Підтримати проєкт!

ДО — ФРАЗЕОЛОГІЯ

від бу́кви до бу́кви.

Від початку до кінця; все. Приклади
  • — А хто ж працює в колгоспі? — цікавився Артьомов, перечитуючи від букви до букви кожен папірець (С. Чорнобривець)

розжо́вувати / розжува́ти і в рот (до ро́та, в ро́та) кла́сти / покла́сти (положи́ти) кому.

Дуже докладно, до найдрібніших деталей пояснювати; допомагати осмислити що-небудь. Приклади
  • розжува́ти і́стину. Як гіркувату ягідку грудневої калини, розжувавши цю істину, сядьмо, товаришу читачу, рядком, поговорімо ладком (О. Ільченко)
  • Так ото я Кириловому сину й кажу: А тоді, хлопче, бери цабе, цабе… Збоку будуть вербички. За вербами левада… Словом, хлопцеві розжував і в рота поклав. Збилося хлоп'я з дороги (О. Ковінька)
  • [Дранко:] Я ні, я зовсім не догадливий! [Кукса:] А мені розжуйте і в рот положіть, то я й тоді не догадаюсь (М. Кропивницький)
  • — Воно й так зрозуміло,— образився Сафат, якому здалося, що йому розжовують і до рота кладуть (Ю. Яновський)

хи́лить (кло́нить) на сон.

кого. Викликати у кого-небудь бажання спати. Приклади
  • Інших на сон спиртне клонить, а мене — навпаки (І. Муратов)
кого і без додатка. Хто-небудь хоче спати. Приклади
  • кло́нить в сон. Вечоріло. Вже покрила землю тьма, але чом це й досі мами ще нема? Жде бабуся — не діждеться… клонить в сон (І. Нехода)
  • — Щось мене,— кажу,— клонить на сон… спочину трохи (Ганна Барвінок)
  • хи́лить до сну. Ми проїхали, не спиняючись, понад двесті кілометрів — і втома, ритмічне похитування на м'яких ресорах та й сама пізня пора хилили нас до сну (Ю. Смолич)
  • Після невдалого ранішнього купання тут, на сонці та на вітрі, Мартинюка хилило на сон (Л. Дмитерко)

до третіх півнів.

До ранку, до світанку. Приклади
  • — Якщо ж, бувало, засиджувались [дівчата й хлопці] аж до третіх півнів, то це були досвітки (О. Воропай)
  • Пізніми вечорами хлопець сідав за книги.., і він до третіх півнів просиджував над такими книгами (М. Стельмах)
  • За вечерею ми [члени делегації] засиділися, як то кажуть, до третіх півнів, потім усім товариством поїхали в аеропорт і в літак сіли, не спавши (П. Козланюк)

до о́дного, перев. зі сл. всі.

Без винятку, абсолютно всі. Приклади
  • Темної ночі невідомий звір чи двоногий зловісник забрався на пасіку і всі до одного вулики поперекидав (О. Гончар)
  • І всі козаки до одного піднесли й випили вино за славу (О. Довженко)
  • Пани до одного спеклись. Неначе добрі поросята (Т. Шевченко)

прихиля́ти / прихили́ти до се́бе се́рце (серця́) чиє (чиї), кого і без додатка.

Привертати до себе чиюсь приязнь, чиїсь симпатії. Приклади
  • Там, на чужині, вони зуміли прихилить до себе серця. Народи увінчували лаврами, підносили на Парнас їх, видатних співаків України (З журналу)
  • Маленька, кругловиденька, з терновими мрійними очима, вона зразу прихиляла до себе серце всякої людини (С. Васильченко)

става́ти / ста́ти до сті́нки.

Йти на розстріл, на страту. Приклади
  • Я до стінки знову стану — обличчя й груди під вогонь (В. Сосюра)

до пе́вної (яко́їсь і т.ін.) мі́ри.

Частково, трохи, все-таки і т.ін. Приклади
  • — Можливо, до певної міри, Володько, ти й маєш рацію! — погодився Брянський (О. Гончар)
  • Він [літератор] береже спадщину не як архіваріус: для нього в ній цінні ті риси, які до певної міри зв'язують її з новим часом, з нашою епохою (З журналу)
  • — Ну, ви, прапорщику, теж, до певної міри, військова людина (А. Головко)
  • Відай парадокс: чим гірше, тим ліпше має до певної міри свою рацію (Леся Українка)

до кри́ку.

Дуже сильно, боляче. Приклади
  • Стиснулось серце до крику… (В. Сосюра)

до ка́та, згруб.

Дуже багато. Приклади
  • — Я їх [дрова] уже й смалю добре, а про те ще до ката в сараї (Л. Яновська)
  • [Явдоха:] Вона дівка-козир.., а худоби і грошей до ката (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • В складку хлопці та дівчата Назнесуть курчат до ката (І. Манжура)

протопта́ти дорі́жку до се́рця чийого.

Завоювати чиюсь любов, довіру, симпатію. Приклади
  • Сестер вона не любила.., один лише тато зумів колись протоптати доріжку до її маленького серця (А. Дімаров)

до рубця́, зі сл. змо́кнути, промо́кнути і под.

Дуже сильно, повністю. Приклади
  • до ру́бчика. Шукач вільного абсолюту, обкислий під зливою до рубчика, він все ж нічим від себе не відштовхує (О. Гончар)
  • Якщо ж дощ захопив нас у степу, то, промоклі до рубця, ми в такий день маєм право гнати худобу додому раніше (О. Гончар)

обмі́рювати (обміря́ти) / обмі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що.

Уважно, пильно розглядати кого-, що-небудь; оглядати. Приклади
  • Тимко обміряв очима сухеньку постать старого (Григорій Тютюнник)
  • обмі́ряти очи́ма з ніг до голови́. Гнат підозріло глянув на Дорошеві окуляри, обміряв його очима з ніг до голови (Григорій Тютюнник)
  • Проценко сидів сумний, мовчазний; він тільки коли-не-коли обміряв Христю якимсь жалісливим поглядом (Панас Мирний)
  • Двоє військових сидять на лавці в сквері. Мій друг сідає коло них, обмірюючи очима храм (Ю. Яновський)
  • Там береза висока Зводить голову тихо, Ліс обмірює оком Сизокрила дроздиха (А. Малишко)

до голови́.

Цілком, повністю, без залишку. Приклади
  • Розметаєм кодло змієве Ми до пня, до голови.. Славен будь довічно, Києве! Україно, вік живи! (М. Рильський)

спрова́дити до пе́кла (на ши́беницю і т.ін.).

Заподіяти кому-небудь смерть. Приклади
  • Ой коби я була знала, яка моя свекра [свекруха], Я би її спровадила відтепер до пекла (Коломийки)
  • Хвалився [становий], що кожному п'ятому шкуру спустить, що кожного десятого на шибеницю спровадить (А. Головко)

до ді́ла.

рідко. Насправді, точно. Приклади
  • Що вони [козаки] там замишляють? Ніхто навіть до діла й не знав (А. Головко)
Доречно. Приклади
  • Щоб приховати свій настрій, намагався [піп-розстрига] бути невимушеним, лихословив до діла і без діла (П. Панч)
  • Коли ж що скаже [Галочка], то усе до діла, усе розумно та з порядком (Г. Квітка-Основ'яненко)
що. У відповідний стан. Приклади
  • Поралася з тістом довго.. Тихін галушки був собі замісив. Призвела їх до діла (А. Головко)
Доречний, доладний. Приклади
  • Фраза була не до діла, в ній не було ні запитання, ні наказу (Ю. Смолич)
  • Чоловік дослухав, потім… сказав: — Все оце дуже чуло сказано, але не до речі, а от саме перше слово було до діла (Леся Українка)

до ко́реня, зі сл. зни́щити і под.

Повністю, остаточно. Приклади
  • Всі були згодні, що її [банду] якнайшвидше треба до кореня знищити (І. Головченко і О. Мусієнко)

покла́сти в се́рці (до се́рця).

Запам'ятати що-небудь. Приклади
  • Ті малі кияни, які гасають на роликових самокатах київськими вулицями, нехай замисляться і покладуть до серця імена двох своїх товаришів, яким було разом не більше, ніж півтора десятка років (Ю. Яновський)

пригну́ти до землі́ кого, що.

Примусити кого-небудь коритися, зробити когось, щось безсилим, податливим і т.ін.; скорити. Приклади
  • [Коваль:] Вони хотять [хочуть], щоб страх і чорна туга пригнули наші душі до землі… Та не тужити я прийшов, а мститись, і помста наша громом пролуна! (О. Левада)
  • [Храпко:] Зять — мировим! га? Тоді держіться у мене всі лиходії, що на мене брехню точите, проти мене зле замишляєте! Я вас — до землі пригну! (Панас Мирний)

припа́сти до сма́ку кому.

Захопити когось, сподобатися комусь (про кого-небудь). Приклади
  • — Шукаю відповіді на запитання: чому ви припали до смаку отій Катерині? (Н. Рибак)
що. Виявитися співзвучним чиїмсь думкам, роздумам, сподіванням і т.ін.; зацікавити когось (про що-небудь). Приклади
  • — Розмова припадає мені до смаку (І. Нечуй-Левицький)
  • Олеся знала з романів про того Купідона та Амура, й ті слова дуже припали їй до смаку (І. Нечуй-Левицький)

у ру́ки (до рук) кого, до кого.

До кого-небудь; під контроль, володіння, владу когось. Приклади
  • Шанці одни за одним переходили до рук атакуючих (С. Добровольський)
  • — Значить, просто йти на ліс? — Ая [аякже]. Просто на ліс, жовнірам у руки (В. Винниченко)
  • Вся колона кавалеристів… спинилась і завмерла.. Літак сам ішов у руки ворожим кавалеристам (А. Хорунжий)
  • Коли панські маєтки пустошилися, економії занепадили, переходили в руки купців,.. не більшало й не ширилося добро кріпацьке (Панас Мирний)

ста́ти / става́ти до ла́ду.

Розпочати діяти, працювати (про підприємства, механізми і т.ін.). Приклади
  • У Бухарі став до ладу унікальний завод по виробництву геліоенергетичних установок (З журналу)

ні до ла́ду́ ні до при́кладу.

Недоречно, невпопад і т.ін. Приклади
  • В цьому балеті був ні до ладу ні до прикладу вставлений номер танків (Моє життя в мист.)
Не здатний ні до чого; недотепа, нікчемний, незугарний і т.ін. Приклади
  • Керівник він поганенький. Як кажуть, ні до ладу, ні до прикладу (З газети)

від ро́ду до ро́ду.

Завжди, від покоління до покоління, постійно. Приклади
  • з ро́ду в рід. Слухайте і розкажіть про цю дружбу, хто живий зостанеться, дітям і онукам, — долітали слова Тараса — Хай перейде її слава з роду в рід (О. Довженко)
  • В глибині між вербицями дім [Рильського]. Нині вірші народилися в нім. Ті, що будуть від роду до роду Йти по збуджених душах народу (П. Воронько)

до оста́ннього.

зі сл. оббира́ти, забра́ти, ви́тратити і т.ін. Нічого не лишаючи; повністю, цілком. Приклади
  • Війна завжди одних збагачує і робить щасливими, а других оббирає до останнього (П. Кочура)
зі сл. би́тися, одбива́тися, боро́тися, захища́ти і т.ін. Скільки стане зусиль, витримки і т.ін.; до кінця. Приклади
  • Завдання було просте і ясне. Захищати дамбу до останнього, поки екскаватор не проб'є канал (Г. Коцюба)
  • Бійці потиснули один одному руки. Це була мовчазна взаємоприсяга, взаємонадія на те, що вони битимуться до останнього (О. Гончар)
  • — А ви не належите до тих, хто буде боротися до останнього. Душа у вас м'якувата (М. Стельмах)
  • Ну, і приходилось тоді кармалюковим хлопцям круто. Окружать їх зо всіх боків. Ті відстрілюються, як можуть, до останнього (Легенди та перекази)
  • Розповідав про Піски… та про їхню постанову — до останнього одбиватися од козаків (А. Головко)

дохо́дити / дійти́ до живо́го (до [сами́х (живи́х)] печіно́к) кому і без додатка.

Дуже діймати кого-небудь чимсь. Приклади
  • Вона не чула ще від нього приязного слова, не мала поради! І так вже їй остогидло, так остобісіло, до живих печінок дійшло! (М. Коцюбинський)
  • Вони [пани] собі повбирались в управу, лущитимуть з нас грошики та й ні гадки! — А нашому братові дошкуля, до самих печінок доходить,— веде річ перший (Панас Мирний)
  • До живого нікому не доходило: чужа болячка не болить, чужа потилиця не свербить — тільки бідній матері допекло (А. Свидницький)

[і] хліб і до хлі́ба.

Необхідні засоби для існування; достаток, їжа. Приклади
  • — Чого ви, мамо, є в нас, слава Богу, хліб і до хліба, поле, воли. — Якби ти взяв ще дівчину не вбогу, то, може б, якось і прожили (Л. Костенко)
  • — Все в мене поки що є: і хліб і до хліба (О. Гончар)
  • Зріють [пшениці] ось уже протягом чотирьох тисячоліть, даруючи людям щедрі ужинки, щоб був хліб і до хліба (З журналу)

призво́дити / призвести́ до гріха́ кого, якого.

Штовхати кого-небудь на якийсь поганий учинок, спонукати до чогось нехорошого. Приклади
  • Вона так вжахнулася, немов то хотіли її призвести до страшного гріха, до вічного сорому (Л. Яновська)
  • Раз і каже батько: — Як ти такий, що нас, старих, до гріха призводиш — іди собі, а ми вже якось самі (П. Тичина)

доко́пуватися / докопа́тися до ко́реня (до корі́ння).

Глибоко, вдумливо аналізуючи що-небудь, з'ясовувати його суть. Приклади
  • Він ніколи не буде ні письменником, ні інженером, бо не здатний серйозно вчитись і докопуватися до коріння (О. Донченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) вого́нь на суху́ соло́му, зі сл. ки́нутися, наки́нутися і т.ін.

Дуже швидко, жадібно. Приклади
  • Нимидора кинулась на жито з серпом, як огонь на суху солому (І. Нечуй-Левицький)
  • мов ого́нь до сухо́ї соло́ми. А нас і впрохувати не тра [треба] було, ми взялись до напоїв та наїдків мов огонь до сухої соломи (Є. Гуцало)

дохо́дити / дійти́ до кра́йнощів.

Переступати межу, перевищувати міру в чому-небудь, діючи запопадливо. Приклади
  • До крайнощів, як то кажуть, не дійшло. Але. . наші хлопці не одмовили собі в приємності побешкетувати з радощів (Ю. Яновський)

[і] не бере́ться [до] голови́ в кого, кому і без додатка, безос.

Хто-небудь не може усвідомити, зрозуміти, збагнути щось. Приклади
  • Як різниться знахідка з розписами Київської Софії та Кирилівської церкви, теж датованими XII століттям!.. Просто не береться голови, що пам'ятки належать до однієї епохи (З журналу)
  • Не помічав [Тищенко], що вп'явся очима в Ірину.. Змарніла? Постаріла? Таке не бралося до голови (Ю. Мушкетик)
  • Сторонський нарікав, що з Михасем зле — не вчиться; зате Андрусь пильний хлопець. А в Савки те й голови не бралося (О. Маковей)

як (мов, ні́би і т.ін.) ци́ган на са́ло (до са́ла), зі сл. охо́чий і под.

Дуже, надзвичайно. Приклади
  • — Чи ти бачив таких панів, щоб їм гроші були не милі?.. Вони, сії пани, на гроші такі ласі, як циган на сало, братіку! Їм до віку, до суду буде мало! (Марко Вовчок)

клубо́к підко́чується (підступа́є і т.ін.) / підкоти́вся (підступи́в і т.ін.) до го́рла кому.

Кому-небудь спазми стискають горло від сильного хвилювання, переживання і т.ін. Приклади
  • Гіркий клубок підкотився Платонові до горла, й він тихо вийшов на подвір'я (М. Зарудний)
  • Бронкові підкотився клубок до горла. Адже це він запалив їх [селян] словом,.. а сам так ганебно потрапив до рук отим шпикам (Ірина Вільде)

[і] до кита́йської (до перси́дської) Па́ски, ірон.

Ніколи. Приклади
  • — З цією роботою їм удвох не справитися і до китайької Паски (Сл. В. Утченка)

дохо́дити / дійти́ до се́рця (до душі́) кому, чийого і без додатка.

Хвилювати, зворушувати, боляче вражати кого-небудь. Приклади
  • — Коли вода камінь пробиває, а то щоб живе слово не дійшло до душі,— одказав Петро (Панас Мирний)
  • Та жалібна пісня доходила до серця, вимовляла якусь втрату, якийсь смуток та жаль (І. Нечуй-Левицький)

що куди́ й до чо́го.

Як повинно бути, як потрібно. Приклади
  • Порядкує [княжна] і сама не знає, що куди і до чого; далі якось зачепила рукавом срібну коновку, повну вишнівки, да й розлила по всій скатерті (П. Куліш)

до ві́тру, розм.

В туалет. Приклади
  • Хтось попросився: — Хоч до вітру пустіть!. — Сказав: випускаю тіки [тільки] тих, хто записався (А. Дімаров)
  • — А тут до вітру підпира.. Як закричу я: Мамо! (Григорій Тютюнник)
  • — Ми вже тут справді одією ногою в саме панство ступили. — Воду не носимо, надвір до вітру не ходимо, дров не рубаємо… (М. Ю. Тарновський)

припада́ти до слі́ду чийого.

Постійно ждати, виглядати кого-небудь, скучати за кимсь, бажаючи швидкого повернення. Приклади
  • Що то вона робить тепер, чи дума про нього? Ой, певно, сумує за молодим козаком, певно, припадає до його сліду… (М. Коцюбинський)

до тла.

Повністю, нічого не залишаючи. Приклади
  • Похмурий вид мав банкомет. Холодний піт по лисині його котився. Він програвав усе до тла (Переклад за ред. М. Рильського)

до оста́нньої кра́плі кро́ві, зі сл. би́тися, боро́тися, захища́тися і т.ін.

До кінця життя, поки живий. Приклади
  • Бийтеся до останньої краплі крові, товариші, держіться за кожну п'ядь землі (З газети)
  • — Висловлюємо повну готовність стояти до останньої краплі крові за Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів (М. Стельмах)

до зарі́зу, зі сл. потрі́бний, тре́ба і т.ін.

Дуже, конче. Приклади
  • Полковникові був потрібен язик. Як кажуть — до зарізу (І. Гребенюк)
  • — Нам його зараз на заводі просто до зарізу треба,— Зоя ніби не почула слів Малахової. — Він і спеціаліст хороший (В. Собко)
  • —О, гранати!.. Потрібні до зарізу. Ми вже п'ять контратак відбили!.. (О. Гончар)

прикипі́ти на мі́сці (до мі́сця).

Стати нерухомим; завмерти, остовпіти і т.ін. Приклади
  • Коли раптом щось — лусь! Стрельнув хтось з рушниці. Так по селу і покотилось. Сестра прикипіла до місця, тільки руками вхопилась за груди (М. Коцюбинський)
  • У старої серце похолонуло; як сиділа — так і прикипіла на місці (Панас Мирний)
  • Як засвітив, глянув, так і прикипів на місці. Стоїть серед хати Горпина, аж почорніла і страшно дивиться, а на руках у неї мертва дитина (Марко Вовчок)
Зупинитися. Приклади
  • прикипа́ти до мі́сця. З-за хати вискакує німецький патруль і прикипає до місця, як… по команді струнко (Ю. Яновський)
  • Тільки встиг Максим дійти до середини річки, як раптом: — Гальт! — і клац-клац зброєю. Максим прикипів на місці (І. Багряний)

ли́пнути (прилипа́ти) / прили́пнути до рук чиїх, яких, кому.

Незаконно привласнюватися ким-небудь. Приклади
  • прили́пнути до руки́. І чого Кобзарка, Серідко заповзялися так проти нього? Що там щось до його руки прилипло? (Ю. Мушкетик)
  • — Саливон з Гнатом заправляють хазяйством, в їх руках зерно, мука, мед.. — все прилипає їм до рук, вже давно по них плаче тюрма (К. Гордієнко)
  • Міцно липнуть вони [дукати] до посольських і сенаторських рук (З. Тулуб)
  • Що погано лежить, так і липне до його рук (В. Дрозд)

дово́дити / дове́сти до кра́ю (до кінця́) що.

Завершувати яку-небудь справу. Приклади
  • довести́ кіне́ць. Куди його [Кармеля] послати, то найде дорогу, за що візьметься, усьому кінець доведе (Марко Вовчок)
  • дово́дити кра́ю. Старий каже: Тепер, щоб ви знали, Треба краю доводити (Т. Шевченко)
  • — За що не візьметься [Лошаков] то вже доведе його до краю (Панас Мирний)
  • Коли… я захворів, я нестерпно страждав від думки, що, може, мені не вдасться вже довести свою роботу до кінця (О. Довженко)

прикува́ти / прико́вувати до лі́жка кого.

Позбавити когось можливості рухатися, ходити ( перев. про хворобу). Приклади
  • прико́ваний до лі́жка. Наум Харитонович, хоч і хворів останній час і часто лежав, прикований до ліжка, цікавився громадськими справами, як і раніш (А. Головко)
  • Ще в дитинстві Леся Українка тяжко захворіла на туберкульоз, який прикував її на довгі місяці до ліжка (З журналу)
  • Трохи не все місто висипає на вулицю. Тільки ті, кого лиха хвороба приковує до ліжка, зостаються у хатах (Панас Мирний)
  • Палія хвороба надовго прикувала до ліжка. Пив горілку з порохом — не помагало (Ю. Мушкетик)
Приписати постільний режим комусь ( перев. про лікарів). Приклади
  • Мене прикували до ліжка і не кажуть, коли дозволять навіть сидіти (М. Коцюбинський)

до ти́тли й ко́ми.

Цілком, повністю; до найменших дрібниць. Приклади
  • Воістину чотири дні трудився [Тарас] в поті чола, і все заради того, щоб зрозуміли його до титли й коми не тільки рідні люди, а й ці пани (Василь Шевчук)

від а до я (до зет).

Від початку до кінця; все. Приклади
  • Учень прочитав книжку від а до я (З газети)

кров уда́рила в лице́ (в обли́ччя, до лиця́ і т.ін.) кому і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т.ін. Приклади
  • Марії в обличчя вдарила кров, зіниці стали великі, як дві чорні пасльони (А. Головко)
  • Остапові вдарила кров до лиця. Несила йому слухати синові речі (К. Гордієнко)
  • Серце [Сеспеля] переповнилось радістю, в лице вдарила гаряча кров, очі засяяли (Ю. Збанацький)

підно́сити (підніма́ти, підійма́ти і т.ін.) / піднести́ (підня́ти, підійня́ти і т.ін.) до небе́с кого.

Надто, дуже вихваляти, розхвалювати кого-небудь. Приклади
  • Через кілька тижнів після перших вистав мене, як організатора й режисера, згідні були піднести до небес (С. Васильченко)
  • Зоя одразу атакувала Катрю десятками запитань,.. скаржачись водночас на головного режисера, що затирає молодь, і підносячи його до небес за те, що краще нього ніхто в театрі не розуміє реалістичної манери відтворення образу (Н. Рибак)

до поду́шки (до подушо́к).

У постіль, на відпочинок, спати. Приклади
  • Не поцурайтесь хліба-солі, Годуйтесь, кушайте доволі, А там з труда до подушок (І. Котляревський)

прикипі́ти до землі́.

Завмерти, вклякнути на місці від чогось несподівано почутого, побаченого, подуманого і т.ін. Приклади
  • як прикипа́ти до землі́. Спускаючись, ми вже майже не балакали, чуйно слухаючи й до болю в очах придивляючись до кожної тіні. Часом, злякана нами, з дерева з шаркотом спурхувала птиця Ми тоді як прикипали до землі (В. Винниченко)
  • — Марії нема. Може, пішла до дівчат… А може… я так і прикипів до землі, жахнувшись несподіваної думки (М. Коцюбинський)

як (мов, ні́би і т.ін.) прику́тий (прико́ваний) до чого і без додатка, зі сл. стоя́ти, сиді́ти, зупини́тися і т.ін.

Нерухомий, непорушний, заціпенілий і т.ін. Приклади
  • Вона сиділа, мов прикована до місця, і великими гарячими очима дивилась перед собою (П. Колесник)
  • З переполошеним видом, блідий і ніби прикований до кам'яного тротуару, стояв [Стоколоса] на розі вулиці (І. Франко)
  • мов (на́че) прику́тий (прико́ваний) до мі́сця. І враз він знову зупинився, наче прикутий до місця (О. Донченко)

до світ со́нця.

Дуже рано, перед настанням дня. Приклади
  • — Грай, музико! До світ сонця Все проп'ю, щоб люди знали! (П. Грабовський)

до [са́мої] зорі́.

До ранку. Приклади
  • Одне одному світ як зав'язали, в осокорах стояли до зірок (Л. Костенко)
  • Цілу ніч до зорі я не спала, Прислухалась, як море шуміло (Леся Українка)
До пізнього вечора, до ночі. Приклади
  • до зіро́к. У смугастих тільниках джмелі Чорнобривцям голови морочать, А замурзані бешкетники малі До зірок додому йти не хочуть (Г. Гайворонський)
  • Хотілося.. до самої зорі тесати, стругати дзвінке дерево (М. Стельмах)

ли́пнути до жіно́чих спідни́ць, жарт.

Любити жінок, часто залицятися. Приклади
  • Слова від них зайвого не почуєш, на чуже навіть оком не поведуть, до жіночих спідниць не липнуть (І. Головченко і О. Мусієнко)

дохо́дити / дійти́ до клубо́чка.

З'ясовувати що-небудь, розкривати щось заплутане. Приклади
  • Тут усе явиться, усе відкриється по ниточці, як кажуть, дійде і до клубочка (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • Поліз [Чижик] у шафу з старими ділами. Перекинув одно, перевернув друге, заглянув у третє, в п'яте, в десяте — натрапив на слід, піймав нитку — та разом з Шавкуном дійшли до клубочка (Панас Мирний)

вести́ до вінця́ кого.

Одружуватися з ким-небудь. Приклади
  • Скільки-то перегоріло у його серці огню од того несказанного жалю, що інший перед його очима взяв да й веде її до вінця (П. Куліш)

пропіка́ти / пропекти́ до живо́го.

Глибоко вражати, задівати кого-небудь чимсь; дошкуляти кому-небудь ( перев. про слова). Приклади
  • пропекло́ до живо́го, безос. У мене весь час було таке відчуття, наче мене б'ють по щоках… Що ж тоді казати про юні душі, до рук яких попаде страшний оцей рукопис, коли й мене, смаленого вовка, пропекло до живого! (А. Дімаров)

три чи́сниці до сме́рті (до ві́ку)

зі сл. лиши́лося і под. Мало часу жити. Приклади
  • Катерина, почуваючи, що їй лишилося три чисниці до смерті, вже без всякого страху відповідає на погрози панії (Від давнини..)
  • Хотіли [бандити] вбити й матір, але хтось сказав, що їй і так залишилося три чисниці до смерті, то хай краще голосить над сином (М. Стельмах)
  • *Образно. Тоталітаризм дихав на ладан: йому залишилось три чисниці до смерті (З газети)
чому. Що-небудь дуже старе, зруйноване. Приклади
  • Хатчина була справді поганенька. Маленька, з трьома віконцями сліпими, зморщилась вона якось, іскорчилась — три чисниці їй до смерті (Б. Грінченко)
  • — Але я не розумію, про яку школу ви кажете?.. Школі князя Острозького — три чисниці до смерті, а інші школи такі, що про них не варто й говорити (З. Тулуб)
кому Хто-небудь скоро помре через старість або невиліковну хворобу. Приклади
  • [Гапка:] Вам вже не до моргання — три чисниці до смерті (М. Кропивницький)
  • [Шрам:] То ще ми з бабулею й потанцюємо. [Баба:] Тьху! Три чисниці до смерті, а він ще танцювати збирається (М. Старицький)
  • — Кожен бачив, що й справді старому Кошовому три чисниці до смерті (В. Малик)
  • Тепер він [митрополит] особливо був схожий на конаючого.— Три чисниці до віку, а за своє тримається міцно,— подумав Ярослав (П. Загребельний)

до дру́гих пі́внів.

За північ, до середини ночі. Приклади
  • Розтривожена звечора Гафія до других півнів не зімкнула очей (В. Бабляк)
  • Просиділи до других півнів. Діти давно вже спали покотом (В. Шевчук)

по са́ме (до) ні́куди.

Уживається для вираження крайньої межі в чому-небудь. Приклади
  • — Не вчіть жити, ситий навчанням по саме нікуди (О. Гончар)
  • — І справді, хіба ж можна по саме нікуди орати узбіччя, розорювати схили на балках? Дощі підуть — все розмиють (І. Цюпа)
Дуже багато, велика кількість кого-, чого-небудь.. Приклади
  • Вона стріла недалеко від села у вибалку три підводи.., навантажені по саме нікуди хатніми речами (Ю. Яновський)
  • — Ти кого шукаєш? Венеру, ха-ха-ха?! Нащо ти Венері здався, в неї других зальотників по саме нікуди! (Є. Гуцало)
Дуже сильно, надзвичайно, найвищою мірою. Приклади
  • — В нас тут, крім Сутули, час від часу з'являються ще й інші дописувачі. Серед них по саме нікуди набрид нам одноокий занудько із Сулиминих хуторів, якого Микола чомусь прозвав Лжедимитрієм (О. Гончар)
  • Вагон витоптаний пасажирами до нікуди (І. Багряний)
  • — Ну, а ти ж як? — Як бачиш…— показав Шмалько на свою подрану сорочку, на засмальцьовані до нікуди штани (С. Добровольський)

добива́ти / доби́ти до копила́ що.

До краю занедбувати що-небудь. Приклади
  • — При Осташкові кінці з кінцями не зводили, а при Гаркуші останній лад загинув. До копила добиває колгосп (Ю. Мушкетик)

ні (ані́) до са́ка, ні (ані́) до бовта́.

Ні до чого не здатний. Приклади
  • Ані до сака, ані до бовта: дурень вічний (Укр. присл.)

іти́ / піти́ до вінця́.

Одружуватися. Приклади
  • Після великодня… і до вінця підемо (М. Стельмах)
  • Так спали довгими ночами по хатах і клунях старші степові дівчата з хлопцями на досвітках. Аж поки не йшли до вінця (Т. Масленко)

час від (од) ча́су.

Іноді, інколи або через певні періоди. Приклади
  • Од часу до часу вона кликала Остапа. Одповіді не було (М. Коцюбинський)
  • Микола час од часу мугикав, підсідав до піаніно, брав акорди (Олесь Досвітній)
  • від (од) ча́су до ча́су. Чоловік… копає ту нивку великою мотикою і часто викидає каміння з землі, від часу до часу спиняючись та втираючи піт з обличчя (Леся Українка)
  • — Лікаря ми будемо присилати час від часу (Григорій Тютюнник)
  • Сидить [Мирон] і вдивляється у плюскітливу воду, в мигаючу під напором хвилі траву, в ковбликів, що час від часу вилазять зі своїх печер (І. Франко)

припливти́ до голови́ ́кому.

Спричинити недобрі наміри, з'явитися в уяві (про думки, задуми і т.ін.). Приклади
  • [Казибрід:] Тобі що до голови приплило? Іди геть! Не дурій! (І. Франко)

від кра́ю [і] до кра́ю.

Звідусіль, з усіх місць. Приклади
  • Кругом, од краю і до краю ідуть полки богатирів (В. Сосюра)
Абсолютно, без винятку. Приклади
  • Від краю до краю усім добра бажаю (Укр. присл.)
Повністю все. Приклади
  • Та вперто я тебе [медсестру] шукаю й шукатиму ще безліч літ, Пройду від краю і до краю Усю Москву і цілий світ (Л. Дмитерко)
  • Заґвалтувало село від краю до краю (Панас Мирний)
  • Плацдарм закипів на десятки кілометрів, забульбився від краю до краю вибухами (О. Гончар)
з дієсл. По всій території, на всьому просторі; скрізь. Приклади
  • І дивлюсь я округ себе Од краю до краю (Я. Щоголів)
  • Богдан пройшов по тій землі від краю і до краю (Леся Українка)

склада́ти / скла́сти до ніг кому.

Виявляти покору, залежність. Приклади
  • Вірно складаю до ніг тобі дань дивування й покори (М. Зеров)

до зубі́в, зі сл. озбро́єний і под.

Дуже добре, у достатній мірі. Приклади
  • Уночі Карапетян і Гаркавий, озброївшись до зубів, виповзли з траншеї і зникли у підземеллі (В. Собко)
  • Перед ґанком попового будинку Сафрона зупинив озброєний до зубів вартовий (М. Стельмах)

аби день до ве́чора.

зі сл. жи́ти. Безрадісно, без будь-яких перспектив на майбутнє. Приклади
  • Живе аби день до вечора (Українські народні прислів'я та приказки). — Так і жили [ми], Іване,— аби день до вечора, Як той горох при дорозі. Хто не йде, той скубне (Д. Бедзик)
зі сл. роби́ти і под. Недбало, абияк, мляво. Приклади
  • — Го, Мар'яне… І ти вже махаєш косою аби день до вечора (М. Стельмах)
  • Найдужче скаржилася тітка на своїх наймитів: — Роблять аби день до вечора, а їдять, як ті черви (В. Минко)
рідко. Недбайливий, ледачий. Приклади
  • Видно, люди тут дуже працьовиті. Я так гляну на село і вгадую, які тут люди живуть — працьовиті чи так собі — аби день до вечора (В. Кучер)

дово́дити / довести́ до гріха́ кого і без додатка.

Бути причиною чиїх-небудь несхвальних вчинків; провокувати кого-небудь на погані вчинки. Приклади
  • [Роман:] Чи така вже невгамовна, дика натура чоловіка, що не властен він боротися з жагою, котра раптом. . обхопе [обхопить] його і доведе до гріха!.. (М. Кропивницький)
  • — Люблю бісове коріння [жінок], хоч воно й до гріха доводить..,— бормотав Пищимуха (Панас Мирний)
  • — Йдіть собі, панове-молодці. І ти йди,— тихо й спокійно сказав Бульба козакові з вийнятою шаблею.— Іди, не доводь мене до гріха (О. Довженко)

плече́ в плече́ (до плеча́, з плече́м).

тільки плече́ в плече́. Однакові ( перев. за певними позитивними якостями, ознаками і т.ін.). Приклади
  • — Боже мій! А парубки плече в плече, засмаглі, кароокі! (З журналу)
  • Зібралися хлопці: лице у лице, плече у плече, дужі, відважні та гарні (Дніпрова Чайка)
Поруч, близько, впритул один до одного. Приклади
  • Недивлячись на те, що всі збились укупу, ходили одно біля одного, плече з плечем, а проте кожний вишукував товариша по своєму пір'ю (Панас Мирний)
  • Романов сидів [на санях] зліва, плече в плече з Дмитром Івановичем (О. Сизоненко)
  • Вони [Качалов і Саксаганський] йдуть повільно, плече до плеча (Ю. Мартич)
Дружно, одностайно, в тісному єднанні. Приклади
  • За правду [доведеться] твердо стати Хлоп в хлопа і плече в плече (І. Франко)

добира́тися / добра́тися до се́рця (до душі́).

Лестощами, догоджаннями, вихваляннями і т.ін. добиватися від когось доброго ставлення, уваги; підлещуватися. Приклади
  • Отак пританцьовуючи і посміхаючись, проголошуючи тости і випиваючи без тостів, Лигун добрався до серця дівчини (М. Чабанівський)
  • — Образи образами, а церква церквою — лисицею добирався до жіночого серця [управитель]. — Який тепер у нас батюшка розумний (М. Стельмах)
2. Добрим ставленням, увагою заслуговувати чиєсь довір'я, викликати на відвертість. Приклади
  • Бачура відчув: до душі цієї людини добратися можна (М. Чабанівський)
чим і без додатка. Глибоко вражати, хвилювати, зворушувати, бентежити. Приклади
  • добира́тися / добра́тися до само́го се́рця. Байда говорив з ним, мов старший брат, заглядав у вічі, добирався своїми теплими словами до самого серця (Д. Бедзик)
  • Вона [Христя] чула, як той прикрий погляд пронизував її наскрізь, добирався до серця (Панас Мирний)

до [оста́нньої] кра́плі (крапли́ни і т.ін.).

Повністю. Приклади
  • І любов, і надію, і ніжність, Ірено, переллю до краплини в серденько твоє (М. Упеник)
  • Олекса розумів тракториста. Не раз йому самому доводилося відчувати, що таке сон. Це тоді, коли солдатом сидів у шанцях, коли безперервні атаки ворога виснажували до краплі всю силу (С. Добровольський)
  • Кавун заплакав, але в його вже сліз не було: його сльози висохли, бо вже його живоття висохло до решти, до останньої краплі (І. Нечуй-Левицький)

дохо́дить / ді́йде до ді́ла.

Настає момент діяти. Приклади
  • — Турма… отара…— думав він [Семен], — а не громада.— Сеє-теє, теє-сеє, а як дійде до діла, то й розтечуться, розповзуться, як тая купа черваків [черв'яків] на сонці (М. Коцюбинський)

проника́ти / прони́кнути в [саму́] ду́шу (в се́рце, до се́рця) кого, кому і без додатка.

Викликати хвилювання, зворушувати. Приклади
  • Піднявся страшний крик попечених, що проникав до серця тих людей, котрі дивились на ту страшну смерть (І. Нечуй-Левицький)
  • Козак Гаркуша у М. Л. Кропивницього був сповнений шляхетності, чарівності у поведінці і духовної краси. Голос його проникав у душу (Минуле укр. театру)
Намагатися зрозуміти стан, почуття, думки кого-небудь. Приклади
  • Не здатні [примітивні твори] проникнути в серце читача, торкнутися живих струн його душі (З газети)
  • Верхня губа її, вкрита золотистим пушком, ледь помітно дрижала, а очі, здавалося, проникали Прохорові в саму душу (А. Шиян)

до сьо́мого (деся́того, тре́тього і т.ін.) колі́на

зі сл. карати, кля́сти і т.ін. Дуже гостро, нестримно, жорстоко. Приклади
  • Фальшива присяга, кажуть, аж до третього коліна карає (Ірина Вільде)
  • Обріза я не боюсь! — блиснули завзяттям батькові очі.— Опасаюсь [побоююсь] рідні, яка почне тебе клясти до сьомого коліна (М. Стельмах)
зі сл. не забува́ти і под. Довгий час, дуже довго. Приклади
  • До десятого коліна в селі не забували крадіжки. Хай дід твій колись прокрався, але й ти, онук, мусив на собі нести гнебну печать злодійського роду (Ю. Збанацький)

не до со́лі кому і без додатка.

Кому-небудь скрутно. Приклади
  • — Мені тепер, як кажуть,— не до солі… Що то робить моя Одарочка? (О. Стороженко)
  • — А чортові, не до солі: Хвостиком киває, Ніс скопилив, мов гринджоли, І дверей шукає (П. Гулак-Артемовиський)
  • Робота у мене часами… йшла не шпарко, бо такі були справи, що було не до солі (Леся Українка)
  • А вже мені не до солі, коли грають на басолі (М. Номис)

до оси́кового кілка́.

До кінця життя, до смерті. Приклади
  • Їхня-бо [панських посіпак] батьківщина — то лакейські передпокої в панських палацах! Там вони житимуть аж до осикового кілка (Остап Вишня)

до ні́гтя.

Повністю, цілком, до кінця. Приклади
  • до оста́ннього ні́гтика.Тато весь належить тобі, весь, до останнього нігтика: ні з ким не було Васькові так цікаво, як із татом (А. Дімаров)
Знищити, ліквідувати і т.ін. Приклади
  • під ні́готь. — Ти дивись мені, командуй як слід! — Добре, добре,— відповів Щорс. — Щоб порядок був, чуєш? Коли хто не так — під ніготь (О. Довженко)
  • — А я примусив би їх [хазяїв крамниць] халяндри скакати… До нігтя… всіх до одного…— люто блиснув очима Ярошенко (В. Речмедін)
  • — Треба тільки за діло дружньо братись, урожай виростити, голод перемогти, спекулянтів — до нігтя (Ю. Збанацький)

бра́ти / взя́ти в ру́ки (до рук) кого.

Утихомирювати, приборкувати кого-небудь. Приклади
  • Треба брати до рук розперезаних обивательщиною провінціалів і розрядити гостроту подій (Іван Ле)
Зловити, упіймати, полонити кого-небудь. Приклади
  • Злодії позбігалися, кинулися шукати втікачку, далі взяли в руки стару відьму. Та божиться: — Аби мені очі повилазили,.. якщо я тут винна… (Три золоті сл.)
  • — Ну, гукнув Бертольд,— то байка! Я візьму співців тих в руки! Коли чує, десь близенько Залунали пісні гуки (Леся Українка)
Підкоряти кого-небудь своїй волі, примушувати коритися; керувати кимсь. Приклади
  • Мати під'юджувала Клима: — Не можеш узяти її [Вірку] до рук (Б. Харчук)
  • — Женити його [сина] з якою енергічною [енергійною] та господарною шляхтянкою, яка би порядно взяла його в руки (І. Франко)

прийма́ти / прийня́ти се́рцем (до се́рця) що.

Глибоко відчувати, розуміти, усвідомлювати що-небудь. Приклади
  • щи́рим се́рде́ньком прийня́ти. ..Я віру Щирим серденьком прийняв (Леся Українка)
  • Тож не цурайтесь видом бідним, нескладним гамоном її [пісні] А серцем Прийміть і полюбіть її (І. Франко)
  • Летіли вдаль думки, немов осіннє листя, і серцем прийняла Оксана жах війни (В. Сосюра)
  • Що гарячіше прийматимемо до серця чужі страждання, то частіше звертатимемося до вічності, до зірок (З журналу)

до сина, заст.

Дуже багато. Приклади
  • Нема того на світі, чого не було на тому ярмарку, і якби грошей до сина, то покупив би усього (Г. Квітка-Основ'яненко)

до пото́пу, жарт.

із запереч. Ніколи. Приклади
  • До потопу не закінчити роботи; Не розібратися з цим до потопу.
Дуже довго. Приклади
  • — Уже люди й додому поїхали, а тут, мабуть, до… потопу сидітимем (Григорій Тютюнник)

до самі́сіньких риз, зі сл. напи́тися і под.

Дуже сильно, до непритомності. Приклади
  • Хіба ж він знав, що вчитель такий благородний чоловік? Сьогодні ж, сьогодні піде з ним на мирову і нап'ється до самісіньких риз (М. Стельмах)

туди́ до ли́ха!, несхв.

Уживається для вираження незадоволення, розчарування, здивування, обурення з приводу чогось неприємного, несподіваного і т.ін.; погано. Приклади
  • [Хуса:] Швидше йди вдягайся.. [Йоганна:] А маю тільки сю одежу. [Хуса:] Туди до лиха! (Леся Українка)

до сму́тку кого, чого.

Дуже багато. Приклади
  • — Ой доню, доню, в їх до смутку грошей. То ж Вишняки, то ж Галя, зрозумій (Л. Костенко)

хоч живи́м (живце́м і т.ін.) у зе́млю (у моги́лу і т.ін.) лізь.

Уживається для вираження відчаю, зовсім безвихідне становище; безвихідь. Приклади
  • — А тут, Омеляне, така біда, що хоч живим у землю лізь (М. Стельмах)
  • — Тут живому хоч у могилу лізь (П. Колесник)
  • хоч бери́ та лізь живце́м у зе́млю. — Так мені остогидла хата-пустка,.. що хоч бери, старий діду, та лізь живцем у землю… (М. Коцюбинський)
  • хоч живи́м до Бо́га лізь. Що було грошенят з дому, з'їли, а тепер хоч живим до Бога лізь (В. Винниченко)

добира́тися / добра́тися до [сами́х] печіно́к (до живо́го).

Завдавати прикрощів, дуже дошкуляти. Приклади
  • Потім слова швидшають, грубішають… і знову добрішають, щоб згодом.. добратись до печінок (М. Стельмах)
  • То Січкар падкий на такі штуки, а він [Варчук] і без них обійшовся б, коли б не чіпали його, не добиралися до печінок (М. Стельмах)
  • Нас проймав нестямний жаль І добиравсь аж до живого (Панас Мирний)

як горба́тий до стіни́, зі сл. пристава́ти, ірон.

Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного слова. Приклади
  • Пристав, як горбатий до стіни (Укр. присл.)

до [са́мої] сме́рті (заги́ну).

До кінця життя. Приклади
  • Буде в серці отак до загину: Де б не був я, куди б не йшов — Материнське тепло Батьківщини І твоя неспокійна любов (Л. Дмитерко)
  • Чужий чоловік до часу, а свій до смерті (Укр. присл.)
  • Не плач, Катерино, не показуй людям сльози, Терпи до загину! (Т. Шевченко)

до чо́го.

Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Мірошниченко піднімає над головою чахлий вогник сліпака, пильно оглядається: до чого полісовщик Мирон Підіпригора схожий на свого двоюрідного брата Василя (М. Стельмах)

ляга́ти / лягти́ до ніг (під но́ги і т.ін.) кому, кого і без додатка.

Виявляти шану, схилятися перед ким-, чим-небудь. Приклади
  • Образно. Тобі, Радянська Україно, Старий Дніпро під ноги ліг (М. Рильський)
  • Як упав же він з коня та й на білий сніг.— Слава! Слава! — докотилось і лягло до ніг (П. Тичина)
Скорятися кому-, чому-небудь. Приклади
  • Складні ворожі укріплення лягали до ніг [нашим бійцям] (О. Гончар)

кров ударя́є (бу́хає) / уда́рила (забу́хала) в го́лову (до голови́ і т.ін.) кому і без додатка.

Хто-небудь перебуває в стані сильного хвилювання, збудження і т.ін. Приклади
  • Отемнений кінь, спотикаючись, ніс його далі та й далі. І кров уже вдарила в голову (О. Ільченко)
  • Петро Федорович устав; кров ударила в голову; потемніло в очах (Панас Мирний)
  • Кров бухала йому до голови, як морська хвиля (М. Коцюбинський)

до ре́шти.

Дощенту, до кінця, остаточно. Приклади
  • Поїхав [Стадницький] відпочивати на чужинські цілющі води та й там вдруге одружився на чарівній панночці, батько якої з широким аристократичним умінням розтринькував до решти статки своїх дідів (М. Стельмах)
  • Один загін захопив Самійла Лаща в його селі, куди він втік. Козаки вбили його й зруйнували його палац до решти (І. Нечуй-Левицький)
Повністю, зовсім. Приклади
  • до ре́штки. — Хіба ж, мамо, у цій лахманині можна виходити на вулицю?..— Вже навіть лиштва посіклася до рештки,— тереблячи, піднімає вгору подолок спіднички (М. Стельмах)
  • Сивий волос почав укидатися. Дотліває душа до решти. А куди ж від себе податися.. (Л. Костенко)
  • Одяг Мстислава подерся до решти і замазався скальною олією (Ю. Опільський)
  • Вже міг би бути лист в відповідь на мій з Цюриха.. Коли не отримаю нічого.., то пропаде до решти той веселий настрій, з яким я їхала до Неаполя (Леся Українка)

загна́ти / заганя́ти (заго́нити) у моги́лу (до моги́ли, на той світ і т.ін.) кого.

Прискорити чию-небудь смерть, довести до передчасної загибелі. Приклади
  • Площа буряків і особливо кукурудзи збільшиться удвоє, а робочі руки одні. Ти все сапкою.. .Не впораємось, Павлушо. А жінок і дівчат позаганяємо на той світ (В. Кучер)
  • позаго́нити (позаганя́ти┌96419) на той світ (про багатьох). Хто скаже, що я чоловіка вбив? Може, вони на своїм віку десятки, сотні на той світ позагонили… А тепер шкода: нема волі (Панас Мирний)
  • Тато робить мені гіркі докори, що, каже, через твоє радикальство та арешти ти матір загониш у гріб (В. Стефаник)
  • Приходив на посиденьки і Андрій Блатулін-Латочка. Переступивши поріг, скаржився, що діти заженуть його в труну (Григорій Тютюнник)
  • Його родичі страшенний народ, вони можуть просто на той світ загнати (Леся Українка)
  • Олині сірі очі набирають настороженого виразу: — Я тобі кажу, Мотре, що ти своїми вибриками, своїми фантазіями заженеш маму до могили (Ірина Вільде)

загляда́ти (зазира́ти) в ру́ки (до рук) кому.

Розраховувати на чию-небудь допомогу, чекати від кого-небудь підтримки грошима. Приклади
  • Чи довго я тут буду зазирати людям в руки — за грішми (В. Стефаник)
  • Дух народу — незборима сила, коли не ждуть манну з неба, а товчуть просо, не заглядають комусь до рук, а діють (Ю. Яновський)

дохо́дити / дійти́ [до] кра́ю.

Закінчуватися, завершуватися. Приклади
  • дохо́дити кінця́. Ще палаци зали високі Розцвічує пензель митця, Але вже кінчаються строки і праця доходить кінця (М. Бажан)
  • Осінь виразно конала вже, доходило краю, та ще пручалася з останніх сил (О. Левада)
Вичерпувати усі свої можливості; опинятися в безвихідному становищі. Приклади
  • Часом після такої гарячки вся енергія його [Гнатова] спадала, і якийсь голос говорив в нім: Навіщо?.. кінець! Дійшов до краю! (М. Коцюбинський)
Досягати найвищого рівня, виявлятися більшою мірою. Приклади
  • Повинно щось статися. Напруження дійшло до краю. Наближається гроза (О. Довженко)
  • Зима тисяча дев'ятсот двадцять четвертого року була сніжна й дуже сувора. Люті морози доходили краю й не попускали (О. Довженко)

до дрібни́ць.

Повністю. Приклади
  • до дрібни́ці. Зайчики, ведмедики, лисиці, перші ляльки, перші книжечки… Згадую тепер я до дрібниці все дитинство сонячне дочки (Д. Луценко)
  • Усе химерне до дрібниць:. . І дрантя вбожества страшне, Терпким пропахле потом, І красномовство мовчазне При каві за табльдотом (М. Рильський)

не до те́бе (не до ньо́го, не до не́ї і т.ін.) п'є́ться (п'ють).

Це не стосується присутнього при розмові або того, до кого звертаються. Приклади
  • [Пилип:] А тобі що? — Ні волика, ні корівки!.. Що ти за пашею бідкався, чи як?.. [Денис:] Не до тебе п'ють! (М. Кропивницький)
  • — Чого ж ти мовчиш, неначе не до тебе п'ється? — говорила Навроцька до мужа.— Бо таки не до мене… — обізвався Навроцький (І. Нечуй-Левицький)

плече́м до плеча́ (повз плече́).

Поруч, впритул один до одного. Приклади
  • Сомкова старшина бачить, що лихо, скупилась тісно, плечем повз плече, да назад до намету (П. Куліш)
  • Ми просувалися плечем до плеча (М. Коцюбинський)
Дружно, одностайно, в тісному єднанні. Приклади
  • Україна почула слова, Щоб стали народи плечем до плеча (М. Рильський)

притули́ти / притуля́ти горба́того до стіни́, жарт.

Говорити щось недоречне, нелогічне і т.ін. або робити щось не те, що треба. Приклади
  • [Маруся:] Ти вже почнеш чорт батька зна що вигадувать та притулять горбатого до стіни! (М. Кропивницький)

до глибо́кого сні́гу.

До справжньої зими; до морозів. Приклади
  • — Як напровесні випустиш свиноту з подвір'я, то вона без догляду аж до глибокого снігу нагулює жир (М. Стельмах)

припекти́ до живо́го кого і без додатка.

Дуже набриднути (про що-небудь). Приклади
  • — Так бути вилазці чи ні? — спитав по хвилі Горностай, якого безділля у замку припекло до живого (Юліан Опільський)
Викликати у когось глибоке занепокоєння, образу (несправедливими докорами, принизливими репліками і т.ін.). Приклади
  • Становище, що склалося, припекло до живого;

ніс у ніс (до но́са).

Дуже близько один до одного; впритул. Приклади
  • Неквапливо повернув [Дмитро] назад, ступив з десяток кроків і ніс до носа зштовхнувся з Голоблею (Ю. Збанацький)
  • Ще раз по вулиці пройшла Вона в задумі і зненацька зіткнулася майже ніс у ніс Із хлопцем (М. Рильський)

до оста́нку.

перев. зі сл. бу́ти, йти і т.ін. До кінця життя, до смерті. Приклади
  • Не було добра змалку, не буде й до останку (Укр. присл.)
  • Поруч йти до прохідних воріт. І так усе життя, аж до останку (Л. Забашта)
зі сл. би́тися, захища́ти і т.ін. До останньої можливості, скільки стане зусиль, витримки і т.ін.; до кінця. Приклади
  • [Орлик:] Прийшов наказ, щоб наш підрозділ… аж до останку захищав село (О. Левада)
  • А на фронті Весь пал, усе кипіння серця, все завзяття Вона людським стражданням оддавала, Ім'я сестра виправдуючи чесно І до останку (М. Рильський)
  • В ланцюгах неволі Гинучи заранку, Жваво проти долі Бийся до останку! (П. Грабовський)
зі сл. засоро́митися і под. Остаточно, зовсім. Приклади
  • Якось збоку лукаво подивилась [Явдоха] на мене, перевернула сіль, кинулась її збирати й, до останку засоромившись, притьмом вибігла з кімнати (М. Коцюбинський)
зі сл. зни́щити, згорі́ти, спали́ти і т.ін. Повністю, цілком, дощенту. Приклади
  • День до останку згорів і лишилася нічка бліда (Леся Українка)
  • до оста́тку. Чи не справді се татари Людей позаймали, Все спаливши до остатку, У полон погнали (П. Куліш)
  • Повстанці попалили палаци й оселі польських магнатів і знищити до останку все їх добро (І. Нечуй-Левицький)

ду́мка (га́дка) запада́є (лі́зе, прихо́дить і т.ін.) / запа́ла (влі́зла, прийшла́ і т.ін.) [в го́лову (до голови́)] кому, чию (чиєї) і без додатка.

Хто-небудь починає думати над чимсь. Приклади
  • в го́лову сту́кала ду́мка. Віталій.., припавши до ілюмінатора, напружено дослухався до неба, а в голову стукала… думка: Ми — ціль!.. Нас летять бомбити! (О. Гончар)
  • Одного дня попові прийшла гадка: полетіти з воронами аж під саме небо і подивитися, яке воно є (Казки Буковини..)
  • Очі Марусяка наливалися кров'ю. В перший раз прийшла йому до голови гадка, що дійсно: захотіла — пішла [Маруся].., захотіла — назад вернула си [вернулася] (Г. Хоткевич)
  • — Отже, що я тобі, Федоре, скажу,— почав Олексій Іванович,— щоб ти не думав про мене такого, щоб часом і гадка ніколи не западала про те в твою голову, то я тебе навіки від панщини увільняю (Панас Мирний)
  • Мимоволі приходила у голову думка: Ну, як устане, та розвернеться..! (Г. Хоткевич)
  • Не раз йому [Федорові] западала думка: втекти куди-небудь… світ за очі (Панас Мирний)

як (мов, ні́би і т.ін.) Марти́н (дурни́й і т.ін.) до ми́ла, зі сл. допа́стися, припа́сти і т.ін., зневажл.

Без почуття міри; жадібно. Приклади
  • Припав пастух до приватної власності, як дурний до мила (В. Бабляк)
  • До смачного борщу допався, як Мартин до мила (С. Чорнобривець)

живі́т присо́х до спи́ни (до хребта́) у кого і без додатка.

Хто-небудь дуже худий. Приклади
  • — Оце знайшли пузатого. Живіт до спини присох! Ходить як з хреста знятий… (О. Гончар)
  • — Чого ти чванишся? Старці, злидні, животи з голоду присохли до спини, а воно приндиться… (М. Коцюбинський)
Хто-небудь дуже голодний. Приклади
  • — А чи не розжився б я у вас на шматочок хліба. Вже живіт до хребта присох… (Ю. Збанацький)
  • Бач, зголоднів! — з співчуттям обізвалась Соломія.— А я!.. а я… ще й не такої заспіваєш, як живіт присохне до спини (М. Коцюбинський)

до ре́чі.

У потрібний момент, вчасно. Приклади
  • — А чиї це коні, Тимоше? Не ваші часом? — А то ж чиї? — Що ти кажеш! — якось по-хлоп'ячому зрадів Артем.— І як же це до речі: саме цих саней мені не вистачає (А. Головко)
Так, як треба. Приклади
  • Маруся зрозуміла, що сказала щось не до речі (Г. Хоткевич)
  • Він мало їв і на питання давав не до речі відповідь (М. Коцюбинський)
Принагідно, побіжно. Приклади
  • — До речі, де ви живете? — Біля деревообробного заводу (Є. Кравченко)
  • Хочу себе потішити, що літом буде нам краще і ще заспіваємо з Вами разом у Криворівні. До речі: коли Ви збираєтеся туди? (М. Коцюбинський)
Потрібний, своєчасний. Приклади
  • — А чого ж, це ідея, юні помічники були б нам якраз до речі (О. Гончар)
Потрібно, слід. Приклади
  • Був собі одважний лицар, Нам його згадать до речі, Він робив походи довгі,— Від порога та до печі (Леся Українка)
  • Максиме, влігся сніговій, спочити б нам було до речі (М. Нагнибіда)

за сло́вом до кише́ні (у кише́ню) не лі́зти (не ла́зити, не полі́зти).

Уміти підтримувати розмову; любити поговорити. Приклади
  • не полі́зти за сло́вом у па́зуху. [Марко:] Та й ти не полізеш у пазуху за словом (З. Мороз)
  • не полі́зти за сло́вом в карма́н. — Та ти за словом в карман не полізеш,— весело промовила Ольга Семенівна.. — Побачимо.— Ну, й побачимо (Г. Хоткевич)
  • за слова́ми не ла́зити до кише́ні. Він… над усе любив веселі теревені. І за словами сам не лазив до кишені (М. Рильський)
  • — Побачила я його, так ніби нічого чоловік, за словом до кишені не лізе, правда, перекошений трохи на війні, але всі форми є… І пішла за нього (М. Зарудний)
Бути дотепним і метким у розмові. Приклади
  • по сло́во до кише́ні не лі́зти. — Язик маєш гострий, по слово до кишені не лізеш (І. Муратов)
  • Всякому відріже, за словом до кишені не полізе (Укр. присл.)
  • Вогонь — не дівка. За словом до кишені не полізе (М. Руденко). О, той за словом у кишеню не полізе (С. Журахович)
  • Був.. Гнат із таких, Що не лізуть в кишеню за словом (С. Олійник)
  • Та й сам дідусь був не промах: за словом у кишеню не лазив (О. Ковінька)
  • —А ви, дядьку, бачу, із тих, що за словом у кишеню не лізуть (Григір Тютюнник)

бра́ти / взя́ти до тя́ми що.

Розуміти, усвідомлювати що-небудь. Приклади
  • Іваниха кілька разів… підозріло косилася на нього, ніяк не могла взяти до тями, що він задумав (Б. Харчук)
  • І я та інженер почули новину, Що з німцями зайшло в Росії на війну. Не зовсім ще тоді ми це взяли до тями (М. Рильський)

від рядка́ до рядка́.

Все повністю, від початку до кінця. Приклади
  • Чари поезії молодого Тичини були чаклунськими. Можу судити по харківських поетах, ровесниках і молодих: раз прочитавши Сонячні кларнети і Плуг, вони потім по пам'яті читали всі вірші, від рядка до рядка (Т. Масенко)

до [оста́нньої] ця́точки (ця́ти).

Цілком, повністю. Приклади
  • Відповідає за все гетьман коронний, а польний тільки має пильно справляти його накази, ото ж я їх до цяти й справив… (М. Старицький)
  • Їй [матері] здавалося несправедливим, коли малюк, який належить їй до останньої цяточки на тілі, раптом тягнеться до поморщеної дідової шиї і обіймає, цілує (Ю.Яновський)

не до мі́сця.

Не годиться, не підходить що-небудь; недоречний. Приклади
  • З твоїх листів я бачу, що ти тепло до мене ставишся. Мені здається, хоч слово — тепло — тут не до місця (Ю. Яновський)
з дієсл. Недоречно. Приклади
  • — Вас не дивує, що я напросилась у супутниці? — не до місця веселим голосом спитала вона (Н. Тихий)
  • На дверях було намальовано якимсь братухою похабне обличчя.., це було не до місця й різало очі (М. Хвильовий)

метки́й на сло́во (до сло́ва).

Який любить поговорити, уміє влучно сказати, відповісти і т.ін.; дотепний. Приклади
  • метки́й на слова́. Потраплять ці сторінки до рук меткого на слова критика.., тоді не обберешся біди, особливо по службовій лінії (В. Дрозд)
  • Ідуть з кіно призовники-бійці, Рожевощокі і меткі до слова (А. Малишко)
  • Бистра в руках, метка на слово, Тетяна, як світлий промінь, влітала в двір (О. Копиленко)

пробира́ти / пробра́ти до печі́нок кого і без додатка.

Сильно впливати, діяти на кого-небудь. Приклади
  • Добрий тютюнець — до печінок пробирає… (Ю. Збанацький)

до [пе́рших] пі́внів.

Близько до півночі. Приклади
  • Може, тому, що стояла хата над шляхом, чи тому, що в дворі був колодязь, єдиний на весь куток Гасанівку…, вона стала найзручнішим місцем для посиденьок, — закурацій, а отже й для балачки часом аж до перших півнів (Григір Тютюнник)
  • Він міг завести старого, що так зганьбив його, чорта, у твань і протримати до перших півнів, Щоб скрутило його в клубок, міг би наслати на нього безум (В. Дрозд)
  • Докія прокидається до перших півнів (М. Стельмах)
  • Одразу ж після служби Стулка неодмінно повертався до своєї просторої, забитої книгами оселі… і до перших півнів чаклував над творами російських та українських авторів (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • Перший раз засиділись хлопці до півнів (С. Васильченко)

до лиця́ кому.

що. Личить, пасує що-небудь комусь (про одяг, предмети туалету і т.ін.); гарно у чомусь, з чимсь. Приклади
  • Улька наділа на Гриця бриля і зазначила, що він хлопцеві до лиця (С. Добровольський)
  • Зачіска і хустка. Щоб усе їм [жінкам] — до лиця (С. Олійник)
  • Та Парасці великі срібні сережки і до лиця були (Нар. оповідання)
перев. з інфін. Варто, слід, годиться. Приклади
  • То що вже говорити про купця? Йому сидіти геть не до лиця (Л. Костенко)
  • Вони докоряли йому, говорили, що йому не до лиця губитися перед труднощами (Григорій Тютюнник)
  • Плакати було пізно та й не до лиця такій, як він, людині (Л. Первомайський)
з ким. Гарно кому-небудь із кимсь. Приклади
  • Сам бачить — Ганні до лиця все ж з парубком високим (П. Дорошко)
Відповідає чиємусь характерові, становищу і т.ін.; підходить. Приклади
  • Та нам не до лиця забобони! (Ю. Яновський)
  • — Не вдавайте з себе поета! Се вам дуже не до лиця (І. Франко)
Додає щось до зовнішнього вигляду кого-небудь, несподівано прикрашаючи його. Приклади
  • [Тетяна:] І той рубець у другого б був ґанджею, у нього ж він красою служить і до лиця, як лицарю, йому!.. (І. Карпенко-Карий)
  • Вона поглянула з суворістю знавця (суворість їй була так само до лиця) (М. Рильський)
хто. Хтось підходить на вигляд хтось комусь. Приклади
  • під лице́. [Степан:] Що не говори, а Роман Хведосці під лице! (І. Кропивницький)
без додатка. Красивий для когось, підходить комусь. Приклади
  • Марина в платті до лиця. Плаття коротке з корсажем, білий хвартух, пов'язана платком, колір до лиця (І. Карпенко-Карий)

до кола́.

Абсолютно все, повністю. Приклади
  • — Хм! — гірко мукнув дід і помовчав. — Ні, вже не ждати добра від Якова. Отак і пусте [пустить] усю худобу — коли не казати, то. . німці розтаскають усе до кола (Панас Мирний)

золоти́й лоб у кого і без додатка.

Хтось дуже розумний, мудрий, здібний і т.ін. Приклади
  • Мудрують [люди]..: Ми, бачте, сила, ми — стовби [стовпи]. У нас, мов, золоті лоби (Б. Грінченко)

до сло́ва мо́вити.

Уживається для вираження наміру принагідно щось відмітити; варто зазначити; отже. Приклади
  • До слова мовити, як не прикро, але сучасні драматурги, за невеликим виключенням [винятком], ще не створили в своїх п'єсах образів, рівних творінням наших класиків за силою соціального викриття й художньої виразності (З глибин душі)

топта́ти (прото́птувати) / протопта́ти сте́жку (дорі́жку) до кого і без додатка.

до чого. Намагатися досягти чого-небудь; домагатися чогось. Приклади
  • — Князь, певно, пристав до нашої святої віри не з щирим серцем,— промовив патер Вінцентій.— Він став католиком, щоб протоптати стежку до двору (І. Нечуй-Левицький)
Залицятися, вчащати до кого-небудь. Приклади
  • попотопта́ти стежки́ (неодноразово, тривалий час). — Та й оженився я немолодим.. Попотоптав я.. стежки, поки вговорив одну дурепу, тобто бабу свою (Ю. Збанацький)
  • А чого ти, парубче, до наших дівчат доріжку топчеш? (Григорій Тютюнник)
  • стежечки́ топта́ти. Ой не ходи коло води, Та жовтенький кобче, Єсть у мене кращий тебе, Що стежечки топче (Укр. нар. пісні)
  • [Маланка:] Ой дивись, бо та [Степка] не хилиться… Та й не один ти до неї стежку топчеш (М. Зарудний)
  • Нащо ти дурив моє дитя, нащо топтав до неї стежку? Нащо залицявся, коли не думав її брати? (М. Старицький)
чию. Повторювати чию-небудь долю, наслідувати когось. Приклади
  • — Бач, якого виростив солдата! Вже й шинелю батькову надів! Видно, й стежку батькову топтати. Виростай-но, синку, поспішай (М. Пригара)
  • Вона вже знала, яка доля чекала на її дитину. Доведеться їй топтати материну стежку (М. Коцюбинський)
куди, до кого--чого. Часто ходити куди-небудь, бувати десь. Приклади
  • Усі, мабуть, і забули про той млин, та ось приїхали влітку пани в село на дачі, почали протоптувати до його стежечки ясними зоряними ночами (С. Васильченко)
  • топта́ти (прото́птувати┌109101) сте́жечку. Ой я свого чоловіка В дорогу послала, А од шинку та до шинку Стежечку топтала (Т. Шевченко)
  • Я приходив до них [друзів], як до свого, до рідного дому, і вони в мою хату топтали доріжку відому (А. Малишко)
  • — Я в пекло стежку протоптала, Я там не раз, не два бувала (І. Котляревський)
Завоювати чиюсь любов, симпатію. Приклади
  • протопта́ти дорі́жку до се́рця. Сестер вона не любила.., один лише тато зумів колись протоптати доріжку до її маленького серця (А. Дімаров)

здава́ти / зда́ти в архі́в (до архі́ву).

кого. Визнавати кого-небудь непридатним для чогось. Приклади
  • [Орест:] Коли пропало, то вже не поправиш… [Острожин:] Як ви можете так спокійно? Се ж значить, здати себе в архів? (Леся Українка)
що. Відкидати, забувати що-небудь як застаріле, непотрібне. Приклади
  • Щоб дідько взяв злобу й ненависить, А лють і заздрість здав в архів (С. Караванський)
  • здава́ти на склад. Тяжко було розставатися із мрією стільки літ, здавати на склад усю свою дія́льність (Г. Хоткевич)
  • [Божко:] Е, Гришо, рано ви здаєте до архіву свій скальпель. Поки що операція — радикальна допомога (С. Голованівський)

не до жа́ртів.

Складна ситуація, яка вимагає відповідальності, пильності, обережності. Приклади
  • — Тобі сапери будуватимуть мости. Ради тебе потягнуться обози всіма шляхами. А хто про тебе, рядового Ягідку, забуде в цей напружений час, то, чого доброго, ще й під трибунал піде… Тут не до жартів… (О. Гончар)
  • — Тут не до жартів. Ти повинен до губернатора їхать… (М. Коцюбинський)
кому. Хто-небудь стурбований, засмучений і т.ін., бо потрапив у скрутне становище; комусь скрутно, неспокійно. Приклади
  • Гаврилові було не до жартів. Через його [Тимка] дурацькі [дурні] витребеньки на роботу не пішов і дома нічого не зроблю (Григорій Тютюнник)
  • Не до жартів рибі, коли її під жабри зачепили (Укр. присл.)

з кінця́ в кіне́ць; від кінця́ до кінця́, з дієсл.

У різні боки. Приклади
  • З гір, із далеких лісів ринуть в долину вітри, шарпаються з кінця в кінець (П. Колесник)
  • Шатнулась-мотнулась [Оксана] із кінця в кінець, веде низку дівчат і приговорює: Та чого ви будете сидіти по хатах? (Г. Квітка-Основ'яненко)
Повністю, весь. Приклади
  • Він ще раз проходить його [двір] од кінця до кінця, самотній і безпомічний (М. Коцюбинський)

до си́вого (бі́лого) во́лосу (во́лоса, до сивини́), зі сл. дожи́ти.

До старості. Приклади
  • Свавольні діти… З них до сивини один дожив (М. Рильський)
  • Дожив [Андрій] до сивого волоса, а добра не зазнав, ой, ні… (М. Коцюбинський)
  • Інший до сивого волосу дожива, а косарем не годен стати (М. Стельмах)

до ла́ду́.

Так, як треба; добре. Приклади
  • Вона дуже клопоталася про сьогоднішній вечір — треба ж, щоб усе було до ладу (В. Підмогильний)
  • — Яка з тебе хазяйка буде, що ні ступити, ні зробити до ладу не годна? (М. Коцюбинський)
  • Іти хіба до вас в найми? чи до ладу буде? (Т. Шевченко)
Гарно, красиво, чудово і т.ін.. Приклади
  • Струнка, вродлива жінка. Завжди акуратно причесана, до ладу одягнена (З журналу)
  • — Мені б якраз бути модисткою,.. ось дивіться, як я вам до ладу поправила (Леся Українка)
Такий, як треба; гарний, добрий і т.ін. Приклади
  • Хоч рябе на виду, так маслаки до ладу (Укр. присл.)
зі сл. зна́ти і под. Точно. Приклади
  • Їв, не знаючи до ладу, що він їсть (А. Дімаров)
  • Довгенько розшукував художню школу. Кого не питав — ніхто до ладу не знав, де міститься та школа (Ю. Збанацький)
зі сл. говори́ти і под. Переконливо, зрозуміло, ясно і т.ін. Приклади
  • Язик мій заплітався, я нічого не міг до ладу пояснити їй і вже сердився сам на себе (Є. Гуцало)
  • Оскільки сам він їй до ладу написати не вміє, то писаря собі знайшов (О. Гончар)
  • — Та й не знаю, чи зможу до ладу розповісти? (М. Стельмах)
  • Закипів же й я тоді: — Да ти,— кажу,— Якове, говори до ладу! (Марко Вовчок)
Вправно. Приклади
  • Робота в його руках якось ішла сама собою, швидко й до ладу (О. Гончар)
зі сл. скінчи́тися і под. Благополучно. Приклади
  • Семен радий був, що все скінчилось до ладу (М. Коцюбинський)
Нормально. Приклади
  • [Поет:] Та ні, читати не потрібно, Воно написано так дрібно, а тут і світло гасне… Все до ладу (Леся Українка)
Тоді, коли треба, або там, де треба; доречно. Приклади
  • — Вводити співи треба до ладу, щоб вони випливали з ходу п'єси (В. Самійленко)

підлива́ти (долива́ти) / підли́ти (доли́ти) ма́сла (олі́ї, заст.

оли́ви, ло́ю і т.ін.) у вого́нь (до вогню́). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т.ін. Приклади
  • Цей оклик вояків долив оливи до огню. Обличчя ключника набігло кров'ю, зуби заскреготали (І. Франко)
  • Сидять [спекулянти] зараз у нашій хаті за столом та підливають лою у вогонь твоїй рідній матері (В. Кучер)
  • — Поява тут Калашника для нас надто небажана,— зумисне підливав олії в огонь ксьондз (І. Головченко і О. Мусієнко)
  • — Товаришу Грак. Я вас попереджую,— суворо глянув на нього Палагутенко.— Не буду більше… Не буду масла в огонь підливати (А. Хижняк)
Посварити кого-небудь. Приклади
  • — А як же Дмитро з Полею? Якщо ти їх не помириш, то не приходь і додому. Ти ж підлив масла у вогонь (П. Автомонов)

[аж] до [сами́х] хмар; під [самі́ (самі́сінькі)] хма́ри.

Дуже високо. Приклади
  • Прощайте ж, соснові ліси, Рости вам під хмари (П. Дорошко)
  • до самої́ хма́ри. А пожар удвоє Розгорівся, розпалався До самої хмари (Т. Шевченко)
  • [Поет:] Бачили ви, як велике багаття кида вогонь аж до хмар? (Леся Українка)
  • Аеростатів загороди готові знятися до хмар (В. Сосюра)
  • На крайній найвищій горі… стирчить ще одна тераса, немов величезний престол піднімається під самісінькі хмари (І. Нечуй-Левицький)

[аж] по [са́мі] п'я́ти; [аж] до [са́мих] п'ят.

Дуже довгий. Приклади
  • У двері просовується якась дивовижна фігура. Щось цибате, в довгій, аж до п'ят, свитині невиразного якогось кольору (Г. Хоткевич)
  • — Дозволь мені, мати, Дівчину узяти, Що у неї русі коси Аж по самі п'яти (Л. Дмитерко)

живи́м до бо́га (на не́бо) лі́зти / полі́зти.

Часто згадувати Бога (і навіть прикриваючи так свої недобрі наміри або вчинки). Приклади
  • Агресор, їй-бо,— чистої води християнська душа. Живим до Бога лізе та все клятви дає (О. Ковінька)
Дуже погано себе почувати, страждаючи від болю; ледве витримувати, ледь не вмирати. Приклади
  • — Ніколи в мене не боліли зуби, а тут на тобі.. Зробіть щось,— прошу [лікаря], — а то живим на небо полізу (Ф. Маківчук)

до [са́мих] кісто́к, зі сл. промокнути, пройма́ти і т.ін.

1.Дуже сильно, наскрізь, повністю. Приклади
  • Вітер пронизував тіло, проймав до кісток (С. Чорнобривець)
  • Додому пішов [Боровий], коли вже до самих кісток пробрало його холодом та вологістю (Я. Гримайло)
  • Дівчата промокли до кісток (Ю. Збанацький)
Усім єством (бути кимось); справжній. Приклади
  • Афіноген Максимович педагог, як кажуть, до самих кісток: найулюбленішою його справою є математика (Ю. Мельничук)

прихо́дити / прийти́ до ро́зуму.

Ставати розумним, кмітливим, розважливим і т.ін. Приклади
  • От і почав наш горобчик до розуму приходити,— годі сваритися! (Леся Українка)
Ставати старшим, досягати певного віку. Приклади
  • Кожній дитині він [батько] справляв примірник біблії, коли та [дитина] приходила до розуму (М. Грушевський)

приво́дити / привести́ до па́м'яті (до тя́ми і т.ін.) кого.

Виводити із стану непритомності. Приклади
  • Коли його привели до пам'яті, він був блідий, мов труп (І. Франко)
  • Сташка і стара… почали приводити зомлілу до пам'яті (Ірина Вільде)
Допомагати комусь повернутися до реальності, схаменутися, опам'ятатися і т.ін. Приклади
  • Лункий наказ по домівках привів мене до притомності (Олесь Досвітній)
  • Він був заклопотаний якимись думками і не звертав уваги, що час спливає. Рип возів, притишені балачки привели його до тями (П. Панч)
  • Параска намагалася привести чоловіка до пам'яті — верзе не знати що, хай отямиться (К. Гордієнко)
  • Данило сидів і думав: Отак і слід з боярами, щоб круте слово, мов вода холодна, до пам'яті приводило (А. Хижняк)

до ру́чки.

Уживається для вираження крайньої негативної межі, міри чого-небудь; далі вже нікуди. Приклади
  • І ореоли, і зірки, і тихі сльози, й стерті пучки… І враз — мов нагаєм важким: чом дожилися ми до ручки (Н. Поклад)
  • — Доспівався ти, Йване, видно, до ручки (Ю. Збанацький)
  • Поки він був відсутній, тут не тільки не подумали зняти питання як непідготовлене, а добалакалися до ручки (П. Загребельний)

як віл до бра́ги, зі сл. допа́стися і под., зневажл.

Без почуття міри; жадібно. Приклади
  • Гребу горіхи,.. допався до добра як віл до браги (Є. Гуцало)

від (з) ра́нку [й (та)] до ра́нку.

Протягом тривалого часу; цілодобово; весь час. Приклади
  • до ра́ння. Скільки правди в горлі, скільки мук не переповісти й до рання (В. Стус)
  • Від ранку й до ранку — стук, грюк, хлюпанина (Панас Мирний)
  • А як з ранку та до ранку стали люди обридать, Ох зробив собі землянку, Оха більше не видать (Леся Українка)

приво́дити / привести́ до ла́ду́ (до поря́дку і т.ін.).

що. Надати належного вигляду чому-небудь. Приклади
  • Славко не тільки привів своє волосся до порядку й підстриг вуса, але навіть купив собі плящину [пляшку] з водою для волосся (Л. Мартович)
  • Після… весілля цілісінький тиждень поралася дякова сім'я, приводячи до пуття хату й подвір'я (А. Дімаров)
кого. Дбати про пристойний свій або чийсь вигляд. Приклади
  • Тарас швидко переодягся, привів себе до ладу, спустився вниз і вийшов у парк (О. Іваненко)

потягло́ (потягну́ло, похили́ло і т.ін.) на сон (до сну) кого, безос.

Комусь захотілося спати. Приклади
  • Запашний дух розпуклої верби, берези… зламав дитяче завзяття, Марфу потягло до сну (К. Гордієнко)
  • Очі посоловіли, він розігрівся біля вогню, і його похилило на сон (Григорій Тютюнник)
  • [Дід Саливон:] Чуєш, а мене потягнуло на сон (М. Стельмах)

до нуля́ зі сл. зве́стися і под.

Зовсім, абсолютно, цілком. Приклади
  • Інтерес до сенсацій звівся до нуля (З газети)

дохо́дити / дійти́ [до] тя́ми.

Усвідомлювати, розуміти що-небудь. Приклади
  • Боб так отетерів, що не міг дійти тями. Оговтавшись трохи.., мовив дещо зневажливо..: — Ану зійдіть із дороги..! (Є. Гуцало)
  • Свіжоспечений помічник кока Андрій Стурчак ніяк не доходив до тями.. і… вірив своїй удачі і не вірив (В. Логвиненко)
  • Володимирові Бистрику аж тепер дійшло до тями: зустрівся з молодим робітником, про якого вчора пророчила сестра (С. Чорнобривець)

іди́ [собі́] до чо́рта (до бі́са, до ді́дька, під три чорти́ і т.ін. ), лайл.

Уживається для вираження зла, обурення, незадоволення чим-небудь, роздратування з приводу чогось, небажання бачити кого-небудь. Приклади
  • іді́ть собі́ до ли́ха. — Тут не можна пасти коні… Примар звелів, щоб… — А йдіть ви собі до лиха з вашим хабарником примарем та з докторами! — вибухнув Замфір (М. Коцюбинський)
  • — Та іди ти під три чорти! — Славчук замахнувся, готовий ударити Рудя (С. Голованівський)
  • — Іди ти під три чорти! — обурюється Роман. — Найшов чим хвалитися — безстидством (М. Стельмах)

о́чі пропіка́ють [на́скрізь (до кісто́к і т.ін.)] кого.

Хто-небудь дивиться на когось дуже пильно, прискіпливо і т.ін. Приклади
  • Оце,— думаю,— так. Оце справжній гіпноз. Очі, знаєте, наскрізь тебе пропікають. Стою, як потороча, ні пари з уст (І. Муратов)

від а́за до і́жиці, книжн.

Від початку до кінця; все. Приклади
  • — Все перевірено — від аза до іжиці. Здається, план повинен удатися (З газети)

перехиля́ти / перехили́ти [аж] до дна.

Випивати повністю все. Приклади
  • Український чоловік ніколи не квапиться випити. Він перед тим, як це зробити, любить сказати щось таке жартівливе, приємне, а вже потім перехилить аж до дна, не залишить ні краплі (І. Шаповал)

мі́ряти очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що.

якими (яким). Дивитися на кого-, що-небудь, виражаючи певні емоції ( перев. негативні). Приклади
  • Мати повертається. Вона міряє доньку довгим, нищівним поглядом (З газети)
  • Сповненим ненависті поглядом міряє [Плачинда] парубка і всю лють свого тіла вштовхує в короткі шипіння: — Вишкребок! Злидень із битого шляху! (М. Стельмах)
  • Тоді вона [Антоніна] міряла його злими очима.— Осел! Ви нічого не розумієте… (М. Коцюбинський)
Оглядати кого-, що-небудь, вдивляючись або оцінюючи. Приклади
  • мі́ряти очи́ма з ніг до голови́ кого. Селезньов спідлоба дивився на нього, міряв з ніг до голови очима (Панас Мирний)
  • Маковей міряв поглядом шлях, стиха усміхався йому (О. Гончар)
  • Партизани міряли малого поглядом і співчутливо радили підрости (Ю. Яновський)
  • Старі жартують шахтарі, Новеньких оком міряючи: — От ще нам три богатирі! (П. Дорошко)
  • — Не пізнаєш мене? — міряючи очима, спитався Улас.— Господь тебе знає, хто ти (Панас Мирний)
  • — Але погане ваше діло: не проїдете ярком. Парубок безпорадно міряє очима принадну далечінь, що хвилясто простяглась за гнилою долиною (М. Стельмах)

підбира́ти (добира́ти) / підібра́ти (добра́ти) ключ до душі́ (до се́рця) чиєї (чийого), кого.

Знаходити підхід до кого-небудь, входити в довір'я до когось. Приклади
  • Гори педагогічної літератури написано… про те, як підбирати ключі до їхніх [дитячих] розхристаних душ, а постане ось такий Кульбака перед тобою, і раптом бачиш, що ніякий стандартний ключик до нього не підходить (О. Гончар)

як (мов, нена́че і т.ін.) прирі́с до землі́.

Хтось не може зрушити, зійти з місця; остовпів, нерухомий хтось. Приклади
  • Тодозя оступилась од князя й почувала, що в неї не стає сили рушити з місця: вона од жалю та горя неначе приросла до землі (І. Нечуй-Левицький)
  • А у Оксани і руки, і ноги затрусились, стала, як укопана. як приросла до землі, ні з місця, ні пари з уст… (Г. Квітка-Основ'яненко)

лі́зти в о́чі.

кому, до кого і без додатка, фам. Набридати комусь чим-небудь; приставати, чіплятися. Приклади
  • [Пріська:] Не лізьте, бабо, осою в вічі, бо при людях вилаю (І. Кропивницький)
  • Без тебе, мовляв, гірко, а тут ще ти межи очі лізеш! (О. Гончар)
  • лі́зти осо́ю в о́чі (в ві́чі). — Ну й люди — газети не дадуть почитати. Рік газети не читав — тільки взяв до рук, а вони [сусіди] осою в очі лізуть (Ю. Збанацький)
  • лі́зти ме́жи о́чі. — Отак завжди. Вип'є та й лізе межи очі! (Панас Мирний)
  • [Данило:] То це я мушу на ґвалт гукати, чи що, щоб тебе здихатись? Чого лізеш в вічі? (І. Кропивницький)
  • Як сльота у очі лізе (М. Номис)
  • — Варняка, лізе тобі у вічі… Тьфу! так з душі й верне (Панас Мирний)
також з ким, з чим. Турбувати когось, створювати комусь незручності. Приклади
  • лізти до оче́й. Оце! наче жаба до очей лізе (М. Номис)
  • Щойно людина приїхала до села, незнайома, чужа, а їй відразу ж лізуть у очі з своїми болячками (Ю. Збанацький). Віконниці, бачите, позакривані: ні сонце у вічі не лізе, ні мухи не кусають (О. Стороженко)
  • [Старшина:] Та що ти мені з Параскою лізеш у вічі? (І. Карпенко-Карий)
Набридливо вимагати чогось. Приклади
  • [Цокуль:] Не піду я [в шинок]. Там набереться усякої голоти та й лізуть у вічі, щоб поставив горілки (І. Карпенко-Карий)
Привертати до себе увагу, виділятися серед чогось. Приклади
  • пе́рти в о́чі чим. Хіба… будинок Плачинди не пре в очі ситим достатком і силою? (М. Стельмах)
  • полі́зти в о́чі. У очі полізло різне зілля: копитник і ракова шийка, материнка і чорнобіл (М. Стельмах)
Настирливо поставати в уяві; ввижатися. Приклади
  • Цілісіньку ніч трясця його била, а кобила усе в вічі лізла (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • лі́зти пе́ред о́чі. Полягали старі спати, та не спалося; окраєць хліба з полиці ліз перед очі (М. Коцюбинський)
  • Тільки що очі заплющу, вареник так, так тобі і лізе в очі, перехрестишся, заплющишся, а він знову (Т. Шевченко)

до [са́мої] домови́ни.

До тру́ни. Приклади
  • Поробляй, поробляй, поробляй! До труни не спочити сіромі (П. Грабовський)
До кінця життя, до смерті. Приклади
  • Побрались: І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні, Аж до самої домовини (Т. Шевченко)
  • Все буде, як було: довіку буде убогий на чужім марнувати свою силу, до домовини не зазнає Маланка кращої долі (М. Коцюбинський)

дохо́дити / дійти́ до рук чиїх, кому і без додатка.

Ставати чиїм-небудь надбанням, діставатися комусь. Приклади
  • [Храпко:] Батьки тут по домівках із сили лізуть, збирають ту копійку до копійчини та засилають дітям..; а вони он як тринькають добро родительське [батьківське]! Гарно, гарно… А то все, що нашармака воно доводиться, нетружена копійка до рук доходить (Панас Мирний)

до оста́нньої кра́пки.

Абсолютно, зовсім. Приклади
  • Цей тиждень я багато їздила по околицях Мілана… з одним італійцем, красивим і дурним до останньої крапки (Ю. Яновський)

до то́го (до цьо́го) то́ргу і пі́шки.

Дуже радий тому, що є, із задоволенням погоджується з цим. Приклади
  • — От і добре братіку [братику],— сказав Кочубей,— як оддаси чолом ясновельможному панові гетьманові… та зараз приходь до мене з товариством.. У нас хрестини.. — Спасибі, братіку [братику] Василю, я до сього торгу й пішки, як ото кажуть,— осміхнувся Палій (Д. Мордовець)
  • [Химка:] Гості ж, певно, не обманять — прийдуть. [Палажка:] О-о, вони до того торгу і пішки! (Панас Мирний)

іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т.ін.), грубо.

Зазнавати цілковитого провалу, краху; пропадати, гинути. Приклади
  • Коли жінки де замішались і їм ворочати [керувати] дадуть;. .Прощайсь навік тогді [тоді] з порядком, Пішло все к чорту неоглядком (І. Котляревський)
  • Я тільки жду програми галицької газети, щоб фінал до німецької статті написати на тему: ось зерно нової партії слов'янсько- європейської. Коли це бац! При помочі двох Ваших же делегатів летить к бісу прогресивна газета (М. Драгоманов)
  • Такий маю здоровий вигляд (хоч, знаєш, не завжди, один день, одна тривога — і все летить до чорта) — а в дорозі загублю все (М. Коцюбинський)

із кра́ю в край.

По всій території, на всьому просторі; скрізь. Приклади
  • з кра́ю і до кра́ю. Пішли простори з краю і до краю, Дороги довгі, гони не прості… (М. Бажан)
  • — Всі на Сиваш! Море гатити! — лунало з краю в край села по нічних вулицях, по дворах (О. Гончар)
  • З цього, лівого, високого берега річки видно було ген навкруги, на цілу широчінь річної низини, навіть неозброєним оком, з краю в край (Ю. Смолич)
  • Вкраїну з краю в край проходили з боями, Червоно танув сніг в пожежах барикад (В. Сосюра)

не дово́дити / не довести́ до добра́ кого і без додатка.

Не впорядковувати щось, не завершувати чого-небудь. Приклади
  • не дове́дений до добра́. Колгосп. .у великім боргу перед колгоспниками. Що вродило, і те до добра не доведене (М. Рудь)
Бути, ставати причиною чиїх-небудь невдач, неприємностей. Приклади
  • Супрун повчає: — Пропадеш, хлопче, як потягнешся за совістю свого тата. Не доведе він тебе до добра. Маму, маму свою слухай (М. Стельмах)
  • Баловство [пустощі] ніколи до добра не доводить (Укр. присл.)
  • [Хуса:] Сабіно! Гей, не будь така лукава! Не доведе тебе се до добра (Леся Українка)

не до то́го кому.

Хто-небудь не має можливості займатися ким-, чим-небудь, приділяти увагу комусь, чомусь і т.ін. через заклопотаність, нестатки, обмаль часу тощо. Приклади
  • — Не пошкодило б Корнюші хоч показатись на хуторах. Ти таки, Павле Макаровичу, так йому й перекажи.— Переказати не штука, та який у цьому сенс! — знизав плечима Павло.— Не до того їм зараз (А. Головко)
  • Добре мати діток Багатому, хвалить Бога В розкошах! А вбогій Вдові не до того, Бо залили за шкуру сала, Трохи не пропала (Т. Шевченко)

[від сло́ва] до сло́ва.

Точно, дослівно, без змін. Приклади
  • Ломицькому здалось, що він десь чув цю фразу, таку саму од слова до слова. Він почав пригадувати і нагадав: цю фразу говорила недавно Маруся (І. Нечуй-Левицький)

до нови́х (зеле́них, тре́тіх, сьо́мих) ві́ників, зі сл. пам'ята́ти і под.

Дуже довго, тривалий період. Приклади
  • — Який Сашко? — аж звився хлопець.— Сашко Глушак? От наб'ю я йому морду, щоб не ліз у чужі справи, так і ти, і він до сьомих віників не забудете (В. Собко)
  • Тож і виклич його до свого кабінету, постав перед собою, висповідай так, щоб до зелених віників пам'ятав (М. Ю. Тарновський)
  • Щось забули ви, Маркіяне Левковичу, про мене, сиротину. Мабуть, до нових віників доведеться все виглядати (Л. Гроха)
  • [Павло:] Ну, стружіть, ноги, прудчіш, — бо як доженуть, то всиплють таких, що й до нових віників згадуватиму!.. (М. Кропивницький)
  • — Та провчу ж, провчу, тітусю, так що до нових віників буде тямити (Г. Квітка-Основ'яненко)
На тривалий час; надовго. Приклади
  • Макуха запевняв, що боятися нема чого, що це свої місця, куди німчура й ноги не суне. Одного разу наскочили, так їм до третіх віників заказали сюди дорогу (Ю. Бедзик)
  • — Але ж ми, Настечко, добре йому дали — до нових віників запам'ятає! — втішає її братик (М. Стельмах)

проклада́ти (пробива́ти) / прокла́сти (проби́ти) доро́гу (шлях, сте́жку і т.ін.) до се́рця чийого.

Домагатися розуміння, прихильності, любові в кого-небудь. Приклади
  • Мені хочеться так підібрати акторів, дати їм такі ролі, щоб їм найменше довелося пробивати дорогу до вашого [глядача] серця (О. Довженко)

не лі́зе (не йде) в рот (у го́рло, грубо в пе́льку) кому і без додатка.

У когось зовсім немає апетиту, хтось не хоче їсти; не їсться. Приклади
  • не полі́зе в го́рло. І сон не прийде, і хліба шматок не полізе в горло, коли чекаєш, що ось-ось на тебе впаде град куль і свинцю (Ю. Збанацький)
  • не йде до го́рла. Обід не йде [Іванові] до горла (М. Коцюбинський)
  • Чим я тебе маю годувати, коли тобі навіть мій рис не лізе в пельку? (Ю. Збанацький)
  • Черствий хліб не йшов йому в пельку (І. Нечуй-Левицький)
  • Маруся… мовчки вертала кулешу Юрчикові.. — Не можу, голубчику. В горло не йде (Г. Хоткевич)
  • Винесла нехитру вечерю, заходилася спроквола їсти. А воно чомусь і надворі їй не лізло в горло (Є. Гуцало)
  • Принесли їй і хліба, і паляниці, і якої то страви не понаносили! Так нічого їй і в рот не йде! (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • [Микола:] Ходи й ти обідати. Мені якось самому страва в рот не лізе (І. Франко)
У когось дуже багато чого-небудь. Приклади
  • Такий багатир, що й свої [гроші] в пельку йому не лізуть (В. Самійленко)

до [са́мого] су́дного дня.

До кінця світу, довіку. Приклади
  • Щоб ти сміявся й не переставав до самого судного дня! — стає на поріг Василина і вся аж пашить гнівом (М. Стельмах)
  • Чоловік вирядився.., а тут заліз в такі гноїща, прийдеться ними до судного дня смердіти (С. Ковалів)
  • Тяжко, тяжко, що на гробі До судного дня не прийде ніхто в жалобі (Пісні та романси)

під масть.

чому. Схожий на щось, подібний до чогось. Приклади
  • Під масть прозі Зорі вийшла й її наука, котра репрезентується Історією літератури руської з Огоновського (М. Драгоманов)
перев. кому. Підходить кому-небудь. Приклади
  • [Демко:] Це ти чи не про Марину знов?.. Я тобі раз сказав, що вона тобі тепер не під масть, то й годі про це (М. Кропивницький)
  • — А все-таки шкода, що мені нема пари за столом.. Один гетьман Потоцький був мені під масть (І. Нечуй-Левицький)
Схожий на когось, однаковий з кимсь за певною ознакою. Приклади
  • до ма́сті. Почав підкидати дітей… Дівчат до дівчат кидати, хлопців до хлопців: — До масті! — кричить… (Остап Вишня)

посила́ти / посла́ти до бі́сового ба́тька (до всіх чорті́в і т.ін.) кого, лайл.

Висловлювати в різкій формі своє незадоволення кимсь, своє небажання спілкуватися з ким-небудь і т.ін.; лаяти когось, лаятися. Приклади
  • Олександра з злістю шпурляла що було в руках, хрьопала дверима та посилала всіх до всіх чортів (М. Коцюбинський)
  • — Ти ніколи путнього слова не скажеш! До тебе з ласкою, а ти — з серцем! Тебе просиш, а ти до бісового батька посилаєш! (Панас Мирний)

від ви́падку до ви́падку.

Нерегулярно, несистематично. Приклади
  • Яворницький збирав фольклор не від випадку до випадку, а використовував для цього щонайменші можливості (З журналу)

до пороши́нки, перев. зі сл. прибира́ти і под.

Уживається для підсилення супровідного слова; якнайакуратніше. Приклади
  • Прибрати до порошинки. до найме́ншої пороши́нки. Хіба не почував він іноді солодкої приємності лягти спати, покинувши на столі гамузом папери й книжки, а вранці йти з хати, лишивши позад себе неприбрану постіль? І тим суворіша була його радість, коли він… ретельно прибирав по собі все до найменшої порошинки. Тому він любив лад ревниво — не як щось природне для себе, а як доконечне, чого раз у раз боявся позбутись (В. Підмогильний)

до волоси́ни.

Повністю, до кінця. Приклади
  • до волоси́нки. Цар віру няв і — все до дна Обіщане [обіцяне], до волосинки Оддав йому [батькові] (Укр. поети-романтики..)
  • — А ти весь у батька вдався, весь, до волосини (А. Хорунжий)

[аж] кров ки́нулася до обли́ччя (в обли́ччя, в лице́ і т.ін.) кому.

Хто-небудь раптово почервонів. Приклади
  • Настя зірвалася з лави. Кров кинулась їй в лице, залила його аж до хустки (М. Коцюбинський)
  • Софія знала добре той дзвінок, він вразив її, аж кров кинулась їй до обличчя (Леся Українка)

ли́пнути, як (мов, ні́би ́і т.ін.) бджо́ли (му́хи) до ме́ду до кого--чого.

Виявляти свою приязнь до когось або великий інтерес до кого-, чого-небудь; намагатися бути біля об'єкта своєї уваги. Приклади
  • На вечорниці почала ходити [Оленка]. Парубки липли до неї, як мухи до меду (Р. Іваничук)
  • Дівчата липли до його [нього], як бджоли до меду (І. Нечуй-Левицький)
  • Цікаві панночки посаг розглядають.. Так вони і липнуть до того, як мухи до меду! (Марко Вовчок)

від ма́ківки до п'ят.

зі сл. почервоні́ти і под. Уживається для підсилення зазначеного слова; дуже. Приклади
  • Андрій… відчув, як кров прилинула йому до обличчя, як він ввесь почервонів від маківки до п'ят, а губи затремтіли й на пальцях рук виступив піт (І. Багряний)
1.Увесь, повністю. Приклади
  • Прибігли діти, мокрі від маківок до п'ят, щебечуть (З журналу)

до ві́ку ві́чного.

Усе життя; протягом усього життя. Приклади
  • Невже оцій бідній вдові так тяжко до віку вічного картатись? (З журналу)
Ніколи. Приклади
  • Як вода в Чорному морі не переведеться, поки світ-сонця, так і в Січі до віку вічного не переведуться лицарі (П. Куліш)

не до Петра́, а до Різдва́ кому.

Хто-небудь немолодий, похилого віку. Приклади
  • І ми з вами, Сергію Петровичу, не молодшаєм! Вже й нам, як то кажуть, не до Петра, а до Різдва! (Леся Українка)

до дрі́бки.

Повністю, цілком, усе. Приклади
  • до дрі́бочки. Та збирайте до дрібочки, бо як часом лине ливцем тучний дощ, то щезне уся риба в Сулі (І. Нечуй-Левицький)
  • Тато ваш, хлопці, ходив на зарібки.. .Що заробив де у лісі — до дрібки Все віддавав мені. Гріш до гроша (Д. Павличко)

обде́рти (обідра́ти) до ни́тки (до ни́точки) кого і без додатка.

Позбавити майна, засобів існування тощо; обібрати, пограбувати когось. Приклади
  • — Ви, захисник народу,.. обдерли народ до нитки, кинули на голодну смерть (Л. Смілянський)
  • обде́рти до ни́тки, до ша́га. [Юда:] А я ж обдерти дався до нитки, до шага — і що ж я мав?.. (Леся Українка)

з вуст у вуста́, зі сл. передава́тися, передава́ти, перехо́дити.

Від однієї людини до іншої (про щось почуте). Приклади
  • з уст до уст. З уст до уст перелітала одна звістка про заснування нових артілей (Г. Епік)
  • від уст до уст. Полетіла команда від уст до уст: форсувати річку (О. Гончар)
  • По селах з уст в уста передавалася жахлива звістка: фашисти нищать радянських людей, знущаються з жінок, убивають комуністів (Іван Ле)
  • Переходячи з уст в уста,.. твори ці зазнавали різних трансформацій, розгалужувались іноді на багато варіантів (М. Рильський)

до (по) душі́.

Подобатися. Приклади
  • не по душі́. Іноді бував на тих сходинах і Грицько. Та не по душі йому були такі гульбища (Панас Мирний)
  • не до душі́. [Руфін:] Признатись мушу; мені не до душі писання ваших учителів (Леся Українка)
  • Марися Павлівна навіть пошкодувала, що нема зараз тут Кульбаки: от би хто порадувався! От кому буде до душі, що той шкільний мур… тут замінятиме всього лиш смужка нескошеної травички… (О. Гончар)
  • — А ти той… бідовий. Їй-бо, це мені до душі. А то пришлють недоріку, зайде до сільради не директор, а прохач (Ю. Збанацький)
Відповідний чиїм-небудь уподобанням, смакам. Приклади
  • Воістину, коли професію обрано до душі, її [роботу] виконуєш, як пісню, з насолодою (З газети)
  • Іван Михалчевський був нежонатий. Йому вже минуло двадцять шість років, і він не міг знайти собі дівчину до душі (І. Нечуй-Левицький)

пристава́ти / приста́ти до лиця кому.

Личити, пасувати комусь. Приклади
  • Ясно-синій колір дуже приставав їй до лиця (І. Нечуй-Левицький)
  • Чорний здоровий платок, котрим була її голова і плечі аж до пояса прикриті, так пристав їй до лиця (Панас Мирний)

прийти́ся до душі́ (до смаку́ і т.ін.) кому.

Відповідати чиїмсь нахилам, природним здібностям, інтересам і т.ін.; сподобатися комусь ( перев. про що-небудь). Приклади
  • прийти́ся по душі́. Випили [гості] й варенухи. Посмакували. По душі прийшлась (Д. Мордовець)
  • прийти́ до душі́. Чи так вона всім до душі прийшла, чи не було їм тоді чого іншого розважитись, тільки так комахою й налазять [паничі] і налазять (Марко Вовчок)
  • прихо́дитися до смаку́. Життя [міське] ще менше приходилось йому до смаку (І. Франко)
  • Потім їй попалась в руки історія і так само не прийшлася їй до смаку (І. Нечуй-Левицький)
  • Якщо робота прийшлася до душі, людина… віддається їй уся, вболіває за доручену справу (П. Оровецький)

пекти́ [аж] до живо́го [се́рця] кого і без додатка.

Дуже дорікати кому-небудь, лаяти когось. Приклади
  • Скоро Гопченко втратив всяку владу над нею. Він підозрівав, що винен у всьому Коропов, пік її до живого (В. Земляк)
  • [Юда:] І все такі слова вразливі, гострі, що краще б він уже налаяв просто, ніж так пекти аж до живого серця (Леся Українка)

до ді́дька [ли́сого] кого, що, грубе.

Геть. Приклади
  • — Ану, враз всі думки до дідька! Беріть у зуби люльки, та закуримо та полетимо так, щоб і птиця не здогнала (О. Довженко)
  • Як же хтось скаже,— думав він [Дументій], що це коза — не льоха, віддам її до дідька запівдурно. Най люди не сміються (Казки Буковини..)
Дуже багато. Приклади
  • Тебе змалечку хвалять: талант… стоси книжок перечитав, до лисого дідька різних п'єс та опер передивився (І. Муратов)
Уживається для висловлення невдоволення чиєю-небудь поведінкою, чиїмись діями, вчинками і т.ін.; бажання позбутися кого-, чого-небудь. Приклади
  • — Ну тебе, Тимофію, до дідька! — сердиться Мірошниченко.— Ти… можеш забити голову всяким зіллям, що про головне забудеш (М. Стельмах)

від світа́нку (світа́ння) до смерка́ння (до смерку́).

З ранку до вечора; цілий день. Приклади
  • — Коли з добрим напарником, то копійок тридцять п'ять — сорок випиляю, це від світання до смерку (М. Стельмах)
  • Від світанку до смеркання стригла вона ярок і баранів, які лежали перед нею зі зв'язаними ногами (З. Тулуб)
Весь час. Приклади
  • Чоловік кинув роботу, і від світання до смеркання корили та лаяли його (М. Коцюбинський)

іти́ / піти́ до рук (у ру́ки, рідко у ру́ку) кому.

Легко діставатися, здійснюватися і т.ін. Приклади
  • — А! Який той Терешко щасливий! Йому все йдеться! Все йому йде в руку! І сливи швидко ростуть! (І. Нечуй-Левицький)
  • Наука в Остапа Тура Гнатові Яворському пішла в руку (С. Чорнобривець)
  • [Нечипоренко:] Фортунить вам, Маріє Кирилівно, просто інший раз аж не віриться. Кожна справа ніби сама в руки вам іде (О. Левада)
  • — На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена. Так він проживав — цей сліпий дід (Ю. Яновський)

пристава́ти / приста́ти до [яко́гось] бе́рега.

Знаходити, визначати свій життєвий шлях, своє місце в житті, покликання і т.ін.; щось вирішувати. Приклади
  • до яко́го бе́рега приста́ти? [Коваль:] То до якого ж берега пристанемо? [Цар:] Зараз нічого не скажу вам… На роздоріжжі я… Все думаю… (М. Зарудний)
  • Пора й тобі пристати десь до берега. Не молодий. Це ж котрий тобі пішов? (В. Шевчук)
  • — Час тобі, дитино, вже приставати до якогось берега,— говорила [мати] доньці спокійно та розважливо, — бо закрутить тебе хвиля, закаламутить голову і пропадеш (М. Ю. Тарновський)
  • Дорогою він запитав у Савки: — Що ж ти, брат, на одному місці не тримаєшся? Електрозварником тобі не подобається, муляром — теж. Приставай до якогось берега (Д. Ткач)

до оста́ннього гви́нтика.

Повністю, до кінця. Приклади
  • Випущений 1918 року шевроле крім того, що є оригіналом до останнього гвинтика, ще й на ходу їздить, та ще й як (З газети)

в рот не ві́зьмеш чого.

Що-небудь дуже несмачне або непридатне для споживання. Приклади
  • не мо́жна взя́ти до ро́та. До нового року їх [яблук] не можна було взяти до рота, так нещадно вони кривили губи й обличчя (М. Стельмах)
  • Свирид залишався голодним: хрещена пригостила борщем, якого в рот не візьмеш, хоч вона вміла смачно готувати (З журналу)

хоч до ра́ни (до боля́чки і т.ін.) клади́ (приклада́й і т.ін.).

зі сл. таки́й і под. Добрий, лагідний, податливий і т.ін.. Приклади
  • Мати у неї така, хоч до рани прикладай. хоч до зубі́в клади́. Іван Семенович Підкова Такий, хоч до зубів клади… Насупроти нікому й слова, Лише підтакує завжди (С. Воскрекасенко)
Надзвичайно дуже, занадто. Приклади
  • [Лицар:] Поки мене сюди не заманила, була ти добра, хоч клади до рани (Леся Українка)
  • Дивиться [Латка] такий добрий, улесливий, хоч до болячки клади його (С. Васильченко)
  • Такий любий отой Василь, хоч до рани приклади його (Мирослав Ірчан)

від до́шки до до́шки. перев. зі сл. прочита́ти і под., заст.

Абсолютно все, в деталях. Приклади
  • Цікаво було б розворушити роман і самої Марти Кирилівни. Я ж знаю її давній роман з Бичковським, як-то кажуть, од дошки до дошки.. — подумала Христина (І. Нечуй-Левицький)
Нічого не пропускаючи, від початку до кінця; повністю. Приклади
  • Читаю ваш журнал від дошки до дошки. Цікавить мене все (З журналу)
  • Хоча в них [часописах] не було нічого цікавого.., проте він [капітан] прочитував їх від дошки до дошки (І. Франко)

як (мов і т.ін.) ку́цому до за́йця.

Дуже далеко, зовсім недоступно. Приклади
  • Здатні [економи] й дітей вчити в гімназії. А нам далеко тепер до гімназії, як куцому до зайця (І. Нечуй-Левицький)

добра́ти [до] ро́зуму (глу́зду, то́лку, ума́ і т.ін.) у чому і без додатка.

Незрозуміло. Приклади
  • А воно й місто зараз — до ума не добереш: завод же стоїть і тютюнові фабрики — бастують робітники (А. Головко)
Додуматися до чого-небудь, зробити певний висновок. Приклади
  • Певні були [селяни], що ті [коноводи] не втечуть.., але не могли добрати розуму, як їх узяти (Б. Грінченко)
  • — Не доберу я толку в твоїх речах,— каже Петро (П. Куліш)
  • Він і зараз ніяк до розуму не добере — хто б таки його листа міг віднайти? (А. Головко)

лі́зти в го́лову кому і без додатка.

Згадуватися. Приклади
  • А потім звертався до онука: — Яка буква?.. випалював [Гриць] те, що першим лізло в голову: Добро… (Ю. Збанацький)
Настирливо з'являтися у свідомості; ставати предметом думки. Приклади
  • лі́зти в па́мороки. [Марфа Варфоломеївна:] Це все від байдиків лізе тобі таке в памороки (І. Кропивницький)
  • лі́зти до голови́. Чи не скучає.. Все це мимохіть лізе до голови (М. Коцюбинський)
  • — Хмуришся… — Та-а, всяке лізе в голову… (В. Шевчук)
  • Відгонить од себе такі крамольні думки — дивись, що лізе в голову (М. Чабанівський). Ще вчора на ковзанці він був їй не кращим і не гіршим від інших, а це так і лізе в голову (М. Стельмах)
  • Одганяючи нехорошу, страшну, божевільну догадку, що настирливо лізла в голову, постукав [Олег] втретє (І. Рябокляч)
  • Чого тільки у ту ніч не передумаєш, чого не перегадаєш? Та все якесь таке у голову лізе неподобне (Панас Мирний)

ні до чо́го кому.

Не потрібен. Приклади
  • Рудий удавав, що йому ці балачки ні до чого, він навіть поліз у кабіну, але прислухався до кожної репліки (А. Хорунжий)
  • — Забирайте, забирайте, дядьку. — Вутанька, посміхнувшись, підкинула йому ногою і другий лантух. — Вам на хазяйстві згодяться, а мені вони ні до чого (О. Гончар)

до нестя́ми.

Дуже, надзвичайно сильно. Приклади
  • Він до нестями захоплювався полюванням на дичину, збирав опудала усіляких птахів (С. Чорнобривець)
  • Не б'ють зенітки в синь громами у Ботанічному саду… І я, щасливий до нестями, по бруку рідному іду (В. Сосюра)
  • До нестями хотілося побути на самоті (З. Тулуб)
  • Закохався я до нестями… Як се сталось? — Ви знати бажали (П. Грабовський)

до го́лого ті́ла.

Цілком, повністю. Приклади
  • — Хоч голодрабці, та не грабили нікого; а хозяйські сини — й не голодрабці, так граблять до голого тіла (В. Винниченко)
  • Дощ застав мене в цім малиняку і зросив до голого тіла (М. Грушевський)

утя́ти (утну́ти) до гапликі́в, ірон.

Зробити, виконати, сказати щось погано, не до ладу, недоречно. Приклади
  • [Тетяна:] Гарно, гарно [співав], нічого сказати. [Михайло:] Утяв до гапликів! (І. Котляревський)
  • Ну та й утяла до гапликів. Музика — одне, а вона — друге… (М. Старицький)
  • — Наш дяк більше б годився для тієї ролі тореадора,— говорила Ватя.— О, сей утнув би до гапликів, нема що й казати,— говорив Леонід Семенович (І. Нечуй-Левицький)

дово́дити / довести́ до пуття́.

кого. Ростити, виховуючи кого-небудь, допомагати комусь досягти певного становища в суспільстві. Приклади
  • Добрий був з діда різьбяр. Своє вміння він потроху передавав улюбленцеві Борису Ганущакові, якого виховав та до пуття довів (Л. Дмитерко)
  • Зоставшись удовою, вона [Зінька] сама хазяйнувала не згірше свого чоловіка, довела до пуття дітей, вже оженила старших… синів.., поставила кожному нову хату (І. Нечуй-Левицький)
що. Здійснювати якусь роботу на належному рівні до її повного завершення. Приклади
  • Дід Харко роздав більшу частину пасіки по колгоспних дворищах, кожного вулика сам довів до пуття (Ю. Яновський)
  • Тато приносить йоржів та окунів, чистить сам на тертушці, а мати доводить усе до пуття (Є. Гуцало)
  • Кидався [управитель] робити двадцять справ і хоч не все доводив до пуття, проте створював враження страшенної занятості (С. Добровольський)

лі́зти до не́ба.

Звертатися з проханням до Бога; молитися. Приклади
  • До неба ліземо в задумі (М. Хвильовий)
  • В нудьзі притьмом не лізь до неба! Людей питай, свій розум май! (П. Гулак-Артемовський)

одно́ (одне́) до о́дного.

Уживається при вказуванні на поступове наростання, нагромадження чого-небудь, перев. неприємного, небажаного; все це. Приклади
  • Одно до одного — й журба Хри́стина ширшала, вищала, глибшала… (Панас Мирний)

з (від) голови́ [аж] до ніг (до стіп).

У всьому — у думках, у вчинках і т.ін. Приклади
  • з ніг до голови́. Дівчина — одна на мільйони. Це авантюристка з ніг до голови (Ю. Яновський)
  • Поруч з оповіданнями Яновського мужньо лунали в дні війни оповідання Олександра Довженка, такого, як і Юрій Іванович, романтика з голови до ніг (М. Рильський)
Дуже. Приклади
  • Хоч би був чистий як лід, а білий, як сніг, то тебе обмовлять від голови до ніг (Укр. присл.)
Повністю, цілком, весь. Приклади
  • Черговий зміряв Андрія оком з голови до стіп (І. Багряний)
  • Черниш уже був з ніг до голови в новому, вирядився, як до параду (О. Гончар)
  • Кавоман втримав чашку, і це була помилка — вже перша черга вихлюпнула з денця псевдокофейний коричневий фонтан й щедро з голови до ніг вмила Дмитра (А. Крижанівський)
  • Емене, яка досі скоса поглядала на чужинок, підступила ближче і почала оглядати їх з голови до ніг (М. Коцюбинський)

до нудо́ти, розм.

Дуже, надзвичайно, великою мірою (про те, що набридло, приїлось, викликає роздратування). Приклади
  • До нудоти одноманітно повторювалась та ж сама сцена (Ю. Шовкопляс)
  • Щодня було те саме. Ноги, немов непотрібні,..і очі, теж наче зайві, байдужно приймали все до нудоти знайоме (М. Коцюбинський)

мани́ти [до се́бе] о́чі чиї, кого, чим і без додатка.

Приваблювати своїм виглядом, красою, свіжістю і т.ін. Приклади
  • Узькі глибокі щілини темніли внизу, вкриті тінню, і манили до себе очі своєю чарівничою свіжиною та прохолодою (І. Нечуй-Левицький)
Викликати інтерес; цікавити. Приклади
  • А поета манить не лише минуле.. Його очі манить світлий завтрашній день (З журналу)

гребти́ під (до) се́бе [обома́ рука́ми (обіру́ч) і т.ін.] що і без додатка, зневажл.

Бути зажерливим, збагачуватися, перев. нечесним шляхом. Приклади
  • Є такі, що обома руками гребуть до себе, і хоч би що. Ще й на інших спогорда поглядають (В. Дрозд)
  • І в чому ж він помилився сам?. .Чому ж такий нещасливий? І вдома, й на роботі. Не гріб під себе, не чіплявся в чужі горлянки (Ю. Мушкетик)

як [ше́вська] смола́ [до чо́бота (до кожу́ха)], зі сл. ли́пнути, пристава́ти, чіпля́тися і т.ін.

Дуже, надто. Приклади
  • Він [Мотуз] знав, що Грицай прилипне до його, як шевська смола, і сплоха не одчепиться (І. Нечуй-Левицький)
  • — Що ж він, переслідував тебе з своїми домаганнями? — Як шевська смола пристав був. Аж мусила з дому тікати через нього (А. Головко)
  • Заміжня дочка для батька одрізаний шматок хліба, а вона чіпляється, як смола до чобота! Є чоловік,— чого ж ще? (Грицько Григоренко)
  • Пан сотник поглядав на Розуміху і приємно всміхався… — Я чув, що вам прислали таку цінну робу [сукню], якої ще не мала й жінка пана Наришкіна: одягнете тую робу, а до неї зараз же причепиться, як шевська смола, і пиха, і бундючність (М. Лазорський)
  • [Храпко:] А почім ти знаєш, що то він [Передерій причепився]? [Тхориха:] Ще б не знати, коли він причепився, як шевська смола до кожуха! (Панас Мирний)
Невідривно, невідступно. Приклади
  • Вони [есесівці], як шевська смола, тягнуться за нами вдень і вночі, але вперто уникають рішучих дій (І. Головченко і О. Мусієнко)

п'я́те ко́лесо до во́за (у во́зі і т.ін.), ірон.

Зайвий, непотрібний. Приклади
  • З кожним днем все більше і більше переконував себе, що він у МТС — п'яте колесо у возі (Ю. Збанацький)
  • — Та я п'яте колесо біля воза! — страждаючи, мовив механік (Є. Гуцало)
  • Герман увесь віддався тій погоні за багатством; Рифка тепер стала для нього п'ятим колесом до воза (І. Франко)

як (мов, ні́би і т.ін.) му́ха до ме́ду, зі сл. припа́сти і под.

Без почуття міри; жадібно, дуже і т.ін. Приклади
  • Припав до води, як муха до меду (Укр. присл.)

схова́ти до кише́ні го́нор.

Тимчасово утриматися від виявлення власної гордості, затаїти образу. Приклади
  • Іншим разом Мишуня образився б, але тут мусив сховати до кишені свій гонор (Ю. Яновський)

[аж] до [са́мої] моги́ли.

Протягом усього життя, до кінця свого життя; завжди. Приклади
  • За юних літ Нам видиться видимий світ Так свіжо, як його б хотіли Ми бачити аж до могили (М. Рильський)
  • — Я Омеляну Овсійовичу завдячуватиму до могили,— бив себе кулаком у груди Федір (В. Логвиненко)
із запереч. Ніколи. Приклади
  • — Взяла ти, Мар'яно, моє серце, і не буде йому покою до самої могили (С. Васильченко)
  • Дитина навчається книжної мови із свого журналу, помалу звикає до цієї мови, вона потроху стає йому його мовою, і ця мова не забувається аж до могили (Рідна мова)

програва́тись / програ́тись до нитки.

Втрачати що-небудь, зазнаючи поразки в азартних іграх. Приклади
  • Мадюдя цього разу грав неуважно: як генерал не смикав бровами, програлись до нитки. Генерал і кричав на Мадюдю, і жбурляв на стіл доміно — того наче обмарило (А. Дімаров)

до сло́ва прийшло́ся, безос.

Випала нагода сказати щось у зв'язку з чимсь, додати до сказаного. Приклади
  • — Та я хіба що? — заїкуючись, виправдувався знічений Харитон. — Хіба ж я проти? То тільки до слова прийшлося. Язик не туди повернувся, казавши… (Ю. Смолич)
  • За вечерею розмови точилися всякі, а далі якось до слова прийшлося — похвалився Андрійко, які ковзани в подарунок на свято прислав Павлушці вчителевому дядько його з міста (А. Головко)

до си́вої коси́.

До старості. Приклади
  • до сідо́ї коси́. — Тепер ти [Марусе] людей цураєшся, а там стануть і тебе люди цуратись, і досидишся до сідої коси (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Я ждатиму Йвана хоч до сивої коси (Леся Українка)

припада́ти до горі́лки (до ча́рки і т.ін.).

Виявляти пристрасть до алкогольних напоїв; пиячити. Приклади
  • — Він… не дуже припадає до чарки. Він буде судити не за могоричі, а буде судити по правді (І. Нечуй-Левицький)
  • І почав був Андрій-столяр до горілки припадати — заливав нею свої образи (Є. Кротевич)

до пня.

Зовсім, повністю, дощенту. Приклади
  • Зайнялась і згоріла до пня хата (З журналу)
  • до пенька́. Хома послав Луку в свій ліс надрати лика; А мій Лука за ликом увесь ліс очистив, до пенька! (Л. Боровиковський)
  • [Ярослав:] Встає полків залізная стіна, щоб нашу Русь од хижаків південних Оборонить і знищить їх до пня (І. Кочерга)

до [пе́ршого] сні́гу.

До початку зими. Приклади
  • — Ви, тату, не журіться,— підбадьорюю його.— Ви ж читати он як умієте! — Та навчився ж,— ходив у школи аж до першого снігу (М. Стельмах)

до бі́лого сні́гу.

Дуже довго, тривалий час. Приклади
  • — Я вам, дядьку Славко, як дам, то до білого снігу не забудете (М. Зарудний)

пропіка́ти / пропекти́ до се́рця.

Глибоко вражати, зворушувати і т.ін. Приклади
  • Це все було, не може бути й мови!.. І вогких уст сердите надування, І усміх, що до серця пропікав, І досить легкодумне розставання (М. Рильський)

припа́сти до се́рця (до душі́) кому.

Викликати у когось симпатію, почуття кохання, сподобатися кому-небудь. Приклади
  • припада́ти до се́рця. А дівчата шукали свого щастя перебірливо, ніхто із місцевих парубків не припадав їм до серця (Легенди..)
  • — Кажуть, тобі дуже припала до душі моя половина і ти наче б хочеш відбити її в мене? (З газети)
  • Уболіває за нього так, неначе рідна мати або дружина… Чим він припав до серця цій мудрій чистій дівчині?.. (В. Шевчук)
  • Якщо припала до серця [дівчина] — підійшов, взяв за руку й повів. На це без любові духу не вистачить (О. Гончар)
  • Настя якось зразу припала йому до серця (М. Коцюбинський)
  • [Лукія:] Певно, вона вже впала Хвилимонові в око!.. А що він їй до серця припав, то се вже видко… (М. Кропивницький)
  • Чоловіка її було вбито десь у бойовиську. І ніхто їй більше не припав до серця. Так і вікувала сама (Легенди..)
Зворушити кого-небудь, сподобатися комусь (про художні твори, музику і т.ін.). Приклади
  • припа́сти до се́рденька. Чим я маю привернути Серце милої — не знаю! Може б, краще їй припали до серденька серенади?.. (Леся Українка)
  • — Раз чув, як ти комусь читала вголос мою повість…— так можна читати тільки те, що до душі припадає (Леся Українка)
  • Невже вам могли так припасти до серця мої вірші? (Леся Українка)
  • Лісту була знайома і припала до серця українська народна музика; про це свідчать дві фортепіанні п'єси.., для яких тематичним матеріалом послужили популярні народні пісні Віють вітри та Ой не ходи, Грицю (З журналу)
Відповідати чиїмсь думкам, сподіванням, нахилам, здібностям і т.ін.; імпонувати комусь. Приклади
  • приста́ти до душі́. Мені це дуже пристало до душі (Народні оповідання)
  • Правда, з містечком Вадим ще не встиг ознайомитись, але робота йому припала до душі (П. Кочура)
  • Висловлена Бовдюгом премудрість припала до серця всім запорожцям (О. Довженко)

від дзвінка́ до дзвінка́.

Повністю, без будь-якої перерви; від початку до кінця. Приклади
  • 10 років у таборах Іван Дмитрович [Мельник] відбув од дзвінка до дзвінка (З газети)
  • — Ви мало не вбили людини, відсиділи за це два роки від дзвінка до дзвінка (В. Собко)

до бі́сової (лихо́ї і т.ін.) ма́тері; к бі́совій (лихі́й і т.ін.) ма́тері кого, що і без додатка, лайл.

з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваного; дотла, нанівець, неодмінно і т.ін. Приклади
  • Ти дома тільки спала та вилежувалася… У тебе обіду не діждешся; у тебе і хліб глевкий, і з хати к бісовій матері тепло випустиш (Панас Мирний)
перев. зі сл. забира́тися, йти, гна́ти і т.ін. Уживається для вираження небажання терпіти чиюсь присутність; геть, подалі звідси і т.ін. Приклади
  • [Гайда (по телефону до Крикуна):] Негайно забирайтеся звідси до чортової матері (О. Корнійчук)
  • — Інспекція з штабу армії! — Доповів черговий.— Жени їх до чортової матері! — Розсердився Боженко.— Мені не інспекція потрібна, а люди! (О. Довженко)
  • — Гетьте к нечистій матері! — Крикне жорстокий запорожець.— Якого біса лазите передо мною? (П. Куліш)
  • [Ївга:] Коли б ви, паниченьку, зділала [зробили] милось [милість] та швидше допросили мого Левка! — Якого там Левка? Піди собі к нечистій матері з ним!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • — Та ж би там, у столиці, побачивши таке диво, зараз би нагнали і к лихій матері: Ачу, невмиване, на село до ціпа!.. (М. Коцюбинський)
  • — Цить, підла,— крикнув на неї [Уляну] пан.— Не реви, а не то убирайся к бісовій матері (Панас Мирний)
  • — А як не хоче [Ярина], то забирайтесь собі всі к чортовій матері, я знайду інших! (Леся Українка)
тільки до бі́сової ма́тері кого, чого, фам. Багато кого-, чого-небудь. Приклади
  • Розвелось їх до бісової матері.
Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, обурення, гніву і т.ін. з якогось приводу. Приклади
  • — Та ну тебе к нечистій матері!— скрикнув Лушня, як увірвав його по плечу Чіпка (Панас Мирний)
  • ну к лихі́й (нечи́стій) ма́тері кого. [Копистка:] Випий, зіронько!.. Та випий, ну тебе к лихій матері! [Параска:] От сатана, таки спокусив (М. Куліш)
  • Невкипілий сказав гаряче: — Правильно каже Юхим. І к чортовій матері! Сидиш у кругу, так кругову й пий! А хитрувати нічого. (А. Головко)
  • З хати димом, з двору вітром к чортовій матері (Укр. присл.)
  • — О, я знаю, ти од цього відмовишся й під петлею. Але це правда. І до бісової матері всі теорії. Я практик. Знаєш, скільки вже на моєму рахунку… (Ю. Мушкетик)
Без сліду, геть. Приклади
  • — Е, синок,— мовив старий, не зводячи на нього очей,— якби я за кожним словом у кишеню ліз, то вже б давно кишені пообдирав к лихій мамі… (Григір Тютюнник)
  • Мати розповіла, що складав старий стіжок соломи за хлівом і вже вершити почав, як прийшло йому в голову чогось у хату сходити. Тільки він туди зайшов, бачить у вікно: зірвало вихором вершняк, закрутило понад садом і понесло к лихій мамі (Григорій Тютюнник)
  • к бі́совій (лихі́й) ма́мі. — От взяв би — р-раз, р-раз, розвалив би [гуральню] к бісовій мамі, зрівняв би з землею, щоб і пам'ять пропала на віки вішні [вічні] (М. Коцюбинський)
  • Через мить вода вирвала к нечистій матері у нього [Йоньки] люльку з зубів і змила з голови бриля.— Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води (Григорій Тютюнник)

до схід со́нця.

Дуже рано, перед настанням дня. Приклади
  • — Дід будив Сашка ще до схід сонця, коли сон саме як мед (В. Захарченко)

до ли́ха.

чого. Велика кількість, багато, чимало. Приклади
  • — Ходженою стежкою людина іде й не озирається, хоч і вибоїн під ногами до лиха (І. Муратов)
  • — В мене було до лиха бажань і замало конкретності (В. Дрозд)
  • [Лев:] Та вже тих сопілок до лиха маєш! (Леся Українка)
з прикм. Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Саме такою вилеліяв у своїй уяві майбутню дружину. Гарною, до лиха гарною, щоб її красою обпікалися всі (Ю. Мушкетик)
перев. з дієсл. Уживається для підсилення висловлюваної думки; неодмінно, обов'язково. Приклади
  • — Про неї — нехай або вб'є її, або вона сама покине його до лиха! (М. Коцюбинський)

до зеле́ного (блаки́тного) змі́я зі сл. допи́тися і под.

Надміру, до нестями. Приклади
  • Раз попилися опришки до блакитного змія (Г. Хоткевич)
  • — Та що це ти, в білій гарячці, допився до зеленого змія? (М. Понеділок)

до ноги́, перев. зі сл. поби́ти, потрощи́ти, зни́щити і т.ін.

Повністю, остаточно, вщент, до кінця. Приклади
  • Після короткої кривавої сутички замок був узятий, а польський гарнізон — знищений до ноги (Легенди та перекази)
  • Руїни скрізь чорніють навкруги: всі хатинки, всі будинки потрощило до ноги (Н. Забіла)
  • Проти військ княжих ми сміло йдемо, Твердо певні, що вас до ноги поб'ємо… (П. Грабовський)

поганя́ти до я́ми.

Помирати. Приклади
  • Як принести води та мочить сухарі, то лучче [краще] поганяй до ями (Укр. присл.)
  • Колись за Франца Йосифа та польського панства бідак все життя пнувся на свою хатинку, витягав з себе соки й з нової хати поганяв до ями… (С. Чорнобривець)
Чекати смерті. Приклади
  • Думка одна вже в мене тепер: поганяй до ями! (А.Тесленко)

до смаку́.

кому і без додатка. Подобається, імпонує кому-небудь. Приклади
  • — Зібралась компанія, зовсім мені не до смаку,— сказала Марта Кирилівна (І. Нечуй-Левицький)
кому і без додатка. Відповідно до чиїхось уподобань (догодити). Приклади
  • І що то вже вмів їм до смаку заграти! Чи заспівати, чи присвиснути або історію сказати (П. Куліш)
Гарно, вишукано. Приклади
  • Двері відчинила Аспазія. Глянула на струнку даму, одягнуту ніби й просто, але й до смаку, і сторопіла (П. Панч)

піти́ в моги́лу (з життя́, від нас, до Бо́га і т.ін.).

тільки піти́ в моги́лу. Залишитися невідомим, таємним. Приклади
  • — Ніхто й слова не почує про тебе. Що було між нами — в могилу піде! (М. Стельмах)
Загинути, вмерти. Приклади
  • Де вони поділи побратима? Чи живий він, чи пішов до Бога? (Леся Українка)
  • При мені вже тоді з діток Марушка четверта в могилу пішла (А.Тесленко)
  • Молодий і запальний поет Ярослав Шпорта… був поранений і молодим пішов із життя (Т. Масенко)

від зорі́ до зорі́.

Постійно, весь час. Приклади
  • За милих виплакали очі Дружини, матері; Скрізь ллються слізоньки жіночі Від зорі до зорі (П. Грабовський)
З раннього ранку до пізнього вечора, цілий день. Приклади
  • Рішив Василь найнятися у робітники.. Це означало роботу від зорі до зорі, але цього не боявся Василь (Г. Хоткевич)

до чо́рта в зу́би, грубо.

У найнебезпечніше або найвіддаленіше місце. Приклади
  • [само́му] чо́ртові в зу́би. Так йому було весело і приємно стояти в компанії з батьком і коником в теплі гетьманського палацу з чарочкою, що він готовий був за одну таку мить кинутись не тільки в… огонь, а самому чортові в зуби (О. Довженко)
  • чо́рту в зу́би. — Чого ви дивитесь, жіночки? Коли чоловіків забрали, то хай роздають увесь хліб, худобу — все одно кудись чорту в зуби спроваджують (Ю. Збанацький)
  • до всіх бі́сів у зу́би. Зачеплений міцною рукою жінки, побіг [Сивоок] кудись до всіх бісів у зуби (П. Загребельний)
  • [Ніна:] Знаю, Пашо, знаю, що кожен з нас, як стій, в атаку піде, у розвідку, на смерть, до чорта в зуби. І не злякається нічого в світі (Л. Дмитерко)
  • [Голос з 1-го хору:] Повтікали старогородські шевці, мабуть, до чорта в зуби (І. Нечуй-Левицький)

допіка́ти (дошкуля́ти, дійма́ти і т.ін.) / допекти́ (дошку́лити, дійня́ти і т.ін.) до живи́х печіно́к (до живо́го, до [живо́го] се́рця і т.ін.), кого і без додатка.

Дуже зачіпати, боляче вражати кого-небудь, торкаючись чогось найболючішого. Приклади
  • Тут Демчиху, мабуть, допекло до серця, бо аж засичала (Марко Вовчок)
  • — Слова Ступакової дійняли Сиволапа до живого (Д. Ткач)
  • — Доїли ж ви мене до живих печінок!..— сварилась [Мася]. Не буде більше так заплітатися (А. Свидницький)
  • За візком уїдливі Копитькові діти бігли, допікали до живого серця (Я. Качура)
  • [Параска:] Хочу сердитися й буду!.. Бо ви мене до живих печінок дошкулили!.. (Б. Грінченко)
  • Допік, дозолив до живих печінок (Укр. присл.)
  • От тільки покійна свекруха було не раз допече до живого, та й то: я було змовчу (Леся Українка)

пройма́ти до живця́.

Дуже хвилювати, турбувати, дошкуляти. Приклади
  • До самого живця тими словами проймає (Панас Мирний)

прикипі́ти до се́рця кому і без додатка.

Полюбитися, сподобатися комусь. Приклади
  • — Еге, навчив мене чернечий дід пісням та думкам, і які ж гарні були ті пісні й думки! Так до серця і прикипіли (О. Стороженко)

до гробово́ї (рідше до су́дної) до́шки.

До кінця життя, до смерті. Приклади
  • Пам'ятатиме до нових віників і до судної дошки, поки аж пороху на очі насиплють (Укр. присл.)
  • Мати ще й до нині плаче, а в мене й до гробової дошки не перестане боліти (І. Франко)

до сьо́мого (деся́того, крива́вого і т.ін.) по́ту, зі сл. працюва́ти, труди́тися і т.ін.

Дуже виснажливо, понад силу; тяжко. Приклади
  • Хіба закон працював на тих виноградниках до поту кривавого?.. (М. Коцюбинський)
  • — Я ще на панських плантаціях до десятого поту прополювала буряки, кров'ю руки сходили — знаю ціну отим клятим зайвим росткам (З журналу)
  • Скоро, дуже скоро життя змусить нас поставити державний заслін повальній хімізації землі.. .Більше органічних добрив,.. більше самовідданості в роботі. До самозабуття, до ломоти в кістках, до сьомого поту. І хліб родитиме (З газети)
  • Порався найзаповзятливіше, до сьомого поту, до самозабуття (З журналу)
  • Хаблак трудиться до сьомого поту, вечори просиджує над замітками (В. Дрозд)
  • Гармаші капітана Заруби працюють до сьомого поту, установлюючи гаубиці в німецьких котлованах, відбитих у противника ще вночі партизанами (П. Автомонов)

хо́лод пробира́є (пройма́є) / пробра́в (пройня́в) [аж] [до кісто́к] кого і без додатка.

Хто-небудь дуже змерз, або когось охоплює сильний озноб від переляку, несподіванки і т.ін. Приклади
  • Холод пробирав до кісток: при цілковитому безсніжжі мороз досягав кільканадцять градусів (О. Гончар)
  • Вогню не розпалювали [донбасівці]. Холод проймав до кісток, земля замерзла (Ю. Яновський). Ранній холод пройняв аж до костей [кісток], і ми [розвідники] тулилися один до одного, ніби хотіли зогрітись (Мирослав Ірчан)
  • хо́лод пройма́є від голови́ аж до ніг. Холод її пройняв від голови аж до ніг, і вона сама не знає — кому і чого уклонилася (Панас Мирний)

прибира́ти / прибра́ти до [свої́х] рук.

кого. Ставити когось у залежність від себе, примушувати слухатися, підкорятися і т.ін. Приклади
  • Дівчина у рожевому кімоно належала чорному токійському магу. А того, у свою чергу, прибрав до рук Тривушний, теж маг і чарівник (А. Крижанівський)
  • Вона знала, що батько не від того, щоб поріднитися з Конашевичем, але старий часто бурчав про гетьмана: Так і лізе на вогонь, як метелик… Треба його прибрати до рук і до пуття наставити (З. Тулуб)
  • Нічого. Ми їх усіх приберемо до рук, усіх, — мовив Павук (Панас Мирний)
  • [Старицький:] Майбутній мільйонер [Черепань]. [Андрій:] Все прибирає до рук: і дворян, і цих голодних людей (Ю. Мокрієв)
  • Ощадлива Векла почала потроху прибирати його до рук. Нашила десяток кофтин і послала Василя торгувати на базар (М. Чабанівський)
що. Захоплювати, забирати щось, заволодівати чим-небудь. Приклади
  • прибра́ти до свої́х лап. Як квочка курчат збирає під крила, так Василь Семенович прибрав до своїх лап цілий повіт (Панас Мирний)
  • Та ще коли б Єдиний хліб Вони бажали мати, То ще б нехай, А то весь край Хотять [хочуть] до рук прибрати (В. Самійленко)
  • За зовнішнім демократичним антуражем він не зміг побачити, як поступово владу до рук прибирає адміністрація (З журналу)
  • — Карпо програє останній спадкоємний хутір, стоїть значно вище людини, котра розумно прибирає цей хутір до своїх рук (М. Стельмах)

ста́вити (станови́ти) / поста́вити (приста́вити) до сті́нки (рідко до му́ру).

Вести на розстріл; розстрілювати. Приклади
  • Ми тим, хто нас гнобив віками.. Ми їх за днів минулих яд До муру ставили підряд, І залпи ночі протинали… (В. Сосюра)
  • Таких словом не діймеш, таких до стінки ставити… (Ю. Збанацький)
  • — Так ти додому й дійдеш! Та тебе ж іще по дорозі гапеушники упіймають — відразу до стінки приставлять (А. Дімаров)

до бі́са.

Уживається, коли прогоняють або відпускають кого-небудь з незадоволенням, обуренням і т.ін.; геть звідси, куди завгодно. Приклади
  • [Шалімов:] Та забирайтесь ви всі до біса з вашим Мальованим (І. Кочерга)
  • — Та пустіть її до біса, крикнув затурканий писар. Молодицю пустили (Марко Вовчок)
Дуже, занадто, надзвичайно. Приклади
  • — Леонтій Леонтійович — людина статечна, розумна і до біса хитра. Знавець військової справи (П. Кочура)
  • Жінка поставила пляшку і кинулась до печі. Коляда стежив за її спритними рухами і думав, що оця Маланка до біса славна молодичка (М. Зарудний)
  • — Гаразд, гаразд, докторе,— заспокоїв його жартуючи Яремченко,— я дуже терплячий гість, хоч, правду кажучи, до біса зголоднівся (Д. Бедзик)
чого і без додатка. Багато, безліч. Приклади
  • Качви тієї й справді в Інгульській заплаві було до біса (О. Сизоненко)
  • — Та й до біса ж у цього паші всякого надбання! Якби підпалити — днів зо три горіло б! (М. Пригара)
  • Дурниці вареники і варяниці, інша справа борщ,— хоч поганий, так до біса! (Укр. присл.)
Уживається для вираження категоричного небажання мати справу з ким-, чим-небудь, терпіти когось, щось. Приклади
  • Не вперше їй чути від чоловіка:. ..збудую [канал] і більше не буду… кину до біса, кладовщиком або завгаром буду (О. Гончар)

як (коли́) прихо́диться / прийшло́ся до ді́ла (до чо́го), безос.

За умови, що треба діяти, робити щось; при потребі, при можливості. Приклади
  • Спитаєшся пня й колоди, як прийдеться до чого (М. Номис)
  • Як прийшлось до діла, то вона [Маруся] краще всіх воювала (Укр. казки)
  • — Цілий рік трубили про ту кукурудзу, а як до діла прийшлося, то всі по кущах!.. (В. Кучер)
  • Треба, щоб і ми любили один одного.. коли до чого приходиться, один за одного страждали і біду терпіли (Г. Квітка-Основ'яненко)
  • От наші критики не такі лицарі і коли приходиться до діла, то ставлять в одну лінію і поетів і поетес (Леся Українка)

посла́ти до біса (до чо́рта і т.ін.), лайл.

що. Відкинути якусь пропозицію; відмовитися від когось. Приклади
  • — ..Що ви можете сказати, крім жалюгідних так судилося і так вийшло? Але так судилося разом з призначенням, фатумом та іншим… на зразок вроджених ідей, здібностей, характеру, — я вже послав до чорта (В. Підмогильний)
кого. Вилаяти або прогнати когось геть. Приклади
  • Звичайно, всіх можна послати до біса, а з ким же тоді залишатися? (З журналу)

прип'я́ти (прип'ясти́, прикува́ти і т.ін.) до гане́бного стовпа́ кого.

Осудити, затаврувати, викрити і т.ін. кого-небудь. Приклади
  • Своїм яскравим памфлетом [автор] прикував до ганебного стовпа.. мілітаристів (З газети)
  • Історично важливо об'єднати всі миролюбні сили, прип'яти до ганебного стовпа тих, хто загрожував людству атомною бомбою (Н. Рибак)

до пуття́, з дієсл.

Добре, як слід, достеменно. Приклади
  • Олександр Данилович навіть до пуття не знав, де цей фонд розташований (З газети)
  • У горлі перехопило так, що й продихнути до пуття не міг (Г. Колісник)
  • — Чого з язика не зірветься, коли не вмієш до пуття говорити (М. Стельмах)

ко́зир (усі́ ко́зирі) у ру́ки (до рук). кому, кого і без додатка.

Перевага у чому-небудь. Приклади
  • Дочасне виготовлення днища дає деякий козир у руки (Г. Коцюба)
  • Швидкісний режим роботи, на який перейшли майже всі ткалі, — ось козир у руках шовковиків для підвищення продуктивності праці (З газети)
У кого-небудь є можливость показати свої знання, уміння, здібності і т.ін. Приклади
  • — Ви хоч би шаховий [гурток] узяли на себе. У вас же, здається, третя категорія, Леоніде Артемовичу?..— Друга.— От бачите,— розбіглись у завуча на обличчі зморшки.— Вам усі козирі до рук (Ю. Мушкетик)

дохо́дити / дійти́ до пуття́.

Успішно вирішуватися, завершуватися. Приклади
  • З надходженням холодів мало не цілком припинилися й… геолого-свердлильні роботи.. Це давало привід місцевим людям робити свої висновки..— Чи воно ж до пуття коли дійде, чи так, пововтузились на воді, наробили скрізь у скелях дір — та на тому й кінець? (Г. Коцюба)

дохо́дити / дійти́ до вух чиїх, кого.

Хто-небудь чує щось. Приклади
  • Данило хоче докладно знати, що діється в Галичі. Дійшло до його вух, що бояри знов гострять супроти нього зуби (А. Хижняк)
  • — Як скажу, що служба мені не до вподоби, то це часом може дійти до вуха начальника (І. Нечуй-Левицький)

приста́ти з ноже́м до го́рла, несхв.

Настирливо вимагати чого-небудь від когось. Приклади
  • приступи́ти з го́стрим ноже́м до го́рла. — А от як ці брати приступлять з гострим ножем до горла, то тоді й пізнають, що воно за брати (Панас Мирний)
  • Деякі безвідповідальні індивіди пристають із ножем до горла у тому смислі, що от, мовляв, чому це за кордоном дозиметри для індивідуального користування є (З журналу)
  • — Отож як почула.., ну в одну душу: Дістань та дістань, воно піде на базарі. Ну з ножем до горла пристала. Що ти зробиш! (В. Нестайко)
  • — Дід собі в комірчині овес видає, а баба в хатині ніяк від циганок не відчепиться: пристали з ножем до горла, де золоті дукачі заховані (Григорій Тютюнник)

до упа́ду.

Надзвичайно сильно, до знемоги. Приклади
  • Весело святкували день урожаю в нашому селі. Піснями та побажаннями перегукувалися хлібороби, до упаду танцювала молодь (З газети)
  • Ніколи вона [Маруся] так швидко рум'янцем не спахне, як от Катря наша,.. не заплаче; до впаду не затанцюється (Марко Вовчок)

до цу́рки.

На дрібні, невеликі частини. Приклади
  • Я перескочив через межу і ринувся просто на них [фашистів], вскочив у саму їхню гущу. Одного метнув через себе багнетом. На другому розбив до цурки приклад (Ю. Яновський)
Остаточно, до кінця або вщент. Приклади
  • [Харитон:] Мабуть, у того, що виливав, геть ховрах хліб вибив? [Кирило:] До цурочки, дощенту!.. (М. Кропивницький)
  • до цу́ри. [Оксана:] Добивати треба сучих синів [куркулів] до цури (М. Куліш)
  • до цу́рочки. Я, бачся, каганець усе ховав під свитку. Та якось теє… зирк — горить! І, батечку! як обхопило — Усе до цурочки згоріло (Л. Глібов)
  • [Другий селянин:] Так, значить, білих розбили? [Свашенко:] До цурки (І. Микитенко)
  • Адже тим часом втратимо до цурки все і всіх, що та хто цю освіту здатен забезпечувати (З газети)
Повністю все, нічого не залишивши. Приклади
  • Вранці дізнаються, кого обідрано до цурки (М. Хвильовий)
  • Через рік папку, в якій було підшито справу Явдохи Гонти, секретар віддав в архів, а ще через рік голодні миші з'їли папку до цурки (О. Донченко)

[аж] до вух.

зі сл. посміха́тися. Щиро, від душі, широко розкриваючи рот. Приклади
  • Він зняв із качанкуватої голови шапку, усміхнувся аж до вух, оголивши червоні ясна (Григорій Тютюнник)
  • За спиною в Шури стояв Сагайда, усміхаючись до вух своїми товстими губами (О. Гончар)
Щирий, привітний (про усмішку). Приклади
  • Цей чорний велетень зовсім не простак, який хоче себе подати, роз'їхавшись перед подружжям Дударевичів в білозубій усмішці до вух (О. Гончар)

до ги́белі.

Велика кількість, дуже багато. Приклади
  • Риба в Пслі любить балуватись… Там її до гибелі (Остап Вишня)
  • Птахів усяких добре знав дід Кіндрат. Казав, у лісі птаства та звіроти до гибелі (А. Хижняк)

ли́пнути, як (мов, ні́би і т.ін.) смола́ [до піді́ска] до кого, грубо.

Нав'язливо виявляти свою приязнь, набридливо звертатися до когось у яких-небудь справах; приставати до когось. Приклади
  • До гетьмана, як смола, липли старшини (Іван Ле)
  • [Дранко:] Відчепіться ви від мене! Раз по раз липнете до мене, мов смола до підіска (М. Кропивницький)

уклоня́тися / уклони́тися до землі́ кому.

Низько схилятися, виражаючи пошану. Приклади
  • Шрам став поруч із Череванем; діти їм уклонились до землі (П. Куліш)

до копі́йки (копі́єчки).

Повністю, все, без залишку (про гороші). Приклади
  • до щерба́тої копі́йки. Він вивернув усі шістнадцять кишень.., виклав усе, до щербатої копійки (В. Бабляк)
  • — Ні, я звідси не піду, поки мені до копієчки не буде заплачено (Панас Мирний)
  • Посилав [Багіров дружині] усе, до копійки, що платила йому армія (О. Гончар)

ЯЗИ́К [як (мов, ні́би і т.ін.)] ПРИРІ́С (приста́в, присо́х) ДО ПІДНЕБІ́ННЯ (у ро́ті) у кого, чий і без додатка.

Хто-небудь замовк, втратив здатність говорити. Приклади
  • Не сподіваючись цієї зустрічі, я відхилив двері в коридор, а навпроти вона. Спалахано глянула в очі, опустила довгі вії. У мене язик мов приріс до піднебення (Ю. Збанацький)
  • Його благородіє не забалакало, воно, правда, поривалось сказати щось, та язик пристав у роті, не повертався (Панас Мирний)
  • — Чуєте, який я красномовний… А примусьте мене зараз заговорити, хоч словечко витиснути, коли язик присох до піднебіння (В. Речмедін)
  • язики́ поприсиха́ли в ро́ті (про багатьох). Нам сиділося, як собаці на човні, а язики наші в роті поприсихали (Ю. Яновський)

лице́м в лице́ (до лиця́).

Дуже близько, впритул, віч-на-віч і т.ін. Приклади
  • Вони стояли на подвір'ї тісним збратаним колом, лице в лице (З газети)
  • лице́ в лице́. Я.. йду просто на нього, лице в лице (М. Коцюбинський)
  • Черниш ніколи й не думав, що він так спокійно сприйме першу зустріч з ворогом лицем в лице (О. Гончар)
  • Сана була дуже обурена підступністю шпигуна. І я вирішив зсадити її з хмар на землю та зштовхнути лицем до лиця з справжньою дійсністю (Ю. Збанацький);Він мав рацію бажати зустрічі лицем до лиця (В. Винниченко)

від бі́лого сві́ту до те́мної но́чі.

Від ранку до вечора; весь день. Приклади
  • По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Панас Мирний)

до зір.

Дуже високо. Приклади
  • Вставав завод з руїн. Високі труби сягали хмар, підводились до зір (Я. Шпорта)

не ма́ти де го́лову (голови́) прихили́ти.

Бути самотнім, залишитися без рідних і близьких. Приклади
  • не ма́ти куди́ (до ко́го) прихили́тися (го́лову прихили́ти). На старості не мала до кого голову прихилити, куди прихилитися (З газети)
  • Тепер, на старість, не має де голову прихилити (М. Томч)
  • Тітка Мотря оповідала, як їй було добре за покійником третім чоловіком і як вона тепер бідує, не маючи де голови прихилити на старості літ… (М. Коцюбинський)

із кутка́ в куто́к; із кута́ в кут, зі сл. тиня́тися, ходи́ти, бі́гати і т.ін.

Усюди, скрізь. Приклади
  • То був мовчущий, сердитий чоловік, якийсь невдачник, котрого доля весь вік гонила з кута в кут (І. Франко)
У різних напрямках. Приклади
  • од кутка́ до кутка́. Він почав ходити по світлиці.. од кутка до кутка (І. Нечуй-Левицький)
  • Кремезний та рвучкий юнак то сідав на табурет, то бігав з кутка в куток (О. Ільченко)
  • Він ходив по кімнаті із кута в кут, про щось пильно думаючи (В. Гжицький)

прико́вувати / прикува́ти [до се́бе] о́чі (зір і т.ін.) чиї (чий).

Привертати чиюсь увагу, приваблюючи своїм виглядом. Приклади
  • Дивився, як вона йде поміж високих старих осокорів. Щось було в її поставі таке, що подобалось, що приваблювало, що приковувало його зір… (Є. Гуцало)
  • Простягся кучерявий гай вербовий і стоїть на сторожі поміж річкою та шпичастими горами, що блакитними тінями лягли на блакитному небі і приковують до себе очі (М. Коцюбинський)

до су́ду, до ві́ку (до су́ду-ві́ку).

Довго. Приклади
  • — Коли ж буде кінець цій ночі? Невже вона тягтиметься до віку, до суду? (І. Нечуй-Левицький)
Ніколи. Приклади
  • — Не буду до суду, до віку!.. батечки, голубчики!.. постіть, пустіть!.. (Г. Квітка-Основ'яненко)
на все життя, навіки, назавжди. Приклади
  • Ото знайшов собі радість до суду-віку! (П. Козланюк)
  • — Вже я його [злодія] пострашу так, що буде до суду-віку дрожать [дрижати]! (І. Франко)

прийти́ / прихо́дити до па́м'яті (до тя́ми і т.ін.).

Усвідомивши хибність своєї поведінки, повернутися до нормального життя; отямитися. Приклади
  • — Дякувати добрим людям, на правильну стежку стає. Прийшов до пам'яті. Ні світ ні зоря, а він уже на ногах, на роботу поспішає (І. Цюпа)
тільки док. Опам'ятатися, заспокоїтися (після збентеження, хвилювання і т.ін.). Приклади
  • прийти́ до по́мки, діал. — Може, він [хазяїн], як прийде до помки, кинеться, тоді віддай йому. Нащо нам такі гроші? (Панас Мирний)
  • Машина рушила, а Андрій все ще ніяк не міг прийти до тямку, і все здавалося йому, ніби він чує жартівливий голос: Гаряча голова… (Ю. Бедзик)
  • На якусь мить навіть непритомнієш у польоті, приладів не бачиш, а тоді прийдеш до тями — глядь: є швидкість! Є потрібна швидкість… (О. Гончар)
  • Стара так перелякалася, що й досі не могла прийти до пам'яті (П. Автомонов)
  • Пригорнув Іван до серця Олесю востаннє та й побіг. Тоді Олеся, як до пам'яті прийшла, схопилась — уже нема, далеко, тільки пил слідом клубочиться (Марко Вовчок)

прийти́ся до па́ри.

Сподобатися одне одному; покохатися. Приклади
  • — Будемо ж добре та й добре гуляти на весіллі! Нехай господь парує, коли собі прийшлись до пари! (П. Куліш)

до любо́ві кому і без додатка.

Дуже подобається, любий хтось кому-небудь. Приклади
  • Оженила мати сина. Не до любові невістку взяла (Легенди та перекази)
  • — Я з нею не можу жити… вона мені не до любові… (М. Коцюбинський)
  • Батько мій закохався в моїй матері і взяв її, як казав не раз: в одній льолі та до любові (Збірник про М. Кроп.)
  • Мені Бог уже послав такого, що й до любові, й до пари (Марко Вовчок)

підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т.ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т.ін.) на рі́вень (до рі́вня) кого, чого.

Ставати таким, як хтось інший у чому-небудь. Приклади
  • Розширюється оптова торгівля, підвищується, роль прямих зв'язків, посилюється вплив споживача на виготовлювача продукції. Тому й надалі треба намагатися піднятися до рівня кращих якостей продукції (З журналу)

до хрипоти́, зі сл. крича́ти, співа́ти і т.ін.

Дуже сильно, голосно. Приклади
  • Кожну мить можна було чекати, що сюди налетить каральний загін, і тому він до хрипоти кричав, щоб люди йшли геть від залізниць і добиралися до лісу (В. Петльований)

притиска́ти (припира́ти і т.ін.) / прити́снути (припе́рти і т.ін.) до стіни́ (до сті́нки) кого.

Ставити когось у складне, безвихідне становище, домагаючись зізнання, здійснення чого-небудь і т.ін. Приклади
  • припе́ртий до стіни́. Припертий до стіни.., чи не щодень до сповіді стаю, та жодної нема мені покути (В. Стус)
  • — Що ж воно оце робиться, га? — приперли вони нас до стінки сердитими запитаннями (З журналу)
  • [Арсен:] Мені якби ще отого шахрая, Геннадія, до стінки притиснути! (З. Мороз)
  • Вона тут же вирішила рішуче приперти до стіни свого супротивника (М. Хвильовий)
  • Весь бунт робітницький — діло Германа, підняте в тій цілі, щоби… навіть і Леона самого приперти до стіни (І. Франко)
  • — Бог з вами, не притискатиму вас до стіни… (Леся Українка)
  • Все перемішалося в старому, як перемішується лише в тому, кого вперше в житті припирають до стінки (Ю. Шовкопляс)

до гро́бу.

До кінця життя, до самої смерті; постійно, завжди. Приклади
  • — Критикуй і не зважай, Каже, на особу! А про нього скажеш — край, Мститиме до гробу (С. Воскрекасенко)
  • [Сергій:] Ти ж колись говорив, що коли покохаєш, то любитимеш до гробу (З. Мороз)
із запереч. Ніколи, взагалі. Приклади
  • До гробу не забуду рідної мови (І. Огієнко)
  • Не було добра зроду, не буде й до гробу (Укр. присл.)

со́вати (ти́кати і т.ін.) / су́нути (ткну́ти і т.ін.) [свого́] но́са куди, у що.

Самочинно втручатися в що-небудь ( перев. у чужі справи). Приклади
  • З сили-силенної порад і настанов [матері] Валентинові запам'яталася одна, мабуть, найголовніша; не совати носа куди не слід (О. Ільченко)
  • со́вати но́са до на́шого про́са. — Потім, серденько,— зупинив дружину вчитель,— немає потреби Івану Семеновичу совати носа до нашого проса (Ю. Яновський)
  • су́нути свого́ но́са в чужи́й горо́д (в чужі́ горі́шки). Товариш Сагайдак замість того, щоб сунути свого носа в чужий город, краще попрацював би сам (С. Добровольський)
  • — Я ж чужа в цьому селі, як-то кажуть, не прописана, може, й нагорить мені, коли суну свого носа в чужі горішки (В. Кучер)

ста́вити до ла́ду.

Налагоджувати, відновлювати що-небудь. Приклади
  • З колгоспної кузні лине дзвін молота. То старий Івженко ставить до ладу вже п'яту лобогрійку (І. Волошин)

пливти́ (іти́, текти́ і т.ін.) / припливти́ до рук (у ру́ки), перев. зі сл. сам, сама́, само́.

Легко, без труднощів діставатися кому-небудь. Приклади
  • — Що?! Таки не витримав? Ще б пак. Само добро в руки тече, а ти відвертаєшся (Григорій Тютюнник)
  • Він, помовчавши, спитав, чи не зустрічала того чолов'ягу із запорозькою люлькою. Тож, відповідаючи на запитання, підкреслила [Флора], що він має цими днями зайти до них.— Я ж казав, що люлька таки припливе до моїх рук (Г. Коцюба)
  • На лови він їздив удень і вночі, риба йому йшла до рук, як приворожена (Ю. Яновський)
  • Матеріал для колгоспної стінгазети сам плив до рук (О. Гуреїв)
  • Він таки ж господар, і гріх йому… не брати того добра, що само в руки пливе (Григорій Тютюнник)

дово́дити / дове́сти до ру́чки.

що. Занедбувати, занехаювати що-небудь. Приклади
  • Тваринництво в колгоспі Іскра довели до ручки (З газети)
кого. Викликати в кого-небудь стан надмірного збудження, напруження, незадоволення і т.ін. Приклади
  • — Знають же добре, кляті, що по-їхньому ніколи не вийде, що буде так, як загальні збори постановили,. .а от. .доводять бригадира до ручки (В. Кучер)

як (мов, на́че і т.ін.) до землі́ приби́тий.

Невеселий, зажурений, мовчазний, з похиленою головою тощо. Приклади
  • З-під насуплених брів засвітив гострий погляд, то окидав він [Чіпка] ним станового, то позирав на людей, що стояли мовчки, як до землі прибиті (Панас Мирний)

до кра́ю.

Дуже сильно, надзвичайно. Приклади
  • Я був стомлений до краю (Ю. Яновський)
  • Нерви напружені до краю, рука міцна, погляд ясний (О. Гончар)
  • В цей ранок тривога в старовірському селі зросла до краю. Багато хто не склепив очей у цю ніч (О. Довженко)
зі сл. поговори́ти і под. Остаточно. Приклади
  • Вже над світом… повернула Гашіца додому, твердо поклавши побачитись конче з Йоном та розмовитись з ним по щирості, до краю… (М. Коцюбинський)
Зовсім, повністю, остаточно. Приклади
  • — Та й не до краю я певен, що ми утекли від загину (М. Зеров)
  • Перший грім, цей весняний будило, після нього земля розмерзається до краю (Ю. Яновський)
Скільки стане сил. Приклади
  • Він, беззбройний! Вона те знала. Ну, а коли прийдуть до них? Що ж, коли прийдуть, захищатись до краю (М. Коцюбинський)
Обов'язково, конче. Приклади
  • Йому до краю треба було сходити до Марини (П. Рєзніков)

до [са́мої] соро́чки.

зі сл. змо́кнути і под. Наскрізь. Приклади
  • до сами́х сорочо́к. Становий з десяцькими дурнісінько блукали в очеретах та не знайшли бурлак і тільки змокли до самих сорочок (І. Нечуй-Левицький)
зі сл. обібра́ти і под. Нічого не залишаючи. Приклади
  • Одного обібрали до сорочки, другому забрали муку з корита (Л. Мартович)

від ву́ха до ву́ха.

Дуже широко. Приклади
  • Тепер сміялися всі… Роздирали роти від вуха до вуха (П. Загребельний)

до бо́лю.

Найвищою мірою вияву; дуже, надзвичайно. Приклади
  • До болю глибоко запали У серце втомлене мені Ультрамаринові канали І зламані у них огні (М. Рильський)
  • Знов конвалії пахнуть в гаю, білі й ніжні, як вітер у полі.. Аромат їх, солодкий до болю, так нагадує юність мою (В. Сосюра)
зі сл. потрі́бний і под. Дуже. Приклади
  • Тисяча інших сумок і проектів роїться в його неспокійній голові; і одною з найбільших його турбот є — як помиритися із німим Романом. Останніми часами Володько переконався, що той йому до болю потрібний (У. Самчук)

до гре́цьких кале́нд, книжн. , ірон. , зі сл. відклада́ти і под.

На невизначений термін, надовго. Приклади
  • І знову дискусії, говоріння, а вирішення справ відкладається до грецьких календ (З газети)

отуди́ к лихі́й годи́ні! (до бі́са! і т.ін.), лайл.

Уживається при висловленні здивування, невдоволення, досади і т.ін. Приклади
  • — Паровоз негодящий, — Отуди к бісу! — прогудів у тиші густий бас (А. Головко)
  • Ви не маєте вже ліса [лісу]? Отуди до біса! (Леся Українка)
  • — Галя… — знову [Христя] перехрестилася: — повісилась… — Отуди к лихій годині! — виторопивши очі, сказав Грицько та й замовк (Панас Мирний)

пробира́ти / пробра́ти [аж] до кісто́к кого і без додатка.

Викликати у когось відчуття сильного холоду. Приклади
  • пробра́ло до са́мих кісто́к, чим, безос. До самих кісток пробрало його холодом та вологістю (Я. Гримайло)
  • пробира́ти до косте́й. Дощ перестав, стало ніби ясніше, але вітер пробирав до костей і ліс голосніше шумів, шепотів (Мирослав Ірчан)
  • Міцний мороз пробирав аж до кісток (Я. Качура)
  • Осіння вже пора по-вовчи закрадалась. І холод до кісток рибалок пробирав (М. Рильський)
  • Вночі знову йшов дощ, дув пронизливий сирий вітер, пробирав до кісток (О. Сизоненко)

поверну́ти (верну́ти, привести́) до тя́ми.

Змусити кого-небудь свідомо мислити, нормально сприймати дійсність. Приклади
  • Рип возів, притишені балачки привели його до тями (П. Панч)
  • поверну́ти до стя́му. Міцний, твердий Гризельдин голос, незляканий, сміливий погляд очей зразу повернув його до стяму (І. Нечуй-Левицький)
  • Видно, так її розморило, що ні поштовхи сина, ні лайка такелажника не могли повернути до тями (Я. Баш)

як (мов, ні́би і т.ін.) кіт до са́ла, зі сл. допа́стися і под.

Жадібно, дуже енергійно. Приклади
  • Допавсь, як кіт до сала (Укр. присл.)

до [оста́нньої] кри́хти.

Дуже, надзвичайно. Приклади
  • — Чув, як ганьбив мене цей празник [чоловік] на людях? — Бо чесний він до останньої крихти (М. Стельмах)
Усі, до кінця. Приклади
  • Тепер тільки розумний та хитрий здолає жити, а дурні мусять геть до крихти вигинути… (М. Коцюбинський)
Повністю, геть усе. Приклади
  • до кри́хтоньки. — Розкажу я все до крихтоньки Завтра матері твоїй… (Олександр Олесь)
  • І все до крихти розказала [княжна], Мені і Ксенії сестрі (Т. Шевченко)
  • [Сестра Мархва:] Уже, либонь, своїй матері усе розказала, до крихти відкрила (Панас Мирний)

моро́з (хо́лод) пробира́ється / пробра́вся до ті́ла (до [са́мих] кісто́к, за пле́чі і т.ін.) кому і без додатка.

Комусь стає холодно, хтось мерзне. Приклади
  • Холод, здається, пробрався вже до самих кісток (І. Багмут)
  • Холод пробирався за плечі, руки швидко буряковіли (Ю. Збанацький)
  • Мороз пробирався… до тіла (В. Кучер)

приклада́ти / прикла́сти вогню́ до жа́ру, перев. чим.

Дошкуляти чим-небудь комусь, посилювати біль, переживання тощо. Приклади
  • Якби Василь знав, що в ці роки коїлося в серці Лукії, то співанкою не прикладав би до жару вогню (С. Чорнобривець)

до ді́дька в зу́би, грубе.

зі сл. іти, ї́хати і т.ін. У найвіддаленіше і найнебезпечніше місце; будь-куди. Приклади
  • — Я не можу тобі заборонити їхати куди ти захочеш,—. .люто вигукнув Петро,— не тільки в бухту Хрестову, але навіть до дідька в зуби! (В. Собко)
зі сл. потра́пити і под. У небезпеку, в халепу. Приклади
  • По всьому було видно, що ми потрапили до дідька в зуби (З усної мови)

до оста́ннього по́диху (зітха́ння).

До кінця життя, до смерті. Приклади
  • Мов книга ти, моє кохання, але на книзі цій печать. Я до останнього зітхання її не можу прочитать (В. Сосюра)
  • — Він до останнього подиху зберіг вірність присязі, вірність прапорові, вірність своїй Батьківщині, — говорив гвардії майор (О. Гончар)

не до ми́слі кому і без додатка, заст.

Не подобається комусь хто-, що-небудь. Приклади
  • [Гапка:] Сватай її. Степанида найбільш мені до мислі (М. Кропивницький)
  • Тепер я стала тобі рідною духом і ніколи од тебе не одступлюсь: ти мені до мислі, ти мені й до серця, — подумала Саня (І. Нечуй-Левицький)
  • до ми́слі. — Ти в цьому мені до мислі… (І. Нечуй-Левицький)
  • [Парубок:] Ну й що, що висватав? А як їй не до мислі? (О. Мисик)
  • Було б не рубати Зеленої вишні. Було б не сватати, Коли не до мислі (Укр. пісні)
  • Бач… їм така невістка не до мислі… (Леся Українка)

дово́дити / довести́ до ро́зуму (до ума́, до глу́зду).

що. Здійснювати, успішно виконувати що-небудь, справлятися з чимсь. Приклади
  • — Позичити [насіння] не штука,— відповів голова,— та дивіться, щоб до ума довели (М. Рудь)
  • — Багацько таких, що на готовеньке зазіхають, та мало таких, що до ума що-небудь доводять (Л. Яновська)
кого. Наставляти, повчати кого-небудь. Приклади
  • Параска ще довго корила хатніх, до ума доводила невістку (К. Гордієнко)
кого і без додатка. Виховувати, ростити кого-небудь (про дітей). Приклади
  • Няньчить її й доглядає [ненька].., Обчісує й одягає, До глузду доводить (П. Гулак-Артемовський)
  • Не той батько, що зродив, а той, що до ума довів (Українські народні прислів'я та приказки)
  • — Щоб вам [Галі і Чіпці], мої рідні, щасливо вік звікувати та своїх діток до розуму довести! (Панас Мирний)
  • Тепла хвиля підмиває серце матері, як вода калину, щасливою сльозою очі криються: усіх же вигодувала та виняньчила та й до розуму довела (Григорій Тютюнник)

доно́ситися (доліта́ти) / донести́ся (долеті́ти) до ву́ха (до вух) чийого, чиїх, кого.

Ставати чутним, доступним для слухового сприймання; хто-небудь чує щось. Приклади
  • Раптом до вуха долітає давно жданий поклик трембіти (М. Коцюбинський)
  • Хвиля дзвінких голосів доноситься до її вуха (Панас Мирний)
  • Останнє слово команди донеслося до вух Ярини ніби в тумані (В. Собко)
Ставати відомим кому-небудь; хтось дізнається про щось. Приклади
  • Донеслося до його вуха, що Марину сватати приходили (З усної мови)

з ро́ку до ро́ку.

Поступово, з часом. Приклади
  • рік од ро́ку. Рік од року вертаючись із інституту, дуже запишна, гордовита стає панна Наталя (С. Васильченко)
  • Не раз, Україно, в жорстокім бою Ти кров проливала священну свою, Ти з року до року все вище росла (М. Рильський)

полізти до чо́рта на ро́ги.

Перебороти найбільші перешкоди, труднощі і т.ін. для досягнення своєї мети. Приклади
  • Так любив [Кирило] молодиць та удовиць, що не побоявся б полізти й до чорта на роги (Є. Гуцало)
  • Він за бабою й на роги до чорта полізе (Укр. присл.)

до ла́мпочки що, кому і без додатка, фам.

Байдуже комусь до кого-, чого-небудь, щось для когось непотрібне або не має значення. Приклади
  • — Слухай, ти не чув, хто спалив Карфаген? — До лампочки мені ваш Карфаген (А. Крижанівський)
  • Ігор штовхнув Махова ліктем і сказав: — Слухай, кінчай цю волинку. До лампочки тепер (Ю. Щербак)
  • — Те, що ти пролетар — то до лампочки (І. Багряний)
  • Всі твої лекції до лампочки мені (М. Стельмах)

до су́дної годи́ни, заст.

До самої смерті, до кінця життя. Приклади
  • Буду пам'ятати моє горе до судної години! (З журналу)

прийти́ся до се́рця (рідше по но́рову і т.ін.) кому.

Дуже сподобатися (про кого-небудь). Приклади
  • І Чайці, і Соколову майор Савченко відразу ж прийшовся до серця (В. Собко)
  • Поїхали у Дубинівку свататися: там, бачите, хлопцю дівчина прийшлась по норову. Батько і не перечив (Народні оповідання)

попливти́ У кише́ню (до кише́ні, у ру́ки і т.ін.) чию (чиєї, чиї), кому.

Легко, без труднощів дістатися, потрапити комусь (про гроші, майно і т.ін.). Приклади
  • — Відрізали [землю]. — Скільки я на ту землю старався. Тягнувся до того достатку, і попливло моє щастя старцям у руки (М. Стельмах)
  • — Здається, і наші коні та воли попливуть панам у кишені (М. Стельмах)
  • Він тепер заживе так, як ніколи ще не жив. Вибудує завод і гроші самі попливуть у його кишеню (Панас Мирний)

дале́ко ку́цому до за́йця.

Уживається як категоричне заперечення; ні, зовсім ні. Приклади
  • [Ясь:].. Шляхтич-то велика річ! У своїх добрах він — король!.. Правами рівний Вишневецьким та Сопігам… [Наталя:] Ну, далеко куцому до зайця! (Б. Грінченко)

пробира́ти / пробра́ти [аж] до сліз кого і без додатка.

Справляти велике враження на когось, проймати. Приклади
  • Приспів пробирає аж до сліз (П. Тичина)

поверта́ти / поверну́ти до життя́.

2. Виліковувати важкохвору людину. Приклади
  • — Мене підібрали санітари, відвезли до шпиталю, а там хірурги зшили,.. і як бачите, повернули до життя (В. Гжицький)
Відновлювати кому-небудь сили, бадьорість після душевного занепаду, переживань і т.ін. Приклади
  • То гусла кров, то, повна дзвона й гула, у жилах клекотіла і текла… І до життя мене ти повернула любов'ю, що в душі твоїй жила (В. Сосюра). *Образно. Наповнювати життям, оживляти (про ґрунти, землі і т.ін.). — Оце людина! Мертві піски повертає до життя кучугурні наші. Каракуми виноградниками вкрила (О. Гончар)

до дна.

Повністю, зовсім. Приклади
  • Треба було аж подій 1848 року, щоб до дна сколихнути і його [Калиновича] тихе, самотнє життя (І. Франко)
  • Попівни налітали на ті крамниці, як горобці на рясну вишню; попадя усе до дна перевертала, усім перебирала (Марко Вовчок)
зі сл. звору́шувати, бенте́жити і т.ін. До глибини (про почуття). Приклади
  • до дна душі́. — Кожда [кожна] найдрібніша звістка про вас, усяка дрібниця бентежила мене до дна душі (І. Франко)
  • Є жінка, що її ми звемо: Паша… Такою книжкою озвалася вона, що чесні всі серця зворушує до дна (М. Рильський)
Усе вичерпно, до кінця. Приклади
  • У повітрі грають ворони. Значить — от уже й весна… Скільки це разів говорене, А не сказане до дна (М. Рильський)

до діро́к, зі сл. зачи́тувати і под.

Зовсім до пошарпаного, затертого вигляду. Приклади
  • — Знаєш, — даси кому газетку — зачитують до дірок. Незручно, коли газета неохайна (Остап Вишня)

прибра́ти себе́ до рук.

як душа́ до душі́, зі сл. говори́ти, сказа́ти і т.ін.

поверта́тися / поверну́тися до життя́.

до дру́гого прише́стя, жарт.

із запереч. дієсл. Ніколи. Приклади
  • — Куди ти тютюн ламаєш.. А бодай ти не виліз з того тютюну до другого пришестя! (О. Довженко)
Дуже довго. Приклади
  • — Моква,— похмуро і коротко кидали подоляки.— Відай, до другого пришестя тутка [тут] нам гибіти (Григорій Тютюнник)

прийти́ / прихо́дити в се́бе.

дово́дити / дове́сти до кра́йнощів (до кра́йності) кого.

Викликати в кого-небудь стан надмірного збудження, напруження. Приклади
  • Кордеєвич зблід і вхопився за меч.. Противники, які довели його до крайності, позникали в товпі [у натовпі] (Ю. Опільський)

хоч [до бі́са] у пе́кло, грубо.

від гу́дка до гудка́.

Від початку до кінця весь певний час; повністю. Приклади
  • І Чинбас місяць — від гудка до гудка — одтарабанив у цеховій підсобці (М. Рудь)

до [оста́ннього] ше́ляга.

Абсолютно все, повністю (про гроші). Приклади
  • З горя він пропив до шеляга свій горьований заробіток (М. Стельмах)

встромля́ти (су́нути і т.ін.) / встроми́ти (всу́нути і т.ін.) [свого́] но́са ([свій] ніс) перев. у що, куди, несхв.

Безцеремонно втручатися в що-небудь, переважно в те, що не стосується когось. Приклади
  • З усіх боків можна було чекати, що скажуть: у чуже просо не сунь свого носа (Г. Хоткевич)
  • — А я не серджусь, а тільки раджу тобі, Назаре, як молодшому: не сунь свого носа до чужого проса (Ю. Збанацький)
  • су́нути свого́ но́са в чужі́ горшки́ (до чужо́го про́са, в чуже́ про́со). — Я ж чужа в цьому селі… Може, й нагорить мені, коли суну свого носа в чужі горшки (В. Кучер)
  • — І дихнути не годен, коли десь не так щось? І всюди встромиш свого довгого носа? (Є. Гуцало)
  • А Солов'їха й свого носа туди таки втисла: без неї, бачте, ніде вода не освятиться (І. Нечуй-Левицький)
  • На педагогіці, як святий на самогоні, розуміється [Петро Андрійович], а теж свого носа суне (Ю. Мушкетик)
  • Намагаюсь пояснити Фатеєвій Марії те, куди ліпше було б не пхати носа (Є. Гуцало)
  • — Куди жінка носа усуне, та ще й не одна, то там уже не жди добра (М. Старицький)
  • Уляна таки сварилася з Василем, але за що — зась комусь носа встромляти! (В. Большак)

обідра́ти до го́лої ко́сті, перев. кого.

як (мов, ні́би і т.ін.) п'я́те ко́лесо до во́за (у во́зі), ірон. , зі сл. потрі́бний, перев. зі сл. так.

доно́сити / донести́ у ву́ха (до вух).

чиїх. Робити чутним, доступним для слухового сприймання що-небудь. Приклади
  • Мікрофони збирали всі привітання й доносили їх до вух Травиці (Ю. Яновський)
кому, кого, чийого, чиїх. Повідомляти когось про що-небудь ( перев. таємно — з метою обмови і т.ін.). Приклади
  • Коли став Микола завідувачем кафедри, то всі дрібниці,— що треба і не треба — доносили до його вух (З журналу)
  • Кожне слово Гаріфуліна повинен він, Юлдаш, доносити баєві у вуха (О. Донченко)
  • — Але ж я панові у вуха про все доносить не люблю (І. Манжура)

уда́ритися в горі́лку (до горі́лки).

ЯЗИ́К ДО ЗЕМЛІ́ у кого.

до кінця́.

Зовсім, повністю, з дієсл. Приклади
  • Сильний вірш [Л. Дмитерка] Круті шляхи буремної пори .. про тих, хто до кінця віддав себе боротьбі за кращу долю рідного народу (З газети)
  • Щоб вас [В. М. Гнатюка] до кінця розсердити, то попрохаю ще вислати 1 пр. Кобзаря Шевченка (М. Коцюбинський)

попа́стися (попа́сти і т.ін.) / попада́тися (попада́ти і т.ін.) в ру́ки (до рук) кому, чиї (чиїх), до кого.

бра́ти (прийма́ти) / взя́ти (прийня́ти) [бли́зько] до [свого́] се́рця що.

Перейматися чимсь, співчутливо ставитися до чого-небудь. Приклади
  • Вислухуючи мої дитячі скарги, вона завжди близько приймала їх до свого серця, умовляючи мене не звертати на те уваги (Панас Мирний)
  • Мирослава… дуже любила брата та і всю його родину. І інтереси їх близько брала до серця (А. Головко)
Ставитися до чого-небудь з інтересом, надаючи йому великого значення. Приклади
  • [Едіта:] Я мушу вам признатись, що я на сина втратила надію. Він слів моїх до серця не приймає (Леся Українка)
  • Мудрість Данте Шевченко так близько бере до серця тому, що доля італійського поета схожа була на його власну (З журналу)
Болісно сприймати, переживати що-небудь. Приклади
  • Звернувся ласкаво Василь до зажуреної дівчини,— Не бери всього так близько до серця (І. Цюпа)
  • — Маріє, не бери собі того так до серця… Плачем лиха не виплачеш (Р. Іваничук)

від мало́го до старо́го.

Усі люди незалежно від віку; діти й дорослі; всі. Приклади
  • від старо́го до мало́го. Іван Оленчук..підняв усіх жителів свого кутка — від старого до малого — рятувати броди (О. Гончар)
  • Сонячний осінній день… Коло клубу — від малого до старого (З журналу)
  • Весь аул від малого до старого збігся до саней (З. Тулуб)

до ча́су.

Поки що. Приклади
  • [Неофіт-раб:] Може ж, і по смерті у тім небеснім вашім царстві Божім довіку буде так, як тут до часу (Леся Українка)
До певної пори, тимчасово. Приклади
  • До часу, голубе, нам глечик носить воду; І на його [нього] пошле зла доля ту невзгоду, Що глек побачимо в череп'яних шматках! (П. Гулак-Артемовський)
  • Чужий чоловік до часу, а свій до смерті (Укр. присл.)

прирости́ до се́рця кому, чийого.

притяга́ти (притя́гувати) [до се́бе] о́чі (по́гляд, зір і т.ін.) чиї (чий), які (який), кого і без додатка.

до [Бо́жого (страшно́го)] су́ду.

Протягом усього життя, завжди. Приклади
  • Так можна і до страшного суду чекати (М. Стельмах)
  • Хіба умру, то тоді той вечір забуду, а то до суду буду пам'ятати його (Панас Мирний)

не до смі́ху кому і без додатка.

леті́ти / полеті́ти до ді́дька (к бі́су і т.ін.).

що [воно́] й до чо́го.

до па́ри, зі сл. бу́ти, жи́ти і т.ін.

Разом або подружжям. Приклади
  • Чорт сім пар чобіт стоптав, поки до пари зібрав (Укр. присл.)
  • Не судилось нам, серденько, Бути до пари (А. Кримський)
кому, чому. Схожий чимсь на кого-небудь іншого або на щось інше; подібний до кого-, чого-небудь або такий, як хтось, щось. Приклади
  • [Калина:] — Хто у вас командир полку? — Полковник Осипов. Може, чули? До пари Козюшевському. Такий же держиморда та егоїст (Д. Бедзик)
  • В усьому вона була йому до пари, не дорікала, коли випадали нестатки, і не пишалася, коли в хаті заводилась якась зайва копійчина (Б. Антоненко-Давидович)
  • Там же їв я і garbanzos [галушки]. Тверді й тяжкі, наче кулі.. Ліжко теж було до пари Кухні тій. Блощиць в нім сила (Леся Українка)
кому. Який підходить, годиться кому-небудь у подружжя. Приклади
  • — Знайшов собі ти дівчину до пари, а я ускочив під дурного греблю (Л. Костенко)
  • [Вітровий:] Письменник ти,.. а таку просту річ не розумієш. Хіба я їй до пари? (О. Корнійчук)
  • [Євдокія Корніївна:] Час [дочці] заміж, та все якісь недоладні… трапляються: то негарні, то без грошей, хоч і гарні, то не дуже розумні. Зовсім не до пари моїй Єфросині (І. Нечуй-Левицький)
  • Не поможуть і чари, як хто кому не до пари (Українські народні прислів'я та приказки)
Для подружнього життя. Приклади
  • — Коли наші парубки тобі не до любові… ми б тобі знайшли самі: усю Україну виїздили та знайшли б! — Шкода й шукати, коли мені Бог уже послав такого, що й до любові, й до пари (Марко Вовчок)
Кількість, яка становить парне число. Приклади
  • Смакує горілку Шкапонд, потім прополіскує нею рот і вже згодом вихиляє..— До пари, до пари треба, господарю (М. Стельмах)
чому. Який є доповненням до чого-небудь. Приклади
  • Давав [абажур] світло тільки на стіл і вузьку просторінь коло нього.. Довгий годинник червоного дерева з величезним вагадлом м'яко цокав до пари застиглому світлу над столом (В. Підмогильний)

до сме́рті (до півсме́рті).

Нещадно. Приклади
  • Побили мене ще по дорозі до півсмерті (В. Козаченко)
Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Артемові Степановичу мимоволі згадалися часи, коли його, корінного киянина, до смерті зацікавив міський транспорт — так звані конки (Ю. Збанацький)
  • Угорці не на жарт переполошились. Вони й раніше були вже до смерті залякані пропагандою (О. Гончар)

вдаря́ти (би́ти) / вда́рити в ніс.

безос., чим. Дуже діяти на кого-небудь (про запах). Приклади
  • вда́рити до но́са. Пес… несе в зубах ковбасу.. Я ледво [ледве] всидів на липі, так мені запах до носа вдарив (І. Франко)
  • Безсило схилився просто на одкриту шухляду. У ніс йому гостро вдарило духом засушених троянд (Г. Епік)
  • У ніс било живицею і ще чимось таким, до чого принюхуєшся і не можеш зрозуміти, чим воно пахне (Ю. Збанацький)
Гостро відчуватися (про запах і т. ін). Приклади
  • Солодкі пахощі лаванду вдарили в ніс (О. Ільченко)
  • Від першого дотику вдарила в ніс порохнява, матрац був потертий, дірявий (А. Хижняк)

до чо́ртиків.

зі сл. напива́тися і под. До повного сп'яніння. Приклади
  • до зеле́них чо́ртиків. Схопив [Геннадій] дзеркало, з острахом втупився в своє відображення. Насмоктався до зелених чортиків. Сполошений біг думок витискував холодні краплі на його лобі (І. Волошин)
  • Полковник Ліснобродський, стоячи на батареї, незрозуміло протер запухлі після нічної пиятики очі. Чи не до чортиків уже допився? (О. Гончар)
  • Він таки піде аж до Миколиної квартири, а вже звідти повернеться. Тоді він нап'ється до чортиків (М. Ю. Тарновський)
Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Тепер тільки сніг і сніг і небо геть до чортиків прочорнене (В. Стус)
  • Віддавши дівчатам свою куртку, він до чортиків замерз, просто б сказати — задубів під тим брезентом (Д. Бедзик)
  • За шию не капало, але до чортиків набридло неробство (В. Минко)

до чо́рта (до га́спида, до хрі́на), грубо.

Значною мірою, дуже сильно. Приклади
  • Він виструнчився перед командиром усією своєю височенною постаттю, аж головою дістав стелю землянки. До чорта зріст йому вигнало (Коп.)
Дуже багато. Приклади
  • Звідтіль навпростець Махає [Рябко] до овець, До клуні, до стіжків, до стайні, до обори; То знов назад чимдуж, щоб часом москалі (А їх було до хріна на селі), Щоб москалі, мовляв, не вбрались до комори (П. Гулак-Артемовський)
  • Та й солов'ї у Ратієвщині як свищуть. І скільки то їх? — обізвавсь Івась. — А вже до гаспида! — додав Грицько (І. Нечуй-Левицький)
  • Стану я вчитись, стану робити? Як би не так! Хай хто хоче робе [робить]. Я знаю, у батька до чорта грошей — на мій вік стане (Панас Мирний)

пройня́ти аж до [са́мого] се́рця (до [са́мої] душі́).

підклада́ти (приклада́ти) / підкла́сти (прикла́сти) вогню́ до пече́ного.

до живо́го ті́ла, зі сл. поби́ти і под.

Дуже сильно. Приклади
  • — Що з тобою таке: чи ти здужаєш, Чіпко? — Побили сучі сини до живого тіла, як печене болить (Панас Мирний)

дово́дити / довести́ до літ кого.

Виховувати кого-небудь до повноліття ( перев. про дітей). Приклади
  • Дядина… мене, сироту, до літ довела (Ганна Барвінок)

як (мов, на́че, і т.ін.) [той] реп'я́х [до кожу́ха, до штані́в (у соба́чий хвіст і т.ін.)], зі сл. пристава́ти, чіпля́тися, ли́пнути і т.ін., жарт.

не до ла́ду́.

увійти́ до ло́на чого, уроч.

па́дати (ки́датися і т.ін.) / упа́сти (ки́нутися і т.ін.) в но́ги (під но́ги, до ніг і т.ін.) кому, кого, до кого і без додатка.

дово́дити / довести́ до ла́ду́ що і без додатка.

Завершувати що-небудь. Приклади
  • Вона [Мотря] обіцяла побалакати з Явдохою, але не скоріш як у неділю, бо тепер… заходилась коло мазання — треба ж довести його до ладу (М. Коцюбинський)
  • — Ото, моє серце, гарну невісточку матиму, коли дасть Господь милосердний довести діло до ладу,— заговорила Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький)
Справлятися з чим-небудь, виконувати, щось робити на належному рівні. Приклади
  • — Посіяти [кукурудзи] треба стільки, скільки вони [колгоспники] зможуть довести до ладу (Ю. Мушкетик)
  • — Ой, помру, Давиде, а ти перебирайся на мій ґрунт, доводь його до ладу (М. Стельмах)
  • — Бачте,— казав.. Василь Іванович..— смієтеся.. А я знаю, що ні один із вас не доведе до ладу задачу (С. Васильченко)

як (мов, ні́би і т.ін.) кіт до ми́ші, зі сл. ки́датися і под.

до найме́нших подро́биць.

Дуже чітко, виразно, детально. Приклади
  • Тиждень цілий перемучилася Маруся,.. не йшла до потоку. Уявляла собі до найменших подробиць, як сидить тепер Дмитрик (Г. Хоткевич)
зі сл. зна́ти і под. Досконально, ґрунтовно. Приклади
  • — Він… знав кожен цех до найменших подробиць, наче свій дім (В. Кучер)

з рук у ру́ки (до рук).

зі сл. віддава́ти і под. Безпосередньо від когось комусь. Приклади
  • [Юда:] Так само продають їх [людей], як і все, як гуси, як худобу.. А потім з рук в руки віддають їх тому, хто купить (Леся Українка)

від а́льфи до оме́ги, книжн.

Від початку до кінця. Приклади
  • — Оце діждався новини, оце потішили новинами! Ну що ж, хай кажуть, мусить знати все, від альфи до омеги (Д. Міщенко)

припа́сти до ми́слі кому.

до глибини́ душі́ (се́рця), зі сл. вра́зити і под.

Дуже, надто, надзвичайно. Приклади
  • — А ви говорите! — скрикнув бідолаха Василь, уражений до глибини серця такою бесідою (І. Франко)
  • Нема людини в світі, якої не схвилювали б до глибини душі ці листівки [з фашистської неволі] (Ю. Яновський)
  • Доля Тараса Григоровича [Шевченка] вразила хазяїв до глибини душі (З. Тулуб)

дава́тися / да́тися в ру́ки (до рук).

кому і без додатка. Здаватися, не чинити опору кому-небудь. Приклади
  • А воно, оте мале [хлоп'я].., знов вив'юнювалось, виривалося.., ніяк не даючись до рук (О. Гончар)
  • Чайка, видно, виголодалась, бо далеко не втікала, відразу далася в руки (Ю. Збанацький)
  • — Цур тобі!.. Де ж ти бачив, щоб турок без ніякої бійки сам тобі в руки дався? (С. Добровольський)
кому і без додатка. Переходити в чиєсь користування, ставати чиєюсь власністю; діставатися комусь. Приклади
  • Ось воно слово: одберім землю!.. Ту саму землю, що, як мрія далека, тільки манила, а не давалась у руки, що грала перед очима як марево в спеку (М. Коцюбинський)
кому, чому. Підпадати під чий-небудь вплив. Приклади
  • Злостився на себе за те, що дався в руки якійсь сліпій силі і дозволив їй помститися над собою (М. Ю. Тарновський)
  • Виряджала мати [Петра], наказуючи, щоб стеріг себе, не давався у руки лихим людям (Панас Мирний)
кому. Потрапляти в залежність від когось, перебувати під чиїмось впливом; підкорятися. Приклади
  • Радить [Чіпка] кожному себе стерегти, громаду, а не даватись знову панам у руки (Панас Мирний)
Ставати доступним для оволодіння, легко здійснюватися. Приклади
  • Вже третій рік я дояркою. Справа ніби сама в руки дається (З журналу)
Ставати чиїм-небудь досягненням. Приклади
  • Він [Чіпка] .. кляне земство, котре йому не далося в руки (Панас Мирний)
Ловитися. Приклади
  • Коло носа в'ється, а в руки не дається (Укр. прислів'я та приказки)

упада́ти / упа́сти в но́ги (до ніг) кому.

дійти́ [до] літ [свої́х].

Стати дорослим, вирости. Приклади
  • По інших сторонах то навіть підлітків по школах учать про те,. .які вони матимуть права і обов'язки, коли дійдуть до літ (Леся Українка)
  • Як дійшла вона літ своїх, то я без клопоту хліб їла: вона й зробить усе, й догледить усього (Марко Вовчок)

до [оста́нньої] ни́тки.

зі сл. промо́кнути; мо́крий, промо́клий і т.ін. Наскрізь, повністю, зовсім. Приклади
  • Джмелик, весь мокрий до нитки, шмигнув під воза (Григорій Тютюнник)
  • до оста́нньої ни́точки. Заскреготавши буферами, відійшов поїзд, а жінки все гибіли під дощем, промокли до останньої ниточки (А. Хижняк)
  • Там така сльота, що годі добитися до станції на простім возі, промокнеш до нитки (Л. Мартович)
  • — По обіді, коли ми вже встигли накататися на човнах.., намокнути до останньої нитки під раптовим дощем, почали з'їжджатися гості (П. Панч)
Цілком, абсолютно, остаточно. Приклади
  • — А тепер роздягайтеся до нитки! (М. І. Тарновський)
  • Його [Іванова] танкістська форма на той час зносилася до нитки (Ю. Мушкетик)
перев. зі сл. обібра́ти, обде́рти, пропи́ти і т.ін. Повністю все, до останнього. Приклади
  • Мадюдя цього разу грав [у доміно] неуважно: як генерал не смикав бровами, програлись до нитки (А. Дімаров)
  • Напівзруйновану й пограбовану до нитки церкву перетворили на клуб (З журналу)
  • Пишнотіла Катерина… оббирала клієнтів до нитки, звабливо при цьому всміхаючись (М. Слабошпицький)
  • — Ти — приятель? Май якесь лице, боярине? Ти ж обдирав нас до нитки. Бреши, але знай міру (М. Івасюк)

до ча́ду, зі сл. смія́тися і под.

Дуже, надзвичайно. Приклади
  • Вийшли й регочуть. Регочуть до чаду (І. Драч)

що до то́го кому.

дохо́дити / дійти́ [до] ла́ду́.

з ким. Залагоджувати яку-небудь справу з ким-небудь; досягати повного розуміння, домовленості з кимсь. Приклади
  • З Когеном я ще раз поважно перебалакаю, хоч чи вийде що з цього? З тим брехуном не дійдеш до ладу (М. Коцюбинський)
  • Так само і з урядами не міг [пан Трацький] ніколи дійти до ладу (І. Франко)
Набувати чіткості, ясності; впорядковуватися. Приклади
  • Тепер думки в його [Андрієвій] голові поступово доходили ладу. Він починав розуміти: машина, певно, підірвалася на міні (Ю. Бедзик)
перев. із запереч., з чим і без додатка. Розуміти щось, розбиратися в чому-небудь. Приклади
  • — Якось воно так порізано, що я й ладу не дійду… В нас не так шиють, як у панів,— мовила.. Дарка (Леся Українка)
  • Омелян дивувався, що дзвони… так висіли, що ніякий дзвонар не зумів би з ними дійти ладу (О. Ільченко)

[до] но́са [й] коцюбо́ю (кочерго́ю) не діста́ти перев. чийого.

Хто-небудь надмірно чваниться, пишається. Приклади
  • носо́чка й коцюбо́ю не діста́ти. Вона. . чванькувата — носочка й коцюбою не дістати (Марко Вовчок)
  • Коли майстер гумору з естради видасть перлину.., він взагалі на коні і до його носа коцюбою не дістанеш (З журналу)

притя́гує / притягло́ живі́т (живота́) до спи́ни в кого, кому і без додатка, безос.

як (мов, ні́би і т.ін.) чорт до сухої́ верби́, зі сл. причепи́тися і под., грубо.

до пе́ршої сивини́.

До старості, до немолодих років. Приклади
  • Скажіть, як можуть влаштувати свій дім 20 мільйонів людей, котрі часто-густо до першої сивини живуть у гуртожитках! (З журналу)

ви́пити / випива́ти (пи́ти) гірку́ ([по́вну] ча́шу, [по́вний] ківш [ли́ха], по по́вній) [до кра́ю (до дна)].

Зазнати повною мірою багато горя, страждань, клопоту, неприємностей; настраждатися. Приклади
  • черпну́ти ківш ли́ха. Й Саливон, і батько черпнули ківш лиха на германській війні (М. Стельмах)
  • ви́пита по́вна ча́ша ли́ха до дна. О рідна земля, мати наша, многостраждальна сторона, гіркого лиха повна чаша тобою випита до дна (І. Гончаренко)
  • пи́ти гірку́ до де́нця. [Зінька:] Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? — Перед катом своїм!.. Не скорялася, сьомий рік пила гірку, доп'ю її до денця (М. Кропивницький)
  • — Я теж, Григорію Стратоновичу, пив свою чашу в тридцять сьомому році (М. Стельмах)
  • За коротке своє життя випила дівчина лиха повний ківш (О. Ільченко)
  • Він випив ківш лиха і, можливо, котячі думки про облуду і марність цього світу повстали йому в котячій голові (В. Підмогильний)
  • О, ці самотні наші матері! Випивши повну чашу лиха, настраждавшись на холодних вітрах долі, вони прагнуть для своїх дітей найліпших затишків (П. Загребельний)
  • Як Шевченко, так і Осьмачка були мучениками, яким. . довелося випити до дна гірку чашу страждань. Тому й вони обидва ввійшли в українську історію як величні символи приниженого, але невмирущого народу (Ю. Стефанник)
  • З неусвідомленою гіркотою в серці мав прокинутися [Іваниця] лиш для того, щоб випити ту гірку чашу до дна: прокинувся і побачив Ойку, яка прийшла коли й не до Дуліба, то принаймні не до нього (П. Загребельний)
  • Хоч би ж хтось хоч колись передав братам, яку він гірку чашу за них випив!.. (І. Багряний)
  • — Сотки, тисячі нещасних [втікачів] попадалися до рук козакам — мусили випити гірку до краю (М. Коцюбинський)

з (від) ра́нку (ра́ння) до [са́мого] ве́чора (до сме́рку, до смерка́ння, до темна́, до [пі́зньої] но́чі).

Весь день; цілими днями, протягом довгого часу. Приклади
  • з ра́ннього ра́нку до пі́зньої ні́ченьки. Рученьки терпнуть, злипаються віченьки… Боже, чи довго тягти? З раннього ранку до пізньої ніченьки Голкою денно верти (П. Грабовський)
  • З ранку до ночі бачу твої очі (Пісня)
  • Ну, а нам з весною стільки діла! Ми в труді від ранку до темна, Щоб, як ліс, озимина шуміла, Щоб, як військо, встала ярина (П. Дорошко)
  • Білка сумочку свою Розстебнула у гаю І від рання до смеркання В сумку зносить харчування (М. Стельмах)
  • Під вогнем бійці на переправі, і на тій — на правій стороні теж вогонь від ранку до смеркання (І. Гончаренко)
  • Цілими днями сіялись крізь сіре сито осінні дощі, а коли їх не було, то над полем від ранку до самого вечора бродили тумани (О. Гончар)
  • [Шинкарка:] Крячуть, крячуть чорні галки з рання до смеркання; Брешуть, брешуть вражі хлопці, що є в них кохання (С. Руданський)
  • Наче й мотаєшся по району з ранку до смерку, а все ж таки не косиш, не молотиш (І. Цюпа)
  • Трудно буде в кузні день у день з ранку до вечора (А. Головко)

зво́дити / звести́ до спі́льного (до одного́) знаме́нника що.

Випити чашу до дна.

Дорога до храму.

Коли гора не йде до Магомета, то Магомет іде до гори.

Мекка. Йти до Мекки.

Од віку до віку.

Повернімося до наших баранів.

Чекати до другого пришестя.

Через терни до зірок.

Словник фразеологізмів з походженням, тлумаченням та прикладами вживання
Відключити рекламу
Дивіться також