ВОНИ — ФРАЗЕОЛОГІЯ | Горох — українські словники

тря́сця йому́ (їй, тобі́, вам, їм) в печінки́ (в печі́нку, в пуп, в бік і т.ін.), лайл.

Уживається для висловлювання недоброго побажання кому-небудь або як вияв невдоволення, гніву, досади і т.ін. з якогось приводу. Приклади

— Застряли! І тут, трясця б йому в печінку, застряли! Тепер нічого і думати, щоб вкластися в намічений графік (І. Головченко і О. Мусієнко)
Вдарили червоні полки, вигнали гайдамацьку нечисть, щоб їм трясця в бік (Д. Прилюк)
— Виродок! Виродок! — ледве повертаючи язик у роті,— мовив Загнибіда.— Трясця тобі в пуп! — гукнув, червоніючи, як Буряк, Колісник (Панас Мирний)
Першою почула [Дорошенчиха] і про ці океанські [атомні] випроби.. .— Що вони роблять, трясця їм у печінки! (О. Гончар)
тря́сця тобі́! — Трясця тобі! — не видержала Пріська і гукнула на всю хату (Панас Мирний)

хай (неха́й) йому́ (їй, тобі́, їм і т.ін.) чорт (сім чорті́в, га́спид), лайл.

Уживається для вираження сильного незадоволення ким-, чим-небудь, перев. із втратою інтересу до нього. Приклади

Дочко! чого ти проклинаєш? Що він тобі винен? — Та хай йому сім чортів і все лихе; чи я ж проклинаю? І чого ви вчепились? (А. Свидницький)
Не люби, Христе, нікого і ніколи. Хай йому гаспид (Панас Мирний)
— О, нехай йому чорт! Як забився! — крикнув він до Івася (Панас Мирний)
— Ну як агітатор? — допитується Євдоким Юрченко у задуманого Величка. — Хай йому чорт! — з серцем відповідає той (М. Стельмах)
— Хай їм [бикам].. чорт, — каже. — Щоб не клопотаться — продав.— Отак, кажу,— нахазяйнував, синочок!.. (А. Тесленко)

плюва́ти мені́ (йому́, їм і т.ін.) на кого--що, безос.

Хто-небудь нехтує кимсь. Приклади

— Плювати мені на тебе та на твого преосвященного. Як жила, так і житиму! — відказала вона (Панас Мирний)

хай [би] йому (їй, тобі, їм, вам) трясця, лайл.

Уживається як недобре побажання кому-небудь або при висловленні незадоволення, досади і т.ін. з якогось приводу. Приклади

— Хай йому трясця, ще вскочимо в пащу Гітлера, а які в нього порядки, чули вже (П. Панч)
— Хай йому трясця, цьому улемові! Підемо вранці до Каффи (З. Тулуб)
— Та в трест викликали, хай би йому трясця,— зі словом сказала вона, ніби Арсен тут к чомусь завинив (Є. Гуцало)
— А хай вам трясця! — тріснув голос тітки Марії (Я. Баш)

кат його́ (її́, їх і т.ін.) [ба́тька (го́лову)] зна́є (зна), зневажл.

Невідомо, незрозуміло. Приклади

— Де брусок? — Ну, мантачка… — А кат тебе знає, де ти все діваєш (Григорій Тютюнник)
Кат їх батька зна, над чим таким важким Дихтовні животи вони понадривали? (П. Гулак-Артемовський)
Почне щось снуватися в голові — снується та й снується, а на який кінець, то й кат його голову знає… (С. Васильченко)

назива́ти / назва́ти ре́чі їх (свої́ми і т.ін.) імена́ми.

Говорити про кого-, що-небудь прямо, відверто, недвозначно і т.ін., не добираючи делікатних слів чи виразів. Приклади

— Ви ображаєте мене, молодий чоловіче! — Зовсім ні. Я називаю речі своїми іменами (В. Речмедін)
Він саме оповідав тепер подробиці любовних своїх авантюр, називаючи речі їх іменами (Г. Хоткевич)

ма́тері (бі́сові) його́ (їх, її́ і т.ін.) кові́нька (ко́рінь).

Уживається для вираження захоплення з якого-небудь приводу. Приклади

[Марко:] ..От я й був парубком повного калібру, бісові його ковінька. Ге, та що там згадувати! (З. Мороз)

лайл. Уживається для вираження незадоволення, обурення, досади і т.ін. з приводу чого-небудь. Приклади

— Що, дядьку? — Орчики роблю матері його ковінька! Я, Никодим Динька, роблю орчики (М. Зарудний)
— Так не годиться голові [співати]. Овва! Люде почують, будуть тьокати. Ви ж голова, — здержував Чабанця десяцький. — А матері їх ковінька! А що мені до того? (І. Нечуй-Левицький)

бода́й (щоб) тебе́ (його́, вас, їх і т.ін.) взяла́ лиха́ годи́на, лайл.

Уживається для вираження незадоволення, обурення ким-, чим-небудь, зневаги до когось--чогось або недоброго побажання комусь. Приклади

взяла́ б його́ лиха́ годи́на. Домінік був злий і на татар, і на козаків, і на попів.. Взяла б його лиха година!. .І чом би було не помиритися з козаками? (І. Нечуй-Левицький)
— Грішу! — подумав Харитон.— А все оті цокотухи розворушили мої думки, згадали мені про Онисю. А, бодай вас лиха година взяла! (І. Нечуй-Левицький)

ва́ша (їх) ми́лість (ми́лость), уроч. , заст.

Шанобливе називання кого-небудь; ви, вони. Приклади

Пішла вона [Миша] звичайненько прохати, Щоб Лев в дуплі дозволив їй, Самотній та старій, Хазяйство завести маленьке Біля їх милості близенько (Л. Глібов)
Дуже приємно мені… пересвідчитись, що ваша милість правильно молоточка в руках тримає (О. Донченко)
— У Варшаві тільки й мови, що про вашу милість, князю (І. Нечуй-Левицький)
— З Богом, — кажу, — завтра рушаймо до панії, а потім і до вашої милості за рушниками (Марко Вовчок)

ірон. Уживається для вираження незадоволення кимсь, несхвалення чиїх-небудь дій, учинків, поведінки і т.ін. Приклади

— Насилу діждалися вашої милості!. — неласкаво привітав він її (Панас Мирний)

тільки ва́ша ми́лість (ми́лость). Шанобливе звертання до поважної особи, до людини, що займає високе становище в суспільстві; високошановний. Приклади

— Вже як хочете, ваша милость, а без вас, князю, ми не розпочнемо битви з козаками (І. Нечуй-Левицький)
Патронеса спитала по черзі в кількох вихованок: — Ти сирота? І за кожну матушка Раїса відповідала: — Сирота, ваша милость (О. Донченко)

хто [ж його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є (зна).

Невідомо. Приклади

Хто знає, може, наш метелик так і вік свій короткий звікував би у темряві самотній, — та інша доля судилася йому (Леся Українка)
— Замок добрячий, гвинтовий, так що не повинно добратися! А там хто ж його знає. Треба пильнувати (Григорій Тютюнник)
— А що ви дасте? — Та хто тебе знає, що ти хочеш? (Панас Мирний)
Іде та йде [Іван-царенко], дійшов до моря, глянув — море, кінця йому не видко; і де той острів, хто його зна! (Укр. казки)
хто зна його́. Хто зна його, де він брав ті прізвища! Неначе зумисне позаписував їх у своєму дурному поминальникові (І. Нечуй-Левицький)

бери́ його́ (її́, їх і т.ін.) лиха́ годи́на, лайл.

Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. Приклади

— А бери її лиха година! Сидить як ідол, з очей іскри, у бровах сам чорт ховається, і не [ні] пари з вуст! (Дніпрова Чайка)

Уживається для вираження мимовільної згоди з чим-небудь; нехай буде так. Приклади

— Як зосталися ми удвох, я й кажу паничеві: хай [пан] ..дасть хату й огород [город],— бери вже його лиха година! — помирюся (Панас Мирний)

бий / поби́й (поби́ла б) тебе́ (його́, її́, їх і т.ін.) лиха́ [та нещасли́ва] годи́на (моро́ка, грім, хрест і т.ін.), лайл.

Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з приводу чогось. Приклади

Один, як побачив твою скриню, так руками вчепився.. Я вже, бий тебе грім, ні за що в світі не відступлюсь од неї,— каже.— Невже це ваш син вимайстрував (М. Стельмах)
Ой, не можу! — вхопився за боки шофер і вибухнув щирим заразливим сміхом.— А бий тебе морока! Чи чули ви таке? (Ю. Смолич)

Уживається для вираження великого незадоволення з приводу чого-небудь. Приклади

За тими волами я посивів парубком, побила б їх морока (М. Коцюбинський)
— А! Бий його лиха година! — Скрикнув з розпукою Семен і вдарив шапкою об землю (М. Коцюбинський)

зна́ю (зна́ємо) [я (ми)] вас (його́, тебе́, їх і т.ін.), ірон.

Уживається для вираження недовір'я, сумніву у правдивості слів чи вчинків співрозмовника. Приклади

— Куди розігналась? — До сестри! — Ха-ха! До сестри! Знаєм вас! Від Шляхового, мабуть, підіслана? На розвідини прийшла? (О. Гончар)
— Ти тільки не лови ґав. А то я тебе знаю. Перед німцями орлом був, а перед дівчиною ягням зробишся (Григорій Тютюнник)

чорт (га́спид, сатана́) [його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є (зна), грубо.

Уживається для вираження негативного ставлення до кого-, чого-небудь, сумніву, досади з приводу чогось. Приклади

Затремтіли в оратора руки. Забігали очі. Одвисла щелепа. Чорт його знає, вилетіли всі думки з голови, і всі слова (О. Довженко)
— Що ж це він задумав?— питав він у сердитого зі сну Тимка. — А чорт його знає! Хіба в нього допитаєшся? (Григорій Тютюнник)

Невідомо, незрозуміло. Приклади

чорт його́ ду́шу зна́є (зна). — Де ж сторож? — Чорт його душу зна,— одказував Йосипенко.— Хіба мені ще й сторожа сторожить? (Панас Мирний)
А тут… посилають: іди!.. Отака путь..— Чого се так припало? Пита Пріська.— Гаспид їх знає! (Панас Мирний)
— Та нащо ж ви їх [сорочки] йому [хазяїнові] віддали? — Чорт його зна, як воно сталося. Здуру… (З. Тулуб)
Сказавши, чорт зна де пропала [Дидона], Еней не знав що і робить (І. Котляревський)
[Стась:] А цього діда затримайте поки тута — чорт його знає, що воно за старець! Тепер багато всякої наволочі тягається по світу (С. Васильченко)
— Ой, козаче,— каже,— козаче! Та хіба ж на світі єсть хоч одна проста дорога? Думаєш іти просто, а зайдеш чорт знає куди! (П. Куліш)

кат із ним (ни́ми).

Уживається для вираження примирення, вимушеної згоди з чим-небудь, невдоволення чимсь, утрати інтересу до чого-небудь; нехай буде так, як є. Приклади

— Діло й на тебе є. — А кат із ним, із тим ділом,— відмахнувся Дорошенко (О. Гончар)
Кат із ним. Що буде, те й буде (В. Кучер)
З кошика потроху вилітали й розбивалися яєчка, і до нього веселими очима сміялися жовтки. Ну, й кат із ними. Кузьма вже не заздрий на таку закуску (М. Стельмах)

хай (неха́й) йому́ (їй і т.ін.) грець, з ким--чим і без додатка, лайл. , перев. жарт.

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось і т.ін. Приклади

Ці круті гори, хай їм грець, можуть ухекати найкращого бігуна (В. Кучер)
хай би їм грець. — Як там Кащубенкова бригада — норму дає? —..Штурмівщина і тут, хай би їм грець (О. Гончар)
—..Рана гоїться добре? — Та гоїться, хай їй грець (А. Шиян)
Нарешті згадав це прізвище, хай йому грець! (В. Дрозд)
А вітер такий, що нехай йому грець!.. (І. Нехода)
— Отаке-то! Хай йому грець! Тепер зроду від колективу не відірвуся! (О. Ковінька)
— Хай йому грець з тим куривом! Давайте краще перекусимо (Григорій Тютюнник)

цур тобі́ (йому́, їй, їм, вам) [[та (і)] пек тобі́ (йому́, їм, їй, вам)].

Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, несхвалення чогось. Приклади

Цур тобі, пек тобі, як запишався, що в новую свитку прибрався! (Укр. присл.)
— Недостойні мужики, щоб над ними голови стільки ламали. Не розуміє свого інтересу — цур йому пек (М. Хвильовий)
Та цур їм [панам]! Шкода на них часу й паперу (М. Коцюбинський)
— Цур вам! — підхопився Петру.— Що це ви таке верзете, чоловіче? Отямтеся! (М. Чабанівський)
цур та (і) пек. Коли ж побачила завтра Хведька, та ще з чужого села, то вже Стецькові цур і пек (Г. Квітка-Основ'яненко)
— Денис? Щось у старого звихнулося ще тоді… цур та пек згадувати (П. Козланюк)

хай (неха́й) воно́ (він, вона́) [ясни́м вогне́м (по́лум'ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться і под.).

Уживається для вираження великого незадоволення, роздратування, досади з приводу кого-, чого-небудь. Приклади

щоб він ясни́м вогне́м горі́в. — Скільки перевернув [Карпець] скиб цьому чортовому Созоненку, щоб він ясним огнем горів, і тут на дурничку він вихитрував! (М. Стельмах)
— Чуєш, матросе,— тихо сказав Альоша,— хай він згорить, самий Пувичка (І. Микитенко)

не взяв його́ (її́, їх і т.ін.) кат, згруб.

Уживається для вираження захоплення ким-, чим-небудь, здивування з якого-небудь приводу або незадоволення кимсь, чимсь. Приклади

Вона, кат її не взяв, препишна молодиця (Марко Вовчок)
Та й сам Гава — не взяв його кат — догадливий удався (І. Франко)

лиха́ годи́на його́ (її́, їх і т.ін.) зна́є.

Невідомо, незрозуміло. Приклади

Лиха її година знає, від кого вона тікала та ховалася… (Панас Мирний)
— От дитинка, нехай Бог милує! — почувся голос Антоніни..— І в кого воно вдалося, лиха година його знає (О. Довженко)

пропади́ / рідше пропада́й ти (ви, він, вона́ і т.ін.) про́падом (рідше пра́хом).

Уживається для вираження крайнього незадоволення, великого обурення ким-, чим-небудь; згинь, хай згине. Приклади

— Х-хох! — зітхнув диякон і погасив недогарок. — А пропади ти пропадом! Отак і вдома, хоч цілий вечір рота не роззявляй… Наказаніє суще! Ох-хо-хох… (В. Шевчук)
— Іди он до свого верстата й працюй.— А пропади ти пропадом! — махнув рукою Максим (Д. Ткач)
..Кому черево наросте аж вище носа, а тобі жили тягтиме, пропади воно прахом (М. Коцюбинський)

ді́дько (дия́вол) [його́ (тебе́, їх і т.ін.)] зна́є що і без додатка, лайл.

Невідомо, незрозуміло. Приклади

Коли ведмедя четверо гайдуків водили по вулицях, люди… дітей на горища ховали: диявол його знає, чого йому заманеться (Н. Рибак)
Еней Сивіллі говорив: — Диявол знає, хто з вас бреше (І. Котляревський)
— Хто ж винен?..— дивувався Петрюк.— Дідько його знає… (В. Бабляк)
— Дідько їх знає, що вони там ґелґочуть своїм волам! — сердилися гармаші.— Може, тпрукають… (О. Гончар)

враг його́ (їх і т.ін.) [ма́тір (ду́шу)] зна́є (зна), фам. , заст.

Невідомо. Приклади

[Іван:] Бреду горем, мов тим морем, і враг його зна, коли перебреду (М. Кропивницький)
— За що ж його узяли? — А враг їх матір знає (Панас Мирний)

БОДА́Й (щоб) ти (він, вона́ і т.ін.) ска́пав, як віск, лайл.

Уживається, як прокляття і виражає побажання лиха, всього недоброго. Приклади

[Баба Олена:] Знову цей сатана, бодай ти скапав, як віск! Знову уста мені замурує… (Я. Галан)

Все ж вона крутиться!

Вислів приписується італійському астрономові й фізику Г. Галілею (1564—1642), якого було притягнуто до суду інквізиції за визнання «єретичного» вчення Коперника про рух Землі навколо Сонця. Стоячи на колінах, Галілей змушений був заприсягтися, що він відмовляється від єресі. Легенда твердить, що після зречення Галілей, тупнувши ногою, вигукнув: «Eppur si muove» — «Все ж вона крутиться».
Вислів уживається для позначення глибокої певності, переконаності в чомусь. Приклади

У всіх відступах і зреченнях він (М. Хвильовий) знав: «А вона все-таки крутиться!» Він ствердив це ціною життя. (Ю. Шевельов, Про памфлети Миколи Хвильового)
Оце «а діждемось таки колись», що своїм лаконізмом нагадує Галілеєве «eppur si muove», ота надія невмируща на перемогу правди — ось де секрет Шевченкового впливу… (С. Єфремов, Історія українського письменства)

Ім'я їм легіон.

Вислів з Євангелія (Лука, 8, 30; Марк, 5, 9). Коли Ісус Христос запитав біснуватого: «Як тобі ім'я?», той відповів «Легіон», маючи на увазі, що багато бісів увійшло в нього. В Євангелії слово «легіон» вжите у значенні величезної кількості, безлічі. З цим же значенням вислів став крилатим. Приклади

Є особистості, котрих вибирає література. Шевченко і Леся Українка, Бальзак і Анатоль Франс, Пушкін і Лев Толстой, Байрон і Голсуорсі, Міцкевич і Реймонт, Гете і Фейхтвангер… Поставимо тут багато крапок: ці імена тільки найперші в першому ряді, а взагалі їх легіон. (Ю. Смолич, Я вибираю літературу)
Як дим перед огнем щезає,
Так щезла духохульна зграя
Брехак, ім'я ж їм — легіон.
(П. Куліш, Куліш у пеклі)

Часи змінюються, і ми змінюємося разом із ними.

Афоризм приписують онукові Карла Великого королю Лотарю І (IX ст. н. е.). Латиною: «Tempora mutantur, et nos mutamur in illis». Приклади

Звичайно, tempora mutantur, рух український росте, росте і національно свідома інтелігенція. (М. Вороний, Театральне мистецтво і український театр)
Про політику тобі не пишу, бо, може, вона тебе не зацікавлює, — я ж страшенно в їй кохаюсь: на весну війна дуже можлива, хоч обставини тепер вельми переіначились, мабуть уже не ми підем на Відень, а з Відня підуть на нас. Tempora mutantur. Проте побачимо. (Т. Зіньківський, Лист до Б. Грінченка, 12.X.1887 р.)