ГОВОРИТИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

Мати здатність висловлювати думки, почуття; володіти мовою. Приклади

Іде [Олеся] на панщину, мусить їх кидать, а дітки – одно не говорить, друге не ходить, а третє не вміє сидіти, – дрібненькі. (Марко Вовчок)
І не чув [дід], щоб коли рибка, Як людина, говорила. (Л. Глібов)

Володіти якою-небудь мовою. Приклади

Королева й розуміла латинську мову і вміла навіть нею говорити. (І. Нечуй-Левицький)
– А як я поїду за границю – там же всі говорять або по-французьки, або по-німецьки, то я ж би нічого не розуміла там. (Леся Українка)

що, про що і без дод. Усно висловлювати думки, погляди; розповідати про що-небудь; казати. Приклади

Товариш говорив щось нервово. (М. Коцюбинський)
Підвівсь Роман Волошенюк: – Петро говорить діло! (П. Дорошко)
Говорити тільки про свої льотні справи не вмів [Сашко] і не хотів. (А. Трипільський)
Стояла я і слухала весну, Вона мені багато говорила. (Леся Українка)

безос., у формі 3 ос. мн. Про чутки, сформовану думку; кажуть. Приклади

Говорять, що матері сльози гарячі І тверде міцне каміння проймають. (Леся Українка)
Про Русевича говорять як про людину, що здатна забути про невідкладні справи. (Ю. Шовкопляс)

перен. Викладати думки, погляди (на письмі, у друкованих працях і т. ін.). Приклади

Оце Вам і мої думки про драму .. Звісно, говорячи це, я тримаюся одного тілько літературного боку. (Панас Мирний)
Література, як виразниця дум і мрій свого народу, завжди говорила про дружбу. (з газ.)

кому, перен. Виклика́ти які-небудь думки, почуття; промовляти. Приклади

Підказувати, провіщати що-небудь. Приклади

– Я піду межи ті нещасні люди, працею котрих всі жиють [живуть] .. От куди я піду: так мені говорить моя совість. (М. Коцюбинський)
Розум говорив їй зовсім інше: він вимагав, щоб заради батька вона зреклася сього щастя, і дівчина рішила перемогти себе. (А. Кащенко)

про кого – що, з ким і без дод. Вести бесіду; розмовляти. Приклади

Коли о. [отець] Василь говорив про дочку, обличчя в нього ставало добрим. (М. Коцюбинський)
[Кассандра:] Пробач мені, сестричко, я не можу тепер з тобою говорити. (Леся Українка)
Ми вдвох ішли й не говорили, Ти вся засніжена була, Сніжинки грали і зоріли Над смутком тихого чола. (М. Рильський)
Вітре буйний, вітре буйний! Ти з морем говориш. Збуди його, заграй ти з ним. (Т. Шевченко)

до кого. Звертатися до кого-небудь, розповідаючи щось. Приклади

– Стала [Соломія] коло мене та цілісіньку службу говорила до мене. (І. Нечуй-Левицький)
Хлібороб з діда-прадіда, любив Гайченко землю. Вона говорила до нього, вона пахла йому так, як щонайкраща страва в свято. (Ю. Збанацький)

кому про що і без дод., перен. Бути доказом чого-небудь; свідчити. Приклади

Блискучі очі говорили, що вже не одну ніч не давала вона [думка] йому спати. (Панас Мирний)
Інтерес до останньої теми [пробудження людських почуттів] говорить нам, що Франко мав велику віру в людей. (М. Коцюбинський)

в кому – чому і без дод. Виявлятися в чиїх-небудь думках, словах, діях. Приклади

[Маруся:] То заздрість у їх говоре [у них говорить]! (Панас Мирний)
[Сергій:] Я знаю, ти горда. І це говорить твоя гордість, а не ти. (З. Мороз)
І слова Про Яр Холодний розцвіли гарячі, Про те, як стануть зрячими незрячі, – І правда говорила в них жива. (М. Рильський)

ГОВОРИ́ТИ ворю́, во́риш, недок.