РУБАТИ — СИНОНІМІЯ
руба́ти ріжучи, відокремлювати від чого-небудь або виймати, видаляти з чогось, звідкись
руба́ти (розм.) передавати словами думки, почуття тощо, повідомляти про щось
ба́яти (фольк.)
вити́скувати
перев. із сл. із себе - через силу, переборюючи якесь почуття тощо.
виці́джувати (розм.)
неохоче, недбало.
га́вкати (вульг.)
стосовно людини, яку зневажають.
гарча́ти (зневажл.)
сердито, невдоволено.
гримі́ти (розм.)
голосно, басом.
проріка́ти (поет.)
проці́джувати (розм.)
перев. із сл. крізь зуби - повільно.
сича́ти
з присвистом, а також здавленим від люті голосом.
скрипі́ти (розм.)
різким, неприємним голосом.
стогна́ти
жалібно, зі стогоном.
тягну́ти
повільно, протяжно.
хли́пати (розм.)
із схлипуванням.
хрипі́ти
хрипким голосом.
ціди́ти (розм.)
шипі́ти (розм.)
вживаючи шиплячі звуки замість свистячих або притишеним, здавленим голосом.
руба́ти рубаючи, відокремлювати що-небудь від основи
зру́бувати
рубаючи, відокремлювати що-небудь від основи.
стина́ти
те саме, що зру́бувати.
руба́ти (розм.) роблячи кроки, пересуватися в просторі
бра́тися (розм.)
перев. через силу.
виступа́ти
поважно, з гідністю.
марширува́ти (розм.)
перев. широким, розміреним кроком.
маршува́ти (розм.)
перев. широким, розміреним кроком.
маха́ти (розм.)
пе́рти (фам.)
пе́ртися (фам.)
пли́нути
плавно або суцільною масою.
тараба́нитися (фам.)
на велику відстань.
таска́тися (розм.)
далеко або неохоче.
телю́щитися (розм.)
теліпа́тися (розм.)
чимчикува́ти (розм.)
часто ступаючи.
шурува́ти (розм.)
перев. у наказ. способі - швидко, енергійно.
руба́ти (розм.) приймати їжу
вбира́ти (розм.)
вжива́ти (розм.)
вклада́ти (розм.)
втира́ти (розм.)
га́мати (дит.)
га́мкати (дит.)
гатели́ти (фам.)
глита́ти (розм.)
же́рти (вульг.)
жува́ти (розм., ірон.)
зажира́ти (вульг.)
затира́ти (діал.)
заїда́ти (діал.)
зжира́ти (вульг.)
ковта́ти (розм.)
куса́ти (розм.)
лига́ти (вульг.)
поспіхом, не жуючи.
ло́пати (вульг.)
лупи́ти (вульг.)
молоти́ти (розм.)
мота́ти (фам.)
наверта́ти (вульг.)
намина́ти (розм.)
пе́рти (вульг.)
поглина́ти (розм.)
пожива́ти (розм.)
поживля́тися (розм.)
пожира́ти (вульг.)
покріпля́тися (розм.)
прасува́ти (фам.)
припада́ти (до чого)
проглина́ти (розм.)
прожира́ти (розм. вульг.)
жадібно, повністю.
піджи́влюватися (розм.)
підживля́тися (розм.)
підкрі́плюватися (розм.)
підкріпля́тися (розм.)
підміта́ти (розм.)
підси́люватися (розм.)
трохи.
ремиґа́ти (вульг.)
тли́ти (розм.)
жадібно, багато, не відриваючись.
трощи́ти (вульг.)
трі́скати (вульг.)
тьо́пати (розм.)
убира́ти (розм.)
ужива́ти (розм.)
уклада́ти (розм.)
умина́ти (розм.)
утира́ти (розм.)
харчува́ти (діал.)
хлиста́ти (розм.)
ча́вкати (розм.)
чва́кати (розм.)
чвакоті́ти (розм.)
чвя́кати (розм.)
їсти, голосно прицмокуючи губами.
ї́стоньки (незм. пестл., дит.)
ї́сточки (незм. пестл., дит.)
руба́ти ударяючи сокирою або чимось гострим, розсікати, розділяти на частини
руба́ти ударяючи чимось гострим, розділяти на дрібні частинки, шматки
руба́ти завдавати ударів холодною зброєю
руба́ти позбавляти життя; умертвляти
би́ти
позбавляти життя, убивати кого-небудь.
вали́ти
убивати.
вбива́ти
позбавляти життя; умертвляти.
вгро́блювати
убити, довести до смерті.
вража́ти
ранити або убивати.
добива́ти
умертвляти, вбивати пораненого або того, хто гине від чого-небудь.
докі́нчувати
завдавати кому-небудь вирішальних ударів; добивати, знищувати.
доріза́ти
ріжучи, прискорювати смерть, загибель кого-небудь.
забива́ти
позбавляти життя, убивати кого-небудь.
застре́лювати
убивати кого-небудь з вогнепальної зброї, стрілою з лука і т. ін.
застрі́лювати
убивати кого-небудь з вогнепальної зброї, стрілою з лука і т. ін.
кла́сти
убивати; нищити.
коло́ти
уражати кого-небудь, встромляючи в тіло вістря зброї.
коси́ти
позбавляти життя; нищити, вбивати.
кінча́ти
позбавляти життя, вбивати.
проштри́кувати
завдаючи удари чим-небудь гострим, ранити, вбивати.
підко́лювати
колючи чим-небудь, убивати або ранити кого-небудь.
підрі́зувати
ранити або вбивати яким-небудь ріжучим предметом.
підріза́ти
ранити або вбивати яким-небудь ріжучим предметом.
підстре́лювати
ранити, уражати пострілом.
підстрі́лювати
ранити, уражати пострілом.
підтина́ти
позбавляти кого-небудь сил, бадьорості, стійкості і т. ін.
рази́ти
робити рани зброєю, убивати, знищувати (ворога).
рі́зати
ранити, убивати кого-небудь холодною зброєю.
ріша́ти
убивати кого-небудь, заподіювати смерть комусь.
стріля́ти
розстрілювати кого-небудь, позбавляти життя стрілянням.
сі́кти
завдавати ударів холодною зброєю.
убива́ти
позбавляти життя; умертвляти.
угро́блювати
убити, довести до смерті.
уража́ти
ранити або убивати.
рубати навпіл
Словник синонімів Караванського
рубати голову
Словник синонімів Караванського
рубати ліс
валити (сов.)
Словник синонімів Караванського
рубати (ІД.) з плеча
говорити <діяти> рішуче
Словник синонімів Караванського
рубати
Мова – не калька: словник української мови
рубати слова
Словник синонімів Караванського
рубати (СОВ.)
Словник синонімів Караванського
рубати
рубати
Словник чужослів Павла Штепи (1977)