ПІДТВЕРДЖУВАТИ

підтве́рджувати одверто признаватися в чому-небудь, погоджуватися з чимсь, стверджувати істинність чогось

визнава́ти одверто признаватися в чому-небудь, погоджуватися з чимсь, стверджувати істинність чогось.

засві́дчувати повідомляючи про щось, підтверджувати правдивість, правильність чого-небудь.

потве́рджувати визнавати правильність, істинність чого-небудь, погоджуватися з чимсь; підтверджувати.

признава́ти (розм.) вважаючи правдивим, справедливим що-небудь, погоджуватися з чимсь, стверджувати що-небудь; визнавати.

признава́тися визнавати правдивість чого-небудь, погоджуватися з чимсь.

стве́рджувати доводити, підтверджувати достовірність, правильність чого-небудь.

вка́зувати (на що) свідчити про що-небудь.

говори́ти (про що) бути доказом чого-небудь; свідчити.

демонструва́ти (що) свідчити про що-небудь, показувати щось.

засві́дчувати (що, про що) бути, служити свідченням чого-небудь.

пока́зувати (що) свідчити про що-небудь, бути доказом чогось; давати підставу для якого-небудь висновку.

посві́дчувати будучи свідком чого-небудь або добре обізнаною у якійсь справі людиною, підтверджувати істинність, правильність чого-небудь; свідчити.

присві́дчувати (діал.) посвідчувати, засвідчувати.

сві́дчити (про що) бути, служити свідченням, доказом чого-небудь; доводити щось.

ука́зувати (на що) свідчити про що-небудь.