ВОНИ — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники

ВОНИ́ їх (з прийм. до них, від них і т. ін.), займ. особ. 3 ос. мн.

Уживається на позначення предмета мовлення, вираженого іменником у множині до або після цього займенника. Приклади

Навіть старі хвалили Гущу. Вони ходили розпитать в нього, чи скоро буде нарізка. (М. Коцюбинський)
Запоріжці Софрон Подобайло і Павло Тримана стояли горді й пишні, як архістратиги або орли. На очах у них теж були сльози, але вони їх не помічали. (О. Довженко)

розм. Уживається для вираження пошани до однієї особи будь-якої статі. Приклади

Довгий і блідий швейцар .. прошепотів: Вони ще не встали... “Вони” – то був редактор. (М. Коцюбинський)
– Ех, Тимку, не знаєш ти дядька Мусія: вони в нас хитрі! (А. Головко)
– Це кричали вони! – сказав він, роблячи наголос на “вони”, і махнув рукою в Майїн бік. (М. Хвильовий)

тільки род. в., розм. Уживається у значенні присвійного займенника. Приклади

І на хвилях бурхливих їх душ У дні проби і міри Попадав він із ними [рабами] не раз У безодню зневіри. (І. Франко)
Їх пісні ідуть по людях, Всяк пісні ті переймає. (Леся Українка)
Нехай стрілою грудь пробита, нехай торощать далі мене їх золоті копита. (Б.-І. Антонич)

Уживається на позначення предмета мовлення, вираженого іменником жіночого роду однини в попередньому реченні або після цього займенника. Приклади

Линь, моя пісне, як чайка прудкая, – Вона не боїться, що в морі загине. (Леся Українка)
Баба Сикліта дуже жаліла, що не вспіла наказати Марусі, як треба поводитись із сватами, і все, наче її кортіло, хотіла штовхнути дочку або сказати їй. (Грицько Григоренко)
Тут я зустрівся з музою своєю. І, взявши в руки ліру й срібний лук, Пливу, як тінь, по морю снів за нею. (М. Рильський)

У сполуч. із займ. сама виділяє певний предмет мовлення з ряду йому подібних. Приклади

Поміж брівоньками дівчини склалася смужка, щічки заграли рум'янцем, а сама вона важко дихала й дивилася кудись на бік, неначе бачила там одповідь на якусь думку. (А. Кащенко)
Вона сама – селянка, дочка горівника-мужика, і не їй боронити тих, хто віки тримав у горі її батьків. (В. Винниченко)
Нереальне, все нереальне, пливе-напливає їй перед очі, сивою каламуттю та грипозною жовтизною заволікається світ, і сама вона вже ніби занурюється в якісь важкі, невилазні води тропіків.... (О. Гончар)

У сполуч. з часткою ось (от) набуває вказівного характеру. Приклади

От вона – сіра пляма лиця. Темна постать із лабораторії поспішає на голос. (В. Винниченко)
– Хочете, може, “зенітку” мою побачити? Ось вона! – і погладив ніжно дід Свирид свої вила-трійчата.... (О. Вишня)
Ось вона, свобода! Гуляй – скільки хочеш. (О. Гончар)
– Бери братницю златну, я також докину в неї жменю турицької землі. Хай ліпше так, ніж... Ось вона – я привіз із собою! (І. Білик)

тільки род. в. Уживається у значенні присвійного займенника. Приклади

О Боже мій милий! така твоя воля, Таке її щастя, така її доля. (Т. Шевченко)
До війни Ляля часто бігала до цього будинку, де жила одна з найулюбленіших її вчительок. (О. Гончар)
Василько бачив її [мами] тінь на стелі. (О. Бердник)

Назва грошових одиниць Корейської Народно-Демократичної Республіки та Республіки Корея. Приклади

Південнокорейську вону вдруге було введено в обіг 9 червня 1962 року. (з наук.-попул. літ.)
Текстові написи на північнокорейських вонах відображено корейською мовою. (із журн.)
Вони можна придбати в південнокорейських банках, спеціалізованих обмінних пунктах та у великих готелях. (з Інтернету)

Коментарі

Щоб додати коментар, увійдіть.