернявський)
  • Заходить сонце. Сніг іде, І серце на ніч місце мостить. (М. Вінграновський)
  • Достатку і багатства пройшли злоті літа, Млин став... не йде вода. (М. Зеров)
  • Леон біг, але спотикався і падав, і непритомнів, і в нього йшла кров носом і горлом. (С. Андрухович)
Бути розташованим певним чином; мати певний напрямок. Приклади
  • Враз перед нами з'являється пірамідальна гора.., а од неї півколом йде височенний хребет. (М. Коцюбинський)
  • На сцені видко чверть цирку з глядачами і частину арени. Лавки йдуть чверть-кругом (сегментом) у три поверхи. (Леся Українка)
  • М'який знак не ставиться між приголосними, коли за ними йдуть літери я, ю, є, і, ь: віконця, радістю, пізнє, сніг, увічливість. (з навч. літ.)
  • З сіней йшло троє дверей на всіх трьох стінах. (І. Нечуй-Левицький)
  • Сходи йшли до води. (Л. Первомайський)
  • Шлях на поле йшов яром, понад панським садком. (Панас Мирний)
  • Шахта. В чорну глибінь штреку йдуть рейки. (Ю. Мокрієв)
  • Чи довго йтиме стежка ця важка, Що важко навіть глянути на неї. (Є. Дроб'язко, пер. з тв. Данте)
  • Далі йшло коротке описання життя на селі. (Леся Українка)
  • Наприкінці основної частини твору найчастіше йде кульмінація. (з навч. літ.)
Брати початок; походити від чого-небудь; завдячувати своїм існуванням чомусь. Приклади
  • [Єпископ:] Нема на світі влади, окрім тої, що йде від Бога. (Леся Українка)
  • – Усі мої біди, певно, йдуть від нашого прізвища – Щасні. На прізвище – щасні, а насправді – нещасні. (Ю. Збанацький)
  • Зближення історії та драми мало давню традицію, яка йде від античності. (з наук.-попул. літ.)
Кидатися на принаду, потрапляти в сіті, у пастку і т. ін. Приклади
  • Хмельницький зрадів тому, що вороги йшли у пастку. (А. Кащенко)
  • – На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена. (Ю. Яновський)
Даватися, видаватися постійно (про платню, подарунки і т. ін.). Приклади
  • – І їсти тобі є, і пити тобі є... Ще й плата тобі йде до того... (Панас Мирний)
  • Було підкреслено, що кошти, які вносять студенти за навчання, йдуть виключно на видатки, пов'язані з навчальним процесом. (з газ.)
  • 10 відсотків прибутку йшло на зарплату співробітникам фонду. (із журн.)
перев. із запереч., розм. Уживається у зворотах, що характеризують фізичний або психічний стан людини: сон не йде – не спиться; слова не йдуть – не хочеться говорити і т. ін. Приклади
  • Розмова не йшла. Всi сидiли мовчки, неначе потомились пiсля важкої роботи. (І. Нечуй-Левицький)
  • Альоша перевертався на другий бік, стискав повіки, але сон не йшов. (І. Микитенко)
  • [Юхим:] Щось мені не йде сьогодні чарка: хай уже ти сам вип'єш її до обіду. (С. Васильченко)
  • – Раніше пив, як усі, а тепер горілка не йде. (із журн.)
Діяти, працювати (про механізми). Приклади
  • – Небагато варта [січкарня], – сказав я, премудро оглянувши скриньку. – Дуже старосвітська, тяжко буде йти! (І. Франко)
  • Не йде годинник. Бракує його монотонного цокання, не засну без нього. (В. Яворівський)
за чим. Наставати за чим-небудь, змінювати щось (перев. про однорідні поняття). Приклади
  • Голова в нього хитається в такт пісні, і слова йдуть за словами, немов верблюди в пустині. (М. Коцюбинський)
  • Дні йшли за днями по довгих паузах ночей, осінніх, беззоряних. (А. Головко)
  • Гарматні постріли йдуть один за одним. (О. Довженко)
за ким, перен. Супроводжувати кого-небудь, рухатися за кимось. Приклади
  • А до всіх Він промовив: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде. (Біблія. Пер. І. Огієнка)
  • Ця думка мулила йому серце, йшла за ним усюди, як тінь. (М. Коцюбинський)
чим, з чого. Робити хід у грі. Приклади
  • Я туманно пригадую необхідні ходи, аби розпочати необхідне розгорнення фігур, але ніяк не можу второпати, коли треба йти конем, а коли офіцером. (А. Дністровий)
у що. Входити до складу чого-небудь. Приклади
  • Проти того плану видання, що подаєте, нічого не маю, хай в 3-й томик ідуть дрібні оповідання, переважно нові. (М. Коцюбинський)
на що, рідко. Перетворюватися в щось, ставати чимось. Приклади
  • Ну і нехай безумний [отаман] гине, іде на гній... На те й війна. (В. Сосюра)
  • Всі його проповіді про християнську мораль ішли на вітер. (М. Малиновська)
розм. Те саме, що ли́чити 1, 2. Приклади
  • Іде, як корові сідло. (прислів'я)
  • – А їй голуба стьожка й зовсім не йде... (А. Головко)
  • Звали того кролика Тоша, це ім'я йому йшло. (із журн.)
  • Не йде, пане-брате, так не йде .. Не по-лицарському це... на беззбройного молодика з шаблями. (С. Черкасенко)
на кого, розм., рідко. Призначатися комусь для взування, для вдягання. Приклади
  • Через літо вони [чоботи] дурно стояли, зате взимі йшли або на Аницю, .. або на Йвана. (Л. Мартович)
тільки 3 ос. одн., безос., прост., рідко. Добре, згода. Приклади
  • – Федір Іванович, вип'ємо! – крикнув Власов. – Іде! Урраа! – глухо пронеслося по темному погребі. (Панас Мирний)

І́ДИ

У давньоримському календарі – 15-ті числа березня, травня, липня, жовтня й 13-ті числа решти місяців року; дні свята на честь Юпітера. Приклади
  • Після реформи календаря Юлієм Цезарем зв'язок між довжиною місяця й числом, на яке припадають іди, був утрачений. (з наук.-попул. літ.)
  • У березневі іди, 15 березня 44 р. до н. е., змовниками було вбито Юлія Цезаря. (із журн.)

Джерело:
Тлумачний словник української мови у 20-ти томах.


Коментарі
Щоб додати коментар, увійдіть.