ГОВОРИТИ — СИНОНІМІЯ

говори́ти володіти власною або іноземною мовою; користуватися іноземною мовою

бала́кати (розм.)
лопота́ти (розм.)
лопоті́ти (розм.) незрозумілою для слухача мовою.
цве́нькати (розм.) мовою, в якій часто чуються звуки "ц" і "дз'".
шваркоті́ти (розм.) іноземною мовою швидко й нерозбірливо.
ґелґота́ти (розм.)
ґелґоті́ти (розм.)
ґерґота́ти (розм.)
ґерґоті́ти (розм.)

говори́ти передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось

ба́яти (фольк.)
вити́скувати перев. із сл. із себе - через силу, переборюючи якесь почуття тощо.
виці́джувати (розм.) неохоче, недбало.
га́вкати (вульг.) стосовно людини, яку зневажають.
гарча́ти (зневажл.) сердито, невдоволено.
гримі́ти (розм.) голосно, басом.
проріка́ти (поет.)
проці́джувати (розм.) перев. із сл. крізь зуби - повільно.
руба́ти (розм.) різко.
сича́ти з присвистом, а також здавленим від люті голосом.
скрипі́ти (розм.) різким, неприємним голосом.
стогна́ти жалібно, зі стогоном.
тягну́ти повільно, протяжно.
хли́пати (розм.) із схлипуванням.
хрипі́ти хрипким голосом.
ціди́ти (розм.)
шипі́ти (розм.) вживаючи шиплячі звуки замість свистячих або притишеним, здавленим голосом.

говори́ти усно обмінюватися думками, вести розмову

гала́йкати (розм.)
гала́кати (розм.)
галайкота́ти (підсил. розм.) голосно.
галайкоті́ти (підсил. розм.) голосно.
гомоні́ти тихо, приглушено.
гу́то́рити (діал.)
перегово́рюватися з ким, між ким.
щебета́ти (розм.) перев. про жінок і дітей - швидко й жваво.

говори́ти передавати усно щось про кого-, що-небудь, передавати словами бачене, пережите тощо

говори́ти (про що) бути, служити доказом чого-небудь

вка́зувати (на що) свідчити про що-небудь.
демонструва́ти (що) свідчити про що-небудь, показувати щось.
засві́дчувати (що, про що) бути, служити свідченням чого-небудь.
пока́зувати (що) свідчити про що-небудь, бути доказом чогось; давати підставу для якого-небудь висновку.
посві́дчувати будучи свідком чого-небудь або добре обізнаною у якійсь справі людиною, підтверджувати істинність, правильність чого-небудь; свідчити.
присві́дчувати (діал.) посвідчувати, засвідчувати.
підтве́рджувати (що) служити доказом правильності, істинності чого-небудь.
сві́дчити (про що) бути, служити свідченням, доказом чого-небудь; доводити щось.
ука́зувати (на що) свідчити про що-небудь.

говорити

говорити

ректи (ур.)
обертати язиком

говорити на вічу

держати річ

говорити забагато

говорити грубо

говорити неохоче

кидати слова <через плече>

говорити повільно

зимувати на кожному слові

говорити

підказувати (з ппр. сл. совість)

говорити

виголошувати слово

говорити

висловлювати души

говорити
<ви>повідати

казати

мовити

переговорювати

говорити

подейкувати

говорити (прв. неос.)

промовляти

пускати слова на вітер

говорити

рикати

говорити

розмірковувати вголос

говорити

розмовляти

говорити
про пусте баляси <баляндраси> точити
вести розмову

свідчити про хист

говорити
вказувати на

співати (ЖМ.) знай своє

хвалитися кому

говорити
повідомляти кого

ахінея

балагурити

говорити

баяти

бесіда

бовтати (язиком)

говорити

вербалістика

виговорюватися

говорити

відрікати

говорити

глаголити

говорити

гласити

заговорювати (ворожка)

ляпати (язиком)

говорити

обговорювати

ораторствувати

говорити

пустомелити

говорити

пустослів'я

розпускати (язика)

говорити

строчити

говорити

судачити

говорити

суесловити

говорити

тараторити

говорити

твердити

тріпати (язиком)

говорити

тріщати

говорити

фразерство

балакун



Джерело:
Словник синонімів Караванського.