МОВА

мо́ва здатність людини говорити, висловлювати свої думки; система звукових і словесно-граматичних засобів, які закріплюють наслідки роботи мислення і є знаряддям спілкування людей; манера говорити

бе́сіда (діал.) спілкування людей між собою за допомогою органів говоріння; мовна діяльність.

глаго́л (ц.-с.)

мо́влення

річ (розм.)

сло́во (розм.)

Цифрові лексикографічні системи української мови

мо́ва публічне виголошення певних інформацій, міркувань тощо

ви́ступ

промо́ва

сло́во

Цифрові лексикографічні системи української мови

мо́ва (розм.) словесний обмін думками між ким-небудь

бала́канка (діал.)

бала́кання (розм.)

бала́чка (розм.)

бе́сіда

гові́рка (діал.)

гу́тірка (діал.)

діало́г між двома або кількома особами.

конверза́ція (діал., заст.)

перемо́ва (розм.)

розмо́ва

розмовля́ння

Цифрові лексикографічні системи української мови

гово́рення

мовлення

річ (р.)

Словник синонімів Караванського

мова найпоширеніша штучна

есперанто

Словник синонімів Караванського

мова політичних мафій

новолексика

Словник синонімів Караванського

мова (пор.)

діялект

Словник синонімів Караванського

мова

річ (ЖМ.)

розмова

Словник синонімів Караванського

мова

розмова (ФР.)

розповідь

Словник синонімів Караванського

мова

язик (ЗСТ.)

Словник синонімів Караванського

мова

бесіда

балачка

говорити

гутірка

розмова

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

мова (нісенітна)

волапюк

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

мова (злостива)

діятриба

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

мова

річ

промова

розмова

язик

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

мова

язик

мовка

річ

Словник чужослів Павла Штепи (1977)

мов ужив. для приєднання порівняльних зворотів і підрядних речень

бу́цім (розм.)

бу́цімто (розм.)

ге́йби (діал.)

мо́вби

мо́вбито

на́че (спол. порівняльний)

на́чебто

наче́б

немо́в

немо́вби

немо́вбито

нена́че

нена́чебто

ні́би

ні́бито

як

Цифрові лексикографічні системи української мови

мов спол. з'ясувальний - ужив. для приєднання деяких видів підрядних речень із знач. неповної достовірності, сумніву, непевності тощо; част. - ужив. для вираження неповної достовірності, сумніву, непевності тощо

бу́цім (розм.)

бу́цімто (розм.)

ге́йби (діал.)

либо́нь (розм.) ужив. з більшими синтаксичними обмеженнями.

мо́вби

мо́вбито

на́че (спол., част.)

на́чебто

наче́б

немо́в

немо́вби

немо́вбито

нена́че

нена́чебто

ні́би

ні́бито

Цифрові лексикографічні системи української мови

мов

бу́цім

гейби

на́че (пр.)

немо́в

нена́че

ні́бито

ніби

б.з. б то

би то <н. він би то не знав>

Словник синонімів Караванського

мов

будьто

бу́цім

бу́цімто

мовляв

на́че

немо́в

нена́че

ні́бито

Словник чужослів Павла Штепи (1977)